Архивски Хронограф
Архивски хронограф4
Заглавие на латински:Chronographus Archivi
Жанр:Историческа компилация
Автор:-
Преведен?:да
Дата на ръкописа:ХV в.
Дата на превода:Х в.
Дата на преписа:ХV в.
Правопис:Руски
Име на ръкописа:Архивски хронограф
Хранилище на ръкописа:РГАДА, Русия
Сигнатура на ръкописа:РГАДА, собр. МГАМИД, № 279/658
Нормализиран?:не
Страници:479 листа
doc_iddoc_18

158a •
г͠ь б͠гъ тво собѣ прꙁват ͗мѧ є͗го
тоу. ͗ помѧнеш ꙗ͗ко ра́бъ ты̀ бѣ̀
въ ꙁемл̀ є͗гпетꙿстѣ. ͗ снабдш
ꙁаповѣд є͗го ͗ сътворш. пра́ꙁⷣн
къ коу́щны да сътвор собѣ. .ꙁ͠.
д͠н. є͗гда вꙿкоушає͗ш ѿ гоумна
своє͗го ͗ ѿ тѣска своє͗го. ͗ да сѧ весе
лш са́мъ ͗ сн͠ве тво. ͗ дще́р твоѧ
͗ ра́бъ. ͗ рабынѧ твоѧ. ͗ левꙿвтї.
͗ прхоⷣ ͗ срота. ͗ вдова ꙗ͗же въ гра
дѣхъ твоⷯ. .ꙁ͠. д͠нї да пра́ꙁнⷣоує͗ш
г͠в б͠гꙋ твоє͗моу. в мѣсте ͗деже ͗
ꙁбереть г͠ь б͠гъ тво́ собѣ. прꙁва
т ͗мѧ є͗го тоу. а͗ще же блвⷭ тѧ
г͠ь б͠гъ тво́ въ всѣхъ ж́техъ тво
͗хъ. ͗ въ всемъ дѣлѣ роукоу тво
єю. ͗ боу́деш веселѧ сѧ. тр време
на въ лѣте. да ꙗ͗вт сѧ. ве́сь моу́
жескъ по́лъ прѣдъ г͠мь бг͠омъ тво
͗мъ. въ мѣсте ͗деже ͗ꙁбереть
г͠ь б͠гъ тво́ собѣ. въ пра́ꙁнⷣкъ ѡ͗
преснокъ. ͗ въ пра́ꙁнⷣкъ недель. ͗
въ пра́ꙁнⷣкъ коу́щны. да не ꙗ͗в
ш сѧ то́щь прѣ [!] г͠мъ бг͠омъ твоⷨ
ко́жⷣо постженю роукоу своєю.
по блвⷭнїю г͠а б͠га твоє͗го, є͗гоже да́
лъ є͗сть тобѣ соудѧ ͗ кнгѧ по
ставш ͗мъ. въ всѣхъ гра́дⷯѣ
твоⷯ. ꙗ͗же г͠ь б͠гъ тво́ дасть то
бѣ по племенемъ. да соудѧть лю́
демъ соу́дъ пра́ведны. да не оу͗кло
нѧть соу́да. ͗ да не поꙁнаю͗ть л
ца. ͗ да не въꙁмоуть мъꙁды. мъ
ꙁда бо̀ ѡ͗слѣплѧє͗ть ꙭ мꙋдры
мъ. ͗ ѿмещоуть словеса правд
выхъ пра́ведне. пра́веднаго въꙁы́
щ да жвете. ͗ въшедꙿше пр͗
мете ꙁемлю̀ ю͗же г͠ь б͠гъ дає͗ть то
бѣ. да не насадш собѣ садовъ.
ѐ дрѣво ѿ тре́бнка г͠а б͠га твоєⷢ.

158b
да не сътворш собѣ капща. да
не поставш. є͗гоже ненавдть
г͠ь б͠гъ тво́ да не прводш г͠в б͠гꙋ
твоє͗моу. телца н ѡ͗вѧте. на не
мꙿже є͗сть пореенє. всѐ сло́во хоу́
лно є͗сть, г͠в б͠гоу твоє͗моу
͗Аще же ѡ͗брѧщет сѧ вꙿ тебе въ є͗д
номъ гра́дъ твоⷯ. ꙗ͗же г͠ь б͠гъ твоⷯⷯ
дає͗ть тобѣ. моу́жь ͗л жена. ⷤ
сътворть ꙁло̀ прѣдъ г͠мь бг͠омъ
тво͗мъ. престоуп ꙁавѣтъ є͗го
͗ шедꙿше послоужать бо́гомъ ͗нѣ
мъ. ͗ поклонѧт сѧ сл͠нцю ͗ мцⷭю. ͗
л всемоу ѿ небесныⷯ. є͗гоже нѣсмь
повелѣлъ ͗ повѣдѧ т. да въꙁыще
ш ꙁѣ́ло. ͗ сѐ ͗стнно боу́деть сло́
во бы́сть хꙋлно въ і͗͠л. да ͗ꙁведе
ш л͠ка того ͗л женоу. ꙗ͗же сътво
рста ꙁло́є сѐ внѣ вра́тъ. да побє͗
те є ка́менїемъ. ͗ не боу́дета прⷣѣ
двема по́слоухома. ͗л трема да оу͗
мреть оу͗мраа. ͗ да не оу͗мреть є͗д́
немъ по́слоухомъ. роу́ка же послоухъ
да боу́деть на немъ. пръвоє оу͗б́
т є. роука же всѣ́хъ людї. после
жⷣе да ͗ꙁвержете ꙁло̏ ͗ себе самыхъ.
а͗ще л ѿнемо́жеть ѿ тебе сло́во
в сю́дѣ межⷣꙋ кро́вѧ кро́вь. ͗ межⷣꙋ
соу́домъ соу́дъ. ͗ межⷣꙋ внѧ́тє
мъ внѧ́тє. ͗ ме́жⷣоу пре́нє͗мъ
прѧ. сло́веса соу́днаа въ градеⷯ тво
͗хъ. то̀ въставъ да ͗ꙁы́деш на мѣ
сто. є͗же ͗ꙁбереть г͠ь б͠гъ тво́.
прꙁва́т ͗мѧ є͗го тоу. ͗ да влѣ́
ꙁеш тоу къ жръцю. ͗ къ левꙿвто
мъ. ͗ скоу́дн же боу́дѣте въ ты
д͠н. ͗ въꙁыскавше въꙁвѣст
т сꙋдъ
Сътворш по словес є͗же въꙁвѣ
стѧть ѿ мѣста. є͗же ͗ꙁбереть

158c
г͠ь б͠гъ тво́. ͗ прꙁват ͗мѧ є͗го тꙋ
͗ да снабдш сътворт є͗лко въ
ꙁаконъ положат сѧ тобѣ. по ꙁако
ноу ͗ по соудꙋ. ͗же рекоуть тобѣ
сътворт. да сѧ не оу͗клонш ѿ
словес є͗гоже ͗ꙁвестѧть тобѣ.
на десно ͗ на лево. ͗ л͠къ ͗же сꙿтво
рть преꙁрѣнѧ. не послоушат
жръца прѣдъстоꙗ͗щаго слоужт
въ ͗мѧ г͠а б͠га твоє͗го. ͗л соудїа
͗же боу́деть въ ты д͠н. да оу͗мре
ть л͠къ то́. да ͗ꙁвержеш ꙁло ѿ
і͗͠лѧ. ͗ вс лю́дїе оу͗слышавше оу͗бо
ꙗ͗т сѧ. не веществоує͗ть по семъ
а͗ще же вн́дѣш вꙿ ꙁемлю ꙗ͗же г͠ь б͠гъ
да́сть тобѣ. въ прѧстє пр͗
меш ю. ͗ вселш сѧ на не. ͗ реⷱ
ш да поставлю кн͠ѕѧ собѣ. а͗кы ͗
ны страны ꙗ͗же ѡ͗кртⷭъ мене. по
ставлѧѧ да поставш кн͠ꙁѧ въ
собѣ. є͗гоже ͗ꙁбереть г͠ь б͠гъ тво́
собѣ ѿ бра́тѧ своєѧ. да поста
вш в собѣ кн͠ꙁь. да не въꙁможе
ш поставт кн͠ꙁѧ л͠ка тꙋжⷣа
го. ꙗ͗ко нⷭѣ бра́тъ тво́. ͗ да не
оу͗множш сѧ. ͗ да не въꙁꙿврат
ш людї въ є͗гпетъ. ꙗ͗ко да не оу͗
множать ко́нь собѣ. г͠ь б͠гъ ре́е
ва́мъ, да не прложте въꙁꙿврат
т сѧ въ снѧ́тє по семъ. ͗ да не
оу͗множте собѣ женъ. да съвра
тть є͗моу срⷣце. ͗ сребра ͗ ꙁла́та не
оу͗множте собѣ ꙁѣло. ͗ боуде
ть є͗гда сѧ́деш на столѣ вла́ст
своєѧ. ͗ да вꙿпшеш .в͠. ͗ се́ ꙁа
конъ собѣ ѿ жрець ѿ левꙿвтъ.
да боу́деть с н́мъ. ͗ да тетъ
в нѧ всѧ д͠н жвота своє͗го. да
сѧ наоу͗ть боꙗ͗т г͠а. ͗ снабдѣ
т всѧ̀ ꙁаповѣд є͗го. ͗ ѡ͗правле

158d
нѧ є͗го творт. да́ сѧ не въꙁвы
сть срⷣце є͗го ѿ братѧ є͗моу. да
не престоупть ѿ ꙁаповѣдї на
десно ͗ на лево. ꙗ͗ко да боу́деш мно
голѣтенъ въ власт твоє. ты̀
͗ сн͠ве є͗го с н́мъ въ сн͠охъ і͗͠лвыхъ
да не боу́деть жръцемъ ͗ левꙿвто
мъ. ͗ всемоу племен левꙿвноу. ѧ́
ст н жре́бѧ съ і͗͠лемъ. прносъ
г͠нь ѧ́сть ͗хъ, да ꙗ͗дѧть жребїа.
͗же да не боу́деть є͗моу въ братї
є͗го. г͠ь са́мъ є͗моу жре́бїа ꙗ͗коже
є͗моу ре́клъ. се́ же соу́дъ жреескъ.
ѿ людї ѿ кладꙋщхъ требы. а͗ще
телець а͗ще ѡ͗вѧ. да дасть жръ
цю. ра́мо ͗ е́люст ͗ оу͗тробоу.
а͗ ꙁаѧткы пшенца твоєѧ ͗ вна
твоє͗го. ͗ ма́сла твоє͗го. ͗ наѧ
ткы стрженѧ ѡ͗вець тво͗хъ
да дас є͗моу. ꙗ͗ко того ͗ꙁбꙿра́лъ
є͗сть г͠ь б͠гъ тво́. ѿ всеѧ бра́тїѧ
твоєѧ. прⷣѣстоꙗ͗т прⷣѣ г͠мъ
бг͠омъ тво͗мъ слоужт ͗ блⷭв
т въ ͗мѧ г͠не. ты̀ ͗ сн͠ве є͗го. въ
сн͠охъ і͗͠лвыхъ въ всѧ д͠н. а͗ще же
пр͗меть левꙿвтнъ ѿ є͗дно
го гра́дъ твоⷯ. ѿ всѣ́хъ сн͠въ і͗͠лвъ
͗же то́ є͗сть ѡ͗бталъ, ꙗ͗коже
помышлѧє͗ть д͠ша є͗го. вꙿ мѣсте
͗деже ͗ꙁбереть г͠ь. да слоужть
͗мен г͠а б͠га своє͗го. ꙗ͗коже всѧ
бра́тѧ є͗го левꙿвте прⷣѣсто
ꙗ͗ще прⷣѣ г͠мъ бг͠омъ. ѧ́сть ра
ꙁдѣленоую да ꙗ͗сть. ра́ꙁвѣ прода
жа ꙗ͗же въ ѡ͗͠ьствѣ
͗Аще вн́деш въ ꙁемлю̀. ю͗же г͠ь
б͠гъ да́сть тобѣ. да навыкнеш
творт. похоуленїємъ стра́
нъ тѣ́хъ. да не ѡ͗брѧщет сѧ оу͗
тебе ѡ͗щенѧ с͠на твоє͗го. ͗

159a
дще́ре твоєѧ. ѡ͗гнемъ влъхвоуѧ
влъхваванє. ͗ ароуѧ влъхвоѡ͗
баваа ѡ͗баванїемъ. въ оу͗тробѣ влъ
хвованїє. ͗ смотрѧѧ͗ ко́б. въ
прошаа мрътвыⷯ. ͗ є͗сть бо̀ похꙋ
ленъ г͠в б͠гꙋ твоє͗моу. все творѧ
 то̀. с́хъ бо̀ дѣ́лѧ похоуленї. по
требть ѧ г͠ь б͠гъ тво́ с лца тво
є͗го. съвершенъ да боу́деш прѣдъ
г͠мъ бг͠омъ тво͗мъ. съ страна
м с́м не прѧстш сѧ. се́ бо̀
ѧрованї влъхвованї. а͗ тобѣ
не та́ко далъ є͗сть г͠ь б͠гъ тво́
ррка ѿ братѧ твоєѧ а͗кы ͗ мене
поставть тобѣ г͠ь б͠гъ тво́. то
го да послоушає͗ть по всемоу. є͗л́
ко прослъ є͗с ѿ г͠а б͠га твоє͗го вꙿ хо
рвѣ. въ д͠нь ꙁва́нѧ гл͠юще. да
не прложмъ слы́шать гла́са г͠а б͠га
на́шего. ͗ ѡ͗гнѧ вел́кого сего да
в́дмъ. да не ͗ꙁомремъ
͗ рее г͠ь къ мнѣ пр͗м всѐ є͗л́ко є͗с
гл͠алъ. пррка въставлю ͗мъ ѿ среды
бра́тѧ ͗хъ а͗кы ͗ тѧ. ͗ вдамъ сло́
во своє въ оу͗ста є͗го. ͗ гл͠еть ͗мъ,
ꙗ͗коже а͗ꙁъ ꙁаповѣда ͗мꙋ. ͗ л͠къ
же то́ ͗же не послоушає͗ть є͗л́коⷤ
гл͠еть. прркъ въ ͗мѧ моє. а͗ꙁъ же
мьщю є͗моу. ра́ꙁвѣ же нъ. прркъ
є͗лкоже а͗ще сествоує͗ть гл͠ат
сло́во въ ͗мѧ моє. є͗гоже не боу́дꙋ
є͗моу повелѣлъ гл͠ат. ͗же а͗ще сѐ
гл͠еть въ ͗мѧ б͠гъ ͗нѣхъ. оу͗мреть
прркъ то́. ͗ а͗ще же ре́еш въ срцⷣ
своє͗мъ ка́ко поꙁнає͗мъ сло́во є͗гоже
не боу́деть гл͠алъ г͠ь б͠гъ. є͗л́коже
а͗ще сѐ гл͠еть прркъ въ ͗мѧ г͠не. ͗
не боу́деть сѐ сло́во. ͗ не оу͗лоу
т сѧ сло́во сѐ є͗гоже не боу́деть г͠ла
лъ г͠ь. се́ же боудеть въ бесестїє

159b
гл͠алъ прркъ не попоустт сѧ ѿ него
а͗ще погоубть г͠ь б͠гъ страны. ꙗⷤ
г͠ь б͠гъ тво́ дає͗ть тобѣ ꙁемлю̀ ⷯ.
͗ пр͗меш ⷯ. ͗ вселш сѧ въ гра
ды ⷯ. ͗ в домы ⷯ. тр грады оу͗н
ш собѣ посред ꙁемлѧ̀ своєѧ. ꙗ͗же
г͠ь б͠гъ дає͗ть тобѣ. смотр собѣ
поуте. ͗ на трое раꙁдѣл предѣлы
ꙁемлѧ̀ твоєѧ. ю͗же раꙁдѣлѧє͗ть
тобѣ г͠ь б͠гъ тво́. да боу́деть оу͗бѣ
жще та́мо всѧ́комоу оу͗б͗нкꙋ.
се́ же да боудеть ꙁнаменїе оу͗бо͗н
кꙋ. ͗же а͗ще оу͗бѣжть та́мо да ж́
въ боу́деть. ͗же а͗ще оу͗бьє͗ть грѣ
хомъ дроуга своє͗го. ͗ се же ненав
дѧ є͗го пре́жⷣе верашнего ͗ третїа
го д͠не. ͗же а͗ще ͗деть съ дроу́гомъ в лѣ
съ оу͗ дрова. ͗ поплъꙁнеть роука є͗мꙋ
секырою секоущю дрѣ́во. ͗спадеть
желѣꙁо с топорща, ͗ оу͗лоуть по́
дрꙋга т̀ оу͗мреть. ͗ да оу͗бѣжть
въ є͗днъ гра́дъ сⷯ ͗ боу́деть ж́въ
да не гнавъ оу͗жка кро́в въ слѣдъ
оу͗б́вшаго. ꙗ͗ко горть срцⷣе є͗го ͗ по
стгнеть . а͗ще боу́деть на до́лꙁе
поу́ть. н̀ оу͗бьє͗ть є͗го д͠шю ͗ оу͗мре
ть. се́ же нѣ́сть соу́дъ смрътны.
а͗ не бѣ ненавдѧ є͗го пре́жⷣе верашнѧ
го дне ͗ третїаго. сѐго дѣлѧ а͗ꙁъ ꙁа
повѣдаю тобѣ словес г͠нѧ. тр̀
грады да оу͗лоуш собѣ. а͗ще л ра
сшрть предѣлы твоѧ г͠ь б͠гъ тво́
ꙗ͗коже сѧ є͗сть клѧ́лъ ѿц͠емъ тво
͗мъ. ͗ да́сть т г͠ь всю̀ ꙁемлю̀ ю͗же
є͗сть реклъ ѿц͠емъ тво͗мъ. ͗ да́
сть т г͠ь всю̀ ꙁемлю̀. а͗ще послꙋша
є͗ш творт всѧ ꙁаповѣд с́ѧ.
ꙗ͗же а͗ꙁъ ꙁаповѣдаю тобѣ днⷭе. лю
бте г͠а б͠га твоє͗го. ͗ ходт въ
всѧ поут є͗го въ всѧ д͠н. ͗ да пр
159c
ложш собѣ ͗ є͗ще тр грады къ смъ
тре́мъ. да не пролє͗т сѧ кро́вь беꙁъ
грѣха въ ꙁемл твоє. ю͗же г͠ь б͠гъ
тво́ дає͗ть въ прѧстє. ͗ не боу́
деть оу͗ тебе кро́в повнны
͗Аще л боу́деть л͠къ ненавдѧ по́дрꙋ
га своє͗го. ͗ поⷣлоукоує ͗ тї въста
неть на нь ͗ оу͗бє͗ть д͠шю ͗ оу͗мре
ть. ͗ оу͗бѣгнеть въ є͗днъ граⷣ сⷯ. да
поустѧть ста́рц гра́да того. ͗ да
по͗моуть ѿтоудꙋ. ͗ да предадѧ
ть в роуцѣ оу͗жц кро́в. да оу͗мре
ть ͗ не пощадть є͗го ѻ͗ко твое. ͗
да ѡ͗́стш кро́вь негрѣ́шноую
ѿ і͗͠лѧ ͗ бл͠го тобѣ боу́деть. да
не премоуш предѣла по́дроуга
своє͗го. ꙗ͗же боу́доуть постав
л пре́днї тобѣ. въ прѧстї
твое͗мъ, ͗мꙿже прѧстлъ сѧ є͗с
въ ꙁемлю̀ ю͗же г͠ь б͠гъ тво́ даєть
тобѣ въ прѧстє. да не боу́де
ть послⷯꙋ є͗д́нъ на л͠ка въ послоу
шество по всемоу грѣхꙋ. ͗же а͗ще
съгрѣшть ѿ оу͗стъ дво̏ю послоу
хꙋ ͗л тр оу͗станеть всѐ сло́во
͗Аще л станеть послоуⷯ непра́вдвъ
на л͠ка г͠лѧ до него бесе́сте да ста
нета ѡ͗ба л͠ка. ͗ма же є͗сть прѧ
прⷣѣ г͠мъ бг͠омъ ͗ прⷣѣ жръц. ͗
прⷣѣ соудїам ͗же боу́деть вꙿ ты
д͠н. ͗ да ͗ꙁыщꙋть соудѧ ꙁѣло.
с́ же по́слоухъ неправдвы послꙋ
шествовавы вꙿ непра́вдоу. ͗ съ
протвѧ сѧ на бра́та своє͗го да съ
творть є͗моу ꙗ͗коже є͗сть сло́во
слоуковалъ сътворт на бра́та
своє͗го. да ѿвержеть ꙁло́є ѿ себе
самѣхъ. да ͗ дрꙋꙁї оу͗слышавше
͗ оу͗боꙗ͗т сѧ ͗ не прложать кто
моу творт словеса ꙁла̏ сего въ ваⷭ.

159d
да не пощадть є͗го ѻ͗ко твоє. д͠шꙋ
въ д͠ша мѣсто. ͗ко въ ͗ка мѣсто
ꙁоу́бъ въ ꙁоуба мѣсто. роукоу в рꙋ
кы мѣсто. но́гоу въ ногы мѣсто.
а͗ще л ͗ꙁыдеш на брань къ враго
мъ. ͗ вдѣвъ ко́нь ͗ ко́ннка ͗ лю
дї множа͗ша себе да сѧ не оу͗бо͗
ш ͗хъ. ꙗ͗ко б͠гъ тво́ с тобою. ͗
ꙁведы тѧ ͗ꙁъ ꙁемлѧ̀ є͗гпетꙿскыѧ
͗ боу́деть є͗гда прблжш сѧ
къ рат. ͗ прстоупвъ жре́ць г͠ле
ть лю́демъ. ͗ ре́еть къ нмъ. по
слоуша і͗͠лю. вы̀ пре͗дѣте днⷭе на
рать къ врагомъ ва́шмъ. да не
ѡ͗слабѣєть срцⷣе твое н бо́ сѧ н
͗ща͗те не оу͗клонте сѧ с лца ͗хъ.
ꙗ͗ко г͠ь б͠гъ на́шь преⷣдеть прѣдъ
вам, повоє͗ват с ва́м врагы ва́
ша ͗ сптⷭ ва́съ. ͗ гл͠ють кнгїѧ
къ лю́демъ рекоуще є͗гда когда кто̀
є͗сть л͠къ съꙁдавы хлѣвноу но́
воу. ͗ нⷭѣ влѣꙁлъ в ню да ͗деть въ
ꙁꙿвратв сѧ в домъ сво́ да не оу͗мре
ть на рат. ͗ л͠къ ͗нъ влѣꙁеть в ню.
͗ є͗гда кто̀ л͠къ ͗же насад внограⷣ
͗ нѣсть сѧ въꙁвеселлъ. ѿ него да
͗дѣть въꙁꙿвратт сѧ въ домъ сво́.
да не оу͗мреть на рат. ͗ л͠къ ͗нъ
въꙁвеселть ѿ него. ͗ є͗гда кто̀
л͠къ ͗же є͗сть ͗сꙿпрослъ женоу. ͗
нѣсть єѧ поꙗ͗лъ. да ͗дѣть ͗ въꙁꙿвра
тт сѧ в до́мъ сво. да не оу͗мреть
на рат. ͗ ͗нъ л͠къ по́͗меть ю. ͗
да прложать кнгѧ гл͠ат къ
лю́демъ. ͗ да рекоу є͗гда кто л͠къ
страшлвъ ͗ сла́бъ срцⷣемъ. да ͗
деть ͗ въꙁꙿвратт сѧ въ домъ сво́
да не оу͗страшть срцⷣа бра́та
своє͗го. а͗кы ͗ своє. ͗ боу́деть є͗гда̀
оу͗млъкноуть кн́гѧ къ людеⷨ.

160a
гл͠юще. ͗ поставѧть воє͗воды во́єⷨ
прⷣѣвожа лю́демъ
͗Аще же прдеш къ градоу воєват
на́ нь. ͗ ꙁовеш ѧ съ м́ромъ. а͗ще оу͗бо̀
м́ровонноє ѿвѣщаю͗ще тобѣ. ͗
ѿверꙁꙋть тобѣ. да боу́доуть вс̀
лю́дє ѡ͗бретше сѧ въ градѣ да́ боу
доуть . ͗ дане даю͗ще послоушаю͗ще
 тебе. ͗ сътворѧть с тобою ра́ть
͗ ѡ͗бꙿсѧдеш ⷯ. г͠ь б͠гъ тво́ в рꙋцѣ
тво. ͗ да ͗ꙁбереш ве́сь моужескъ
по́лъ в немъ оу͗б ⷯ меемъ ра́ꙁвѣ
женъ ͗ дѣтї. ͗менїа ͗ ско́та. ͗
все є͗л́коже є͗сть въ градѣ. ͗ всѐ
роу́хо да пленш собѣ. ͗ да ͗ꙁѣс
ве́сь плѣнъ вра́гъ твоⷯ. ꙗ͗же г͠ь б͠гъ
дає͗ть тобѣ. та́ко сътворш
всѣмъ градомъ. ͗же соу́ть далее
тебе ꙁѣло. ͗же не соу́ть ѿ гра́дъ
стра́нъ сⷯ. ꙗ͗же г͠ь б͠гъ тво́ да́
сть тобѣ прїат ꙁемлю ⷯ. да не
ѡ͗жвте ѿ нⷯ всѧ́кого дышю
щаго. но̀ нареенїемъ ѧ нареете
хотꙿтеѧ, ͗ а͗мореѧ ͗ хананеѧ. ͗
фереꙁеѧ. ͗ єоу͗сеѧ. ͗ є͗оуеѧ. ͗ герге
сѧ. ꙗ͗коже т є͗сть г͠ь б͠гъ тво́
ꙁаповѣдалъ. да не наоу͗ть ва́съ
всѧ гноушенѧ ⷯ є͗л́ко сътвор
ша бг͠омъ сво͗мъ. ͗ съгрѣште
прⷣѣ г͠мь бг͠омъ. а͗ще ѡ͗бъсѧде
ш гра́дъ д͠н мно́гы повоє͗ват
всѐ прꙗ͗тє є͗го. да не посѧеш
садовѧ є͗го въꙁложвъ желѣꙁо
на нѧ. но̀ да ꙗ͗с ѿ сⷯ. а͗ самого не по
сееш. є͗гда̀ л͠къ є͗сть дрѣво є͗же
оу͗ дꙋбраве вн́т с лца твоє͗го
въ ꙁабрала. но̀ дрѣво є͗же вѣс ꙗ͗ко
не ꙗ͗сть сѧ плодъ є͗го. сѐ потреб
͗ ͗ссѣц ͗ сътвор л́ствца на граⷣ
͗же сътворть на́ тѧ ра́ть. до́

160b
ндеже т сѧ въда́сть. а͗ще л сѧ ѡ͗
брѧ́щеть ꙗ͗ꙁвенъ въ ꙁьм́ю̀ ю͗же г͠ь
б͠гъ тво́ да́сть тобѣ прꙗ͗т ю.
лежаща на пол. ͗ не оу͗вѣдѧть ꙗ͗
ꙁꙿвльшаго . да прїдоуть ста́рц
тво ͗ соудѧ твоѧ. ͗ꙁмѣрѧть до
граⷣ ͗же ѡ͗кртⷭъ соу́ть ꙗ͗ꙁꙿвльнаго.
͗ боу́деть гра́дъ прблжа͗ сѧ ꙗ͗ꙁꙿвль
номоу. ͗ по́͗моуть ста́рц града
того ѿ говѧдъ ͗ оу͗нцю є͗юже не дѣ
ланно. н въ ꙗ͗рме потѧгноула. ͗ да
͗ꙁведоуть ста́рц гра́да того ю͗н
цю въ де́брь соухꙋ. вꙿ не́же нѣ́сть
ѡ͗рано н сѣꙗ͗но. ͗ да пресекоуть
жлы ю͗нц въ де́бр. ͗ да прстꙋ
пѧть жръц ͗ левꙿвт ꙗ͗ко того
є͗сть ͗ꙁбꙿралъ г͠ь б͠гъ тво, прѣдъ
стоꙗ͗т є͗моу ͗ блвⷭт ͗мѧ є͗го
͗ въ оу͗стѣхъ ⷯ прѧ́ всѧ́ка ͗ всѧ́ко
снѧ́тє. вс̀ же ста́рц гра́да то
го. ͗ ͗же прблжаю͗т сѧ ꙗ͗ꙁꙿвльно
моу. да оу͗мыє͗ть рꙋцѣ наⷣ главою
оу͗нц. є͗же прсеенны ж́лы
въ дебр. ͗ ѿвѣщавше да рекꙋть
роуцѣ на́ш нѣсть пролїал кро́в
сеѧ. ͗ ꙭ на́ш нѣ́ста вдѣл
є͗ѧ. млⷭтвъ боуд людемъ сво͗мъ.
і͗͠лю. ꙗ͗же ͗ꙁведе г͠ь ͗ꙁъ ꙁемлѧ є͗г
петꙿскыѧ. да не боу́деть кро́вь
негрѣшна на лю́деⷯ твоⷯ і͗͠лѧ. ͗ ѡ͗
стт сѧ ͗мъ кро́вь. ͗ ѿ͗ме
ть кро́вь негрѣшноую ѿ самѣхъ
собѣ. ͗ бл͠го т боу́деть. а͗ще съ
твор до́броє ͗ оу͗годноє прⷣѣ г͠мъ
бг͠омъ тво͗мъ. а͗ще же ͗ꙁы͗де
ш на брань протвоу врагомъ сво
͗мъ къ врагомъ сво͗мъ. ͗ преда́
сть т ͗хъ г͠ь в рꙋцѣ тво. т плѣ
нш плѣнъ ѿ нⷯ. ͗ оу͗ꙁр̏ш въ
плѣне женоу добрꙋ ѡ͗блю т̀

160c
помыслш до неѧ. т̀ по͗меш
женоу собѣ ͗ въведеш въ домъ
сво́, да ѡ͗броснеш главоу е. ͗ да
ѡ͗бьє͗млеш но́гт є. ͗ да съвлее
ш р́ꙁы плѣненыѧ с неѧ. ͗ да сѧде
ть в домоу твоє͗мъ. да́ сѧ плаеть
в домоу ѿц͠а ͗ мт͠ре. д͠нї .л͠. ͗ по
семъ вле́ꙁеш к не́. ͗ съвокоуп
ш сѧ с нею. ͗ боу́деть т жена. ͗
боу́деть т а͗ще въсхощеш. ͗ сѐ
да ѿпоустш ю свободь. ͗ прода
жⷣею да не продасть сѧ на цѣнѣ, да
не оу͗корш є͗ѧ. поне́же ѡ͗бдѣлъ
ю͗ є͗с. а͗ще л боу́дета моужев двѣ
женѣ. є͗д́на є͗моу лю́ба а͗ дрꙋгаа
не люба. ͗ боу́деть пръвенець ѿ не
берегомца. ͗ боу́деть въ нꙿже д͠нь
прѧстт сѧ сн͠омъ сво͗мъ ͗ме
нє своє. да не въꙁможеть пръве
сн́т с͠на любмыѧ преꙁрѣвъ с͠ны
небрегомца пръвенца. да поꙁнає͗
ть да́т є͗моу соугоубь ѿ всего. ꙗ͗ко
то̀ є͗сть наѧло ѧ́домъ є͗го. ͗ семꙋ
досто͗но пръвенꙿство
͗Аще л комоу боу́деть с͠нъ непокор
въ. ͗ гоубтель. не послоушаѧ
рѣ ѿц͠а ͗ мт͠ре своєѧ ͗ накажю
ть  ͗ не послоушає͗ть ⷯ. да по͗
меть ѿц͠ь ͗ м͠т є͗го. ͗ да ͗ꙁве
дете  прⷣѣ старца гра́да своє͗го.
прⷣѣ врата мѣ́ста того. ͗ да ре
коуть къ моу́жемъ гра́да своє͗го
гл͠юще. с͠нъ на́шь с́ непокорвъ
гоубѧ. ͗ не послоушаа рѣ́ нашеѧ
вѣтоуꙗ͗ пїанꙿствоує͗ть. да по́
бьють  ка́менїємъ моу́ж гра́
да того ͗ да оу͗мреть. да ͗ꙁмете
ѕло́є ѿ себе са́м. да ͗ дроуѕ слы́
шавше͗ оу͗боꙗ͗т сѧ. а͗ще л кто̀
ко͗мъ грѣхомъ. соу́домъ сꙿмръ

160d
тꙿнымъ оу͗морт . повѣст
 на дрѣвѣ. да не прѣмедлть тѣ
ло є͗го на древѣ. но̀ въ гробѣ да погре
бете  въ то́ д͠нь. ꙗ͗ко проклѧтъ
є͗сть ѿ б͠га всѧ́къ всѧ на древѣ.
да не ѡ͗скꙿвернавте ꙁемлѧ. ю͗же
г͠ь б͠гъ дає͗ть тобѣ въ прѧстїє.
вдѣв же телѧ̀ ͗ ѡ͗вцю брата тво
є͗го плаваю͗щ на пол, не мн є͗го.
но̀ ѡ͗рат  къ бра́тоу своє͗моу. ͗
вдас є͗моу. а͗ще л нⷭѣ бл́ꙁъ бра́
тъ тво́ н оу͗вѣс. ꙁа͗м є въ
сво́ до́мъ. да боу́деть оу͗ тебе,
до́нꙿдеже въꙁыщють ⷯ бра́тъ тво́
͗ вда́ є͗моу та́кожⷣе сътвор ͗ ѡ͗
слѧт є͗го. та́кожⷣе да сътворш
рꙁѣ є͗го. та́кожⷣе да сътворш
всѐ́ погыбел є͗го, є͗л́коже ͗ꙁгы́
неть є͗моу. ͗ ты̀ ѡ͗брѧщеш ю да
не въꙁможеш мноут. вдѣ
въ ѡ͗слѧ бра́та своє͗го, ͗л телѧ
є͗го па́дꙿшеє сѧ на поут, да не м
неш є͗го. въставѧ въставш
є͗го с н́мъ. да не боу́деть оу͗тва́рь
моужеска, на женѣ. н да ѡ͗бла
т сѧ моу́жь въ рꙁꙋ женꙿскоу
ꙗ͗ко гноу́сно є͗сть г͠в б͠гꙋ твоє͗мꙋ.
всѧ̀ творѧ та́ко. а͗ще л лоу
т сѧ кдѣ гнѣꙁдо пт́е прⷣѣ ꙭ
ма тво͗ма на поут ͗л на доу
бѣ. ͗л на́ пол пт́ща ͗л ꙗ͗͗ца.
͗ ма́т сѣдть на птщⷯ ͗л на
ꙗ͗͗цеⷯ. да не ͗меш ма́тер, но̀
ѿпоу́стомъ ѿпоуст ю. ͗ пт́
ща да въꙁмеш ю собѣ. да́ т бл͠го
боу́деть. ͗ мно́гы д͠н боу́деш.
а͗ще л съградш хра́мъ новъ да
сътворш ѡ͗граженє храмо
в своє͗мꙋ. да не прїдеть смръ
ть в до́мъ тво́. а͗ще спадет сѧ
161a
спады сѧ ра́бъ тво́ ѿ него. да
не насадш внограда своє͗го раꙁл
ь да сѧ не ѡ͗с͠тть плоⷣ. ͗ сѣмѧ
є͗же не насеє͗ш съ пло́домъ в́нымъ
да не ѡ͗рѣш ю͗нцемъ. съ ѡ͗слѧтемъ
вꙿкоупѣ. да сѧ ѡ͗блееш вꙿ нѣпотре
бноую соукна ͗ платна вкоупѣ то́
нка. тре́сны да сътворш на етве
рт подо́лкоу своє͗моу ѡ͗дежⷣѧ сво
є͗ѧ. вꙿ неже сѧ а͗ще ѡ͗блееш. ͗ а͗ще
кто̀ по́͗меть женоу, т͗ боу́деть
с нею. т̀ въꙁненавдь єѧ. т̀ пр
ложть внна сло́ва. ͗ въꙁг͠леть
женоу с́ю поꙗⷯ. ͗ пршеⷣ къ не, ͗ не
ѡ͗брѣтоⷯ єѧ дв͠цею. т̀ вꙁѧтъ с ѿц͠ь
дв͠ца ͗ м͠т. да ͗ꙁнесеть дв͠ьство
ѡ͗троковца. прⷣѣ старца къ врато
мъ. т̀ ре́еть ѿц͠ь ͗ ѡ͗троковца
къ ста́рцемъ. дще́рь мою с́ю да́хъ
моу́жоу семоу женѣ. ны́нѣ же въ
ꙁненавдѣю. са́мъ прлагає͗ть є
в́ннаа словеса, г͠лѧ. не ѡ͗брѣтоⷯ
дщер твоєѧ дв͠цею. а͗ се дв͠ьство
дще́р моєѧ. ͗ да раꙁгыбає͗ть р́ꙁꙋ
прⷣѣ старц гра́дꙿскым. ͗ да по́
моуть моу́жа того ста́рц ͗ нака
жють . ͗ да ꙁадежють є͗моу жла
дь .р͠. с́клъ. ͗ да дадѧ ѿц͠ю ѡ͗тро
ковцю. ꙗ͗ко прнеслъ є͗сть ͗мѧ
ꙁло̀ дв͠ц і͗͠льтескы. ͗ да боу́деть
є͗моу жена. ͗ не въꙁмо́жеть ѿпꙋ
стт єѧ въ все врѣмѧ. а͗ще л бꙋ
деть въ͗стнноу сло́во сѐ. т не
ꙗ͗вт сѧ дв͠ьство ѡ͗троковца
да ͗ꙁведоуть дв͠цю прⷣѣ врата,
ѿц͠а єѧ. ͗͗ да побьють ю ка́менїєⷨ
моу́ж гра́дꙿстї ͗ да оу͗мреть.
ꙗ͗ко сътвор неоу͗мышленїємъ.
въ і͗͠л проблоуд, т̀ до́мъ ѿц͠а
своє͗го. ͗ꙁмете ѕло ѿ себе са́м.
161b
ще л моу́жь дост сѧ съ моужескою
женою. да оу͗бьють ѡ͗ба. ͗ моужа
лежавшаго с нею. ͗ ѿ͗меть ѕло̀є ѿ
і͗͠лѧ. а͗ще боу́деть ѡ͗троковца
дв͠ою. свѣщена моужоу жена. т̀
͗ оу͗досвъ ю моу́жь боудеть с нею.
да ͗ꙁведеть ѡ͗ба прⷣѣ врата граднаа
да по́бьє͗те ѡ͗ба ка́менїємъ. ͗ ѡ͗
троковца понеже ѡ͗бдѣлъ є͗сть
женоу по́дроуга своє͗го. ͗ ѿ͗мѣте
ѕло̀ ѿ се́бе са́м
͗Аще л на пол дость моу́жь дв͠цю
сꙋщꙋ свѣщанноую. т ноу́жею ѡ͗
б́дть ю. да оу͗бьє͗те моу́жа є͗д́
ного бы́вшаго с нею. а͗ ѡ͗троков
ц да не творте нто́же. нⷭѣ
бо̀ дв͠ца грѣха смрътнаго. ꙗ͗ко а͗кы
л͠къ въста́неть на дроуга своє͗го.
͗ оу͗бьє͗ть . та́коже ͗ се є͗сть дѣ
ло ͗мꙿже на пол дос ю. ͗ въꙁп ѡ͗
троковца свѣщанаа. ͗ не бы́сть
кто̀ помоглъ є͗
͗Аще л кто̀ дость ѡ͗троковцю.
ꙗ͗ко нⷭѣ ͗сꙿпрошена. ͗ ноу́жⷣею бꙋ
деть с нею. ͗ ѡ͗блт сѧ. да да
сть моу́жь то́ бы́вы с нею ѿц͠ꙋ
ѡ͗троковца. .н͠. ддрагмъ сре
бра. ͗ томоу боу́деть жена. поне
же ѡ͗бдѣлъ ю є͗сть. ͗ не можеть
ѿпоустт єѧ въ все врѣмѧ. да
не по́͗меть л͠къ жены ѿц͠а своє͗го.
͗ да не ѿкрыє͗ть покровенѧ ѿц͠а
своє͗го. да не влаꙁть каженкъ
въ снемъ г͠нь. да не влаꙁть ѿ блꙋ
днць въ снемъ г͠нь. да не вла́ꙁ
ть а͗малтнъ, н а͗мовтнъ.
въ снемъ г͠нь до .і͠. племене. да
не вла́ꙁѧть въ хра́мъ г͠нь до вѣка.
понеже не срѣтоша ва́съ съ хлѣ́
бы ͗ водою на поут. ͗сходѧщⷨ.

161c
на́мъ ͗ꙁъ ꙁемлѧ̀ є͗гпетꙿскыѧ.
ꙗ͗ко наꙗ͗ша на́ тѧ валаа͗ма с͠на во
ѡ͗рова ѿ среды рѣества. да тѧ́
прокленеть. ͗ не въсхотѣ г͠ь б͠гъ
тво́ послꙋшат валаама. ͗ пре
врат г͠ь б͠гъ тво́ клѧ́твы въ блвⷭе
нє. ꙗ͗ко въꙁлюбть тѧ г͠ь б͠гъ.
да не свѣщає͗ш м́ра к нмъ. ͗ по
спѣшенаго ͗мъ въ всѧ д͠н вꙿ вѣкы
да не гноушає͗ш сѧ доумена ꙗ͗ко
бра́тъ тво́ є͗сть. да не гноушає͗
ш сѧ є͗гптѧнна. ꙗ͗ко ѡ͗бта
лець бы́лъ є͗с въ ꙁемл̀ ⷯ. сн͠ове
а͗ще родѧть ͗мъ племѧ третьєє
да влѣꙁеть въ снемъ г͠нь. а͗ще ͗ꙁы́
деш въплът сѧ на врагы своѧ
да сѧ оу͗набдш ѿ всего ѕла̏ словес.
ще боу́деть оу͗ тебе л͠къ не́стъ.
ѿ ͗ꙁлїанїа є͗моу но́щю. да ͗ꙁы
деть внѣ плъща. да не ͗ꙁыдеть
въ плъще. ͗ да боу́деть до веера
͗ да ѡ͗мы́є͗ть с̀ тѣло водою ꙗ͗ко ꙁа
͗деть сл͠нце. да влѣꙁеть въ плъ
ще. мѣ́сто же да боу́деть то
бѣ въ плъщ. да ͗ꙁлѣꙁеш та́
мо во́нъ. рылца же да боу́доуть
ꙁа поꙗ͗сомъ тво͗мъ. ͗ боу́деть є͗гⷣа
сѧ́деш внѣ̀, да въскопає͗ш є͗ю
͗ прнесъ да покрыє͗ш стыдѣнїє
в не́мъ. ꙗ͗ко г͠ь б͠гъ тво́ прход
ть въ полще твоє. ͗ꙁбꙿрат тѧ
͗ предасть врагы твоѧ в роуцѣ
тво. ͗ да боу́деть плъще твоє
с͠то. ͗ да не ꙗ͗вт сѧ в тобѣ сты
денїѧ дѣло. ͗ ѿвратт сѧ ѿ те
бе. да не предас ра́ба господнꙋ
є͗гоже пребоу́деть тебѣ ѿ с͠на сво
є͗го. с тобою да веселть въ всемъ
мѣсте. ͗деже є͗моу годѣ бꙋде
ть. да не боу́деть блоу́днца,

161d
ѿ дще́рь і͗͠лвъ. ͗ да не боу́деть блꙋ
дѧ ѿ сн͠въ і͗͠лвъ. ͗ да не дас на
пады блоу́днц. н ͗ꙁмѣненїѧ
скꙿве́рне͗ в домоу б͠жї г͠а б͠га тво
є͗го. въ всю мл͠твоу ꙗ͗ко гноуша
нѧ г͠в б͠гоу твоє͗моу соу́ть. ѡ͗боє
да не растш братоу своє͗моу пло́
да цѣннаго. ͗ пло́да п́ща. ͗ пло́
да всѧ́кыѧ вещ. ͗деже в ꙁає͗мъ
дас южⷣемꙋ. да растш пло́дъ
а͗ бра́тоу своє͗моу да не растш
да блвⷭть тѧ г͠ь б͠гъ тво въ всⷯѣ
дѣлѣхъ твоⷯ. въ ꙁемлю в ню́же
͗дѣш та́мо прїат ю
͗Аще л ѡ͗бѣщає͗ш сѧ мл͠твою г͠в
б͠гоу твоє͗моу. да не оу͗медлш
въꙁдат єѧ. ꙗ͗ко въꙁыщеть въ
ꙁыща г͠ь б͠гъ тво́ ѿ тебе. ͗ боу́
деть в тобѣ грѣхъ. ͗ не хощешⷭ
ѡ͗бѣщат, то̀ нѣсть грѣха. ͗
сходѧщхъ ͗ꙁо оу͗стъ тво͗хъ да
снабдш. да сътворш ꙗ͗коже
ѡ͗бѣщалъ є͗с г͠в б͠гꙋ твоє͗моу да́
ръ. є͗же гл͠алъ є͗с оу͗сты сво͗м.
а͗ще л на́͗деш на нвꙋ по́дроуга
своє͗го. ͗ събер в роуцѣ сво кла́сы.
а͗ серпа не ꙁадѣває͗ть на нвѣ подрꙋ
га своє͗го. ͗ а͗ще л влѣꙁеш въ в
нограⷣ по́дрꙋга своє͗го, да ꙁо́блеш
вно. є͗л́коже насытш д͠шоу
свою. а͗ въ сосоудъ не вложш
͗Аще кто по́͗меть женоу ͗ боу́де
ть с нею. ͗ боу́деть а͗ще не ѡ͗брѧ́
щеть блгⷣт прѣд нмъ. ꙗ͗ко ѡ͗
брѣте до неѧ сра́мно дѣло. да въ
п́шеть въ кнгы ѿпоущеню
͗ вда́сть в роуцѣ є. ͗ ѿпоуст
ть ю ͗ꙁ домоу своє͗го. ͗ ѿшедꙿш
да боу́деть моужю ͗номоу. ͗ а͗ще
въꙁненавдь ю моу́жь вторы
162a
͗ въп́шеть ͗ въ кн́гы ѿпоущенїю
т̀ да́сть є в роуцѣ єѧ. ͗ ѿпоуст
ть ю ѿ домоу своє͗го. ͗ оу͗мреть мꙋ́
жь єѧ вто́ры ͗же ю поꙗ͗лъ женоу
собѣ. не въꙁмо́жеть моу́жь пръвы
ѿпоуствъ ю. ѡ͗братт сѧ ͗ по
ꙗ͗т женоу собѣ по ѡ͗скꙿверненї є͗ѧ
ꙗ͗ко гноу́сно є͗сть г͠в б͠гоу твоє͗мꙋ
͗ не ѡ͗скꙿвернт ꙁемлѧ̀. ю͗же г͠ь
б͠гъ ва́шь дає͗ть въ прꙗ͗тє
͗Аще кто̀ боу́деть женоу поꙗ͗лъ вно
вѣ. да не ͗деть на брань ͗ да не ꙁа
дежетьⷭ є͗моу нто́же. беꙁ вны
є͗сть в домоу твоє͗мъ лѣто є͗дно.
да веселть женоу свою, ю͗же є͗сть
поꙗ͗лъ. да не ꙁає͗млеш въ жрънваⷯ
въ жерньвц. ꙗ͗ко д͠шю сы́ ꙁає͗мле
ть. а͗ще л кто̀ ꙗ͗вт сѧ л͠къ кра
ды д͠шю ѿ бра́тѧ своєѧ сн͠въ і͗л͠е
въ. т наслїємъ ѿда́сть ͗ да оу͗
мреть та́ть таковы. ͗ꙁмѣте
ѕло̏ ѿ себе са́м
Блюд себе са́мъ въ блѣскъ прокаже
нѧ. да снабдш ꙁѣ́ло творт
по всемоу ꙁаконоу. ͗же повѣдѧть
т жръц левꙿвт. ꙗ͗коже є͗сть
ꙁаповѣдалъ ва́мъ. да снабдте
по́мнте колко сътвор г͠ь б͠гъ тво́
 мрїамъ на пꙋт. ͗сходѧщмъ
ва́мъ ͗ꙁъ ꙁемлѧ̀ є͗гпетꙿскыѧ.
а͗ще длъгъ є͗сть на подрꙋꙁѣ ка́ко
любо да́ не влѣꙁеш въ храмъ є͗го.
вꙁѧ́т ꙁаложенѧ вне да станеш
л͠къ же на немже є͗сть длъгъ тво́
͗ въꙁнесеть ꙁаложенїе во́нь. а͗ще
л л͠къ оу͗богъ є͗сть. да не ѡ͗бло
жш ꙁалогъ є͗го ͗ ѿда́нє͗мъ
ѿдас р́ꙁоу є͗го, до ꙁаходѧща сл͠нца
да лежть в рꙁѣ своє. ͗ блвⷭ
ть тѧ ͗ боу́деть т млⷭть прⷣѣ

162b
г͠мъ тво͗мъ. да не лшш напады
оу͗богого прходѧща къ бра́ть сво
є. ͗л прходѧщхъ въ градѣхъ
твоⷯ. .͠. д͠нъ. да ѿдас є͗моу на
падоу. даже не ꙁа͗деть сл͠нце є͗мꙋ
ꙗ͗ко оу͗богъ є͗сть ͗ до того ͗ма́ть
надежⷣꙋ. да не въꙁопє͗ть на́ тѧ
къ г͠в. ͗ боу́деть на́ тѧ грѣхъ. ͗
не оу͗мреть ѿц͠ь ꙁа с͠на ͗ сн͠ве ꙁа ѿц͠а
ко́жⷣо ꙁа сво́ грⷯѣ оу͗мреть. не оу͗кло
н соу́да прходоу ͗ сротѣ ͗ вдовѣ
͗ да не въꙁмеш ꙁалогы р́ꙁъ вдов
ѧ ͗ помѧнеш ꙗ͗ко работат въ
ꙁемл̀ є͗гпетꙿстѣ. ͗ ͗ꙁбавть
тѧ г͠ь б͠гъ тво́ ѿтоудꙋ. сего дѣ
лѧ а͗ꙁъ тобѣ ꙁаповѣдаю творт
сѐ сло́во
͗Аще пожнеш н́воу на селѣ своє͗мъ
͗ ꙁабоу́деш снопа на нвѣ своє.
да сѧ не въꙁꙿвратш по нь оу͗бого
моу ͗ прходоу ͗ сротѣ. ͗ вдовѣ
да боу́деть. да блвⷭть г͠ь б͠гъ тво́
въ всѣхъ дѣлѣхъ роукоу твоєю
а͗ще маслє береш. да сѧ не въ
ꙁꙿвратш паброкъ твор ꙁа со
бою прходоу ͗ сротѣ ͗ вдовѣ да
бꙋдеть. ͗ помѧнеш ꙗ͗ко ра́бъ
бы́лъ є͗с ты̀ въ ꙁемл̀ є͗гпетꙿстѣ
сего рад а͗ꙁъ ꙁаповѣдаю тобѣ тво
рт сѐ слово. ͗ а͗ще ѡ͗бьє͗млеш
внограⷣ сво. да не творш поб
рокъ ꙁа собою прходоу ͗ сротѣ.
͗ вдовѣ да боудеть, ͗ помѧнеш
ꙗ͗͗ко рабъ бы́лъ є͗с въ ꙁемл̀ є͗гпе
тꙿстѣ. сего̀ дѣлѧ а͗ꙁъ тобѣ ꙁа
повѣдаю сѐ сло́во
͗Аще прѧ боу́деть ме́жⷣоу л͠кома ͗
прїдѣта на соудъ да соудѧть. ͗
да ѡ͗правдає͗те првⷣнаго. ͗ боу́де
ть а͗ще є͗сть досто͗нъ ра́нъ не́

162c
ствы. да є͗го поставш прⷣѣ
сꙋдїам бесестю є͗го. .м͠. ра́нъ
да є͗го бью͗ть. да не прложать.
а͗ще л прложать б́т є͗го па́е
ранъ сⷯ. бо́ле беꙁлѣпотно є͗сть съ
творть бра́тъ тво́ прⷣѣ тобою
да не ꙁавѧжеш рта волоу връхꙋ
ю͗щю. а͗ще жвоуть бра́тѧ вꙿкꙋ
пѣ. ͗ оу͗мреть є͗днъ ѿ нⷯ. ͗ пло́да
не боу́деть є͗моу. да не боу́деть ͗
номоу жена оу͗мръшаго. кро́мѣ
͗же нⷭѣ оу͗жка бра́тъ моужа єѧ
да влѣꙁеть ͗ по́меть ю͗ собѣ
женоу. ͗ да жветь с нею. ͗ боу́
деть дѣтще ͗же сѧ родть, да
оу͗ставт сѧ ѿ сѣ́мен оу͗мръша
го. ͗ не погыбнеть ͗мѧ є͗го въ і͗л͠
а͗ще л не въсхощеть л͠къ поꙗ͗т
жены бра́та своє͗го. да прїдеть
жена съ бра́томъ прⷣѣ старца. ͗
рееть не ра́ть бра́тъ моужа мо
є͗го. въставть ͗мене брата сво
є͗го въ і͗л͠. не хощеть бра́тъ моу́
жа моє͗го. да прꙁовоуть  ста́
рц гра́да того. да гл͠ють є͗моу.
͗ ставъ рееть, не хощю поꙗ͗т
єѧ. ͗ прстоупвш ꙗ͗тры є͗го
к немоу. ͗ да ͗ꙁоує͗ть сапогъ є͗го
є͗днъ ѿ ногы є͗го. ͗ да ꙁаплюють
ꙭ є͗моу. ͗ ѿвѣщавш рееть
с́це да сътворѧть л͠коу, ͗же не
стро͗ть домоу брата своє͗го. ͗
проꙁовет сѧ ͗мѧ є͗го въ і͗л͠, до́
мъ ͗ꙁоувенаго сапога
͗Аще же сварть сѧ л͠ка вкоупѣ
моу́жь съ бра́томъ. ͗ пршедъ
ш жена є͗дного єю. ѽтѧтъ
моу́жа своє͗го ѿ рꙋкоу бью͗щаго ͗
простерш роу́коу ͗ ͗меть ꙁа ло́
но. да оу͗сѣкнеш роукоу єѧ. да

162d
да не пощадть єѧ ͗ко твоє. да
не боу́деть мѣра въ вретщ тво
є͗мъ. раꙁль да не боу́деть вꙿ домꙋ
твоє͗мъ. мѣ́ра велка ͗ ма́ла. но̀
мѣра ͗стоваа. пра́ва да боу́деть
тобѣ. да мно́гы д͠н боу́деш ͗ бл͠го
т боу́деть на ꙁемл. ю͗же г͠ь б͠гъ
тво́ дає͗ть тобѣ въ прѧстїє
ꙗ͗ко гноу́сно г͠в б͠гоу. ве́сь творѧ
 та́ко. весь творѧ неправдꙋ
Помѧн колко т сътвор а͗мал
къ на поут. ͗сходѧщю т ͗ꙁъ є͗г
пта. како т съпротв сѧ то
бѣ на поут. ͗ сее твою стражбꙋ
͗ стрегоу́щаа ꙁа тобою. ты́ же а͗ле
нъ бѣꙗ͗ше ͗ троу́денъ. ͗ не въꙁбо́
͗ сѧ б͠га. ͗ боу́деть т є͗гда поко
͗ть тѧ г͠ь б͠гъ тво́ ѿ всѣхъ вра́
гъ твоⷯ ꙗ͗же ѡ͗бмо тебе в ꙁемлю̀
ю͗же г͠ь б͠гъ тво́ дає͗ть тобѣ въ
прѧстє прїат. да погоуб
ш ͗мѧ а͗молково ѿ ꙁемлѧ̀. ͗
де боу́деть. ͗ боу́деть є͗гда вꙿнде
ш въ ꙁемлю̀ ю͗же г͠ь б͠гъ тво да
є͗ть тобѣ въ прѧстє прꙗтї ю
͗ вселш сѧ на не. ͗ да въꙁмеш
наѧткы ѿ плода ꙁемлѧ твоєѧ.
ю͗же г͠ь б͠гъ тво́ дає͗ть тобѣ. ͗ по
ложш ꙁаѧткы въ вретщ.
͗ да ͗деш в мѣсто ͗же ͗ꙁбереть
г͠ь б͠гъ тво́ прꙁват ͗мѧ є͗го
тоу. да прїдеш къ жръцю. ⷤ
боу́деть въ ты д͠н. ͗ ре́еш к не
моу. ͗сповѣдаю днⷭе г͠в б͠гꙋ сво
є͗моу. ꙗ͗ко вндоⷯ въ ꙁемлю̀. єюⷤ
клѧ́т сѧ г͠ь б͠гъ ѡ͗ц͠емъ ва́шмъ да́
т ю ͗мъ. ͗ да въꙁметь жре́цъ,
вретще ѿ роукоу твоє͗ю. да по
ложть прѧ́мо тре́бнкꙋ б͠га
твоє͗го. ͗ се́ гл͠аше прѣдъ гмⷭъ

163a
бг͠омъ тво̀͗мъ
͗ соурю ѡ͗став ѿц͠ь мо́. ͗ сн́де въ
є͗гпетъ ͗ ѡ͗бта тоу ма́лымъ слоⷨ
͗ быⷭ вꙿ ꙁемл̀ то́ д͠н мно́гы. ͗ въ мно
жество мно́го. ͗ ꙁаѕл̀ша на́мъ є͗г
птѧне. ͗ преѡ͗бдѣша ны. ͗ въꙁло
жша на ны дѣлеса пороукоу. ͗ въ
ꙁопхомъ къ г͠оу б͠гꙋ ѿц͠ь ва́шхъ.
оу͗слыша г͠ь во́пль на́шь. ͗ вдѣ см
ренїє на́ше ͗ троу́дъ ͗ ско́рбь на́шю
͗ꙁведе ны г͠ь ͗ꙁъ є͗гпта крѣпо
стю вел́кою. ͗ рꙋкою с́лною, ͗
мы́шцею высокою. ͗ вдѣнї вел́
кы. ͗ ꙁнаменї ͗ юдесы ͗ въведе наⷭ
в мѣсто сѐ. ͗ да́сть на́мъ ꙁемлю
кыпѧщю мле́комъ ͗ медомъ. ͗ по
клонш сѧ прⷣѣ г͠мъ бг͠омъ тво
͗мъ. ͗ въꙁвесел сѧ ѡ͗ всⷯѣ бл͠го
стехъ. ꙗ͗же да́сть тобѣ г͠ь б͠гъ
тво домъ тво́. ͗ левꙿвтнъ
͗ прходъ ͗же в тобѣ. а͗ще же съ
вершш ѡ͗десѧтерт всю де
сѧтноу жтноую ꙁемлѧ твоєѧ
в лѣто третьєє послѣднюю де
сѧтноу да дас левꙿвтомъ, ͗
прходоу ͗ сротѣ, ͗ вдовѣ да
ꙗ͗дѧть въ градѣхъ твоⷯ. ͗ насы
тѧт сѧ. ͗ ре́еш прѣдъ г͠мь б͠го
мъ тво͗мъ. ѡ͗́ст ⷯ с͠таа ͗ꙁ до
моу своє͗го. ͗ даⷯ ѧ левꙿвтнꙋ ͗ пр
ходоу ͗ сротѣ ͗ вдовѣ. ͗ всѣмъ
ꙁаповѣдемъ тво͗мъ. ꙗ͗же ꙁапо
вѣда мнѣ не престоупхъ єѧ.
н ꙁабыⷯ н ͗ꙁⷯѣ въ болѣꙁнь мою.
ѿ н́хъ въ нестоє. да не дас ѿ нⷯ
оу͗мръшемоу послоушаⷯ рѣ г͠а б͠га
моє͗го сътворть ꙗ͗коже повѣ
да мнѣ. прꙁр̏ ѿ храма ст͠го сво
є͗го ѿ нб͠се. ͗ блвⷭш люд своѧ
і͗͠лѧ. ͗ ꙁемлю̀ ю͗же є͗с да́лъ ͗мъ.

163b
ꙗ͗коⷤ сѧ є͗с клѧ́лъ ѿц͠емъ на́шмъ
да́т ва́мъ ꙁемлю̀ кыпѧщю мле́ко
мъ ͗ ме́домъ. въ то́ д͠нь г͠ь б͠гъ тво́
ꙁаповѣдалъ є͗сть тобѣ сътво
рт всѧ ѡ͗правданѧ с́ слове
са. ͗ да снабдте ͗ сътворте ѧ
ѿ всего срцⷣа ва́шего. ͗ ѿ всеѧ д͠ша
вашеѧ г͠а б͠га ͗ꙁбꙿралъ є͗с. днⷭе бы́
т тобѣ бг͠оу ͗ ходт въ всѧ
поут є͗го. ͗ да боу́деш надъ всѣ
м страны. ͗мꙿже сътвор тѧ
͗мѣ́нна ͗ хва́лна ͗ сла́вна. ͗ да
боудете людє с͠т г͠в б͠гоу тво
є͗моу. ꙗ͗коже гл͠алъ є͗сть ͗ ꙁаповѣ
далъ мо͗сї сн͠омъ і͗͠лвымъ. сна
бдте всѧ ꙁаповѣд с́ѧ. є͗л́ко
а͗ꙁъ ꙁаповѣдаю ва́мъ днⷭе. ͗ бꙋ́
деть во́ нꙿже д͠нь пре́дете і͗ѡрда
нъ. въ ꙁемлю̀ ю͗же г͠ь б͠гъ дає͗ть то
бѣ. да поставш собѣ два̀ ка
мыка вел́ка. да ѡ͗мелш ѧ ме́
ломъ. ͗ да вꙿпшеш на камыцехъ
всѧ̀ словеса ꙁакона є͗го. ꙗ͗коже пре
͗дете і͗ѡ͗рданъ. ͗ вꙿндете въ ꙁе
млю̀, ю͗же г͠ь б͠гъ ѿц͠ь твоⷯ дає͗ть
тобѣ. ꙁемлю̀ кыпѧщюю млеко
мъ ͗ ме́домъ. ꙗ͗коже є͗сть ре́клъ
г͠ь б͠гъ ѿц͠ь твоⷯ. дає͗ть тобѣ.
͗ боу́деть ꙗ͗ко пре́дете і͗ѡ͗рда
нъ. да поставте ка́мыкы ꙗ͗же
а͗ꙁъ ꙁаповѣдаю ва́мъ днⷭе въ горѣ
гевалѣ. ͗ да ѡ͗мелш мѣ́ломъ
͗ да съградш тоу тре́бнкъ
г͠в б͠гоу твоє͗моу ѿ каменѧ. ͗
да не въꙁложш на́ нь желѣꙁа.
ка́менїемъ цѣлымъ съградш
трѣ́бнкъ г͠в б͠гоу твоє͗моу.
͗ да въꙁложш на всѐсъжⷣеженїє
г͠в б͠гоу твоє͗моу. ͗ да полож
тре́боу сп͠са г͠в б͠гоу твоє͗моу.
163c
͗ да ꙗ͗с насы́тш сѧ. ͗ въꙁвесе
лш тоу прⷣѣ г͠мъ бг͠омъ твоⷨ
͗ да вꙿпшеш на камыцеⷯ. ве́сь ꙁа
конъ с́ ꙗ͗вѣ ѕѣло. ͗ г͠ла мо͗сї
͗ жръц ͗ левꙿвте. къ всемоу і͗͠лю
рекоуще. мол ͗ послоуша і͗͠лю
въ д͠нь с́. ͗ бы́т людемъ г͠ꙋ б͠гꙋ
твоє͗моу. ͗ да послоуша ре́ г͠а
б͠га твоє͗го. ͗ сътворш всѧ ꙁа
повѣд є͗го. ͗ ѡ͗правданѧ є͗го
ꙗ͗коже а͗ꙁъ ꙁаповѣдаю тобѣ. ͗
ꙁаповѣда мо͗сї людемъ въ то́
д͠нь г͠лѧ. сѐ да станоуть блвⷭт
на горѣ гарꙁнѣ. прешедꙿше і͗ѡ͗
рданъ. смеѡ͗нъ. і͗оу͗да. ͗сахаръ
͗ѡ͗сѳъ. ͗ венїамнъ. а͗ с́ да ста
ноуть оу͗ клѧтвы на горѣ гевалѣ
роувмъ. га́дъ. а͗сръ. ꙁавлонъ.
данъ. нефталмъ. ͗ ѿвѣщавъ
ше левꙿвте рекоуть всемоу і͗͠лю
гла́сомъ ве́лїемъ. проклѧтъ л͠къ
͗же сътворть ͗ꙁваанъ ѡ͗бра
ꙁъ сълїанъ. гноу́съ г͠в. дѣ́ло
роуноє ͗ хтрого. ͗ положть
въ кровѣ. ͗ ѿвѣщавше вс̀ люⷣє
рекоуть боуд про́клѧтъ, ͗же не
теть ѿц͠а своє͗го н мт͠ре своєѧ.
͗ да рекоуть вс̀ людє боу́д про
клѧтъ. ͗же потворѧє͗ть пре
дѣлы по́дрꙋга своє͗го. ͗ да рекоу
ть вс̀ люде боу́д про́клѧтъ. ⷤ
оу͗клонть соуⷣ прходоу ͗ сротѣ
͗л вдовц. ͗ да рекоуть вс̀ лю́
дїє боу́д про́клѧтъ
Проклѧтъ ве́сь лежа съ женою ѿц͠а
своє͗го. ꙗ͗ко ѿкрывъ покровенїє
ѿц͠а своє͗го. ͗ да рекоуть вс̀ лю́
дє боу́д про́клѧтъ. проклѧтъ
ве́сь лежа съ ско́томъ. ͗ да рекꙋ
ть вс̀ людїє боуд проклѧтъ.

163d
проклѧтъ ве́сь лежа съ сестрою
ѿ ѻ͗ц͠а ͗ ѿ мт͠ре є͗моу. ͗ да рекоуть
вс̀ людїє боу́д. проклѧтъ ве́сь
лежа͗ съ те́щею своєю. ͗ рекоуть
вс̀ людє боу́д проклѧтъ
Проклѧтъ ͗же бьє͗ть по́дроуга сво
є͗го на аоукаⷯ . ͗ да рекоуть вс̀ людїє
боу́д проклѧтъ. ͗же въꙁметь мъ
ꙁдоу на оу͗бого кров д͠ша негрѣшны.
͗ да рекоуть вс̀ лю́де боу́д проклѧⷮ.
Проклѧтъ ве́сь л͠къ ͗же не пребоу́
деть въ словес ꙁакона сего, сътво
рт. ͗ да рекоуть вс̀ лю́дїє, бꙋ
д проклѧтъ. боудеть ꙗ͗ко пре́
͗дете і͗ѡ͗рданъ. на ꙁемлю̀ ю͗же г͠ь
б͠гъ дає͗ть ва́мъ. а͗ще слоу́хомъ по
слоушає͗те ре́ г͠а б͠га ва́шего. ͗ да
снабдте всѧ ꙁаповѣд є͗го. ꙗ͗же
а͗ꙁъ ꙁаповѣдаю тобѣ. да́сть
т г͠ь б͠гъ тво́. надъ всем стра
нам ꙁемлѧ̀. ͗ прїдоуть на́ тѧ
всѧ̀ блвⷭнїѧ с̀. ͗ ѡ͗брѧщють тѧ
а͗ще послоушає͗ш ре г͠а б͠га тво
є͗го. блвⷭнъ ты въ градѣ. блвⷭнъ
ты̀ на селѣ. ͗ блвⷭнъ ты ͗ племена
оу͗тробы твоєѧ. ͗ плоⷣ ꙁемлѧ тво
єѧ . ͗ ста́да воловъ твоⷯ. ͗ па́
ствы ѡ͗вець твоⷯ. ͗ блвⷭн в́
ннца твоѧ. ͗ ѡ͗ста́нц тво.
͗ блвⷭнъ ты̀ вънегда влаꙁш. ͗
блвⷭнъ ты вънегда ͗ꙁлаꙁш. ͗
преда́сть т г͠ь б͠гъ твоѧ врагы
твоѧ. соупротвѧщаа сѧ тобѣ
съкроуш ны прⷣѣ лцемъ твоⷨ
поутемъ є͗днемъ ͗ꙁы͗доуть
к тобѣ. ͗ семью поут пробѣгнꙋ
ть ѿ лца твоє͗го. поустть
г͠ь на́ тѧ блвⷭнїе в домохъ твоⷯ
͗ на всѧ на нѧже въꙁложш роу
коу свою на ꙁемлю̀ ю͗же г͠ь б͠гъ тво́
164a
да́сть тобѣ. да въставть тѧ
г͠ь б͠гъ тво́. ͗ лю́д собѣ с͠ты. ꙗ͗коⷤ
сѧ є͗сть клѧ́лъ ѿце͠мъ ва́шмъ. а͗ще
послоушає͗ш ре́ г͠а б͠га твоє͗го, ͗
ходш въ поут є͗го. оу͗ꙁрѧ̏ть
тѧ всѧ̀ страны ꙁемныѧ. ꙗ͗ко ͗мѧ
проꙁовет сѧ тобѣ г͠а б͠га твоє͗го.
͗ оу͗боꙗ͗т сѧ тебе. ͗ оу͗множть
г͠ь б͠гъ тво́ блгⷭт ѡ͗ племенеⷯ тво
ⷯ, ͗ оу͗тробы твоєѧ. ͗ ѡ͗ пло́дѣ
ско́тъ твоⷯ. ͗ ѡ͗ жте жтъ тво
ⷯ. ѡ͗ ꙁемл єю͗же сѧ клѧ́ г͠ь ѿц͠емъ ва́
шмъ да́т ю тобѣ. да ѿве́рꙁеть
тобѣ г͠ь ͗мѣнїе своє бл͠гоє. н͠боу да́
т до́жⷣь ꙁемл̀ твоє въ времѧ є͗го
блвⷭт всѧ̀ дѣла роукоу твоєю. ͗
въдас в ꙁає͗мъ мно́гымъ. ты же
не ѡ͗должш сѧ. ͗ ѡ͗бладаєш ты
мно́гым странам. а͗ тобою не
ѡ͗бладаю͗ть. поставть тѧ г͠ь
б͠гъ тво́ в наѧтокъ а͗ не на конець
͗ боу́дешь тогда свы́ше. ͗ не бꙋде
шь сн́же. а͗ще послоушає͗ш ꙁапо
вѣд г͠а б͠га твоє͗го. є͗л́коже а͗ꙁъ
ꙁаповѣдаю днⷭе. да снабдш ͗ тво
рш. да не престоупш ѿ всѣхъ
словесъ. ꙗ͗же а͗ꙁъ ꙁаповѣдаю то
бѣ днⷭе. н на десно н на лѣво да не
ходте въ слѣдъ тоу́жⷣхъ.
͗ слоужт ͗мъ. ͗ боу́деть а͗ще
не послоушає͗ш г͠а б͠га твоє͗го. сна
бдѣт ͗ сътворт всѧ ꙁаповѣ
д твоѧ. є͗л́коже а͗ꙁъ ꙁаповѣда
ю тобѣ днⷭе. ͗ прїдоуть на тѧ всѧ̀
клѧ́твы моѧ. ͗ постгноуть ͗
ѡ͗брѧщꙋть тѧ. проклѧтъ ты̀
въ градѣ. ͗ проклѧтъ ты на селѣ
проклѧты ͗ вннца твоѧ. ͗ ѡ͗
станц тво́. проклѧта ꙁемлѧ̀
͗ племѧ оу͗тробы твоєѧ. ͗ ж́та

164b
твоѧ. ͗ ста́да воловъ твоⷯ. ͗ па
ствны ѡ͗вець твоⷯ. проклѧтъ
ты вънегда влаꙁш. ͗ вънегда ͗ꙁла
ꙁш. ͗ поустть тобѣ б͠гъ недо
статокъ. ͗ оу͗ше́ствє ͗ потребле
нє ѡ͗ всемъ. на неже въꙁложш
роукоу свою. є͗л́ко а͗ще сътворш
до́ндеже потребть тѧ въ скорѣ.
ѕлыⷯ дѣ́лѧ твоⷯ оу͗мѣнї. понеже
ѡ͗став мѧ. да прлѣпть к то
бѣ г͠ь смръть. до́ндеже потреб
ть тѧ съ ꙁемлѧ̀. в ню́же ты вꙿход
ш та́мо прꙗ͗т ю. да побьє͗ть
тѧ г͠ь не͗мѣнїємъ. ѡ͗гнемъ ͗ ꙁмою
͗ ꙁавдою ͗ оу͗бо́ємъ. вѣтры тлѣ
нным. бле́достю пропоудть
тѧ ͗ погоубѧть тѧ. ͗ боу́деть
тобѣ н͠бо мѣ́дѧно. ͗ ꙁемлѧ подъ
тобою желѣꙁна. ͗ да́сть г͠ь на ꙁемл̀
твоє пло́дъ. праⷯ ͗ пръсть съ н͠бс
сн́деть на́ тѧ. донꙿдеже потреб
ть тѧ. да́сть тѧ г͠ь на сеенє
прⷣѣ врагы тво͗м. поутемъ є͗д́
немъ ͗ꙁыдеш к н́мъ. а͗ седмꙋю
да пробегнеш с лца ⷯ. ͗ боу́деш
въ рассыпанє въ всⷯѣ цртⷭвѣхъ
твоⷯ ꙁемныⷯ. ͗ боу́доуть мрътве
ц ва́ш пт́цамъ нбнⷭымъ. ͗ ꙁве
ремъ ꙁемнымъ. ͗ не боу́деть ѿго
нѧщаго. побьє͗ть тѧ г͠ь вредѡⷨ
є͗гпетꙿскымъ. въ сѣдалеⷯ краста
м лютым. ͗ съфрабомъ ꙗ͗ко
не мощ ͗сцѣлт. побє͗ть тѧ̀
г͠ь ͗ꙁꙋмленїємъ ͗ невѣдѣнїємъ
͗ оу͗жа́стю ра́ꙁꙋма. да боу́де
шь ͗ща полоудне. ꙗ͗ко ѡ͗сѧжеть
слѣпъ въ тмѣ. ͗ не оу͗годш пꙋ
т своⷯ. ͗ боу́дешь тогда ѡ͗б
денъ расхтає͗мъ въ всѧ д͠н. ͗ не
боу́дешь тогда помогаа тобѣ.

164c
а͗ще женоу по́͗мешь. то̀ ͗нъ по͗
меть ю. до́мъ а͗ще съградшь, ͗
не жвеш в немъ. ͗ внограⷣ наса
дш ͗ не ѡ͗бьє͗млеш є͗го. во́лъ
тво́ ꙁакланъ прⷣѣ тобою. ͗ не ꙗ͗
с ѿ него. ͗ ѡ͗слѧ твоє ѡ͗тѧ́то
ѿ тебе. ͗ въꙁꙿвратѧт сѧ к то
бѣ. ѡ͗вца твоѧ да́ны врагомъ тво
͗мъ. ͗ не боу́доуть тобѣ пома
гаю͗ще сн͠ве тво́. ͗ дще́р тво
ѿданы боу́доуть ͗нѣмъ. ꙭ
тво оу͗ꙁр̏та. съсѣкаю͗щаа сѧ
ѿ нхъ. ͗ не оу͗крѣ̀пѣє͗ть рꙋка твоѧ
въꙁрастъ ꙁемлѧ̀ твоєѧ трꙋды
твоѧ. ͗ꙁѣсть страна є͗ѧже
не вес. ͗ боу́деш ѡ͗б́дмъ. ͗
съкроушенъ въ всѧ д͠н. ͗ боудешь
беꙁоума. вдѣнѧ дѣ́лѧ ꙭю
твоєю ꙗ͗же оу͗ꙁр̏ш. побє͗ть
тѧ г͠ь вре́домъ ꙁлы́мъ, на ногоу ͗ на
роукоу. ꙗ͗ко не мо́щно ͗сцѣлт те
бе. ѿ плѣсноу твоєю до връха тво
є͗го. ͗ ѿведе тѧ г͠ь ͗ кн͠ꙁѧ твоѧ.
ꙗ͗же поставш собѣ въ странꙋ
є͗ѧже не ве́с ты̀ ͗ ѿц͠ тво. ͗
послоужш та́мо бо́гомъ ͗нѣмъ
дрѣвоу ͗ ка́меню. ͗ боу́деш
та́мо въ поꙁоръ ͗ въ пр́тю. ͗
въ по́вѣсть въ всⷯѣ странахъ.
в нѧ́же ѿпоустть тѧ г͠ь та́мо.
͗ сѣмѧ мно́го ͗ꙁнесеш на полѣ.
а͗ ма́ло внесеш. ꙗ͗ко поꙗ͗дѧть
ѧ проу́ѕ. внограⷣ насадш ͗ въ
ꙁдѣлає͗ш. ͗ вна не ͗спьє͗ш
н въꙁвеселш сѧ ѿ него. ꙗ͗ко по
грыꙁеть ръвь. ма́слны боу́дꙋ
ть тобѣ въ всѣхъ прѣдѣлⷯѣ
твоⷯ. ͗ ма́сломъ не помажешⷭ
ꙗ͗ко ͗стає͗ть маслна твоѧ.
с͠ны ͗ дъщер породш, ͗ не бꙋ́

164d
доуть. ѿ͗доуть плѣнен. всѧ̀
дрѣва твоѧ ͗ ж́та твоѧ потре
бть рꙿжа. прхоⷣ ͗же є͗сть надъ
тобою въꙁыдеть вы́ше. а͗ ты съ
стꙋпш н́же. вꙿда́сть в ꙁає͗мъ
тобѣ. а͗ ты є͗моу не дас въ ꙁає͗мъ
͗ с́ боу́деть въ наѧтокъ, а͗ ты
на конц. ͗ пр͗доуть на тѧ всѧ
клѧ́твы с́ѧ. ͗ ѿженоуть тѧ до
нꙿдеже погꙋбт тѧ. ꙗ͗ко не посⷧꙋ
шає͗ш ре́ г͠а б͠га твоє͗го. снабдѣ
т всѧ̀ ꙁаповѣд є͗го. є͗л́коже
є͗сть ꙁаповѣдалъ тобѣ. ͗ боу́дꙋ
ть в тобѣ юдеса ͗ ꙁна́менѧ. въ
племен твоє͗мъ до вѣка. поне
же не послоуж г͠оу б͠гоу твоє͗мꙋ.
съ веселїємъ ͗ съ бл͠гымъ срцⷣемъ.
мно́жества дѣ́лѧ ѡ͗ всѣ́хъ. ͗ по
слоужш вра́гомъ сво͗мъ. ꙗ͗же
поустть г͠ь. гла́домъ ͗ жажⷣею
съ наготою. ͗ съ ѡ͗скоудѣнємъ
всѣмъ. ͗ въꙁложть жежель же
лѣꙁенъ на вы́ю твою. до́ндеже
потребть тѧ. наведеть г͠ь на
тѧ страноу ͗ꙁдалеѧ ѿ краа ꙁемлѧ̀.
а͗кы роженє ѡ͗рле съ страноу, єѧⷤ
не раꙁоумѣє͗ш рѣ́. страноу
беꙁꙿ срама лцемъ. ͗же не юдт сѧ
лцю ста́рю н оу͗на. помлова
ть ͗ поꙗ͗сть плодъ ско́тъ твоⷯ.
͗ жта ꙁемлѧ твоєѧ. ꙗ͗коⷤ не ѡ͗
ставть тобѣ пшенца. н в
на н ма́сла. стада воловъ твоⷯ.
до́ндеже погꙋбѧть тѧ въ всⷯѣ
гра́дѣхъ твоⷯ. до́ндеже раꙁо
рть грады твоѧ высокыѧ  тве́
рдыѧ . ͗мже ть оу͗поваше въ
все́ ꙁемл̀ твоє, ͗ състꙋж
ть т въ всⷯѣ градѣхъ тво͗хъ
ꙗ͗же є͗сть тобѣ далъ г͠ь б͠гъ тво́.
165a
͗ ͗ꙁѣс оу͗тробы своєѧ племѧ пло́
ть сн͠въ твоⷯ ͗ дще́рї. є͗л́ко далъ
є͗сть г͠ь б͠гъ тво тобѣ. ͗ скорбе
нїємъ є͗юже стоужлъ тобѣ вра́
гъ тво́. ͗ оу͗ны в тобѣ мла́ды ѕѣ́
ло. въꙁревноує͗ть ͗комъ сво͗мъ
бра́тоу своє͗моу. ͗ жене є͗же въ па́
ꙁоусѣ є͗го. ͗ ѡ͗ста́вшмъ ѧ́домъ
ꙗ͗же ѡ͗станоуть є͗моу. ꙗ͗коже да
є͗ть є͗д́номоу ⷯ ѿ плод т ѧдъ ⷯ
є͗моу. ͗же ͗ꙁѣст ͗мꙿже нѣ́сть
ѡ͗ста́ло є͗моу. нто́же в тоуꙁѣ
͗ въ скорбенї твоє͗мъ. є͗же стоу
жаю͗ть тобѣ враꙁ тво. въ всⷯѣ
гра́дѣхъ твоⷯ. ͗ оу͗наа въ ваⷭ ͗ мла
даа ꙁѣло. є͗же нⷭѣ ѡ͗бы́кла нога єѧ
стоупат по́ ꙁемл̀. оу͗ност дѣ́
лѧ ͗ мла́дост. ͗ въꙁр̏ть ꙁлѣ̀
ѻ͗комъ сво͗мъ на моу́жа своє͗го. ⷤ
въ па́ꙁоусѣ є͗ѧ с͠на ͗ дще́ре. оу͗дъ ͗
сше́дш ͗ꙁ лона єѧ. ͗ ѧ́до а͗ще поро
дть є͗же ͗ꙁѣ́ст є оу͗бо̀ ѡ͗та не
достатка дѣ́ла всего. въ тоугꙋ
͗ въ скорбенє є͗же стоужать вра
гы тво въ всѣхъ гра́дѣхъ твоⷯ.
а͗ще не послоушає͗ш творт всѧ
словеса ꙁакона сего. въпсанна въ
кнгаⷯ с́хъ. бо́͗ сѧ мене ю́днаго
͗ тⷭнаго є͗моу г͠а б͠га твоє͗го. ͗ пре
мѣнть ꙗ͗ꙁвы твоѧ. ͗ ꙗ͗ꙁвы пле
мене твоє͗го ͗ ꙗ͗ꙁвы вел́кы. ͗ ꙗ͗
ꙁѧ ѕлы́ѧ ͗ꙁвѣсты. ͗ въꙁꙿврат
ть на́ тѧ всю̀ болѣꙁнь є͗гпетꙿскꙋ
ю ꙁлоу́ю. є͗ꙗ͗же сѧ боꙗ͗ше ты ѿ л
ца ⷯ. ͗ прлѣпѧт сѧ тобѣ. ͗ всѐ
раꙁꙿслабленє ͗ всю̀ ꙗ͗ꙁвꙋ напса
нноую въ кнгаⷯ сⷯ ꙁакона сего. на
поустть на тѧ г͠ь дондеже по
требть тѧ. ͗ ѡ͗ста́неть ваⷭ
въ слѣ ма́лѣ в того мѣсто. ꙗⷤ

165b
бѣ́сте ꙗ͗ко ꙁвѣꙁды нбнⷭыѧ въ мно
жествѣ. ꙗ͗ко не послоушасте рѣ
г͠а б͠га своєго. ͗ боу́деть ꙗ͗ко въꙁве
селлъ сѧ бѣ̀ г͠ь ѿ васъ. ͗ бл͠го сꙿтво
рть ва́мъ. ͗ оу͗множть ваⷭ такоⷤ
͗ въꙁвеселт сѧ г͠ь б͠гъ ѡ͗ ваⷭ. потре
бть ͗ ͗ꙁгы́бнете ѿ ꙁемлѧ̀. в нюⷤ
вхо́дте та́мо прꙗ͗т ю. ͗ рассы́
плеть тѧ г͠ь б͠гъ тво́ въ всѣхъ стра
наⷯ всеѧ ꙁемлѧ̀ ѿ краа ͗ до краа. ͗ по
слоужш та́мо бо́гомъ ͗нѣмъ
͗ дрѣвоу ͗ ка́меню. ͗хꙿже не вѣс
ты. н ѿц͠ тво. но̀ въ странахъ
теⷯ не поко͗ть тебе. ͗ не боу́деть
оу͗ставленѧ плеснома ногоу тво
єю. ͗ да́сть тобѣ г͠ь та́мо срцⷣе го
рѧще ͗ ꙭ скоу́дне. ͗споущю д͠шꙋ
͗ оу͗бо͗ш сѧ въ д͠нь ͗ в но́щь. ͗ не бꙋ́
деть т ͗ꙁвѣсто ж́тє твоє.
ꙁаоу͗тра рееш ка́ко бы́т ве́е
роу. ͗ вееръ ре́еш ка́ко бы́т ꙁа
оу͗тра ѿ боꙗ͗ꙁн срⷣца твоє͗го. бо
ꙗ͗ же сѧ оу͗бо͗ш. ѿ вдѣнѧ ꙭїю
твоєю. ꙗ͗коже съꙁр̏ш. ͗ ѡ͗бра
тть г͠ь въ є͗гпетъ въ кораблⷯ.
в поу́ть же ͗же рекоⷯ. не прлож
те къ семоу в́дѣт є͗го. преда́
сте сѧ та́мо врагомъ сво͗мъ в рꙋ
кꙋ. рабы ͗ рабынѧ не боу́деть пр
тѧжащаго
С̀ словеса ꙁавѣта ⷤ ꙁавѣща г͠ь мо
͗сею. поставт  сн͠омъ і͗л͠вы
мъ въ ꙁемл̀ моа͗вѣ. ра́ꙁвѣ ꙁавѣ
та сего ͗же ꙁавѣща  в хорвѣ
͗ прꙁва мосї в͠сѧ с͠ны і͗͠лѧ ͗ ре́е
къ н́мъ. вы̀ вдѣсте всѐ є͗л́ко
сътвор г͠ь б͠гъ ва́мъ въ ꙁемл̀
є͗гпетꙿстѣ. прⷣѣ ва́м фара
ѡ͗нꙋ. ͗ всѣмъ слоугамъ є͗го. ͗ все́
ꙁемл̀ є͗го моукы вел́кыѧ. ꙗ͗же
165c
в́дѣста ꙭ ва́ш. ꙁна́менѧ ͗
юдеса вел́ка ѡ͗на. ͗ не да́сть г͠ь б͠гъ
ва́мъ срцⷣа раꙁоумѣт н ꙭю про
ꙁрѣт. н оу͗ш слы́шат до д͠не
шнѧго д͠не. ͗ веде ваⷭ .м͠. лѣ́тъ
скво́ꙁѣ поустыню. не ѡ͗бетша
ша рꙁы ва́ша. ͗ сапоꙁ ва́ш не про
порошаа сѧ на ногоу ва́шею. хлѣ́ба
не ꙗ͗сте ͗ вна не пїєте ͗ ѡ͗лꙋ. да
поꙁнає͗те ѧ сѐ є͗сть г͠ь б͠гъ ва́шъ.
͗ꙁыде ц͠рь сѡ͗нъ є͗севонескъ. ͗ ѡ͗
гъ ц͠рь васанескъ. протвоу ва́мъ
на рать ͗ꙁбхомъ ꙗ ͗ прꙗ͗хомъ
ꙁемлю ⷯ. ͗ дахъ ю въ прѧстїє
роувмоу ͗ га́доу. ͗ по племене ма
насїноу. да снабдте творт
всѧ̀ ꙁаповѣд словесъ є͗го. да раꙁꙋ
мѣє͗те всѐ є͗л́ко сътвор тобѣ
вы̀ сто͗те днⷭе прⷣѣ г͠мъ бг͠омъ
ва́шмъ. старѣ͗шны племенъ
ва́шⷯ. ͗ соудѧ ва́ша ͗ кнгѧ ва́
ша, ве́сь моу́жескъ по́лъ і͗͠льте
скъ. жены ва́ша ͗ дѣ́т ва́ша
͗ прходъ ͗же посредѣ плъка ва
шего. ѿ дрѣвосѣѧ водоно́сца
мноут въ ꙁавѣтъ г͠а б͠га ваше
го ͗ въ клѧ́твы є͗го. є͗л́коже г͠ь
б͠гъ тво́ ꙁавѣщає͗ть тобѣ. днⷭе
да́ тѧ оу͗ставть собѣ въ люд
то́ боу́деть б͠гъ тобѣ. ꙗ͗коже
т є͗сть ре́клъ. ͗ ꙗ͗коже сѧ клѧ́
лъ ѿц͠емъ тво͗мъ. а͗враа͗моу.
͗саакꙋ. ͗ і͗аковоу. не ва́мъ же є͗д
немъ ꙁавѣ̀щаю а͗ꙁъ ꙁаконъ с́. ͗
клѧ́твоу с́ю. но̀ ͗же соу́ть с ва́
м ꙁдѐ днⷭе. ꙗ͗ко прелщенѧ срⷣца
твоє͗го прⷣѣ͗доуть. да не погоу
бть грѣшны негрѣ́шныⷯ съ собою
не въсхощеть г͠ь бл͠гоѡ͗стт
є͗моу. но̀ раꙁорт сѧ тогда гнѣвъ

165d
г͠нь. ͗ рве́нє є͗го на л͠ка того. пр
лѣпноуть є͗моу клѧ́твы ꙁавѣта
сего въ псаныѧ въ кнгы ꙁакона
сего. ͗ потребть г͠ь ͗мѧ є͗го съ ꙁе
млѧ̀. ͗ ѿлоут  г͠ь на ꙁло̀ ѿ сн͠въ
і͗͠лвъ. по всѣмъ клѧ́твамъ ꙁавѣ
та сего. ͗ рееть роⷣ дроугы сн͠ве ва́
ш бы́вше по ваⷭ. ͗ тоу́жⷣї же пр
͗доуть ͗ꙁдалеѧ. ͗ оу͗ꙁрѧ̏ть тве
рды ꙁемлѧ̀ твоєѧ ͗ ꙗ͗ꙁѧ єѧ. ͗же
поустть г͠ь на́ нѧ ка́мыкы горѧ
ща ͗ соль ͗жⷣеженоу. всѧ ꙁемлѧ
єѧ насѣє͗т сѧ. н проꙁѧбнеть н
въꙁнкнеть на не ве́сь кла́съ. ꙗ͗коⷤ
сѧ ѡ͗проверже, содома ͗ гомора. а͗да
ма ͗ сѐво́нъ. ꙗ͗же ѡ͗проверже г͠ь
въ ꙗ͗рост гнѣва своє͗го. ͗ рекоу
ть всѧ̀ страны ꙁемныѧ, пото
сътвор с́це г͠ь ꙁемл̀ се́. каа ꙗ͗ро
сть вел́каа гнѣ́ва с̀. ͗͗ рекоуть
ꙗ͗ко ѡ͗ставша ꙁавѣтъ г͠а б͠га
ѿц͠ь своⷯ. є͗гда ͗ꙁведе ͗ꙁъ ꙁемлѧ̀
є͗гпетꙿскыѧ, ͗ ше́дꙿше слоужша
бо́гомъ ͗нѣмъ ͗ поклонша сѧ ͗мъ
͗хꙿже не вѣдѧхоу. н раꙁдѣлша
͗мъ. ͗ раꙁꙿгнѣва сѧ г͠ь ꙗ͗ростїю
на́ ꙁемлю̀ тоу. навест на ню по всѣ
мъ клѧ́твамъ ꙁавѣта псанна
го въ кнгаⷯ ꙁакона сего. ͗ потре
бть ѧ г͠ь с лца ꙁемлѧ ⷯ. ꙗ͗ростїю
гнѣва ͗ ͗ꙁна а въ ꙁемлю̀ ͗ноу ͗ до
нынѣ та́наа г͠в б͠гоу на́шемоу.
ꙗ͗вленаа жена ͗ ѧ́домъ ва́шмъ
въ вѣкы. творт всѧ словеса
ꙁакона сего
͗ боу́деть ꙗ͗ко пр͗доуть на тѧ сло
веса с̀. блвⷭнїє ͗ клѧ́тва, ͗же даⷯ
прⷣѣ лцемъ тво͗мъ. ͗ пр͗ме
ш въ срⷣц своє͗мъ, въ всѣхъ стра
наⷯ. а͗може тѧ рассыплеть г͠ь б͠гъ

166a
тво́ та́мо. а͗ще боу́деть рассыпанїе
твое ѿ краа нбⷭнаго. ͗ до краа́ нбⷭнаго.
ѿтоу́доу сбереть тѧ г͠ь б͠гъ тво
на́ ꙁемлю̀ ю͗же прꙗ͗ша ѿц͠ ва́ш. ͗
пр͗меш ю ͗ бл͠го т сътворть
па́е ѿц͠ь твоⷯ. ͗ ѡ͗́стть г͠ь срⷣце
племен твоє͗го. ͗ любт г͠а б͠га
твоє͗го ѿ всего срцⷣа твоє͗го. ͗ ѿ всеѧ
д͠ша твоєѧ да жвеш ты. ͗ да́
сть г͠ь б͠гъ тво́ с́ѧ клѧ́твы на вра
гы твоѧ. ͗ ненавдѧщаа тебе. ⷤ
тѧ ѿгнаша. ты̀ же ѡ͗братш сѧ
͗ послоушає͗ш рѣ́ г͠а б͠га твоє͗го сна
бдѣт ͗ творт всѧ ꙁаповѣд
є͗го. ͗ ѡ͗правданѧ є͗го ͗ соуды є͗го
въпсаныѧ въ кнгы ꙁакона сего. а͗ще
ѡ͗братш сѧ къ г͠оу б͠гоу твоє͗мꙋ
ѿ всего срⷣца твоє͗го. ͗ ѿ всеѧ д͠ша
твоєѧ. ꙗ͗ко ꙁаповѣд с́ѧ, ю͗же
а͗ꙁъ ꙁаповѣдаю тобѣ днⷭе. нⷭѣ тѧ́
жко. н̀ далее ѿ тебе є͗сть. нѣ́сть
на нб͠с. да ре́еш кто̀ въꙁлеꙁеть ѿ
наⷭ на н͠бо. ͗ прнесеть ю намъ. ͗ слы
шавше ю сътвормъ. ͗ ѡ͗б онꙋ стра
ноу мо́рѧ є͗сть. да рееш кто̀ прⷣѣ
͗деть на ѡ͗ноу страноу мо́рѧ ͗ пр
несеть ю на́мъ. ͗ слышавше ю сꙿтво
рмъ. бл́ꙁъ тебе є͗сть сло́во ꙁѣло
въ оу͗стѣхъ твоⷯ ͗ въ срцⷣ тво
є͗мъ. ͗ в роукоу твоєю творт є
͗ сѐ даⷯ прⷣѣ лцемъ тво͗мъ днⷭе ж́
ꙁнь ͗ см͠ръть̀. бл͠го ͗ ѕло̀. а͗ще л по
слоушаєш ꙁаповѣд г͠а б͠га тво
є͗го. є͗л́ко а͗ꙁъ ꙁаповѣдаю ва́мъ
днⷭе. любте г͠а б͠га своє͗го. ͗ ход
т въ всѧ поут є͗го. ͗ снабдѣт
всѧ ѡ͗правданѧ є͗го. ͗ ꙁаповѣд
є͗го ͗ соуды є͗го ͗ жв боу́дѣте.
͗ мно́ѕ боу́дете. ͗ блⷭвть тѧ
г͠ь б͠гъ тво́ въ все́ ꙁемл̀. вꙿ ню́же

166b
въсхо́дш ты та́мо прꙗ͗т є͗ѧ. ͗
а͗ще съвратть срⷣце ͗ не послоуша
є͗ш но̀ прельстш сѧ поклонтⷭ
бо́гомъ ͗нѣмъ. ͗ послоужш ͗мъ
͗ꙁвѣстоую тобѣ днⷭе. ꙗ͗ко па́гоу
бою погыбнете ͗ не боу́дете въ мно
гы д͠н. на́ ꙁемл̀ на нюже вы̀ прхо
дте і͗ѡрданъ прꙗ͗т є͗ꙗ. ͗ꙁвѣ
стоую ва́мъ днⷭе нб͠омъ ͗ ꙁемлею
ж́ꙁнь ͗ смръть даⷯ ва́мъ прѣдъ л
цемъ ва́шмъ блвⷭнє ͗ клѧ́твоу
да ͗ꙁволш блвⷭнїє да жвеш, ͗
племѧ твоє любт г͠а б͠га твоєⷢ
͗ дръжат сѧ є͗го. ͗ послоушат
є͗го рѣ. ꙗ͗ко сѐ твоѧ ж́ꙁнь ͗ про
длъженїемъ д͠нї твоⷯ. ж́т
тобѣ на́ ꙁемл̀. є͗юже сѧ клѧ г͠ь ѿц͠е
мъ тво͗мъ. а͗враамоу, і͗саакоу.
͗ і͗аковꙋ, да́т ю ͗мъ. ͗ сконѧ мо
͗сї г͠лѧ всѧ словеса с̀ сн͠мъ і͗л͠вы
мъ. ͗ рее к н́мъ .р͠. ͗ .к͠. лѣ́тъ
а͗ꙁъ є͗смь днⷭе не въꙁмогоу къ семоу
входт ͗ ͗сходт. г͠ь же г͠ла къ
мнѣ. не пре͗деш і͗ѡрдана сего. г͠ь
б͠гъ тво́ ͗же преⷣ͗деть прѣдъ лце
мъ тво͗мъ. ͗ то́ потребть стра
ны с́ѧ с лца твоє͗го ͗ пр͗меш ѧ
͗сꙋ́съ же ͗да прⷣѣ лцемъ тво͗мъ.
ꙗ͗коже гл͠алъ є͗сть г͠ь. ͗ сътворть
г͠ь ͗мъ ꙗ͗коже сътвор сѡ͗нꙋ. ͗ ѡ͗гꙋ
цр͠ема а͗море͗скома. ꙗ͗же бѣста
ѡ͗б оноу страноу і͗ѡрдана. ͗ ꙁемл ⷯ
ꙗ͗ко потреб ѧ ͗ преда́сть г͠ь прⷣѣ
вам в рꙋцѣ ва́ш ͗ да сътворте
͗мъ. ꙗ͗коⷤ ꙁаповѣдаⷯ ва́мъ. въꙁмꙋ
жа крѣпе. не бо́ сѧ н оу͗жаса
͗ сѧ, н оу͗клонѧ͗ сѧ ѿ лца ⷯ. ꙗ͗ко
г͠ь б͠гъ тво́ сы́ прⷣѣ͗деть с ва́м.
не ѿстоупть ѿ тебе ͗ не ѡ͗ста
вть

166c
͗ прꙁва мо͗сї і͗сꙋ́са, ͗ рее є͗мꙋ прⷣѣ
всѣмъ і͗л͠мъ. въꙁмоужа крѣп сѧ
ты̀ вн́деш прⷣѣ лцемъ людї с́хъ
въ ꙁемлю̀, є͗юже сѧ клѧ́лъ г͠ь ѿц͠емъ
на́шмъ да́т ю ͗мъ. ͗ ты́ ю прѧ
стш ͗мъ. г͠ь же да ͗деть с тобою.
не ѿстоупть ѿ тебе, н ѡ͗став
ть. не бо́ сѧ н оу͗жаса͗ сѧ. ͗ вꙿп
са мо͗сї всѧ̀ словеса ꙁакона сего въ кн
гы. ͗ вда́сть жръцемъ сн͠омъ левꙿв
͗номъ. въꙁвⷣжꙋщмъ ковегъ
ꙁавѣта г͠нѧ. ͗ старцемъ сн͠овъ і͗͠ле
въ. ͗ ꙁаповѣда ͗мъ мо͗сї въ то́
д͠нь г͠лѧ. по седм лѣ́тъ въ времѧ
лѣта оу͗ставленѧ въ пра́ꙁнⷣкъ
коу́щны. во нь ͗схо́дт сѧ весь і͗͠ль
͗ ꙗ͗вт сѧ прⷣѣ г͠мъ б͠гомъ твоⷨ
въ мѣсто є͗же ͗ꙁбереть г͠ь. по
таа ꙁаконъ с́ прⷣѣ всѣмъ і͗л͠мъ
въ оу͗ш ⷯ. съꙁовѣте людї мꙋжа
͗ жены ͗ дѣт. ͗ прхоⷣ въ градѣхъ
ва́шⷯ. да слы́ште ͗ наоу͗те сѧ
г͠а б͠га ва́шего. ͗ послоушаю͗ть съ
творт словеса ꙁакона сего. ͗ с͠но
ве ⷯ ͗хꙿже не вѣдѧть въ всѧ д͠н
є͗л́ко соу́ть ж́т. на́ ꙁемлю̀ м
ноує͗те і͗ѡрданъ прꙗ͗т ю
͗ рее г͠ь къ мо͗сею, сѐ прспѣ д͠нь
смрът твоєѧ. прꙁов ͗сꙋса
͗ станета прⷣѣ дверм хра́моу
свѣдѣнѧ. ͗ ͗де мо͗сї съ ͗сꙋсо
мъ въ храмъ свѣдѣнѧ. ͗ ста́
ста прⷣѣ дверм храмоу свѣдѣ
нѧ. ͗ сн́де г͠ь въ столпѣ ѡ͗бла́
нѣ ͗ ѡ͗гньнѣ¬. ͗ ста оу͗ дверї хра́
моу свѣдѣнѧ. ͗ ста стлъпъ ѡ͗
блаенъ оу͗ две́рї храмоу
͗ рее г͠ь къ мо͗сею. сѐ ты̀ поває͗
ш съ ѿц͠ сво͗м. ͗ въставше
лю́дє с̀ съблоудѧть въ слⷣѣ ͗нⷯѣ

166d
бо́гъ. ꙁемлѧ̀ в ню́же сн́доуть тамо
на ню. ѡ͗ста́вѧть мѧ ͗ расꙿсыплють
ꙁавѣтъ мо́ ͗же ꙁавѣщаⷯ ͗мъ. ͗ ра
ꙁꙿгнѣваю сѧ ꙗ͗ростю на нѧ въ то
д͠нь ͗ ѡ͗ставлѧю ѧ. ͗ ѿвращю л
це своє ѿ нⷯ. ͗ боу́деть ꙗ͗тъ въ ͗ꙁдѣ
нє. ͗ ѡ͗брѧ́щеть ѕло̀ мно́го ͗ ско́
рбь. ͗ ре́еть въ то́ д͠нь. ͗мꙿже
нⷭѣ мнѣ г͠а б͠га постгноу мѧ сѐ
ѕло̏. а͗ꙁъ ѿвращю лце своє ѿ нхъ
въ то д͠нь ꙁлоб дѣлѧ ⷯ. ꙗ͗же съ
творша ꙗ͗ко ѡ͗братша сѧ къ б͠го
мъ тоу́жⷣмъ. ͗ нынѣ въпш та
словеса пѣсн сеѧ. ͗ наоу͗те ю с͠ны
і͗͠лѧ. ͗ да вложть ю въ оу͗ста ͗хъ
͗ да боу́деть м пѣ́снь с̀ въ послꙋ
шество въ сн͠ѣхъ і͗͠лвыхъ. въве
доу бо̀ ю въ ꙁемлю̀ бл͠гоую. є͗юже клѧ
хꙿ сѧ ѿц͠емъ ⷯ. ꙁемлю̀ кыпѧщю мле́
комъ ͗ ме́домъ. ͗ ꙗ͗дѧть  насы
твше сѧ въꙁбоуꙗю͗ть. ͗ ѡ͗бра
тѧт сѧ къ бг͠омъ тоу́жⷣмъ. ͗ по
слоужать ͗мъ. ͗ раꙁꙿгнѣваю͗ть
мѧ. ͗ расꙿсыплють ꙁавѣтъ мо
͗ въсоупротвт сѧ пѣ́снь с̀ про
твоу лцю ⷯ. ͗ꙁвѣщаю͗щ. не
͗сполнть бо̀ сѧ ѿ оу͗стъ ͗хъ. ͗
ѿ оу͗стъ племен ⷯ. а͗ꙁъ бо вѣдѣ
ꙁло́бы ⷯ. є͗л́ко сътворѧть днⷭе.
пръвеє въведеныѧ ⷯ въ ꙁемлю̀
бл͠гоую. є͗юже клѧ́хъ сѧ ѿц͠емъ ⷯ.
͗ пса мо͗сї пѣснь с́ю въ то́ д͠нь
͗ наоу͗ є͗ с͠ны і͗͠лвы. ͗ ꙁаповѣда
мо͗сї і͗сꙋ́соу навꙿвїнꙋ. ͗ рее въ
ꙁмоужа͗ сѧ ͗ крѣп сѧ. ты бо въ
ведеш с͠ны і͗͠лвы. въ ꙁемлю̀ єюⷤ
сѧ клѧ́ г͠ь ͗мъ. ͗ то́ боу́деть с то
бою. є͗гдаже сконѧ мо͗сї. ͗ п
саше словеса ꙁакона сего въ кн́гы
до конца. ͗ ꙁаповѣда левꙿвтоⷨ.

167a
въꙁвⷣжꙋщмъ ковегъ ꙁавѣта г͠нѧ
г͠лѧ въꙁемше кн́гы ꙁавѣта сего. по
ложте ѧ въ страны ковега сего ꙁа
вѣта б͠га ва́шего. ͗ да боудоуть те
бѣ свѣдѣнѧ. ꙗ͗ко а͗ꙁъ свѣдѣ раꙁъ
гнѣванѧ твоѧ. ͗ вы́ю твою же
стокоую. а͗ще мнѣ̀ жвоу соу́щꙋ с ва́
м. днⷭе раꙁꙿгнѣваю͗ще є͗сте б͠га. а͗
не ка́ко по смрът моє. прꙁовете
ко мнѣ старе͗шны племенъ вашⷯ
͗ старца ва́ша. ͗ кнгѧ ва́ша ͗
соудїа ва́ша. ͗ да г͠лю въ оу͗ш ͗хъ
словеса. ͗ ͗ꙁвещю ͗мъ н͠бо ͗ ꙁемлю̀.
ведѣ бо̀ ꙗ͗ко послѣд. ͗ ѡ͗ сконѧ
нї моє͗мъ. беꙁаконїе беꙁаконте
͗ съклонте сѧ съ поут ͗же ꙁапо
вѣдаⷯ ва́мъ. ͗ срѧ́щеть вы̀ ѕло̀
въ послѣднѧѧ д͠н. ꙗ͗ко сътвор
те ѕло̏ прⷣѣ г͠мъ. раꙁꙿгнѣва͗те
въ дѣлесеⷯ роукоу вашею. ͗ г͠ла мо́
с въ оу͗ш всемоу і͗͠лю словеса пѣ
сн сеѧ
Вънемл̀ н͠бо ͗ въꙁг͠лю. слы́ш ꙁемлѐ
г͠лы оу͗стъ моⷯ. да ѧє͗т сѧ а͗кы до́
жⷣь ѿвѣтъ мо́. ͗ сн́доуть а͗кы
роса г͠л мо. ꙗ͗ко тоуѧ на троско
тъ. ꙗ͗ко ͗н на сѣно. ꙗ͗ко ͗мѧ г͠не
прꙁваⷯ. да́т велє г͠в нашемꙋ
͗ г͠ь ͗стнна дѣла є͗го. ͗ вс̀ поутїє
є͗го соудъ. б͠гъ вѣренъ. ͗ нⷭѣ непра́
вды в немъ. првⷣнъ ͗ прпⷣбнъ г͠ь. съ
грѣшша не того ѧ́да порона. рѡⷣ
лоукавъ ͗ раꙁꙿвращенъ. с́є л г͠в
въꙁдає͗те. ́ людє боу немꙋ
др. не са́мъ л̀ се́ ѿц͠ь тво́ стѧ
жа тѧ ͗ сътвор тѧ ͗ съꙁда тѧ.
помѧнете д͠н вѣка. раꙁоумѣ
те же лѣта рода ͗ рода. въпро
с ѿц͠а твоє͗го ͗ въꙁвѣстть тобѣ

167b
͗ ста́рца твоѧ рекоуть тобѣ. є͗гда̀
раꙁдѣлѧше вы́шнї ꙗ͗ꙁыкы. ꙗ͗же
расꙿсѣѧ с͠ны а͗дамовы. оу͗став
предѣлы ꙗ͗ꙁы́комъ по слоу а͗г͠глъ
б͠жїхъ. быⷭ ѧ́сть гнⷭѧ ͗ людє є͗
го. ꙗ͗ко въжⷣеленноє. прѧстїє
є͗го і͗͠ль. насыт  въ поустын въ
жа́жⷣоу ꙁно́ѧ въ беꙁводне. ѡ͗бде
͗ накаꙁа . ͗ съхран ꙗ͗ко ѕѣнцю
͗ка. ꙗ͗ко ѡ͗релъ покрыє͗ть гнѣꙁдо
своє. ͗ на птенца своѧ въжⷣелѣ. про
стеръ крылѣ сво прꙗ͗тъ ѧ ͗ вꙿꙁѧ́
тъ ѧ на ра́мо своє. б͠гъ є͗днъ вожа
ше ѧ ͗ не бѣ̀ с н́м бо́гъ тоу́жⷣь. въ
ꙁведе ѧ на с́лноу ꙁемлю̀ ͗ насыт ѧ
ж́тъ се́лныхъ. съса́ша ме́дъ ͗с ка
мене. ͗ ма́сло ѿ тве́рда ка́мене. ма́
сло кра́вє. млѣко ѡ͗веє с тоу́комъ
а͗гньемъ ͗ ѡ͗вномъ. сн͠въ ю͗нець ко
ꙁелъ. ͗стестъ пшенца ͗ кро́вь гре
ꙁновоу пїахоу вно. ͗ ꙗ͗стъ і͗аковъ
͗ насыт сѧ ͗ ѿверже сѧ въꙁлюбле
нны. оу͗ты́ ͗ оу͗тлъстѣ̀ ͗ расш
р, ͗ ѡ͗став б͠га сътво́ршаго .
͗ ѿстоуп ѿ б͠га сп͠са своє͗го. раꙁꙿгнѣ
ваша мѧ ѡ͗ тоу́жⷣхъ. ͗ ѡ͗ гноуше
нї своє͗мъ раꙁꙿгнѣваша мѧ. по
жроша бѣсомъ а͗ не б͠гоу бо́гомъ. ͗
хꙿже не вѣдѣша но́в въ новѣ пр
͗доша, ͗хꙿже не вѣдѣша ѿц͠ ͗хъ
г͠а ро́жⷣьшаго тѧ ѡ͗ставша. ͗ ꙁа
быша б͠га птѣю͗щаго тѧ. ͗ в
дѣ г͠ь ͗ въꙁревнова. ͗ раꙁꙿгнѣва сѧ
гнѣ́ва дѣлѧ сн͠овъ ⷯ ͗ дꙿще́рї.
͗ ре́е ѿвращю лце своє ѿ нхъ. ͗
покажоу то̀ боу́деть на нхъ по
слѣд. ꙗ͗ко рѡⷣ раꙁꙿвращенъ є͗сть. ͗
сн͠ве ͗хꙿже нѣ́сть вѣ́ры в нⷯ. ͗
т раꙁꙿгнѣваша мѧ не ѡ͗ б͠ѕѣ про
167c
гнѣваша мѧ вꙿ коумрехъ сво͗хъ.
͗ а͗ꙁъ раꙁдражю . не ѡ͗ ꙗ͗ꙁыцѣ несмы́
сленѣ прогнѣваю ͗хъ. ꙗ͗ко ѡ͗гнь
раꙁꙿгорт сѧ ѿ ꙗ͗рост моєѧ. ражⷣе
же сѧ до пропаст пре͗споднѧѧ.
поꙗ͗сть ꙁемлю̀ ͗ жта єѧ попалть
ѡ͗снованїѧ горꙿскаа. събероут сѧ на
нѧ ѕлы́ѧ стрѣлы моѧ ͗ сконѧю
на нⷯ. та́юще гладомъ ͗ ꙗ͗дѣнїємъ
пт́ць ͗ гръбъ не͗сцѣленъ. ꙁоубы
ѕвѣрї послю на нѧ премыкающа
ꙗ͗ сѧ по́ ꙁемл̀. внѣоу͗доу бѣ̀щадїѧ
сътворть меь ͗ се́ хра́мъ страⷯ.
͗ оу͗ноша съ дв͠ою сꙿсоущ ͗ съ ѡ͗тро
комъ ͗ съ старцемъ. рⷯѣ рассѣю ѧ
͗ ѿставлю ѿ л͠къ памѧть ͗хъ.
то́ю гнѣва дѣлѧ вра́гъ. да не длъ
голѣ́тъ жвоу ͗ да не налѧгоуть
соупостат. да не рекоуть ꙗ͗ко
роука на́ша высока, а͗ не г͠ь сътво
р сⷯ. ͗ ꙗ͗ко ꙗ͗ꙁыкъ погꙋбвъ съвѣ
тъ є͗сть, ͗ нⷭѣ в нⷯ хоудожества
не смыслша раꙁоумѣт с̀ всѧ да
пр͗моуть на грѧдоущеє лѣ́то
та́ко поженеть є͗днъ тысѧщю
а͗ два̀ двгнета тмоу. а͗ще б͠гъ
не ѿда́сть ⷯ. ͗ г͠ь предасть ѧ. не
соуть бо̀ бо́ѕ, ꙗ͗коже б͠гъ на́шь.
враꙁ же на́ш нераꙁоумв. ѿ в
нограда бо̀ содомꙿска внограды ⷯ
͗ лоꙁа ⷯ ѿ гоморы. гре́ꙁнъ ͗хъ, гре́
ꙁнъ ꙁо́л, гре́ꙁнъ го́рест ͗хъ. ꙗ͗ро
сть ꙁмє͗ва вно ͗хъ. ͗ ꙗ͗рость
а͗спды не͗сцѣлны. не с л с всѧ̀
събра́ша сѧ въ мнѣ. ͗ ꙁапеѧтлѣ
ша сѧ въ сꙿкровщеⷯ мо͗хъ. въ д͠нь
льст въꙁдамъ. въ времѧ є͗гда
съблаꙁнт сѧ нога ⷯ. ꙗ͗ко бл́ꙁъ
д͠нь погыбел ⷯ. ͗ прстоупша
готоваа ͗мъ. ꙗ͗ко соудть г͠ь

167d
людемъ сво͗мъ ͗ ѡ͗ рабѣхъ своⷯ
оу͗млт сѧ. вдѣ бо ⷯ ѡ͗слабле
ны ͗ пеѧлны ͗ троу́дны ͗ въ плѣ́
нъ ведены. ͗ рее г͠ь кдѣ соу́ть бо́ѕ
ⷯ на нхꙿже оу͗поваша къ н́мъ. ͗хъⷤ
тоу́къ жрътвы ⷯ ꙗ͗дѧше, т͗ пїа
сте вно требы ⷯ. да въстаноуть
помогоуть ва́мъ ͗ боу́доуть ва́мъ
покровтел. в́дте в́дте
ꙗ͗ко а͗ꙁъ є͗смь б͠гъ ͗ нⷭѣ б͠га ра́ꙁвѣ
мене. а͗ꙁъ оу͗бю ͗ ж́т сътворю
поражю ͗ а͗ꙁъ ͗сцѣлю . ͗ нⷭѣ ͗же
ѿ͗меть ѿ роукоу моєю. ꙗ͗ко въꙁвⷣ
гноу на н͠бо роукоу мою. ͗ кленоу сѧ
деснцею моєю. ͗ рекоу жвъ а͗ꙁъ
въ вѣкы. ꙗ͗ко поѡ͗стрю ꙗ͗ко млъ
ню ме́ь мо́. ͗ пр͗меть соу́дъ
рꙋка моѧ. въꙁдамъ ме́сть враго
мъ ͗ ненавдѧщмъ мѧ въꙁдамъ.
оу͗пою стрѣлоу мою ѿ крове ͗ ѡ͗рꙋ
жє моє снѣ́сть мѧ́са. ѿ кро́ве ꙗ͗ꙁве
ныⷯ ͗ племеныⷯ ѿ главы кн͠ꙁь ꙗ͗ꙁы́
ескыⷯ. въꙁвеселте сѧ нб͠са ͗ кꙋпно
с н́м ͗ да поклонѧт сѧ є͗моу вс̀
а͗г͠гл б͠жї. въꙁвеселте сѧ стра
ны с лю́дм є͗го ͗ да оу͗крѣпѧть вс̀
сн͠ве б͠ж. ꙗ͗ко кро́вь сн͠въ сво͗хъ
мьстть ͗ ме́сть въꙁда́сть вра
гомъ ͗ ненавдѧщмъ мѧ въꙁда
мъ. ѡ͗́стть г͠ь ꙁемлю̀ людї
своⷯ
Съпса мо͗сї пѣ́снь с́ю въ то д͠нь
͗ наоу͗ єю с͠ны ͗л͠вы . ͗ влѣꙁе мо
͗сї къ людемъ. ͗ г͠ла всѧ словеса
ꙁакона сего въ оу͗ш людемъ са́мъ
͗ ͗сꙋсъ навꙿвїнъ. ͗ сконѧ мо͗сї
словеса с̀ г͠лѧ всемоу і͗͠лю. ͗ ре́е
къ нмъ. вънмте срⷣцемъ ва́ш
мъ всѧ̀ словеса с̀. ꙗ͗же а͗ꙁъ ͗ꙁвѣ
стоую ва́мъ днⷭе ꙗ͗же ꙁаповѣсте
168a
сн͠омъ ва́шмъ. снабдѣт ͗ твор
т всѧ словеса ꙁакона сего. ͗ ꙗ͗ко нⷭѣ
словесе соу́є ва́мъ. ꙗ͗ко сѐ ж́ꙁнь ва́
ша. ͗ сего дѣ́лѧ словеса с̀. длъгы д͠н
боу́дете на́ ꙁемл̀. на нюже вы м
ноує͗те і͗ѡрданъ. та́мо прꙗ͗т ю
ре́е г͠ь къ мо͗сею г͠лѧ. въꙁыд на́ горꙋ
а͗вармъ. с̀ гора наваю. ꙗ͗же є͗сть
въ ꙁемл̀ моа͗вл прѧ́мо є͗рхонꙋ. ͗
в́жⷣь ꙁемлю̀ ханане͗скоу. ю͗же а͗ꙁъ
даю сн͠омъ і͗͠лвымъ. въ ѡ͗дръжа
нѧ ͗ сконѧ͗ сѧ на горѣ на нюже въ
сходш та́мо. ͗ прлож сѧ къ лю́
демъ сво͗мъ. ꙗ͗коже оу͗мре а͗рронъ
бра́тъ тво́ на горѣ ѡ͗рѣ. ͗ прло
ж сѧ къ людемъ сво͗мъ. ꙗ͗ко не по
корсте сѧ сло́воу моє͗моу въ сн͠охъ
і͗͠лвыхъ. оу͗ воды соупротвленѧ
кадсъ въ поустын сна͗стѣ
понеже не ѡ͗с͠тсте мене въ сн͠хъ
і͗͠лвыхъ. ꙗ͗ко прѧ́мо поꙁорца, ͗
ꙁемлю̀. а͗ та́мо не вн́деш
е́ же блвⷭнїє є͗же блⷭв мо͗сї л͠къ
б͠жї с͠ны і͗͠лвы пре́жⷣе сконѧнїа
своє͗го. ͗ рее г͠ь ѿ сѡ͗на прїде ͗
ꙗ͗в сѧ на́мъ ѿ с͗ра. ͗ с́ прспѣ
ѿ горы фараѡ͗нѧ. съ тмам ка
дсъ. ѡ͗ десноую є͗го а͗г͠глъ с н́мъ.
͗ пощаде лю́д своѧ. ͗ вс̀ ѡ͗с͠ще
нї поⷣ рꙋкама тво͗ма. ́ же
поⷣ тобою соу́ть. ͗ прꙗ͗ ѿ слове
съ є͗го ꙁаконъ. ͗же ꙁаповѣда на́
мъ мо͗сї прѧстє сн͠омъ і͗а
ковлмъ. боу́деть въ любмѣ
мъ кн͠ѕь. събравше сѧ кн͠ꙁемъ
лю́дꙿскымъ вкоупѣ съ племены
і͗͠лвы
Да жветь роувмъ ͗ да не оу͗мре
ть. ͗ да боудеть многы сломъ.
е́ ͗ се же і͗оу͗дѣ. послоуша г͠

168b
гла́са і͗у͗дна. въ лю́д є͗го вн́деш
оу͗бо̀ роуцѣ є͗го раꙁлоуте є͗моу.
͗ помощь ѿ врагъ є͗моу боу́деш. ͗
левꙿвї рее. дадте левꙿвї страш
выѧ є͗го. ͗ ͗стнноу є͗го моу́жю
преправдвъ. є͗гоже ͗скоушаша
въ ͗скоушенє. ѡ͗блъгаша  оу͗ во
ды соупротвленѧ͗. г͠лѧ ѿц͠ꙋ сво
є͗моу ͗ мт͠р своє не в́дⷯѣ тебе.
͗ братѧ своєѧ не ꙁнаⷯ. ͗ сн͠въ своⷯ
не оу͗вѣдѣ. снабдѣ словеса твоѧ
͗ ꙁавѣтъ тво́ съхран. ͗ повѣ
дѧть ѡ͗правданѧ твоѧ і͗аковꙋ
͗ ꙁаконъ тво́ і͗͠лю. въꙁложать
темїанъ въ гнѣвъ тво́ пр́сно
на тре́бнкъ тво́. блвⷭ г͠ крѣ
постю є͗го. ͗ дѣ́ло роукоу є͗го пр
͗м. поб ресла въставшхъ
на́ нь вра́гъ є͗го. да не въскрнⷭоуть
͗ венїамноу ре́е въꙁлюбленны
гмⷭъ. веселш сѧ оу͗поваа б͠гъ
ѡ͗крылть тѧ въ всѧ д͠н. ͗ по
средѣ троуда є͗го по. ͗ѡ͗сѳꙋ
ре́е съ блвⷭнїємъ гн͠мъ ꙁемлѧ є͗го.
ѿ временъ нбнⷭыхъ ͗ ѿ росы, ѿ бе
ꙁⷣныхъ ͗сто́нкъ ͗спод. въ вре
мѧ ж́тъ сл͠ньныⷯ прехѡⷣ. ͗ ѿ
со̀нмъ мѣсѧныⷯ. ͗ ѿ връха го́ръ
ꙁаѧтка. ͗ ѿ връха хлъмѧ.
͗ по времен ꙁемлѧ̀ съвершенѧ.
͗ десѧтны, ꙗ͗ввшемоу сѧ в кꙋ
пнѣ. да прїдоуть на главꙋ ͗ѡ͗с
ѳлю. ͗ на връхоу ꙗ͗в́ сѧ въ братї
пръвенець тров добра́та є͗го.
ро́ꙁ ͗норога, ро́ꙁ є͗го. тѣм стра
ны прободеть вкоупѣ до краа ꙁе
мл̀. ́ѧ тмы є͗ѳрѣмовы. ͗ се́
же тысоуща манасїна. ͗ ꙁавло
ноу рее въꙁвесел сѧ ꙁаоу͗лонъ въ
͗сходѣ твоє͗мъ. ͗сахаръ в домоⷯ
168c
своⷯ страны потребть. ͗ проꙁо
вете тоу. ͗ положте требоу
пра́вды. ꙗ͗ко богатꙿство мрꙿско
є въꙁдо͗ть тѧ. ͗ коупество
жвꙋщⷯ ͗ подлъгъ мо́рѧ. ͗ гадꙋ
ре́е блвⷭнъ расшрѧꙗ͗ сѧ га́дъ. а͗кы
ле́въ по съкроушвъ мы́шцю кнѧ́
ꙁѧ. ͗ вдѣ ꙁаѧтокъ є͗го, ꙗ͗ко
та́мо раꙁдѣл сѧ ꙁемлѧ. кн͠ѕь съ
бранъ, старѣшна лю́демъ. пра́
вдоу сътвор г͠ь ͗ соу́дъ сво́ съ і͗͠ле
мъ. ͗ да́ноу ре́е, щенець да́нъ лво́
въ. ͗скоть ѿ васана. ͗ неѳꙿта
лмоу ре́е, неѳталмъ. ͗ꙁоѡ͗б
телє прꙗ͗тъ ⷯ ͗ насытт сѧ
блвⷭнѧ ѿ г͠а. мо́ре ͗ оу͗гъ прїме
ть. а͗сроу реⷱ. блвⷭнъ ѿ ѧдъ а͗
сръ. ͗ боу́деть прїатъ ѿ братї
своє. ѡ͗моть въ ма́сло ногоу
свою. желѣꙁо ͗ мѣдь сапогъ є͗го бꙋ
деть. ͗ а͗кы д͠нь тво́ крѣпо
сть твоѧ. ͗ нⷭѣ а͗кы бг͠олюбеꙁна
го входѧ на н͠бо помощь тобѣ.
͗ велколѣпы твердел. ͗ покро
въ б͠жїа ꙁаѧтка. ͗ поⷣ крѣпостїю
мы́шцю. пр́сносоу́щноую. ͗ ѿ
женеть с лца твоє͗го врагы твоѧ .
г͠лѧ ѿпоущꙋ ͗ вселт сѧ і͗͠ль є͗д́
нъ оу͗поваа на́ ꙁемл̀ і͗аковъ. вно
мъ ͗ пшенцею. ͗ н͠бо є͗го ѡ͗бла́
но росою. ѽ бл͠женъ ты і͗͠лю.
тⷭнї вы̀ людє ͗ сп͠сає͗м ѿ г͠а.
ꙁастоупає͗м по́мощю. ͗ ѡ͗рꙋ
жє хвала тобѣ. ͗ со́лжють то
бѣ враѕ тво. ты̀ же на выю
ⷯ настоупш. ͗ въꙁыде мо͗сї
ѿ равофа моа͗влѧ. на гороу нава
ть на връхъ фасга. є͗же є͗сть прѧ́
мо є͗рхоноу. ͗ покаꙁа є͗моу г͠ь всю̀
ꙁемлю̀. гала͗жⷣꙋ до дана. ͗ всю ꙁе
168 d
млю̀ нефталмлю̀. ͗ всю̀ ꙁемлю є͗
ѳремлю̀. ͗ манас͗ноу. ͗ всю ꙁемлю̀
і͗оудовоу. до морѧ послѣднѧго. ͗
поустынѧ ͗ ѡ͗крⷭтъ села. ͗ є͗рхо
на, гра́да фнескаго до сдона.
ре́е г͠ь къ мо͗сею, с̀ ꙁемлѧ̀ єю͗же
сѧ клѧⷯ а͗враамоу ͗саакоу і͗аковоу
г͠лѧ племен ва́шемоу да́мъ ю. по
каꙁаⷯ ю ꙭма тво͗ма. а͗ та́мо
не вндеш Ѡ смрт мосеѡⷡ.

Сконѧ́нїє мосїно.
͗ сконѧⷭ мо͗сї ра́бъ г͠нь въ ꙁемл̀
моа͗вл. сло́вомъ гн͠мъ. ͗ по
гребоша  въ є͗нгѣ. бл́ꙁъ домоу
фагорова. ͗ не свѣсть нктоже
сконѧнѧ є͗го до дн͠ешнѧго д͠не.
мо͗сї же бѣꙗ͗ше. .р͠. ͗ .к͠. лⷮѣ
вънегда сконѧⷭ, не ѡ͗темнѣста
ꙭ є͗моу н ͗стлѣста. ͗ пла
кааша сѧ сн͠ве і͗͠лв мо͗сеѧ. въ
а͗родофѣ моа͗вл. оу͗ і͗ѡ͗рдана бл́
ꙁь є͗рхона .л͠. д͠нъ. ͗ сконѧшѧⷭ
д͠нє желѣнѧ, пла́ѧ мо͗сї
на. ͗сꙋсъ же наввїнъ. наплъ
н сѧ д͠ха мы́слена. въꙁлож бо̀
мо͗сї роуцѣ сво на нь. ͗ послꙋ
шаша є͗го сн͠ве і͗͠лв. ͗ сътво
рша ꙗ͗коⷤ ꙁаповѣда г͠ь мо͗сею.

 169a
͗ не въск͠рсе по семъ прⷪⷪ҇ ⷪ҇ркъ въ і͗л͠. ꙗ͗коⷤ
мо͗сї. є͗гоже поꙁна г͠ь. вꙿ велцѣ
всѣⷯ ꙁна́менї ͗ юдесѣхъ. є͗гоже
поуст г͠ь сътворт ѧ въ ꙁемл̀
є͗гпетꙿстѣ. фараѡ͗ноу ͗ слоу
гамъ є͗го  все́ ꙁемл̀ є͗го. ͗ юдеса
єго вел́ка. ͗ всю̀ роукоу слноую. єⷤ
сътвор мо͗сї прѣⷣ всѣмъ і͗л͠мъ

Кн́гы ͗сѫ́са с͠на наввїна слоⷡ҇ р͠м
͗ быⷭ҇ по сконѧнї мо͗сї нѣ ра́бъ гн͠ѧ
͗ ре́е г͠ь къ ͗соу́сꙋ навꙿвїнꙋ. слоуѕѣ.
мо͗сїсѣ гл͠ѧ. мо͗сї ра́бъ мо́ ско
нѧ сѧ. н͠нѣ бо̀ въставъ пре͗д і͗ѡ
рданъ с́ ты. ͗ лю́дїє вс̀. въ ꙁемлю̀
ю͗же а͗ꙁъ да́мъ людемъ. в сѐ мѣсто
по немоуже пре́͗дѣте стопам но́
гъ ва́шⷯ. ва́мъ бо̀ даⷯ ю͗ ̀. ꙗ͗коже гл͠а
мо͗сї. поустыню соупротвъ
доубравꙋ. до рѣкы вел́кыѧ є͗вꙿфра́
та. ͗ до морѧ последнѧго. є͗же ѿ
ꙁапада сл͠ньнаго да боу́дуть пре
дѣл ва́ш. не соупротвт сѧ
ва́мъ л͠къ прѣⷣ ва́м. по всѧ дн͠
ж́тїа ва́шего. ꙗ͗коⷤ всѣ́хъ съ мо͗
сеѡ͗мъ. такоже ͗ боу́доу с тобою
͗ не ѡ͗ставлю тебе. ͗ не оу͗ꙁрю тебе

169b
оу͗крѣп сѧ ͗ въꙁможа͗ сѧ. снабдо
ват ͗ творт. ꙗ͗коже тобѣ
ꙁаповѣда мо͗сї ра́бъ мо́. ты бо̀
раꙁлоуш лю́демъ с́мъ. ꙁемлю
єю͗же сѧ клѧⷯ ѿц͠емъ ⷯ. да́т ю с́
мъ. оу͗крѣп сѧ ͗ въꙁможа͗ сѧ. ͗
не съврат сѧ ѿ нⷯ. не на десно н на
лѣво. да смы́слш въ всемъ. ѡ͗ нⷯ
же а͗ще дѣє͗ш. да не ѿстоупѧть
кн́гы ꙁакона сего. ѿ оу͗стъ твоⷯ
͗ да пооу͗ш сѧ в нⷯ. дн͠ь ͗ но́щь.
да смыслш. съвратт всѐ въ
псаноє. тогда оу͗годть т сѧ. ͗
оу͗годш поу́т моѧ. ͗ тогда смы
слш. сѐ ꙁаповѣдаю тобѣ. ͗ оу͗крѣ
п сѧ ͗ въꙁмоѵжа. не оу͗жаса͗ сѧ.
͗ не въꙁбоуꙗ͗ сѧ. ꙗ͗ко с тобою г͠ь б͠гъ
тво́ всѧмо. а͗може а͗ще ͗деш. ͗
ꙁаповѣда ͗сꙋсъ кнгїомѣ людꙿскыⷨ
гл͠ѧ. вндѣте по средъ плъща.
лю́дꙿска. ͗ ꙁаповѣда͗те лю́демъ
гл͠юще. оу͗готова͗те бра́шно. ꙗ͗ко
є͗ще тр́є д͠нїє. да мнете вы̀ і͗ѡ͗рда
нъ с́. ͗ влѣꙁше прꙗ͗т ꙁемлю̀. юⷤ
г͠ь бг͠ъ ѿц͠ъ ва́шь дає͗ть вамъ, рꙋ
вмоу ͗ га́дꙋ. ͗ полоу племен мана
сїноу. ͗ ре́е ͗сꙋсъ помѧнете сло́во
гн͠е. ͗же ꙁаповѣда ва́мъ мо͗сї ра
бъ гн͠ь гл͠ѧ. г͠ь б͠гъ въ по́ко ва́шъ.
͗ да́сть ва́мъ ꙁемлю̀ с́ю. же́ны ва́
ша ͗ дѣт ва́ш. ͗ ско́т ва́ш
да жвꙋтю въ ꙁемл̀ ю͗же дає͗ть
ва́мъ. вы́ же ꙁа пре́͗дѣте і͗ѡрда
нъ с́. бл͠гопоꙗ͗санї пре́жⷣе бра́тїа
ва́шеѧ. ве́сь крѣпкы побо́рете по
нⷯ. до́ндеже поко͗ть бг͠ъ бра́тю
ва́шю. ꙗ͗коⷤ ͗ ва́съ. да пр͗моуть
͗ с̀ ꙁемлю̀ ю͗же г͠ь бг͠ъ ва́шь даєть
ва́мъ. а͗ ͗т до́деть ко́жⷣо въ пр
ѧстє своє. ͗же да́сть ва́мъ мо͗сї.

169c
ѡ͗б оноу страноу і͗ѡ͗рдана. ѿ въсто
къ слн͠цю. ͗ ѿвѣщавше ͗соусꙋ рѣ
коша. всѐ є͗л́ко ꙁаповѣс на́мъ. да
сътвормъ. ͗ въ всѐ мѣ́сто ꙗ͗же
попоустша наⷭ҇ ͗ ͗демъ. по всемꙋ
є͗л́ко послоуша мо͗сеѧ ͗ тебе послꙋ
шає͗мъ . ѡ͗бае да́сть г͠ь бг͠ъ на́шъ
с тобою. ꙗ͗коже бы́лъ съ мо͗сеѡⷨ
л͠къ же ͗же не покорт сѧ тобѣ.
н̀ послоушає͗ть словесъ тво͗хъ.
ꙗ͗же ꙁаповѣс є͗моу да оу͗мреть.
͗ оу͗крѣп сѧ ͗ въꙁмоужа. ͗ пꙋ
ст ͗соусъ сн͠ъ навꙿвїнъ. ѿсла́т
двѣ̀ оу͗нош. съглѧ́дать гл͠ѧ. въ
ꙁы́дѣта ͗ вдта ꙁемлю̀ є͗рхонъ.
шедꙿша два̀ оу͗нош. пр͗доста въ
є͗рхонъ. ͗ влѣꙁоста в до́мъ жены
блоу́днца. є͗же ͗мѧ раавь. ͗ ѡ͗
бтаста тоу. ͗ повѣдаша цр͠ю
є͗рхонꙿскꙋ гл͠юще. сѐ моужа вꙿндо́
ста сн͠нъ і͗л͠въ. съглѧ́дат ꙁемлѧ̀
͗ поуст цр͠ь є͗рхонꙿскы. ͗ рее а͗ра
вь. гл͠ѧ ͗ꙁвед моу́жа пршеⷣшаа
в до́мъ тво́ но́щю. съглѧдать бо̀
ꙁемлѧ̀ прїдоста. по͗мꙿш жена
моу́жа ͗ скры ⷯ. ͗ рее ͗ма гл͠юще
пр͗доста моужа ко мнѣ, ꙗ͗коже
врата ꙁатворѧхоу вꙿ соумракъ. мꙋ́
жа ͗ꙁлѣꙁоста. не вѣде ка́мо ͗доста
женѣ та въ слѣдъ ⷯ, а͗ще ⷯ пост
гнете. С́ же въꙁведе ѧ на храмъ. ͗
съкры ⷯ въ поꙁдѣр͗ льнѧнѣ. є͗же
бѣꙗ͗ше съкоуплено оу͗ нѣѧ. моу
ж же гна́ша въ слѣдъ ⷯ поуте
мъ къ і͗ѡрданоу къ проходомъ. ͗ вра́
та ꙁатворшѧⷭ҇. быⷭ҇ ꙗ͗ко ͗ꙁлѣ
ꙁоша женоуща въ слѣдъ ⷯ. с́ же
пре́жⷣе лежанѧ въꙁлѣꙁе к н́ма на
клѣтъ. ͗ рее к н́ма вѣдѣ ꙗ͗ко пре
далъ є͗сть г͠ь ва́мъ ꙁемлю̀. напа́лъ

169d
бо̀ є͗сть страⷯ ва́шь на́ ны. слыша
хомъ бо̀. ꙗ͗ко ͗сꙿсоуш г͠ь море ръмноє.
прѣⷣ лцемъ ва́шмъ є͗гда ͗схожа
сте ͗ꙁъ є͗гпта, є͗л́ко сътвор
двѣма цр͠ема а͗море͗скома. ꙗ͗же
бѣ́ста ѡ́б оноу страноу і͗ѡ͗рдана.
сѡ͗ноу. ͗ ͗ѡ͗гоу. ꙗ͗же потреб
сте вы̀. слы́шавше мы оу͗жаснꙋ
хом сѧ всѣмъ срⷣцемъ на́шмъ.
͗ нѣⷭ҇ по семъ дш͠а въ є͗дномъ. ѿ
лца ва́шего. ꙗ͗ко г͠ь бг͠ъ ва́шь. бг͠ъ
на нб͠с горѣ. ͗ на́ ꙁемл́ до́лѣ. ͗ н͠нѣ
клѣнета м сѧ гм͠ъ бг͠омъ ва́ш
мъ. ꙗ͗ко сътворю млⷭ҇ть ва́ма. да
сътворте ͗ вы̏ млⷭ҇тꙗ въ домоу
ѿц͠а моє͗го. ͗ мт͠р моеѧ. ͗ братїю
мою ͗ сестры моѧ. ͗ всѐ є͗л́коже
є͗сть ⷯ. ͗ ѿ смрът дш͠ю мою. ͗
рекоста є͗ моу́жа. дш͠ наю въ ваⷭ҇
мѣсто, на смръть. рее же с̀ ꙗ͗ко
преда́сть ва́мъ г͠ь граⷣ се́. сътво
рта млⷭ҇ть мнѣ̀ ͗стннꙋ. ͗ свѣ́
с ѧ две́рцам. ͗ рее ͗ма въ горꙿскꙋ
ю ͗дѣта. да не срѧ́щють ва́ю. ͗
щꙋще ва́ю. ͗ съкрыста сѧ тоу.
тр нощ. до́ндеже сѧ ѡ͗братѧ
ть ͗щꙋще ваⷭ҇. по томꙿже да ͗дѣ
та на поуть. ͗ рекоста к не́ моу́
жа. ⷭ҇та є͗свѣ клѧ́твы с́ѧ тво
єѧ. сѐ мы вла́ꙁмъ въ срѣдоу гра
да. ͗ да поставш ꙁна́менє. връ
вь ръвленоую с́ю. да првѧже
ш две́рца ⷯ. ͗мже наⷭ҇ ͗споуст
ѿц͠а же своє͗го ͗ мт͠рь свою ͗ бра
тю свою. ͗ ве́сь до́мъ ѿц͠а своє͗го
да съвокоупш к собѣ в до́мъ сво́.
͗ боу́деть ͗же а͗ще ͗ꙁлѣꙁеть ͗ꙁ дво̀
ра вонъ. са́мъ собѣ грѣ́шенъ. а͗
мы ⷭ҇т боу́демъ клѧ́твы сеѧ
твоеѧ. вс́ же є͗л́ко боу́доуть.

170a
с тобою в домоу. вѣ̀ боу́деве грѣ́
шна. ͗ а͗ще кто̀ васъ преѡ͗б́дть.
т̀ ꙗ͗вть словеса с̀ на́ша. бꙋде
мъ ́ст клѧ́твы сеѧ твоєѧ. ͗
ре́е ͗ма по словоу ва́ю. та́ко бꙋде
ть. ͗  поуст ѧ ͗ ѿ͗дость. ͗ пр
͗доста въ горꙿскоую. ͗ пребыⷭ҇ тоу́.
тр д͠н. ͗ ͗ꙁскаша гонвше ꙗ̋
по всѣмъ поутемъ ͗ не ѡ͗брѣто
ша. ͗ въꙁꙿвратста сѧ двѣ̀ оу͗но
ш. ͗ꙁлѣꙁоста съ горы. ͗ мноу
ста съ горы, къ соусꙋ сн͠оу навꙿвї
ноу. ͗сповѣдаста є͗моу всѐ є͗л́ко
слоуша сѧ ͗ма. ͗ рекоста къ і͗сꙋ
соу. ꙗ͗ко преда́лъ є͗сть г͠ь в роуцѣ на́
ш всю̀ ꙁемлю̀. ͗ оу͗боꙗ͗ша сѧ вс̀
жвоущї на ꙁемл̀ то́ ѿ наⷭ҇. ͗
ѡ͗б оутрѣ въ ꙁаоу͗тра ͗сꙋсъ. ͗ въ
ꙁⷣвгоша сѧ ѿ сатна. ͗ прїдо
ша до і͗ѡрдана ͗ ста́ша тоу. ꙗ͗коⷤ
пре́т. ͗ быⷭ҇ по треⷯ дн͠ехъ. про
͗доша кн́гѧ сꙿквоѕѣ плъ
ще. ͗ ꙁаповѣдаша лю́демъ гл͠ю
ще. є͗гда оу͗ꙁр̏те ковегъ ꙁавѣ
та г͠а бг͠а на́шего. ͗ жръца ва́ша
͗ левꙿвїты. ͗ въꙁⷣвꙁаю͗ще ͗ ̀ да
сѧ въꙁⷣвгнете съ мѣ́стъ сво͗хъ.
да по́͗дете въ слѣдъ є͗го. но̀ пода
ль да боу́дꙋть. межⷣоу ва́м ͗ ѡ͗
нѣм. дво̀ю тысѧщю локотъ. да
ста́нете. да не прсѧжете к не
моу. да оу͗вѣ́сть поу́ть по немꙋ
же ͗дѣте. ѿ веера до третїаго
дн͠е. ͗ ре́е ͗соу́съ къ людемъ. ѡ͗
стте сѧ до оу͗трѧ. ꙗ͗ко оу͗тре
сътворть г͠ь въ ваⷭ҇ юдеса. ͗ реⷱ҇
͗сꙋсъ жръцемъ. въꙁⷣвгнете
ковегъ ꙁавѣта гн͠ѧ. ͗ по́͗дѣте
прѣⷣ людм. ͗ ре́е г͠ь къ ͗соусꙋ. въ
се́ дн͠ь нанаю въꙁвыст тѧ

170b
прѣⷣ всем сн͠ы і͗л͠вы. да оу͗вѣдѧ
ть ꙗ͗коже бѣ́хъ съ мо͗сеѡⷨ, та́ко
же боу́доу ͗ с тобою. ны́нѣ же ꙁа
повѣжⷣь жръцемъ въꙁⷣвꙁающмъ
ковегъ ꙁавѣта гн͠ѧ. ꙗ͗ко влѣꙁе
съ краа воды і͗ѡ͗рдана. ͗ въ і͗ѡ͗рдана
не ѡ͗станете. ͗ ре́е ͗соусъ сн͠омъ
і͗л͠вымъ. прстоупте сѣмо. да
слы́ште сло́во г͠а бг͠а ва́шего. по
семоу вѣ́сте. ꙗ͗ко г͠ь жвъ въ ваⷭ҇.
͗ потребѧ потребть г͠ь съ лца
ва́шего хананеѧ. ͗ хетꙿтеѧ. ͗ є͗у͗
сеѧ. ͗ фереꙃеѧ. ͗ гергесѧ. ͗ а͗мо
реѧ. Се́же ковегъ ꙁавѣта гн͠ѧ, ͗
всеѧ ꙁемлѧ̀. преходть і͗ѡрданъ. ꙁа
берете собѣ . в͠і . моу́жа ѿ сн͠въ і͗л͠въ
є͗д́нъ ѿ коє͗гожⷣо племене. ͗ боу́
деть ꙗ͗ко пое͗та ноѕѣ жрѣестї.
въꙁⷣвꙁаю͗щхъ ковегъ ꙁавѣта
гн͠ѧ. всеѧ ꙁемлѧ̀ въ водѣ і͗ѡ͗рдане.
вода і͗ѡ͗рданъ ѡ͗скоудѣє͗ть. ͗ во
да текоущїа ста́неть. ͗ въꙁⷣв
гноуша сѧ лю́дїе ѿ коу́щъ сво͗хъ. пре
͗т і͗ѡ͗рданъ. жръц же въꙁⷣвго
ша ковегъ ꙁавѣта гн͠ѧ пре́жⷣе людї
ꙗ͗коже влѣꙁоша жръц. въꙁⷣвꙁа
ю͗ще ковегъ ꙁавѣта гн͠ѧ въ і͗ѡ͗рда
нъ. ͗ ногы жреескыⷯ въꙁⷣвꙁаю͗щⷯ
ковегъ ѡ͗моша сѧ въ малѣ водѣ.
і͗ѡ͗рданѧ. і͗ѡ͗рданъ сконѧваше сѧ.
до всего дна̀ є͗моу а͗кы въ дн͠ жатвы
пшенца. ͗ ста́ша во́ды текꙋщїа
съ горы. ста́ша гоустна є͗дна
ѿлоувше сѧ, по далее ꙁѣ́ло. до
страны крфрма. а͗ текꙋщеє
вꙿ мо́ре. а́аравтꙿско. ͗ в мо́ре сол
ща. до конца ѡ͗скꙋдѣ. лю́дє же
стоꙗ͗хꙋ прѧ́мо є͗рхонꙋ. ͗ ста́
ша жръц въꙁⷣвꙁаю͗ще ковегъ
ꙁавѣта гн͠ѧ на́ сꙋсѣ. сред і͗ѡрдана.

170c
͗ вс̀ сн͠ве і͗л͠в. прехожахоу по сꙋ
хоу. до́ндеже сконѧша сѧ вс̀ люⷣ є
преходѧщї і͗ѡ͗рданъ. ͗ рее г͠ь къ ͗
соусоу гл͠ѧ по͗м ѿ людї . в͠і. мꙋ
жа. є͗д́нъ ѿ коє͗гожⷣо пле́мене.
повел ͗мъ гл͠ѧ вꙁѧ́т ѿсюдꙋ ѿ
срѣды і͗ѡ͗рдана. готовъ . в͠і. камы
ка с́ѧ же доне́сше в коу́пѣ. съ са
мѣм ва́м. да поставт сѧ въ
полщ ва́шемъ. ͗же ста́неть
та́мо но́щю. ͗ прꙁва ͗соу́съ . в͠і.
моу́жа. славны ѿ сн͠въ і͗͠лвъ є͗д́
нъ ѿ коє͗гожⷣо пле́мене. рее же ͗
мъ ͗соу́съ. прнесѣте прѣⷣ мѧ.
прѣⷣ лцемъ гн͠мъ. по сред і͗ѡрда
на. въꙁемъ ѿтоудꙋ. ко́жⷣо въꙁⷣвгнѐ
ть на рамоу по слоу сн͠въ і͗͠лвъ. да
боу́доуть с́ вамъ въ ꙁнаменїє. ле
жаще всегда̀. да є͗гда въпрошає͗ть
тебе. сн͠ъ тво оу͗тре гл͠ѧ. то̀ ка
меньє сѐ ва́мъ. ты же повѣс є͗моу
ꙗ͗ко по́ соухоу і͗ѡрданъ рѣка. ѿ лца
ковегоу ꙁавѣта гн͠ѧ всеѧ ꙁемлѧ̀.
є͗гда прехожаше . боу́доуть ва́мъ
ка́мыц с́. па́мѧть сн͠мъ і͗͠лвы
мъ до вѣка. ͗ сътворша та́ко
сн͠ве і͗͠лв. ꙗ͗коже ꙁаповѣда г͠ь
͗соу́сꙋ. в͠і. камыка ѿ срѣды і͗ѡрда
на. въ совершеню прхоженю сн͠о
въ і͗͠лвъ. ͗ прнесоша въ плъще
съ собою. ͗ положша а тоу. поста
в же ͗соусꙋ. ͗ дроугаа . в͠і. камы
ка оу͗ і͗ѡрдана. на мѣсте бы́вшемъ
поⷣ ногам жреескым. въꙁⷣв
ꙁаю͗щ ковегъ ꙁавѣта гн͠ѧ. ͗ сꙋ
ть тоу до дн͠ещнѧго дн͠е стоꙗ͗хꙋ
жръц въꙁⷣвꙁаю͗ще ковегъ ꙁа
вѣта гн͠ѧ въ і͗ѡрдане. до́ндеже
сконѧ ͗сꙋсъ. всѐ є͗же ꙁаповѣда
г͠ь ͗соу́сꙋ повѣдат лю́демъ. подъ

170d
щавше сѧ лю́дїє ̀ мноуша. ͗ быⷭ҇
ꙗ͗ко сконѧша вс̀ лю́дїє ͗ мнꙋша
͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко сконѧша вс̀ лю́дїє прехо
дѧще і͗ѡ͗рданъ. ͗ прїде ковегъ
ꙁавѣта гн͠ѧ. ͗ камыц прѣⷣ н
м. ͗ пре͗доша сн͠ве роувн. ͗
сн͠ве га́дов. ͗ полъ племене мана
с͗на. предѣлвша сѧ прѣⷣ сн͠ы і͗͠лвы
ꙗ͗коже ꙁаповѣда ͗мъ мо͗сї. е
тыр тысѧщ. бл͠гопоꙗ͗сан на
рать. къ градоу є͗рхоноу. въ то́
дн͠ь въꙁвел г͠ь ͗сꙋса. прѣⷣ всѣ
мъ ро́домъ і͗͠лвымъ. ͗ боꙗ͗хꙋ сѧ
є͗го. ꙗ͗коже сѧ боꙗ͗хꙋ мо͗сеѧ. є͗л́
ко лѣтъ бѣ̀ жвъ
͗ ре́е г͠ь къ ͗соу́сꙋ гл͠ѧ. ꙁаповѣжⷣь
жръцемъ въꙁⷣвꙁаю͗щмъ ковегъ
ꙁавѣта свѣдѣнѧ. ͗ ͗стоуп
ѿ і͗ѡрдана. ͗ ꙁаповѣда і͗сꙋсъ жръ
цемъ гл͠ѧ. ͗ꙁлѣ́ꙁете ͗ꙁъ і͗ѡрдана
͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко ͗ꙁлѣꙁоша жръц въꙁⷣв
ꙁаю͗щ ковегъ ꙁавѣта гн͠ѧ. ѿ срѣ
ды і͗ѡ͗рдана. ͗ поставть ногы
на соусѣ. ͗ потее вода і͗ѡ͗рданѧ
на мѣсто. ͗ поде а͗кы вера тре
ть͗мъ дн͠емъ. по всемоу дн͠ю ͗
людїє ͗ꙁыдоша ѿ і͗ѡрдана въ десѧ
ты дн͠ь. пръваго мцⷭ҇а. ͗ въ плъ
ша сѧ сн͠ве і͗͠лв въ галгалѣхъ
на странѣ. ꙗ͗же въскокъ (!) сл͠нца.
ѿ є͗рхона. в͠і. же камыка. ꙗ͗же
вꙁѧша ѿ і͗ѡ͗рдана. постав ͗сⷭ҇ꙋ
въ галгалѣⷯ. є͗гда въпрошають
ваⷭ҇ сн͠ве ва́ш. гл͠ю то є͗сть ка́ме
нїє сѐ. да въꙁвѣстте ͗мъ рекꙋ
ще. ꙗ͗ко по́ соухоу є͗сть мнꙋлъ.
і͗ѡрданъ с́ і͗͠ль ͗ссꙋшвшю гв͠
бг͠ꙋ водоу і͗ѡ͗рданю съпрежа ͗мъ
дондеже прїдоша. ꙗ͗ко сътво
р г͠ь, ръмноноу морю. ⷤ ͗сꙿсꙋш

171a
г͠ь бг͠ъ на́шь. прѣⷣ нам до́ндеже
прїдохомъ. ꙗ͗ко да оу͗вѣдѧть всѧ
страны ꙁемныѧ. ꙗ͗ко с́ла крѣпка
є͗сть. а͗ вы да тете г͠а бг͠а ва́ше
го въ всѐ врѣмѧ. ͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко оу͗слыша
ша ц͠рїє а͗равтꙿст. ͗ а͗маре͗стїє
͗же бѣꙗ͗хоу ѡ͗б оноу страноу і͗ѡрда
на. ͗ ц͠р фоунк͗н. ͗же плъгъ
мо́рѧ. ꙗ͗ко посоуш г͠ь і͗ѡ͗рданъ рѣ
коу. прѣⷣ сн͠ы і͗͠лвы. вънегда пре͗
доша і͗ѡ͗рданъ. ͗ ͗стаа͗ша дш͠а ͗хъ
оу͗жасоша сѧ. не бѣꙗ͗ше в нхъ смы́
шленїѧ н є͗дного ѿ лца сн͠въ і͗͠лвъ.
в се́ же врѣмѧ реⷱ҇ г͠ь къ ͗сꙋсоу сътво
р собѣ ножа камены. ѿ камыка не
тешюще сѧ. ͗ сѣдъ ѡ͗брѣжете
сн͠ы і͗͠лѧ второє. ͗ сътвор ͗сꙋсъ
ножа камены собѣ. ѿ нетешюща
сѧ ͗ ѡ͗брѣꙁа сн͠ы і͗͠лѧ второє. на
мѣсте нарцає͗мъмъ могыла. ко
неныѧ пло́т. ꙗ͗коже ѡ͗брѣꙁа
і͗соуⷭ҇ сн͠ы і͗͠лѧ. ͗же прїдоша въ поу́
ть неѡ͗брѣꙁанї. ͗сшедшⷯ ͗ꙁъ є͗г
пта, всѧ с ѡ͗брѣꙁа і͗соусъ. . м͠.
лѣтъ. ͗ ͗ двꙋ̏. съгрѣꙁ сѧ і͗͠ль въ
поустын мардардьстї. сѐго раⷣ 
не ѡ͗брѣꙁан бѧ́хоу мно́ѕ ⷯ во́͗
н. ͗сшедшⷯ ͗ꙁъ ꙁемлѧ̀ є͗гпетꙿскы
не послушавш ꙁаповѣдї гн͠ь.
͗мꙿже нарее г͠ь. не в́дѣт ͗мъ
ꙁемлѧ̀ є͗юже клѧ́т сѧ ѿц͠емъ ͗хъ.
да́т на́мъ ꙁемлю̀. кпѧщꙋ мле
комъ ͗ медъ. в с́хъ же мѣсто по
став сн͠ы ⷯ, ͗же ѡ͗брѣꙁа і͗сꙋсъ.
ꙗ͗ко сконѧню пло́тю бѣꙗ͗хꙋ
͗мъ на поут бѣꙗ͗хоу не ѡ͗брѣꙁа
н. ѡ͗брѣꙁавшмъ же сѧ ͗мъ.
млъѧнї ͗мѣꙗ͗хꙋ тоу сѣдѧщї
въ полщ дондеже ͗сцѣлеша
͗ рее г͠ь къ ͗сꙋсоу. въ дн͠шнї дн͠ь. ѿ

171b
верхоⷯ оу͗корꙁноу є͗гпетꙿскоую ѿ
ва́съ. ͗ проꙁва мѣ́сто то̏ галгалъ ͗
до сего дн͠е. ͗ ста́ша сн͠ве і͗͠лв въ
галгалѣхъ. ͗ сътворша сн͠ве і͗͠лв
па́схоу. въ . д͠і. дн͠ь мⷭ҇ца. съ веера
на ꙁападъ ͗єрхоноу ѡ͗б оноу стра́
ноу і͗ѡ͗рдана на́ пол ͗ ꙗ͗ша ѿ пшен
ца ꙁемлѧ̀. ѡ͗преснокы новаа въ то́
дн͠ь ѡ͗скоудѣ ма́нна. ꙗ͗ко ꙗ͗ша ѿ пше
нца ꙁемлѧ̀. ͗ по семъ не бы́сть
сн͠омъ і͗͠лвымъ ма́нны. въꙁдѣ
лаша села фнеска. въ то лѣ́то
͗ быⷭ҇ є͗гда бѣꙗ͗ше ͗соу́съ въ є͗рхо
нѣ. ͗ въꙁрѣвъ ома сво͗ма в
дѣ ͗соу́съ л͠ка стоꙗ͗ща прѣдꙿ нмъ
͗ мѣь є͗го ͗ꙁꙿвлеенъ в роуцѣ є͗го̀.
͗ прстоупвъ ͗сꙋсъ ͗ ре́е є͗моу, на́
шь л є͗с ͗л ра́тныⷯ. се́ сьже реⷱ҇ є͗мꙋ
а͗ꙁъ воє͗вода с́лы гн͠ѧ. нн͠ѣ пршеⷣ.
і͗соу́съ же па́де н́ць на́ ꙁемл̀. ͗ реⷱ҇
є͗моу г͠ то́ м вел́ш рабꙋ тво
є͗моу. ре́е же воє͗вода гн͠ь. ͗ꙁꙋ
дапогъ ногоу твоєю. мѣ́сто бо̀ на
немꙿже ты̀ сто͗ш ꙁемлѧ̀ ст͠а є͗сть
͗ є͗рхонъ же ѡ͗граженъ ͗ оу͗тве
рженъ. ͗ нкто́же ͗ꙁ него не ͗схо
жаше. н̀ влаꙁѧше. ͗ рее г͠ь ͗сꙋсоу.
сѐ а͗ꙁъ тобѣ предаю повнны є͗р
хонъ ͗ цр͠ь є͗го ͗ соу́щаа в не́мъ. с́
лны крѣ́постю. ты́ же поста
в ѡ͗крⷭ҇ть є͗го моужа крѣпкы. ͗
боу́деть ꙗ͗ко въстроу́бте трꙋ
бою. да въсꙿклкноуть вс̀ людїє
͗ногьдою. ͗ ꙗ͗ко въсꙿклкноуть.
͗ падоут сѧ са́мы стѣны гра́да.
͗ влѣꙁоуть вс̀ людє прѧ́мо собѣ
въ граⷣ ко́жⷣо. ͗ влѣꙁе ͗сꙋсъ къ жръ
цемъ ͗ ре́е ͗мъ гл͠ѧ ꙁаповѣдте
людемъ. ѡ͗быт ѡ͗҇крⷭ҇тъ гра́да.
а͗ во͗нї да по͗дуть пред. въ

171c
ѡ͗роужї прѣⷣ гм͠ъ. седмьⷤ жрець. съ
седмью трꙋбъ. жреескы да мнꙋ
ть такожⷣе прѣⷣ гмⷭ҇ъ. ͗ да въстрꙋ
бѧть велм. а͗ ковегъ ꙁавѣта
гн͠ѧ, да по͗деть въ слѣдъ. а͗ во́
͗н пред да по́доуть. жръц
съ ꙁадоу къ веерꙋ. въ слѣⷣ ковега
ꙁавѣта гн͠ѧ ͗доуть. ͗ да въстрꙋ
бѧть оу͗ трꙋбы. лю́демꙿ же ꙁапо
вѣда ͗сꙋсъ гл͠ѧ. не воп͗те да
не слы́шть кто̀ глаⷭ҇ ва́шь. до дн͠е
до́нꙿдеже ꙁаповѣдуть ва́мъ кл́
кноут. тогда да кл́кнете. ͗
ѡ͗бьшедꙿше ковегъ ꙁавѣта гн͠ѧ.
граⷣ па́кы ͗деть въ по́лще ͗ ста
тоу. въ вторы же дн͠ь въста
͗соу́съ ꙁаоу͗тра. ͗ въꙁⷣвгоша ко
вегъ ꙁавѣта. жре́ць же се́дмь
͗же дръжахꙋ . ꙁ͠. троубъ. прѣⷣ
͗дѧхоу прѣⷣ гм͠ъ. по се́мꙿже ͗дѧ́хꙋ
во́͗н. а͗ про́къ людї въ слѣдъ ко
вега ꙁавѣта гн͠ѧ. жръц же въ
строубша троубам ͗ꙁъ блꙁꙋ
͗доша па́кы въ по́лще. та́ко съ
твор до седм дн͠ї. въ седмыⷤ
дн͠ь въставъ востанї оу͗трны
ѡ͗бдоша граⷣ седмжⷣы. въ седмоєⷤ
ѡ͗бьше́ствє. въстроубша
же жръц троубам. ͗ ре͗е і͗сꙋ́съ
лю́демъ. кл́кнете. предалъ бо̀
є͗сть г͠ь градъ ва́мъ. ͗ боу́деть
гра́дъ ва́мъ нарее́нъ. ͗ все є͗же єⷭ҇
в не́мъ гв͠ с́лъ. раꙁвѣ раа͗вь блꙋ
днцю снабдте. ͗ всѐ є͗же є͗сть
въ домоу є͗ѧ. ꙗ͗ко скрыла є͗сть прѣⷣ
лгатаа. ꙗ͗же поустхомъ. выⷤ
снабдте сѧ ѿ нарока є͗же мысл
те вы̀ ѿ нарока вꙿꙁѧт ͗ сꙿтво
рте плъще сн͠въ і͗͠лвъ нарокы
потребте ны. ꙁла́то же ͗ сребро

171d
мѣ́дь ͗ желѣꙁо. ст͠о да боу́деть гв͠
въ ͗мѣнїе гн͠е. да сѧ внесеть. ͗ въ
строубша троубам. ꙗ͗коже слы
ша лю́дїє глаⷭ҇ троубны. клкнꙋша
же вс̀ людїє. клкновенїємъ ве
л́кымъ ͗ с́лнымъ. ͗ падоша стѣ
ны ѡ͗крⷭ҇тъ града. ͗ вꙿндоша вс лю́
дїє въ граⷣ. ко́жⷣо протвоу собѣ.
͗ прꙗ͗ша гра́дъ. ͗ нарекоша . є͗л́
коже бѣꙗ͗хоу въ градѣ ѿ моуже
ска полоу, ͗ до женꙿска. ͗ ѿ ю͗ноша
͗ до старца ͗ до говѧда ͗ до ѡ͗вѧ
те ͗ до ѡ͗слѧте поⷣ меь. двѣма
оу͗ношема съглѧдавшема гра́дъ.
ре́е ͗сꙋсъ. влѣꙁета в домъ жены
блоуднца. ͗ꙁведета ѿ тоудоу.
͗ всѐ є͗же є͗сть є͗ѧ
Влѣꙁоста двѣ̀ ю͗нош съглѧдавш.
градъ в до́мъ жены. ͗ꙁведоста раа͗
вь блоуднцю ͗ ѿц͠ь є͗ѧ ͗ мт͠ре єѧ
͗ братю є͗ю. ͗ всѐ є͗же є͗ѧ бы́сть.
͗ все рожⷣенє є͗ѧ. ͗ поставша
внѣ пълща сн͠въ і͗͠лвъ. гра́дъⷤ
ꙁапалша ѡ͗гнемъ ѡ͗гнемъ. ͗ съ
всѣмъ ͗же в не́мъ. ра́ꙁвѣ ꙁлата
т ͗ сребра. ͗ мѣд ͗ желѣꙁа. ͗
дасть ͗мѣ́нє гн͠е вънест раа
вь же блоу́днцю. ͗ ве́сь до́мъ є͗ѧ
͗ ѿц͠а єѧ. ѡ͗жв ͗сꙋсъ. ͗ оу͗ста
в ю въ і͗͠л. до дн͠ешнѧго дн͠е.
понеже съкры два̏ прелагатаѧ.
ꙗ͗же поуст ͗сꙋсъ. въ то́ дн͠ь съ
глѧдає͗ть є͗рхона. ͗ проклѧты
 ͗сꙋсъ. въ то́ дн͠ь прѣⷣ гм͠ъ гл͠ѧ
проклѧтъ л͠къ ͗же постав граⷣ
на пръвѣнеств своє͗мъ. ͗
ѡ͗сноват  на меншмъ своє͗мъ.
͗ поставть врата є͗го. ꙗ͗коже
сътвор ѧꙁенона. ͗же ѿ веф
лѧ. на а͗вронѣ пръвенц ѡ͗снова 

172a
на спа́дꙿшмъ меншмъ постав
ша врата є͗го. ͗ бѣа͗ше съ ͗соусѡⷨ
͗ бѧа͗ше ͗мѧ є͗го по все͗ ꙁемл̀. ͗
прегрѣшша сн͠ве і͗͠лв. прегрѣ
шенїемъ вел́кымъ. ͗ оу͗лоуша
ѿ нарока. ͗ оу͗та͗ нахоръ сн͠ъ харм
нъ. сн͠а ꙁамавр͗на. сн͠а ꙁаронѧ. ѿ
племене і͗оу͗дна ѿ нарока. ͗ раꙁꙿгнѣ
ва сѧ г͠ь ꙗ͗ростю на сн͠ы і͗͠лѧ. поу
ст же ͗сꙋсъ моужа ѿ є͗рхона.
въ гею. ͗же ѿ вефлѧ, гл͠ѧ. ше́дъ
ше съглѧ́да͗те. ͗доша моу́ж
съглѧ́даша. ге́. ͗ въꙁꙿвратша
сѧ къ ͗соусꙋ ͗ рекоша є͗моу. да не
͗доуть вс̀ людє. но̀ до тр ты
соущь моу́жь да ͗доуть. ͗ да въ
ю͗ють граⷣ. да не во́дш та́мо всѣⷯ
людї. ма́ло бо̀ є͗сть ⷯ. ͗доша та́
мо тр̀ тысꙋща моужа. ͗ пробѣ
гноуша с лца моуж. ге́. ͗ оу͗б́
ша ѿ нⷯ моуж. ге́͗ст. л͠. т
͗ . ѕ͠. моу́жь. ͗ гна́ша ѿ вра́тъ ге́
до́ндеже съ кроушша а. до фарꙋсъ.
͗ оу͗жасе сѧ срⷣце лю́дї. ͗ быⷭ҇ а͗кы во
да. ͗ растерꙁа ͗соусъ р́ꙁы своѧ. ͗
паде н́ць на ꙁемл̀ прѣдъ гм͠ъ до
веера. са́мъ ͗ старц і͗͠льст.
͗ въсыпаша пръсть на главоу свою
͗ ре́е ͗соу́съ молѧ сѧ, г͠ г͠. въскꙋю
прведе ра́бъ тво́, ͗ люд сѧ. а͗
марїмъ, на погыбель а͗ще бы́хѡⷨ
пребыл. вселл сѧ бы́хомъ пѡ̀
длъгъ і͗ѡ͗рдана. то̀ рекоу є͗лмаⷤ
͗ꙁмѣн і͗͠ль шю свою прѣⷣ врагы
сво͗м. слышавше ханане. ͗ вс̀
жвоущ на ꙁемл̀ ѡ͗бо͗доуть
наⷭ҇. ͗ потребѧть наⷭ҇ съ ꙁемлѧ̀. то
же сътворть ͗мѧ твоє вел́
коє
͗ рее г͠ь къ ͗соусꙋ въстан. въскꙋю

172b
сѐ оу͗ны́ло є͗сть лце твоє. ͗ съгрѣ
шша людїє. ͗ престоупша ꙁавѣ
тъ мо́. ͗же ꙁавѣщаⷯ ва́мъ сѐ. ͗ оу͗
крадоуще ѿ нарока съкрыша въ со
соудѣхъ своⷯ. ͗ не въꙁмогоуть сн͠ве
і͗͠лв. ста́т прѣⷣ лцемъ врагъ
твоⷯ. ꙗ͗ко быша нарокъ. хребетъ
ѿвратѧть ѿ врагъ своⷯ. ͗ не пр
ложю к семоу ͗ є͗ще бы́т с ва́м.
а͗ще не ͗ꙁмѣте нарока ѿ се́бе са́
м. ͗ въставъ ѡ͗с͠т лю́д. ͗ рц
ѡ͗с͠тте сѧ до оу͗трѧ. Сѐ гл͠еть
г͠ь бг͠ъ і͗͠лвъ, нарокъ є͗сть въ васъ.
не въꙁможете сꙋпротвт сѧ.
прѣⷣ врагы ва́шм. до́ндеже не
͗ꙁмѣте са́м ѿ себе нарока. да
сѧ сберете вс̀ ꙁаоу͗тра. по племе
не боу́деть. да съберете вс̀ ꙁа
оу͗тра по племенемъ. ͗ боу́деть
племѧ ꙗ͗же покажеть г͠ь. да пр
ведоуть подъ сонмомъ. сне́мъже
͗же покажеть г͠ь. да прведе
ть подъ моужемъ ͗же сѧ ѡ͗бл
ѧть гм͠ъ. да ͗ꙁгорть ѡ͗гнемъ.
͗ всѐ є͗л́ко є͗сть є͗го. ꙗ͗ко престꙋ
п ꙁавѣтъ гн͠ь. ͗ сътвор беꙁа
конє въ і͗͠л. ͗ ѡ͗боутре ͗сꙋсъ
ꙁаоу͗тра. ͗ прведе люд племе
не. ͗ ѡ͗бл племѧ і͗оу͗дно. ͗
прведе сѧ подъ сонмомъ. ͗ ѡ͗бл
 сѧ сне́мъ ꙁара͗нь. ͗ ѡ͗бл
сѧ ꙁамꙿврї. прведе сѧ до́мъ є͗го
поⷣ моужемъ ͗ ѡ͗бл сѧ. а͗харъ
сн͠ъ харм͗нъ. сн͠ъ ꙁамꙿбрїна.
сн͠а ꙁаранѧ. ͗ рее ͗соу́съ сахарꙋ.
да́ же сла́воу днеⷭ҇ гв͠ бг͠оу і͗͠лвꙋ.
͗ да͗ же ͗сповѣданє. ͗сповѣ
жь м то̀ є͗с сътворлъ не по
та ѿ мене. ͗ ѿвѣщавъ а͗харъ
͗соу́сꙋ ре́е. по ͗стнѣ съгрѣшⷯ

172c
прѣⷣ гм͠ъ бг͠омъ і͗͠лвымъ. с́це ͗ с́
це сътворⷯ. вдѣⷯ в пеленѣхъ пръ
стень красенъ до́бръ. т двѣ̀стѣ
ддра́хмъ сребра. т съсоудъ ꙁла́
тъ є͗днъ. пѧ́тьдесѧть ддра́
хмъ. ͗ помыслвъ на нѧ ͗ вꙁѧ́хъ
͗ всѐ то̀ съкрыⷯ въ ꙁемл̀ вꙿ коущ мо
є. а͗ сребро съкровенно под нм.
͗ꙁнесоша ͗с коуща. ͗ прнесоша
къ ͗соусꙋ ͗ къ ста́рцемъ і͗л͠вымъ
͗ положша є͗ ̀ прѣⷣ гм͠ь. ͗ поꙗ͗ ͗сꙋ́
съ нахоръ. сн͠а ꙁаранѧ. ͗ въꙁведе ѧ
въ дебрь а͗хороу. ͗ сн͠ы є͗го ͗ дꙿщер
є͗го. ͗ говѧда є͗го. ͗ ѡ͗слѧта є͗го
͗ ѡ͗вца є͗го. ͗ коуща є͗го. ͗ все ͗мѣ
нє є͗го. ͗ ве́сь і͗͠ль с н́мъ. ͗ ͗ꙁве
де ѧ въ є͗мекахоръ. ͗ рее ͗соу́съ а͗хо
роу. пото̀ потреб наⷭ҇. ͗ потре
бть тѧ г͠ь днеⷭ҇. ͗ побша ка́ме
нїємъ ве́сь і͗͠ль. ͗ сꙿсыпа є͗моу могы
лоу ка́менїємъ велкꙋ. ͗ оу͗ста
в г͠ь ꙗ͗рость гнѣва своє͗го. сего дѣ
лѧ прꙁво ю͗ ̀. ͗мекахопъ до сего
дн͠е
͗ рее г͠ь къ ͗соусꙋ, не бо́͗ сѧ н оу͗жа
са͗ сѧ. по͗м съ собою всѧ мꙋжа
во́͗скыѧ. въстав же въꙁыде въ
ге́. сѐ даю в роуцѣ тво цр͠ѧ ка͗ска
͗ ꙁемлю̀ є͗го. ͗ да сътворш ге́
ꙗ͗коже сътвор ͗єрхоноу ͗ цр͠ю
єѧ. плѣн же ско́ты єѧ. да плѣ
нш собѣ. оу͗стро́ же моу́жа
собѣ ꙁаставъ собою. ͗ въста
въставъ ͗соу́съ, ͗ вс̀ моуж во́
͗ст. ꙗ͗ко въꙁытт въ геоу.
͗ ͗събра ͗сꙋсъ тр тысоуща моу
ж во́͗скыⷯ. с́лны крѣ́постїю
͗ поуст ю но́щю. ͗ ꙁаповѣда
͗мъ гл͠ѧ. въстанете съ ꙁад
ꙁа градомъ. да не боу́дете далеⷱ҇

172d
гра́да ѕѣро. ͗ да боу́дете вс̀ гото
в. а͗ а͗ꙁъ ͗ вс̀ во́ съ мною. прстꙋ
пмъ къ градоу. да боу́деть кдѣ
вылѣꙁꙋть жвоущї въ га́ про
твоу на́мъ ꙗ͗коже ͗ пре́жⷣе въ
ꙁбегнемъ ѿ лца ⷯ. ͗ ꙗ͗ко ͗ꙁыдꙋ
ть въ слѣдъ наⷭ҇. ͗ да ⷯ ѿвабмъ
ѿ града. ͗ рекоуть бѣжать ѿ
лца нашего, ꙗ͗коже ͗ пре́жⷣе
вы́ же въставше ѿ кро́ва влѣ
ꙁете въ градъ. ͗ преда́сть г͠ь бг͠ъ
на́шь в роуцѣ на́ш. боу́д же ꙗ͗ко
въꙁмѣте гра́дъ да ꙁапалте
ѡ͗гнемъ. по словес семоу. да
сътворте сѐ ꙁаповѣдаю ва́мъ
͗ поуст ѧ ͗соу́съ. ͗доша въ ꙁа
ставъ. ͗ сѣдоша межⷣоу вфе
лемъ. т̀ межⷣоу ге́є͗мъ. ͗ ѿ мо
рѧ гл́ска. ͗ ѡ͗боутревъ ͗сꙋсъ
ꙁаоу͗тра. съглѧда во́ѧ. ͗ въꙁ
доша с̀. ͗ ста́рац і͗͠л прѣⷣ людм
ге́. ͗ вс̀ людїє во́͗стї. ͗ с н́мъ
въꙁыдоша въ ге́. ͗ ͗доуще пр͗до
ша сꙋпротвъ къ градоу ѿ въсто
ка. ͗ ꙁастав гра́днї ѿ морѧ.
͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко вдѣ цр͠ь гл́скъ. потща
сѧ ͗ꙁы́т ͗мъ протвꙋ. про
сто на брань. са́мъ ͗ вс людїє
є͗го. се́ сьже не вѣдѧше, ꙗ͗ко ꙁа
ставъ є͗сть. ꙁа градомъ є͗го. ͗ в
дѣвъ ѿ͗де ͗сꙋ́съ. ͗ ве́сь і͗͠ль.
съ лца ⷯ. ͗ погнаша въ слѣдъ
сн͠въ і͗͠лвъ. С́же ѿстоупша
ѿ гра́да. ͗ не ѡ͗ста нкто́же
ѿ га́. ͗ є͗же гна́ въ слѣдъ і͗͠лѧ
͗ ѡ͗ставша градъ ѿвръстъ.
͗ гна́ша въслѣдъ і͗͠лѧ. ͗ ре́е г͠ь
къ ͗соусꙋ простр роукоꙋ свою. ͗
копє в роуцѣ твоє на градъ. ꙗ͗ко
в роукꙋ твою предахъ ͗ ̀. ꙁаста́ва

173a
да въстанеть ско́ро ѿ мѣ́ста сво
є͗го. ͗ простре ͗соу́съ копє роукоу
своєю на граⷣ. ͗ ꙁастав въсташа
ѿ мѣста своє͗го въ скорѣ ͗ꙁдоша.
є͗гда простре роукоу. ͗ влѣꙁоша въ граⷣ
͗ вꙁѧ́ша ͗ ̀. ͗ потщавше сѧ ꙁапал
ша є͗го градъ ѡ͗гнемъ. ͗ ѡ͗ꙁрѣвше сѧ
наслнц ѡ͗ га͗стї въспѧть. ͗ оу͗
ꙁрѣша въсходѧщь ды́мъ гра́дны до
нб͠с. ͗ по семъ недооу͗мѣꙗ͗хꙋ сѧ по
бѣжат. н сѣмо н ѡ͗вамо. ͗сꙋ́съ
же ͗ ве́сь і͗͠ль в́дѣвше ꙗ͗ко вꙁѧша
граⷣ. ꙗ͗ко въсходть ды́мъ до нб͠с гра́
дны. ͗ ѡ͗братвше сѧ ͗ ꙁабы́ша
моу́жа га͗скыѧ. с̈ бо̀ ͗ꙁыдоша ͗
ꙁъ града протвоу ͗мъ. ͗ бы́ша ме
жⷣоу плъщемъ і͗͠лвымъ. с́ ѡ͗ сїю
страноу. а͗ ѡ͗н ѡ͗б оноу страноу.
͗ ͗ꙁбша ⷯ і͗͠ль. до́нꙿдеже не ѡ͗ста
в н́хъ н є͗днъ цѣлъ. н оу͗бѣжавъ.
цр͠ѧ же га́͗ска ꙗ͗ша ж́ва. ͗ прве
доша къ ͗соусꙋ. ꙗ͗ко ста́ша сн͠ове
і͗лв. сѣкоуща всѧ. є͗же ͗ꙁъ га́͗ѧ.
͗же на пол ⷯ. ͗ въ горѣ. до ͗схода до́
ндеже гна́ша до́ конца. ͗ ѡ͗брат сѧ
ве́сь і͗͠ль нъ га́. ͗ посѣе ю мемеъ.
͗ бы́ша вс̀ па́дшї въ то́ дн͠ь ѿ мꙋ
жеска полоу ͗ до женꙿска. двѣ̀ на де
сѧте тысꙋщ. вс́ же жвꙋщї
в ге́. раꙁвѣ ско́та ͗ ͗мѣнѧ є͗же
въ градѣ всѐ пленша собѣ. сн͠ве
і͗͠лв по повелѣню бж͠ю. ꙗ͗коже
бѣ повелѣлъ г͠ь ͗соусꙋ навꙿвїноу.
͗ ꙁапалша градъ ѡ͗гнемъ. пръсть
беꙁо оу͗селенѧ въ вѣкы ͗ до сего дн͠е
Цр͠ѧ же га́ска повес на древѣ ра́сно
͗ всѣ на древѣ до веера. ꙁаходѧ
щю сл͠нцю повелѣ ͗сꙋсъ. ͗ снѧ́ша
тѣло є͗го съ дрѣва. ͗ повръгоша є͗ ̀
в потоцѣ. ͗ ссы́паша на немъ мо

173b
гылоу ка́менїемъ ͗ до сего дн͠е. то
гда съград ͗соусъ тре́бнкъ гв͠ бг͠ꙋ
і͗͠лвꙋ. въ горѣ га͗воле. ꙗ͗коже бѣ
ꙁаповѣдалъ мо͗сї ра́бъ гн͠ь сн͠омъ
і͗͠лвымъ. ꙗ͗коже сѧ п́шеть въ ꙁа
конѣ мо͗сїнѣ. тре́бнкъ ѿ ѿ каме
нїа. на нхъ сѧ нѣⷭ҇ въꙁложша же
лѣꙁа. ͗ въꙁнесе тоу̀ всѐсъжⷣеженїє
гв͠ требоу сп͠са. ͗ въпса і͗сꙋсъ на ка
мыцѣхъ. вторы ꙁаконъ мо͗се͗нъ
͗же въпса ͗соу́съ прѣⷣ сн͠ы і͗͠лвы.
͗ ста́рц же левꙿвїт. ͗ въꙁⷣвгнꙋ
ша ковегъ ꙁавѣта гн͠ѧ. прходъ
же ͗ того ꙁемленъ. бѣꙗ͗хоу по́лъ
͗хъ бл́ꙁъ горы. гарꙁнъ. а͗ дроу
гы по́лъ ⷯ бл́ꙁъ горы гевалъ. ꙗ͗коⷤ
ꙁаповѣдалъ мо͗сї ра́бъ гн͠ь. блⷭ҇в
т лю́д і͗͠лѧ въ пръвыⷯ. по се́мꙿже
поте всѧ̀ словеса ꙁакона сего. ͗ блⷭ҇ве
нѧ ͗ клѧ́твы. по всемоу псано
моу. въ ꙁаконѣ мо͗сїнѣ. не быⷭ҇ сло́
во сѐ ѿ всѣ́хъ. ꙗ͗же ꙁаповѣда мо
͗с ͗соу́съ є͗гоже не поте ͗сꙋсъ.
въ оу͗ш всемоу со́нмоу сн͠въ і͗͠лвъ.
моужемъ ͗ женамъ ͗ дѣтемъ. ͗
прходомъ ͗ прходѧщмъ къ і͗͠лю
͗ ꙗ͗ко слы́шаша цр͠ а͗море͗ст. ͗
вс ѡ͗б оноу странꙋ і͗ѡ͗рдана ͗же въ
горꙿстѣ. ͗же в равнѣ. ͗же подлъ
гъ мо́ре вел́коє. ͗же къ соупрот
внѣ дꙋбравѣ. ͗ хетꙿте ͗ а͗море
͗ герге. ͗ ханане. ͗ фереꙁѣ. ͗ є͗ѵ͗е
͗ хоро. ͗ є͗ѵ͗сѣ. ͗ сндоша вꙿ кꙋпѣ
сѣ сѧ съ ͗соусомъ ͗ съ і͗͠лмъ. ͗ вс̀
жвоущ въ гаваѡ͗нѣ. всѐ є͗л́ко
сътвор г͠ь є͗рхоноу ͗ га́. ͗ сꙿтво
рша вс̀ на роукаⷯ. ͗ пршедъше
оу͗готоваша бра́шно. въꙁемъше
вретща ветхаа на рамѣхъ своⷯ.
͗ мѣхы ветхы в́нныѧ. рассѣдашѧⷭ҇

173c
ꙁавѧꙁаны подошꙿвы сапогъ хъ. ͗ ръ
вѧ ⷯ ве́тхы ꙁаплащанны на ногаⷯ
ⷯ. ͗ р́ꙁы ⷯ ветхы на нⷯ. ͗ хлѣ́бы
бра́шна ⷯ пресохл ͗ ͗стоен. ͗
пр͗доша къ ͗соусꙋ въ по́лще і͗͠ле
во въ галгалꙋ. ͗ рекоша къ ͗соусоу
͗ къ всемоу і͗͠лю. ѿ ꙁемлѧ да́лнѧѧ
прхо́домъ. ͗ нн͠ѣ ꙁавѣща͗те на́
мъ ꙁавѣтъ. ͗ ре́коша сн͠ве і͗͠лв
къ хорею. вⷤ дѣ ͗л въ мнѣ жве
ш. ка́ко ꙁавѣщаю тобѣ ꙁавѣтъ
͗ рекоша къ ͗соусꙋ ра́б є͗смо тво
͗ рее ͗мъ ͗соу́съ ѿкоу́доу є͗сте. ͗
л ѿкоудоу ходте. ͗ рекоша къ
немоу ѿ далнѧѧ ꙁемлѧ̀ прїдохо
мъ. раб тво въ ͗мѧ г͠а бг͠а ва́
шего. слы́шахомъ бо̀ є͗го ͗мѧ. ͗
всѐ є͗л́ко сътвор въ є͗гпте. ͗
всѐ є͗л́ко сътвор двѣма цр͠ема
а͗море͗скома. ѡ͗б оноу страноу і͗ѻ͗
рдана. сѡ͗ноу цр͠ю севонꙿскомоу.
͗ ѡ͗гоу цр͠ю васанꙿскꙋ. ͗ жвѧ
ще въ а͗старофе. ͗ въ і͗ѡрдане. ͗
рекоша к н́мъ ста́рц на́ш. ͗ вс̀
жвоуще на́ ꙁемл̀ на́ше. гл͠ю
ще въꙁмте собѣ бра́шно на пꙋть.
т̀ ͗дѣте протвоу ͗мъ. ͗ рцѣ
те ͗мъ ра́б ва́ш є͗смо. ͗ нынѣ
ꙁавѣща͗те на́мъ ꙁавѣтъ. с́
хлѣбы на́ша те́плыѧ блажхо
мъ. въ нꙿже дн͠ь а͗ще по́͗демъ. пр
͗т к на́мъ. ны́нѣ же пресхоша.
͗ бы́ша ͗стоен. ͗ с мѣс в
на но́ва налїахомъ. то̀ ͗ с̀ расꙿсѣ
доша сѧ. ͗ р́ꙁы на́ша. ͗ ѡ͗нꙋща
наша ѡ͗бетшаша, ѿ длъга пꙋ
т ѕѣло. ͗ вꙁѧ́ша брашно ⷯ кн͠ѕ
а͗ г͠а не въпрошаша. ͗ сътвор ͗сⷭ҇ꙋ
м́ръ с н́м. ͗ оу͗ставша к н́
ма ꙁавѣтъ снабдѣт ѧ. ͗ клѧ

173d
ша сѧ ͗мъ кн͠ѕ со́нма. ͗ бы́сть
по треⷯ дн͠ехъ по ꙁавѣщанї ꙁавѣ
та к н́мъ. слышаша ꙗ͗ко бл́ꙁъ
є͗сть ⷯ. ꙗ͗ко ͗ в нⷯ жвоуть. ͗ въ
ставше сн͠ве і͗͠лв ͗ꙁыдоша въ граⷣ
ⷯ въ дн͠ь трет. град же ⷯ гава
ѡ͗нъ, кефра. вроⷴ. ͗а͗рмъ. ͗ не
сътворша с н́м ра́т. ͗соу́съ
͗ сн͠ве і͗͠лв ꙗ͗ко клѧ́ша сѧ ͗мъ, кн͠ѕ
вс̀ со́нма гм͠ъ бг͠о (!) і͗͠лвымъ. ͗ ро
птахоу ве́сь сне́мъ і͗͠лвъ до кн͠ꙁь.
͗ рекоша вс̀ кн͠ꙁ всемоу со́нмоу
͗ клѧ́хом сѧ ͗мъ гм͠ъ бг͠омъ і͗͠лвы
мъ. ͗ нн͠ѣ не мо́жемы наѧт ⷯ.
сѐ да сътвормъ да а жвмъ ͗ оу͗
стро͗мъ. да не боу́деть на наⷭ҇ гнѣ́
въ клѧ́твы дѣлѧ. є͗юже сѧ клѧ́хѡⷨ҇
͗мъ. ͗ рекоша ͗мъ кн͠ꙁ. да сꙋть
ж́в. ͗ боу́доуть дровоно́сц.
͗ водоно́сц всемоу со́нмꙋ. ͗ сътво
рша ве́сь снемъ ꙗ͗коже рекоша ͗
мъ кн͠ѕ. ͗ съꙁва ͗сꙋсъ ͗ рее ͗мъ гл͠ѧ
пото преѡ͗бдосте мѧ гл͠юще
ꙗ͗ко далее є͗смо ѿ тебе ѕѣло. вы̀
населнц жвꙋщⷯ въ ваⷭ҇. ͗ нынѣ
проклѧт боу́дете. не ѡ͗скꙋдѣ
є͗ть ѿ ва́съ рабъ дровоно́сець ͗ во
доно́сець. мнѣ ͗ гв͠ моє͗моу. ѿ
вѣщаша ͗сꙋсоу гл͠юще ꙗ͗ко свѣст
сѧ на́мъ. є͗л́ко ѡ͗бѣща г͠ь бг͠ъ мо
͗сею рабꙋ твоє͗моу, да́т ва́мъ
с́ю ꙁемлю̀. потребт наⷭ҇ ͗ всѧ̀
жвоущаа на не. съ лца ва́шего
͗ оу͗боꙗ͗хом сѧ ѕѣло ѡ͗ дшахъ нашⷯ.
ѿ лца ва́шего. ͗ сътворхомъ дѣ
ло сѐ ͗ нн͠ѣ сѐ мы повнны ва́мъ. ꙗ͗ко
же ва́мъ є͗сте годѣ. ͗ мн́т сѧ
ва́мъ сътворт ва́мъ ͗ сътво
рша ͗мъ с́це. ͗ ѡ͗ст ѧ ͗сⷭ҇ꙋ
въ то́ дн͠ь ѿ роукоу сн͠въ і͗͠лвъ.

174a
͗ не оу͗бша ⷯ. ͗ постав ѧ ͗сꙋсъ. въ
то́ дн͠ь дре́воно́сца ͗ водоно́сца все
моу со́нмоу. ͗ тре́бнкоу бж͠ю. сѐ
го ра́д бы́ша жвоущї въ гаваа͗не
древоно́сц ͗ водоно́сц бж͠ю трѣ
бнкꙋ до дн͠ешнѧго дн͠е. ͗ в мѣсто
͗же ͗ꙁбереть г͠ь
͗Ꙗꙗ͗ко (!) оу͗слыша а͗донвеꙁекъ цр͠ь є͗рꙋ
салмескъ, ꙗ͗ко прогна ͗соу́съ, ге́
͗ потреб ꙗ͗ ̀. ꙗ͗коже сътвор є͗р
хонꙋ. ͗ цр͠ю єѧ та́коже сътвор
га́ ͗ цр͠ю єѧ.ꙗ ꙗ͗ко са́м соу́ть вда
л сѧ жвоущї въ гаваане. къ ͗сꙋ
соу ͗ къ сн͠омъ і͗͠лвымъ. ͗ боꙗ͗ша
сѧ са́м в собѣ ѕѣло. вдѧхꙋ бо̀
ꙗ͗ко градъ вел́къ гаваѡ͗нъ. а͗кы
є͗днъ ѿ вел́кыⷯ градъ є͗сть. ͗ вс̀
моу́ж, ͗же вꙿ не́мъ крѣпц: 
͗ поуст а͗донвеꙁъ цр͠ь є͗рлⷭ҇мкъ. да
є͗дамоу цр͠ю ховронꙿскомоу. ͗ къ фе
раамоу цр͠ю є͗рмоуфе͗скꙋ. ͗ къ са
фє цр͠ю лахсь. ͗ къ даврꙋ цр͠ѧ ѡ͗до
ласкꙋ. гл͠ѧ ходте ͗ прїдѣте къ мнѣ
͗ помоꙁте мнѣ да повоює͗мъ гава
ѡ̑нъ. вдал бо сѧ са́м ͗сꙋсоу ͗ къ сн͠о
мъ і͗͠лвымъ. ͗ съвокоупльше сѧ
͗ въꙁдоша пѧ́ть цр͠ь оу̑сѣ͗скъ цр͠ь
і͗єрⷭ҇лмкъ. са́м ͗ вс̀ людє ⷯ. ͗ цр͠ь
лахсьї ͗ цр͠ь ѡ͗доламескъ. ͗ вс̀ лю́
дє ⷯ. ѡ͗бьсѣдоша гаваѡ͗нъ. ͗ во
є͗вахꙋ на́ нь. ͗ поустша жвоу
щї въ гаваѡ͗нѣ, къ ͗соусꙋ въ плъ
ще і͗͠лво. ͗ въ галгалоу гл͠юще.
не ѿрѣша роукоу свою ѿ рабъ своⷯ
въꙁыд к на́мъ ско́ро ͗ ѿ͗м ны
͗ помоѕ на́мъ. ꙗ͗ко събран сꙋть
на ны цр͠, вс̀ а͗море͗стї. ж
воущ въ герꙿстѣ. ͗ въꙁыде
͗соусъ та́мо ѿ галгала. са́мъ, ͗
вс̀ лю́дє во́͗стї с н́мъ

174b
͗ реⷱ҇ г͠ь къ ͗соусꙋ. не бо́ сѧ ꙗ͗ко в роуцѣ
тво предаⷯ ѧ. не ѡ͗станеть ѿ нⷯ
н є͗днъ прѣⷣ вам. ͗ прїде ͗сꙋсъ
къ н́мъ внеꙁаапꙋ. всю̀ но́щь ѿ галга
лъ. ͗ оужасе ѧ͗ ̀ г͠ь ѿ сн͠въ і͗͠лвъ. ͗ съ
кроуш ѧ г͠ь. съкроушенє вел́ко
въ гаваѡ͗нѣ. ͗ прогнаша а поутемъ
въсхода вефаронꙿска сѣѧхоуть ѧ
до а͗ꙁка ͗ до макдона. вънегда бѣ
жахꙋ ѿ лца сн͠въ і͗͠лвъ. оу͗ въсхода
вефоронꙿска. ͗ г͠ь просыпа на нѧ ка́
менє съ гра́домъ. съ нб͠се до а͗ꙁ
ка ͗ ͗ꙁъмроша. ͗ бы́ша множа͗
ш оу͗мръше ка́менїемъ ͗ гра́домъ
оу͗мръшхъ. сн͠въ і͗͠лвъ меемъ на
сѣ
Тогда гл͠а ͗сꙋсъ къ г͠ꙋ. въ нꙿже дн͠ь
преда́сть г͠ь а͗мореѧ. поⷣ роукꙋ і͗͠лѧ
вънегда съкрꙋщ ѧ. въ гаваѡ͗нѣ
͗ съкрꙋшша сѧ ѿ лца і͗͠лѧ. ͗ реⷱ҇
͗сꙋсъ да станеть сл͠це прѧмо гава
ѡ͗ноу. ͗ мⷭ҇ць прѧ́мо дабр сла́мл.
до́деже повоюю лю́д сѧ́. ͗ ста сл͠нце
͗ мⷭ҇ць въ ставленї. до́ндеже мьст
г͠ь врагы ⷯ. ͗ ста сл͠нце сред нб͠с.
а͗може не похожаше на ꙁапады въ
совершенї є͗д́но. ͗ не быⷭ҇ дн͠ь та́къ
͗ пре́жⷣе ͗ по томъ. ꙗ͗ко послоуша
т г͠оу л͠ка. ꙗ͗ко поможе г͠ь і͗͠лю.
͗ прогна́ша с́ю пѧ́ть цр͠въ. съкрыⸯ
ша сѧ цр͠вѣ въ пещерѣ. ꙗ͗же въ ма
кдѣ. ͗ повѣдаша і͗сꙋсоу гл͠юще
ѡ͗брѣтоша сѧ . е͠. цр͠въ съкрове
н въ пещерѣ магда. ͗ рее ͗сꙋсъ
ꙁаволѧ͗те ⷯ ка́менїємъ оу͗стє
пещеры. ͗ прставте моу́жа
стрѣщ ѧ. а͗ не ста͗те женꙋ
ще въ слѣдъ вра́гъ своⷯ. да пост
гнете ѡ͗станокъ ⷯ. ͗ не дадте
͗мъ вълѣꙁт въ градъ ͗хъ преда́ а бо̀

174c
гь бг͠ъ на́шь в рꙋцѣ на́ш: 
͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко преста і͗сⷭ҇оу ͗ вс̀ сн͠ве і͗͠лв
сѣкоуще сѣю вел́кою ꙁѣло. даже
͗ до конца оу͗цѣлвꙿшхъ ͗же оу͗цѣ
лша ѿ н́хъ. ͗ вндоша въ градъ
тве́рды. въꙁꙿвратша сѧ во́.
въ по́лще къ ͗соусоу сꙿдрав мак
да. ͗ не псноу нкто́же ѿ сн͠въ
і͗͠лвъ ꙗ́ꙁы́комъ сво͗мъ. ͗ реⷱ҇ ͗соу
съ ѿвръꙁете пещерꙋ. ͗ꙁведете
ко мнѣ пѧ́ть с́ю цр͠въ. ͗ ͗ꙁведо
ша ю ͗с пещеры. цр͠ѧ є͗рлⷭ҇мьска.
͗ цр͠ѧ ховроньска. ͗ цр͠ѧ є͗рмоу
фе͗ска. ͗ цр͠ѧ лахсъ. ͗ цр͠ѧ ѡ͗до
ламꙿска. ͗ ꙗ͗ко ͗ꙁведоша а къ ͗сꙋ
соу. ͗ съꙁва ͗соу́съ ве́сь і͗͠ль. ͗ ста
рѣ͗шны во́͗скыѧ ходѧщаа с н́
мъ. ͗ гл͠а ͗мъ прстоупте. ͗
въстопа͗те ногам сво͗м на
шѧ ͗хъ. ͗ прстоупша нога
ма сво͗м на шѧ ͗хъ. ͗ рее к н́
мъ ͗соусъ не бо́те сѧ ͗хъ. н оу͗
жаса͗те сѧ ⷯ. въꙁмоужа͗те
сѧ ͗ крѣпте сѧ. с́це сътвор г͠ь
всѣмъ врагомъ сво͗мъ. ꙗ͗же вы
повоює͗те ͗ оу͗б ѧ ͗соусъ. ͗ пове́
с ѧ на пѧт дре́въ. ͗ бѣша всѧ
ще на пѧт дрѣвъ до́ веера. ͗
быⷭ҇ на ꙁаходѣ сл͠цю. повелѣ г͠ь ͗
соусъ ͗ снѧ́ша а съ древесъ. ͗ въве
ргоша а въ пещерꙋ вꙿ не́же бѣша
та́мо ͗ ꙁавалѧша ка́менїємъ ве
л́кымъ пещерꙋ до сего дн͠е
͗ макдоу вꙁѧ́ша въ то́ дн͠ь. ͗
͗ꙁбша ю͗ ̀ ѡ͗рꙋжїемъ. ͗ цр͠ѧ є͗ѧ
потребша всѐ дышющеє вꙿ не́мъ.
͗ не ѡ͗ста нкто́же в не́ цѣлъ.
н оу͗бѣгноувъ. ͗ сътворша цр͠ю
макдꙿскоу. ꙗ͗коже сътворша
є͗рхоноу. ͗ ͗де ͗соусъ ͗ ве́сь і͗͠ль.

174d
ѿ макда. въ велемна. ͗ воє͗ваша
на велемна. ͗ преда ю в рꙋцѣ і͗͠лю.
͗ цр͠ѧ є͗ѧ. ͗ потребша а ͗ всѐ дышю
щює в не́ ͗ꙁб меемъ. ͗ не ѡ͗ста
в не́ цѣлъ н є͗днъ. н вꙿбѣгнꙋвъ
͗ сътвор цр͠ю єѧ. ꙗ͗коже сътво
р цр͠ю є͗рхонꙿскꙋ. ͗ ͗де ͗сꙋсъ ͗ ве́сь
і͗͠ль с н́мъ. ѿ левемна в лахсь. ͗
ѡ͗бсѣде ю͗ ̀. ͗ воє͗ва на ню. ͗ преда
г͠ь лахась в рꙋцѣ і͗͠лю. ͗ вꙁѧ ю въ
дн͠ь вторы. ͗ꙁб ю меемъ. ͗
потреб ю. ꙗ͗ко сътвор ͗ леве
мноу. тогда въꙁыде є͗ламъ цр͠ь га
ꙁерескъ. помагаа лахсь. ͗ оу͗б ͗
соусъ меемъ ͗ лю́д є͗го. донꙿдеже
не ѡ͗ста в нⷯ н є͗днъ. н̀ ͗сцѣ
левъ н въбѣжавъ
͗ ѿ͗де ͗сꙋсъ ͗ ве́сь і͗͠ль с н́мъ ѿ ла
хсь. въ доламъ. ͗ ѡ͗бьсѣде  ͗ во
є͗ваша на́ нѧ. ͗ преда ͗ ̀ г͠ь в рꙋцѣ
і͗͠лю. ͗ вꙁѧ́  въ то́ дн͠ь. ͗ ͗ꙁб
͗ ̀ меемъ. ͗ все дышющеє вꙿ не́.
є͗л́коже сътвор лахс. ͗ ѿ͗де
і͗сꙋсъ ͗ ве́сь і͗͠ль с н́мъ в хевронъ.
͗ ѡ͗бсѣде ю͗ ̀ ͗ всю̀ ͗ꙁб ю меемъ.
͗ не быⷭ҇ оу͗цѣлевшаа ꙗ͗коже сътво
рша. ͗ ѡ͗даламоу ͗ потребша а
͗ всѐ є͗л́коже в не́
͗ ѡ͗брат сѧ ͗соу́съ, ͗ ве́сь і͗͠ль въ
лавръ. ͗ ѡ͗бсѣдоша ͗ ̀ ͗ вꙁѧ́ша ͗ ̀
͗ цр͠ѧ є͗го ͗ всѧ во є͗го ͗ꙁбша ме
емъ. ͗ потребша а. ͗ всѐ дышю
щеє в не. ͗ не ѡ͗ста н є͗дного оу͗
цѣлевшаа ꙗ͗коже сътвор є͗рхо
ноу. ͗ та́коже сътвор ͗ даврꙋ
͗ цр͠ю є͗го. ꙗ͗ко сътворша ͗ леве
мна. ͗ црю є͗го ͗ ͗ꙁб всю̀ ꙁемлю̀
горꙿскыѧ. ͗ а͗гевь. ͗ равеноую. ͗
а͗сдофа. ͗ цр͠ѧ єѧ. ͗ не ѡ͗став
ша в не́ оуцѣлевша ͗ все дышющеє

175a
͗ потребша. ꙗ͗коже ꙁаповѣда г͠ь
бг͠ъ і͗͠лвъ. ͗ ͗ꙁб ͗соусъ ѿ кедева
рї. до га́ꙁы ͗ всю̀ ꙁемлю̀ госомъ. до
гаваѡ͗нѧ ͗ всѧ цр͠ѧ с́ѧ. ͗ ꙁемлю ⷯ
вꙁѧ ͗соусъ ͗ногдою. ꙗ͗ко г͠ь бг͠ъ по
могаше і͗͠лю. ꙗ͗ко оу͗слышаша (!) ͗а͗
бнь цр͠ь ѡ͗рꙋрескъ. поуст къ ͗
ѡ͗вавоу цр͠ю мадонꙿскоу. ͗ къ црю се
меронꙿскоу. ͗ къ црю а͗фе͗скоу. ͗же
в сдоне велцѣ гръстѣ. ͗ въ а͗
а͗фь прѧ́мо херенефоу. ͗ на полноу.
͗ в фенаанꙿдоръ. ͗ в море͗скыѧ ха
нанѣѧ. ͗ фереꙁеѧ. ͗ є͗ѵ͗сеѧ. въ го
рѣ въ є͗оу͗ѧ. поⷣ є͗рмономъ въ мас
фа. ͗ꙁыдоша с̀ цр͠ с н́мъ. а͗кы
песокъ морꙿскы подлъгъ мо́рѧ. мно́
жествомъ ко́нї. ͗ ѡ͗роужї мно
го ѕѣло. ͗ сндоша сѧ вс̀ с́ цр͠.
͗ прїдоша вꙿ кꙋпѣ. ͗ ста́ша подлъ
гъ морѧ водоу меронꙿскꙋ. воє͗ват
на і͗͠лѧ. ͗ рее г͠ь къ ͗соусꙋ. не боⷭ҇
ѿ лца ⷯ. ꙗ͗ко оу͗тре в с́ аⷭ҇ пре
да́мъ ѧ͗ ̀. а͗ꙁъ бѣжаща прѣⷣ сн͠ы
і͗͠лвы. но ко́немъ ⷯ ж́лы пресѣ
еш. ͗ ѡ͗роужє ⷯ да со́жъжеш
ѡ͗гнемъ
͗ прїде ͗сꙋсъ ͗ вс̀ людїє сѣщ сѧ
с н́м. къ водѣ мѣррїсцѣ ͗ на
пра́сно нападоша на нѧ въ горꙿстѣ
͗ предасть ⷯ г͠ь в роуцѣ і͗͠лю. сѣ
коущ ѧ прогнаша а до сдоны вел́
кыѧ. ͗ до масрефомома. ͗ до полъ
масфе͗скы на въстокы. ͗ ссѣко
ша а. до́нꙿдеже не оу͗цѣлеша ѿ нⷯ.
н оу͗бѣжавъ. ͗ сътвор ͗мъ ͗сⷭ҇ꙋ
ꙗ͗ко ꙁаповѣда є͗моу г͠ь. ко́немꙿ же
͗хъ ж́лы пресѣе. ͗ ѡ͗роужє ͗хъ
на ѡ͗гн со́жꙿже. ͗ ѡ͗брат сѧ ͗сꙋсъ
͗ ве́сь і͗͠ль с н́мъ въ то врѣмѧ. ͗
прꙗ а͗соръ. ͗ црѧ є͗ѧ

175b
͗Асо́ръ же бѣꙗ͗ше пре́жде ѡ͗бладаю͗щї
всѣ́м црⷭ҇твы. ͗ ͗ꙁб в не́ всѐ ды
шющеє меемъ. ͗ потребша всѧ
͗ не ѡ͗ста в не дышющаа. ͗ а͗соръ
ꙁапалша ѡ͗гнемъ. ͗ всѧ грады цр͠ь
͗ цр͠ѧ ⷯ поѧ ͗соусъ. ͗ꙁб ѧ ͗соусъ мее
мъ. ͗ потребша ю. ꙗ͗коже пове
лѣ є͗моу мо͗сї ра́бъ гн͠ь. но̀ всѣ́хъ
рассыпанныⷯ не ꙁапал і͗͠ль. раꙁвѣ
а͗соръ. ͗ є͗д́ною то́ю. ꙁапал ͗
сꙋсъ. ͗ всѐ ͗мѣнїє пленша собѣ.
сн͠ве і͗͠лв. с́ѧ всѧ̀ потребша ме
емъ. до́ндеже потрѣбша а. ͗ не
ѡ͗ставша ѿ нхъ н є͗дного ды
шющаго. ꙗ͗коже повелѣ г͠ь мо͗сею
рабоу своє͗моу. ͗ мо͗сї та́кожⷣе
ꙁаповѣда ͗соусоу. ͗ сътвор та́
ко ͗сꙋсъ. не престоуп н є͗дного
ѿ всѣхъ. ꙗ͗же ꙁаповѣда гь мо͗сею
͗ прꙗ ͗соу́съ всю̀ горе͗скоу ͗ всю̀ не
ге. ͗ всю̀ ꙁемлю̀ госоморꙿскоую.
ꙗ͗же на ꙁапады. ͗ гороу і͗͠лю. по́лѧ
ꙗ͗же къ горѣ а͗хрь. ͗ є͗же въсхо
дть въ срь. ͗ до вагада. ͗ полѧ
͗ дꙋбравы. поⷣ горою є͗рмонъ. ͗ цр͠ѧ
͗хъ всѧ̀ вꙁѧ ͗ ͗ꙁб ѧ
͗ сътвор ͗соусъ множа͗ша дн͠.
съ цр͠ с́м сѣкы сѧ. ͗ не бы́сть
града є͗гоже не преда́сть г͠ь сн͠мъ
і͗͠лвымъ. всѧ вꙁѧ ме́ь. ꙗ͗ко гм͠ъ
быⷭ҇ оу͗крѣпт срⷣце ⷯ. сꙋпрот
вт сѧ на рат къ і͗͠лю. но да по
требѧт сѧ. ꙗ͗коже гл͠а г͠ь къ мо
͗сею. прїде ͗сꙋсъ в то врѣмѧ. ͗
потреб всѧ̀ въ а͗кымѣ. ѿ горꙿскыѧ
ѿ ховрона. ͗ ѿ давра. ͗ ѡ͗ а͗нона
͗ ѿ всеѧ горы і͗͠лѧ. ͗ ѿ всеѧ горы
͗оу͗дны съ грады ⷯ. ͗ потреб ѧ
͗соусъ. ͗ не ѡ͗ста въ а͗кмѣ. ѿ сн͠въ
і͗͠лвъ. ра́ꙁвѣ то́ю въ гаꙁ ͗ с̀.

175c
͗ в гѣфе. ͗ въ а͗сьдофь ѡ͗сташа. ͗
вꙁѧ ͗соусъ всю̀ ꙁемлю̀. ꙗ͗коже ꙁапо
вѣда г͠ь мо͗сею. ͗ да́сть ю ͗соусꙋ
͗ прѧстє і͗͠лю. въдѣла на пле
мене ⷯ ͗ ꙁемлѧ̀ поу́ста воює͗ма. с
͗ же цр͠ ꙁемлѧ̀. ꙗ͗же ͗б мо͗сї
͗ сн͠ве і͗͠лв. ͗ прѧстша ꙁемлю
͗хъ. ѡ͗б оноу страноу і͗ѡрдана. ѿ
въстока сл͠нцю. ͗ ѿ дебр а͗рронь
скы. до горы є͗рмо́на. ͗ всю̀ а͗равꙋ
ѿ въстокъ. сѡ͗на цр͠ѧ а͗море͗ска
͗же жвѧше въ є͗севонѣ. ͗ ѡ͗бла
ды ͗ ѿ а͗ро͗ръ. ͗же є͗сть вꙿ дебр
а͗роньсте на странѣ дебр. подлъ
гъ галаада. до і͗авока. предѣл
сн͠въ а͗монь ͗ ра́ва до́ морѧ. хене
рефа на въстокы. даже ͗ до морѧ
а͗рава, мо́ре солоноє. ѿ въстокъ
поу́ть ͗же къ а͗смо̀фꙋ поⷣ фема
нъ. ꙗ͗же подъ а͗смодофомъ. ͗ ѡ͗
гъ цр͠ь васань. ѡ͗ставш ѿ щю
довъ. ͗ жвоущ въ а͗срофѣ.
͗ въ ͗дране ѡ͗блады. ͗ ѿ горъ а͗
є͗рмонъ. ͗ ѿ салханъ. ͗ вс̀ васа
нь. до предѣлъ героурнъ. ͗ а͗ма
хаф. ͗ подръгъ галаада. прѣ
дѣлъ сѡ͗нь. цр͠ь сѡ͗нескъ. мо
͗сї ра́бъ гн͠ь ͗ сн͠ве і͗͠лв. ͗ꙁб́
ша а. ͗ да́сть мо͗сї, въ жребї
роувмоу ͗ га́дов. ͗ полъ племе
не манасїнꙋ. С́ же цр͠ а͗море
͗стї. ꙗ͗же ͗ꙁб ͗соусъ. ͗ сн͠ве
і͗͠лв. ѡ͗б оноу страноу і͗ѡ͗рдана
по долгъ море галаадово. на пол
доубравы. до горы а͗лоа͗къ. въ
ꙁыдоущ в се͗ръ. ͗ да́сть ͗соу
соу ͗ племенемъ сн͠вь і͗͠лѧ. ͗ поѧ
стє є͗го. по жре́бю є͗го. въ горѣ
͗ на пол. ͗ въ а͗раава. ͗ въ а͗сдо
фь. въ поустын. ͗ въ гевъ. хе

175d
тꙿтеѧ. ͗ а͗мореѧ, ͗ хананеѧ. ͗ фе
реꙁеѧ. ͗ є͗ѷсеѧ. цр͠ѧ є͗р
хонѧ. ͗ цр͠ѧ ге́лѧ. ꙗ͗же є͗сть
бл́ꙁъ вефлѧ. ͗ цр͠ѧ і͗єрⷭ҇лмьска
цр͠ѧ хевронѧ. ͗ цр͠ѧ є͗рмоуфе͗ска
црѧ пахсь. ͗ цр͠ѧ є͗гломьска. цр͠ѧ
гаꙁере͗ска. цр͠ѧ є͗рмьлѧ. цр͠ѧ а͗в
реска. цр͠ѧ гадреска. цр͠ѧ ревемн
цр͠ѧ а͗доламеска. цр͠ѧ а͗макда.
цр͠ѧ фафтꙋ. цр͠ѧ вфельска. цр͠ѧ
лфекъ. цр͠ѧ саронеска. цр͠ь а͗сорь.
цр͠ѧ мадамьска. цр͠ѧ асормонꙿска.
цр͠ѧ а͗хъсафьска. цр͠ѧ макньска.
цр͠ь магеде. цр͠ѧ ͗є̀конамꙿска. цр͠ь
хеме͗скъ. цр͠ѧ а͗доре͗ска. цр͠ѧ ге
лгелеска. цр͠ѧ фереѧ. с̀ вс̀ цр͠
два̀ десѧт ͗ девѧть

рм͠а ѻ͗ сконанї і͠са навгїна.  каⷦ҇ вꙁѧ граⷣ
є͗рхоⷩ҇.  граⷣ. га  цр͠ѧ га͗ска:
͗Ісоусъ же бѣ̀ ста́ръ прошедъ дн͠
ре́е г͠ь къ ͗соусꙋ, ты̀ про́де дн͠.
а͗ ꙁемлѧ̀ ѡ͗ста мно́га въ прѧстї
с́ же ꙁемлѧ̀ ѡ͗ставленаа. ф
лстмлѧ. ͗ фесоур. ханане͗
нъ же ѿ невселенныѧ. ꙗ͗же съ л
ца є͗г́птовы. до предѣлъ а͗ко
ронескъ. ѡ͗ лѣво ханане. намѣ
нт сѧ пѧт ѡ͗бластї. фꙋ
лстмескъ. га́ꙁꙋ. ͗ ꙁотоу͗вꙋ
͗ а͗ласкантꙋ. ͗ гефефею. ͗ а͗ка

176a
ронтоу. ͗ є͗ѷеꙋ. ѿ феманъ. ͗ все́
ꙁемл̀ ханане͗сте. прѧ́мѧ ѿ га́
ꙁы. ͗ сдон же до а͗фека. до пре
дѣлъ а͗море͗скъ. ͗ всю̀ ꙁемлю̀ гахъ
вл̀. фоулестмлю̀. ͗ всю̀ дꙋбра
вꙋ. ѿ въстокъ сл͠нцю ѿ галгалъ.
поⷣ горою є͗рмонь. до входа а͗мафь
ве́сь жвы въ горꙿсте. ѿ дꙋбра
вы до мосерефофма͗ма. ͗ всѧ с
донꙿскыѧ. а͗ꙁъ ͗ ̀ потреблю съ л
ца і͗͠лѧ. но̀ ͗ раꙁда ю͗ ̀ въ жреб
і͗͠ль. ꙗ͗коже ꙁаповѣдаⷯ тобѣ. ͗ ны
нѣ раꙁдѣл ꙁемлю̀ с́ю. въ прѧ
стє девѧт племенъ. ͗ полъ пле
мена манасїнꙋ. ѿ і͗ѡрдана даже
͗ до морѧ вел́кого. на ꙁападъ сл͠нцю
да ю дас мо́ре вел́коє. да дѣлть
двѣма племенама. т полꙋ пле
мен манасїноу. ͗же съ роувно
мъ соу́ть ͗ га́дов. ю͗же да́сть мо
͗сї ѡ͗б оноу страноу і͗ѡрдана. на
въстокъ сл͠нца. да́сть ю мо͗с
рабъ гн͠ь ѿ а͗ра͗ръ. ͗же є͗сть оу͗
оу͗стѧ водото а͗рноньсте. граⷣ
͗же межⷣꙋ де́брю. ͗ всю̀ ра́внꙋю
ѿ мадевонъ. всѧ̀ гра́ды сѡ͗нѧ
цр͠ѧ а͗море͗ска. ͗же црⷭ҇твова въ
є̀севонѣ. до предѣлъ сы́ (!) въ а͗монь.
͗ гадатнꙿскоую. ͗ предѣл гесꙋ
р. ͗ махаф. ͗ всю̀ горꙋ а͗рмо́нь.
͗ соуватнꙿскꙋ. до є͗лха. ͗ всѐ цр͠ь
ство ѡ͗гово. въ восань. ͗же црⷭ҇тво
ва въ єнасторофе. ͗ въ є͗дань. сї
ѡ͗ста ѿ ѻ͗статкъ шꙿтюдовь. ͗
оу͗б мо͗сї. ͗ потреб ͗ ̀. ͗ не по
требша сн͠ве і͗͠лв гесоуры. н ма
хаф. н хананеѧ. ͗же жвѧше
гесоур. цр͠ махаф. въ сн͠охъ і͗͠ле
выхъ ͗ до сего дн͠е ра́ꙁвѣ племене
левꙿвїнꙋ. не да́ста сѧ прѧст

176b
ⷯ. г͠ь бг͠ъ са́мъ. прѧстє ⷯ. ꙗ͗коⷤ
рее ͗мъ г͠ь. с́ же раꙁдѣленїє є͗же
раꙁдѣл мо͗сї сн͠омъ і͗͠лвымъ. въ
а͗раѡ͗фъ. ͗ въ моа͗вь. ѡ͗ с́ю стра
ноу і͗ѡ͗ръдана ͗ оу͗ є͗рхона. да́сть
мо͗сї пле́мен рꙋвню. по сонꙿмꙋ
ⷯ. ͗ бы́ша ⷯ предѣл ѿ а͗ро͗рь. ͗же
є͗сть прѣⷣ дебрю а͗рноньскою. ͗ гра
дъ ͗же въ дебр а͗рноньсте. ͗ всю̀
ꙁемлю̀ мсорескꙋ. до є͗севона. ͗
всѧ грады ͗же соу́ть въ мсоре. де
вонь. ͗ амаѡ͗фь. ͗ ва́лъ. ͗ домы
велмонѧ. ͗ а͗съсонѧ. ͗ маа͗фофы
͗ фасганѧ. ͗ вфовы. ͗ смофꙋвы.
͗ вс̀ гра́ды мсоровы. ͗ всѐ црⷭ҇тво
сѡ͗нѧ цр͠ѧ а͗море͗ска. є͗гоже оу͗
б мо͗сї самого. ͗ старѣ͗ш
ны мадїамлѧ. ͗ неоу͗ ͗ рѡ͗кома.
͗ соура, ͗ ровѣ. кн͠ꙁѧ сѡ͗нѧ. ж
вꙋщаа на́ ꙁемл̀. ͗ валаѡ͗ма. ͗ ве
ѡ͗рова влъхва оу͗бша въ плѣне
Бы́ша же предѣл роувн. і͗ѡрда
нъ прѣдѣлъ. сѐ прѧстє сн͠въ
роувнь. подъ сонмомъ ⷯ. гра
д ⷯ ͗ села ⷯ. да́жь мо͗сї сн͠омъ
і͗͠лвымъ ͗ га́довомъ. по сномо
мъ ⷯ. бы́ша же предѣл. ͗ а͗ꙁ
ръ. ͗ вс̀ гра́д гажд. ͗ полъ ꙁе
млѧ̀ сн͠въ а͗монь. ͗ до а͗͗ро͗ръ. ⷤ
є͗сть предѣлъ равꙿва. ͗ ѿ є͗сево
на. да (!) рамофа. ͗ оу͗ꙁфа. ͗ въта
нмъ. ͗ мана͗мъ. до предѣль
давровъ. ͗ є͗вокмерек внфа
ра́мъ. ͗ втавра. ͗ сохонь. ͗ са
фонь. ͗ ѡ͗статокъ црⷭ҇тва сѡ͗
нѧ. цр͠ѧ ͗севонꙿска.  і͗ѡ͗рданъ.
предѣлъ до ѧ́ст морѧ. хенере
фъ. ѡ͗ с́ю страноу і͗ѡрдана. ѿ
въстокъ. Сѐ прѧстє сн͠въ
га́довь. по сонмомъ ͗хъ гра́дъ ⷯ.

176c
͗ села ͗хъ
͗ да́сть пле́мен манасїноу. по со
нмомъ ͗хъ. ͗ бы́ша предѣл ͗хъ.
ѿ маанемъ. ͗ всю̀ васань. ͗ всѐ цр͠ь
ство ѡ͗гово. ͗ всѧ во ͗а͗͗рѧ. ͗же
соу́ть въ а͗сантдѣ. . ѯ͠. гра́дъ.
т полъ галаада. ͗ є͗н астарафь.
͗ є͗н одра͗нъ. грады црⷭ҇тва ѡ͗го
во. въ васантдѣ. ͗ даша сѧ
сн͠омъ махровымъ ͗хъ. С́ѧ же
прѧст мо͗сї. ѡ͗ сю стра
ноу і͗ѡрдана въ а͗ровофе. маавл
ѡ͗ с́ю страноу і͗ѡрдана. оу͗ є͗рхо
на въстокъ. с́ же прѧще͗ сѧ
сн͠въ і͗͠лвъ въ ꙁемл̀ ханане͗сте
͗мꙿже прстсто ѧ є͗лїаꙁаръ жре́
ць. т̀ ͗соу́съ сн͠ъ навꙿвїнъ. кнѧ́
ꙁь ѡ͗͠ьства пл́мене сн͠въ і͗͠лвъ.
на жре́бѧ простша. ꙗ͗коже
ꙁаповѣда г͠ь. в роуцѣ ͗сꙋсовѣ.
девѧт племенъ. т по́лъ племе
не манас͗нꙋ
͗ левꙿвї томꙿже не да́сть ѧ́ст.
в н́хъ. с́мꙿже бѣꙗ͗хꙋ сн͠ве ͗ѡ͗с
фл. двѣ̀ племен манас͗н.
т є͗ѳрѣмъ. ͗ не да́сть сѧ ѧ́сть
ꙁемл̀ левꙿвтомъ. на̀ гра́дъ все
леню. предѣленоє ͗мъ. ско́то
мъ ⷯ. ꙗ͗коже ꙁаповѣда г͠ь мо͗се
ю. ͗ та́ко сътворша сн͠ве і͗͠лв
͗ раꙁдѣлша ꙁемлю̀. ͗ прїдо
ша сн͠ве і͗оу͗дн, къ ͗соусꙋ въ га
лгалѣхъ. ͗ ре́е к немоу халевъ.
͗є͗фоннъ. кенеꙁе. ты̀ свѣс.
сло́во є͗же гл͠а г͠ь къ мо͗сею л͠кꙋ
бж͠ю ѡ͗ мнѣ. ͗ ѡ͗ тобѣ въ ка
дварн. етыр бо̀ десѧтъ
лѣ́тъ бѣ́хъ. є͗гда поуст мѧ
мо͗сї ра́бъ гн͠ь ѿ кадварн.
съглѧдат ꙁемлю̀. ͗ ѿвѣща

176d
є͗моу сло́во. своє͗моу оу͗мꙋ. бра́
тїа моѧ ходвше съ мною. пре
вратша оу͗мъ людескъ. а͗ аꙁъ пр
ложхъ сѧ въслѣдт гв͠ бг͠оу мо
є͗моу. ͗ клѧ́ са (!) мо͗сї въ то́ дн͠ь
гл͠ѧ
Ꙁемлѧ̀ на нюже є͗с въꙁлѣꙁлъ. то
бѣ боу́деть въ прѧстє. ͗
ѧ́домъ тво͗мъ въ вѣкы. ꙗ͗ко пр
ложх сѧ въслѣдт по гд͠ѣ б͠ѕѣ
моє͗мъ. ͗ н͠нѣ прекръмл мѧ є͗сть.
г͠ь. ꙗ͗коже ре́клъ. сѐ етыр десѧ
тъ лѣ́тъ т поꙗ͗тъ. по кова.
гл͠а г͠ь сло́во сѐ къ мо͗сею. прїде
мо͗сї і͗͠ль въ поустыню. ͗ н͠нѣ
є͗сть, сѐ а͗ꙁъ ѡ͗см десѧтъ, т̀
пѧ́т лѣтъ. є͗ще є͗смь днеⷭ҇ могы
ꙗ͗коже є͗гда мѧ поуст мо͗сї
Та́коже могоу ͗ влѣ́ст, ͗ꙁлѣ
ст въ брать. ͗ ны́нѣ прошю оу͗
тебе гръкѧ . ꙗ͗коже рее г͠ь бг͠ъ
въ дн͠ь ѡ͗нъ. ꙗ͗ко ты слыша слове
са. нынѣ же въ а͗кымѣ соу́ть гра́
д тве́рд ͗ велц. а͗ще бо̀ є͗сть
г͠ь съ мною потреблю ѧ͗ ̀. ꙗ͗коже
м є͗сть г͠ь ре́клъ
͗ ͗ (!) блⷭ҇вї ͗ ̀ ͗соусъ. ͗ рее къ немоу. до́
бреє да́сть хевронъ. халевꙋ сн͠ꙋ
а͗фонь͗нꙋ. сн͠оу кенеꙁїноу, въ
прѧстє до дн͠ешнѧго дн͠е.
понеже въслѣдова. по повелѣ
ню г͠а бг͠а і͗͠лва. ͗мѧ же пръвоє
є͗хроноу градоу. а͗рвокъ. ста́
ре градъ с́, соу́щмъ въ а͗кы
нѣ . ͗ бы́сть ꙁемлѧ̀ оу͗став сѧ
воює͗ма
͗ быша предѣл, племене сн͠въ
і͗͠лвъ ͗юднъ. по сонмомъ ͗хъ.
ѿ предѣлъ ͗доуме͗скъ. ѿ пꙋ
стынѧ с́нъ. до кад. къ оу͗гꙋ.

177a
͗ бы́ша предѣл ⷯ ѿ въстокъ. до
ѧ́ст мо́рꙿскыѧ. а͗лкѷне͗скыѧ
ѿ хлемнескаго кланѧщаго къ ю́
гоу. ͗ прходть прѧ́мо ͗схоженїю.
а͗кравнъ. ͗ ͗ꙁыдеть сѣньна́нь. ͗
въсхо́дть ѿ юга. ͗же кад ва́рн
͗ꙁы́деть є͗вронь. ͗ въꙁыдеть во со
дароу. ͗ ͗схо́дть на ꙁапады кад.
͗деть къ селмоноу. ͗ ͗ꙁводть до
дебр є͗гпетꙿскыѧ. ͗ да боудеть
͗сходъ предѣлъ є͗го къ мо́рю. Сѐ сꙋ
ть предѣл ⷯ ѿ ю͗га. предѣл же
ѿ въстокъ все море ѧлоунеско (!). до
ѧ́ст і͗ѡрдана. ͗ страны ⷯ къ севе
рꙋ. ͗ ѿ холмескаго морѧ. ͗ ѡ ѧ́
ст і͗ѡрданꙿскы. въꙁлаꙁѧть пре
дѣл. къ вехагла. ͗ ͗де ѿ сѣвера.
къ вефара. ͗ въсходѧть предѣ
л къ ка́мен веѡ͗ноу. сн͠а рꙋвнѧ:
Въсходѧть же предѣл. на ѧ́сть
връхъ дебр. а͗хоровы. ͗ въсхо́дѧ
ть въ галгалѣ. ꙗ͗коже є͗сть прѧ́
мо въсхоженю. а͗дьмнь. ͗сто
нка сл͠ньна. ͗ да боу́деть є͗мꙋ
͗сходъ ͗сто́нкъ рогль. ͗ въ
сходѧть предѣл в де́брь сн͠а є͗но́
млѧ. къ ю͗гоу ͗є͗воусь. Сѐ є͗сть
і͗є͗рⷭ҇лмъ. ͗ꙁво́дть предѣлы къ ве
рхꙋ горы. ꙗ͗же є͗сть прѣⷣ де́брю.
є͗номлею. оу͗ морѧ ꙗже є͗сть ѿ ѧ́
ст ꙁемлѧ̀. рафанѧ. къ сѣверꙋ
͗ꙁво́дть предѣлы ѿ връхоу горы
къ ͗стонкоу воды нафѳо. ͗
ꙁво́дть горꙋ є͗франю. да ͗ꙁведе
ть предѣлъ въ а͗вааль. Сѐ є͗сть
гра́дъ ͗а͗рмъ. да ѡ͗б́деть пре
дѣлъ ѿ ваала къ морю. ͗дѧ да пр
͗деть къ оу͗гоу. гра́дъ ͗армъ ѿ сѣ
вера. Сѐ є͗сть хасамо. ͗ да сндеть
къ градоу сⷧ҇ню. ͗ да пр͗деть къ

177b
ю́гоу. ͗ да ͗ꙁведеть предѣлъ къ ю͗гꙋ
͗ а͗кꙿкароноу. ͗ да ͗ꙁведеть предѣ
лы въ а͗херона. ͗ да пре́͗деть го́роу
валаа͗ноу. ͗ꙁведеть къ і͗авѧ. ͗
да боу́деть ͗схо́дъ предѣлы къ мо́
рю. ͗ предѣл ͗хъ ѿ морѧ. мо́ре в
л́коє да предѣлъ є͗сть
С́ предѣл сн͠въ і͗оу͗днъ. ѡ͗крⷭ҇тъ
по сонмомъ ⷯ. халевоу сн͠оу а͗фань͗
ноу. ѧ́сть срѣдѣ сн͠въ і͗оу͗днъ. по
велѣнїемъ бж͠мъ. ͗ да є͗моу ͗сꙋ
съ гра́дъ а͗рвокъ. гра́дъ ста́реє є͗на
а͗ковь. с́ єсть хевронъ: 
͗ потреб ѿтоудоу халевъ. сн͠ъ а͗фо
ннъ. кр сн͠ы є͗наковы. соус. ͗
фалꙿм. ͗ а͗кмана. ͗ въꙁы́де ѿтоу́
доу халевъ. къ жвоущї вꙿ давр.
͗мѧ же бѣ̀ пре́жⷣе давроу гра́дъ п
сменъ. ͗ рее халевъ ͗же въꙁметь
͗ посееть гра́дъ псменъ. ͗ съвла
деть ͗мъ. да́мъ є͗моу ͗сханоу дще́
рь мою женѣ поꙗ͗т ю͗ ̀. гоѳо͗ль
сн͠ъ кенеꙁевъ. бра́тъ халевль ме́ншї
͗ да́сть а͗сханъ дꙿще́рь свою женѣ: 
͗ бы́сть є͗гда ѿхожааше. ͗ се́ бѣ̀
є͗ гл͠ѧ. пропрос (!) села оу ѿц͠а своє͗го
͗ въꙁп на ѡ͗слѧт сѣдѧщ. ͗ реⷱ҇
є͗ халевъ. то́ т є͗сть. ͗ реⷱ҇ є͗мꙋ
да́жⷣь м блⷭ҇внїє. ꙗ͗ко на́ ꙁемлю а͗га
вь ѿда мѧ. да́жⷣь м галаѳма͗
мъ. ͗ да́сть халевъ є͗. галаѳм
͗мъ вы́шнюю. Сѐ прѧстє сн͠въ
і͗оу͗днъ. бы́ша град ⷯ старѣ͗шї
град племен сн͠въ і͗оу͗днъ. къ пре
дѣломъ є͗домлемъ. къ поусты
н късв͗ль. ͗ є͗веръ. ͗ а͗воуръ ͗
кна. ͗ дмнона. ͗ а͗дꙿда. ͗ кедесь.
͗ а̀соръ. ͗ є͗ѳнаꙁѳь. ͗ телемъ. ͗
ваѳоль. ͗ а͗соръ но́вы. ͗ вс ͗хъ
гра́д є͗сорон. ͗же є͗сть а͗соръ а͗мань

177c
͗ са́ма ͗ модада. ͗ серьсеоу͗да. насерга
дадь. ͗ є͗севонь. къ вефалеѳь, і͗ хола
є͗седа. ͗ в́ла. ͗ лоу͗мь ͗ а͗єсдоу
͗мъ. є͗лолаѳь. ͗ махрмъ. ͗ селе
гнакъ. ͗ малаѳь. ͗ селе͗мь. ͗ ͗а͗
͗нь. ͗ є͗ремонь. всѣхъ граⷣ. . к͠ѳ.
͗ вс ⷯ на рьвенѣ. ͗ леѳаѡ͗ль. ͗ сарїа
къ. ͗ а͗ꙁма. ͗ наꙁо́ гон͗мъ. ͗ фе
ѳтꙋѧ. ͗ ма͗мъ. ͗ є͗моуѳь. ͗ ѡ͗
даламь. ͗ сокхо́  ѡ͗ꙁка. ͗ сагар
мъ. ͗ дѡ͗фема. ͗ гадра. ͗ села є͗ѧ
͗ град . д͠і. ͗ вс ⷯ. сенамь. ͗ а͗даⷭ҇
͗ мадалгадь. ͗ дадань. ͗ масфа.
͗ є͗кфль. ͗ ла́сь. ͗ вескаѳь. ͗
є͗гломь. ͗ хавꙿвонь. ͗ ламмо́сь. ͗
кафалсъ. ͗ гадроѳь. ͗ в́фь. да
гонь. ͗ нома. ͗ макда. гра́дъ .ѕ͠і.
͗ с̀ всѧ ⷯ. ͗ села ⷯ. лемана. ͗ а͗фа
къ. ͗ є͗ферь. ͗ а͗соръ ͗ є͗фѳа. ͗ а͗се
нꙿна. ͗ несфа. ͗ ке͗ла. ͗ а͗хꙁвь.
марса. ͗ градъ девѧты. акꙿка
ронъ ͗ вс ͗хъ. ͗ села ⷯ. ѿ а͗каронъ.
͗ є͗мна. ѿ морѧ. ͗ вс̀ ͗же соу́ть
бл́ꙁъ. а͗ꙁдод. ͗ вс ⷯ ͗ села ͗хъ.
га́ꙁа. ͗ водоте є͗гпетꙿскы. мо
ре же вел́коє дѣлть. въ горесте
͗же сафръ. ͗ ͗єферь. ͗ соу́хо. ͗
денна. ͗ гра́дъ песменъ . Сѐ є͗сть
даврь. ͗ нвь. ͗ госомь. ͗ ͗лꙋ
͗ лваноу. гра́дъ .а͠і. ͗ вс ⷯ. є͗ре
вь. ͗ роу́ма. ͗ є͗сфома. ͗ а͗ноуноу
мъ. ͗ в́ѳь. фафꙋ. є͗фака . ͗
а͗мата. град же а͗рвоков. ͗ с
ѡ͗ръ. гра́дъ .ѳ͠. ͗ вс ͗хъ. маѡ͗нь.
͗ хермель. ͗ хвь. ͗ ͗та. і͗͠ль. ͗
͗є͗кадамь. ͗ ꙁанофь. ͗ є͗кемь
͗ гавла. ͗ фа́мна. градъ .ѳ͠. ͗
вс ͗хъ. ͗ села ͗хъ є͗ѵ͗ль. всфоу
рь. ͗ гедорь. ͗ маароѳь. ͗ вфло
мъ. ͗ є͗фекемъ. гра́дъ ше́сть.

177d
͗ вс ͗хъ. фекъ. фраѳа. се є͗сть
вѳлеѡ́мъ. ͗ фагоръ. ͗ стань. ͗
коуламъ. ͗ татамъ. ͗ соурє. ͗
каремъ. ͗ гармъ. ͗ вефреве.
͗ манохъ. гра́дъ .а͠і. ͗ вс ͗хъ.
карїаѳъ. ваа͗лъ. Сѐ градъ. клар
фсанъ. ͗ а͗ревꙿва. гра́да, два̏.
͗ села є͗ю. ͗ ваддаргсъ. ͗ вф
равъ. вꙿвда͗нь. ͗ сха невсанъ.
͗ гра́д се́лнї. ͗ ͗н гра́д. гра́дъ
ѕ͠. ͗ вс ͗хъ. ͗ є͗ѵсѣ. ͗же жвѧ
ше въ і͗єрⷭ҇лме до дн͠ешнѧго дн͠е.
͗ не въꙁмогоша сн͠ве і͗оу͗дн. по
гоубт ⷯ. ͗ всел сѧ є͗ѵ̀се въ і͗єрꙋ
салме
͗ бы́ша предѣл сн͠въ ͗ѡ͗сфль ѿ і͗ѡрда
на. ͗же оу͗ є͗рхона. ѿ въстокъ пꙋ
стынѧ. ͗ да ͗ꙁыдеть ѿ є͗рхона.
въ горꙿскоую. въ вефль. ͗ да ͗ꙁы́
деть ѿ вефлѧ въ ло́ꙁꙋ. ͗ да пре́
͗деть къ предѣломъ, а͗рхтароѳь.
͗ да пре͗деть къ морю къ предело
мъ нефталмꙿскымъ. до предѣ
лъ веферонь, н́жнѧѧ. ͗ да боу́
деть ͗сходъ ⷯ къ мо́рю. ͗ прѧ
стша сн͠ве ͗ѡ͗сфл. є͗ѳремъ.
т̀ манасї. ͗ бы́ша предѣл сн͠въ
є͗фремль. по сонмомъ ͗хъ. ѿ въ
стокъ. а͗тароѳь. а͗дарь. до г
форонь. вы́шнѧго. ͗ гаꙁара. ͗ да
пр͗дꙋть предѣл къ морю. в ма
хфоѳь. ѿ севера. ͗ да пре͗дꙋть.
къ востокомъ. въ фанафь. с́
монъ. ͗ пре́дꙋть ѿ въстокъ.
въ а͗наха. въ а͗тарафь. ͗ вс̀ ͗хъ
͗ в нараѳь. ͗ да прдеть къ є͗р
хонꙋ. ͗ да ͗ꙁведеть къ і͗ѡрданꙋ.
͗ ѿ фафѳоукъ. ͗ да по͗доуть.
предѣл къ морю. ͗ водоте́. ка
на. ͗ да боу́деть ͗сходъ ⷯ кꙿ мо́рю.

178a
͗ сѐ прѧщенє пле́мене сн͠въ є͗фре́
мль. по сонмомъ ⷯ
Гра́дъ же нареенны. сн͠омъ є͗фре́
млемъ. по сред прѧ́стѧ. сн͠въ
манасїнъ. гра́д ͗ вс ⷯ. ͗ не погꙋ
б єфрема хананеѧ. ͗ жвоущаго
въ гаꙁерь. ͗ жвѧше ханане въ
є͗фреме. до дн͠ешнѧго дн͠е. донде
же прїде фараѡ͗нъ. цр͠ь є͗гпете
скъ. ͗ вꙁѧ градъ. ͗ ꙁапал ѡ͗гнемъ
͗ хананеѧ. ͗ фереꙁѧ жвоущаа.
въ ꙁаре ꙁбоде. ͗ да́сть  фараѡ͗нъ
въ смѣю дще́р своє. ͗ быша пре
дѣл сн͠въ манасїнъ. ꙗ͗ко с́ пръ
вѣнц. ͗ѡ͗сѳꙋ. махров же пръ
венцю манасїнꙋ. ѿц͠ꙋ галаажⷣꙋ
сѐ моу́жь храборъ. въ гатд. въ
насадт. ͗ бы́сть сн͠омъ мана
сїномъ. ѡ͗ставшмъ по сонмо
мъ ⷯ. сн͠омъ а͗вꙁеремъ. сн͠омъ
хелековымъ. ͗ сн͠омъ се́рлемъ.
͗ сн͠омъ соухемлемъ. ͗ сн͠омъ є͗фре
млемъ. ͗ сн͠омъ семдає͗вымъ.
С̀ бытѧ ⷯ. по сонмомъ ͗хъ. са
лпадоу же с͠нꙋ, ѡ͗феровꙋ. ͗ не бѣ
ꙗ͗ше є͗моу сн͠въ, но̀ дще́р. с́ же
͗мена дще́рь салпаажⷣь. маама
͗ нꙋѧ. ͗ ͗кла͗съ. ͗ мелха. ͗ ферса.
͗ ста́ша прѣⷣ є͗лїаꙁаромъ жръцемъ.
прѣⷣ ͗сꙋсомъ сн͠омъ навꙿвїномъ.
͗ прѣⷣ кн͠ѕ гл͠юща. бг͠ъ ꙁаповѣда
рꙋкою мо͗сїною. да́т на прѧ
стє сре́д бра́тѧ на́шеѧ. ͗ да́
сть сѧ на́мъ повелѣнїємъ гн͠мъ.
прѧ́стїє въ бра́т ѿц͠а ⷯ. ͗ па́
де дѣль манасїнъ поле лавекъ. ѿ
ꙁемлѧ̀ калаадовы. ͗ васань. ꙗ͗же
є͗сть ѡ͗б оноу страноу і͗ѡ͗рдана ꙗко
дще́р сн͠въ манасїнъ. прѧст
ша прѧстє. сред бра́тѧ своєѧ.

178b
ꙁемлѧ же галаадова. быⷭ҇ сн͠омъ ма
насїномъ ѡ͗ставльшмъ. ͗ бы́ша
предѣл сн͠въ манасїнъ дданафь
ꙗ͗же є͗сть прѣⷣ лцемъ сн͠въ а͗нафо
вь. ͗деть къ предѣломъ. ка ͗ам
нь. ͗ въ а͗с. къ ͗стонкоу. а͗ффо
нь. манас да є͗сть. ͗ фаффоѳь.
къ предѣломъ манасїномъ. ͗ сн͠о
мъ є̀ѳремлемъ. къ де́бр ка͗нѣ на
въстокъ дебр ͗а͗͗ръ. терефнѳьⷤ
є͗фремле сред града манасїна. пре
дѣл же манасїн. къ северꙋ. ͗
водоте. ͗ да боу́деть ͗сходъ
є͗го мо́ре ѿ въстокъ. є͗фремов.
͗ къ северов манасї. ͗ да боу́деть
мо́ре предѣлъ ⷯ. ͗ къ а͗сръ да съ
вокоупѧть. къ североу. ͗-съсаха
рꙋ же ѿ въстока. ͗ да боудеть
манасї въ ссахаръ. ͗ въ а͗срь в
ѳсань. ͗ вс ⷯ. ͗ жвоущаа въ да
ре  вс̀ є͗го. ͗ жвоущаа фанахъ.
͗ вс̀ єѧ. не въꙁмогоуть сн͠ве ма
насїн. потребть гра́дъ с́хъ.
͗ наѧтъ ханане ж́т въ ꙁемл̀
се́. ͗ бы́сть є͗лмаже оу͗крѣп
ша сн͠ве і͗л͠в. ͗ сътворша хана
неѧ повнны. потребленїємꙿ же
не потребша ⷯ. ѿвѣщаша же
сн͠ве ͗ѡ͗сфл ͗сꙋсоу гл͠юще. по
то не прблж сѧ ͗ прѧст
ша на́съ, прѧстє͗мъ є͗д́немъ.
͗ дѣломъ є͗днемъ. ͗ а͗ꙁъ лю́дє
мно́ѕ. ͗ блⷭ҇в мѧ бг͠ъ ͗ рее ͗сꙋ́съ.
а͗ще є͗сте лю́д мно́ѕ. въꙁыде въ
доубравоу потребт собѣ. а͗ще
т оу͗ꙁть гора є͗ѳремлѧ. ͗ рѣша
сн͠ве ͗ѡ͗сфл. не го́дна є͗сть на́мъ
гора є͗ѳремлѧ̀. ͗ ко́нь ͗ꙁгорены
͗ желѣꙁо ханане͗но жвоущемꙋ
вꙿ вефсань. ͗ въ всѣхъ єѧ. ͗ въ раꙁдолї.

178c
і͗л͠
͗ ре́е ͗сꙋсъ сн͠омъ ͗ѡ͗сфлемъ. а͗ще
лю́дїе мно́ѕ є͗сте. ͗ с́лоу вел́кꙋ
͗маш. да не боу́деть т прѧ
стѧ. є͗дного доубрава боу́деть
тобѣ. ͗ да потребш ю͗ ̀ ͗ да бꙋ
деть тобѣ. є͗гда потребш ха
нанеѧ. ꙗ͗ко конь ͗ꙁбо́рны є͗сть
є͗моу. ты́ бо̀ с́лнѣе є͗с є͗го. ͗ съ
ꙁва сѧ со́нмъ сн͠въ і͗͠лвъ въ сломѣ
͗ потокоу хра́мъ свѣдѣнѧ. ͗ ꙁе
млѧ̀ оу͗дръжаше сѧ ͗м. ͗ ѡ͗ста
ша сн͠ве і͗͠л. ͗же не прѧстша
прѧстѧ своє͗го. ꙁ͠. племенъ.
͗ ре́е ͗соу́съ сн͠омъ і͗͠лвымъ. да
есо раслаблѧє͗те сѧ прѧстт
ꙁемлю̀. ю͗же да́сть вамъ г͠ь бг͠ъ ѿц͠ь
ва́шхъ. дадте ѿ себе тр моу́
жа. да въставше про́͗дꙋть ꙁемлю̀
͗ да съертаю͗ть ю͗ ̀ прѣдо мною.
ꙗ͗коже є͗сть лѣпо раꙁдѣлтї ю
͗ прїдоу к немоу. ͗ раꙁдѣл ͗
мъ на . ꙁ͠. ѧ́сть
͗Іоу͗да постав предѣлъ ѿ въсто
ка ͗мъ. сн͠ве ͗ѡ͗сѳл. ͗ постав
ѧ по раꙁдѣленїмъ ⷯ ѿ сѣвера. а͗ вы
раꙁдѣлте ꙁемлю̀. на . ꙁ͠. ѧ́
ст. ͗ прнесѣте къ мнѣ семо.
͗ ͗ꙁнесоуть жре́бї прѣдъ г͠ь бг͠ъ
на͑шь. нѣⷭ҇ бо̀ въ васъ ѧ́ст. съ
сн͠омъ левꙿвїнымъ. жреество
бо̀ гн͠е ѧ́сть ͗мъ. га́дъ же ͗ рꙋв
мъ. ͗ по́лъ племене манасїна.
вꙁѧ́ша прѧстє своє ѡ͗б онꙋ
страноу і͗ѡрдана на въстокы. юⷤ
да́сть ͗мъ мо͗сї ра́бъ гн͠ь. ͗ въ
сташа моуж ͗ ͗доша. ͗ ꙁапо
вѣда ͗соу́съ моужемъ ͗доущ
мъ проходть ꙁемлѧ̀. гл͠ѧ ͗дѣ
те ͗сходте ͗ прїдѣте къ мнѣ.

178d
т же ͗ꙁнесоу ва́мъ жре́бї прѣдъ
гм͠ъ в сломѣ ͗доуща моуж. ͗
сходша ꙁемлю̀, ͗ съглѧдаша ю͗ ̀. ͗
въпсаша ю͗ ̀ ͗ грады є͗ѧ. ꙁ͠. ѧ́
стї въ кн́гы. ͗ прнесоша къ ͗
соусꙋ. ͗ въверже ͗мъ ͗соу́съ жре́
бї прѣдъ гм͠ъ в сломѣ
͗ ͗ꙁыде жре́бї племене венїамнѧ.
пръвы по сонмомъ ⷯ. ͗ ͗ꙁдоша
предѣл жре́бѧ ⷯ. средѣ сн͠въ і͗оу͗
днъ. сред сн͠въ ͗ѡ͗сѳль. ͗ бы́
ша ѿ севера. ѿ і͗ѡ͗рдана
Въꙁдоуть предѣл ѿ оу͗жноую
страноу. ͗є͗рхона. къ сѣверꙋ. ͗
да въꙁдоуть къ горѣ мо́рю. ͗ да
боу́деть ͗сходъ є͗го въ дар. т
въ вефара. ͗ да пр͗доуть ѿтꙋ
доу предѣл лоꙁа. ѿ въстокъ єсть
с вефль. ͗ да сн́доуть предѣ
л а͗старофь. є͗дда. къ горꙿсте.
ꙗ͗же є͗сть къ востокꙋ. веферонь.
н́жнѧѧ. да про́͗доуть предѣ
л. ͗ ѡ͗бдоуть къ странѣ ꙁрѧще.
͗ къ мо́рю. ͗ ѿ въстока ѿ горы.
прѣдъ лцемъ вефонь въстое
скаа. ͗ да боу́деть ͗сходъ є͗го. ка
рїафъваллъ. сѐ є͗сть карїафа͗р
мъ гра́дъ сн͠ъ і͗оу͗днъ. сѐ є͗сть
ѧ́сть ꙗ͗же є͗сть къ мо́рю. ѧ́сть
ꙗ͗же є͗сть на въстокъ. ѿ ѧ́ст
караа͗фаваалъ. ͗ да про́͗дꙋть
предѣл. въ гасмъ къ ͗стон
коу воды нафѳо. ͗ да сн́дꙋть
предѣл на страноу горы. є͗же єⷭ҇
съ прежⷣа, напѡ͗ ̀. сн͠а е͗номлѧ̀.
є͗же є͗сть ѿ ѧст. ємефрака
͗ ѿ сѣвера. да сн́доуть на ͗сто́
нкъ є͗но́мль. на оу͗гъ. на ͗сто́
нкы, ͗еоу͗съ. да сн́доуть на
͗стонкъ рогль. ͗ да прїдꙋть

179a
на ͗сто́нкъ ксамесъ. ͗ да пр͗дꙋ
ть на галїамъ, ꙗ͗же є͗сть прѧ́мо
͗сше́ствю є͗до́мноу. ͗ да сн́
дꙋть на ка́мень. ва͗ѧ сн͠въ роу
внь. ͗ да про́деть на оу͗жноую
страноу вефлѣ. гаалъ ѿ сѣвера.
͗ да боу́деть ͗сходъ предѣлъ. на
холꙿмнцю мо́рѧ сла́наго ѿ сѣвера.
въ страноу і͗ѡрданю. ѿ въсто
къ. сѐ предѣл да боу́дꙋть на въ
стокъ. і͗ѡрданъ же предѣлѧє͗ть
є͗ ̀ ѿ страны въстокъ. Сѐ прѧ
стє сн͠вь венїамнь. предѣл
єѧ ѡ͗крⷭ҇тъ по сонмомъ ͗хъ
͗ бы́ша град сн͠въ венїамнь племе
н. по сонмомъ ⷯ ͗є͗рхонъ. ͗ в
фагла. ͗ а͗меккассъ. ͗ вфара.
самармъ. ͗ фвед. ͗ є͗ѵ͗мъ. ͗
а͗фара. ͗ рафаа͗ммона. ͗ а͗фн. 
гаваа. гра́дъ . в͠і. ͗ вс ⷯ. ͗ гаѡ͗нъ.
͗ рамовефороѳь. ͗ масфаѳь. ͗ ке
фра. ͗ ма́сса. ͗ є͗рфль. ͗ ферала.
͗ сѐ а͗раафлъ. ͗ є͗ѵсъ. сѐ є͗сть і͗єрⷭ҇лмъ
͗ гаваа͗фъ. ͗ гра́д а͗рмл̀. гра́дъ
тре́тї на десѧть. ͗ вс ⷯ. сѐ пр
ѧстє сн͠въ венїамнь. по сонмо
мъ ͗хъ
͗ ͗ꙁыде же жре́бє . вторы сем
ѡ͗нъ. сн͠вь семѡ͗нь. ͗ бы́сть пр
ѧстє ⷯ. сред ѧ́стї сн͠въ і͗оу͗
днъ. врсаве. ͗ моладамь. ͗ а͗се
роуа͗лъ. ͗ вода ͗ асомь. ͗ а͗лфола.
͗ вавоулъ. ͗ є͗рма. ͗ скелакъ. ͗
вефмалхаахо. ͗ а͗рса. соуснъ. ͗
вфаафъ. ͗ села ⷯ. гра́дъ, третї
на десѧть. ͗ вс ⷯ, а͗сань. гра́дъ
д͠. ͗ вс ⷯ. а͗͗нъ. ͗ кермонъ. ꙗ͗же
ѡ͗крⷭ҇тъ ⷯ до вефль. вѳрамофа.
͗доу́щмъ на а͗мефъ. ͗ галва.
Сѐ прѧстє сн͠вь семѡ͗нь.

179b
по сонмомъ ⷯ. ѿ жре́бѧ і͗оу͗дна.
пле́мене сн͠въ семѡ͗нь. ꙗ͗ко бы́сть
сн͠въ і͗оу͗днъ бо́лш сⷯ. ͗ прѧст
ша сѧ сн͠ве семѡ͗н. сред жре́бѧ
ⷯ. ͗ꙁы́де жре́бї тре́тї ꙁаоу͗лонь.
по сонмомъ ⷯ. ͗ бы́ша предѣл пр
ѧстѧ ⷯ до сарѧ. предѣл ⷯ мо́ре.
͗ марала. ͗ да сътшеш нама де
сфе. ͗ да въꙁꙿврътш ѿ сар
дъ. соупротвъ на въстокъ савеє.
предѣлы а͗хаселафъ. да вн́деть
на ͗а͗фю. ѿтоу́доу же да ѡ͗бде
ть, сꙋпротвъ на въстокы. ͗ а͗ге
тфа. ͗ єферкассъ. ͗ да прїдеть
на ремꙿмона. ͗же ͗ꙁведеть оу͗ѧнъ
͗ да ѡ͗бдꙋть предѣл на се́веръ. ͗
на ͗а͗фонъ. ͗ да боу́деть ͗сходъ ⷯ
на га. ͗ є͗фѳа͗ль. ͗ кетꙿтафъ. ͗ на
моѧ. ͗ семромъ. ͗ ͗є͗дала. ͗ вфде
є͗мъ. Сѐ прѧстє пле́мене сн͠въ
ꙁаоу͗лонь. по сонмомъ ⷯ. град сї
͗ села ͗хъ
͗сахароу же ͗ꙁыде жре́бї етꙿвръ
ты. ͗ бы́ша предѣл ⷯ. ͗ є͗ꙁра
͗ль. ͗ а͗хаселофь. ͗ соунмъ. а͗ффа
ремъ. ͗ сѡ͗нь. ͗ канданерофъ. ͗
равꙿвоє. ͗ кеснонсеме рамаѳъ.
͗ а͗ганїемъ. ͗ нададъ. ͗ вффа
г. ͗ да съвокꙋпш предѣлы. на
фаворъ. ͗ на сасма. ͗ вфсаме
͗ да боу́деть ͗сходъ предѣлъ ⷯ.
і͗ѡрданъ. Сѐ прѧстє сн͠въ пле
мене сахаровъ. по сонмомъ ⷯ. гра́
д ͗ села ⷯ
͗ ͗ꙁыде жребї пѧ́ты а͗сровъ. по
сонмомъ ⷯ. ͗ бы́ша предѣл ⷯ.
͗ є͗лкїаф. ͗ ветїанѧ хꙿсафъ ͗
а͗рає͗лекъ. ͗ ͗маафъ. ͗ масаль. ͗
да съвокꙋпш кормлъ къ мо́рю.

179c
͗ сѡ͗ров. ͗ лаванаш. да ѡ͗братѧ
т сѧ ѿ въстокъ сл͠нцю. ͗ вфаго
нъ. ͗ да съвокоупть ꙁаоу͗лоноу.
въ ге͗ вфа͗ль. ͗ да ͗деть по делѣ
нїємъ на северъ. ͗ да вн́деть въ
предѣлы. саѳфана. вфає͗мехъ.
͗ ͗на͗ль. ͗ да про͗деть въ хаволъ.
ѡ͗ лѣвоу. ͗ ѡ͗хран  роѡ͗въ. ͗ ка́нь.
до сдоны вел́кыѧ. ͗ да въꙁꙿвра
тть предѣлы. ͗ въ рама. до граⷣ
тверды тоурѡ͗мъ. ͗ да въꙁꙿвръ
тть предѣлы на ͗ѡ͗съ. ͗ да боудеⷮ
͗сходъ ⷯ море ͗ ѿ дѣла. а͗хꙁвлѧ
͗ а͗мꙿма. ͗ а͗фекъ. ͗ а͗ровь. ͗ сѐ пр
ѧстє сн͠въ ͗а͗сровъ. по сонмомъ
ⷯ. град ⷯ ͗ села ⷯ
Нефѳалмовъ же ͗ꙁыде жре́бї . ѕ͠.
͗ бы́ша предѣл ⷯ. ͗ меє͗лефъ. ͗
ѡ͗лаѳь. сеєнанмъ. ͗ адамм
͗ а͗некевъ. ͗ ͗а͗кнлъ. до лакоума.
͗ бы́ша предѣл ⷯ і͗ѡрданъ. ͗ да
въꙁꙿвратѧт сѧ на́ море, а͗ꙁанофь.
фавор. да про́͗доуть тꙋдоу. вꙿ с
кофь. ͗ пртꙿкнеть къ ꙁаоу͗
лонꙋ ѿ ю͗га. а͗ к манасї. да съвокꙋ
пть къ мо́рю і͗ѡрданъ. ѿ въсто
къ сл͠нцю. гра́д же ѡ͗граженꙿн
тоурѡ͗скьць. тоурсмафъ.
͗ ракꙿкафъ хенереѳъ. а͗дамї ͗ ра
ма. ͗ а͗соръ. ͗ дкасъ. ͗ є͗дра́. ͗ ͗
стонкъ а͗соровь. ͗ ͗ѡ͗рѡ͗н.
магдалїлъ. ͗ а͗рамъ. ͗ вафама.
ѳа́фъ. ͗ вфсамъ. Сѐ прѧстє
племене сн͠въ нефѳалмль. по роже
нїємъ ⷯ. ͗ гра́дъ ͗хъ ͗ села ⷯ
а͗нов же ͗ꙁы́де жре́б . ꙁ͠. ͗ бы́
ша предѣл ⷯ. сараа. несфаѡ͗лъ.
град, ѡ͗месъ. ͗ салавнъ. ͗ а͗ѡ͗
нъ. ͗ є͗ѳфаа. ͗ ͗алонъ. ͗ фамна. ͗
а͗ккаронъ. ͗ є͗лꙿфкї. ͗ гавафоⷴ҇.

179d
͗ ю͗дъ. ͗ ванварѧнъ. ͗ гефремꙿмо́
нъ. ѿ морѧ ͗є͗реко́нꙿска предѣлъ.
бл́ꙁъ ͗ ѡ͗псъ. Сѐ прѧстє сн͠въ
да́новь. по сонмомъ ⷯ. гра́д ⷯ ͗ села
͗хъ. ͗ не ͗ꙁꙿбра́ша сн͠ве да́нов а͗мо
реѧ. сътворшаго ͗мъ скорбенїє
в горѣ. ͗ не дадѧхоу ͗мъ сн́т на́
ꙁемлю̀, комафа. ͗ ͗схожахꙋ ѿ нⷯ.
предѣлъ ѧ́ст ⷯ. ͗ сн͠ве ͗доша
данов. ͗ воє͗ваша на селеⷯ. ͗ вꙁѧ
ша ю͗ ̀ ͗ ͗ꙁбша ю͗ ̀ меемъ. ͗ проꙁва́
ша ͗мѧ є, семданъ. а͗море́͗ же
прлеже жт въ є͗ломѣ. ͗ сала
менѣ. ͗ ѡ͗тѧге рꙋка є͗ѳремова на
нѧ. ͗ бы́ша ͗мъ да́ннц. ͗ до
ша ͗сходть ꙁемлѧ̀ по предѣлꙋ
ⷯ. ͗ да́ша сн͠ве і͗͠лв жре́б ͗соу́
сꙋ сн͠оу навꙿвїнꙋ. повелѣнє͗мъ
гн͠мъ въ собѣ ͗ да́ша є͗моу гра́дъ.
є͗гоже прос фамꙿма сафаръ. ͗же
є͗сть въ горѣ є͗фремл̀. ͗ съград
градъ. ͗ всел сѧ во́ нь
Сѐ раꙁдѣленїа ꙗ͗же прѧ́стю. є͗л
а͗ꙁаръ жре́цъ. ͗соу́съ навꙿвїнъ. кн͠ꙁ
ѡ͗͠ьства въ племенехъ і͗͠лхъ. по
жре́б въ сломѣ прѣⷣ гм͠ъ. оу͗ две
рї хра́ма свѣдѣнѧ. ͗ ͗доша ͗схо
дть ꙁемлѧ̀
͗ ре́е г͠ь къ ͗соусꙋ гл͠ѧ. гл͠ сн͠омъ і͗͠ле
вымъ рекы. дадте грады оу͗бѣ
женыѧ. ꙗ͗же рекохъ къ ва́мъ мо
͗сє͗ю. оу͗бѣжще оу͗бвшомꙋ
дш͠ю грѣхомъ. да боудоуть ва́
мъ гра́д оу͗бѣжще. да не оу͗мре
ть оу͗бнкъ ѿ лоуж кро́в. до́
ндеже не постоть прѣдъ со
нмомъ на сꙋдѣ. да оу͗бѣгнеть
въ є͗днъ гра́дъ сⷯ. ͗ да станеть
въ вратѣхъ градоу. ͗ да гл͠еть въ
оу͗ш ста́рцемъ, гра́да того, сло

180a
веса своѧ. ͗ ѡ͗братѧть ͗ ̀ сꙿне́мъ къ
собѣ. ͗ дадѧть є͗моу мѣ́сто. да
жветь с н́м. ꙗ͗ко поженеть
въ слѣдъ є͗го оу͗жка кро́в. ͗ да
не клюѧть оу͗бвшаго в роуцѣ
є͗го. ꙗ͗ко не вѣды є͗сть оу͗б́лъ.
по́дрꙋга своє͗го, а͗ ненавдѧ є͗го.
то ѿ веера ͗ ѡ͗номъ дн͠. ͗ да все
лт сѧ въ градъ. до́ндеже въста
неть прѣⷣ лцемъ со́нмескомъ на
соудѣ. до́ндеже оу̀мреть жре́ць.
велкы ͗же боу́деть въ ты дн͠.
тогда сѧ ѡ͗братть оу͗бо́͗нкъ.
то́. ͗ да прведеть въ градъ. ͗
в домъ сво́. ͗ въ градъ ѿ негоже
є͗сть ͗ꙁбеглъ. ѿ кров оу͗жкы
ѿлꙋ кадесень. ͗ галлею вꙿ горѣ
нефѳалмл̀. ͗ соухемъ въ горѣ.
͗ гра́дъ а͗рволь. сѐ є͗сть хевронь.
въ горѣ і͗оуднѣ, ѡ͗б оноу странꙋ
і͗ѡ͗рдана. на въстокъ ͗є͗рхона.
да́сть въсоръ въ поустын, въ
равн. ѿ пле́мен рꙋвнѧ. а͗ рамо
фъ въ галаадѣ. ѿ племене гадова.
͗ голанъ. въ васантѣ ѿ племе
не манасїна
С́ градъ ͗ꙁꙿбра́нны сн͠въ і͗͠лвъ.
прходоу прлежащомꙋ в нⷯ. оу͗бѣ
гат та́мо всемоу оу͗бваю́щоу.
дш͠ю. грѣхомъ да не оу͗мреть. в рꙋ
цѣ оу͗жцѣ кров. до́ндеже ста́
неть прѣⷣ сонмомъ на сꙋдѣ
прїдоша старе͗шны ѡ͗͠ьство
сн͠въ левꙿвїнь. къ є͗ла͗ꙁарꙋ жрѣ
цю. ͗ къ ͗сꙋсоу сн͠оу навꙿвїнꙋ. ͗
къ старѣ͗намъ племене сн͠въ
і͗͠лвъ. ͗ рѣша к немꙋ в сломѣ.
въ ꙁемл̀ ханане гл͠юще. г͠ь ꙁапо
вѣда роукою мо͗сїною. дат
на́мъ гра́дъ ж́т. ͗ ѡ͗крⷭ҇тьныⷯ

180b
дѣ́лъ. ско́томъ на́шмъ. ͗ да́ша
сн͠в і͗͠лв левꙿвїтомъ. вънегда
прѧстша сѧ са́м⁘ повелѣнїє
мъ гн͠мъ. гра́ды ѡ͗крⷭ҇тныѧ. пре
дѣлы ⷯ. ͗ꙁыде жре́бї къа͗фꙋ. ͗
быⷭ҇ сн͠о (!) ͗ а͗рронемъ жръцемъ левꙿв
томъ. ѿ племене і͗оу͗дна. ͗ѿ пле
мене семѡ͗нѧ. ͗ ѿ племене венїа
мнѧ. прѧ́стю трдесѧть
гра́дъ. сн͠омъ каафовомъ. ͗ ѡ͗
ставша ͗мъ ѿ племене є͗ѳремо
ва. ͗ ѿ пле́мене да́нова. т ѿ по́
лъ племене манасїна. прѧстю
гра́дъ десѧть
Сн͠омꙿ же герсонемъ ѿ племене ͗са
харова. ͗ ѿ племене нефѳалмлѧ.
͗ ѿ полоу племене манас͗на. въ
васань. прѧстю гра́дъ . г͠і. те.
сн͠омъ мерарїномъ. по сонмомъ
ⷯ. ѿ племене роувнѧ. ͗ ѿ пле
мене га́дова. ͗ ѿ племене ꙁаоу͗лонѧ.
прѧстю граⷣ . в͠ї. те
Вда́ша сн͠ве і͗͠лв левꙿвїтомъ гра́дъ.
͗ дѣлы ѡ͗крⷭ҇тьныⷯ. ꙗ͗коже ꙁаповѣ
да г͠ь мо͗сею прѧстю. ͗ да́
сть племѧ сн͠въ і͗оу͗днъ. племѧ
сн͠въ семѡ͗нь. ѿ племене сн͠овъ
венїамнь. гра́ды с́ѧ. нарекоша
сн͠въ є͗ронемъ. ѿ со́нма каафова.
сн͠въ левꙿвїнь. ꙗ͗ко с́мъ бы́сть
жре́б пръвы. ͗ да́ша ͗мъ ка
рїаѳъ а͗рвоковъ. старе гра́дъ.
є͗же въ є͗накъ, горѣ. сѐ є͗сть хе
вронь. вꙿ горѣ і͗оу͗днѣ. ͗ дѣлъ ѡ͗
крⷭ҇тьнаꙗ села гра́днаа. ͗ села є͗го
дає͗ть с халевоу. сн͠оу є͗фонь͗
ноу. въ прѧстє сн͠овъ же а͗рро
на жръца. да́сть грады оу͗бѣже
нны. оу͗бвшемоу хевронъ. ͗ на
ронаа є͗го ͗ є͗феръ. ͗ нарееннаа єⷢ҇.

180c
͗ є͗сфемноумна. наронаа є͗го. ͗
лемна. ͗ наро́наа є͗го, ѡ͗лонъ. ͗ на
ро́наа є͗го на͗нъ. ͗ наро́наа є͗го ͗
є͗тꙿта. ͗ наро́наа є͗го. ͗ всфамъ
͗ наронаа є͗го граⷣ . ѳ͠. ѿ дво̏ю сею
племеноу. ѿ племене венїамнѧ.
гаваѡ͗нъ. ͗ наро́наа є͗го, гавее. ͗
наронаа ͗ а͗нафоѳъ. ͗ наронаа є͗го
є͗кемъ наронаа є͗го. град .д͠.
ве́сь же гра́дъ. г͠і. те. ѡ͗крⷭ҇тнаа
дѣлы ͗хъ. сонмомꙿ же сн͠въ ка
а͗фовь левꙿвїтомъ. ѡ͗ставвъ
͗ ̀ ѿ сн͠въ каафовь. ͗ быⷭ҇ гра́дъ пре
дѣлъ ⷯ. ѿ племене є͗фремова.
͗ да́ша ͗мъ градъ. ͗ оу͗бѣжщꙋ
оу͗бвшемоу соу́хемъ. ͗ наронаа
є͗го ͗ кавсемъ. ͗ ро́наа є͗го ͗ ферро
нъ. наро́наа є͗го гра́д. д͠. ͗ ѿ
племене данова, є͗лфекъ. ͗ наро́
наа є͗го. ͗ говфонъ. наронаа є͗го
͗ а͗лонь. наро́наа є͗го ͗ гефремо
нъ. наронаа є͗го град. д͠. ѿ пле
мене манасїна, фаанаⷯ. ͗ наро́
наа є͗го ͗ гефремонъ. наронаа є͗го
града два̏. всѣ́хъ же градовъ
десѧть. ͗ нароныⷯ. со́нмомъ
сн͠въ каафовь. со́нмь же гедесоне
мъ. левꙿвїтомъ. ѿ полоу племе
не манасїна. гра́ды нареенны
ѧ оу͗б́вшмъ. голанъ. въ васа
нтд. ͗ нарееннаго весфера.
͗ нарееннаго гра́да
Ѿ пле́мен же ͗сахарова кесѡ͗нъ.
͗ нарееннаа є͗го. ͗ давра, і͗ нарее
ннаго ͗ є͗рмоѳь. ͗ наро́наа є͗го, ͗
га͗нъ. ͗ наро́наго, ͗сто́нкъ
псменомъ. ͗ наронаа є͗го град
д͠. ѿ племен же с́рова. маса
ла. ͗ наронаа є͗го ͗ а͗вдо́. ͗ наро́
наа є͗го ͗ хає͗ль. ͗ наронаа є͗го

180d
͗ роѳь. ͗ наро́наа, гра́д. д͠.
пле́мен же нефѳалмлѧ. гра́дъ
нареенны оу͗бвшемоу кад́съ.
в галле. ͗ наронаа є͗го. ͗ є͗мафдо
ръ. ͗ наро́наа є͗го карфань. ͗ наро́
наа є͗го гра́д тр́є. всѣхъ же
градовъ герсонь. по сонмомъ ͗хъ
г͠і. те. со́нмоу же сн͠въ мерерїнъ.
левꙿвїтомъ ѡ͗ставльшмъ ѿ
племене ꙁаоу͗лонѧ, ла́мъ. ͗ ѡ͗крⷭ҇тъ
нї дѣлъ ⷯ, карфа. ѡ͗крⷭ҇тныхъ
͗ да́мна. ѡ͗крⷭ҇тънї дѣл ⷯ. ͗ а͗до
лъ ѡ͗крⷭ҇тънї дѣ́л ⷯ. . д͠. град
Град же ѡ͗б оноу странꙋ і͗ѡрда
на ͗ є͗рхона. ѿ племене роувнѧ.
гра́дъ оу͗бѣ́жны оу͗б́вшемꙋ.
въсѵ̀ръ вꙿ поустыню. т до морѧ
͗ ѡ͗крⷭ҇тнаа дѣлъ є͗го. ͗ а͗ꙁръ
͗ ѡ͗крⷭ҇тнї дѣ́л є͗го. кедоръ. ͗
ѡ͗крⷭ҇тнаа дѣ́лы є͗го. град .д͠ 
Ѿ пле́мен же га́дова. гра́д оу͗бѣ
жⷣенны оу͗бвшемоу. рамоѳь.
въ галааде. ѡ͗крⷭ҇тны дѣлы є͗го.
͗ є͗севонъ. ͗ ѡ͗крⷭ҇тныѧ дѣл є͗го
͗ манаамъ. ̀ ѡ͗крⷭ҇тныѧ дѣл
є͗го. ͗ ͗аꙁръ. ͗ ѡ͗крⷭ҇тныѧ дѣ
л є͗го. все же, гра́д. д͠. сн͠мъ
марер͗номъ. по сонмомъ ͗хъ.
ѡ͗ставленомъ ѿ племене левꙿв
͗намъ . ͗ бы́ша предѣл ͗хъ граⷣ
к͠. ве́сь же гра́дъ левꙿвїтескъ.
сред прїатѧ сн͠въ і͗͠лвъ. граⷣ
м͠. ͗ . ͠. ͗ ѡ͗крⷭ҇тны дѣл граⷣ
с́хъ. гра́дъ ͗ ѡ͗крⷭ҇тнї дѣл гра́
дѡ. ѡ͗б́мо всѣмъ градомъ смъ
͗ сконѧ ͗сꙋсъ раꙁдѣлѧѧ ꙁемлю̀
въ предѣлѣхъ є͗ѧ. ͗ да́ша сн͠ве
і͗͠л ѧ́сть ͗соусꙋ. повелѣнїємъ
гн͠мъ. да́ша є͗мꙋ гра́дъ. є͗го́же

181a
прос фамїасараⷯ. да́ша є͗моу в горѣ.
т̀ є͗фремл̀. ͗ съград ͗соу́съ граⷣ.
͗ всел сѧ во́ нь
͗ вꙁѧ ͗соу́съ ножа каменыѧ. ͗мⷤ
ѡ͗брѣꙁалъ бѣ сн͠ы і͗͠лѧ. бы́вшаа
на поут въ поустын. ͗ положї а
въ сафамнасах̑аръ. ͗ да́сть гь (!) ꙁемлю
всю̀ і͗͠лю. є͗юже клѧ́ сѧ да́т ѿц͠е
мъ ⷯ. ͗ прѧстша ю͗ ̀ ͗ вселша
сѧ на не. ͗ поко ѧ͗ ̀ с͠ь ѡ͗крⷭ҇тъ. ꙗ͗ко
же клѧ́ сѧ ѿц͠емъ ⷯ. не соупротвⷭ҇
нкто́же прѣд нм ѿ всѣхъ вра́
гъ ⷯ. ͗ всѧ врагы ⷯ преда́сть г͠ь в рꙋ
цѣ ⷯ. не ѿпаде ѿ всѣхъ словесъ добрыⷯ.
ꙗ͗коже гл͠а г͠ь сн͠омъ і͗͠лвымъ. всѐ пре
данъ быⷭ҇ 
Тогда съꙁва ͗соу́съ сн͠ы роувнѧ. ͗ сн͠ы
га́дов. по́лъ племен манасїна. ͗
рее ͗мъ. вы̀ слышасте всѐ. є͗л́ко
ꙁаповѣда мо͗сї ра́бъ гн͠ь. ͗ послꙋ
шасте рѣ моєѧ, по всемоу є͗л́ко
ꙁаповѣдаⷯ ва́мъ. не ѡ͗ставсте
бра́тїа своєѧ въ сѧ дн͠. снабдѣсте
ꙁаповѣд г͠а бг͠а на́шего. нн͠ѣ же по
ко г͠ь бг͠ъ на́шь братю ва́шею. ꙗ͗ко
же є͗сть ͗мъ гл͠алъ. нынѣ оу͗бо̀ въ
ꙁꙿвратвше сѧ. ͗дѣте в домы своѧ
͗ въ ꙁемлю̀ прїатѧ ва́шего. ю͗же
да́сть ва́мъ мо͗сї рабъ гн͠ь. ѡ͗б о
ноу страноу і͗ѡрдана. ͗ снабдѣт
ꙁѣ́ло. творт ꙁаповѣд по ꙁако
нꙋ. ͗же ꙁаповѣда ва́мъ мо͗сї
ра́бъ гн͠ь. любте г͠а бг͠а ва́шего.
ходт въ всѧ поут є͗го. ͗ сна
бдте ꙁаповѣд є͗го. ͗ прлежа
тїємъ . ͗ слоуговат є͗моу̀. ѿ
всего оу́ма ва́шего, ͗ ѿ всеѧ дш͠а
ва́шеѧ. ͗ блⷭ҇в ѧ ͗сꙋсъ. ͗ пꙋстї а
͗доша в домъ сво́. полоу племене
манасїнꙋ. да́сть мо͗сї въ васа

180b
тд. полоу же да́сть ͗соу́съ сꙿ бра́
тю ⷯ. оу͗ і͗ѡ͗рдана море. вънегда
ѿпоуст ѧ͗ ̀ ͗соу́съ в домы ⷯ. блⷭ҇вї а
бг͠ъ гл͠ѧ. ͗ съ ͗мѣнїємъ мно́гымъ
ѿ͗доша в домы своѧ. ско́тъ мно́
гъ ѕѣло. сре́бро ͗ ꙁла́то. ͗ рꙁы мно́
гы ѕѣ́ло. раꙁдѣлша плѣ́нъ вра́
гъ своⷯ. съ бра́тю своєю 
͗ ѿ͗доша сн͠ве рꙋвн, ͗ сн͠ве га́до
в. по́лъ племене сн͠въ манасїнъ
ѿ сн͠въ і͗͠лвъ, в сломѣ. ѿ ꙁемлѧ
ханане͗скыѧ. ѿ͗т въ ꙁемлю̀ гала
а͗довꙋ. ͗ въ ꙁемлю̀ прїатїа своє͗го.
ю͗же прѧстша повелѣнїемъ гн͠
мъ в роуцѣ мо͗сїне. прїдоша
въ галїафъ і͗ѡ͗рданъ. ͗же є͗сть въ
ꙁемл̀ ханане. ͗ съградша сн͠ве
роувн. сн͠ве га́дов. по́лъ племе
не манасїнꙋ тоу̀. ѡ͗ тоу странꙋ
і͗ѡрдана тре́бще вел́коє вдѣ
т 
͗ оу͗слышаша сн͠ве і͗͠л, гл͠юще. ͗ сѐ
съградша сн͠ве роувн ͗ сн͠ве га́
дов. по́лъ племене манасїна. тре́
бще поⷣ горою. ꙁемлѧ ханаѡ͗нѧ,
въ галлофе. і͗ѡрдан. ѡ͗ сю стра
ноу сн͠въ і͗͠лвъ. ͗ съвокꙋпша сѧ
сн͠ве і͗͠лв в село. ꙗ͗коже въшедꙿше
воє͗ват на нѧ ͗ поустша сн͠ве
і͗͠л, къ сн͠омъ рꙋвновымъ. ͗
къ полоу племене манасїноу. въ
ꙁемлю̀ галаадовоу, фнеє͗са. сн͠а
є͗лїаꙁарова. сн͠а а͗ррона жръца. ͗
десѧть кн͠ѕь с н́мъ. кн͠ꙁь є͗днъ
ѿ домоу ѿ͠ьства. ͗ ѿ всѣхъ пле
менъ св͠въ (!) і͗͠лвъ. моуж кнѧꙁ
домовъ ѿ͠ствъ ⷯ, соу́ть ты
сꙋщнц і͗͠лв. прїдоша къ сн͠о
мъ рꙋвномъ. къ сн͠омъ га́довыⷨ.
къ полоу племене манасїна. въ

181c
галаа͗дъ. ͗ рекоша к н́мъ гл͠юще 
Сѐ гл͠еть ве́сь снемъ гн͠ь. то̀ є͗сть
прегрѣшенїє є͗же то прегрѣшсте.
прѣдъ бг͠омъ і͗͠лвымъ. ѿвратⷭ҇
днеⷭ҇ ѿ г͠а. съградвше собѣ треб
ще. ѿстоупнкомъ бы́т ва́мъ
ѿ г͠а. є͗гда ма́лъ грѣ́хъ ва́мъ фо
горовъ. ꙗ͗ко не ѡ͗стхом сѧ ѿ
него. да сего дн͠. ͗ быⷭ҇ вре́дъ въ сонь
ме гн͠. вы́ же ѿвратсте сѧ ѿ г͠а.
оу͗тре боу́деть на всемъ і͗͠л гнѣ́
въ. ны́нѣ а͗ще є͗сть ма́ла ꙁемлѧ̀.
прїатїа ва́шего. мнете на ꙁемл̀
прїатѧ гн͠ѧ. ͗же населнц та
мо бо̀ ͗ хра́мъ гн͠ь. ͗ прѧст
те сѧ въ наⷭ҇. а͗ не боу́дете ѿстꙋ
пнц ѿ г͠а бг͠а. н̀ ѿ наⷭ҇ не ѿстꙋ
пте . понеже съградсте собѣ
требще. кроме требь г͠а бг͠а
нашего. оу͗то є͗с еѧхар ꙁарань . пре
грѣшенїе прегрѣш ѿ нарока. ͗ быⷭ҇
на ве́сь сне́мъ і͗͠лвъ гнѣвъ. сї же
є͗днъ бѣꙗ͗ше. є͗гда є͗днъ оу͗мре
грѣхомъ сво͗мъ. ͗ ѿвѣщаша сн͠о
ве роувн. ͗ сн͠ве га́дов. ͗ полъ
племене манасїна. ͗ гл͠аша ты́
соущнкомъ і͗͠лвымъ рекоуще.
бг͠ъ г͠ь є͗сть. ͗бо̀ бг͠ъ г͠ь тобѣ
є͗сть. і͗͠ль са́мъ оу͗вѣсть. а͗ще въ
стоупленє прегрѣшхомъ прѣⷣ
гм͠ъ. дѣє л ͗ꙁбавть насъ въ
дн͠ешнї дн͠ь. а͗ще є͗смы съград
л собѣ требще. ꙗ͗коже ѿстꙋ
пт ѿ г͠а бг͠а ва́шего. ꙗ͗коже
въꙁнест на́ нь тре́бꙋ. ͗ всѐ съжⷣе
женє. ͗л ꙗ͗коже сътворт
на немъ требоу сп͠са. г͠ь то въꙁы́
щеть. но̀ ͗ боꙗꙁн дѣлѧ сѐ слово
сътворхомъ гл͠юще. є͗гда оу͗тре
рекоутьє ѧ́да ваша ѧ́домъ на́

181d
шмъ. то̀ на́мъ ͗ гв͠ ͗ бг͠оу і͗͠лвꙋ.
да предѣлы постав г͠ь межⷣꙋ
ва́м ͗ на́м і͗ѡрдана. ͗ не боу́де
ть ва́мъ ѧ́ст гн͠ѧ. ͗ ѿвръгꙋ
ть сн͠ве ва́ш, ͗ сн͠ы ва́ша. не ест
г͠а 
͗ рекохомъ сътворт с́це. сꙿтво
рт тре́бще сѐ. не прношенї
дѣлѧ. н̀ тре́бъ дѣлѧ. но̀ да боу́
деть свѣдѣнїє сѐ межⷣоу ͗ нам.
͗ ва́м. ͗ межⷣꙋ рожⷣенї на́шм.
͗ ва́шм. слоужт слоужбꙋ
гв͠ прѣд нмъ. въ прошенїхъ
ва́шхъ. ͗ требаⷯ на́шⷯ. ͗ въ
требаⷯ сп͠съ на́шхъ. да не рекꙋть
ѧ́да ва́ша оу͗тре ѧ́домъ на́шмъ
нѣⷭ҇ ва́мъ ѧ́ст гн͠ѧ. ͗ рекохомъ
а͗ще боу́деть кол. т̀ въꙁгл͠ю
ть к на́мъ. ͗л роженїємъ наш
мъ оу͗тре. ͗ рекоуть в́дте спо
добленє тре́бнка гн͠ѧ. ͗же съ
творша ѿц͠ на́ш. не прноше
нї дѣлѧ. н̀ тре́бъ дѣлѧ. но̀ свѣ
дѣнїє є͗сть межⷣꙋ ва́м ͗ на́м.
͗ межⷣꙋ сн͠ы ва́шм. ͗ межⷣꙋ сн͠ы
на́шм. не боу́д оу͗бо на́мъ ѿстꙋ
пт ѿ г͠а. ꙗ͗ко сътворт на́
мъ тре́бнкъ прношенїємъ. ͗
͗ требамъ саламнь. ͗л треба
спⷭ҇нѧ. ͗же є͗сть прѣдъ храмомъ
є͗го. ра́ꙁвѣ тре́бнка гн͠ѧ. бг͠а
на́шего. ͗ слыша фне фре́цъ .
͗ вс̀ кн͠ѕ со́нма. тысꙋщнц
і͗͠лв. ͗же бѣша с н́м. словеса
ꙗ͗же гл͠аша сн͠ве рꙋвн. ͗ сн͠ве
га́дов. ͗ сн͠ве манасїн. годѣ
͗мъ быⷭ҇ 
͗ ре́е фене̀ жрецъ. сн͠омъ рꙋв
немъ. ͗ сн͠омъ га́довымъ. полꙋ
племене манасїнꙋ. днеⷭ҇ оу͗вѣ

182a
дахомъ ꙗ͗ко с на́м г͠ь. ͗мꙿже не
прегрѣшсте прѣⷣ гм͠ъ прегрѣ
шенѧ. ꙗ͗ко ͗ꙁбавсте сн͠ы і͗л͠вы
ѿ рꙋкы гн͠ѧ. ͗ въꙁꙿврат сѧ ф
не жре́ць. ͗ кн͠ѕ ѡ͗͠ьствъ ѿ сн͠о
въ роувнь. ͗ ѿ сн͠въ гаа͗довь. ͗
ѿ полоу племене манасїна. ѿ га
лаада. въ ꙁемлю̀ ханааню. къ сн͠о
мъ і͗л͠вымъ. ͗ ѿвѣщаша ͗мъ
словеса с̀. ͗ годѣ быⷭ҇ сн͠омъ і͗л͠вы
мъ. ͗ блⷭ҇вша бг͠а сн͠ве і͗л͠в. ͗
гл͠аша къ сн͠омъ і͗л͠вымъ. ͗ реко
ша, къ семоу да въꙁыдоуть къ н́
мъ сѐ ратю. потребт ꙁемлѧ̀
сн͠вь рꙋвнь. ͗ сн͠въ га́довъ. ͗ по́
лъ племене манасїна. ͗ вселшѧⷭ҇
на не
͗ проꙁва ͗соусъ тре́бще сн͠въ рꙋ
внь ͗ га́довъ. ͗ по́лъ племен
манасїна. ͗ нарее ꙗ͗ко свѣдѣ
нїє є͗сть. ͗ межⷣоу самем. ꙗ͗ко
г͠ь бг͠ъ тѣ́хъ є͗сть
͗ быⷭ҇ по дн͠ехъ ѧ͗ ̀ мноѕѣхъ. ꙗ͗ко по
ко г͠ь бг͠ъ і͗͠лѧ, ѿ всѣхъ вра́гъ
͗же ѡ͗крⷭ҇тъ ⷯ. ͗соу́съ же старе
ць прешедъ дн͠. ͗ въꙁва ͗сꙋсъ,
всѧ̀ сн͠ы і͗͠л ͗ ста́рца ͗хъ. ͗ кн͠ѕ
ⷯ, ͗ соудѧ ⷯ ͗ кнгѧ ⷯ. ͗ ре́е
к н́мъ а͗ꙁъ състарех сѧ ͗ про͗доⷯ
дн͠. вы́ же в́дѣте всѐ є͗л́ко
сътвор г͠ь бг͠ъ на́шь всѣмъ стра
намъ с́мъ ѿ лца ва́шего. ꙗ͗коже
г͠ь бг͠ъ на́шь. ͗же поможе ва́мъ.
в́дѣсте ꙗ͗ко навръгоⷯ ва́мъ стра
ны ѡ͗ставльшаа с́ѧ въ прѧ
стє. а͗ въ племена ва́ша ѿ і͗ѡрда
на на всѧ страны. ꙗ͗же потребⷯ
͗ ѿ мо́рѧ вел́кого. предѣлѧє͗ть
на ꙁападъ слн͠цю
͗ г͠ь же бг͠ъ то̀ потреб ѧ съ лца ва́

182b
шего. до́ндеже погоуб ѧ. да поу
стть на́ нѧ ѕвѣ́рь лю́тъ. до́нде
же потребть ѧ. ͗ цр͠ѧ ⷯ с лца
ва́шего. да прѧстте ꙁемлю̀
ⷯ. ꙗ͗коже гл͠а г͠ь бг͠ъ ва́шь ва́мъ
оу͗крѣпте сѧ оу͗бо̀ ѕѣло. снабдѣ
т всѐ псанноє ͗ творт въ кн
гаⷯ, ꙁакона мо͗се͗на. да не оу͗кло
нте сѧ ѿ него, н̀ на десно н лѣво.
ꙗ͗ко да не вн́дете въ страны ѡ͗ста
вшаа с н́м беꙁаконїѧ бо́гъ ͗хъ.
да не ͗мѣнѧт сѧ въ ваⷭ҇. ͗ да не
слоужте ͗мъ н поклонте сѧ
͗мъ. но̀ гв͠ бг͠оу прлѣпнете на́ше
мꙋ. ꙗ͗коже творте до сего дн͠.
͗ потребт ѧ͗ ̀ г͠ь с лца ва́шего.
страны велкы ͗ с́лны. ͗ ва́мъ
нкто́же оу͗сꙋпротвт сѧ прѣⷣ
вам до сего дн͠е. є͗д́нъ васъ про
гна ты́сѧщю. ꙗ͗ко г͠ь бг͠ъ ва́шь
бѣ с ва́м. сѐ повоюю͗ть ва́мъ. ꙗ͗коⷤ
гл͠а ва́мъ. да снабдте ꙁѣ́ло дш͠а
м ва́шм, любте г͠а бг͠а ваше
го. а͗ще бо̀ сѧ ѿвратте. т̀ пр
ложте сѧ къ ѡ͗ставшмъ стра
намъ с́мъ. ꙗ͗коже с вам соу́ть
т̀ свадбы сътворт с н́м.
͗ смѣсте сѧ с н́м, ͗ ѡ͗н с ва́
м. вдѣнє͗мъ вѣдте. ꙗ͗ко
не прлож г͠ь потребт стра́
нъ с́хъ с лца ва́шего. ͗ боудꙋть
ва́мъ въ прꙋгла ͗ въ бла́ꙁнъ. ͗
въ ꙁвоꙁд вꙿ пѧтѣ ва́ше. ͗ въ
стрѣлы въ ою ва́шею. до́дне
же погбнете ѿ ꙁемлѧ̀ сеѧ бл͠гыѧ.
ю͗же да́сть ва́мъ г͠ь бг͠ъ ва́шь.
а͗ꙁъ днеⷭ҇ ѿхожю въ поу́ть. ꙗ͗коже
вс ͗же на́ ꙁемл̀. ͗ оу͗вѣсте
срⷣцемъ ва́шмъ ͗ дш͠ею ва́шею.
понеже не ѿпаде слово н є͗дно же

182c
ѿ всѣ́хъ словесъ. ꙗ͗коже ре́е г͠ь
бг͠ъ нашь. на всѐ подобє ва́мъ.
не раꙁлоу ѿ нⷯ н є͗днаⷢ҇ же сло́ва.
͗ боу́доуть на́ вы словеса до́браа
͗же гл͠а г͠ь на́ вы. та́коже прїде
ть г͠ь на́ вы, ͗ всѧ словеса ꙁла́а. до́
ндеже потребть вы̏ г͠ь ѿ ꙁемлѧ̀
бл͠гыѧ сеѧ. ю͗же є͗сть да́лъ г͠ь нашь.
вънегда престоупте ꙁавѣтъ
гн͠ь. г͠а бг͠а ва́шего. ͗же ꙁаповѣ
да ва́мъ, т̀ ше́дꙿше послоужте
богомъ ͗нѣмъ. ͗ поклонте сѧ
͗мъ. ͗ раꙁꙿгнѣває͗т сѧ г͠ь на вы
ꙗ͗ростю. ͗ погбнете въ скорѣ
съ ꙁемлѧ̀ бл͠гыѧ сеѧ. ю͗же да́сть
ва́мъ. ͗ събра ͗соу́съ всѧ племена
і͗͠лвъ вꙿ схемъ. ͗ съꙁва же ͗ ста́
рц і͗͠лв ͗ кнгїа ⷯ. ͗ сташа прѣⷣ
гм͠ъ ͗ кн͠ѕѧ ⷯ. ͗ рее ͗соу́съ къ всѣ
мъ лю́демъ
Сѐ гл͠еть г͠ь бг͠ъ і͗͠лвъ. ѡ͗б онꙋ стра
ноу жва ѿц͠ ваш ͗спръва. фа́
ра. ѿц͠ь а͗враамль ͗ ѿц͠ь нахарь.
слоужша бо́гомъ ͗нѣмъ. ͗ поꙗⷯ
ѿц͠а ва́шего а͗враама. ѿ ѻ͗ноѧ стра
ны рѣкы. ͗ провѣдохъ ͗ ̀ въ все ꙁе
мл̀ ханане. ͗ оу͗множхъ пле
мѧ є͗го. ͗ да́хъ є͗моу ͗саака. ͗ саа͗
коу і͗акова, ͗ ͗сава. ͗ даⷯ ͗савоу
гороу с́ръ. прѧстє є͗моу і͗ако
въ. ͗ сн͠ве є͗го вндоша въ є͗гпетъ.
͗ быⷭ҇ та́мо въ страноу вел́коу. ͗
многоу ͗ крѣпкꙋ. ͗ ꙁаꙁлша ͗мъ
є͗гптѧне. ͗ поб г͠ь є͗г́пта ꙁна́
менї. ꙗ͗же сътвор в нⷯ. ͗ по
семъ ͗ꙁведе г͠ь ва́съ ͗ꙁъ є͗гпта.
͗ вꙿндосте въ мо́ре ръмноє. ͗ по
гнаша ⷯ є͗гптѧне, въ слѣⷣ ѿц͠ь
ва́шⷯ, въ ѡ͗роуж ⷯ въ море ръ
мноє. ͗ въꙁпхѡⷨ къ г͠ꙋ ͗ дасть ѡ͗блаⷦ҇

182d
͗ мъглоу ме́жⷣоу на́м, ͗ межⷣоу є͗г́
птѧны. ͗ наведе на нѧ мо́ре. ͗ по
кры ⷯ вдѣста о на́ш. є͗л́ко
сътвор г͠ь въ ꙁемл̀ є͗гпетꙿстѣ.
͗ дн͠ бѣсте въ поустын мно́гы.
͗ прведе ны въ ꙁемлю̀ а͗море͗скꙋ.
жвоущхъ ѡ͗б оноу страноу і͗ѡрда
на. ͗ въполша сѧ на вы̀. преда́
сть ѧ г͠ь въ рꙋцѣ ва́ш. ͗ прѧ
стсте ꙁемлю ⷯ. ͗ потребсте
съ лца ва́шего
͗ въставъ валаакъ, сепфоловъ. цр͠ь
маа͗мъ, ͗ въпол сѧ къ і͗͠лю. ͗ пꙋ
ствъ поꙁва валаама клѧ́тъ ва́съ.
не въсхоте г͠ь погꙋбт васъ. ͗ блⷭ҇ве
нїємъ блⷭ҇в ва́съ. ͗ ѿꙗ͗тъ васъ ѿ
роукъ ⷯ. ͗ преда́сть ⷯ. ͗ пре͗дѻ
сте і͗ѡрданъ. ͗ бы́сте въ є͗рехоне
͗ бра́ша сѧ с ва́м жвоущї въ є͗р
хоне въ а͗море. ͗ ханане. ͗ фере
ꙁ. ͗ хетꙿте. ͗ є͗ѷєѡ͗съ. ͗ є͗воусе
ѡ͗съ. ͗ преда́сть ѧ в рꙋцѣ ва́ш. ͗
поуст прѣдꙿ ва́м сершен. ͗ ѿ
гна́ша ⷯ с лца ва́шего. в͠і. цр͠ѧ
а͗море͗ска. не ѡ͗роужїємъ тво͗
мъ. н роженкомъ тво͗мъ. ͗
да́сть ва́мъ ꙁемлю̀. ѡ͗ не͗же не
троудсте сѧ на не. ͗ грады ͗хъ
же не съградл бѣсте. ͗ вселсте
сѧ в нѧ. ͗ вноград. ͗ маслїє
͗хꙿже не бѣсте садл. вы̀ ꙗ͗сте
͗хъ. ͗ нынѣ оу͗бо́͗те сѧ г͠а. ͗ слоу
жте є͗моу прѧ́мо  съ правдою.
͗ ѿвръꙁете бо́гы тоу́жⷣѧѧ. ͗мꙿже
слоужша ѿц͠ ва́ш. ѡ͗б онꙋ стра
ноу рѣкы ͗ въ є͗гпте. ͗ слоуж
т гв͠. а͗ще не годѣ ва́мъ є͗сть,
слоужт гв͠. ͗съберете са́м
днеⷭ҇ комоу слꙋжт. ͗л бо́гомъ
ѿц͠ь ва́шхъ. ͗же соу́ть ѡ͗б онꙋ

183a
страноу рѣкы. ͗л бо́гомъ а͗море
͗скымъ. вꙿ н́хꙿже вы̀ жвете на ꙁе
мл̀ ⷯ. а͗ а͗ꙁъ ͗ до́мъ мо́ слоужю гв͠.
ꙗ͗ко ст͠ъ є͗сть. ͗ вѣщавше людїє
рѣша. не боу́д на́мъ ѡ͗ставт
г͠а. ꙗ͗ко слоужт бо́гомъ ͗нѣмъ.
г͠ь бо̀ бг͠ъ на́шь є͗сть. ͗ꙁведе на́съ
͗ ѿц͠а на́ша ѿ ꙁемлѧ̀ є͗гпетꙿскы.
͗ снабде наⷭ҇ въ всемъ поут, въ
нже ͗дохомъ. въ всѣ́хъ странахъ.
сꙿкво́ѕѣ нѧже мноухомъ. ͗ ѿгна
г͠ь всѧ̀ страны. а͗мореѧ жвꙋщаа
на ꙁемл̀ се́, съ лца ва́шего. но̀ ͗ мы
слоужмъ гв͠ моє͗мꙋ. то̀ бг͠ъ на́
шь. ͗ рее ͗соу́съ къ людемъ. не въ
ꙁмо́жете слоутт гв͠ бг͠ꙋ на́
шемоу. ꙗ͗ко бг͠ъ є͗сть ст͠ъ. ͗ въ
ꙁревновавы с́, не попоустть
ва́мъ беꙁаконї грѣ́хъ. є͗гдаже ѡ͗
ставте г͠а. ͗ послоужте бо́го
мъ тоу́жⷣмъ. ͗ пршедъ ͗скаꙁ
ть ва́съ. ͗ потребть васъ. ͗мьⷤ
бл͠го сътвор вамъ
͗ рекоша лю́дїє къ ͗соусꙋ, н̀ но̀ гв͠
слоужмъ. ре́е ͗сꙋсъ къ людемъ.
послоус вы̏ са́м на́ сѧ. ꙗ͗ко ͗ꙁбра́
сте г͠а вы̀ слоужте є͗мꙋ. ͗ реко́
ша послоус. ͗ ны́нѣ ѿвръꙁете
бо́гы тоу́жⷣѧѧ. ͗же соу́ть въ ваⷭ҇.
͗сꙿправте срⷣца ва́ша къ го͠у бг͠оу
і͗͠лвꙋ. ͗ рекоша лю́дїє къ ͗соусоу
гв͠ бг͠ꙋ на́шемꙋ слоужмъ. ͗ рѣ
 є͗го послоушає͗мъ. ͗ ꙁавѣща
͗соу́съ ꙁавѣтъ къ лю́демъ. вꙿ то́
 дн͠ь ͗ да́сть ͗мъ ꙁаконъ. ͗ соу́дъ
в схмѣ. прѣⷣ храмомъ бг͠а і͗͠лва.
въпса словеса с̀ въ кн́гы, ꙁаконъ
бж͠ї. ͗ вꙁѧ ка́мень велкъ. по
став ѧ прѣдъ гм͠ъ. ͗ рее ͗соу́
съ къ лю́демъ. С̀ ка́менє с̀ да
183d
да боу́деть ва́мъ въ свѣдѣнїє. ꙗ͗ко
слы́шаша вс̀ гл͠анноє гм͠ъ. є͗л́ко
гл͠а къ ва́мъ днеⷭ҇. да боу́деть с́ въ
свѣдѣнє коненыхъ днеⷭ҇. є͗гда а͗ще
сължеть гв͠ бг͠оу на́шемоу. ͗ ѿ
поуст лю́д ͗соу́съ, когожⷣ на
своє мѣсто. ͗ слоуж і͗͠ль гв͠. въ
всѧ дн͠ і͗͠лвы. ͗ въ всѧ дн͠ старе
ць. ͗же пребы́ша времѧ съ ͗сꙋсо
мъ. ͗же вдѣша всѧ̀ дѣла гн͠ѧ є͗л́
ко сътвор і͗͠лв. ͗ быⷭ҇ по сⷯ. ͗ оу͗
мре ͗соу́съ сн͠ъ навꙿвїнъ. ра́бъ гн͠ь
р͠. ͗ . і͠. лѣтъ. ͗ погребоша ͗ ̀ въ пре
дѣлѣхъ прѧстѧ ⷯ. въ фамна
сараⷯ. въ горѣ є͗ѳремовѣ. ѿ сѣвера
горы галаадовы. тоу̀ положша
с н́мъ въ гробѣ. ва немꙿже погрѣ
боша ͗ ножа каменныѧ. ͗мже
ѡ͗брѣꙁа ͗соусъ сн͠ы і͗͠лвы въ галга
лѣхъ. є͗гда ͗ꙁведе ѧ ͗ꙁъ є͗гпта.
ꙗ͗коже повелѣ г͠ь. ͗ тоу̀ соуть до
дн͠ешнѧго дн͠е. ͗ ко́ст ͗ѡ͗сфо
вы. ͗ꙁнесоша сн͠ве і͗͠лв ͗ꙁъ є͗гпта.
въкопаша въ скмѣхъ. въ ѧ́
ст села ꙗ͗же пртѧжа і͗аковъ.
ѿ а͗море жвоущⷯ в скмѣхъ.
с тоу́комъ а͗гнець. ͗ да́сть ю ͗ѡ͗с
фꙋ въ ѧ́сть. ͗ быⷭ҇ по семъ. є͗лїа
ꙁаръ же сн͠ъ а͗рронъ жре́ць сконѧⷭ҇.
͗ погребе сѧ вꙿ гаафе. фнеє͗са сн͠а
своє͗го. ю͗же да́сть є͗моу въ горѣ
є͗ѳремове. до сего ждовꙿскаго.
въ то́ дн͠ь въꙁемꙿше сн͠ве і͗͠лв.
ковегъ бж͠ї ͗ ношахоу съ собою.
фнеєсъ же быⷭ҇ жре́ць. въ є͗лїаꙁа
ра мѣ́сто ѿц͠а своє͗го. до́ндеже
оу͗мре. ͗ вꙿкапаа сѧ (!) въ гаваафе въ
своє͗мъ, сн͠ве же і͗͠л. ѿ͗доша
ко́жⷣо въ своє мѣсто, ͗ въ сво́ гра́
дъ. ͗ тѧхоу сн͠ве і͗͠л ѡ͗стартнъ.

183c
͗ а͗староѳъ. ͗ богы странꙿскы ѡ͗
крⷭ҇тныхъ ͗мъ. ͗ преда́сть ѧ г͠ь
в рꙋцѣ є͗гломл̀, цр͠ѧ моа͗влѧ. ͗
съвладѣша ͗ма. лѣⷮ . ͠і. те

како преда бг͠ъ ꙁемлю хананескꙋ̀
і͗оу͗дѣ.  семѡ͗нꙋ.
кн́гы соудї і͗͠лвъ. Слоⷡ҇. м͠ѳ.
͗ быⷭ҇ по сконѧнї ͗сꙋсовѣ. въпро
шахоу сн͠ве і͗͠л г͠а гл͠юще. кто̀ въ
ꙁы́деть къ на́мъ въ хананею воє͗
водою. сѣщ сѧ с н́мъ. ͗ рее бг͠ъ
і͗оу͗да въꙁыдеть. сѐ дахъ ꙁемлю̀
в роуцѣ є͗го. ͗ рее і͗оуда къ сем
ѡ͗нꙋ бра́тоу своє͗моу. въꙁыд съ
мною въ жре́бї моє͗мъ. да ссѣе
ть съ хананеє͗мъ. да а͗ꙁъ ͗доу въ
жребї твоє͗мъ с тобою. ͗ ͗де с н́
мъ семѡ͗нъ. ͗ въꙁыде і͗оу͗да. ͗ да́
сть ханею. ͗ фереꙁеѧ в роуцѣ є͗го.
͗ ͗ꙁб ѧ въ веꙁецѣ є͗го. і͠. тысоу
щь моу́жь. ͗ ѡ͗брѣтоша а͗дон
веꙁека въ веꙁецѣ. ͗ сѣкоша сѧ
с н́мъ. ͗ ͗ꙁбша хананеѧ. ͗ фе
реꙁеѧ. ͗ ѿбѣжа а͗донвеꙁекъ. ͗
гна въ слѣдъ є͗го. ͗ постгнꙋша а
͗ ѿсѣкоша пѧ́ст роукоу є͗го. ͗
плеснѣ ногоу є͗го. ͗ рее а͗донве
ꙁекъ. о͠. цр͠мъ. конець роукамъ
͗хъ ͗ ногамъ ⷯ. ͗ ѡ͗корненє сб
рахꙋ сѧ. ͗ поⷣ трапеꙁою моє͗ю.

183d
ꙗ͗коже оу͗бо сътворⷯ. та́коже
ѿда м г͠ь. ͗ прведоша въ і͗єрⷭ҇л
мъ, ͗ оу͗мреть. ͗ воє͗ваша сн͠ве
і͗оу͗дн на і͗є͗рⷭ҇лмъ. ͗ вꙁѧ́ша ͗ ̀ ͗ ͗
ссѣкоша меемъ. ͗ гра́дъ ꙁапа
лша ѡ͗гнемъ. по семꙿ же сндоша
сн͠ве і͗оу͗дн воє͗вать хананеѧ.
жвоущаа въ горꙿстѣ на оу͗гъ.
͗ вꙿ равне. і͗ю́дею къ хананею ж
воущемꙋ в хевронѣ. ͗ ͗ꙁыде хе
вронъ страны. ͗мѧ же бѣ̀ хевро
ноу пре́жⷣе, харїафарвокъ. сефер
оу͗бша се́на͗хнь. ͗ фалм. ͗ поро
дъ є͗наковъ. ͗ ͗доша ѿтоудꙋ къ
жвоущмъ въ даврѣ. ͗мѧ же
давроу пре́жⷣе. гра́дъ псменны.
͗ рее халевъ. ͗же ͗ꙁъбєть граⷣ
псменны. да́мъ є͗моу а͗схань
͗ дꙿще́рь мою женѣ. ͗ вар вꙁѧт
гра́дъ гофонѧ, сн͠ъ кенеꙁевъ бра́
та халева. мнѣ̀ ͗ да́сть є͗моу ха
левъ. а͗схань дще́рь свою женѣ. ͗
быⷭ҇ вънегда ѿхожаше. ͗ подвжа ю
прост оу͗ ѿц͠а своє͗го села. ͗ хо
хнаше сѣдѧщ на ѡ͗слѧт. ͗ въ
ꙁп на ѡ͗слѧт сѣдѧщ на ꙁемлю̀
ю͗жескꙋ. ͗ ѿда́лъ мѧ є͗с. ͗ ре́е
є͗ халевъ то́ т є͗сть. ͗ реⷱ҇ є͗мꙋ
а͗схань. да́жⷣь м блⷭ҇внїє. ꙗ͗ко
на́ ꙁемлю ю͗жескꙋ ѿдає͗ше мѧ.
да м дас ͗ꙁбавленїє воды. ͗ да́
сть є͗ ̀ халевъ по срⷣцю єѧ. ͗ꙁбавле
нє вы́шнⷯ. ͗ ͗ꙁбавленїє нжнⷯ.
сн͠ве же ͗ѡ͗вавл, кнє͗вл. ꙁѧ́
т мо͗сїна. въꙁыдоша ѿ града
фнескаго. къ сн͠омъ і͗оу͗д
нымъ въ поустыню соу́щꙋю а͗ма
вл, на оу͗гъ. къ сходꙋ а͗родовꙋ. ͗
доша вселша сѧ съ людм. ͗ ͗де
і͗оу͗да съ смеѡ͗номъ братомъ

 183cd
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15 како преда б͠ъ ꙁамлю хананескꙋ̀
16 і о҄удѣ.  семѡ͗нꙋ .
17 кн́гы сѹдї і͗͠лвъ. Слоⷡ҇ • м͠ѳ•
18  быⷭ҇ по сконѧнї ͗сꙋсовѣ. въпро
19 шахѹ с͠нве і͠л г͠а г͠люще. кто̀ въ
20 ꙁыдеть къ на́мъ въ хананею вое
21 водою. сѣщ сѧ с н́мъ. ͗ рее б͠гъ
22 і͗ѹ͗да да въꙁыдеть. сѐ дахъ ꙁемлю̀
23 в рѹцѣ е͗го. ͗ рее і͗ѹда къ сем
24 ѡ͗нꙋ бра́тѹ свое͗мѹ. въꙁыд съ
25 мною въ жре́бї мое͗мъ. да ссѣе
26 ть съ хананее͗мъ. да а͗ꙁъ ͗дѹ въ
27 жребї твое͗мъ с тобою. ͗ ͗де с н́
28 мъ семѡ͗нъ. ͗ въꙁыде і͗ѹ͗да. ͗ да́
29 сть ханею. ͗ фереꙁеѧ в рѹцѣ е͗го.
30 ͗ ͗ꙁб ѧ въ веꙁецѣ е͗го • і͠ • тысѹ
31 щь мѹ́жь. ͗ ѡ͗брѣтоша а͗дон
32 веꙁека въ веꙁецѣ. ͗ сѣкоша сѧ
33 с н́мъ. ͗ ͗ꙁбша хананеѧ. ͗ фе
34 реꙁеѧ. ͗ ѿбѣже а͗донвеꙁекъ. ͗
35 гна въ слѣдъ е͑го. ͗ постгнѹша а
36 ͗ ѿсѣкоша пѧ́ст рѹкѹ е͗го. ͗
37 плеснѣ ногѹ е͗го. ͗ рее а͗донве
38 ꙁекъ • о͠• ц͠рмъ. конець рѹкамъ
39 ͗хъ ͗ ногамъ ⷯ҇. ͗ ѡ͗корнене сб
40 рахꙋ сѧ. ͗ поⷣ трапеꙁою мое͗ю.

ꙗ͗ко же ѹбо сътворⷯ. та́коже
ѿда м г͠ь. ͗ прведоша въ ͗ерлⷭ҇
мъ. ͗ ѹ͗мре тꙋ. ͗ вое͗ваша с͠нве
і͗ѹ͗дн на і͗ерлⷭ҇мъ. ͗ вꙁѧ́ша   ͗ ͗
сѣкоша меемъ. ͗ гра́дъ ꙁапа
лша ѡ͗гнемъ. по семꙿже сндоша
с͠нове ͗ѹ͗дн вое͗вать хананеѧ.
жвѹщаа въ горꙿстѣ на ѹ͗гъ.
͗ вꙿ равне. і͗ю́дею къ хананею ж
вѹщемꙋ в хевронѣ. ͗ ͗ꙁыде хе
вронъ страны. ͗мѧ же бѣ̀ хевро
нѹ пре́жⷣе. харїафарвокъ. сефер 
ѹ͗бша се́на͗хнь. ͗ фалм. ͗ поро
дъ е͗наковъ. ͗ ͗доша ѿтѹдꙋ къ
жвѹщмъ въ даврѣ. ͗мѧ же
даврѹ пре́жⷣе. гра́дъ псменны.
͗ рее халевъ. ͗же ͗ꙁбеть граⷣ
псменны. да́мъ е͗мѹ а͗схань
͗ дꙿще́рь мою женѣ. ͗ вар вꙁѧт
гра́дъ гофонѧ. с͠нъ кенеꙁевъ бра́
та халева. мнѣ̀ (!) дасть е͗мѹ ха
левъ. а͗схань дще́рь свою женѣ. ͗
быⷭ҇ вънегда ѿхожаше. ͗ подвжа ю
прост ѹ͗ ѿц͠а свое͗го села. ͗ хо
хнаше сѣдѧщ на ѡ͗слѧт. ͗ въ
ꙁп на ѡ͗слѧт сѣдѧщ на ꙁемлю̀
ю͗жескꙋ. ͗ ѿдалъ мѧ е͗с. ͗ ре́е
е͗ халевъ то́ т е͗сть. ͗ реⷱ҇ е͗мꙋ
а͗схань. да́жⷣь м блвⷭ҇нїе. ꙗ͗ко
на ꙁемлю ю͗жескꙋ ѿдаеш мѧ.
да м дас ͗ꙁбавленїе воды. ͗ да́
сть е халевъ по срцⷣю еѧ. ͗ꙁбавле
не вы́шнⷯ. ͗ ꙁбавленїе нжнⷯ.
с͠нве же ͗ѡ͗вавл. кне͗вл. ꙁѧ
т мо͗сїна. въꙁыдоша ѿ града
фнескаго. къ с͠номъ і͗ѹ͗д
нымъ въ пѹстыню сѹ́щꙋю а͗ма
вл. на ѹ͗гъ. къ сходꙋ а͗родовꙋ. ͗
доша вселша сѧ съ людм. ͗ ͗де
і͗ѹ͗да съ смеѡ͗номъ братомъ

184ab
1 сво͗мъ. ͗ ͗ꙁб хананеѧ жвѹща
2 го в сефекъ. ͗ нарекоша  ͗ потреб
3 ша . ͗ проꙁваша ͗мѧ градѹ наро
4 къ. ͗ не прѧст і͗ѹ͗да гаꙁы. н
5 предѣлъ еѧ. н ꙗ͗сколона. н предѣ
6 лъ еѧ н а͗каронъ. н предѣлъ еѧ. н
7 а͗ꙁотонъ. н̀ предѣлъ еѧ. ͗ бѣꙗ͗ше
8 г͠ь съ і͗ѹ͗дою. ͗ прїатъ горꙋ. ꙗ͗ко
9 не въꙁмогоша прїат жвѹщⷯ
10 въ раꙁдорї (!). ꙗ͗ко рхавъ раꙁдѣлї ю
11 ͗ даша халевѹ хевронъ. ꙗ͗коже
12 г͠ла мо͗сї. ͗ прѧст ѿтꙋдѹ
13 тр грады. с͠нвъ е͗наковъ. ͗ꙁгꙿна́
14 ша ѿтѹ́дꙋ тр̀ с͠ны е͗наковы. ͗
15 е͗ѹ̏сеѧ же жвѹщаго въ і͗ерлⷭ҇мѣ
16 не ͗ꙁгꙿнаша с͠нве венїамн. ͗ ж
17 вѧше е͗ѹ̏се съ с͠ны венїамн.
18 въ і͗ерлⷭ҇мѣ. до сего д͠не. ͗ въꙁы
19 доша с͠нве і͗ѡсфл. ͗ с́ въ веф
20 ль. і͗ѹ͗да бѣꙗ͗ше с н́м. ͗ ста
21 до́мъ і͗л͠въ ѹ͗ вефле. ͗ съглѧ́
22 даша вефль. ͗мѧ же бѣ̀ пре́жⷣе
23 гра́дꙋ лѹꙁа. ͗ вдѣша стрѣгꙋ
24 щї. мѹ́жа ͗сходѧща ͗ꙁъ гра́
25 да ͗ ꙗ͗ша а. ͗ рекоша е͗мѹ пока
26 ж ны вхо́дъ гра́дъ. ͗ сътвормъ
27 с тобою млтⷭ҇ь. ͗ покаꙁа ͗мъ вхоⷣ
28 гра́дны. ͗ сѣкоша гра́дъ меемъ
29 а͗ мѹжа ͗ ро́дъ е͗го ͗скѹпша. ͗
30 ѿ͗де мѹ́жь на́ ꙁемлю̀ хете͗мь
31 лю. ͗ съград тѹ гра́дъ. ͗ про
32 ꙁва ͗мѧ е͗мѹ лѹꙁа. сѐ ͗мѧ е͗мꙋ
33 ͗ не прѧст манасї севесфа
34 нъ (!). е͗же е͗сть скѹ́ѳꙿскъ гра́дъ. н̀
35 дще́рь е͗го. н ѡ͗кртⷭ҇нї дѣлъ
36 е͗го. н е͗кфанаакъ. н дꙿщерь н
37 ѡ͗крⷭ҇тнї дѣлъ е͗го. н жвѹ
38 щхъ вꙿ дворѣ (!). н̀ дщерь ⷯ. ͗ ж
39 вѹщаа въ волаамѣ. ͗ дще́рь ͗хъ.
40 ͗ жвѹщаа вꙿ магада. ͗ дꙿще́рь

ⷯ. н жвѹщхъ въ ͗е͗валаамѣ.
н дще́рь ⷯ
 наѧтъ ж́т хананеѡ͗съ на ꙁе
мл̀ се́. ͗ быⷭ҇ в слѹ і͗͠ль. ͗ сꙿтво
р хананеѧ данꙿнка. ͗жⷣе жены
не ͗ꙁгꙿна е͗го. ͗ е͗ѳремъ не ͗ꙁгꙿна ха
нанеѧ. жвѹщаго въ гаꙁерѣ.
͗ жвѧше хананеѡ͗съ сред ͗хъ въ га
ꙁерѣ. ͗ бы́сть в даннескꙋ. ͗ ꙁа
ѹ͗лонъ не ꙁгꙿна жвѹщⷯ въ кедро
не. ͗ ͗(!) жвѹщⷯ в дамане. ͗ все
л сѧ хананеѡ͗съ сред ⷯ. ͗ бы́сть
е͗мѹ данн́къ. ͗ а͗сръ не ͗ꙁгꙿна
жвѹщⷯ въ а͗кхо. ͗ бы́сть е͗мѹ
данн́къ. жвѹщаа в дорѣ. ж
вꙋщаа вꙿ сдоре. ͗ жвѹщаа въ
далафъ. ͗ въ а͗хаꙁ. ͗ въ хевда. ͗
вꙿ нафекъ. ͗ въ ровѣ. ͗ всел сѧ а͗с́
ръ. средѣ хананеѧ жвѹщаго на
ꙁемл̀ то́. ꙗ͗ко не въꙁмо́же ͗ꙁгна́
т е͗го. ͗ нефѳалмъ не ͗ꙁгꙿна ж
вѹщⷯ. въ вефсаѹ͗съ. н жвꙋ
щхъ въ вефенеѳъ. ͗ всел сѧ і͗͠ль.
сред хананеѧ жвѹщаго на ꙁе
м се́. жвѹщї въ е͗фсамꙋ
съ. ͗ вꙿ вефафь бы́ша е͗мѹ данн
ц. ͗ въгна а͗море с͠ны да́новы
въ горꙋ. ꙗ͗ко не попѹст ͗мъ сн́
т въ равень. ͗ наѧтъ ж́т
а͗море въ горѣ ка́мене. въ неⷤ
медвед ͗ лсца въ мерсѡ͗не.
͗ в салавнъ. ͗ ѡ͗тѧжѧ рꙋка
дома ͗ ѡ͗сѳлѧ на а͗мореѧ. ͗ быⷭ҇
е͗мѹ даннкъ. предѣл же а͗мо
ре͗стї. ͗дѹмеѡ͗къ свы́ше ѿ
въсхода. а͗кравна. ѿ ка́мыка
͗ вы́ше
ꙁыде а͗гг͠лъ г͠нь ѿ галгалъ. къ вла
фмонѹ. ͗ къ вефлю. ͗ къ домꙋ
і͗͠лвꙋ. ͗ рее к н́мъ. сѐ г͠леть г͠ь.

184cd
1 г͠ь ͗ꙁведе ва́съ ͗ꙁ е͗гпта. ͗ въ
2 веде ва́съ въ ꙁемлю̀. е͗юже сѧ клѧ́
3 ѿц͠емъ ва́шмъ да́т ва́мъ. ͗
4 рее ва́мъ. не рассыплю ꙁавѣта
5 свое͗го ͗же с вам въ вѣкы. вы̀
6 не ꙁавѣщае͗те ꙁавѣта къ сѣдѧ
7 щмъ на́ ꙁемл̀ се́. ͗ богомъ ͗хъ
8 да не поклонте сѧ. но̀ ͗ꙁванаа
9 ͗хъ да съкрѹште. ͗ трѣбнкы
10 ⷯ да раскопае͗те. ͗ не послѹшасте
11 рѣ моеѧ. ꙗ͗ко с̀ сътворсте.
12 а͗ꙁъ же рѣхъ не прложю пресѣл
13 т лю́д. ͗ ꙗ͗же рекоⷯ ͗ꙁгꙿна́т ѿ
14 лца ва́шего. ͗ бѹдѹть ва́мъ
15 въ стѹженїе. ͗ бо́ꙁ ⷯ бѹ́дѹть
16 ва́мъ въ соблаꙁнь
17  быⷭ҇ ꙗ͗ко г͠ла а͗гг͠лъ г͠нь словеса с̀. къ
18 всемѹ і͗͠лю. ͗ въꙁвⷣгше люде
19 жрѣло свое ͗ плакаша. сего̀ дѣ́лѧ
20 проꙁва сѧ ͗мѧ мѣ́сто томѹ
21 пла́ь. ͗ положша тѹ требѹ
22 г͠в. ͗ ѿпѹст г͠ь люд. ͗ ѿдо
23 ша с͠нве і͗͠лв ко́жⷣо въ до́мъ сво
24 ͗ ко́жⷣо въ прѧсте свое пр
25 ѧстт ꙁемлю̀. ͗ работаша
26 лю́де г͠в въ всѧ д͠н ͗сѹсовы.
27 ͗ въ всѧ д͠н старескы. е͗лкоⷤ
28 ⷯ раꙁѹмѣ дѣло г͠не вел́кое. ͗ ско
29 нѧ ͗сѹ́съ ра́бъ г͠нь. с͠нъ навꙿвї
30 нъ. • р͠• ͗ •і͠• лѣтъ. ͗ погребоша
31 въ предѣле прѧсте е͗го. въ
32 фамнафере. въ горѣ е͗ѳремл̀.
33 ѿ сѣвера горы гласа (!). ͗ ве́сь гра́дъ
34 прложше сѧ къ ѿц͠емъ ⷯ. ͗ въ
35 ста ро́дъ дрѹгы по сⷯ. ͗же не
36 поꙁна г͠а. дѣла ꙗ͗же сътвор въ
37 і͗͠л. ͗ сътворша с͠нве і͗͠лв
38 ѕл̏ое прѣдъ г͠мъ. ͗ послѹжша
39 ва́мъ (!). ͗ ѡ͗ставша б͠га ѿц͠ь сво
40 ⷯ. ͗ꙁведꙿшаго ⷯ ͗ꙁъ ꙁемлѧ е͗г

петꙿскыѧ. ͗ ͗доша въ слѣдъ бо
гъ ͗нѣхъ. ѿ б͠гъ странескъ. ꙗⷤ
ѡ͗кртⷭ҇ьныⷯ. ͗ поклонша сѧ ͗мъ.
͗ раꙁꙿгнѣваша г͠а ͗ ѡ͗ставша
. ͗ послѹжша ваалѹ. ͗ ѡ͗ста
ртомъ. ͗ раꙁꙿгнѣва сѧ ꙗ͗ростїю
г͠ь на і͗͠лѧ. ͗ преда́сть ѧ въ рꙋкꙋ
пленѧщаго . ͗ ѿда́сть ѧ въ рꙋ
цѣ врагомъ ⷯ. ꙗ͗же ѡ͗кртⷭ҇ъ ͗хъ
͗ не въꙁмогоша сѹпротвт
сѧ ͗мъ прѣдъ лцемъ вра́гъ ͗хъ.
͗ въ всѣхъ в нⷯ блѹжаахꙋ. ͗
рѹка г͠нѧ бѣꙗ͗ше на нⷯ ѕл̏о. ꙗ͗ко
же г͠ла г͠ь ͗мъ. ͗ ꙁаѕл̏ ͗мъ ѕѣ́ло.
͗ въста ͗мъ г͠ь сѹдѧ. ͗ сп͠се ѧ
͗ꙁ рꙋкы пленѧщхъ ѧ. ѡ͗бае сꙋ
дї не послѹшаша. ꙗ͗ко съблꙋ
дша въ слѣдъ б͠гъ ͗нѣхъ. ͗ по
клонша сѧ ͗мъ. ͗ раꙁꙿгнѣва
ша г͠а. ͗ съклонша сѧ съ пѹт
ско́ро. во ́нже ходша ѿц͠ ͗хъ.
͗ послѹшат ꙁаповѣдї г͠нь. ͗
не сътворша та́ко. ꙗ͗ко въста
в ͗мъ г͠ь сѹдѧ. ͗ бѧше г͠ь съ
сѹдьею. ͗ сп͠се ѧ ѿ рꙋкы вра́гъ
ⷯ. въ всѧ д͠н сѹдї. ꙗ͗ко ѹ͗м
л сѧ г͠ь въꙁдыханїа ⷯ. ѿ лца
воюющⷯ на нѧ. ͗ вражⷣѹю͗щхъ
ѧ. ͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко ѹ͗мрѧше сѹдї. ͗
ѿвратша сѧ ͗ пакы расꙿсыпа
ша сѧ па́е ѿц͠ь своⷯ. т (!) въ слѣ
дъ бо́гъ ͗нѣхъ слѹжт ͗мъ.
͗ поклонт сѧ ͗мъ. не ѡ͗ста́
вша тварї своⷯ. ͗ не ѿстꙋ
пша ѿ пѹт свое͗го жесто
каго. ͗ раꙁꙿгнѣва сѧ ꙗ͗ростю
г͠ь на і͗͠лѧ. ͗ ре́е понеже́ єл́ко
ѡ͗став страна с̀ ꙁавѣтъ
мо́. ͗хꙿже ꙁаповѣдахъ ѿц͠мъ
͗хъ. ͗ не послѹшаша рѣ моеѧ.

185ab
1 ͗ а͗ꙁъ не прложю ѿгна́т мѹ́жа
2 стра́нꙿска ѿ лца ⷯ. ꙗ͗ко остав ͗
3 сѹ́съ с͠нъ навꙿвїнъ на ꙁемл̀. ͗ ѡ͗ста
4 в ͗скѹст в н́хъ і͗͠лѧ. а͗ще сна
5 бдѧть пѹ́ть г͠нь ходт во́ нь. ꙗ͗ко
6 же снабдѣша ѿц͠ ⷯ. ͗л не сна
7 бдѧть. ͗ ѡ͗став г͠ь страны с́ѧ
8 не съгнат ⷯ въ скорѣ. ͗ не преда́
9 сть ⷯ в рꙋкѹ ͗сѹсовꙋ. сꙗ же стра
10 ны ꙗ͗же ѡ͗став г͠ь. ꙗ͗ко ͗скѹс
11 т в нⷯ і͗͠лѧ. ͗ всѧ невѣдѹщаа
12 рат ханаа͗нескъ. раꙁвѣ ро́довъ
13 с͠нвъ і͗͠лвъ. ͗ наѹ͗́т ѧ ра́т.
14 ѡ͗ба́е прѣ́днї не ѹ͗вѣдѣша сего
15 пѧ́ть вое͗водъ. ͗ноплеменнкъ.
16 всего хананеѧ. ͗ сдонна і͗у̏ееѧ ж
17 вѹщаго в лване ѿ горы а͗е͗рмнона.
18 до левовмафа. ͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко ͗скѹс
19 в н́хъ і͗͠лѧ ѹ͗вѣдат послѹша
20 ют͗ л ꙁаповѣд г͠нѧ. ꙗ͗же ꙁаповѣ
21 да ѿц͠мъ ⷯ. рѹкою мо͗сеною
22 С͠нве же і͗͠лв вселша сѧ сред хана
23 неѧ. ͗ хетꙿтеѧ. а͗мореѧ. ͗ фереꙁеѧ
24 ͗ е͗у͗е͗ѧ. ͗ е͗усеѧ. ͗ поꙗша дꙿще
25 р ⷯ собѣ женамъ. ͗ дще́р своеѧ
26 с͠номъ ⷯ. ͗ послѹжша богомъ ⷯ
27 ͗ сътворша с͠нве і͗͠лв ѕло̀ прѣⷣ
28 г͠мъ. ͗ ꙁабыша г͠а б͠га свое͗го. ͗ по
29 слѹжша въа͗лмъ ͗ садамъ. ͗ ра
30 ꙁꙿгнѣва сѧ ꙗ͗ростю г͠ь на і„͠лѧ. ͗
31 ѿда́сть ѧ в рѹкѹ хасарсафемь
32 ͗ ц͠рю сѹрескъ рѣкъ ͗ работаша
33 е͗мѹ лѣтъ • ͠і
34  въꙁпша с͠нве і͗͠лв къ г͠ꙋ. ͗ въ
35 став г͠ь с͠псъ і͗͠лю. ͗ с͠псе ѧ гофо
36 нїлъ. с͠на кенеꙁава бра́та хале
37 влѧ ме́ншаго е͗мѹ ͗ с͠псе ѧ. ͗ быⷭ҇
38 на немъ д͠хъ г͠нь. ͗ сѹдї і͗͠лю.
39 ͗ꙁыде на рать. къ хѹсаррсафе
40 мъ. ͗ преда́сть г͠ь в рѹцѣ. е͗го

хѹсарсафемъ. ц͠рѧ сѹрескъ рѣкъ.
͗ ѹкрѣпе рꙋка е͗го. на хѹсарсафе
мъ. ͗ ѹ͗млъе ꙁемлѧ̀ •н͠• лѣ́тъ.
͗ ѹ͗мре гофонїлъ. с͠нъ кенеꙁевъ.
͗ прложша с͠нве і͗͠лв. сътво
рт ѧ ѕло̀ прѣⷣ г͠мъ
 ѹ͗крѣп г͠ь е͗гло́ма ц͠рѧ маавлѧ на
і͗͠лѧ. понеже сътворша ѕло̀ прѣⷣ
г͠мъ. ͗ събра кꙿ собѣ всѧ с͠ны а͗мꙿмо
нѧ. ͗ а͗малковы. ͗ꙁы́де ͗ ͗ꙁб
і͗͠лѧ. ͗ прꙗ͗тъ гра́дъ фнескъ
͗ работаша с͠нве і͗͠лв. е͗гломѹ
ц͠рю маавлю. лѣтъ • ͠і• ͗ въꙁп
ша сн͠ве і͗͠л къ г͠ꙋ. ͗ въстав ͗
мъ г͠ь сп͠съ а͗ѡ͗да. с͠на гранѧ. с͠на
͗е͗ме͗нѧ. мѹжа хѹѡ͗бое͗мꙋ д͠о
жна (!) 
 пѹстша с͠нве і͗͠лв дары рꙋкою
е͗го. е͗глою ц͠рю а͗мавлю. ͗ сътво
р е͗мѹ а͗ѡ͗дъ но́жь. ѡ͗боѹ͗дѹ ѡ͗
стръ. пѧ́д длъгота е͗мѹ. ͗ по
ꙗ͗са сѧ ͗мъ по бранѧма. на десное
стегно е͗мѹ. ͗ де ͗ прнесе дары
е͗гломѹ ц͠рю моа͗влю. е͗гломъ же
мѹ́жь ѡ͗слабленъ ѕѣло. ͗ бы́сть
ꙗ͗ко сконѧ а͗ѡ͗дъ прносѧ да́ры
 ͗͗спꙋст носѧщаа дары е͗гломъ.
͗ ѡ͗брат сѧ ѿ вааныхъ. ͗ съ галга
лою. ͗ рее а͗ѡ͗дъ сло́во мнѣ та͗
но к тобѣ ц͠рю. ͗ рее е͗гломъ в со
бѣ ѿ среды ͗ꙁлѣꙁт ѿ него. все́
нь прѣⷣстоꙗ͗щї ͗ды прѣд н
мъ. а͗ѡ͗дъ же влѣꙁе к немꙋ. ͗ ͗спꙋ
ст ѿ себе стоꙗ͗щаа ѹ͗ него. се́
сь же стоꙗ͗ше на въсходнц. лѣ
тне е͗го е͗днъ. ͗ ре́е а͗ѡ͗дъ сло́во
б͠же мнѣ да тобѣ ц͠рю. ͗ въ
ста с стола е͗гло́мъ къ немѹ. ͗ быⷭ҇
кдѐ въста. простре а͗ѡ͗дъ рꙋкꙋ
лѣвѹю. с́ ͗ꙁомꙿе но́жь подъ

185cd
1 стегномъ деснымъ. ͗ вънꙿꙁе е͗го
2 въ рево е͗гломѹ. ͗ подъте ͗
3 поⷣ кожю. ꙗ͗ко не ͗ꙁоме ножа ͗съ
4 рѣва е͗мѹ. ͗ ͗ꙁлеꙁе а͗ѡ͗дъ вꙿ папе
5 рть. ͗ ꙁатвор две́рь въсходн
6 ц ꙁа епь. се́ ͗же ͗ꙁлеꙁе ͗ влѣꙁше
7раб е͗го ѹ͗ꙁрѣша. ͗ сѐ две́рц въ
8 схо́днц ꙁатворѣны. ͗ рѣша егⷣа
9 въ ꙁад сѣдть ѿшедъ ѿ ложа.
10 ͗ прежⷣаше ѹ͗срамавꙿше сѧ. ͗ сѐ не
11 быⷭ҇ ѿве́рꙁъ двѐр͗ входнц.
12 ͗ въꙁе́мꙿше клю́ь ѿверꙁоша ͗
13 сѐ г͠ь ͗хъ лежть мрътвъ на ꙁемл
14 а͗ѡ͗дъ же ѹ͗бѣжавъ. до̀нꙿдеже пл
15 щеваша. ͗ не бѣꙗ͗ше раꙁѹмѣва
16 ю͗щаго е͗мѹ. се же мнѹ въа͗а͗
17 наѧ. ͗ ѹ͗цѣле въ строфе
18  быⷭ҇ вънегда прїде а͗ѡ͗дъ на ꙁемлю̀
19 і͗͠лвꙋ. ͗ въстрѹб рогомъ вꙿ го
20 рѣ е͗фремл̀. ͗ сндоша с н́мъ с͠но
21 ве і͗͠лв съ горы. сѐ же прѣд нм.
22 ͗ ре́е къ нмъ. ͗ сн́дѣте въ слѣ
23 дъ мене ꙗ͗ко преда́сть г͠ь б͠гъ вра
24 гы на́ша моа͗ва в рѹцѣ на́ш. ͗
25 сндоша въ слѣдъ е͗го. ͗ варша
26 проходы і͗ѡ͗рдана. моа͗влѧ. ͗ не
27даша мѹжю мнѹт. ͗ ͗ꙁб
28 ша моа͗ва вꙿ то врѣмѧ. до десѧ̀
29 т тысѹщь мѹжеска по́лѹ.
30 ͗ всѧ во́͗ны ͗же вꙿ нхъ. ͗ ве́сь
31 мѹ́жь с́ленъ. ͗ не ѹ͗целѣ мѹ́
32 жь. ͗ премѣн сѧ моа͗въ въ то́
33 д͠нь. поⷣ рѹкѹ і͗͠лю. ͗ ѹ͗млъе ꙁе
34 млѧ̀. ͗ •п͠• лѣ́тъ. ͗ сѹд ͗мъ
35 а͗ѡ͗дъ. до́ндеже ѹ͗мре
36 о се́мꙿже въста самегаръ с͠нъ а͗на
37 фовъ. ͗ ͗ꙁб ͗ноплеменнкы
38 х͠• мѹ́жь. ра́ꙁвѣ тѣлецъ. ͗ во
39 ловъ ̀ с͠псе і͗͠лѧ
40 В лѣ́то же самегара. бѣ̀ въ е͗лмѣⷯ

промфеѡ͗съ. ͗ е͗пмфеѡ͗съ.
͗ а͗тласъ. ͗ паноптсъ. а͗ргоѡ͗
съ. е͗гоже стоѡ͗ка нарцахꙋ. ꙁа
ꙗ͗сноглѧданїе е͗го. ͗ быстротѹ
͗ давъкалѡ͗нъ с͠нъ е͗леѡ͗на пѡ͗
кова. се сь же а͗ргосъ. ѹ͗мысл хъ
троⷭ҇ в ꙁападныⷯ странахъ. а͗тла
жа съскаꙁа ѡ͗строномю. сего̀ ра́
д г͠леть ꙗ͗коже въ н͠бо бе͗ть.
понеже нбⷭ҇ное ͗ма́ть въ срⷣц сво
е͗мъ. промфеѹ͗съ же. грамат
ескѹю ͗ꙁоѡ͗брест флософю
͗ дре́внⷯ лѣ́тъ ѹ͗вѣдѣте. слꙋ
вꙿшаа сѧ. е͗пмфеѹ͗съ же
мѹсескѹю хтрость ͗ꙁоѡ͗
брѣте. давъкалѡ͗нъ же пото
пы мѣстныѧ спса. ꙗ͗коже е͗все
въ ͗ памꙿфлн́скы спса

ѻ девор прⷪрⷪц  ѡ͗ варацѣ̀.
Прложша с͠нве і͗͠лв. сътво
рт ꙁло̏ прѣⷣ гмⷭ҇ъ. а͗ѡ͗дъ же ѹ͗
мре. ͗ ѿда́сть г͠ь в рѹкꙋ а͗вню
ц͠рѧ ханаанѧ ͗же црⷭ҇твова въ на
сорѣ. ͗ кн͠ꙁ ͗ с́лы е͗го. ссара
се же жвѧше в насорѣфе странь
сте. ͗ въꙁпша с͠нве і͗͠лв къ г͠ꙋ
ꙗ͗ко •ѳ͠• сотъ колеснць желѣ
ꙁенъ бѣꙗ͗ше е͗мѹ. ͗ стѹж і͗͠лв
186a
1 по съвладѣню. лѣ́то •к͠• деве
2 ра же жена прⷪⷪⷪр҇ⷪца. жена фдофь
3 ва. с сѹд і͗͠лв вꙿ то врѣмѧ . сⷤ
4 сѣдѧа͗ше подъ фнковоюю межⷣꙋ
5 рамат. межⷣѹ вефлемъ. въ го
6 рѣ е͗фремове. ͗ въхожахѹ к не́
7 с͠нве і͗͠лв. тамо на сѹдъ
8  пѹствш девера. прꙁва варака
9 с͠на а͗внемлѧ. ͗с кед енеффал.
10 ͗ ре́е к немѹ. не ꙁаповѣда л г͠ь б͠ъ
11 і͗͠лвъ тобѣ. да ͗деш въ горѹ фа
12 воръ. да по͗меш съ собою • в͠і• те
13 тысѹщь мѹ́жь. ѿ с͠нвъ нефѳа
14 лмль. ѿ с͠нвъ ꙁаѹ́лонь. ͗ да ведꙋ
15 ть к тобѣ водоте ксонъ. къ с
16 саре к͠нѕю с́лы ͗а͗внѧ. ͗ колесн
17 ца е͗го. ͗ множество е͗го. преда́
18 сть  в рѹкѹ твою. ͗ рее к не ва
19 раакъ. а͗ще ͗деш съ мною то ͗ ͗
20 дѹ. а͗ще л не ͗деш съ мною то̀ не
21 ͗ ͗дѹ. ꙗ͗ко не вѣдѣ д͠не въ нꙿже бл͠го
22 ѹ͗годть г͗ь а͗гг͠ла съ мною. ͗ реⷱ҇ де
23 вера къ немѹ ͗дѹщ ͗дѹ с тобою
24 ѡ͗ба́е вѣжⷣе (!) не бѹ́деть старе͗ш
25 нꙿство твое въ пѹть въ нꙿже ты̏
26 по́͗деш. ꙗ͗ко в рѹкѹ женꙿскѹ пре
27 да́сть г͠ь ссарꙋ
28  въставш девера. ͗ ͗де с варако
29 мъ. ѿ кад. ͗ ꙁапрет варакъ ꙁа

30 ѹ͗лонѹ. ͗ нефталмѹ. ͗ въꙁ
31 доша ꙁа пѧть е͗мѹ • і͠• тысѹ
32 щь• ͗ въꙁыде с н́м девера въ горꙋ
33 блжнї же кнеѧ. ѿлѹша сѧ
34 с͠нве ͗ѡ͗вавл. ꙁѧт мо͗се͗на.
35 ͗ потꙿкнѹ вараакъ. колмъгъ с̀
36 подъ дѹбомъ поваю͗щⷯ. ͗же
37 е͗сть дръжа сѧ кедесь въꙁвѣст
38 сѧ ссаре. ꙗ͗ко въꙁыде вараа͗къ.
39 с͠нъ а͗внее͗мль. на горѹ фаворѣ.
40 ͗ съꙁва ссара ͗ всѧ колеснца своѧ .

186b
• ѳ͠• со́тъ колеснць желѣꙁныⷯ. ͗ всѧ
люд́ съ н́мъ ѿ а͗рсофа странꙿска.
водотеь коснъ
 рее девера къ вараакꙋ. въстан
ꙗ͗ко с́ д͠нь во́ нꙿже преда́сть г͠ь с
сарꙋ в рѹкѹ твою. ꙗко г͠ь сѐ ͗ꙁы
деть прѣⷣ тобою. ͗ сн́де вараакъ
съ сор (!) фаѡ͗ра. ͗ де́сѧть тысꙋщь
мѹжь въ слѣдъ ⷯ. ͗ ѹ͗жас г͠ь
ссара. ͗ всѐ ѡ͗рѹже е͗го. ͗ ве́сь
полкъ е͗го. ͗ ѹ͗сты копѧ прѣдъ
вараакомъ
 слеꙁе ссара с колеснца своеѧ. ͗
прбѣже пе́шь. а͗ вараакъ жены 
въ слѣ́дъ колеснць. ͗ въ слѣдъ
по́лка. до дѹбравы странꙿскы.
͗ паде ве́сь плъкъ ссарнъ ѹ͗сты
копѧ. не ѡ͗ста н е͗днъ же. а͗ с
сара ѹ͗бѣже пе́шь вꙿ кѹщю ͗ꙗ͗͗лю
жены хаверовы кне͗на. ͗ ꙗ͗ко
м́ръ бѣꙗ͗ше межⷣѹ ͗ꙗ͗вномъ
ц͠рмъ а͗соровымъ. ͗ межⷣѹ домо
мъ хѹмеровомъ кнена. ͗ ꙗ͗ко
м́ръ бѣꙗ͗ше межⷣѹ ꙗвномъ
ц͠ремъ а͗соровомъ. ͗ ͗ꙁыде налъ
протвѹ ссаре. ͗ рее к немꙋ. Къ (!)
врат сѧ г͠ мо́ къ мнѣ̀ ͗ не боⷭ҇.
͗ съврат сѧ къ мнѣ въ кѹщѹ.
͗ покры ѡ͗дежⷣею своею. ͗ рее с
сара к не́. напо́ мѧ ма́ло воды. ꙗ͗ко
сѐ въжедаⷯ. ͗ ѡ͗треш ме́хъ мле́
ны. ͗ напо ͗ покры лце свое
 рее къ мнѣ̀ сса́ра. стан въ дво
р кѹща. ͗ да бѹ́деть а͗ще кто̀
прїдеть к тобѣ. т̀ въпроша
е͗ть рекы. ͗ е͗сть л сде мꙋжь
да ре́еш нѣⷭ҇. ͗ покры кожею
своею. ͗ вꙿꙁѧ ͗а͗͗лъ жена хаверо
ва ко́лъ кѹ́щны. ͗ вꙁѧ мла́тъ
вꙿ рꙋкѹ свою. ͗ влѣꙁе къ немѹ млъ

186cd
1 ѧщ. ͗ ѹ͗б ко́лъ въ ѡ͗бое е͗го
2 ͗ про́͗де до ꙁемлѧ. се́ же ͗сꙿкрепѣ.
3 межⷣѹ ногама еѧ. ͗ ͗ꙁдыха ͗ ѹ͗мре.
4 се́ же вараа͗къ жены ссарꙋ. ͗ ͗ꙁы
5 де ͗а͗лъ. протвѹ е͗мѹ. ͗ ре́е
6 е͗мѹ. ход та (!) т̀ кажю (!) е͗гоже ты̀
7 ͗щеш. ͗ влѣꙁе к не́ ͗ се ссара ле
8 жаше мрътвъ
9  премѣн х͠ь б͠гъ въ то́ д͠нь.  а͗в
10 на ц͠рѧ ханаанѧ. прѣⷣ с͠ны і͗͠лвы. ͗
11 по́де рꙋка с͠нвъ і͗͠лвъ . плѣнъ (!)
12 ѧст сѧ ѡ͗моен. ͗ꙁметанї
13 наш  е͗го. тако да гбнѹть вс̀
14 враѕ тво г͠. а͗ любѧщї е͗го а͗кы
15 въстокъ сл͠нца. в с́лахъ е͗го. ͗ ѹ
16 млъе ꙁемлѧ̀ •м͠• лѣтъ. ͗ сꙿтво
17 рша с͠нве і͗͠л ꙁло̀ прѣдъ гмⷭ҇ъ.
18 ͗ преда́сть г͠ь в рѹкꙋ надїамлю
19 ꙁ͠• лѣтъ. ͗ ѹ͗крепѣ рѹка мадїа
20 млѧ на ͗͠лѧ ѿ лца мадїамлѧ.
21 ͗ сътворша собѣ с͠нве і͗͠л ѡ͗
22 грады въ горахъ. ͗ вꙿ пещераⷯ ͗ въ
23 твердехъ. ͗ быⷭ҇ е͗гда сѣдѧше
24 і͗͠ль. ͗ въсхожаше мадїамъ. ͗
25 а͗малкъ с͠нве въстокъ. ͗ въсхо
26 жахѹ на нѧ. ͗ въполша сѧ на
27 нѧ. ͗ расꙿсыпа пло́ды ꙁемныѧ
28 до́нꙿдеже влѣꙁт въ гаꙁꙋ. ͗ ѡ͗
29 ставша бытѧ ж́ꙁнаго въ ꙁе
30 мл̀ і͗͠л. ͗ стада телець ͗ ѡ͗
31 слѧтъ. ꙗ͗ко са́м ͗ скот ͗хъ.
32 въсхожахѹ. ͗ вльбѹды ͗хъ
33 ведѧхꙋ. ͗ прїдоша а͗кы прꙋꙁ
34 мно́жествомъ. ͗ самехъ же
35 вльбѹдъ ⷯ не бѣ сла. ͗ прї
36 доша на і͗͠лѧ ͗ на ꙁемлю̀ е͗го рассы
37 пат ю. ͗ ѹ͗боꙗ͗ же сѧ (!) ꙁѣло
38 і͗͠ль ѿ лца мадїамлѧ. ͗ въꙁп
39 ша с͠нве і͗͠лв къ г͠в. ͗ бы́сть
40 е͗лма же въꙁпша с͠нве і͗͠лв.

къ г͠в. мадїама дѣлѧ
Пѹст г͠ь мѹ̀жа прⷪрⷪка с͠номъ і͗͠ле
вымъ. ͗ ре́е ͗мъ. сѐ г͠леть г͠ь б͠гъ
і͗͠лвъ. а͗ꙁъ е͗смь ͗ꙁведы ва́съ ͗
ꙁ е͗гпта. ͗ꙁведы ва́съ ͗ꙁ до
мѹ работы. ͗ ѿꙗ͗хъ ва́съ ѿ рꙋ
кы е͗гпетꙿскы. ͗ ѿ рѹкы всѣ́
хъ стѹжаю͗щхъ ва́мъ. ͗ прогнаⷯ
ѧ́ с лца ва́шего. ͗ да́хъ ва́мъ ꙁе
мю ⷯ. ͗ рекохъ ва́мъ. а͗ꙁъ е͗смь
г͠ь б͠гъ вашь. ͗ да не ѹ͗бо͗т сѧ
бо́гъ а͗море͗скъ. вꙿ н́хъ же вы̀ ж
вете въ ꙁемл ⷯ. н̀ послѹшасте
рѣ моеѧ

о гедео͗нѣ. како побѣд мад
амлѧны.  о͗ авмелесѣ с͠нѹ его̀
Сло́во • н͠•
 прїде а͗г͠глъ г͠нь подъ теревнфо
мъ. ꙗ͗же е͗сть въ е͗фраѳа ѿ̀ца
і͗ѡ͗сава. въ е͗ꙁдꙿре. ͗ гедеѡ͗нъ с͠нъ
е͗го. млатѧше пшенцю на то
цѣ. бѣжат съ лца мадїамлѧ.
͗ ꙗ͗в сѧ е͗мѹ а͗гг͠лъ г͠нь. ͗ ре́е
къ немѹ г͠ь с тобою. ͗ с́ленъ крѣ
постю. ͗ рее къ немѹ гедеѡ͗
нъ. въ мнѣ л г͠ мо́. то̀ а͗ще еⷭ҇
г͠ь в тобѣ. въскѹю ны̀ ѡ͗брѣто
ша всѧ̀ ꙁлы́ѧ с́ѧ. то где сѹ́ть.
юдеса е͗го. е͗л́ко сѐ повѣдаша
ѿ͠ц на́ш г͠люще. ѹ͗то ͗ꙁъ е͗г

187ab
1 пта ͗ꙁведе наⷭ҇ г͠ь. ͗ нынѣ ѿвръже
2 наⷭ҇ г͠ь. ͗ преда́сть наⷭ҇ в рѹкѹ мадѧ͗
3 млю. ͗ въꙁрѣвъ на нь а͗г͠глъ г͠нь.
4 ͗ рее е͗мѹ. ͗д въ крѣпост свое
5 се́. ͗ с͠псеш і͗͠лѧ ѿ рѹкы мадїамлѧ
6 сѐ пѹщю тѧ̏. ͗ рее к немѹ гедеѡ͗
7 нъ. въ мнѣ л г͠. ͗мъ с͠псꙋ і͗͠лѧ
8 сѐ тысѧща ма́ло хѹдѣша въ ма
9 насї. на ꙁемл̀ в домѹ ѿц͠а моего.
10 ͗ рее къ немѹ а͗г͠глъ г͠нь. г͠ь бѹ́де
11 ть с тобою. ͗ ͗ꙁбїеш мадїама.
12 ꙗ͗ко е͗днаго мѹжа
13  рее к немѹ гедеѡ͗нъ. то̀ а͗ще е͗смь
14 ѡ͗брѣлъ блгⷣть прѣⷣ оома тво͗
15 ма. да сътворш м ꙁнамене
16 съ мно́ю. ꙗ͗ко ты̀ г͠леш съ мною. не
17 постѹп ѿсюдѹ до́нꙿдеже пр͗
18 дѹ къ тобѣ. ͗ прнесѹ требꙋ свою.
19 ͗ положю прѣдъ тобою. ͗ реⷱ҇ а͗ꙁъ
20 е͗смь. да сежю̀ до́нꙿдеже ѡ͗брат
21 ш сѧ. гедеѡ͗нъ вꙿн́де ͗ сътвор
22 ко́ꙁлщь ѿ ко́ꙁъ. ͗ етверть мꙋ
23 кы ѡ͗преснокы. мѧса же въꙁлож
24 плетенкъ. ͗ ѹ͗хꙋ. вълїа въ ла
25 тве. ͗ ͗ꙁнесе к немѹ подъ дѹбь.
26 ͗ поклон сѧ. ͗ ре́е к немѹ а͗г͠глъ
27 г͠нь. въꙁм мѧ́са ͗ хлѣбы пре́сныѧ
28 ͗ полож ѹ͗ камене ѡ͗ного. ͗ ѹ͗хꙋ
29 бл́ꙁъ проле. ͗ сътвор тако. ͗
30 простре а͗г͠глъ конець жеꙁла ͗же
31 в рꙋцѣ е͗го. ͗ пркоснѹ сѧ мѧ́сѣⷯ
32 ͗ хлѣбехъ пре́сныⷯ. ͗ въꙁгорѣ сѧ
33 ѡ͗гнь ѿ камене. ͗ ͗жⷣеже мѧ́са
34 ͗ ѡ͗преснокы. а͗г͠глъ же г͠нь ѿ͗де
35 ѿ оою е͗мꙋ. ͗ вдѣ гедеѡ͗нъ ꙗ͗ко
36 а͗г͠глъ е͗сть г͠нь
37  рее гедеѡ͗нъ ѡ͗ г͠ г͠. ꙗ͗ко вдѣⷯ
38 а͗г͠глъ г͠нь лцемъ в лцѣ. ͗ реⷱ҇ е͗мꙋ
39 г͠ь. мръ тобѣ не бо́ сѧ н ѹ͗мре
40 ш. ͗ съград тѹ гедеѡ͗нъ тре́

бнкъ г͠в. ͗ проꙁва ͗мѧ мѣстꙋ
томꙋ мръ ͗ до сего д͠не. ͗ е͗ще сѹ́
щю е͗мѹ въ е͗фраѳѣ. ѿц͠а е͗ꙁꙿдр
͗на. ͗ быⷭ҇ вꙿ тѹ но́щь. ͗ ре́е е͗мꙋ
г͠ь. по͗м телець ѹ͗птенны
ѿц͠а свое͗го. ͗ дрѹгы телець • ꙁ͠•
м лѣ́тъ. ͗ да раꙁорш тре́бн
къ. ваалъ. е͗же е͗сть ѿц͠а тво
е́го . ͗ са́дъ ͗же в него да посѣеш
͗ да съградш тре́бнкъ г͠в бо́
гꙋ твое͗мꙋ. ꙗ͗ввшемѹ сѧ на
връсѣ горы маѡ͗ꙁы. сего̀ въ плъ
щ. ͗ да по͗меш телець. ͗
въꙁнесеш съ всесъжⷣене.
на древѣсѣхъ са́да. ꙗ͗же по̀сееш
поꙗ͗ гедеѡ͗нъ •г͠і• мѹжь ѿ ра́бъ
своⷯ. ͗же ꙁаповѣда е͗мѹ г͠ь та́
ко сътвор. ͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко сѧ ѹ͗боѧ
домѹ ѡ͗͠ѧ. ͗ мѹ͗жь гра́дныхъ
не сътворт въ д͠нь. но̀ сꙿтво
рт но́щь. ѡ͗бѹтревше мѹ́
ж гра́днї ꙁаѹ͗тра. ͗ сѐ раско
ванъ тре́бнкъ. ваалъ. ͗ са́дъ
͗же вꙿ него посѣенъ. ͗ телецъ
птенны въꙁнесе на тре́бн
къ съграженны. ͗ ре́е мѹ́жь
къ по́дрꙋгѹ свое͗мѹ. кто̀ сꙿтво
р дѣло сѐ. ͗ въпрашахѹ ͗ ͗скаа͗
хꙋ. ͗ рекоша ꙗ͗ко гедеѡ͗нъ. с͠нъ
͗ѡ͗а͗совъ сътворлъ е͗сть дѣ́
тель с́ю
 рекоша мѹ́ж гра́днї къ ͗ѡ͗а͗вꙋ
͗ꙁвед с͠нъ сво́ да ѹ͗мреть. ꙗ͗ко
раскопа тре́бнкъ ваалъ. ͗ ꙗ͗ко
посѣе са́дъ ͗же в него. ͗ рее і͗ѡ͗а
съ къ мѹжемъ въставшмъ
на́ нь. не вы сѧ прте ѡ͗ ваале.
е͗гда̀ вы̀ с͠псае͗те вы. но̀ аще кто̀
сътворлъ е͗мѹ е͗сть. да ѹ͗
мреть до ꙁаѹ͗трѧ. а͗ще б͠гъ еⷭ҇

187cd
1 да мьстть собѣ. ꙗ͗ко раскопа
2 сѧ е͗мѹ требнкъ. ͗ проꙁва  въ
3 то́ д͠нь преваала. ꙗ͗ко раскопа сѧ
4 тре́бнкъ е͗го. ͗ ве́сь а͗малкъ.
5 ͗ с͠нве въстокъ. сндоша сѧ вꙿкꙋ
6 пѣ. ͗ пр͗доша ͗ ста́ша въ пове
7 лѣнї (!) і͗͠л. д͠хъ же б͠жї ѹ͗крѣ
8 п гедеѡ͗на. ͗ въстрѹб ро́гомъ
9 ͗ въꙁп а͗вꙁеръ въ слѣдъ е͗го. ͗
10 слы пѹст въ весь манасꙗ. ͗
11 въꙁп ͗ та въ слѣдъ е͗го. ͗ пꙋ
12 ст слы въ а͗сръ ͗ въ ꙁаѹ͗лонъ.
13 ͗ нефѳалмъ. ͗ꙁдоша прот
14 вѹ е͗мѹ
15  рее гедеѡ͗нъ къ гꙋ. а͗ще с͠псае͗ш
16 рꙋкою моею і͗͠лѧ. ꙗ͗коже г͠ла. сѐ
17 а͗ꙁъ положю рꙋ́но влънѧно на то
18 цѣ. т̀ а͗ще роса бѹ́деть на рꙋ
19 нѣ то́ю. а͗ по все́ ꙁемл̀ сѹ́ша
20 то̀ ѹ͗вѣдѣ ꙗ͗ко с͠псаеш рꙋкою
21 моею і͗͠лѧ. ꙗ͗коже г͠ла ͗ бысть
22 та́ко. ͗ ѡ͗бѹтревъ гедеѡ͗нъ.
23 на ѹ͗трїа ͗ ͗ꙁв рꙋно. ͗ ͗скопа
24 роса ͗ꙁ рѹна плъна ѡ͗панца во
25 ды. ͗ рее гедеѡ͗нъ къ б͠гѹ да сѧ
26 не раꙁꙿгнѣвае͗ть ꙗ͗рость твоѧ
27 на́ мѧ. да г͠лю а͗ще е͗дною. в рꙋ
28 нѣ да бѹ͗деть пакы. в рѹнѣ
29 то́ю сѹхота. а͗ по все́ ꙁемл̀
30 роса да бѹ͗деть. ͗ сътвор б͠гъ
31 та́ко вꙿ тѹ но́щь. ͗ быⷭ҇ сѹхо
32 та на рѹнѣ то́ю. а͗ по все ꙁе
33 мл̀ роса. ͗ ѡ͗бѹтревъ роваалъ.
34 сѐ е͗сть гедеѡ͗нъ ͗ вс лю́де
35 с н́мъ. въплъша сѧ ѹ͗ ͗сто
36 нка а͗редъ
37 Плъкъ же мадїамль. ͗ а͗малко
38 въ бѣꙗ͗ше съвѣра (!). ѿ хама ре͗
39 ска (!) ѹ͗ полѣне. ͗ рее г͠ь къ гедеѡ͗
40 нꙋ. мно́ѕ лю́дїе ͗же с тобою

ꙗ͗ко не предат мнѣ. мадїама
вꙿ рѹкѹ ⷯ. е͗гда̀ когда похвалт сѧ
і͗͠ль. на́ мѧ г͠лѧ. рѹка моѧ с͠псаа
мѧ
 рее къ немѹ ͗ ны́нѣ г͠л ѹ͗бо
въ ѹ͗ш да сѧ ѡ͗братть. ͗ꙁы
доша ѿ горы галаадовы. ͗ ѡ͗бра
тша сѧ ѿ людї • к͠• ͗ двѣ̏
ты́сꙋщ. а͗ десѧть тысꙋщь
ѡ͗ста. ͗ рее г͠ь къ гедеѡ͗нꙋ. е͗ще
лю́дїе мно́ѕ. съвед ѧ водѹ да
т ѧ ͗скѹшю тꙋ. ͗ да бѹ́деть
е͗гоже нарекоⷯ тобѣ. се́ да ͗деть
с тобою. ͗ е͗гоже не нарекꙋ. то да
не́ ͗деть с тобою. ͗ съведе люд
на́ водꙋ. ͗ рее х͠ь къ гедеѡ͗нꙋ. весь
͗же а͗ще ло́ке ꙗ͗ꙁыкомъ сво͗мъ
ѿ воды ꙗ͗коже локеть пе́съ. да
поставш ͗ е͗днѹ ве́сь ͗же
на колѣнѹ поклѧкъ пїеть. ѿлꙋ
енѹ е͗днꙋ. ͗ бы́сть сло локта
вшхъ. въ го́рꙿстьⷯ ꙗ͗ꙁы́комъ
т͠• мꙋжь. вс͗ же ѡ͗ставшї
лю́дїе. преклонша сѧ на колѣнꙋ.
ⷯ пт водѹ. ͗ рее г͠ь къ гедеѡ͗
нꙋ. трем сты мѹж лаⷦтавъ
шм с͠псꙋ вы. ͗ предамь мадїа
ма в рꙋкѹ твою. а͗ вс лю́дїе да
͗дѹть на мѣсто свое. ͗ вꙁѧша
бра́шно лю́дꙿско в рꙋцѣ сво. ͗ ро
кы (!) ⷯ. ͗ весь же і͗͠ль ѿпꙋст въ
хра́мъ сво́. а͗ •т͠• мѹ́жь ѹде
ржа
Плъкъ же мадїамль бѣꙗ͗ше с͠но
ве е͗го въ плѣне. ͗ бы́сть вꙿ тꙋ
но́щь. ͗ ре́е кꙿ немѹ г͠ь. въста
н ͗ снд ѿсюдꙋ въ плъкъ. ꙗ͗ко
предаⷯ  в рꙋкѹ твою. а͗ще л сѧ
бо͗ш ты̀ сн́т. то̀ ты сн
д. т̀ фара ра́бъ тво въ плъкъ.

188ab
1 т̀ послѹша то̀ г͠леть. по семъ
2 ѹ͗крѣпте рꙋцѣ тво. ͗ сꙿн́де
3 въ по́лкъ са́мъ. ͗ фара ра́бъ е͗го.
4 въ ѧст пѧтде́сѧть тысѹ
5 щь ⷯ въ плъцѣ
6 Мадїамꙿ же ͗ а͗малкъ ͗ вс̀ с͠нве въ
7 стокъ. стоꙗ͗хꙋ въ пленѣ. а͗кы прꙋ
8 ꙁ мно́жествомъ. ͗ вельбѹдомъ
9 ⷯ не бѣꙗ͗ше сла. но̀ бѣꙗ͗хꙋ ꙗ͗ко
10 песокъ на кра мръстемъ. въ мно́
11 жество. ͗ внде гедеѡ͗нъ. ͗ сѐ
12 мѹ́жь повѣдаше сонъ по́дрꙋгꙋ
13 свое͗мѹ. ͗ рее со́нъ ͗же вдѣхъ.
14 ͗ сѐ те́сто хлѣба ꙗ͗менна валѧ
15 ꙗ͗ сѧ въ по́лце мадїамл. ͗ прїде
16 до колѣмога мадїамлѧ. ͗ пова
17 л ꙗ ͗ паде сѧ ͗ порнѹ ю ͗ паде сѧ
18 колмогъ. ͗ ѿвѣща подърѹгꙋ
19 е͗го. ͗ рее нѣⷭ҇ то̀ но̀ ко́пе геде
20 ѡ͗не. с͠на і͗ѡ͗а͗сова. мѹ́жь і͗͠лѧ.
21 преда́сть г͠ь в рѹкѹ е͗го мадїама
22 ͗ ве́сь плъкъ е͗го. ͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко ѹ͗слы
23 ша гедеѡ͗нъ. ͗сповѣдане съна.
24 ͗ скаꙁане е͗го ͗ поклон сѧ г͠в.
25 ͗ ѡ͗брат сѧ въ плъкъ і͗͠лѧ. ͗
26 рее въстанете ꙗ͗ко пре́дасть
27 г͠ь в рꙋцѣ на́ш. по́лкъ мадїамль
28 ͗ раꙁдѣл • т͠• мѹ́жь на тр
29 наѧткы. ͗ да́сть рогы всѣмъ
30 в рѹцѣ. ͗ комърогы тꙿща. съвѣ
31 ща же сред комрогъ. ͗ рее ͗мъ
32 мене не смьтрте. ͗ та́ко съ
33 творте. ͗ сѐ а͗ꙁъ въсхожю сре
34 д плъка. ͗ да бѹ́деть ꙗ͗коже
35 сътворю. та́ко же сътворте.
36 въстрѹблю ро́гомъ. ͗ вс ͗же
37 съ мною да въстрꙋбте ͗ вы
38 ро́гомъ. ѡ͗крⷭ҇тъ плъка. ͗ да ре́
39 ете ко́пе б͠гѹ ͗ гедеѡ͗нꙋ
40  вн́де гедеѡ͗нъ. ͗ •р͠• мѹ́жь

с н́мъ. въ ѧ́сть полка ѹ͗бѣже
нїемъ (!). въ наѧте полѹнощ.
то́ю въставша стража. ͗
въстрѹб рогы ͗ повръгоша ко
морогы ͗же в рѹкѹ ⷯ. ͗ въстрꙋ
бша тр наѧтц ͗ съкрꙋш
ша коморогы. ͗ вꙿꙁѧша въ лѣвꙋю
рѹкѹ съвѣща. а͗ в рѹцѣ ⷯ вꙿ де
снѣ рогъ трꙋбт. ͗ воꙁпша
ко́пе г͠в. ͗ сташа кожⷣо ѡ͗ ба
бѣ (!) ѡ͗кръстъ плъка. ͗ тее ве́
сь плъкъ. ͗ ꙁнаменанаша (!) ͗ бѣгнꙋ
ша. ͗ въстрꙋбста •т͠• ро́гъ
Полож г͠ь ͗менемъ мѹ́жа. въ
подрѹѕѣ е͗го ͗ въ всѣмъ плъцѣ
͗ пробѣже плъкъ до вефасатеѧ
͗ събра́вшмъ сѧ до тысѧща а
велмаѹ͗дѣ. ͗ е͗птаваф. ͗
въꙁп мѹ́жь і͗͠ль ѿ нефтал
ма. ͗ ѿ а͗сра. ͗ ѿ всего манасїа.
͗ прогнаша въ слѣдъ мадїама.
͗ пѹст слы гедеѡ͗нъ. ͗ ве́сь
предѣлъ е͗фремль г͠лѧ. сндѣ
те въ срѣтене мадїамꙋ. ͗
варте ͗мъ водꙋ. до вефра.
і͗ѡрдана. ͗ ꙗ͗ша два̏ кн͠ꙁ мадїа
млѧ. ͗р́ва  ͗ꙁвѹ. ͗ ѹ͗бша
ѡ͗рвѹ в сѹрѣ. а͗ ꙁвѹ ѹ͗бша
въ е͗ма͗кевѣ ͗ погнаша мадїа
ма. а͗ главѹ а͗рвлю. ͗ ꙁвовѹ
прнесоша къ гедеѡ͗нѹ. ѿ о͗ноѧ
страны і͗ѡрдана
 рее к немѹ мꙋ́жь е͗ѳремль. то
сло́во сѐ сътвор на́мъ. ꙗ͗ко не
поꙁват насъ. е͗гда по́͗де во
е͗вать мадїама. ͗ прѧхꙋ сѧ
с н́мъ с́лнѣ ͗ ре́е къ нмъ геде
ѡ͗нъ. то̀ сътворⷯ нынѣ. ꙗ͗ко
же вы ѹ͗то. ѹ͗ньш въ племе
неⷯ е͗ѳремлхъ. па́е ͗манїа в́

188cd
1 ннаго. а͗ве͗ꙁара в рѹкѹ ва́шꙋ пре
2 да́сть г͠ь. кн͠ꙁѧ мадїамлѧ. ѡ͗р́
3 ва ͗ ѡ͗ꙁва. то̀ л могохъ сꙿтво
4 рт. ꙗ͗коже вы́ тогда. по
5 д͠хъ ⷯ ѿ него вънегда г͠ла сло́во сѐ.
6 ͗ прїде гедеѡ͗нъ къ і͗ѡ͗рданѹ. ͗
7 пр͗де са́мъ. ͗ • т͠• мѹ́жь ͗же
8 с н́мъ ѿнемагающе сѧ ͗ а͗лꙿн.
9 ͗ рекоша къ мѹжемъ. сокхофь.
10 дадте ѹ͗бо̀ мѹжемъ хлѣбы
11 ͗же съ мною ꙗ͗ко а͗лꙿн сѹ́ть. а͗
12 а͗ꙁъ женѹ въ слѣдъ ꙁевеѧ. а͗са
13 лмана ц͠рь мадїамль. ͗ рекоша
14 кн͠ꙁ съкхотъ. е͗гда глава ꙁевеѧ
15 ͗ салмона ны́нѣ в рѹцѣ твое.
16 ͗ да дамъ во́е͗мъ тво͗мъ хлѣ
17 бы
18  рее гедеѡ͗нъ. не та́ко вънегда
19 да́сть г͠ь ꙁевеѧ. ͗ салмонѹ в рꙋ
20 кѹ мою. ͗ раꙁѧ пло́т ва́ша по
21 тръню. ͗ въ пѹстын погы
22 белю (!). ͗ въꙁыде ѿтѹ́дꙋ. вꙿ фа
23 нѹ͗лъ. ͗ г͠ла к н́мъ. с́це же ͗
24 ѿвѣщаша е͗мѹ мѹжѹ фанꙋ
25 ͗лъ. ꙗ͗коже ѿвѣщаша е͗мѹ.
26 мѹж сокхоѳь. ͗ ре́е гедеѡ͗нѹ
27 людемъ фанѹ͗лъ. вънегда ѡ͗
28 бращю сѧ с м́ромъ. да раскопаю
29 стлъпъ се́. ꙁевеѧ же ͗ салма
30 нъ въ каркарѣ. ͗ плъкы ͗хъ с н́
31 м. до •е͠і• тысѹщь ѡ͗ста
32 вꙿшхъ. ѿ всего плъка с͠нвъ въ
33 стоныхъ. а͗ ѹ͗мръшⷯ бѣꙗ͗ше
34 р͠• ͗ •к͠• тысѹщь мѹ́жь дръ
35 жащхъ копе. ͗ въꙁыде геде
36 ѡ͗нъ пѹтемъ жвѹщхъ въ
37 кѹщахъ въстокъ а͗наве. прѧ́
38 мо е͗гваа ͗ꙁб плъкъ. плъкъ
39 же бѣꙗ͗ше ѹ͗повалъ прбѣгнꙋ
40 ста ꙁеве ͗ салмана. ͗ весь плъ

къ е͗ю расꙿсыпа
Ꙍбрат сѧ гедеѡ͗нъ і͗ѡ͗а͗савъ. ѿ ра
т ѿ въсхода а͗рьсьѧ. ͗ ѿро
ще ѿ мѹжь сокхотъ. ͗ въпраша
е͗го. ͗ въпса ѿ него. кн͠ꙁѧ ͗ старца
ⷯ. о͠• ͗ •ꙁ͠• мѹ́жь. ͗ прведе ге
деѡ͗нъ къ мѹ́жемъ сакхофь. ͗
рее ͗мъ ͗ се ꙁевеѧ. ͗ салмона. ⷯ
же рад ѹ͗корсте мѧ г͠люще. егⷢа
слава ꙁевеѧ ͗ салмана ны́нѣ в рꙋ
цѣ тво да́мъ мѹжемъ тво͗
мъ. ͗ ѿнемогшм сѧ хлѣбы. ͗
поѧ старца гра́дныѧ. ͗ ра́ꙁѧбїа
по тръню ͗ по былью. ͗ раꙁѧбїа
мѹ́жа сакхофь. ͗ стлъпъ фа
нѹ͗ль раскопа. ͗ ͗ꙁб мѹжа гра́
дныѧ. ͗ рее къ ꙁеве. ͗ салмона
кде мѹж ꙗ͗же ͗ꙁбсте. въ фа
ворѣ. ͗ рѣша ꙗ͗коже ты е͗с по
добн тобѣ. подобенъ ͗мъ ѡ͗
браꙁъ. ꙗ͗ко с͠нвъ ц͠рвъ. ͗ рее геде
ѡ͗нъ. бра́тѧ моѧ. ͗ с͠нве м͠тре
моеѧ сѹ́ть. ͗ клѧ сѧ ͗мъ жвъ
б͠гъ. а͗ще не бысте жл. ꙗ͗ не
быхъ ѹ͗блъ ва́съ ͗ ре́е нѣкое͗мꙋ
пръвенцю свое͗мѹ. въставъ
ѹ͗б же ͗  не ͗ꙁꙿвле меа свое͗го.
ѡ͗троще. а͗ко ѹ͗боꙗ͗ сѧ. дѣ
текъ бо̀ бѣꙗ͗ше. ͗ рее ꙁеве. ͗
салмана. въстан ѹ͗бо ты́. ͗
срѧщ наю. ꙗ͗ко а͗кы мѹ́жа с́лна
твоеѧ. ͗ въставъ гедеѡ͗нъ ѹ͗
б ꙁевеѧ ͗ салманꙋ. ͗ вꙁѧ ѡ͗бѣ
д ꙗ͗же на выѧхъ вльбѹ́домъ
ⷯ. ͗ ре́е мѹ́жь і͗͠ль къ гедеѡ͗нꙋ
вꙿлад т вꙿ на́съ ͗ с͠нве тво. ͗
с͠нве с͠нвъ твоⷯ. ꙗ͗ко с͠псе на́съ
ѿ рꙋкѹ мадїамлю. ͗ реⷱ҇ к н́мъ
гедеѡ͗нъ. не владꙋю а͗ꙁъ ва́м
н̀ въꙁꙿвладеть с͠нъ мо́ ва́м.

189ab
1 но̀ г͠ь да владее͗ть ва́м. ͗ ре́е же
2 к н́мъ гедеѡ͗нъ. да прошю ѹ͗ ва́съ
3 прошенїа. да м да́сть мѹ́жь ѹ͗
4 серѧꙁь. ѿ плена свое͗го. ꙗ͗ко ѹ͗серѧ
5 ꙁ мно́ѕ бѣꙗ͗хѹ ͗мъ. ꙗ͗ко ͗ꙁма͗
6 лте сѹ́ть. ͗ рекѹще даю͗ще вда
7 е͗мъ. ͗ въꙁꙿгбе рꙁꙋ. с́ же въве
8 ргоша тѹ мѹжа ѹ͗серѧꙁь ꙁлатыⷯ
9 ͗же прос плена свое͗го. ͗ бы́сть
10 мера ѹ͗се́рѧꙁь ꙁлатыⷯ. ты́сꙋщь
11 т •о͠• с́клъ ꙁла́та. раꙁвѣ пле
12 менць (!) ͗ ѡ͗бѣдї. е͗мьфоѳъ. ͗
13 р́ꙁъ бограныⷯ. ꙗ͗же на ц͠рхъ ма
14 дїамлⷯ. ͗ раꙁвѣ грвенъ ꙁла́тъ
15 ꙗ͗же на выѧⷯ вльбѹдомъ ⷯ. ͗ съ
16 твор гедеѡ͗нъ. ꙗ͗ко р́ꙁꙋ жреескꙋ
17 ͗ постав ѧ въ градѣ свое͗мъ въ
18 е͗рме͗ съблѹд ве́сь і͗͠ль. въ слѣ
19 дъ е͗го та́мо. ͗ быⷭ҇ гедеѡ͗нꙋ. ͗ все
20 мѹ домѹ е͗го на съблаꙁнь
21 премен сѧ мадїамъ прѣдъ с͠ны
22 і͗͠лвы. ͗ не прложша въꙁⷣвгнꙋ
23 т главы своеѧ. ͗ ѹ͗млъе ꙁемлѧ̀.
24 м͠• лѣ́тъ. въ д͠н гедеѡ͗на. ͗ ͗де
25 е͗роваалъ с͠нъ ͗ѡ͗совъ. ͗ сѣде
26 вꙿ домѹ свое͗мъ. гедеѡ͗нѹ же бѣ
27 ꙗ͗ше • о͠• с͠нвъ. ͗ шедꙿш ѿ тѣстѧ
28 е͗го. ꙗ͗ко жены мно́гы бѣꙗ͗хѹ е͗
29 мѹ. женмаа же въ скмъ ро
30 д е͗мѹ с̀ с͠нъ. ͗ проꙁва ͗мѧ е͗мⷹ
31 а͗вмелѣхъ. ͗ ѹ͗мре гедеѡ͗нъ с͠нъ
32 ͗ѡ͗а͗совъ въ градѣ ͗ѡ͗сї. ͗ по
33 гребе сѧ вꙿ горѣ. ͗ѡ͗а͗са ѿц͠а свое͗го
34 въ е͗фрафаа͗в е͗ꙁꙿдр 
35 В лѣта же гедеѡ͗на бѣ̀ ѡ͗рфеѹ͗съ
36 фраескы. цѣвнескыхъ гѹ
37 сле скаꙁатель. премѹдры сла́
38 вны кн́жнкъ
39 Быⷭ҇ ꙗ͗ко ѹ͗мре гедеѡ͗нъ. ͗ съвра
40 тша сѧ с͠нве і͗͠лв. ͗ съблѹ

дша въ слѣ́дъ въа͗лма. ͗ поло
ж ͗мъ ваала верофовъ въ ꙁавѣтъ.
да ͗мъ бѹ́деть б͠гъ. ͗ не въспо
мѧнѹша с͠нве і͗͠л г͠а б͠га свое͗го.
͗ꙁбавльшаго ꙗ ѿ рѹ́къ всѣⷯ вра́
гъ ⷯ. ѡ͗крⷭ҇тныхъ. ͗ не сътворша
млⷭ҇т с͠номъ гедеѡ͗номъ. по все́
бл͠гост. ю͗же сътвор съ і͗͠лмъ.
͗ ͗де а͗вмелеⷯ. с͠нъ ͗е͗ровааль. в с
кмѹ къ братї ͗ м͠тре е͗го. ͗ г͠ла
къ н́мъ. ͗ сердобол домѹ ѿц͠а
е͗го ͗ м͠тре е͗го рекы. г͠лше ѹ͗бо
въ ѹ͗ш мѹжескымъ скмꙿскы
мъ. кое до́брее ва́мъ. е͗же л вла́
ст• о͠• мѹ͗жь всѣмъ сн͠омъ і͗е͗до
вае͗лемъ. ͗л власт мѹ́жꙋ е͗д
номѹ. помѧнете ꙗ͗ко ко́сть ва́
ша ͗ пло́ть ва́ша е͗смь а͗ꙁъ
 гл͠аша бра́тїа м͠тр е͗го ѡ͗ немъ въ ꙋ
ш всѣхъ мѹ́жь скмескъ. ͗
всѧ словеса с̀. ͗ преведе сѧ срⷣце ⷯ
въ слѣдъ ꙗ͗вмелеха. ꙗ͗ко рекоша
бра́тъ ва́шь е͗сть. ͗ да́ша е͗мѹ • о͠•
сребра ѿ домѹ ваалъ. верфъ ꙁа
вѣтѹ ͗ наа ͗м а͗вмелехъ. мꙋ
жа тꙿща ͗ боꙗ͗ща сѧ. ͗ ͗доша въ
слѣдъ е͗го. ͗ прїде вꙿ до́мъ ѿц͠а
свое͗го. въ е͗фраѳа. ͗ ͗ꙁб бра́т
свою. сн͠ы е͗роа͗ваа͗лѧ. • о͠• мѹ
жь поⷣ ка́мень е͗днъ. ͗ ѡ͗ста ͗ѡ͗
фамь с͠нъ ͗е͗ровамль. мнї ꙗ͗ко
съкры ѧ (!). ͗ събраша сѧ вс̀ мꙋжїе
скемꙿстї. ͗ ве́сь до́мъ а͗͗а͗лонь.
͗ ше́дꙿше црⷭ҇твоваша а͗вмелеха
ѹ͗ валанѧ стана. ͗же в скмѣ
хъ. ͗ повѣдаша ͗ѡ͗а͗фамꙋ. ͗ ͗де
͗ ста на връхъ горы гарꙁнъ. ͗ въ
ꙁвⷣже жре́ло свое ͗ въꙁва. ͗ рее
͗мъ. послѹша͗те мене мѹж
скмꙿстї. да ͗ васъ ѹ͗слышть

189cd
1 б͠гъ. ͗дѹщ ͗де дѹбрава. ͗ꙁꙿбра
2 т собѣ ц͠рь. ͗ рѣша маслнѣ
3 бѹд на́мъ ц͠рь. ͗ рее ͗мъ масл
4 на. ѡ͗ставвш ткотѹ сво
5 ю. ю͗же въ мнѣ прослав б͠гъ ͗ ͠лц
6 т̀ да ͗дѹ вла́сть дꙋбравою. ͗
7 рее дѹбрава смо́кв. ход бꙋд
8 на́мъ ц͠рь. ͗ рее ͗мъ смокы ѡ͗ста
9 ввш свою сла́дость. ͗ пло́дъ
10 сво́ бл͠гы. т̀ да ͗дѹ вла́сть
11 дꙋбравою
12  рее дѹбрава вноградꙋ. ход бꙋ
13 д ц͠рь на́мъ. ͗ ре́е е͗ вноградъ. ѡ͗
14 ставвъ вно свое веселе л͠ве
15 ска. ͗ да ͗дѹ вла́сть дѹбравою.
16 ͗ рее всѧ̀ дꙋбрава котганꙋ. ход
17 бѹд на́мъ ц͠рь. ͗ рее котганъ
18 къ дѹбравѣ. по ͗стннѣ л ͗ꙁб
19 рае͗те мене ц͠рѧ себѣ. прїдѣте
20 вндѣте подъ стѣнь мою. ͗ а͗ще
21 не ͗ꙁыдеть ѡ͗гнь ͗с котгана.
22 ͗ попалть всѧ кедры дꙋбравꙿскыѧ
23 ны́нѣ а͗ще по ͗стнѣ по съвръ
24 шеню сътворсте. ͗ црⷭ҇твова
25 сте а͗вмелеха. ͗ а͗ще е͗сте добрѣ
26 сътворл. съ ͗еровааломъ. ͗
27 с домомъ е͗го. по ѿданю рѹкы
28 е͗го сътворсте е͗мѹ. ꙗ͗коже
29 бо̀ вое͗ва ѿц͠ь мо́ по васъ. ͗ пове
30 рже д͠шю свою на странѹ. ͗ ѿѧ
31 ва́съ ѿ рꙋкы мадїамлѧ. вы́ же
32 въстасте на домъ ѿц͠а мое͗го днеⷭ҇
33 ͗ ͗ꙁбсте с͠нвъ е͗го. • о͠• мѹжь
34 поⷣ е͗днемъ ка́менемъ. црⷭ҇твова
35 сте а͗вмелеха. с͠нъ женмы е͗го.
36 наⷣ мѹж скмꙿскы. ꙗ͗ко бра́тъ
37 ва́шь е͗сть. ͗ а͗ще по ͗стннѣ.
38 ͗ по съвершеню сътворсте. ͗
39 е͗роваалѹ. ͗ домѹ е͗го. въ д͠не
40 шнї д͠нь. блвⷭ҇н бѹ́дете. ͗ все

л ѡ͗ а͗вмелесѣ ͗ то́ с на́м. ͗ а͗ще
не ͗ꙁыдеть ѡ͗гнь ͗ꙁъ а͗вмелеха.
͗ попалть мѹ́жа скмꙿскы. ͗
домъ маало́нь. ͗ ͗ꙁыдеть ѡ͗гнь
ѿ мѹ́жь скмескъ. ͗ ѿ домѹ
маалонѧ. ͗ попалть а͗вмелеха
͗ ѹ͗де (!) ѡ͗фамъ. ͗ пробѣже ͗ ͗
де въ пѹ́ть вꙿ вра. ͗ всел сѧ тꙋ
ѿ лца а͗вмелеша бра́та свое͗го
 ѡ͗блада а͗вмелеⷯ въ і͗͠л тр̀ лѣ
та. ͗ пѹст б͠гъ д͠хъ ꙁолъ межⷣꙋ
а͗вмелехомъ. ͗ межⷣѹ мѹж
скмꙿскы. ͗ похѹлша мѹж
скмꙿстї вꙿ домѹ а͗вмелехо
вѣ. ꙗ͗ко ͗ꙁвѣст непра́вдѹ.
о͠• с͠нвъ е͗ровааль. ͗ кро́вь ⷯ въ
ꙁложть на авмелеха брата ⷯ
ѹ͗б́вша а. ͗ на мѹжа скмꙿскы
ѹ͗крѣпвшаа рѹцѣ е͗го. ꙗ͗ко
же ѹ͗б бра́тїю свою. ͗ поста
вша е͗мѹ мѹж скмꙿстї ра
ꙁбоѧ на връсѣхъ гръскыⷯ. ͗ ра
ꙁꙿграблевахꙋ всѧ̀ ͗дѹщаа къ не
мѹ на пѹт
 повѣдаша а͗вмелехꙋ. ͗ прїде
гаадъ с͠нъ а͗ведовъ ͗ бра́тѧ е͗го
͗ прїдоша въ скмѣ. ͗ ѹ͗по
ваша ѡ͗ немъ мѹж скмꙿстї
͗ꙁдоша на село. ͗ ѡ͗бѹ͗маша
внограды ⷯ. ͗ ͗ꙁꙿгнѣтоша.
͗ сътворша лкы. ͗ влѣꙁоша
въ храмъ б͠га свое͗го. ͗ ꙗ͗ша ͗ п
ша. ͗ кленѧхꙋ а͗вмелеха
 ре́е гедеѡ͗нъ (!). с͠нъ а͗ведовъ. кто
е͗сть а͗вмелехъ. ͗л кто е͗сть
с͠нъ схмовъ. ꙗ͗ко да работа
е͗мъ е͗мѹ. не та л с͠на і͗еро
вааль. т̀ ꙁевѹль. ͗же стра́
жь е͗го е͗сть рабъ е͗мѹ. съ мꙋ
ж е͗моровы. ѿц͠а схмлѧ.

190ab
1 ͗ то̀ ꙗ͗ко да ͗мы емѹ рабое͗мъ (!).
2 кто́ же да́сть лю́д своѧ вꙿ рѹкꙋ
3 мою. ͗ преставлю ꙗ͗вмелеха. ͗
4 рекѹ а͗вмелехꙋ ѹ͗множѹ с́лѹ
5 свою. ͗ ͗ꙁыде ͗ слыша геѹ͗лъ. кн͠ꙁѧ
6 гра́да словеса галаадова. с͠на а͗ве
7 дова. ͗ раꙁꙿгнѣва сѧ ꙗ͗ростю
8 ͗ пѹст слы къ а͗вмелехꙋ съ да́
9 ромъ г͠лѧ. сѐ гаалъ с͠нъ а͗ведовъ
10 ͗ бра́тѧ е͗го прїдоша къ скмꙋ
11 с́ же въставлѧю͗ть гра́дъ на тѧ
12 ͗ нынѣ въстан но́щїю. ты̀ ͗ лю
13 дїе тво с тобою. ͗ пресѧд в се
14 лѣ. ͗ бѹ́деть ꙁаѹ͗тра. гдѐ въꙁы
15 де сл͠нце ѡ͗бѹтре. ͗ протѧгн
16 сѧ къ градꙋ. сѐ то́ ͗ людїе е͗го с н́
17 мъ ͗сходть к тобѣ. ͗ сътвор
18 ш е͗мѹ. ꙗ͗коже т лѹть рꙋ
19 ка твоѧ
20  въста а͗вмелехъ. ͗ вс̀ лю́дїе с н́
21 мъ но́щїю. ͗ пре́сѣдоша къ ск
22 мѣ на етыр ѧ́ст. ͗ бы́сть ꙁа
23 ѹ͗тра ͗ꙁыде гаалъ с͠нъ а͗ведовъ
24 ͗ ста прѣдъ вратъ градꙋ. ͗ въ
25 ста а͗вмелехъ. ͗ людїе ͗же с н́
26 мъ ѿ пресѣдъ. ͗ вдѣ гаа͗лъ. с͠нъ
27 а͗ведовъ люд. ͗ рее къ ꙁевѹлѹ.
28 сѐ народъ сходѧ съ ве́рхъ гръскыⷯ
29 ͗ реⷱ҇ емѹ ꙁевѹлъ. тѣню дꙋбра
30 въ ты̀ в́дш а͗кы мѹжа. ͗ пр
31 лож е͗ще гаалъ г͠лат. ͗ рее сѐ на
32 родъ съходѧ къ морю ѿ съдержаща
33 сѧ хлъма ꙁемлѧ̀. ͗ плъкъ е͗днъ
34 прходѧ ѿ пѹт дꙋбравꙿска в
35 дѧщемъ. ͗ рее к немѹ ꙁевѹлъ
36 кдѐ сѹ́ть ны́нѣ ѹ͗ста твоѧ г͠лю
37 ще. кто̀ е͗сть а͗вмелѣхъ. ꙗ͗ко
38 да работае͗мъ е͗мꙋ. не сѹ́ть л
39 людїе ѹ͗то се̏ ꙗже ѹ͗кор. ͗ꙁы͗
40 д ѹ͗бо̀ нынѣ. ͗ въплъ сѧ про

твѹ е͗мъ (!)
 ͗ꙁыд гаалъ прѣⷣ мѹж скмь
скы. ͗ ста протвꙋ а͗вмелехꙋ.
͗ прогна а͗вмелехъ. ͗ пробѣже
с лца е͗мꙋ. ͗ падоша ꙗ͗ꙁвьнї мно́
ѕ до вратъ гра́дныⷯ. ͗ вн́де а͗в
мелехъ въ а͗рма. ͗ꙁꙿгна ꙁавѹлъ
гаа͗ла. ͗ бра́тїю е͗го да не жветь
въ схмеⷯ. ͗ быⷭ҇ на ѹ͗трѧ. ͗ꙁы
доша людїе на поле. ͗ повѣдаша
а͗вмелехꙋ. ͗ поѧ воѧ раꙁдѣл на
тр ѧ́ст. ͗ пресѣде в селѣ. ͗ в
дѣ сѐ нарѡⷣ ͗ꙁыде ͗ꙁꙿ града. ͗ въ
ста на нѧ ͗ ͗ꙁб ѧ. а͗вмелехъ же
͗ старѣ͗шна ꙗ͗же с н́мъ. про
тѧгоша сѧ. ͗ сташа въ вратъ
градѹ. а͗ двѣ̀ ѧ́ст съ страны
на всѧ ꙗ͗же на селѣ ͗ ͗ꙁб ѧ всѧ̀
а͗вмелехъ же въплъѧше сѧ ве́
сь д͠нь то́. ͗ вꙿꙁѧ́ша гра́дъ ͗ лю
д ͗же вꙿ немъ ͗ꙁбша ͗ раꙁор
ша градъ. ͗ вꙿꙁѧ́ша стлъпъ. слы́
шаша мꙋж вс̀ стлъпа схемлѧ̀.
͗ вндоша въ тве́рдь домꙋ. връ
хъ врсїна. ͗ повѣдаша а͗в
мелехꙋ. ꙗ͗ко събраша сѧ вс̀ мꙋ
ж стлъпа схемꙿска. ͗ въꙁыде
а͗вмелехъ въ горꙋ. е͗лмонъ. са́
мъ ͗ вс̀ людїе с н́мъ. ͗ вꙁѧ а͗в
мелѣхъ секры в рꙋкы своѧ. ͗ ѹ͗
сѣе сно́пъ вѣ́͗ѧ. ͗ въꙁвⷣже ͗
полож на рамѹ своею. ͗ реⷱ҇ лю
демъ ͗же с н́мъ. ͗же вѣдесте
мѧ сътворѧща. сътворте
ско́ро. ꙗ͗коже ͗ а͗ꙁъ. ͗ ѹ͗сѣкоша
вс̀ лю́дїе вѣ͗е. ͗ по͗доша въ слѣ
дъ а͗вмелеха. ͗ въꙁложша тве
рдель. ͗ ꙁапалша ѡ͗ н́хъ тверде
ль ѡ͗гнемъ. ͗ ͗ꙁмроша вс̀ мѹ
ж стлъпа скемꙿска. до ты́

190cd
1 сѧщ мѹ́жь ͗ женъ. ͗ ͗де а͗вме
2 лехъ въ фвы. ͗ вар ю ꙗ͗т. стлъ
3 пъ же твръдъ бѧ́ше сред града
4 ͗ въбѣгнѹша тѹ. вс̀ мѹж
5 ͗ жены. ͗ всѧ старе͗шны гра́
6 да. ͗ ꙁапалша внеѹ͗дꙋ всѐ. ͗ въ
7 ꙁлѣꙁоша на въꙁꙿграженїе стлъпа.
8 ͗ прїде а͗вмелехъ до стлъпа. ͗ сꙋ
9 протвшѧⷭ҇ е͗мѹ
10 Прстѹп а͗вмелехъ до вратъ
11 стлъпѹ. ꙁапалт ѡ͗гнемъ. ͗
12 съверже жена е͗дна ꙁⷧмⷪокъ жръ
13 новны на главѹ а͗вмелеховѹ.
14 ͗ съкрѹш тѣ́мѧ е͗мѹ. ͗ въꙁп
15 ско́ро къ ѡ͗ⷮрокѹ с̀. носѧще ѡ͗
16 рѹжье е͗го. ͗ ре́е к немѹ. ͗ꙁꙿвлѣ
17 ц ме́ь ͗ ѹ͗б мѧ. е͗гда когда
18 рекѹть жена ѹ͗б е͗го. ͗ пробо
19 де  ѡ͗трокъ е͗го. ͗ вдѣ мѹ́жь
20 і͗͠ль. ꙗ͗ко ѹ͗мре тѹ а͗вмелехъ.
21 ͗ ѿ͗де мѹ́жь кожⷣо на мѣсто
22 свое. ͗ ѡ͗брат б͠гъ ꙁлобꙋ. ю͗же
23 сътвор ѿц͠ꙋ свое͗мꙋ. ѹ͗бвъ
24 о͠• братѧ своеѧ. ͗ всю ꙁлобѹ
25 мѹ́жь схемъ. ѡ͗брат б͠гъ на
26 главѹ ⷯ. ͗ въꙁыде на нѧ̏ клѧтва
27 ͗а͗фамова с͠на ͗е͗ровала
28  въста по а͗вмелесе. сптⷭ҇ і͗͗лѧ
29 фола с͠нъ фꙋѧ. с͠нъ брата ѿ͠ца е͗мꙋ.
30 мѹ́жь ͗сахаровъ. се́ же жвѧше
31 въ смре. въ горѣ е͗фремл̀. ͗ сꙋ
32 д і͗͠лв • к͠• лѣ́тъ. ͗ ѹ͗мре ͗ по
33 гребе сѧ в сѐм́ре
34 В лѣ́та же фолы бѣ̀ въ фрѹг͗сте
35 в странѣ марсꙋѧ флософъ. ͗же ѹ͗
36 мысл ѿ мѹскїѧ. сврѣл тро́
37 стю. ͗ помышлѧше въбожт
38 сѧ. Въ лѣта же бѣ̀ ͗раклсъ ро́
39 ͗скы. ͗ а͗ргонаѹ͗те
40  въста по немъ ͗а͗͗ръ. галаадтнъ.

͗ сѹд і͗͠лв •к͠• ͗ двѣ лѣта. ͗
быⷭ҇ е͗мѹ •л͠• ͗ два̀ с͠нвъ ꙗ͗ꙁдѧще
на тр десѧтⷯ ͗ дво̏ю ѡ͗слѧтѣⷯ.
л͠• теⷯ ͗ два̀ гра́да ͗мъ. ͗ проꙁва
хѹ ѧ села ͗а͗͗рова до д͠нешнѧ́го
д͠не. ͗же сѹ́ть въ ꙁемл галаадо
вѣ. ͗ погребе сѧ вꙿ камонѣ. ͗ пр
ложша с͠нве і͗͠лв сътворт
ꙁло̏ прѣⷣ г͠мъ. ͗ послѹж́ша ваа
лмѹ на старость тѹ. ͗ бого
мъ сѹрꙿскымъ ͗ богомъ сдонꙿскы
мъ. ͗ богомъ с͠нвъ моа͗вль. ͗ бо́
гомъ ͗ноплеменнкъ. ͗ ѡ͗ста
вша г͠а ͗ не работаша е͗мꙋ. ͗
раꙁꙿгнѣва сѧ ꙗ͗ростю г͠ь на ії͠лѧ
͗ ѿда́сть ѧ в рѹкꙋ флстмꙋ
͗ в рѹкѹ с͠нвъ а͗мꙿмонъ. ͗ ꙁаꙁл
ша. ͗ съкрѹшша с͠ны і͗͠лѧ вꙿ то
врѣмѧ. • і͠• лѣтъ въ ꙁемл а͗мо
ре͗сте  галаадовѣ. ͗ пре͗доша
с͠нве а͗мꙿмон і͗ѡ͗рданъ. въплъ
т сѧ на і͗ѹ͗дꙋ ͗ венїамна ͗ на
͗е͗фрема. ͗ въскорѣбѣша с͠нве
і͗͠лв ꙁѣло. ͗ въꙁпша с͠нве і͗͠лв
къ г͠ѹ г͠люще. съгрѣшхомъ
тобѣ ꙗ͗ко ѡ͗ставхомъ б͠гъ
на́шь. ͗ работахомъ въа͗лмъ
 рее г͠ь къ с͠номъ і͗͠лвымъ. е͗гда
ѹ͗то ѿ е͗гпта не сп͠сохъ ва́съ.
͗ ѿ а͗мореѧ. ͗ ѿ с͠нвъ а͗мꙿмонь.
͗ ѿ флстма. ͗ ѿ сдонѧнъ.
͗ ѿ а͗малка ͗ ѿ мадїама. ͗же
стѹжша ва́мъ. ͗ въꙁпста
къ мнѣ̀. ͗ с͠псохъ ва́съ ѿ рꙋкы
ⷯ. ͗ вы̀ ѡ͗ставсте мѧ. ͗ рабо
тасте бо́гомъ ͗нѣмъ. сего̀ дѣлѧ
не прложю спⷭ҇т ва́съ. ͗дѣ
те ͗ въꙁопсте къ бо́гомъ ꙗ͗же
͗ꙁꙿбрасте себѣ. ͗ т да вы̏ с͠псꙋ
ть. въ времѧ скорбенѧ ва́шего.

191ab
1  рекоша с͠нве і͗͠лв къ г͠ꙋ. съгрѣ
2 шхомъ сътвор на́мъ по всемꙋ
3 бл͠гомѹ. прѣⷣ ома тво͗ма.
4 то́ю ͗ꙁбав наⷭ҇ въ с́ д͠нь. ͗ ͗ꙁве
5 ргоша бо́гы тѹ́жⷣаа ͗ съ сред себе.
6 ͗ работаша г͠в е͗дномѹ. ͗ ѿне
7 можааше д͠ша е͗го ѿ трѹдѣ і͗͠л. ͗
8 въꙁпша с͠нве а͗мꙿмон. ͗ ста́ша
9 въ градѣ. ͗ събраша сѧ с͠нве і͗͠л
10 ͗ въплъша сѧ стра́жбѣ. ͗ реко
11 ша лю́де кн͠ꙁ галаа͗дꙿстї. мꙋ
12 жѹ къ подрѹгѹ свое͗мѹ. кто̀
13 мѹ́жь ͗же на́неть въплъѧ
14 т къ с͠номъ а͗мꙿмонемъ. ͗ бꙋде
15 ть кн͠ѕь всѣ́мъ жвѹщмъ въ
16 галаадѣ. ͗ еффае͗ же галаа͗дꙿскы
17  въꙁнесенъ с́лою. ͗ с́ленъ крѣ
18 постю. се́ же с͠нъ жены блѹ
19 днца. ꙗ͗же род галаада. ͗ е͗ффаа
20 ꙗ͗же род жена галїадова с͠нъ е͗мꙋ
21 ͗ въꙁмѹжаша с͠нве жены. ͗ ͗ꙁꙿгна
22 ша ͗ е͗фꙿфаа. ͗ рекоша е͗мѹ не пр
23 ѧстш сѧ вꙿ домѹ ѿц͠а нашего.
24 ꙗ͗ко с͠нъ жены блѹ́днца е͗с ты̀
25 ͗ всел сѧ въ ꙁемл̀ тововѣ 
26 ѡ е͗ѳфа. Се͗ е͗фѳа͗ быⷭ҇ ѿ колена данова.
27  ͗ꙁгнанъ же быⷭ҇ ѿ ѧꙁыка того. понеже бѣ
28 рабыннъ. ͗бо м͠т е͗го съблѹдвш съ ра
29 бомъ с́. ро́д е͗фѳаѧ ͗бо ͗ •в͠і• коленъ і͗͠ле
30 въ не мешаа͗хꙋть сѧ. но̀ бѣ кожⷣо ͗мъ свое
31 доⷭ҇анїе. сеⷢ раⷣ ѱалѡⷨскы г͠леть. ⷤ доⷭ҇ана́ вашеⷢ҇
32ꙁгнанъ же быⷭ҇ е͗фѳае ѿ колена свое͗го. въꙁы
33 де на горꙋ  прѣбываше е͗дⷩ тамо́. с͠нове же
34͗͠лев порабощен бы́ша ѿ ѧ͗ꙁыкъ не бѣ ⷨ
35 ѿ д͠хновена́. достꙋжв же с ͗ꙁ͠льтѧне.
36 не бѣ бо тогда с͠номъ ї͠левоⷨ кнѧꙁѧ. пр͗
37доша же къ е͗фѳаю молѧхꙋ пр́т на пособьⷨ
38о͗н же не восхоте рекъ і͗ѹ͗деѡ ꙗко а͗ꙁъ ͗ꙁгна
39нъ е͗смь ѿ колена свое͗го. да не мого пособа̀
40 творт в рат. ѡ͗н же съвѣщаа͗хѫ
е͗мѹ съ клѧтвою́ поставт е͗го кнѧꙁѧ всемѹ
ꙗ͗ꙁыкꙋ. аще пршеⷣ поможеⷮ ͗мъ на брань.

 събрахѹ сѧ къ е͗ффае мѹ́ж про́
ст. ͗ ͗ꙁдоша с н́мъ. ͗ бы́сть
по д͠нехъ. вое͗ваша с͠нве а͗мꙿмн
на і͗͠лѧ. ͗доша старц галаадов.
͗ поꙗ͗тъ нефѳаа ѿ ꙁемлѧ̀ тотовы.
͗ реко́ша къ е͗ффае͗в ход да бѹ́де
ш старе͗шна. да сѧ въплъмъ
на с͠ны а͗мꙿмо́нѧ. ͗ ре́е е͗ффае ста́
рцемъ галаадꙿскымъ. ѹ͗то не вы̀
л въꙁненавдѣсте мене. ͗ꙁꙿгна́
сте мѧ ͗ꙁ домѹ ѿц͠а мое͗го ͗ ѿпꙋ
стте мѧ ѿ себе. пото нынѣ пр
͗досте къ мнѣ̀. вънегда требꙋ
е͗те. ͗ рекоша ста́рц галаадꙿстї
къ е͗ффае͗в. сего рад нынѣ ѡ͗
братхом сѧ к тобѣ. да ͗деш
с на́м. ͗ да въплъш сѧ на с͠ны
а͗мꙿмонѧ. ͗ бѹ́деш на́мъ кн͠ꙁь
всѣмъ жвѹщмъ вꙿ галаа͗де.
͗ ре́е е͗фꙿфаес къ ста́рцемъ галаа͗
дꙿскымъ. а͗ще ѡ͗бращае͗ш вы̏ мѧ
въплъсте сѧ на с͠ны а͗мꙿмонѧ.
т̀ преда́сть ѧ г͠ь прѣдꙿ нам. ͗
а͗ꙁъ бѹдѹ ва́мъ кн͠ꙁь. ͗ рекоша
ста́рц галаадꙿстї къ е͗фꙿфаев.
б͠гъ бѹ́д по́слѹхъ межⷣѹ ва́м
͗ на́м. а͗ще по словѹ твое͗мѹ
та́ко сътвормъ
 ͗де ͗е͗ффае ста́рц галаа͗дꙿскы.
͗ поставша люде старе͗ш
ны надъ собою. ͗ кн͠ꙁь. ͗ г͠ла е͗ффае
всѧ̀ словеса своѧ прѣⷣ гмⷭ҇ъ. вꙿ ма
сфа. ͗ пѹст е͗фꙿфае слы къ ц͠рю
с͠нвь а͗мѧмонь г͠лѧ. то̀ мнѣ̀ ͗ то
бѣ. ꙗ͗ко прїде къ мнѣ въплъ
т сѧ на́ ꙁемл̀ мое. ͗ рее ц͠рь с͠нвъ
а͗ммонес къ. сло́мъ е͗фꙿфа͗евомъ
ꙗ͗ко вꙁꙿѧт і͗͠ль ꙁемлю̀ мою. въне
гда ͗ꙁыде ͗ꙁъ е͗г (!) ѿ а͗рнонь. до і͗аво
ка. ͗ до і͗ѡ͗рдана. ͗ нынѣ въꙁꙿвратї ю
191cd
1 с м́ромъ. ͗ ѿ͗дѹ. ͗ прлож еще
2 ͗е͗ффае. ͗ пѹст слы къ ц͠рю с͠но
3 въ авъа͗мꙿмонь. ͗ рекоша е͗мѹ. с̀це
4 г͠леть е͗ффае. нѣⷭ҇ вꙁѧлъ і͗͠ль ꙁе
5 млѧ моа͗влѧ. н̀ ꙁемлѧ̀ с͠нвъ а͗мъ
6 монь. е͗гда̀ ͗схожаше ѿ ꙁемлѧ е͗г
7 петꙿскыѧ. но̀ ͗де і͗͠ль въ пꙋсты
8 ню до морѧ ръмнаго. ͗ прїде до
9 кадсъ. ͗ пѹст і͗͠ль слы къ ц͠рю
10 е͗до́мꙿскѹ г͠лѧ. да про́͗дѹ ѹ͗бо̀
11 сꙿквоѕе ꙁемлю̀ твою. ͗ не послꙋ
12 ша ц͠рь е͗домескъ. къ ц͠рю моа͗вь
13 скꙋ пѹст ͗ не б͠лговол. ͗ сѣ
14 де і͗͠ль вꙿ кадсѣ. ͗ ход въ пꙋсты
15 н. ͗ ѡ͗бсѣде ꙁемлю̀ е͗до́млю. ͗
16 ꙁемлю̀ моа͗влю. ͗ прїде ѿ ꙁемлѧ
17 въстокъ. сл͠нцю моа͗вь. ͗ въпо
18 л сѧ ѡ͗б онѹ странѹ а͗рнонъ.
19 ͗ не влеꙁе въ предѣлы моа͗влѧ. ꙗ͗ко
20 а͗рнонъ бѣꙗ͗ше моа͗вль. ͗ пѹ
21 ст і͗͠ль слы къ сѡ͗нѹ ц͠рю а͗мо
22 ре͗скѹ ͗ ц͠рв есевонꙿскѹ. ͗ ре́е
23 е͗мѹ і͗͠ль. да мнѹ по́ ꙁемл̀ до
24 мѣста мое͗го. ͗ не вѣрова сѡ͗
25 нъ і͗͠лю. пре͗т по предѣлѹ
26 свое͗мѹ. ͗ събравъ сѡ͗нъ. всѧ̀
27 люд своѧ. ͗ въплъ сѧ въ а͗сеѧ.
28 ͗ въплъ сѧ къ і͗͠лю. ͗ преда́
29 сть г͠ь б͠гъ і͗͠лю сѡ͗на. ͗ всѧ̀
30 люд е͗го і͗͠лю ͗ ͗ꙁб ѧ ͗ прѧ і͗͠ль
31 всю̀ ꙁемлю е͗го. а͗мореѧ жвѹ
32 щаго на́ ꙁемл̀ то́ ͗ ѿ а͗рнонъ. до
33 ͗ а͗вокъ ѿ пꙋстынѧ і͗ѡрданѧ
34  ны́нѣ г͠ь б͠гъ і͗͠лвъ ͗ꙁꙿгна а͗мореѧ
35 съ лца людї своⷯ і͗͠лю. ͗ ты̀ пр
36 ѧстш ю. не прѧст тобѣ
37 хамосъ бо́гъ тво. да прѧст
38 ш всѧ ꙗ͗же ͗ꙁꙿгна г͠ь б͠гъ на́шь.
39 съ лца ва́шего. ты̀ прѧст
40 ͗мъ. ͗ ны̀нѣ е͗гда бл͠жа е͗с ты̏.

па́е валаа͗ка. с͠на сепфорова. ц͠рѧ
моа͗влѧ. е͗гда̀ котораа сѧ съ і͗͠ле
мъ. ͗л воюѧ вое͗ва на нѧ. въне
гда всел сѧ і͗„͠ль въ е͗севонь ͗ въ
предѣлы е͗го ͗ въ всѧ грады е͗го.
͗же ѹ͗ і͗ѡрдана • т͠• лѣтъ. по
то не ͗ꙁбав ͗же въ времѧ то̀.
а͗ꙁъ же не съгрѣшхъ к тобѣ. а͗
ты сътворш съ мною ꙁло́бъ
съдѣлат мнѣ. да сѹд г͠ сꙋдѧ
днеⷭ҇ межⷣѹ с͠ны і͗л͠вы. ͗ междꙋ
с͠ны а͗мꙿмонѧ. ͗ не послѹша ц͠рь
с͠нвъ а͗ммонь. словесъ е͗ффае͗въ
ꙗ͗же пѹст к немѹ
 быⷭ҇ на е͗фꙿфа д͠хъ г͗нь ͗ мнѹ гала
а͗да манасю. ͗ стра́жбѹ галаа͗
довѹ. ͗ ѿ стражбы галаа͗довы
͗ на ͗нѹ странѹ с͠нвъ а͗мꙿмонь.
͗ мол сѧ е͗ффа мл͠твою г͠в ͗
ре́е. а͗ще преда́нїемъ предас мнѣ
с͠ны а͗мꙿмо́нѧ вꙿ рѹкꙋ мою. ͗ да бꙋ
деть ͗же ͗ꙁыдеть ѿ вратъ до
мѹ мое͗го протвѹ мнѣ. въне
гда ѡ͗бращю сѧ с м́ромъ ѿ с͠нвъ а͗мꙿмо
нь. да бѹ́деть всѐсъжⷣежене.
г͠в. ͗ въꙁнесѹ •л͠• всѐсъжⷣеже
не. ͗ мнѹ е͗фꙿфае къ с͠номъ а͗ммо
немъ въплът сѧ на нѧ. ͗ пре
да́сть ѧ г͠ь в рꙋкѹ е͗го. ͗ ͗ꙁб ѧ ѿ
а͗ро͗ра. до́ндеже прїт в сем
нѳъ •к͠• гра́дъ. ͗ до а͗велѧ вно
градомъ врѣдъ вел́къ ѕѣло
 съвратша сѧ с͠нве а͗мѧмон съ л
ца с͗нвъ і͗͠ль. ͗ прїде е͗фѳае͗ в ма
сѳъ въ до́мъ сво́. ͗ сѐ дꙿщ е͗го схо
жааше протвѹ е͗мѹ. съ бѹ
бны ͗ с л́кы. с́ же ͗ноада е͗мꙋ
сѹ́щ. ͗ не бѣꙗ͗ше е͗мѹ дрꙋгаго
с͠на ͗ дрꙋгыѧ дꙿщер ра́ꙁвѣ сеѧ.
͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко са́мъ вдѣ. растерꙁа

192ab
1 р́ꙁы своѧ. ͗ рѣⷯ дꙿщ моѧ преста
2 мѧ. вътренъ (!) быⷭ҇ прѣдъ о
3 ма мо͗ма. а͗ꙁъ бо̀ ѿверꙁохъ ѹ͗
4 ста своѧ къ г͠в ѡ͗ тобѣ. ͗ не въ
5 ꙁмогѹ ѡ͗братт
6  рее къ немѹ ѡ͗͠е. а͗ще ѡ͗ мнѣ ѿ
7 връꙁлъ е͗с ѹ͗ста своѧ къ г͠в.
8 сътвор мнѣ̀ ꙗ͗ко же е͗сть. ͗шло
9 ͗ꙁо ѹ͗стъ твоⷯ. е͗лꙿма же сътво
10 р г͗ь ѿме́сть врагомъ тво͗мъ
11 ѿ с͠нвъ а͗ммо́нь. ͗ ре́е къ ѿц͠ѹ
12 с̀. да сътвор ѿц͠ь мо́ сѐ сло́во
13 но̀ не дѣ мене два̀ мцⷭ҇а. да ͗дѹ ͗
14 въꙁыдѹ на горы. ͗ плаю сѧ двтⷭ҇ва
15 мое͗го. аꙁъ ͗ дрꙋгы моѧ ͗ рее ͗д
16 ͗ ѿпѹст ю на два̏ мцⷭ҇а. ͗де сама
17 ͗ дрѹгы еѧ. ͗ плака сѧ д͠вьства
18 свое͗го по горамъ ͗ быⷭ҇ на конець ме
19 сѧцю. ͗ въꙁꙿврат сѧ къ ѿц͠ꙋ с̀.
20 ͗ сътвор е͗фрае молбꙋ ею͗же сѧ
21 ѡ͗бѣща. с́ же не поꙁна мѹжа. ͗
22 быⷭ҇ ꙁаповѣдь въ і͗͠л ѿ года ͗ до
23 года. хожаахꙋ дꙿще́р і͗͠лѧ плака
24 т сѧ дꙿщер е͗ффае͗вы. галад
25 тна •д͠• д͠н вꙿ лтѣ (!). ͗ въꙁп
26 мѹ́жь е͗ѳре́мль. ͗ прїде в севе
27 ръ. ͗ рее къ е͗ффае͗в. пото
28 мнѹвъ плът сѧ на с͠ны а͗мꙿмо
29 нѧ. а͗ наⷭ҇ не поꙁывае͗ть съ бⷭоⷪю.
30 до́мъ тво́ ꙁапал ѡ͗гнемъ ѡ͗ то
31 бѣ. ͗ ре́е кꙿ нмъ е͗ффае свою мь
32 стѧ. а͗ꙁъ бѣⷯ ͗ людїе мо. с͠нве же
33 а͗мꙿмон вое͗вахꙋ на мѧ ꙁѣло. ͗
34 въꙁпⷯ къ ва́мъ ͗ не с͠псете мене
35 ѿ рѹкъ ⷯ. ͗ вдѣⷯ ꙗ͗ко не бѣꙗ͗ше
36 с͠псаю͗щⷯ. ͗ положⷯ д͠шю свою вꙿ рꙋ
37 кѹ свою. ͗ мнѹⷯ къ с͠номъ а͗аммо́
38 немъ. ͗ преда́сть ѧ г͠ь в рꙋкꙋ мо
39 ею. въскѹю прїдосте на мѧ ве́
40 сь д͠нь. въплъте сѧ къ мнѣ.

 събра е͗ффае мѹ́жа галаа͗дꙿскы.
͗ въплъ сѧ на е͗ѳрема. ͗ ͗ꙁб
ша мѹж галаа͗дꙿстї е͗фрема.
ꙗ͗ко нарекоша ѹ͗целевше е͗фремл̀.
мы галаадъ сред е͗фрема. прохо
ды і͗ѡрдана. ͗ рѣша ѹ͗цѣвшї е͗ѳре́
мл̀. да мнемъ. ͗ рекоша ͗мъ
мѹж галаа͗дꙿстї. да ͗л ѿ е͗фре
мовы. ͗ рекоша нѣсмь. ͗ рекоша
͗мъ рцѣте ꙁавѣтъ. не ѹ͗пра́
вша г͠лат е͗д́нако. ͗ ѡ͗сѧгоша
ⷯ. ͗ ͗ꙁбодоша ⷯ въ проходѣхъ і͗ѡ͗рда
нхъ. ͗ падоша вꙿ то врѣмѧ ѿ е͗
фрема •м͠• ͗ двѣ̀ тысѹщ
 сѹде е͗фѳа і͗͠лв. ѕ͠• лѣ́тъ.
͗ ѹ͗мре е͗ффае галаа͗дтнъ. ͗
погребе сѧ въ градѣ свое͗мъ гала
а͗дѣ. ͗ сѹд по немъ і͗л͠в. въ
а͗сꙿса  ѿ е͗флѡ͗ма. ͗ бѣꙗ͗хѹ е͗
мѹ •л͠• с͠нвъ . ͗ • л͠• дꙿще́р
͗же ѿда венъ (!) ͗ • л͠• женъ прве
де ͗ꙁо внѹ. ͗ сѹд • ꙁ͠• лѣ́тъ
і͗͠лв. ͗ ѹ͗мре васꙿса. ͗ погребе
сѧ въ вфлеѡ͗мѣ
 сѹд по немъ і͗͠лв е͗гломъ • і͠•
лѣ́тъ. ͗ ѹ͗мре е͗гломъ ꙁаѹ͗лоннъ.
В та же лѣта бѣ̀ въ е͗лꙿлнѣхъ.
влъхва сꙋѹ͗ла е͗рѹфе͗ска. Въ та
же лѣта црⷭ҇твова въ фрѹг
͗сте странѣ. троⷭ҇ ͗же бѣ̀ ѿц͠ь
͗ловъ
Сѹд по немъ і͗̀лв а͗водонъ. с͠нъ
е͗ллховъ фарафонтнъ. ͗ бѣ
ꙗ͗ше е͗мѹ •м͠• с͠нвъ. ͗ •л͠• ѹ͗нꙋ
къ е͗го. ͗ е͗ꙁдѧща на •о͠• ѡ͗селъ.
͗ сѹд і͗͠лв •͠• лѣтъ. ͗ ѹ͗мре
а͗мꙿдонъ с͠нъ е͗ме͗хеевъ фарафо
нтнъ. ͗ погребе сѧ въ фафонѣ
въ ꙁемл̀ е͗фремл̀. ͗ вꙿ горѣ ма
кковѣ.  прложша с͠нве і͗͠лв.

192cd
1 сътворт ѕло̏ прѣдъ гмⷭ҇мъ. ͗
2 преда́сть в рꙋкѹ фстлмь
3 лю •м͠• лѣтъ
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16 ѡ͗ ꙁаѧт самсона наꙁарѧ
17 нна. Сло́во • н͠в•
18  бѣꙗ͗ше мѹ́жь въ ѡ͗посаре. ѿ
19 пле́мен да́нова. ͗мѧ же е͗мѹ
20 мано́. ͗ жена е͗го непло́ды не ра̀
21 жааше. ꙗ͗в же сѧ а͗г͠глъ г͠нь къ
22 женѣ. ͗ ре́е к не́. сѐ ѹ͗бо̀ ты непло́
23 ды ͗ не родш̀. ꙁаенш ͗ род
24 ш с͠нъ. ͗ ны́нѣ снабд ѹ͗бо̀. ͗
25 не п́ вна н ѡ͗ловны. н ꙗ͗жь
26 не́ста нто́же. ꙗ͗ко се въ ѹ͗
27 тробѣ прїмеш ͗ породш с͠нъ
28 желѣꙁо на главѹ е͗го не въꙁыдеть.
29 ꙗ͗ко наꙁареннъ б͠гов бѹ́деть.
30 ѡ͗троѧ ѿ ре́ва ͗ сѐ нанеть спа
31 ст і͗͠лѧ ѿ рѹкы ͗ноплеменн
32 къ. ͗ влѣꙁе жена ͗ рее мѹжев
33 свое͗мꙋ г͠лющ л͠къ б͠жї ко мнѣ
34 прїде. ͗ ѡ͗браꙁъ е͗го ꙗ͗ко ѡ͗бра
35 ꙁъ а͗г͠гльскы  страшенъ ꙁѣло. ͗
36 въпрошахъ е͗го ѿкѹдꙋ е͗сть. ͗
37 мен свое͗го не повѣда м. ͗ реⷱ҇ м
38 сѐ ты̀ въ ѹ͗тробѣ ꙁанеш ͗ ро
39 дш с͠нъ. ͗ ны́нѣ не п́ вна
40 н ѡ͗ловны. н ꙗ͗жь нтоⷤ неста.

ꙗ͗ко наꙁареннъ бѹ́деть ѡ͗троѧ
б͠гов ѿ ѹ͗тробы до сего д͠не сꙿмръ
т е͗го
Помол сѧ мано́ къ г͠в. ͗ рее въ мнѣ
л л͠къ г͠ б͠жї е͗гоже е͗с пѹст
лъ. да прїдеть къ на́мъ. да на
кажеть наⷭ҇. то̀ сътвормъ ѡ͗
троѧт ражⷣаю͗щемѹ сѧ. ͗ по
слѹша б͠гъ молбы маное͗вы. ͗ пр
͗де а͗г͠глъ г͠нь па́кы къ женѣ. с́ же
сѣдѧше на селѣ. мано́ же мѹ́жь
еѧ не бѣꙗ͗ше с нею. ͗ потꙿща сѧ
жена. ͗стекш повѣда мѹ́жꙋ
свое͗мѹ. ͗ рее кꙿ немѹ. сѐ ꙗ͗в сѧ
мѹ́жь къ мнѣ̀ ͗же прходть
д͠н къ мнѣ. въста ͗ ͗де мано́
въ слѣдъ жены своеѧ. ͗ прїде
къ мѹ́жꙋ ͗ ре́е е͗мѹ. ты̀ л е͗с
мѹ́жь г͠лавы къ жене. ͗ ре́е
а͗г͠глъ а͗ꙁъ. ͗ рее мано́ ны́нѣ да
прїдеть сло́во твое. то̀ е͗сть
сѹ́дъ ѡ͗троѧт ͗ творенїе е͗го.
͗ рее а͗г͠глъ г͠нь къ маное͗в. ѿ сего
е͗же г͠лахъ къ жене да снабдть
ѿ всего ͗сходѧщаго ͗ꙁ вногра
да не ꙗ͗сть. ͗ вна ͗ ѡ͗лѹ да не п
е͗ть. всѐ е͗лко ꙁаповѣда е͗ да
снабдть.  рее мано́е а͗̀г͠глѹ
г͠ню. да тѧ понѹдмъ ͗ сътво
рмъ прѣⷣ тобою ко́ꙁлще ѿ ко́ꙁъ.
͗ рее а͗г͠глъ б͠жї къ маное͗в.
а͗ще мѧ нѹдш не ꙗ͗мъ ѿ хлѣ
бъ твоⷯ. но̀ а͗ще сътворш
всѐсъжⷣежене г͠в. то̀ въꙁне
се . не вѣдѧа͗ше бо̀ мано́. ꙗ͗ко
а͗г̀глъ г͠нь то̀. ͗ ре́е мано къ а͗г͠ге
лꙋ б͠жю. то̀ т е͗сть ͗мѧ.
да е͗гда прїдеть сло́во твое про
славтꙿ мѧ (!). ͗ рее е͗мꙋ а͗г͠глъ г͠нь
пото́ сѐ въпрошае͗ш ͗мен моеⷢ҇

193ab
1 се́ же е͗сть ю́дно. ͗ поꙗ͗тъ мано́
2 ко́ꙁлщь ѿ ко́ꙁъ. ͗ требѹ ͗ꙁнесе на
3 ка́мень г͠в. юдесно творѧщю г͠ꙋ
4 маноⷤ ͗ жена е͗го поꙁороваста. ͗
5 быⷭ҇ вꙿнегда въꙁыде пламы. вы́ше
6 тре́бнка до н͠бсе. ͗ въꙁыде а͗г͠глъ
7 г͠нь въ пла́мен тре́бнка. маноⷤ
8 ͗ жена е͗го смотрѧста. ͗ падоста
9 н́ць на ꙁемл̀. ͗ не прлож кꙿ семꙋ
10 а͗г͠глъ г͠нь ꙗ͗вт сѧ маное͗в. н
11 къ жене е͗го. тогда ѹ͗ведѣ но́е (!) ꙗ͗ко
12 а͗г͠глъ г͠нь е͗сть
13  реⷱ маное къ жене свое. смрътїю
14 ѹ͗мреве е͗гда б͠га вдѣховѣ. ͗ рее
15 е͗мѹ жена е͗го а͗ще бы̀ хотѣлъ б͠гъ
16 ѹ͗морт ны. то̀ не вꙁѧлъ бы̀ ѿ рꙋ
17 кѹ наю всесъжⷣеженїа требы. ͗
18 не бы покаꙁалъ на́ма всего сего̀ . ͗ ꙁа
19 ѧ ͗ пород с͠на ͗ нарее ͗мѧ е͗мꙋ са
20 ѱонъ. ͗ въꙁмѹжа ѡ͗троѧ ͗ бл͠в
21 е б͠гъ . ͗ наѧтъ д͠хъ г͠нь ходт
22 с н́мъ въ плъцѣ дановѣ. сред са
23 раака ͗ средѣ е͗сфаѡ͗ла.  сн́де са
24 мꙿсонъ въ фа́мнафа. ͗ вдѣ же
25 ѹ вꙿ фамнафе. ѿ дще́рь ͗нопле
26 меннкъ. ͗ въꙁгодѣ прѣⷣ нмъ
27 ͗ въꙁыде ͗ повѣда ѿц͠ꙋ свое͗мѹ
28 ͗ м͠тр свое. ͗ рее женѹ в́дѣⷯ
29 въ фамнафе ѿ дщѐрь фꙋлст
30 мль. ͗ нынѣ по͗мете ю мнѣ же
31 не. ͗ рее е͗мѹ ѿц͠ь е͗го ͗ м͠т. егⷣа
32 нѣⷭ҇ дще́рь ѿ братѧ твоеѧ. ͗ ѿ
33 всѣхъ людї моⷯ. ꙗ͗ко ты̀ ͗деш
34 поꙗ͗тъ женѹ ѿ ͗ноплеменнкъ
35 ѡ͗брѣꙁанныⷯ
36  рее саѱонъ къ ѿц͠ꙋ своемѹ. тꙋ
37 м по͗м ꙗ͗ко та м го́дна прѣдъ
38 ома мо͗ма. ѿц͠ь же е͗го ͗ м͠т
39 е͗го не раꙁꙋмѣста ꙗ͗ко ѿ г͠а е͗сть.
40 ꙗ͗ко ме́сть съ въꙁыскае͗ть ѿ ͗но

племеннкъ. въ то бо̀ врѣмѧ ͗но
племеннц владѧхꙋ с͠ны і͗͠лѧ.
͗ сн́де саѱонъ ͗ ѿц͠ь е͗го ͗ м͠т е͗го
въ фамна́фѣ. ͗ прїдоша до вно
града фамнафа. ͗ сѐ лвщь ре
вы прот́вѹ е͗мꙋ. ͗ погна на́ нь
д͠хъ г͠нь ͗ съкрѹш . ꙗ͗ко съкрꙋ
шт ко́ꙁлща. ͗ нто́же бѣ
ꙗ͗ше в рꙋкѹ е͗го. ͗ не повѣда ѿц͠ꙋ
с̀ ͗ м͠тр е͗же сътвор. ͗ ше́дꙿше
͗ съвѣщаша жене. ͗ въꙁгодѣ прѣⷣ
ома саѱонѹ ͗ въꙁꙿврат сѧ по
д͠нехъ поꙗ͗т ю. ͗ съврат сѧ в́
дѣт трꙋпъ лвовъ. ͗ сѐ ро́ бе
лъ. въ ѹ͗стѣхъ лво́вѣхъ. ͗ ме́дъ
͗ꙁѧть ѿ ѹ͗стъ е͗мѹ на рꙋкѹ. ͗
͗дѧа͗ше ꙗ͗ды. ͗ ꙗ͗дъ ͗де къ ѿц͠ꙋ
͗ къ м͠тр. ͗ да́сть ͗ма ͗ ꙗ͗ста. но̀
не повѣда ͗ма ꙗ͗ко ѿ лва ͗ꙁѧ ме́дъ.
͗ сн́де ѿц͠ь е͗го къ невѣсте. ͗ съ
твор самсонъ п́ръ. ꙁ͠• д͠нї ꙗ͗ко
творѧⷮ тако ѹ͗ноты
 быⷭ҇ вънегда наѧша сѧ боꙗ͗т е͗го
прстав е͗мѹ. л͠• ю͗ношь. ͗
бѣꙗ͗хꙋ с н́мъ. ͗ рее ͗мъ самсонъ
да вы̀ прложю гадане. а͗ще ка
жюще скажете мнѣ въ седм д͠нь
пръныхъ да вамъ дамъ. л͠• по
нѧвъ ͗ •л͠• р́ꙁъ́ а͗ще л не може
те ͗сповѣдат мнѣ. то̀ дасте вы̏
мнѣ • л͠• понѧвъ. ͗ • л͠• ͗ꙁмѣ
нныⷯ р́ꙁъ. ͗ реко́ша е͗мѹ прело
ж гаданїе твое. да слы́шмъ е
͗ рее ͗мъ. то̀ ꙗ͗домо ͗ꙁыде ѿ
е͗дꙋщаго. ͗ ѿ крѣпка сла́дко. ͗
не могоша ͗сповѣдат гаданїа
до треⷯ д͠нъ. ͗ быⷭ҇ въ етверты
͗ рекоша жене самсонѣ. прельст
ѹ͗бо̀ мꙋжа свое͗го. да т повѣ
сть гадане. е͗гда когда ꙁапалм тѧ.

193cd
1 ͗ до́мъ ѿц͠а твое͗го ͗л ѡ͗ѹ͗божа
2 ть съꙁвасте наⷭ҇. плака сѧ жена са
3 мсонѧ къ немѹ. ͗ ре́е е͗мѹ. ра́ꙁвѣ
4 ненавдш мене. ͗ не въꙁлюб
5 лъ е͗с ме́не ꙗ͗ко гаданїе е͗же е͗с
6 прѣⷣложлъ с͗номъ людї мо͗хъ
7 не повѣда е͗го мнѣ. ͗ рее самсонъ
8 сѐ. ѿ͠цꙋ свое͗мѹ ͗ м͠тр свое не
9 повѣдаⷯ. а͗ тобѣ л повѣмъ. ͗
10 плака сѧ къ немѹ въ седмы д͠нь въ
11 же бѣ̀ п́ръ ͗мъ. ͗ быⷭ҇ въ д͠нь
12 седмы. ͗ повѣда е ꙗ͗ко стѹ
13 ж е͗мѹ. с́ же повѣда с͠номъ
14 людї своⷯ. ͗ рекоша е͗мѹ мѹ́
15 ж гра́днї въ то́ д͠нь седмы
16 прежⷣе ꙁашествѧ сл͠нцю. то̀
17 сладѧ͗шее медꙋ. то̀ крѣпее
18 лꙿва. ͗ рее ͗мъ самсонъ. а͗ще не
19 бы́сте прмѹл ѹ͗нца мо
20 еѧ. то не бы́сте ѹ͗вѣдал гада
21 нїа мое͗го. ͗ ѹ͗прѧм на́ нь д͠хъ
22 г͠нь. ͗ сн́де въ ѡ͗сколонꙋ. ͗ ͗ꙁб
23 в н́хъ •л͠• мѹ́жь ͗ вꙁѧ р́ꙁы ͗хъ
24 ͗ да́сть р́ꙁы повѣдавꙿшмъ га
25 данїе. ͗ раꙁꙿгнѣва сѧ ꙗ͗ростїю са
26 мсонъ ͗ въꙁыде вꙿ до́мъ ѿц͠а своеⷢ҇
27 ͗ с́де сѧ жена самсонѧ с кꙋр 
28  бы҇ по д͠нехъ въ д͠н жа́твы пше
29 нца. ͗ прсѣт самсонъ жены
30 своеѧ несы́ ко́ꙁлщь ѿ ко́ꙁъ. ͗
31 рее днеⷭ҇ влѣꙁꙋ къ жене свое въ
32 храмъ ͗ не да́сть е͗мѹ ѿц͠ь еѧ
33 влѣꙁт. ͗ ре́е ѿц͠ꙋ еѧ г͠лѧ ненав
34 дѧ еѧ. рекохъ ꙗ͗ко ненавдѧ
35 еѧ ͗ ѿдахъ ю́ е͗дномꙋ ѿ дрꙋгъ
36 своⷯ. да ͗л нѣсть сестра е͗ѧ
37 меншаа ѹ͗нꙿш еѧ. блажене͗ш
38 е͗сть да т бѹ́деть ѹ͗ неѧ мѣ
39 сто. ͗ рее е͗мѹ самсонъ. ́стъ
40 бѹ́дꙋ е͗д́ною ѿ ͗ноплеменнⷦ҇.

ꙗ͗ко сътвор сꙿ н́м а͗ꙁъ ꙁѣ́ло (!). ͗
͗де самсонъ. ͗ •т͠• лсць. ͗ вꙁѧ
т͠• свѣщь. ͗ вѧꙁа ѡ͗паше къ вꙿпа
ш. ͗ полож е͗днѹ свѣщꙋ. ме
жⷣꙋ двема ѡ͗па́шꙿма ͗ првѧꙁа.
͗ ражⷣеже ѡ͗гнь въ свѣщаⷯ. ͗ пꙋ
ст вꙿ н́вы ͗ноплеменнкъ. ͗
ꙁапал н́вы ͗ до гѹменъ ͗ до в
ноградъ ͗ маслѧ. ͗ рекоша ͗но
племеннц кто̀ сътвор сѐ. ͗
рекоша самꙿсонъ ꙁѧ́тъ фамнаф
е͗вь. ͗ поꙗ женѹ е͗мѹ ͗ да́сть ю
е͗д́номѹ ѿ дрꙋгъ своⷯ. ͗ въꙁы
доша ͗ноплеменнц ͗ ꙁапалша
ю ͗ до́мъ ѿц͠а еѧ ѡ͗гнемъ. ͗ ре́е
͗мъ самсонъ. а͗ще сътворте вы̏
та́кожⷣе. а͗ще не мꙿщю въ ваⷭ҇. то̀
после же въстанꙋ. то̀ се ѧ не ͗ꙁво
лю. но̀ ѿмꙿще́не мое ѿ кожⷣо ва́
съ сътворю ͗ сѣде скво́жен ка
мыка. ͗ ͗ꙁб ѧ мы́шцею. на сте
гно ꙗ͗ꙁвѹ велкꙋ. ͗ сн́де въ во
доте. ͗ вꙿ пещере та́мл. ͗ въ
ꙁыдоша ͗ноплеменнц. ͗ въ
плъша сѧ къ ѹ͗дѣ ͗ꙁꙿвергоша
сѧ в лахсъ. ͗ ре́е мѹ́жь і͗ѹ͗д
нъ. пото прїдосте на ны. ͗ реко́
ша ͗ноплеменнц свѧꙁать са
мсона. ͗ въꙁыдохомъ сътвор
т е͗мꙋ. ꙗ͗коже ͗ сътвор ͗ на́
мъ ͗ сндоша ͗ • т͠• мѹ́жь ѿ 
ѹ͗ды. къ сво́жн ка́мыка ͗та
млѧ. ͗ рекоша къ самсонꙋ не ве́
с ꙗ͗ко владею͗ть на́м ͗нопле
ннц. да то̀ сътвор на́мъ.
͗ рее ͗мъ самꙿсонъ. ꙗ͗коже м
сътворша та́коже ͗ сътво
рхъ ͗мъ. ͗ рекоша е͗мѹ свѧꙁа
т тебе прїдохомъ. ͗ предат
тѧ ͗ноплеменнкомъ вꙿ рѹцѣ

194ab
1 ͗ реⷱ҇ ͗мъ самсонъ. кленете сѧ мнѣ̀
2 да мене ѹ͗бе͗те вы̏. ͗ предад
3 те мѧ ͗мъ. ͗ рекоша е͗мѹ г͠люще
4 н̀. но̀ свѧжемꙿ тѧ ͗ предамъ тѧ в рꙋ
5 цѣ ⷯ. ͗ смрътю не ѹ͗мормъ тѧ
6 ͗ свѧꙁаша е͗го ѹ͗ж но́вы ͗ ͗ꙁведо
7 ша ѿ камен того. ͗ прведоша
8 е͗го къ елюст
9 ноплеменнц же клкнꙋша ͗ сте
10 коша сѧ протвꙋ е͗мѹ. ͗ въꙁыде
11 на нь д͠хъ г͠нь. ͗ бы́ша ѹ͗ж на рꙋкꙋ
12 е͗го ꙗ͗ко ͗ꙁꙿгреб ѧ е͗гда ѡ͗бонѧю
13 ть ѡ͗гнь ͗ расꙿсыпаша сѧ ѹ͗ж ѿ рꙋ
14 кѹ е͗го. ͗ ѡ͗брете е́люсть повръ
15 женѹ ͗ простертъ рѹкѹ ͗ вꙁѧ ю
16 ͗ ͗ꙁб е͗ю тысѧщю людї. ͗ рее
17 самсонъ. е́люсть ѻ͗слею потре
18 бѧ потребⷯ е. ꙗ͗ко елюстью ѡ͗
19 слею тысѧщю мꙋжь ͗ꙁбⷯ. ͗ быⷭ҇
20 ꙗ͗ко ѹ͗ста г͠ь г͠лѧ ͗ поверже е́лю
21 сть. ͗ проꙁва мѣ́сто то̀ ͗ꙁбо́
22 елюстны. ͗ въжꙿжеда сѧ ꙁѣ
23 ло ͗ въꙁоп къ г͠ꙋ. ͗ рее ты̀ ѹ͗го
24 д в рꙋцѣ раба твое͗го. с не́мъ ве
25 л́кы се́. ͗ нынѣ ѹ͗мрꙋ жажⷣею
26 ͗ вѧпадꙋ в рꙋкы неѡ͗браꙁныⷯ
27 Поверже б͠гъ ꙗ͗ꙁвꙋ въ елюсть.
28 ͗ꙁыде ͗ꙁ неѧ вода ͗ п́ . ͗ въꙁꙿвра
29 т сѧ д͠хъ е͗го ѿд͠ха (!). сего рад про
30 ꙁва сѧ  ͗мѧ ͗стонкъ проꙁы
31 ваю͗щего. ͗же е͗сть вꙿ елюст ͗
32 до́ сего д͠не. ͗ сꙋд і͗͠лв въ д͠н ͗но
33 племеннкъ • к͠• лѣтъ. ͗ ͗де са
34 мсонъ въ гаꙁꙋ. ͗ вдѣ тѹ̀ женꙋ блꙋ
35 днцю. ͗ пр́де къ не́ ͗ повѣда
36 ша гаꙁее͗мъ г͠люще. самсонъ прї
37 де. ͗ ѡ͗быдоша ͗ прсѣдоша е͗мꙋ
38 всю̀ но́щь въ вратъ гра́дныⷯ. ͗ по
39 та͗ша сѧ всю̀ но̀щь г͠люще. дондеⷤ
40 ѡ͗ст͠т сѧ ѹ͗трна да ѹ͗бье͗мъ.

͗ спа́ самсонъ до полꙋнощ ͗ ꙁахт
две́р ѡ вратнною гра́да. съ ѡ͗бѣма
подобьема. ͗ въꙁвⷣже ѧ с ꙁаворою
͗ въꙁлож на ра́мо. ͗ въꙁнесе ѧ на
връхꙋ горы ꙗ͗же прѣⷣ хеврономъ ͗
полож ѧ тꙋ. ͗ бы́сть по семъ. ͗
въꙁлюб женꙋ въ а͗ларкнѹ. ͗
мѧ же е͗ далда. ͗ въꙁыдоша к не́
кн͠ѕ ͗ноплеменнкъ. ͗ рекоша
е прельст е͗го вꙿ е́мъ е͗мѹ крѣ
пость велка е͗сть. ͗ мъ въꙁмо́
жемъ на нь ͗ свѧжемъ ͗ смрт
е͗го. а͗ мы тобѣ дамы • а͠• мѹ́жь ͗
р͠• сребра ͗ рее далда къ сомсонѹ
повѣжь м въ е́мъ т е͗сть крѣ
пость велкаа. ͗ ́мъ свѧжеш
сѧ ͗ да смрш. ͗ рее къ не́ самсо
нъ. а͗ще свѧжют мѧ седм тѧ
твъ мо́крым ͗ не͗стлѣвш
м ͗ ѿнемогꙋ. ͗ бѹдѹ ꙗ͗ко е͗д́нъ
ѿ л͠къ. ͗ въꙁнесоша е͗ кн͠ѕ ͗но
племеннкъ седмью тѧтвъ ͗ свѧ
ꙁа  ͗м. ͗ прꙗдⷤꙋ с̀ посад въ хра
мѣ. ͗ рее е͗мꙋ ͗ноплеменнц ͗дꙋ
ть на тѧ самсоне. ͗ расꙿсыпа тѧ
твы а͗кы кто̀ претръгнеть пла
стъ ͗ꙁꙿгребѧнъ вънегда ѡ͗бонѧеть
ѡ͗гнь ͗ не веде сѧ крѣпость е͗го
 рее далда къ самсонꙋ. сѐ прельст
мѧ ͗ г͠ла къ мнѣ лжю. нынѣ ѹ͗бо̀
повѣжь м ́мъ свѧжеш сѧ.
͗ рее кꙿ не́ самсонъ. а͗ще ѹ͗вѧжю
ще мѧ ѹ͗вѧжете ѹ͗ж но́вы. ͗
мже нѣⷭ҇ дѣлано ͗ ѿнемогѹ ͗ бꙋ
дꙋ ꙗ͗ко е͗д́нъ ѿ л͠къ. ͗ вꙁѧ дал́
да ѹ͗жа но́ва ͗ свѧꙁа ͗м. ͗ ре́е къ
немꙋ. ͗ноплеменнц ͗дꙋть
на тѧ самсоне. прсѧда же сѣдѧ
ше въ храмѣ. ͗ раꙁорва ѿ рꙋкѹ е͗го
ꙗ͗ко ве́рвь. ͗ ре́е далда къ самсон.

194cd
1 сѐ прельст мѧ ͗ г͠ла къ мнѣ лꙿжю
2 повѣжь ѹ͗бо̀ м мъ сѧ свѧже
3 ш. ͗ рее е͗. а͗ще сꙿплетеш •ꙁ͠•
4 пленць главы моеѧ съ прѧдено
5 мъ. ͗ ѹбеш на коле ѹ͗ стѣнꙋ
6 ͗ бѹ́дѹ ꙗ͗ко е͗днъ л͠къ. ͗ бысть
7 е͗гда спат е͗мꙋ. ͗ вꙿꙁѧ далда •ꙁ͠•
8 пленць главы е͗го  ͗сплѧте сꙿ прѧ
9 деномъ. ͗ вънꙁе въ стѣнꙋ. ͗ реⷱ҇
10 ͗ноплеменнц ͗дѹть на́ тѧ са
11 мсоне. ͗ въꙁꙿбнѹ ѿ сна своего. ͗ ͗
12 сто́рже ко́лъ ѿ прѧденї прѧде
13 но ѿ стѣны ͗ ͗де не ѹ͗ведь сѧ крѣ
14 пость е͗го. ͗ рее дал́да къ самсо
15 нѹ. ꙗ͗ко г̀’͠леш въꙁлюбхꙿ тѧ. а͗
16 срⷣце т нѣⷭ҇ съ мною. сѐ третьее
17 прельст мѧ ͗ не повѣда м в е́
18 мъ т е͗сть крѣпость вел́каа
19  быⷭ҇ е͗гда стѹж е͗мѹ словесы е͗ѧ
20 въ всѧ д͠н събръв е͗мѹ ͗ ѿнемо
21 же сѧ до ѹ͗мрътвѧ. ͗ повѣда
22 е͗ все срⷣце е͗го ͗ рее е͗ желѣꙁо нѣⷭ҇
23 въꙁлѣꙁло на главѹ м. ꙗ͗ко наꙁа
24 реннъ а͗ꙁъ е͗смь. б͠гѹ ѿ ѹ͗тро́
25 бы м͠тре моеѧ. а͗ще ѹ͗бо҆ ѡ͗бръ
26 снꙋ сѧ ѿстꙋпть ѿ мене крѣ
27 пость моѧ ͗ бѹ́дꙋ ꙗ͗ко вс̀ л͠ц
28 ͗ вдѣ далда ꙗ͗ко повѣда е
29 всѐ срⷣце свое. ͗ пѹст ͗ въꙁва
30 кн͠ꙁѧ ͗ноплеменнкъ г͠люще.
31 въꙁыдете ꙗ͗ко повѣда м всѐ
32 срⷣце свое. ͗ въꙁыдоша къ не
33 кн͠ѕ ͗ноплеменнкъ. ͗ прне
34 соша сребро в рꙋкахъ своⷯ. ͗ ѹ͗сп
35 далда на лонѣ свое͗мъ. ͗ въꙁва
36 стржтелѧ. ͗ ѡ͗бръснꙋ • ꙁ͠•
37 пленць главы е͗го ͗ наѧ смрѧ
38 т сѧ. ͗ крѣ́пость е͗го ѿстꙋ
39 п ѿ него ͗ рее далда къ самсонꙋ
40 ͗ноплеменнц ͗дꙋть на тѧ.

самсоне. ͗ ѹ͗бѹд сѧ ѿ сна своеⷢ҇
͗ ре́е ͗ꙁыдꙋ ꙗ͗ко е͗д́ною ͗стръ
гнꙋ сѧ ͗ не раꙁѹмѣ ͗спръва. ꙗ͗ко
ѿстѹп ѿ него. ͗ ꙗ͗ша  ͗нопле
меннц. ͗ ͗ꙁбодоша е͗мꙋ о
͗ въведоша  въ га́ꙁꙋ. ͗ ѡ͗коваша
пꙋты желѣꙁным . ͗ бѣꙗ͗ше ме
лѧ въ храмѣ темнца. ͗ наѧ
ша влас главы е͗го нкнꙋт. ꙗ͗ко
ѡ͗брыснꙋ сѧ. кн͠ѕ же ͗ноплеме
нн. събра́ша требꙋ ⷯ. ͗ веселша
сѧ ͗ рекоша преда́сть г͠ь б͠гъ на́шь
в рꙋцѣ на́ш самсона вра́га наше
го . ͗ вдѣша людїе поде мѹжь
ѿ града вфлеѡ͗ма і͗ѹ͗дна. ѡ͗б
тат в не́мже а͗ще ѡ͗брѧщете мѣ
сто. ͗ ͗де до горы е͗фремлѧ̀. ͗ до до
мꙋ мханѧ. сътворт пꙋть
сво. ͗ рее е͗мѹ м́ха. ѿкѹдѹ
͗деш. ͗ рее е͗мѹ левꙿвїтъ. а͗ꙁъ
е͗смь ѿ вфлеѡ͗ма і͗ѹ͗дна. а͗ꙁ же
͗дꙋ ѡ͗бтат ͗деже ѡ͗брѧщꙋ

194d

мѣсто. ͗ рее е͗мѹ мха сѧд съ мною
͗ бꙋд м ѿц͠ь ͗ жре́ць. ͗ а͗ꙁъ т
да́мъ •і͠• сребро на д͗нь ͗ р́ꙁы ͗ ѡ͗
дежⷣꙋ. ͗же на жтїе тобѣ. ͗ ͗де
левꙿвїтнъ. наѧ ѡ͗бтат ѹ͗
мꙋжа. ͗ быⷭ҇ ѹ͗ноша ꙗ͗ко е͗днъ
ѿ сн͠въ е͗мѹ. ͗ наплън мха рꙋ
кѹ левꙿвїтнꙋ ͗ быⷭ҇ е͗мѹ жре
ць вꙿ домѹ е͗го. ͗ рее м́ха. с͠на
ѹ͗вѣдѣхъ ꙗ͗ко ѹбл͠жть б͠гъ
мнѣ̀. а͗кы быⷭ҇ мнѣ леввїтнъ
жрець въ ты д͠н. не бѣꙗ͗ше ц͗рвъ
въ і͗͠л. ͗ въ ты д͠н племѧ дано
во прошаше собѣ прѧ́стѧ все
лт сѧ. ꙗ͗ко не паде е͗мѹ до тѣⷯ
д͠нь сред племенъ і͗͠ль прѧстїе
͗ пꙋстша с͠нве данов ѿ со́нмъ въ
195ab
1 своⷯ •е͠• мѹ́жь с͠ны с́лны ѿ сараа͗
2 ка  ͗е͗сфаѡ͗ла. съглѧ́дат ꙁемлю̀ ͗
3 сходт ю. ͗ прїдоша до горы е͗ѳре́
4 млѧ. до домѹ мханѧ ͗ ста́ша тꙋ̏.
5 С́мъ сѹ́щмъ в домѹ мхан. с
6 поꙁна́ша рѣь ѹ͗ноша левꙿвїтна.
7 ͗ съвратша сѧ та́мо. ͗ рѣкоша
8 е͗мѹ кто̀ тѧ прсла сѣмо. то́ же
9 творш въ мѣсте се́мъ. то то
10 е͗сть ꙁдѐ. ͗ рее къ н́мъ. с́це ͗ с
11 це сътвор м м́ха. ͗ наꙗ͗ мѧ ͗ быⷭ҇
12 е͗мѹ жре́ць. ͗ рекоша е͗мѹ въпро
13 ша ѡ͗ б͠ѕѣ да ѹ͗вѣмъ а͗ще бл͠го. го
14 дт сѧ пѹ́ть на́шь во̀ нꙿже ͗демъ. ͗
15 рее ͗мъ жре́ць. ͗дѣте с м́ромъ прѣ
16 дъ гмⷭ҇ъ пѹ́ть вашь во́ нꙿже ͗дѣте
17 ͗ ͗доша вꙿ пѹ́ть мѹж ͗ прїдоша
18 в ла͗са. ͗ вдѣша лю́д жвѹщаа
19 в не́ сѣдѧще съ ѹ͗пованїемъ. а͗кы
20 смренїе сдонѣ. ͗ нѣⷭ҇ превращаа
21 н срамлѧѧ прѧ́стнкъ сло́ва. ͗
22 ꙁвваа ͗мѣнѧ. ͗ далее сѹ́ть с
23 донѧнъ. ͗ словесъ не ͗мѹть къ л͠о
24 вѣкомъ. ͗ прїдоша •е͠• мѹ́жь
25 къ бра́тї свое. ͗ рекоша ͗мъ бра́
26 тїꙗ ⷯ. то̀ вы сѣдте. ͗ рѣкоша
27 въстанете ͗ ͗демъ на нѧ. ꙗ͗ко в
28 дѣхомъ ꙁемлю̀. ͗ се б͠лгаа ѕѣло. а͗
29 вы̀ млъте не лѣнте сѧ ͗т. ͗
30 пр͗т прѧстть ꙁемлю̀. ͗ егⷣа
31 прїдѣте. вꙿндѣте въ люд ж
32 вѹщаа съ ѹ͗пованїемъ. ͗ ꙁемлѧ̀
33 сѐ шрока. ꙗ͗ко преда́сть г͠ь в рꙋцѣ
34 на́ш. мѣсто е͗мѹже нѣⷭ҇ недоста
35 тка на́ ꙁемл̀
36  въꙁⷣвгоша сѧ ѿтѹдꙋ ѿ снемъ да́
37 новъ. ѿ сарака. ͗ е͗сфѡ͗ла. х͠•
38 мѹ́жь. ͗ поꙗ͗сан въ ѡ͗рѹже ѡ͗
39 плъенно. ͗ съꙁдоша ͗ ѡ͗плъша
40 сѧ ѹ͗ кара͗фа͗рма. въ і͗ѹ͗де. сего̀

дѣ́лѧ проꙁва сѧ мѣ́сто то̀ плъкъ
да́новъ до сего д͠не. ꙁа кара͗фа͗рмо
мъ. ͗ мнѹша тѹдꙋ въ горѹ е͗ѳре́
млю. ͗ прїдоша до домѹ мханѧ
͗ ѿвѣщаша •е͠• мѹ́жь ходвшⷯ
съглѧдат ꙁемлю̀. ͗ рекоша къ бра́
тї свое. раꙁꙋмѣсте л. ꙗ͗ко
е͗сть в домѹ семъ р́ꙁа жрееска. ͗
ꙁваано ͗ сълїано. то̀ ны́нѣ ѹ͗вѣд
те то̀ сътвормъ ͗ съвратша
сѧ та́мо. ͗ вндѹ вꙿ до́мъ ѹ͗нош
нъ левꙿвїтнъ. до́мъ мхань. ͗
въпрошаша е͗го въ м́ръ. х͠• мꙋжь
препоꙗ͗сан въ ѡ͗рꙋже ѡ͗плъенное
стоꙗ͗щї ѹ͗ твердї вратныⷯ. ͗же
ѿ с͠нвъ да́новъ. ͗ въꙁыдꙋ •е͠• мꙋ
жь ход́вшї съглѧдать ꙁемлѧ̀.
͗ влѣ́ꙁше вꙁѧ́ша ͗ꙁваано. ͗ р́ꙁꙋ
жреескѹ ͗ слїанно. жре́ць же стоѧ
ѹ͗ дверї вратныⷯ. ͗ •х͠• мѹ́жь
препоꙗ͗сан въ ѡ͗рꙋже во́͗ско. ͗
с́ влѣꙁоша въ до́мъ мхань. ͗
вꙁѧ́ша р́ꙁѹ жреескꙋ. ͗ солꙗ͗но
͗ ͗ꙁваанно

͗ како сътво́р сѧ беꙁа́конїе въ
ї͗͠л.  ка́ко ꙋмрътвша с͠нве вень
Сло́во ѧмнї женꙋ блꙋдоⷨ
 реⷱ҇ к н́мъ жре́ць. то̀ вы̏ тво
рте. ͗ рѣкоша е͗мꙋ. ѹ͗неме
полож рѹкѹ на ѹ͗стѣхъ с̀.

195cd
1 по͗д же с на́м. ͗ бꙋд на́мъ ѿц͠ь
2 ͗ жрець. е͗гⷣа нѣⷭ҇ (!) тобѣ бы́т жръ
3 цю е͗дного мꙋжа домꙋ. ͗л бы́
4 т т жръцю племен ͗ домѹ
5 со́нма і͗͠лва. ͗ въꙁꙿблажа срцⷣе жре
6 еско. ͗ вꙁѧ р́ꙁꙋ жреескꙋ. ͗ ͗ꙁва
7 ꙗ͗нное ͗ слїанное. ͗ вн́де посред
8 людї. ͗ въꙁꙿвратша сѧ ͗ ѿ͗до
9 ша. ͗ положша ѧ́да. ͗ пртѧжа
10 нїе ͗ рꙋхо прѣд нм
11 Смꙿже ѿда́вшм сѧ ѿ домѹ мха
12 нѧ. мѹ́ж ͗же съ домомъ мхане
13 мъ крѧхꙋ. ͗ постгнѹша с͠ны
14 да́новы. ͗ ѡ͗братша лца своѧ с͠но
15 ве да́нов. ͗ рѣкоша. мха то̀ е͗сть
16 тобѣ ꙗ͗ко въꙁп. ͗ реⷱ҇ м́ха. ꙗ͗ко ͗
17 ꙁваꙗ͗ное мое е͗же сътворⷯ вꙁѧсте.
18 ͗ жръца ѿда́сте. ͗ то м е͗ще сѐ
19 г͠лете. то̀ въпе͗те. ͗ рѣкоша е͗мꙋ
20 да сѧ не слы́шть глаⷭ҇ тво́ с на́м.
21 е͗гда когда срѧ́щеть ны мѹ́жь лю
22 тою д͠шею. ͗ прлож д͠шю свою
23 ͗ д͠шю домꙋ свое͗го. ͗ ͗доша с͠нове
24 да́нов на пꙋть сво́. ͗ вдѣ м́
25 ха. ꙗ͗ко слне͗ш сѹ́ть па́е ͗хъ.
26 ͗ ѡ͗брат сѧ вꙿ домъ сво. ͗ с͠нове
27 данов вꙿꙁѧша е͗л́ко же сътвор
28 м́ха жрець. ͗ по͗дѹ къ ла͗с. къ
29 людемъ млъѧщмъ. ѹ͗поваю͗
30 щмъ надежⷣею. ͗ ͗ꙁбша ѡ͗рꙋж
31 е͗мъ. ͗ гра́дъ ꙁапалша ѡ͗гнемъ
32 ͗ не с̀ ѿ тꙿмы ꙗ͗ко далее бѣꙗ͗хꙋ ѿ
33 сдонѧнъ. сло́во не бѣꙗ͗ше ͗мъ съ
34 ͠лкы. се́ же повелѣ (!) домѹ роа͗влѧ.
35 ͗ съградша гра́дъ ͗ вселша сѧ во́
36 нь. ͗ проꙁваша ͗мѧ гра́дъ да́новъ
37 въ ͗мѧ да́ново ѿц͠а ⷯ. ͗же сѧ род
38 ї͗͠лв. бѣꙗ͗ше же ла͗са прежде
39 ͗мѧ гра́дѹ. ͗ поставша собѣ
40 с͠нве і͗͠лв ͗ꙁваанно. ѡ͗нафаⷤ.

с͠нве же е͗го бѧхꙋ жръц племен да́
новꙋ. до д͠не преселенїа ꙁемл̀. ͗ по
ставша собѣ ͗ꙁваано. е͗же съ
твор м́ха. въ всѧ д̀н в нѧже бѣ
до́мъ б͠жї в сломѣ. ͗ быⷭ҇ въ ты
д͠н не бѣ̀ ц͠рь въ і͗͠л. ͗ быⷭ҇ мꙋжь
левꙿвїтнъ ѡ͗бтаа вꙿ концхъ
го̀ры е͗фре́млѧ. поꙗ собѣ женꙋ ѿ
вфлеѡ͗ма і͗ѹ͗дна. ͗ ѿ͗д ѿ не
го жена в до́мъ ѿц͠а свое͗го въ в́фле
ѡ͗мъ і͗ѹ͗днъ
 бѣ̀ тѹ мцⷭ҇а •д͠• ͗ въста мѹ́жь е͗ѧ
͗ ͗де въ слѣдъ еѧ. г͠лат въ срⷣц е͗ѧ.
ѡ͗братт кꙿ немꙋ. ͗ ѡ͗трокъ е͗го
с н́мъ. ͗ дв̀ое ѡслѧтъ. с́ же въ͗
веденъ въ домъ ѿц͠а своего ͗ вдѣ
ѿц͠ь ѡ͗троковцю. ͗ въꙁвесел
сѧ въ срѧщꙋ еѧ. ͗ ѹ͗дръжа ста (!) е͗го
ѿц͠ь ѡ͗троковца. ͗ сѣде съ н́мъ
тр̀ д͠н. ͗ ꙗ͗ша ͗ п́ша. ͗ прле
жа тꙋ. ͗ быⷭ҇ въ • д͠• д͠нь. ͗ ѡ͗бꙋ
тревше ꙁаѹ͗тра въста́ша пот
͗ рее ѿц͠ь ѡ͗троковца. къ ꙁѧтю
свое͗мꙋ. ѹ͗тверд срⷣце с̀ хлѣбо
мъ. та̀ по семъ ͗дѣте ͗ сѣдоша.
͗ ꙗ͗ста ѡ͗ба ͗ п́ста. ͗ рее ѿц͠ь ѡ͗тро
ковца къ мѹ́жю. ͗д прлеж ͗
въꙁꙿблажа срⷣце твое. ͗ въста мѹ́
жь ͗ по͗де ⷭ ⷶмъ ͗ жена е͗го. ͗ реⷱ҇ е͗мꙋ
те́сть е͗го ѿц̀ь ѡ͗троковца. сѐ
нынѣ сконѧ сѧ д͠нь прележ ꙁдѐ.
въꙁꙿблажае͗ть срⷣце твое. ͗ ѡ͗бꙋ
тревъ ꙁаѹ͗тра въ пѹ́ть ва́шь.
͗деш въ храмъ сво. ͗ не ͗ꙁвол
мѹ́жь прлѐжат ͗ въставъ
ѿ͗де. ͗ пре͗де даже прѧ́мо е͗у̏съ
сѐ е͗сть на немъ ͗ с н́мъ дво̀е ѡ͗слѧ
тъ с рꙋхомъ ͗ жена е͗го. ͗ пр͗до
ша дажь ͗ до ͗е͗у̀съ. д͠нь же преше
лъ ѕѣло. ͗ рее ѡ͗трокъ г͠нꙋ свое͗мꙋ

196ab
1ход ѹ͗бо да сѧ съвратмъ въ граⷣ
2 ͗е͗у͗съ. да прложмъ тꙋ̀. ͗ рее
3 кꙿ немѹ г͠нъ е͗го. не съвратмъ сѧ въ
4 градъ тѹ́жⷣь. ͗же нѣⷭ҇ ѿ с͠нвъ і͗͠ле
5 въ. да мнемъ гава. ͗ рее ѡ͗тро
6 кꙋ с̀. ход да прстѹпмъ къ е͗д
7 номѹ мѣ́стѹ гава. да прележ
8 мъ гава. ͗л в рама. ͗ мнѹша
9 ͗ по͗доша. ͗ ꙁа͗де бо̀ сл͠нце бл́ꙁъ
10 гава. ͗же е͗сть венїамнъ. ͗ съ
11 врат сѧ тамо влѣꙁт. прележа
12 ть въ гава. ͗ влѣꙁе ͗ сѣде на сте
13 гнаⷯ. не быⷭ҇ мѹ́жа въведѹща ⷯ. въ
14 домъ прележат. ͗ сѐ мѹ́жь ста́
15 рець ͗дѧ́ше съ дѣла свое͗го съ по́лѧ
16 ве́еръ. мѹ́жь ѿ горы е͗фремлѧ.
17 ͗ се́ сь же ѡ͗бташе въ гава. мꙋ
18 ж же гра́днї. ͗ с͠нве венїамн.
19 ͗ въꙁвⷣгъ ѡ сво. ͗ вдѣ мѹ́
20 жа пѹтнка на стегнаⷯ гра́дныхъ
21 ͗ рее мѹ́жю ка́мо ͗деш. ѿкѹ́
22 дѹ грѧдеш. ͗ рее кꙿ немѹ мнꙋ
23 е͗мъ ѿ вфлеѡ͗ма. до коне́ць горы.
24 е͗фремлѧ̀. ѿтѹдѹ а͗ꙁъ е͗смь. ͗
25 ходⷯ до вфлеѡ͗ма і͗ѹ͗дна. въ до́
26 мъ сво́ а͗ꙁъ ͗дѹ. ͗ нѣⷭ҇ ͗же въве
27 де мѧ вꙿ до́мъ. а͗ плѣшвы (!) п́ща
28 ны е͗сть ѡ͗слѧ́т. ͗ хлѣб ͗ вно
29 мнѣ̀ е͗сть ͗ ѡ͗троковц. ͗ ѡ͗тро
30 кѹ ѹ͗ ра́бъ своⷯ. нѣⷭ҇ скѹ́дно ве́
31 щ. ͗ рее мѹ́жь ста́рець м́ръ
32 тобѣ. ѡ͗бае недостатокъ тво́
33 мнѣ. ѡ͗бае на стегнаⷯ не прележ
34 ш. ͗ въведе  въ домъ сво́. ͗ съ
35 творша ѡ͗слѧтемъ ͗ ѹ͗мыша
36 ноѕѣ е͗го. ͗ ꙗ͗ша ͗ п́ша. с́мꙿ же
37 веселѧщмъ сѧ срⷣцемъ ⷯ. ͗ сѐ мѹ́
38 ж гра́днї. с͠нве беꙁаконнкъ. ѡ͗
39 бдоша дво́ръ бю͗ще въ двер. ͗
40 рѣша къ г͠нѹ домѹ ста́рцю г͠люще

͗ꙁвед мѹжа ͗же влѣꙁе въ домъ
тво́. да бѹ́демъ с н́мъ. ͗ ͗ꙁлѣ
ꙁе къ н́мъ мѹ́жь г͠нъ домѹ. ͗ реⷱ҇
къ н́мъ. н̀ братѧ не сътвор
те мене дѣ́лѧ. вълѣ́ꙁшю мѹ́жꙋ
семѹ въ до́мъ мо́. ͗ не сътворте
беꙁꙋмїа сего. сѐ д͠ва моѧ  ͗жена е͗го.
да ͗ꙁведѹ ѡ͗бѣ. ͗ ѡ͗бѣдѹте 
͗ сътворта ͗ма по бл͠гост ѡю
ва́шею. а͗ мѹжю не сътворте
словес беꙁꙋмѧ сего. ͗ не ͗ꙁвол
ша мѹ́ж послꙋшат. ͗ поѧ мꙋ
жь женѹ е͗го. ͗ ͗ꙁведе ю къ н́мъ
во́нъ. ͗ бы́ша с нею до свѣта. ͗
ѿпѹстша ю кдѐ быⷭ но́щь. ͗ пр
͗де жена ꙁаѹ͗тра. ͗ паде ѹ͗ две
рї вра́тныⷯ дво́рꙋ. ͗деже бѣꙗ͗
ше мѹ́жь ꙁаѹ͗тра. ͗ ѿвръꙁе две́
р хра́мѹ. ͗ ͗ꙁыде въ пѹ́ть сво́
͗ сѐ жена е͗го па́дꙿш сѧ ѹ͗ дверї
͗ рꙋцѣ е͗ѧ поⷣ две́рнкомъ
 ре́е кꙿ не въстан да ͗демъ. ͗
не ѿвѣща ꙗ͗ко мрътва бѣꙗ͗ше
͗ въꙁлож ю на ѡ͗слѧ. ͗ въставъ
мѹ́жь по́͗де на мѣ́сто свое. ͗
прде вꙿ до́мъ сво́. ͗ вꙁѧ но́жь
͗ е͗мъ женмѹ ͗ раꙁꙿдроб ю по
костемъ на • в͠і• ѧст. ͗ пѹ
ст ѧ въ всѧ предѣлы і͗͠лѧ. ͗
быⷭ҇ вдѧ ве́сь ͗ г͠лаше. нѣⷭ҇ было
н вдѣно с́це. ѿ д͠не шествїа
і͗͠лѧ. ѿ ꙁемлѧ̀ е͗гпетꙿскы до д͠не
сего. ѹ͗ставте вы̀ са́м съвѣ
тъ ͗ г͠лете. ͗ꙁдоша вс̀ с͠нове
і͗͠л. ͗ съꙁва сѧ сне́мъ. ꙗ͗ко е͗д́
нъ мѹ́жь ѿ а͗дана до врсавїа
͗ галадъ вꙿ масфа къ г͠в. ͗ ста́
ша прѣдъ лцемъ г͠нмъ. всѧ̀
племена і͗͠лва. въ сонмѣ людї
б̀жї •д͠• мѹжь пе́шь. ͗ въꙁвⷣ

196cd
1 гнѹша ѡ͗рѹже. ͗ слышаша с͠но
2 ве венїамн. ꙗ͗ко ͗ꙁыдоша с͠нве
3 і͗͠лв въ масфа. ͗ рекоша с͠нове
4 і͗͠лв. г͠лте гдѣ быⷭ҇ ꙁлоба с̀. ѿ
5 вѣща мѹ́жь левгтнъ. мѹ́
6 жь жены ѹ͗мореныѧ. ͗ ре (!) ѹ͗ гава
7 венїамн. прїдоⷯ а͗ꙁъ ͗ жена
8 моѧ. ͗ въсташа на́ мѧ мѹ́ж
9 гавадꙿстї. ͗ ѡ͗бдоша мѧ въ
10 дворѣ но́щю. ͗ мене хотѧша
11 ѹ͗б́т. ͗ женѹ мою ѡ͗бдо́ша
12 ͗ ѡ͗брѹгаша ͗ ѹ͗мре. ͗ въꙁемъ
13 женѹ свою раꙁꙿдробⷯ. ͗ пѹстⷯ
14 въ всѧ предѣлы і͗͠лѧ. ꙗ͗ко сꙿтво
15 рша беꙁаконїе въ і͗͠л. дадте
16 собѣ сло́во ͗ съвѣтъ ͗ въста
17 ша вс̀ людїе. ꙗ͗коже е͗днъ мѹ́
18 жь г͠лаше. не ѿ͗деть мѹ́жь въ
19 до́мъ сво́. ͗ нынѣ сѐ сло́во е͗же
20 сътвор въ гава. да въꙁыдемъ
21 на ню прѧстїемъ. ра́ꙁвѣ по́
22 ͗мемъ •і͠• мѹ́жь къ стѹ. въ
23 всѣхъ племенеⷯ і͗͠лхъ. а͗ •р͠•
24 тысѧщамъ. а͗ тысѧща тꙿмѣ
25 въꙁмемъ бра́шно. людемъ сꙿтво
26 рт ͗мъ. да прїдѹть въ га
27 ва въ венїамню. сътворт
28 е по всемѹ съгрѣшеню е͗же
29 сътвор въ і͗͠л. ͗ събраша сѧ
30 вс̀ мѹж і͗͠л. ꙗ͗коже ве́сь въ
31 е͗днъ мѹ́жь въ граⷣ. ͗ распѹ
32 ст племена і͗͠лѧ. мѹжа въ всѐ
33 племене венїамне г͠люще. то̀
34 е͗сть ꙁло́ба с̀ бы́вш в наⷭ҇. ͗ н͠нѣ
35 дадте мѹ́жа с͠ны беꙁаконнкъ
36 да а ѹ͗мормъ. ͗ ѡ͗́стмъ ꙁло
37 бѹ ѿ і͗͠лѧ. ͗ не ͗ꙁведоша с͠нове
38 венїамн̀ послѹшаша рѣ
39 бра́тѧ своеѧ с͠нвъ і͗͠лѧ. ͗ съ
40 браша сѧ с͠нве венїамн. ѿ граⷣ

ⷯ въ гава ͗ꙁыд на полъкъ с͠номъ
і͗͠лѧ. ͗ съташа сѧ с͠нве венїам
н. въ то́ д͠нь ѿ градъ •к͠• ͗ •е͠•
тысꙋщь мѹ́жь въꙁвⷣꙁающⷯ
ѡ͗рꙋже кромѣ жвѹщхъ въ
гава. сⷯ же съте сѧ •к͠• тысꙋ
щь ͗ •о͠• мѹ́жь ꙁꙿбранъ ѡ͗бое
мꙋ хꙋдожн с̀ вс̀ пра́щнц ме
юще ка́ме́нїе на васъ. ͗ не грѣша
ю͗ще
Ве́сь же сне́мъ і͗͠лѧ. съте сѧ раꙁвѣ
венїамна •е͠• мѹ́жь въꙁвⷣꙁаю͗
ще ѡ͗рѹжїе. вс̀ мѹж с̀ ѡ͗плъ
ен ста́ша. ͗ въꙁвⷣгоша въ ве
флъ. ͗ въпрошаше ѡ͗ б͠ѕѣ. ͗ ре
коша с͠нве і͗͠л. кто̀ ͗ꙁлѣꙁеть
на́мъ пръвое на плъкъ. с͗номъ ве
нїамнемъ. ͗ рее г͠ь і͗ѹ͗да ͗ꙁлеꙁе
ть въ наѧтокъ. ͗ въсташа і͗͠л.
͗ ѡ͗плъша сѧ въ гава. ͗ ͗ꙁыде
мѹ́жь і͗͠лвъ. на плъкъ венїам
нь. ͗ сндоша сѧ въ гава. ͗ ͗ꙁы
доша с͠нве венїамн ͗ꙁ гава. ͗
͗ꙁбша въ і͗͠л. въ то́ д͗нь •к͠•
͗ ѹ͗крѣпе мѹ́жь і͗͠ль. ͗ прло
жша сн́т сѧ въ плъкъ. на
мѣсте ͗деже сндоша въ то́
д͠нь пръвы. ͗ въꙁдоша с͠нве
і͗͠лв. ͗ плакаша сѧ прѣⷣ гмⷭ҇ъ
до веера. ͗ въпрошаша ѡ͗ г͠ г͠лю
ще. а͗ще прложмъ е͗ще прстꙋ
пт въ плъⷦ҇ къ с͠нмъ венїам
немъ. бра́та на́шего. ͗ ре́е г͗ь въ
ꙁыдѣте къ н́мъ. ͗ прїдоша
с͠нве і͗͠л къ с͠номъ венїамнемъ
въ д͠нь вторы. ͗ ͗ꙁыдоша с͠нве
венїамн протвѹ ͗мъ. ͗ꙁ га
ва͗ѧ въ д͠нь вторы. ͗ ͗ꙁбша
пакы ѿ с͠нвъ і͗͠лвъ •͠і• тысꙋ
щь. вс̀ с въꙁвⷣꙁаю͗ще ѡ͗рꙋжїе.

197ab
1 ͗ въꙁдоша вс̀ с͠нове і͗͠л. ͗ вс лю́
2 дїе въ вефлъ. ͗ плакаша сѧ ͗ сѣ
3 доша прѣⷣ г͠мъ. ͗ а͗лкаша въ то́
4 д͠нь. ͗ въꙁнесоша всѐсъжеⷣженїе
5 с͠пса въ то́ д͠нь прѣⷣ г͠ь. ꙗ͗ко тꙋ
6 ковегъ ꙁавѣта г͠нѧ въ ты д͠н. ͗
7 фнеѡ͗съ с͠нъ е͗ла͗ꙁаровъ. с͠на а͗рро
8 нѧ. прѣⷣстоѧ прѣд нмъ въ ты
9 д͠н. ͗ въпрошаше с͠нве і͗͠л ѡ͗ г͠д
10 г͠люще. а͗ще прложмъ е͗ще ꙁыт
11 на плъкъ с͠номъ венїамнемъ ͗л
12 ставмъ. ͗ рее г͠ь ͗ꙁыдте ꙗ͗ко ѹ͗
13 тре дамъ ѧ в рꙋкѹ ва́шю. ͗ поста
14 вша с͠нве і͗͠л прсадѹ ѹ͗ гава
15 ѡ͗крⷭ҇тъ. ͗ въꙁдоша с͠нве і͗͠л къ
16 с͠номъ венїамнемъ. ͗ сндоша сѧ
17 ѹ͗ гаваїа. е͗д́ное ͗ е͗дное. ͗ ͗ꙁ
18 доша с͠нве венїамн ͗ꙁꙿ града. ͗
19 наѧша ѹ͗бват ѿ во́. а͗кы е͗д́
20 ною въ пѹтеⷯ. ͗же е͗сть е͗д́нъ вхо
21 дѧ въ вефлъ. а͗ дрꙋгы въ гава.
22 ͗ въслѣⷣ •л͠• мѹж і͗͠лѧ. ͗ реко́
23 ша с͠нве венїамн. подаю͗ть прѣⷣ
24 нам а͗кы пре́жⷣе. с͠нове же і͗͠л реко́
25 ша побе́гнемъ. да а ͗ꙁведемъ ͗ꙁꙿ гра́
26 да на пꙋть. ͗ ве́сь мѹ́жь і͗͠лѧ въ
27 ста ѿ мѣста свое͗го. ͗ сндоша сѧ
28 въ валамамарѣ. прсада же ͗схо
29 жаше і͗͠лѧ ѿ мѣста свое͗го. ѿ мо́
30 рѧ ѹ͗ гава. ͗ꙁдоша прот́вꙋ га
31 ва •і͠• тысꙋщь мѹ́жь ͗ꙁꙿбра́нъ.
32 ѿ всего і͗͠лѧ. ͗ плъкъ с́ленъ. сⷤ
33 не раꙁꙋмѣша. ꙗ͗ко постꙁае͗ть ѧ
34 ꙁло́ба. ͗ поб г͠ь венїамна прѣⷣ
35 с͠ны і͗͠лѧ. ͗ расꙿсыпаша с͠нве і͗͠л
36 ѿ венїамна въ то́ д͠нь. к͠• ты
37 сꙋщь ͗ •е͠• ͗ •р͠• мꙋжь. вс̀ с въ
38 ꙁвⷣꙁающе ѡ͗рꙋже. ͗ вдѣша
39 с͠нве венїамн ꙗ͗ко ѹ͗ꙗ͗ꙁвша сѧ.
40 ͗ да́ша с͠нве і͗͠л мѣсто венїамнⷹ.

ꙗ͗ко ѹ͗поваша прсѣдомъ. ͗же пр
садша въ гава. ͗ подвжа сѧ пр
сада. ͗ ͗ꙁб ве́сь гра́дъ ѡ͗рꙋжїемъ
ꙁнаменїе же бѣꙗ͗ше с͠номъ і͗͠л
мъ. съ прсѣдомъ ра́тнымъ гра́
да. ͗ ѡ͗братша сѧ мѹж і͗͠лѧ ѿ
ра́т. венїамнъ же наѧ ѹ͗б
ват ꙗ͗ꙁвѧѧ до •л͠• мѹ́жь. реко́
ша пакы падꙋть прѣд нам ꙗ͗коⷤ
͗ пръвы плъкъ ꙁнаменїе же ͗ꙁы
де ѿ града стлъпъ ды́мѧнъ. ͗ ѡ͗
ꙁре сѧ венїамнъ ꙁа сѧ. ͗ сѐ въꙁыде
сконѧнїе гра́дѹ до н͠бсе. мѹ́жь
же і͗͠лѧ въꙁꙿврат сѧ ͗ потща сѧ
венїамнъ. вдѣша бо̀ ꙗ͗ко стрѧ
се ꙁло́бъ ͗ ѡ͗ꙁреша сѧ прѣⷣ с͠ны і͗͠лѧ
на пꙋть пѹстынѧ. плъкъ же
постгнꙋвъ на нѧ. ͗же бѣꙗ͗хꙋ
ѿ града бїахꙋть. ͗ сѣѧхѹ венїа
мна. ͗ гнашаа ѿнюдь ꙁа пѧт
е͗мѹ. даже ͗ да гава на въстокъ
сл͠нцю. ͗доша ͗ падоша ѿ венїам
на• ͠і• тысꙋщь мѹ́жь. вс с̀
мѹ́ж с́лнї. ͗ ѡ͗ꙁрѣша сѧ ѡ͗ста
вше. прбѣгнѹша въ пѹстыню
къ ка́мен ремꙿмонꙋ. ͗ ͗ꙁбша ѿ
н́хъ с͠нве і͗͠л на пꙋтеⷯ ͗ сндоша
е͠• въслѣдъ ⷯ с͠нве і͗͠л. в͠• мꙋⷤ.
͗ бы́сть всѣⷯ па́дшⷯ ѿ венїам
на. к͠• тысꙋщь въꙁвⷣꙁаю͗щхъ
ѡ͗рꙋжїе въ то́ д͠нь. вс̀ же мꙋ
ж с́лнї ͗ ѡ͗ꙁрѣша сѧ въставша
͗ вꙿбѣгоша въ пѹстыню. къ камъ
кѹ реммонꙋ. х͠• мꙋжь. ͗ сѣде
ша вꙿ камце ремꙿмо́н •д͠• мцⷭ҇.
с͠нве же і͗͠л въꙁꙿвратша сѧ къ
с͠номъ венїамнемъ. ͗ ͗ꙁбша
ѡ͗рꙋжїемъ ѿ града мефа. ѿ
ско́та ͗ до всего е͗же сѧ ѡ͗брѧ́ще
ть. въ всѣхъ гра́дѣхъ. ͗ грады
197cd
1 всѧ̀ ͗жгоша ѡ͗гнемъ. с͠нве же і͗͠л
2 клѧ́ша сѧ въ масфа г͠люще. мꙋжь
3 ѿ наⷭ҇ да не да́сть венїамнꙋ дꙿщере
4 свое́ѧ жене. ͗ прїдоша людїе въве
5 фль. ͗ сѣдоша тꙋ до веера прѣⷣ
6 гмⷭ҇ъ. въꙁвⷣгоша жрело свое ͗ пла
7 каша пла́ь вел́къ. ͗ рекоша въ
8 скѹю г͠ б͠е і͗͠лвъ. сѣщ сѧ ѿ і͗͠лѧ
9 племене е͗дномѹ. ͗ быⷭ҇ на ꙋ͗трїа
10 ѡ͗бѹтреша людїе. ͗ съградша
11 тре́бнкъ. ͗ въꙁнесоша всѐ съжⷣе
12 женїе. ͗ рекоша с͠нве і͗͠л. кто̀
13 не въꙁыде ѿ всѣⷯ племенъ і͗͠лѧ къ
14 г͠ꙋ. ꙗ͗ко вел́ка клѧ́тва бѣꙗ͗ше.
15 въшедꙿше къ г͠ꙋ въ масфъ. г͠люще
16 да ͗ꙁмрꙋть. ͗ ѹ͗молша с͠нве
17 і͗͠л ѡ͗ венїамнѣ брате ⷯ. ͗ реко
18 ша сѣе сѧ днеⷭ҇ е͗д́но племѧ ѿ і͗͠лѧ.
19 ꙿто̀ сътвормъ ѡ͗ставшⷯ же
20 нахъ. а͗ мы клѧ́хомъ сѧ г͠мъ. не да́
21 т ͗мъ ѿ дще́рь ва́шⷯ женъ. ͗
22 рекоша то̀ ѿ племенъ і͗͠лѧ. ͗же
23 не въꙁы́деть къ г͠в. вꙿ масѳъ.
24 ͗ схъ же не прїде н е͗днъ въ
25 плъкъ ѿ ͗а͗вса галаа͗довы въ
26 снемъ. ͗ съглѧ́даша люд. ͗ не
27 бѣ тѹ мѹ́жа. ѿ жвѹщхъ въ
28 а͗всѣ галаа͗довѣ. ͗ пѹст та́
29 мо се́мъ. і͠• тысꙋщь мѹжь ѿ
30 с́лы. ͗ ꙁаповѣдаша ͗мъ г͠люще
31 ͗дѣте въ всъ. ͗ ͗ꙁбїте ж
32 вѹщаа въ а͗все галаа͗довѣ. ѡ͗
33 рꙋжїемъ жены ͗ народъ. се́ же
34 сътворте всемѹ мѹ́жескꙋ
35 по́лѹ. ͗ всю̀ женѹ поꙁнавшю
36 мѹ́жеско ло́же . да не рееть рꙋ
37 ѳъ . слыша л дꙿщ не ход на ͗вꙋ (!)
38 да не ѿходш ѿсюдꙋ. ꙁдѐ пр
39 ста́вн къ ѡ͗троковцамъ мо
40 ͗мъ. ѡ͗ тво на нве ͗ женꙋⷮ

͗ да ͗деш въ слѣдъ ⷯ. сѐ ꙁаповѣ
даⷯ ѡ͗трокомъ мо͗мъ. не прсѧщ
тобѣ. ͗ е͗гда въжажеш сѧ ͗ да ͗
деш къ сосꙋдомъ. ͗ пе͗ш ѿнꙋдꙋ
же ръплють ѡ͗троковца

рм͠
о ͗а͗сѣ  рꙋф. ͗ о͗ немн.
Сло́во •н͠д•
 паде н́ца с̏. ͗ поклон сѧ до ꙁемлѧ̀.
͗ ре́е к немѹ то́ сѐ ꙗ͗ко ѡ͗брѣтохъ.
блгⷣть прѣⷣ о͗ма тво͗ма. да
мѧ поꙁна а͗ꙁъ е͗смь стра́нна. ͗ ѿвѣ
ща въвоѡ͗съ ͗ рее е . ͗сповѣданїемъ
͗сповѣс м. е͗л́ко сътвор съ све
кровью своею по ѹ͗мрътвї мꙋжа
твое͗го. ѡ͗ како ѡ͗став ѿц͠а сво
е͗го ͗ м͠трь свою. ͗ ꙁемлю̀ рожⷣенїа
свое͗го. ͗ прїде в люд ͗хꙿже не вѣ
дѣ до веера ͗ ѡ͗ ѡ͗номъ д͠н
Въстѧж г͠ь дѣло твое. ͗ бѹд мъ
ꙁда твоѧ ͗сполнь ѿ г͠а б͠га і͗͠лѧ.
къ немѹже прїде ѹ͗поват къ кр
лома е͗го. сѐ рее да ѡ͗брѧщю блгⷣть
прѣⷣ о͗ма тво͗ма г͠ мо́. ꙗ͗ко
ѹ͗тѣш мѧ. ͗ г͠ла въ срцⷣ рабы сво
еѧ. ͗ а͗ꙁъ бѹ́дѹ ꙗ͗ко е͗дна рабы́
нь твоⷯ. ͗ ре́е е͗ въѡ͗съ. а́сть
е͗ (!) ꙗ͗ст ͗ прїмат прїд семо
да ꙗ͗с ͗ ѡ͗мо ѿ хлѣ́бъ с̀ въ ѡ͗це
тъ. ͗ сѣде рѹ́ѳь съ страны жа́теⷧ҇.

198ab
1 ͗ съкладе е͗ воѡ͗съ хлѣбы ͗ ꙗ͗сть ͗
2 насыт сѧ. ͗ ѡ͗ста с̀ събрае͗ть. ͗
3 ꙁаповѣда ѡ͗съ (!) ѡ͗трокомъ сво͗мъ
4 г͠лѧ. да сред сноповъ събрае͗ть
5 ͗ не срамте еѧ. ͗ носѧще но́сте
6 ͗ даю͗ще да́͗те е. ѿ сꙿкла́денныхъ
7 ͗ не дѣ͗те сѧ. ͗ събрат ꙗ͗ст не
8 въꙁꙿбранѧ͗те е. ͗ събра до веера
9 на нвѣ. ͗ ͗ꙁꙿмлат ее͗же (!) събра.
10 ͗ бы́ша ꙗ͗ко етверть дво̏ю спꙋдꙋ
11 ꙗ͗мене. ͗ вꙁѧ ͗ прїде въ градъ. ͗
12 вдѣ свекры е͗ѧ же бѣ̀ събрала. ͗
13 ͗ꙁменв рѹ́ѳь. да́сть е͗ е͗же бѣ̀
14 ѡ͗ставла ѿ нхъже сѧ насыт. ͗
15 рее е свекры. кдѐ събрала е͗с днеⷭ҇
16 кдѐ бѣ бꙋд. поꙁнавы͗ тѧ блвⷭ҇нъ
17 ͗сповѣда рѹ́ѳь свекров свое.
18 кдѐ бы́вш ͗сповѣда ͗мѧ мѹ́жю
19 ѹ͗ негоже была днеⷭ҇ въѡ͗съ
20 Рее же немѡ͗нъ невѣсте свое.
21 блвⷭ҇нъ г͠в. ꙗ͗ко не ѡ͗скѹд млтⷭ҇
22 своеѧ съ жвым ͗ мрътвым
23 ͗ рее неѡ͗мнъ прблжае͗т сѧ
24 на́мъ мѹ͗жь то́ ѿ ѹ͗жкъ е͗сть
25  рее рѹ́ѳь сꙿвекров свое. ͗ реⷱ҇
26 м мѹ́жь ͗д къ ѡ͗троковцамъ
27 мо͗мъ прстан до́ндеже сконѧ
28 е͗т сѧ всѧ жа́тва ꙗ͗же е͗сть мнѣ.
29 ͗ рее неѡ͗мн къ рꙋф невѣсте
30 свое. бл͠го д͠щ ꙗ͗ко хо́дла е͗с
31 съ ѡ͗троковцам е͗го. да тобѣ
32 не престанꙋть ͗но́ нвѣ. ͗ пр
33 ста рѹ́ѳь къ ѡ͗троковцамъ въ
34 ѡ͗совамъ. до́нꙿдеже сконѧша жа́
35 твѹ ꙗ͗мене  пшенць. ͗ сѣде
36 съ свекровью своею. рее же е͗ неѡ͗
37 мнъ. свекры еѧ дꙿщ не по͗щю л
38 тобѣ ѹ͗ покоѧ. да б͠лго тобѣ бꙋ
39 дꙋть. ͗ нынѣ нѣⷭ҇ л ѹ͗то въѡ͗
40 съ. ꙁна́е͗мъ на́мъ. с негоже ѡ͗тро

ковцам бѣ. сѐ то́ съдѣвае͗ть
гѹмно ꙗ͗ме́не се́е но́щ. ты же ͗
ꙁмы сѧ ͗ помаж. ѡ͗блец сѧ въ
р́ꙁы ͗ да ͗деш на гꙋмно.  ꙗ͗в́
сѧ мѹ́жꙋ. до́нꙿдеже сконѧю͗т сѧ
ꙗ͗ст ͗ п́т. ͗ бѹ́деть е͗гда лещ
е͗мѹ. да раꙁꙋмѣе͗ш мѣ́сто кде
лежть та́мо влѣꙁеш. ͗ ѿкры
е͗ш в ногаⷯ е͗мꙋ. ͗ лѧжеш ͗ то́
͗сповѣсть т е͗же сътворш́
͗ рее рꙋѳь к не́. всѐ е͗л́ко сътво
рю рееш. ͗ ͗де на гꙋмно ͗ сътво
р по всемѹ е͗л́ко ꙁаповѣда е͗
свекры еѧ. ͗ ꙗ͗стъ воѡ͗съ ͗ п́. ͗
въꙁꙿблажа срцⷣе е͗го. ͗ прїде лещ
въ странѣ сꙿкладъ. с́ же прїде ѡ͗
та. ͗ кры ногы е͗мѹ ͗ леже. ͗ быⷭ҇
полꙋнощ ͗ ѹ͗жасе сѧ мꙋжь ͗ въ
ꙁмѧте. се́ жена лежть на ногаⷯ
е͗мꙋ. ре́е же кто̀ е͗с ты̏. с́ же
ре́е а͗ꙁъ е͗смь рꙋфь. да въꙁложш
па́ꙁꙋхѹ свою на рабꙋ свою. ꙗ͗ко
ѹ͗жка е͗с ты̀ мнѣ̀
 рее воѡ͗съ. б͠лжена ты г͠в дꙿщ
ꙗ͗ко раꙁъблаж млⷭ҇ть свою послѣ
днюю. па́е пръвыѧ. ꙗ͗ко не ͗т
тобѣ въ слѣдъ ѹ͗нотъ. ͗ а͗ще ѹ͗
богъ ͗ а͗ще е͗сть богатъ. ͗ нынѣ
дꙿщ не бо́ сѧ всѐ е͗л́ко рееш съ
творю тобѣ. вѣсть б͠гъ (!) племѧ
людї моⷯ ꙗ͗ко жена слъ е͗с ты̀.
͗ по ͗стннѣ ꙗ͗ко ѹ͗жка а͗ꙁъ е͗смь
ѹ͗ мене прележ но́щь с́ю. ͗ бꙋ́
деть ꙁаꙋ͗тра а͗ще по́͗меть тѧ̀
то̀ б͠лго по͗меть. а͗ще не хо́щеть
поꙗ͗т тебе. то̀ по͗мꙋ тѧ а͗ꙁъ
ж́въ г͠ь прележ до ꙁаꙋтрѧ ле
жа на ногаⷯ е͗мꙋ до свѣта. с́ же
въста да ѡ͗ют подрꙋгѹ е͗го.
͗ рее е͗ воѡ͗съ. да сѧ ꙗ͗вть.

198cd
1 ꙗ͗ко прход жена на гꙋмно. ͗ рее
2 е прнес препрꙋгъ ͗же на тобѣ
3 мже ͗ с‘͗ же вꙁѧ . намѣр шесть
4 ꙗ͗мене. ͗ ꙁаде е͗. с же прїде въ
5 граⷣ рꙋѳь къ свекры свое. с́ же реⷱ҇
6 то̀ е͗сть дꙿщ. ͗ повѣда е е͗л́ко
7 сътвор е͗ мѹжь ͗ повѣда е.
8 ѕ͠• мѣръ ꙗ͗мене  да́сть м ꙗ͗ко
9 реⷱ҇ къ мнѣ. да не ͗деш тꙿща къ све
10 кров свое. с́ же ре́е сѣд дꙿщ
11 донꙿеже ѹ͗вѣс. ка́ко т ѹ͗лѧ
12 жеть слово. не млъть бо̀ мѹ́
13 жь до́ндеже съвершть сло́во днеⷭ҇.
14 оѡ͗съ (!) прїде къ вратомъ ͗ сѣде
15 тꙋ. ͗ сѐ ѹ͗жка е͗го мноваше
16 же па́е воѡ͗съ к немѹ. ͗ рее воѡ͗
17 съ съвратвъ сѣде ͗ поꙗ воѡ͗съ.
18 мѹжь ста́рець гра́дныⷯ. ͗ реⷱ҇ ͗мъ
19 сѣдте ꙁдѐ. ͗ рее воѡ͗съ къ ѹ͗ж
20 ц а́сть села ꙗ͗же е͗сть бра́та
21 на́шего е͗лмелеⷯ ѿдала е͗сть не
22 ѡ͗мнъ ѡ͗братвшаа съ села мо
23 а͗влѧ. а͗ꙁꙿ же рекоⷯ да т ꙗ͗влю въ
24 ѹ͗хо твое г͠лѧ. пртѧж прѣⷣ
25 старц людї моⷯ. а͗ще ѹ͗же
26 ствѹе͗ш. то̀ повѣж м да ѹ͗
27 вѣдѣ. нѣⷭ҇ раꙁвѣ тебе ѹ͗же
28 ствоват а͗ꙁъ е͗смь с тобою. сеⷧ
29 ре́е а͗ꙁъ е͗смь ѹ͗жествꙋѧ.
30 ͗ рее воѡ͗съ въ д͠нь во́нже пртѧ
31 жеш село ѿ рꙋкы неѡ͗мнѧ ѿ
32 рѹѳь. ѿ моа͗втꙿскы жены ѹ͗
33 мръшаго. ͗ тѹ досто͗ть т
34 поꙗ͗т. ꙗ͗коже въставть ͗
35 мѧ ѹ͗мръшаго въ прѧстїе
36 е͗го ͗ рее ѹ͗жка въѡ͗сꙋ. не въ
37 ꙁмогѹ ѹ͗жествоват собѣ.
38 е͗гда когда расꙿсыплю прѧстїе
39 свое ѹ͗жествꙋ собѣ. ты̀ ѹ͗
40 жество мое ꙗ͗ко не въꙁмогѹ

ѹ͗жествоват. сеⷤ ѹ͗пованїе
прж въ і͗͠л ѹ͗жествованїе
͗ ѡ ͗премененї ѹ͗став слово. ͗
ꙁѹва́ше мѹ́жь сапогъ сво́. ͗ да
ꙗ͗ше подрꙋгѹ свое͗мꙋ. ѹ͗же
ствѹю́щ ѹ͗жество е͗го ͗ се ̀бѣ
ꙗ͗ше свѣдѣнїе въ і͗͠л. ͗ рее ѹ͗ж
ествѹѧ воѡ͗съ. пртѧж собѣ
ѹ͗жество мое. ͗ꙁѹ́ сапогъ
сво́ дасть е͗мꙋ. ͗ рее воѡ͗съ къ
ста́рцемъ. ͗ всѣмъ людемъ. по
слѹс вы̀ днеⷭ҇ ꙗ͗ко пртѧжава́ю
всѐ е͗лмелехова. ͗ ма́лоне ѿ рꙋкы
неѡ͗мнѧ ͗ рꙋѳь. моа͗втын
женꙋ малоню. по͗мѹ собѣ жене
въставт ͗мѧ ѹ͗мръшаго. въ
прѧсте е͗го да не погыбнеть
͗мѧ ѹ͗мръшаго. ѿ братѧ е͗го
по́слѹс вы̀ днеⷭ҇. ͗ ѿвѣщаша вс̀
лю́дїе е͗же въ вратъ рекоша послꙋ
с ͗ ста́рц рекоша. дажь г͠ь же
не вꙿходт въ до́мъ тво́. ꙗ͗коⷤ
рахль ͗ л́ѧ. ͗же стѧжаста
домъ і͗͠лвъ. сътворт с́лꙋ въ
е͗фафе. ͗ проꙁват ͗мѧ въ в
тлеѡ͗ме. ͗ бѹ́д до́мъ тво́ ꙗ͗ко
до́мъ фаресовъ. е͗гоже род фа
маръ і͗ѹ͗де. ѿ пле́мен твое͗го.
дажь г͠ь тобѣ ѿ рабы сеѧ ѧ́до
тобѣ
Поꙗ воѡ͗съ рꙋѳь. ͗ быⷭ҇ е͗мѹ жена. ͗
влѣꙁе кꙿ не. ͗ дасть е г͠ь пород. ͗
род с͠ны ͗ рекоша жены къ неѡ͗
мнѹ блвⷭ҇нъ г͠ь б͠гъ тво́. ͗же
не расꙿсыпа ѹ͗жка твое͗го днеⷭ҇. ͗
проꙁват ͗мѧ твое въ і͗͠л. ͗ бꙋ
деть тобѣ въѡ͗бращаю͗щ сѧ
д͠ш. ͗ въ кръмленїе градѹ тво
е͗мꙋ ꙗ͗ко невѣста твоѧ въꙁлю
бвꙿшѧ тебе. ͗ род с͠нъ ꙗ͗же еⷭ҇

199аb
1 блажа́ш тебе па́е •ꙁ͠• с̀нвъ. ͗
2 вꙁѧтъ неѡ͗мнъ ѡ͗роѧ ͗ положї е
3 на мѣсте свое͗мъ. ͗ быⷭ҇ е͗мѹ до͗л
4 ца. ͗ проꙁваша ͗мѧ е͗мꙋ сѣдї г͠лю
5 ще. род сѧ с͠нъ неѡ͗мнї. ͗ проꙁва́
6 ша ͗мѧ е͗мꙋ ͗ѡ͗вдъ. ѿц͠а дв͠два
7 ͗ со рожен фарсова. вафаресъ
8 род е͗сро́ма. е͗сро́мъ же род а͗ра
9 ма̀. а͗рамъ же род а͗мнадава. а͗
10 мнадавъ же род нассо́на. нассо́
11 нъ же род салмона. салмонъ же ро
12 д воѡ͗са. воѡ͗съ род ͗ѡ͗вда. ͗
13 ѡ͗вдъ род ͗е͗сеѧ. ͗е͗се же род
14 дв͠да
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40

 199a
блажа͗ш тебе па͗е •ꙁ͠• сн͠въ. ͗
вꙁѧ́тъ неѡ͗мнъ ѡ͗троѧ ͗ положї є͗ ̀
на мѣсте своє͗мъ. ͗ быⷭ҇ є͗моу до͗л
ца. ͗ проꙁва́ша ͗мѧ є͗мꙋ сѣдї гл͠ю
ще. род сѧ сн͠ъ неѡ͗мнї, ͗ проꙁва́
ша ͗мѧ є͗мꙋ ͗ѡ͗вдъ, ѿц͠а дв͠два
͗ сорожен фарсова. вафаресъ
род є͗сро́ма. є͗сро́мъ же род а͗ра́
ма. а͗ра́мъ же род а͗мнадава. а͗
мнодавъ же род нассо́на. нассо́
нъ же род салмона. салмонъ же ро
д воѡ͗са. воѡ͗съ род ͗ѡ͗вда. ͗
ѡ͗вдъ род ͗є͗сеѧ. ͗є͗се же род
дв͠да

Кн́гы ꙁавѣ́та б͠жїа ветхаⷢ҇ ́
скаꙁаю́ще ѡ͗браꙁы но́ваго ꙁавѣта
͗стннꙋ соу́щꙋ⸱ преложеныѧ ѿ греⷱ҇
скаⷢ҇ ꙗ͗ꙁы́ка вꙿ словенꙿскы⸱ пр кн͠ѕ блъга
рꙿстⷨ҇ѣ смео͗не сн͠ѣ борш⸱ гргорїеⷨ҇ пре
ꙁвтерѡⷨ҇ мнхоⷨ҇, всѣⷯ҇ цр͠квнⷦ҇ блъгарꙿскыⷯ҇ цр͠квї
повелѣнїеⷨ҇ того кнⷢ҇люⷠ҇ца кн͠ѕѧ семїоⷩ҇⸱ ͗стїнѣⷤ рѣщї б͠олюⷠ҇ца ⸱
Въ лѣ́то же дд͠а, црⷭ҇твова въ ͗л гра́
дѣ. с́реⷱ҇ въ фрꙋгїсте странѣ. пр
͗мъ сн͠ъ лаѡ͗медо́товъ вꙿ того цр͠ь
ство ͗ градъ ͗лї. ͗ дарданъ въсп
тенны. трꙋѧ ͗ всѧ страна фрꙋ
199b
гїска, племена (!) ѿ а͗ха. вꙿ нⷯ же
повѣдаю́ть а͗гамемѡ͗на (!). ͗ ме
нелаа. ͗ а͗хлеоу͗са ͗ ͗на. с неѡ͗пто
лемомъ пꙋромъ
Ел́коⷤ ⷯ воє͗ва на ͗лї граⷣ парда
ра́д. прро́комъ а͗леѯанꙿдра. ͗же
оу͗вѣдѣ є͗лень. ͗ оу͗сноуб́въ ю͗ ̀.
є͗лень бо̀ тѣломъ предобра. ͗ въꙁра
стомъ добрососа. ́ста а͗кы снѣ́
гъ мла́да пло́тю. доброма бро́вма
доброно́са добралка. рꙋсовласа
на́ желть. вел́кома ома влъгъ
кама родоства. доброгла́сна
ю́денъ вꙁо́ръ ͗мꙋщ. въ женахъ
бѣꙗ͗ше, лѣтъ .•к͠ѕ•
Наѧтокъ же ꙁлꙋ. ͗ погыбел трѧ (!)
͗ всеѧ страны фрꙋгїскы. ͗ црⷭ҇твїє
є͗го с́це быⷭ҇
Прїмъ а͗лексанꙿдровъ ѿц͠ь, ход
въ коумрнцю а͗полонѧ. въпро
шаше ѡ͗ сн͠оу ͗же сѧ род парсъ. ͗
данъ є͗моу быⷭ҇ ѿвѣтъ с́це. данъ
т быⷭ҇ парсъ ѡ͗трокъ двоꙗ͗къ
парсъ • л͠• бо̀ лѣ́тъ бы́въ погꙋ
бть црⷭ҇тва фрꙋгїска. сѐ слы́
шавъ прїмъ. а͗бє нарее є͗моу
͗мѧ а͗лексанꙿдръ. посла же ͗ на село
͗менемъ манꙿдра. ͗ въꙁдо͗т ͗ ̀
ра́таю. до́нꙿдеже мноуть •л͠•
лѣ́тъ. ꙗ͗коже ре́е прореенє, ѡ͗
ставль сего а͗лексанꙿдра. прроко
мъ порада (!). ѿц͠ь є͗го прїмъ на се
лѣ. сътвор же градъ вел́къ на
селѣ томъ. нарее гра́дъ парнонъ
͗ пребыⷭ҇ тоу̀ парсъ кръммъ
тоу жвы ͗ оу͗ѧ сѧ. ͗ желѣꙁо (!) х́тръ. ͗ накаꙁанъ добрѣ бы̀ ͗ съ
твор сло́во похвално а͗фродт
гл͠ѧ бо́лш сеѧ нѣⷭ҇ богын н ͗ра
͗н (!) афна а͗фродтъ бо̀ по́мыслъ
199c
рее сꙋщь. ѿ по́мысла бо̀ все ража
ю͗ще сѧ рее. въ спсанї своє͗мъ. сѐ
го ра́д повѣдаю͗ть ꙗ͗коже пара
съ (!) є͗сть расꙿсꙋдлъ. межⷣꙋ а͗фною
н (!) ́рою ͗ а͗фродте. далъ є͗сть ꙗ͗бло
ко. є͗же є͗сть побѣда. рекы ꙗ͗коⷤ
по́мыслъ є͗сть є͗фродтъ. ͗же
всѐ ражⷣає͗ть. ͗ ѧда ͗ пр͠мдрость
͗ цѣломꙋдрїє,  х́трост, ͗ всѐ
͗но въ словесныⷯ҇ ͗ несловесныⷯ҇. ͗
бо́лшаго сеѧ, ͗л добрѣ͗ша ͗но
нѣⷭ҇. сътвор же є͗, ͗ похвалꙋ
ю͗же нарцѧю͗ть кеє͗стосъ рее
нны парсъ
М́моше́ды ю͗же • л͠• ͗ два̏ лѣто
ма. помыслвъ прїмъ ꙗ͗коже
м́мо͗де времѧ. да́наго є͗моу
прⷪ҇рества ѡ͗ пардѣ .•л͠• лѣ́тъ
пославъ прведе ͗ ̀ съ сꙿсела а͗лекса
нꙿдра. пррокомъ парда съ ве
л́кою ⷭ҇тью. любѧше бо̀ ͗ ͗ꙁы
де са́мъ прїмъ въ срѣтенїє є͗мꙋ
͗ болѧре є͗го с н́мъ. ͗ братѧ єⷢ҇
с н́мъ. ͗ вс̀ гражане ͗ вꙿн́де въ
ꙁꙋю (!) сї парсъ въ •л͠• тоє лѣто
͗ третьєє лѣто. мⷭ҇ца ксанф
ка. є͗же є͗сть а͗пр́ль въ к͠в•
͗ вдѣвы  прїмъ то́ль красна.
͗ вꙁоромъ ͗ с́лою ͗ бесѣдою. ͗
повелѣ є͗моу вꙁѧ́т да́ръ. ͗ ше
дꙿше въ є͗ладꙋ, трѣ́боу полож
т дафнꙿскомоуоу͗ (!) а͗полонꙋ. гл͠ѧ
помлꙋ͗ м ста́рость. прене
с моѧ пеа́л. сѐ оу͗же прїде
времѧ прⷪ҇рества . ͗ напсавъ
томоу самомꙋ пардꙋ, ͗ къ всѣ
мъ цр͠мъ. ͗ ре́кше мѣ́стодръ
жателемъ. є͗оу͗ропꙿскыѧ стра
ны кнгы
Прїмъ цр͠ь рекы да прїмꙋть
199d
сн͠а є͗го парда, прро́комъ а͗лекса
нꙿдра. прходѧща на мл͠твꙋ. трѣ
боу положт а͗полонꙋ. посла же
є͗го парда пославъ ͗ ̀ цр͠ь, ͗ с н́мъ
дары. ͗ ͗ꙁыт мⷭ҇ца десѧ. ѡ͗ктѧ
брѧ въ •і͠• пребы въ трꙋ •н͠ꙁ•
д͠нї ѿплꙋвъ с дары цр͠ьскым. ͗
мѣѧ съ собою моу́жь фрꙋгїскъ
оу͗нотъ •р͠•
Прїде же въ а͗спардъ гра́дъ є͗ладе
скъ. црⷭ҇твꙋє͗мъ с̀реь мѣ́сто,
влⷣьствꙋє͗мъ менелає͗мъ. сн͠мъ
плсфеⷩ ⷷномъ ͗же менела бѣ̀, въ
скръмленъ црⷭ҇твїхъ. а͗треѧ цр͠ѧ
а͗грїска в коупѣ съ а͗гамемномъ
сн͠омъ є͗го. ͗ по семоу нарцаста
сѧ ѡ͗ба. а͗треѧѡ͗вща. менала
ѡ͗съ же прготовлъ сѧ бѧ́ше ѿ
плꙋт въ кортъ ͗ съ оу͗жкам
сво͗м, хотѧ требꙋ положт.
а͗стерїскомꙋ дѡ͗нсꙋ ͗ єꙋроп .
͗ въ гортꙋнъ градъ кртескъ. єгⷣа
прїде парсъ въ спа́ртъ градъ къ
немꙋ. ͗ ѡ͗бы́а бо̀ ͗мѧше мене
лаѡ͗съ. творт требы ͗ пра́
ꙁⷣнкы въ то времѧ по всѧ лѣта
на па́мѧть є͗ѵроп, а͗кы ѿ оу͗ж
ества с̀ єѧ
Прїмъ же а͗лексанꙿдра парда. ͗
кнгы прїма цр͠ѧ фрꙋгїска а͗с
͗ска ͗ дары цр͠ѧ посланныѧ є͗мꙋ
ѡ͗трока ѡ͗блобыꙁа ѡ͗трока а͗лекса
нꙿдра. ͗ с ра́достю прїмъ, а͗кы
своє͗го сн͠а съ всѧ́кою ⷭ҇тью. пове
лѣ є͗мꙋ ѡ͗собь въ своє полате п
тат сѧ. ͗ всемъ ͗же с н́мъ.
всѣмъ ѡ͗блнымъ. гл͠авъ є͗мꙋ
пребыт тꙋ въ граде є͗л́ко же
хо́щеть дн͠ оу͗вѣщаваа ͗ по́
т. а͗ (!) трꙋда ͗ мръскаго плꙋтїа
200a
͗ та́ко ше́дꙿше сконѧт ́нъ тре́
бнкъ требнц а͗полон. а͗бїє же
менелаѡ͗съ оу͗тро͗въ парса въ
всѣмъ ѡ͗б́лнї (!) ѿплꙋ въ кртъ
ѡ͗ставвы въ полате своє
Пребываю͗ще же менела въ крте
͗ пологаю͗щꙋ тре́бы дѡ͗нсꙋ асте
р͗скомꙋ єѵ͗роп въ гортоун
гра́дѣ
Слоу сѧ слѣꙁт є͗лен въ ѡ͗щны
гра́дъ полаты єѧ глꙋмт сѧ съ
є͗фрею. бра́тоуѧ́дою мелає͗вою
ѿ пелопа ͗ ѿ клꙋменѧ племене
єѵ͗ропѧ
Парсъ же прнкъ с полаты въ
ѡ͗щнкъ вдѣвъ доборотꙋ є͗ле
ннꙋ ͗ мла́дость. ͗ оу͗стрѣленъ
быⷭ҇ по́мысломъ на ню. ͗ гл͠авъ є͗
фре бра́тоуѧдѣ мелає͗вѣ. ͗же
бѣꙗ͗ше ѿ пелопа ͗ клꙋменѧ ͗
ѿ оу͗жества є͗ѵ̀ропь͗на. оу͗сно
бвъ є͗лена. ͗ поє͗мъ бѣжа въ ко
раблⷯ, вꙿ н́хꙿже бѣ пршелъ ѿ трꙋ
ꙗ͗ съ ͗менїемъ ͗ съ тва́рм мно́
гым ͗ мно́гоцѣннам ͗ съ сре
бромъ ͗ съ є͗фрею ꙗ͗же бѣ ѿ племе
не пелопова ͗ клꙋменѧ ѿ оу͗ж
ества ͗ єѵ͗ропна, съ пѧтью
робенъ прѣднць єѧ. ͗ прї
де въ сдонъ
Ѿтоу́дꙋ же къ про́тевоу цр͠ю є͗г̀
петꙿскꙋ не ѡ͗бращав сѧ къ томꙋ
въ тре́бнкъ а͗полонь парсъ, н
положвъ тре́бы въ є͗ладѣ•
Оу͗вдѣвше же стрегꙋщї во́͗
нї  полатꙋ ͗ бѣжанє є͗ленно
а͗бє посла́ша •г͠• во́͗ны въ го
ртоунь гра́дъ кртескъ. повѣ
дающе менелаоу͗ цр͠ю оу͗вдѣнїє
є͗ленно. є͗же ѿ парда ꙗ͗ко с нею

200b
є́фрю поѧ бра́тоуѧ́доу є͗го ͗ клоу
менъ. ͗ слышавъ все менела́. ꙁѣ
ло быⷭ҇ пеѧлѣнъ є͗фры ра́д. бѣ
бо̀ ѡ͗бра́ꙁъ кажющ прѣд нмъ
цѣломоудрїа вел́ка. ͗ а͗бє н́
ꙁъ плоу́въ ѡ͗брат сѧ въ є͗ладꙋ
въспѧть въ градъ всюдѣ по все
мꙋ морю посла въꙁыскатъ єѧ.
по времен же прїде ѿ є͗гпта
парсъ ͗мы є͗ленъ. ͗ ѡ͗бьдо все 
оу͗твор єѧ
Прїмꙿ же ͗ є͗кав в́дѣвꙿша є͗лень
съ а͗лексанꙿдромъ ꙗ͗ко та́коу до
бротоу ͗ма́ть. юдѧста сѧ въ
прошаста є͗ѧ кто̀ є͗сть. ͗л ѿ
кого є͗с ѧдо. ѡ͗на же рее а͗лекса
нꙿдра пррокомъ парда оу͗жка
є͗смъ. ͗ па́е бл́жꙿш є͗смь. ͗
прїамоу і͗ єкав а͗ не плсѳеновꙋ
с͠нꙋ менеламꙋ. ѿ дана бо̀ рее і͗ аг
нора сдо́нꙿскаго ͗ тема ѿ племе
не прїамова, сꙋщма. ͗ с́ є ѿ
плсеє͗вы бо̀ данає͗вы дꙿще́р род
сѧ а͗тлас ї лекꙿтра. ѿ неѧ же да́
нъ цр͠ь ѿ него же трꙋѧ ͗ ͗л́ѧ гра́
да цр͠ьє͗  фꙋнка рад, а͗гнорова
сн͠а є͗гоже быⷭ҇ пра́внꙋкъ. лꙋдъ
цр͠ь єкавнъ ѿц͠ь. ѿ племенⷤ
лꙋдова. л̀да мат нарцаше сѧ
мнѣ
Сѐ же ре́кше є͗лен прїамꙋ є͗акав
млї (!) а ꙁакленш да не преда́сть єѧ
͗ гл͠ющ, нѣсмь вꙁѧла менела́є͗ва.
несоже. но̀ своє то́ю гл͠аше сѧ
͗мꙋщ. є͗кав же ѡ͗бьє͗млю
ще лобꙁаше ю͗ ̀ ͗ па́е всѣ́хъ люблѧ
ше ю͗ ̀
Оу͗в́дѣвша же а͗гаменъ. (!) нонъ. (!) ͗
менела, прход въ трꙋю є͗ле
ннъ с пардомъ мно́го краты.
200c
посыласта млѧща сѧ ѡ͗брѣте
т є͗лень. мно́гы краты бо̀ стоу
жаше с̀ сестра єѧ, кълоутемꙿн
стра. моужю своє͗моу а͗гаменно
моу, цр͠ю а͗гр͗скоу да бы пршла
є͗лень сестра єѧ ꙗ͗же напса кн́гы.
͗ вда менелаоу͗ рекꙋ т оу͗веща
т є͗лень. прїде менелаѡ͗съ къ пр
ꙗ͗моу. просѧ є͗лн жены своєѧ
прѣⷣ ра́тью въсхотеша прїамо
вщ не да́т є͗лн. ͗ а͗бє въ
ставъ ͗ на ͗лї гра́дъ а͗трє͗вща
цр͠ѧ воє͗воды. ре́кше мѣстодръ
жателю. събѣдвша, оу͗мол
ста. пелеѧ ͗ женꙋ є͗го федтꙋ
͗ ѿц͠а єѧ хрона цр͠ѧ флософьска.
поустт с н́ма. а͗хлеоу͗са сн͠а
фтна ͗ плѡ͗ва. вꙿнꙋка же
хронова
͗же хронъ пославъ прведе ͗ ̀ ж
вѧше бо̀ оу͗ лꙋкомда цр͠ѧ. оу͗ цт
того самого а͗хлеоу͗са ѿц͠ь дада
мїна въ ѡ͗стровѣ ͗деⷭ҇ а͗трев
щема. С́ а͗хлеоу͗съ ͗мы во́ѧ.
своѧ. ͗же нарцахꙋ сѧ тогда,
моуръмдонесъ. нынѣ болгаре 
оу͗ннꙋ. тысꙋщам трем. въ
коупѣ съ патрокломъ воє͗водою
͗ с нестеромъ. ꙗ͗же бы́ста оу͗бѣ
жⷣенна хрономъ ͗ пелеѡ͗мъ ͗де́
же а͗хлеоу͗съ съ сво͗м во́. на ͗
л́ є͗днъ а͗ргї моурмдонъ. оу͗
бѣдста жа (!), с̀ре́ь оу͗молста.
с́ѧ ѡ͗треѡ͗вща цр͠ѧ ͗ ́ны цр͠ѧ
ре́кше мѣ́стодръжтелѧ ͗ во
є͗воды. ѿ всеѧ страны є͗ѵ̀ропꙿскы
къє͗гожⷣо съ сво͗м во́ ͗ с кара
бл (!). ͗ ѿплоуша вс̀ съвокꙋп
вше сѧ на мѣ́сто а͗оу͗лд нар
цає͗мо. боу́р же въставъш.
200d
по́ морю. ͗ кълаханꙿтоу ре́кшю лѣ́
по є͗сть. тре́боу положт а͗га
мемъненꙋ. а͗ртемд бо́гын̀
страны то́ѧ дꙿще́рью є͗го
Ше́дъ а͗доусѣ всѐ. лоука ⷯ (!). с̀ рее кн́
гы носѧ ѿ а͗гамемнона въ а͗гасъ
пршедъ дꙿще́рь є͗го фгенѧ ͗ в
дѣвъ ю͗ ̀ а͗гамемнонъ првѣденꙋ
оу͗боꙗ͗в же сѧ во́, плака сѧ гръ
цѣ въдержтель мѣсто, вꙿда ю
а͗ртемд на требꙋ ͗ ведоме є,
въ а͗ртемднъ тре́бнкъ на
ꙁаколенїє. а͗млън (!) межⷣꙋ ͗м реⷭ҇
е͠• сꙿкво́ѕѣ нѧ претее. ммоте́
кꙿш межⷣꙋ вꙿло́м (!)жре́ць. ͗ дѣ
вцею ͗фгенїю. ͗ вдѣвъ жре́
ць ͗ влъхвова въ а͗лѧ (!)дѣлѧ.
ре́е ͗дѣте а͗лнїю є͗мꙿше прведе
те на ꙁаколенїе въ дѣвца мѣсто
͗фгенїю же ѿда́ша ѿц͠ю єѧ а͗га
мънонꙋ , ю͗же а͗гамѣмнонъ, ѡ͗
став въ томъ мѣсте, ре́кше
ѡ͗ тре́бнце а͗ртемде жре́бїю
͗ а͗бє поставленъ быⷭ҇ цр͠ь надъ
всеⷨ во́, а͗гамемнонъ. ѿтꙋде
же въꙁⷣвгше сѧ прїдоша на трꙋю
Пршедꙿшмъ є͗лл́номъ, на само
моу то̀ трꙋю, протвша сѧ
͗мъ троє͗съ. не да́ша ͗мъ пр
ста́т. ͗ многымъ па́дшмъ
ѿ нⷯ ѿ ѡ͗боⷯ. вꙿ нхꙿже ͗ гротесе
ла͗ (!) оу͗бьє͗нъ быⷭ҇ воє͗вода, дана͗
скъ. не въстꙋпша же дана.
до́ндеже въꙁгꙿнаша ю. ͗ꙁдоша
на поморꙿскꙋю ꙁемлю̀ тро́͗скоу.
͗ првѧꙁаша кораблѧ оу͗ж. ве
ерꙋ же бы́вꙿшꙋ, вꙿндоша въ гра
дъ троє͗съ ͗ ꙁатворша врата.
полоунощ же кꙋкносъ нѣкто̀
͗менемъ. ѿ племене с прїа͗мова.
201a
бл́•жнка сы̏. слышавъ є͗лнесъ
къ прхоⷣ на трꙋю ͗ꙁлѣꙁъ ͗ꙁ неѧа͗нꙿдра
гра́да съ мно́жествомъ многымъ,
во́, нападе на́ нѧ. ͗ бы́вꙿшю снѧтью
но́щью. оу͗бьє͗нъ быⷭ҇ с́ коукъносъ
ѿ хелеѧ (!) ͗ па́доша ͗же с н́мъ пре́жⷣе
свѣта. ͗ꙁвол же сѧ данає͗мъ да
прїмꙋть ѡ͗крⷭ҇тныѧ грады ͗л́ѧ
гра́дъ. ͗ трꙋю ꙗ͗коже помага͗юща.
прїамꙋ. ͗ сътворвꙿше клѧ́твы да
є͗же всѐ пленѧть прѣⷣ цр͠емъм по
ложт. ͗ прѣⷣ воє͗водам. ͗ прѣⷣ
во́ ѿлꙋша а͗хлеѧ ͗ теламонь
скаго, ͗а͗нꙿта ͗ дѡ͗мда. ͗ а͗бє
͗ꙁыде деѡ͗мнъ. ͗ прїа градъ неа͗дръ
того кꙋкна воє͗воды, ͗ странꙋ
є͗го поплен. пленї  ѡ͗ба сн͠а є͗го ко
ва ͗ кокарка. ͗ дꙿщерь є͗го ͗менемъ
глаоу͗кю соу́щне (!) лѣтъ •а͠і• кра
сноу ͗ всего є͗же є͗го бѣ̀. тою страны.
прведе прѣⷣ всеѧ во́ѧ
͗Ахлеоу͗съ же ͗шедъ съ а͗ргї ͗ съ мꙋ
рмдоны. с̀реⷱ҇ сво͗м во́. прїде
на градъ леꙁвъ, на странꙋ є͗го цр͠ь
ствꙋю͗щю вꙿ немъ форфантꙋ бра́
тꙋѧ́доу. прїамовоу ͗ вел́коую
вра́ждꙋ. дръжа же на є͗лены. пр
є͗мъ же градъ ͗ страноу а͗хлеоу͗са
в сꙋдѣ фарванта оу͗б ͗ въꙁемъ,
всѐ црⷭ҇тво є͗го ͗ дꙿщерь є͗го дѡ͗м
дꙋ прведе бѣ же ѡ͗троковца ́
ста плъна. крꙋговатымъ лцемъ
͗ ꙁѣкра. ͗ въꙁрасла на рꙋсы лѣ́тъ
к͠• дв͠ою прїде ѿ леꙁва всѐ. въ є͗л
нꙿскыѧ во́ѧ. ͗ а͗бє оу͗стремв сѧ
па́кы ͗ꙁыде ͗ є͗оу͗ксенꙿскы по́нтъ
͗ попалака (!) страноу тоу̀ пленꙋѧ
Прїмъ граⷣ лорласъ оу͗б дръжаго ͗ ̀
є͗тѡ͗на цр͠ѧ ͗ поꙗ женоу є͗го пле́
ннцю хрꙋсовꙋ дꙿще́рь. жръца по

201b
лонѧ (!). а͗стꙋномю пррокомъ хрꙋсоу
͗дꙋ. ͗ є͗го богатꙿство ͗ тоѧ стра
ны, вꙿнесе въ кораблѧ а͗стоуномⷤ
с́ . хрꙋнсъ же нꙁка. ́ста рꙋса
власа. доброо͗ка доброно́са. до́бро
са́на. малососа. лѣⷮ сꙋщ •ѳ͠і• ͗ ͗ꙁб
же воѧ ю͗же оу͗бдълъ (!) є͗тѡ͗нъ на
рцає͗мыⷯ калкъ пршедꙿшаа на́ по
мощь ͗мъ ѡ͗ (!) троє͗мъ
Ѿтоудꙋ же ѿшедъ ͗ въꙁыде на сн͠ы въ
р́са бра́тоуѧ́да прїамова бы́вꙿша
въ нарцає͗мемъ гра́дѣ лего́  пово
є͗вавъ странꙋ є͗го. ͗ ве́сь ѡ͗бьстꙋ
п гра́дъ ͗ ͗ссѣка мꙋжа мно́гы, прїа
͗ гра́дъ. ͗ воросꙋ дꙿщерь пле́ннцю. ͗
поподамю. пррокомъ върсю͗
дꙋ женꙋ бы́вшю моунета цр͠ѧ нар
цає͗маго гра́да лего, но̀ шелъ бѣ пр
бѣдть по́мощ на поборенїє ѳрꙋ́
гомъ ѿ лꙋкьѧ оу͗ (!) лакаѡ͗нѧ. ͗же
мкꙋнъ цр͠ь постгъ а͗бє съ помо
щю лоукїа ͗ лꙋкѡ͗нѧ. по прїатї
страны є͗го ͗ гра́да ͗ жены є͗го ͗по
подамѧ пррокомъ же се врсды
не премедъл. но̀ а͗бє трꙋденъ сы
ѡ͗ пѧт съ пршедꙿшм с н́мъ
напа́дъ сѣе сѧ съ а͗хлеѡ͗мъ лю́тѣ.
до́ндеже оу͗сꙋновенъ быⷭ҇ коупцею (!)
ѿ є͗оу͗тротїа воє͗воды ͗же бѣ съ
а͗хлеоу͗сомъ. храборъ ѿ ͗ꙁбра
нныⷯ во́ є͗го. ͗ погбоша ͗же бѣ́
ша с темъ мꙋкномъ вс̀
Поподомѧ же бѣ̀ высо́ка. ́ста
добрососа лѣпа, ⷭ҇тома бро́вма.
доброно́са рꙋмѧна велео͗ка . наꙁе
лне вѣдома (!) рꙋса власы про́стовла́
са. ͗ на носѣ ͗мꙋщ ꙁна́менїє смѣ
хлва, ра́доства. лѣтъ ͗мꙋ
щ •к͠а• ю͗же вдѣвъ а͗хлеоу͗съ
въꙁлюб ͗ ̀ вꙿпа́дъ въ по́хот є͗ѧ.

201c
поє͗мъ ю͗ ̀ сꙿкры же ю͗ ̀ вꙿ коламаꙁѣ своє͗мъ.
не водвъ є͗ѧ прѣⷣ мно́гы є͗лл́ны. плѣ
нъ же н (!) астꙋномю ͗ ͗но всѐ прве
де прѣⷣ воє͗воды ͗ прѣⷣ воѧ ͗ прѣдъ
цр͠ѧ. оу͗вдѣвꙿше же се врюсъвы
ра́д дꙿще́ре. жены же моунетовь
ꙗ͗ко оу͗та͗лъ ю͗ ̀ є͗сть а͗хелеоу͗сї съ, оу͗
крашенїе є͗же ношаа͗ше. пеѧль бы́ша
на́ нь. клѧ́твоу ꙗ͗коже престꙋп.
лю́бꙿве є͗ѧ ра́д ͗ вс̀ хꙋлѧть ͗ ̀ ͗ съше́
дꙿше сѧ на съборъ. въꙁꙿбранша семꙋ
а͗хлеоу͗сꙋ, да не ͗схо́дть на пленꙿ н
прє͗млеть гра́дъ. не странъ плѣ
нѧє͗ть ны (!) в него мѣ́сто постав
ша теоу͗кра. бра́та є͗а͗нтова. ͗ ͗до
менеѧ. ꙗ͗же прїаста кꙋпръ. ͗ к
лкю. ͗съвраю пле́нꙿше  ͗ погꙋб
ша ю͗ ̀. телѧмолескъ ͗же. є͗ас ͗ꙁы
д фаракы͗ ͗же въ херонсѣ. ѡ͗плѣ
нї  полоумстора цр͠ѧ ⷯ. полꙋм
сторъ же оу͗боꙗ͗в сѧ. ͗ вдѣвъ
моу́жа с́лꙋ. ꙁла́то є͗моу мно́го да́
въ ͗ пшенца въ є͗д́но мѣ́сто (!) бра́
шноу а͗хе͗скымъ во́͗номъ. ͗ ͗ꙁда
въ сн͠а прїамова ме́нꙿшаго ͗менемъ
полоудра, є͗гоже порꙋлъ є͗моу,
прє͗мъ ѿц͠ь є͗го съ богатꙿствомъ
мно́гымъ. люблѧше бо̀ полоуд
ра ме́нша соу́ща всѣⷯ. прїама кра
снѣ͗ша. сего бо̀ ра́д во ͗ноу стра
ноу бѣ̀ поустлъ. да не а͗кы всѐ
ѡ͗троѧ оу͗бо́͗т сѧ вдѧ ра́т. съ
твор же с̀ полоумстръ ꙁавѣ
ты. съ є͗а͗нтомъ напсанъ. не по
магат прїамꙋ. ѿтоу́де ѿплоу́
въ є͗асъ. прїде на теръоу͗франта.
цр͠ѧ. съставленъ с н́мъ сѣь ме
емъ оу͗бї . плѣнвъ же градъ. ͗
все же є͗го въꙁемъ ͗ дꙿще́рь є͗го те
комсꙋ прведѣ. ͗ богатꙿство.
201d
всѐ вносѧще ю͗ ̀ въ є͗ллномъ. бѣ же
текомса. въꙁрастомъ бѣ́лꙋ
оу͗трь носѧщ смагла. доброѻ͗ка
то́нконо́са, ръновла́са. то́нкы
мъ лцемъ напра́снва дв͠ою. лѣⷮ
соу́щ •ꙁ͠і• полоудора же сн͠а прїа
мова данаѡ͗ поставльше прѣⷣ
гра́домъ въꙁвѣствꙿше прїамꙋ
ѿпꙋствꙿше є͗ллн. ͗ поꙗ͗т
полоудора сн͠а своє͗го. ͗ сътвор
т м́ръ. а͗ще тоу̀ оу͗бє͗мы . ͗
не въсхотѣша прїамов ѿпꙋ
стт є͗лꙿлн. раꙁꙿгнѣваше сѧ
дана͗͗ѡ͗ ̀ а͗бє ѡ͗трокъ оу͗сѣкнꙋ
ша всѣмъ съ града ꙁрѧ̀щмъ наро́
т͗ же въ є͗лꙿлнѣхъ ͗же на
͗лї гра́дъ пршедꙿш ͗мѣꙗхꙋ сї
ѡ͗браꙁы •а͠• а͗гемемнонъ бѣ̀ ве
л́къ ⷭ҇тъ доброно́сенъ, гꙋстобра́
дъ ръновла́съ. велеѻ͗къ. кн́же
нъ. ве́ледш͠енъ. бл͠горо́денъ •в͠•
менелаѡ͗съ н́ꙁокъ. пръсстъ крѣ
покъ. роумѧнъ. доброно́съ. до́
брол́къ. гоустобрадъ надърꙋсъ
плънома ꙭма. дръꙁъ. хра́боръ
тр̀. а͗хлеоу͗съ пръсть ́стъ
тѣломъ. вел́каго лѣта. кꙋдрѧ
въ. рѣдобрадъ. роусъ. гоуⷭ҇вла́съ.
длъгоно́съ. плънома ꙭма. бръ
ꙁъ много рща ͗ скаѧ. добросанъ.
ве́ледꙋшенъ, любодѣ͗нъ. веселъ
гръдъ. хра́боръ. д͠. патроклосъ
тлъстъ, с́ленъ. середнї добро
лкъ доброѡ͗къ. наⷣроусъ. ́стъ
рꙋмѧнъ добробра́дъ. бл͠горо́денъ
хра́боръ крѣ́покъ. пѧ́тоє а͗стъ
ламонїскы. вел́къ тѣломъ
плънъ сътроє͗нъ. крѣпокъ ѕѣло
веледꙋшенъ. велеѻ͗къ. кꙋдрѧ
въ. добробра́дъ, сма́глъ. добро
202a
носъ. бровстъ. рънама ꙁенцама.
про́стъ. хра́боръ с́ленъ ѕѣло. ше
сты ѡ͗дꙋсѡ͗съ. среⷣнї тѣ́ломъ ́
стъ. просты власы. ѧ́сты. просѣ
дъ. добробраⷣ. ͗ ꙁеркъ. длъгоно́съ.
т́хмъ лцемъ соу́съ. еревтъ. мⷹ
дръ. до́броре́къ. бесѣднкъ. се
дмы, дѡ͗мдъ. тѣломъ на етве
рт . крѣпокъ доброл́къ. соу́съ по
соупленъ соусобра́дъ. плънома ꙭ
ма. коⷬ ⷪтошї цѣломоу́дръ. гръдъ.
храборъ. ѡ͗см не́стеръ вел́къ
тѣ́ломъ ͗ ома ͗ но́сомъ. ͗ ꙁе
ркъ. длъгол́къ. гоустою воло
дю. гꙋстобрадъ наⷣрꙋмѧнъ. роу́
съ. моу́дръ. бл͠говѣствъ. де
вѧты. простес́лаоу͗съ бѣлъ
доброѡ͗браꙁенъ. доброо͗къ . кра
сенъ. простовла́съ. наⷣрꙋсъ. пасме
даю͗ще сѧ бра́дою. высокъ, лѣпо
дръвъ. храборъ. десѧты пала
мдсъ. бѣлъ высокъ. то́нокъ.
длъгол́къ. просты власы. ма́ло
ма ома , плъныма. грълсъ.
моу́дръ кн́женъ. ве́ледꙋшенъ.
мыслвъ ͗же пръвоє оу͗корсы. оу͗м
сл ѿ хоженѧ се́дмь прехо́дныхъ
ꙁвѣѕдъ. по прлꙋаю аⷭ҇. т̀ (!) бы
ваю͗щⷯ въ л͠цѣхъ радостеⷯ ͗ пеѧ́
лехъ. наменвъ коры́снкъ. ꙁе
мноє оу͗строє͗нє. ѡ͗ба плъныѧⷤ
а͗корыс. жвотнаго крꙋга ́
смѧ. ковъмаⷤ. ͗ ꙗ͗же сꙋть стро́
кы на нею •ꙁ͠• ѕвѣѕдъ нарее. стлъ
пець же высотꙋ нбⷭ҇нꙋю. въꙁда
ю͗щь всѣмъ до́браа ͗ ꙁла́а •а͠і• м
рѡ͗нсъ. н́ꙁокъ плестъ. ⷭ҇тъ
добробрадъ. велеѻ͗къ. рънама
ꙁенцама. кꙋдрѧвъ. гꙋстою
владью. пласколць крвоносъ.
202b
бы́стръ. ве́ледꙋшенъ. вꙿторы
на десѧть ͗доменеоу͗съ. сре́днї сма
глъ. доброѻ͗къ. стро͗нъ. крѣпо
къ. доброносъ. гꙋстобрадъ. до
брогласенъ. доброглавъ. кꙋдрѧ
въ. коротовлаⷭ. бровстъ. до́бль.
ръновласъ. смы́сленъ. стрѣле
ць, лѣпъ, веледꙋшенъ •г͠і• єа͗съ
͗же є͗сть прро́комъ. локросъ.
с́ленъ. крвъ, доброноⷭ҇. кꙋдрѧ
въ. ръновласъ. ⷭ҇тобра́дъ. длъ
гол́къ. дръꙁъ. храборъ. любодѣ
͗въ. рꙋмѧнъ •д͠і• неѡ͗птолемо
съ. ́стъ доброно́сенъ, ръменъ
коудрѧвъ. ꙁекръ велеѻ͗къ. роусо
ма бро́вма, посмѧдаю͗ще сѧ. бра
дою рꙋсою. крꙋгломъ лцемъ. на
пра́снвъ дръꙁъ. лю́тъ, храборъ.
с́ же бѣ̀ сн͠ъ а͗хлеѡ͗въ, ѿ да
мѧ. дꙿще́ре лꙋкомда. є͗гоже по
смрът є͗го. посла фткъ. ͗ п
леоу͗съ дѣ́дъ є͗го. прос́вшмъ
є͗го а͗хлеѡ͗мъ (!), ѿ рад хелеоу͗са.
є͗гоже прельствше оу͗б́ша. да
ѿмьстть ѿ͠ смрът. ͗ въ
плъв сѧ ͗ꙁы́де съ во, на ͗лї граⷣ.
съ двѣма десѧтома. ͗ двѣма
кораблемъ ѿ пелеѧ. поє͗мъ во́
своⷯ. мꙋрмдовъ сменемъ •а͠•
х͠• ͗ •͠• ͗ ѿплꙋ  прїде ко трꙋ
͗ ѡ͗брѣте вꙿ колмоꙁ своє͗го бы
тї ѻ͗ц͠а. а͗хлеоу͗са. ͗попъдамъю
є͗же є͗сть ͗ връс͗дно. ͗ бдѧ́щю
плѣнъ ве́сь, а͗хлеоу͗совъ. ю͗же пр
є͗мъ ͗мѣꙗ͗ше въ велцѣ ⷭ҇т.
͗ молть ю ͗ да хранть ю͗ ̀. ͗ сего̀
вс̀ въ ѿ͠ колемо́ꙁ. ͗ по малѣ
врѣмен оу͗мре. врс͗ соболѣ
вш •е͠і• кла́съ. н́ꙁокъ. то́но
къ, ⷭ҇тъ. сѣдъ главою. ͗ брадою.
202c
кꙋдрѧвою. ͗ вълꙿховъ ͗ ко́бнкъ х
тръ
Троу́ же наро́тї моуж с́ •а͠• пр
ꙗ͗мос тѣ́ломъ высокъ ͗ бл͠гъ. ͗ в л
ц до́бръ. роумѧнъ ͗ ꙁекръ. длъго
но́съ. ⷭ҇тъ бро́вма. доброѻ͗къ. сѣⷣ
͗ власатъ. гоу́стобрадъ. лѣпъ
второ-є-кто́ръ смѧ́глъ. высокъ
ѕѣло бл͠гъ. ͗ с́ленъ крѣ́постїю
доброно́съ кꙋдрѧвъ. коротовла́съ
добробрадъ. прлепномъ ꙗ͗ꙁы́ко
мъ бл͠горо́денъ ͗ го́рдъ. храборъ тѧ́
жкогла́сенъ. третї, д͗фоа͗съ
середнї. до́брыма пръстма. добро
ѻ͗къ. посꙋпленъ. смѧ́глъ. плоско
лць. до́бръ. добробрадъ. етве
рто-є-леносъ высокъ. лѣпъ ́стъ.
крѣпокъ. роусъ. плъныма ꙭма
длъгоносъ. то́нкымъ лцемъ. по
смѣдаю͗щь оу͗сомъ. погроубленъ смы́
слъ. хра́боръ. пѧ́ты, тро͗лосъ.
до́бръ вел́къ. доброно́съ. просты
влас. роу́съ доброѻ͗къ. ерновласъ
гоустобра́дъ. крѣ́покъ. хрѣбокъ (!)
͗ бо́рꙁъ. шесты парсъ, є͗же єⷭ҇
а͗лексанꙿдръ. до́бръ въꙁрастомъ.
с́ленъ ͗ ⷭ҇тъ. доброносъ. добро
ѻ͗къ. рънома ꙁѣнцама. кꙋдрѧ
въ, ръновласѧтъ. ѡбоусѣваа.͗
длъгымъ лцемъ. ͗ въꙁнесенома
бро́вма. грълстъ велеоу͗стъ. ра́
доствъ лѣпъ. доброхо́денъ. стрѣ
лець, смотрлвъ. страшвъ.
любодѣ͗въ. седмы, на͗съ. н́
ꙁокъ до́бль. добрыма пръстма
крѣпокъ. ръменъ, плоскол́ць.
доброносъ. ́стъ лцемъ, смы́
сленъ. мꙋдръ бл͠гоⷭ҇твъ. ѡ͗смы
а͗нтноръ. то́нокъ высокъ, крѣ
покъ. бѣлорꙋкъ. ма́лыма ꙭма,
202d
͗ ꙁѣкръ лоуконосъ. то́нкымъ лце
мъ. лоукавъ не блаꙁнѧ сѧ, мно́го
свѣды, лѣпъ
͗Екав роука (!), доброѻ͗ка. добролѣ
па. до́броно́са. срѣдовеь. лю́бо
ⷭ҇тва. ͗ доброю бесѣдою. млъа
лва. вꙿтороа (!), а͗нꙿдромах. сре́днѧ
ѧ. то́нка лѣ́па. доброно́са. смѧ́
гла. доброѡ͗ка, добросо́са. добра
бро́вма. нарꙋсо (!). коудрѧва. длъ
гою вла́дью. длъгымъ лцемъ. до́
брою выєю, рꙋмѧныма лантома.
ра́доства. тꙿщва. третїа, ка
санꙿдра. н́ꙁка. крꙋговатымъ л
цемъ. ́ста ꙁѣло. моужескымъ
творомъ. доброно́са. ͗ доброѻ͗ка
рънама ꙁѣнцама. роу́сою вла́дью
кꙋдрѧва, ꙁна́менїе ͗мꙋщ на гла
вѣ. до́брою вы́єю. добросо́са. малы
ма ногама. бл͠горо́дна. ͗ всѐ прор
цаю͗щ. бг͠олюбца въꙁдержащ
сѧ. дв͠ою ͗ ⷭ҇та. етврътаа по
лꙋѯ͠н, высока. ́ста ꙁѣло, ве
леѻ͗ка. ръновла́са, коудрѧва. ве
лю вла́дью. доброно́са. то́нꙿкмъ
лцемъ. до́брама лантома, ма́ла
оу͗сты. рꙋмѧныма оу͗стна́ма.
лѣ́па голѣната. дв͠ою, радост
ва, ѡ͗троковца младою пло́тїю
красно (!) ꙁѣ́ло, сꙋщ •͠і• ꙁаклана быⷭ҇
ꙗ͗коже премꙋдры дктꙋсъ спса
кр́тꙿскы съ ͗стнною прѣжⷣе.
пса́нїє ͗ прореенїє всѐ є͗л́нꙿско во
є͗вавшⷯ на ͗лї граⷣ бѣ с доменїємъ
воⷯ в кꙋпѣ. ͗ со ͗ным. а͗х сп
сатель того, доменеѧ. бѣꙗ͗ше
с́ дктꙋсъ. ͗же вдѣ съ ͗спы
танїємъ ѡ͗ то́ во́сцѣ. ͗ спса
ꙗ͗коже тоу быⷭ҇ тогда. в лѣта та
съ є͗ллн. же спса ходвꙿшею
203a
съ гемемномъ ͗ менелає͗мъ цр͠ѧ ͗ во
є͗воды. ͗ въполвше сѧ пршедꙿше
въ короблⷯ на ͗лї. ͗моуща воѧ своѧ
͗ кораблѧ (!). ка́ко прѣⷣ всем поде
а͗гамемномъ. сн͠ъ а͗треє͗въ. мꙋ
кынескъ цр͠ь съ стомъ корабль. ͗
бра́шноу воє͗мъ корабль •л͠• пн
леѡ͗съ (!). ͗ лтосъ. ͗ є͗ркселеѡ͗съ.
͗ профоноръ. ͗ клонѡ͗съ. съ •н͠•
корабль. дѡ͗мдъ ѿ а͗ргасасъ •п͠•
корабль съхедѡ͗с. ͗ пє͗строфо
съ. съ •м͠• корабль. ментсъ ѿ
дкѧ. є͗ладысъ •в͠і• кораблема
а͗нтноѡ͗съ. ͗ фаапасъ. съ •ҁ͠• ко
рабль. фаѡ͗съ. съ •ҁ͠• корабль. а͗г
ноѡ͗ръ ͗ тоудсъ. съ •ꙁ͠• корабль .
профоноръ. ͗ магнтъръ. съ •м͠•
корабль. є͗ѵ̀млоⷭ҇ съ десѧтью кора
бль. ͗ нреоу͗съ ѿ моукнъ. съ •к͠•
ю корабль. калхасъ ѿ тркѧ. съ
л͠• ю корабль, є͗оурꙋполосъ ѿ а͗сте
рѧ. съ •м͠• корабл. леѡ͗нтекъ
͗ полоумꙋткъ. съ •м͠• ю корабль.
а͗мꙿфгенкъ ѿ є͗лѧ. ͗ дорїасъ. съ
м͠г• ю корабль. менесооу͗съ ѿ а͗ф
нъ. съ •н͠• корабль. ͗ломеоу͗съ ͗ м
͗мѡ͗нсъ ѿ крта, съ •п͠• кора
бль. ѿдоусеоу͗съ (!) ѿ кефалѧ ͗фак
͗скыѧ. съ •в͠і• кораблема. тлпо
лемосъ ѿ лвасъ. съ •о͠• корабль. про
теслаѡ͗съ. ͗ подарксъ съ •м͠• ко
рабль. поладъмⷣ съ •ѕ͠і• корабль.
флокттсъ ѿ мафоны съ •ꙁ͠•
корабль. нреоу͗съ. •к͠в• кораблѧ.
съє͗фсъ флпосъ, съ •к͠• корабль
всѣⷯ корабль є͗л́нескъ •а͠• с͠н. съ
воєю кжⷣо хорꙋговью. пръвоє на
мѣсто а͗оу͗лдꙋ
Ѿтоу́дꙋ же пршедꙿше на странꙋ фрꙋ
гїскꙋ. повоє͗ваша црⷭ҇твѧ ⷯ ꙗкоⷤ
203b
прѣⷣпсанно. плѣнша прїама цр͠ѧ
͗ оу͗бвше . ͗ є͗кавъ цр͠цю та дѣтⷤ
͗ма плѣнвше ͗ всѧ црⷭ҇твѧ повоє͗ва
вше ͗ въꙁратша сѧ (!) въ своѧ мѣ́ста.
дръжа оу͗бо̀ црⷭ҇тв-є-фесꙿско. а͗сю ͗ всю
трꙋю фрꙋгїскоую. всѣⷯ лѣ́тъ, ѿ .
і͗ •ѳ͠і• по плененї же трꙋ вс а͗хе.
раꙁдѣлвше плѣн  ѡ͗бдъ. по͗т
хотѧще въ своѧ ѡ͗͠ны. ͗ корабл
сво оу͗готоввꙿше. ѡ͗в ѿ нⷯ ѿр
ноуша сѧ. дрꙋꙁї ѡ͗ста́ша съ єа͗нто
мъ теламонꙿскымъ. ͗ доусеоу͗сомъ.
͗ дѡ͗мдомъ. ͗ раскотаравꙿшм сѧ.
тѣломо́нꙿскы бо̀ є͗а͗съ. хотѣвъше
вꙁѧт коумръ. ͗же бѣꙗ͗ше ѡ͗бра
ꙁъ а͗фнѣ. ма́лъ древѧнъ. ͗же гл͠ахъ
сътворенъ є͗сть на побѣдꙋ. хрант
градъ, вꙿ не́мꙿже лежть беꙁъ прꙗ͗
тѧ. ͗же коумръ да́сть. тро́ю
цр͠ю. хотѧщю ꙁда́т граⷣ, а͗сѡ͗съ.
нѣкто флософъ вел́къ. ͗ пребл͠го
дарвы, трѡ͗съ, цр͠ь. на па́мѧть
собѣ. всю̀ страноу ꙗ͗же под нмъ бѣ.
дре́вле нарцає͗моую. ͗прпо́нтъ
проꙁва а͗сю. се́сь же ѡ͗браꙁъ а͗доусе
оу͗съ. ͗ дѡ͗ддъ оу͗крадоста накаꙁа
нїємъ а͗нтнора, воє͗воды тро́͗ска.
є͗гоже жена ͗менемъ є͗феа͗но. бѣ
ꙗ͗ше жре́ѧ. того кꙋмра. ͗ кдеже
с̀ ѡ͗браꙁъ лежаше. влѣꙁша но́щїю
ѡ͗десеоу͗съ же ͗ дѡ͗ддъ. въ троую.
͗ прележавша въ тре́бнц коумре
є͗гда же пра́ꙁⷣнкы бѣꙗ͗хоу оу͗ста
вл клѧ́твꙋ. фроугеѡ͗съ є͗лнесъ.
͗ не сѣѧхꙋ сѧ. сътворша же се да
наѡ͗. ͗мꙿже дано ͗мъ быⷭ҇ прореенїє.
ꙗ͗ко не мо́щно є͗сть вамъ прїат.
трꙋѧ. а͗ще да не въꙁмѣте коум
ра. ͗ хотѧщаа вꙿꙁѧт. тѣламо
нꙿскы є͗асъ. ͗ нест въ ѿ͠нꙋ твою.
203c
гл͠ѧ ꙗ͗ко не досто͗ть мнѣ. троудхъ
бо̀ сѧ а͗хеє͗мъ. доволть бо̀ м, є͗же
ѿ є͗ктора въстоупленїє. несмренїє
на́ мѧ, є͗гдаже на нь ͗ꙁдоⷯ съ є͗дне
мъ сѣщ сѧ. ͗ пакы є͗же пршедъ до
вратъ ͗лїа гра́да. є͗днъ жены трꙋѧ
͗ гоньꙁⷯ кораблѧ. всѣⷯ васъ є͗лꙿлнъ.
͗ мно́гы въ є͗лꙿлнѣхъ нароты моу́
жа ͗ꙁбавⷯ ѿ смрът. мню́ же довол
ть м ͗ сѐ на славꙋ ͗же прнесоⷯ тѣ́
ло а͗хлеоу͗сово, въ колмоꙁѣ ѿ требн
ка, фоумъвре͗скаго а͗полона. ѡ͗доу
сеоу͗съ же протвлѧше сѧ є͗моу. гл͠ѧ
а͗ꙁъ хощю нест въ сво́ граⷣ. не́с бо̀
мене бо́ле сѧ трꙋдлъ є͗лл́номъ. ͗
срва (!) бо̀ ѿнележе быⷭ҇ є͗лл́нно ͗ꙁо ѿ
ны оу͗вѣдѣнїє. въ ͗лї ѿрноув сѧ.
с палам́домъ. ͗ с менелає͗мъ црⷭ҇мъ.
та́коже ͗ цр͠ѧ ͗роѧ. а͗ꙁъ ѿвсюдоу съ
ꙁваⷯ. ͗ є͗ще же ͗ смръть пар́довоу,
а͗ꙁъ съдѣꙗⷯ. свѣтоу бо̀ ꙗ͗коже ͗ вы̀
свѣсте тро́͗скꙋ, ͗ є͗лл́нꙿскꙋ бывъ
шю. мно́гымъ па́дꙿшмъ. стоꙗ͗щ
мъ старѣ͗шнамъ тро́͗скамъ. ͗
сѐ на́ сѧ належащмъ. ра́ꙁвѣст ра
тъ а͗ꙁъ повелѣхъ. до́блемоу фло
коттꙋ. прꙁват парда ͗ сюсь.
собѣ стрѣлѧт є͗днема. а͗бє͗ же
посрѣд цр͠. стоу́пль флокттъ.
въꙁва парда, сю́сь. собѣ стрѣлѧ
т є͗д́нема. оу͗слышавъ же парсъ
оу͗стрем сѧ. ͗ тъ на нъ с н́мъ сѧ
стрѣлѧт съ братомъ сво͗мъ.
д͗фомъ ͗сше́дъ. а͗ꙁꙿ же раꙁмѣрⷯ
ѡ͗бѣ́ма растоꙗ͗нѧ мѣ́сто. кдеⷤ
͗жема (!) бѣ стат. жре́бѧ въꙁве
ргъ ͗ма. ͗ спа́де жре́б пардꙋ стрѣ
лт пре́жⷣ. стрѣлв же є͗го грѣ
ш̀ парсъ. оу͗крѣпль же сѧ фло
кттъ. ͗ стрѣлвъ ͗ прострѣл
203d
є͗моу роукꙋ лѣвоую. па́кы же второє
стрѣлвъ десноє ѻ͗ко є͗моу ѡ͗слѣп
въꙁпвшю же є͗моу ͗ побѣгшю. ͗ є͗ще
пакы стрѣлвъ ѡ͗ба глѣꙁны є͗моу, съ
стрѣлвъ ͗ паде парсъ. ͗ побѣго
ша вс̀ въсхтвше тѣло є͗го.  въ граⷣ
вꙿнесенъ бы́въ. прꙁва своѧ тр сн͠ы
ꙗ͗же ͗мѣ ѿ є͗лен. въоу͗нма  коуре
феѧ ͗ ͗деѧ. ꙗ͗же вдѣвъ ма́лы. пре
быⷭ҇ съ дш͠ею до полꙋнощ, ͗ оу͗мре. в
дѣвꙿш пръваа є͗мꙋ, оу͗нон. сама сѧ
оу͗давленїємъ оу͗мор. ͗ поꙗ є͗лень
жене. дѡ͗фовосъ. дроугы сн͠ъ прїа
мовъ. ͗же съверженъ быⷭ҇ съ стѣны.
ѿ менелаа цр͠ѧ. ꙗ͗коже ͗ вс̀ съвѣсте
полоуксенъ же оу͗мыслⷯ. ͗ прведохъ
на гробъ а͗хлеѡ͗въ ꙁаклатъ. хра́бро
моу поу́рꙋ. ͗ въꙁпвъ ѡ͗дꙋсеоу͗ ̀. рее
колка жь достоє͗нъ є͗смь, оу͗мысл
въ погоубт прада (!). ѿмъствъ
а͗ менелаю. ͗ а͗хлеоу͗сꙋ. ͗ є͗ллномъ
всѣмъ. ͗ похвал ͗ ̀ а͗гамемнонъ. ͗
мноꙁ ѿ во́. ͗ пакы ѡ͗доусеоу͗съ. реⷱ҇
не премлъкноу. а͗ще да ͗ просхъ (!) бѣ́
дъ. ꙗ͗же съ дѡ͗мдомъ, поⷣꙗ͗хъ. єгⷣа
бжⷭ҇твъны ѡ͗браꙁъ. мыслѧховѣ
оу͗кра́ст. како во ͗лї ходѧща с ва́
рвары. ͗ всѐ є͗же сѧ ͗мъ слоуѧше. но́
щью въ своѧ прходѧща. повѣдахо
вѣ воє͗водамъ цр͠вымъ. ꙗ͗же нынѣ
͗ꙁрекоу. тре́бы бо̀ тогда кладꙋщ
мъ, тро́є͗мъ. въ времѧ въꙁлаганїѧ.
прлоу сѧ ꙁна́меню с́це бы́т
въ градѣ на тре́бнце а͗полон. поⷣ
ложеноу ѡ͗гню поⷣ дрѣва. въ тре́бн
це на требꙋ. ѡ͗гню не горѣвшю. ͗
мно́го кра́ты прносмꙋ ѡ͗гню.
͗ поⷣгнѣща є͗моу ͗ не въꙁгараю͗щю сѧ.
спа́де всѐ є͗же на тре́бнце на ꙁемлю̀
бы́вшмꙿ же ͗нѣмъ ꙁнаменїємъ.
204a
тро́є св́дѣвше гл͠ѧ. не соу́ть ны на
добро жрътвы. ͗ прноудша, а͗
нтнора. старѣ͗шны тро́͗скы.
͗ прїамъ. ͗ во́ тросц. ͗т кꙿ ва́
мъ цр͠мъ. оу͗мол́т вы да́наа вꙁѧ́
т дань. ͗ расꙿсыпат ра́ть. ͗ сѐ всѐ
съглѧ́давша. пршедꙿше скаꙁаховѣ.
всѣмъ ва́мъ
͗Антноръ же прспѣ грады (!) на моле
нїє. ͗ с̀реⷱ҇ ѿ прїама же ͗ ѿ всѣхъ
цр͠ь соу́ще є͗леньсце. лю́бве дѣлѧ (!) съ
творт а͗ не ра́т. всѐ прїахомъ.
є͗же бѣ̀ досто͗но прїат съгрѣ
шенїємъ. ѿнележе бо̀ а͗лексанꙿдръ.
пррокомꙿ же парсъ. менелаа пре
ѡ͗бде. ѿме́стїа прїа. ͗лї, тр
ѡ͗съ. ͗ послꙋшествꙋю͗ть. ͗ гроб
погы́бшⷯ на сѣ, ѡ͗ставꙿшмъ.
͗ꙁбавленїа просмъ ва́мъ. ꙁа мно́
гы (!) ꙁа ѡ͗͠нꙋ. ꙁа дѣт. тогда про
твнкы. нынѣ же молебнкы,
сп͠сете. наре́кше вꙿꙁѧтю. вѣрꙋⷤ
͗мы ͗ вс̀ вы. рѣ а͗нтноровѣ.
посласте мене ͗ съ мною деѡ͗мдъ.
къ прїамꙋ. ͗ мно́гымъ съшедꙿш
м сѧ. нарекоховѣ да́т ꙁла́та. та
лантъ •в͠• ра́вно же семоу ͗ сребра.
͗ прїдоховѣ къ ва́мъ повѣдаю͗ща
съвѣщанїє. вꙿꙁѧ́ховѣ же оу͗ста
вленїє. всѧ̀ вы̀ ꙁакле́нше требам
не ѿплꙋвше ѿ ͗лїа. до́нꙿдеже сꙿтво
рвше древѧны конь. потребны
м древесы. ͗ оу͗красвꙿше  всѣмъ
до́брымъ дѣꙗ͗нїємъ. ѿпловемъ
вс̀ вꙿ тенедъ. ꙁапалвꙿше коуща на́
ша. да мнѣвше коу́ща ва́ша. връ
вар ѿше́ствє на́ше. боу́доуть
беꙁ боꙗ͗ꙁн не стрѣгꙋще сѧ. но́щью
въꙁꙿвратша сѧ, да оу͗дыблемъ ѧ͗ ̀
͗ влѣ́ꙁꙿше, прїама є͗мꙿше, ѿдамъ
204b
є͗лень, въ црⷭ҇твїеє͗ (!) пл́ньсфова. ͗ по
моє͗моу съвѣтꙋ пода́ша ва́мъ. бо́ѕ
повѣдаша (!) про варꙿвары. вы̀ оу͗бо̀
цр͠ до́блї. соудте мо͗мъ трꙋдо
мъ. ͗ бѣ ѡ͗домасеоу͗сѣ. а͗гамемнонъ
дѡ͗мдъ же съ сво͗м во́. по єа͗нте
же хра́бремъ. неѡ͗птолемъ. поуро
съ. бра́тоуѧда є͗го съ сво͗м во́.
мно́гымꙿ же ͗нѣмъ по нⷯ. ра́ꙁнопрѧ́
щм сѧ до́ веера. послѣд же ͗ꙁволⷭ҇
вꙁѧ́т. положт же до ѡ͗с͠щенїа
дн͠. дѡ͗мдоу кꙋмръ. ͗ съхран
т ͗ ̀. ͗ комоу́жⷣо ⷯ преста́т. ре́
кꙿше да на оу͗трѧ да́нъ боу́деть. нѣ
коє͗моу ѿ нⷯ коумръ. є͗антъ же гнѣ
ваа сѧ, на ѡ͗доусеоу͗са. ͗ на а͗гамемно
на. ͗ на дѡ͗мда. ѿ͗де въ сво́ ко
лмогъ. ͗ то́ но́щ ꙁаколенъ бы́сть
желѣꙁомъ. ͗ ꙁаоу͗тра ѡ͗брете сѧ
тѣ́ло є͗го. ͗ въꙁꙿвратша сѧ вс̀
во́ є͗го. поу́роу хотевꙿшю ста́т на
ѡ͗доусеоу͗са. поє͗мъ кораблѧ своѧ. ѡ͗
доусеоу͗съ бѣжа на понꙿте͗скоє мо́
ре. ͗ пребы́въ та́мо врѣмѧ длъго. пр
͗де ѿтоу́дꙋ. хотѧ въ ͗фракї гра́дъ.
въ ѡ͗͠нꙋ свою, въꙁꙿвратт сѧ
съ корабл сво͗м. ͗ пршедъ въ стра
ноу нарцає͗моую маронїадꙋ. прот
вленїе прѧ ѿ нⷯ въ то́ странѣ.
се́ксѧ ѡ͗долѣ ͗мъ. мно́га богатꙿства
гн͠ъ быⷭ҇. помысл же. ꙗ͗коже на нюⷤ
страноу прїде. то̀ побѣдть ю͗ ̀
͗ богатꙿство ⷯ въꙁметь. ͗ пршеⷣ
на лофьжꙿскꙋю странꙋ. състав
сѣь с н́мъ. ͗ ѡ͗долѣша є͗моу то̀
ꙁемц. ꙗ͗коже ͗ мно́го ⷯ ͗ꙁб́ша
ѿтоу́дꙋ же оу͗бѣжавъ. прїде ꙁ
мовать. съ мно́гым корабл.
въ нарцає͗моую секелю. ѡ͗стро́
въ же бѣ̀ велкъ. ͗же бѧ́хꙋ тр̀
204c
бра́тїа с́лна раꙁдѣл. ͗ пособьє ͗мꙋ́
ще по собѣ. ре́кше коука ѡ͗нтфат
съ. ͗же бѣа͗хꙋ сн͠ве скана цр͠ѧ, то
го ѡ͗строва. бѣа͗хꙋ же бра́тїа та̏.
моу́ж ѕл̀. ͗ нколже прє͗млють.
страны ⷯ. не то́щю же но̀ ͗ гꙋбѧ
ще ю͗ ̀. пршедъ же тоу̀ въ кораблхъ.
с во́ ѡ͗десеоу͗съ. на предѣленꙋю ѧ́
сть а͗нтфата ͗ во́є͗мъ є͗го, нар
цає͗мымъ лестрꙋго́номъ. ͗ съше́
дꙿшмъ на ню. оу͗б́ша мно́гы ѿ во́
ѡ͗доусеоу͗совъ. ͗ поє͗мъ кораблѧ ѡ͗
доусеоу͗съ. ѿплоувъ бѣжа ѿтꙋ
доу на дрꙋгоую а́сть ѡ͗строва. юⷤ
дръжаше коуклосъ. кде́же ͗ клопо
вы нарцаю͗т сѧ горы. ͗ сѐ оуведѣ
въ коуклосъ. прїде на нь съ помощь
ю своєю. бѣ же вел́къ тѣломъ, ͗
ѕло̀мъ ѡ͗браꙁомъ. ͗ пршедъ въне
ꙁаапоу, на ѡ͗доусеоу͗са. стоꙗ͗ща ста́
номъ на́ ꙁемл̀ прдѣла є͗го. ͗ ͗ꙁб
мно́го ѿ во́ є͗го. ͗ є͗мъ ѡ͗доусеоу͗са
͗ ѿ во́ є͗го неколко, похытвъ кꙋ
клосъ. є͗дного ꙗ͗тъ ⷯ, ͗ съ ѡ͗доу
сеоу͗сомъ. ͗менемъ калѡ͗на. мꙋ́
жа хра́бра. ͗ до́блѣє ходвꙿша. на
троу бы́вша воє͗водѣ, во́є͗мъ ѡ͗
доусеоу͗соⷡ ⷪмъ. сего ͗мы ꙁа главноую
вла́дь, прѣⷣ ꙭма ѡ͗доусеоу͗са. ͗
прѣⷣ всѣм. меемъ ͗же дръжа
шѣ вꙿ рꙋцѣ. протꙿе  въ рево. про
твльшю сѧ ͗ томоу. ͗ны же ра
сътвор. мы́слѧ  по рѧдꙋ всѧ ͗
ссѣщ. ѡ͗доусеоу͗съ же прпадаа
є͗моу. оу͗мол ͗ ̀ дары мно́гым.
͗ плѣномъ тро́скымъ. ѿпꙋст
т ͗ ̀ ͗ съ ставшм моу́жм. оу͗
вѣщавъ же сѧ є͗два клоукⷧ҇осъ. ве́
еръ ѿпꙋст. ͗ хотѧ пакы то́
нощ постгъ. погꙋбт ѡ͗доу
204d
сеоу͗са. ͗ сꙋщаа с н́мъ. поꙗ͗т хотѧ
͗ кораблѧ. ͗ съ богатꙿствомъ. є͗же
͗мѣꙗ͗ше вꙿ нⷯ сего бо̀ дѣ́лѧ ѿпоу
ст ͗ ̀ ве́еръ. то́кꙿма же є͗же ͗ ѿпꙋ
щенъ бы̀. ѡ͗доусеоу͗съ оу͗боꙗ͗ сѧ боу́
є͗ст моу́жа. ͗ въ скорѣ ѿплоувъ.
съ предѣлъ є͗го. ѿрноув же сѧ но́щїю.
коуклосъ. ͗ по͗скавъ є͗го ͗ не ѡ͗брѣ
те корабль. ѿ гнѣва повелѣ ка́ме
нїємъ мета́т въ мо́ре, рекы. є͗гⷣа
боу́деть пон́клъ въ ꙁемлю̀. но́щⷤ
те́мнѣ соу́щ. ͗ мра́кꙋ покры́вꙿшю
ꙁемлю̀ ͗ мо́ре. не свѣдꙋщ же мѣ́
стъ тѣⷯ. прсташа на дрꙋѕѣ стра
нѣ ѡ͗строва. ꙗ͗же бѣ ѧ́сть полꙋ
фма. бра́та коуклопова. ͗же по
лоуфмъ. оу͗вѣдѣвъ прплꙋвꙿшаа
нощю. ͗ ͗стоупльшаа на прѣдѣ
лъ ѧ́ст є͗го. ͗ поє͗мъ по́мощь свою.
͗ пршедъ на ѡ͗доусеоу͗са. състав
т с н́мъ сѣь. ͗ в сю посѣщь (!) сѣ
коша сѧ. ͗ падоша ѿ ѡ͗доусеоу͗са мно́
ѕ. оу͗трꙋ же бы́вшю. прнесе ѡ͗дꙋ
сеоу͗съ. полоуфмоу да́ры. ͗ па́де
прѣд нмъ гл͠ѧ. ѿ троуфїскъ трꙋ
довъ прїдоⷯ сѣмо. ꙁаблоудвъ ѿ
мно́гъ бѣдъ. влъненыⷯ ͗сповѣда
въ є͗моу. прлоуша сѧ напаст
ꙗ͗же пострада по́ морю
͗же полоуфмъ, мно́гыⷯ є͗го ра́д
бѣ́дъ оу͗мл сѧ на́ нь ͗ помлова ͗ ̀
͗ соу́щаа с н́мъ. донꙿдеже бы̀ оу͗т
шьє плꙋтѧ. дъщ же полꙋф
мова. ͗менемъ є͗льп. въсхотѣ
ѡ͗трокоу. ͗же бѣ̀ съ оу͗доусеоу͗со
мъ. ͗менемъ ла͗ѡ͗съ. ͗ стро͗нꙋ
вѣ́трꙋ повѣꙗ͗вꙿшю. с́ю въсхоте
вше (!), ѿрнꙋвше ѿ секелїа ѡ͗строва.
с́ же всѧ̀ премоу́дры. ͗ ссꙋфо́
͗скы(!) сꙿпса. премоу́дры є͗оу͗рпⷣ.
205a
х́тростю по́вѣсть слож. ѡ͗ коу
клопѣ рекы. тр̀ ꙭеса ͗мѣ ꙁна
меноуѧ. братю, с̀реⷱ҇ дръжащаа сѧ
собѣ. ͗ блюдоущаа сѧ с̀ мѣ́ста ѡ͗стро
ва того. ͗ помагаю͗ть собѣ пособь
є͗мъ сво͗мъ. ꙗ͗ко вномъ оу͗по͗въ
коукло́па. въꙁмо́же оу͗бѣжат є͗го
ꙁане да́ромъ мно́гымъ ͗ ꙁла́томъ оу͗
тол того коуклопа. ѡ͗доусеоу͗съ рекы̏
да не ͗ꙁѣсть соу́щⷯ с н́мъ. с̀реⷱ҇ да не
͗ссѣеть є͗же бѣꙗ͗хꙋ с н́мъ. ꙗ͗ко въ
ꙁемъ ѡ͗доусеоу͗съ. свѣщꙋ ѡ͗гньнꙋ ѡ͗
слѣп ѻ͗ко є͗моу. понеже дще́рь є͗дно
ѧдоу бра́та є͗го є͗лпю. дв͠ою сꙋщꙋ.
свѣщ ѡ͗гн похотномоу подо́бноу ра
ꙁгорѣвшю сѧ оу͗вѣдѣ. с̀реⷱ҇ є͗д́ного
ѿ братїа коуклоповы. прѣпалвъ по
лоуфма. ͗ дꙿще́рь є͗го въꙁемъ. є͗же
скаꙁа премоудры фдалѡ͗съ. кор
ф͗скы, ͗спса рекы. ꙗ͗ко премꙋ
дры є͗оу͗ропдъ. хтростю всѐ
прелож. несъгласноє всѐ прелож.
премоу́дромоу съпсавшю ѡ͗доусе
оу͗сово плаванїє. ѡ͗доусеоу͗съ же ѿ
склѧ прїде въ є͗ѡ͗льскыѧ ѡ͗стро
вы. ͗ прꙗ ͗ є͗ѡ͗лъ цр͠ь ѡ͗стровъ тѣⷯ
͗ ѿтоудѣ же въставъ прїде въ к́
рк. ͗ къ сестрѣ єє, ͗менемъ калꙋ
пъ. къ дꙿще́рма а͗тланта цр͠ѧ. ѡ͗стро
воу тою. ͗же ѡ͗тлоу́съ оу͗мраа. ра
ꙁдѣл ѡ͗ба ѡ͗строва дꙿще́рма сво͗
ма. ͗ бѣста цр͠ц ѡ͗бѣма ѡ͗строво
ма. крⷦ҇ї же бѣꙗ͗ше жрѣѧ сл͠нцю
оу͗дана ѿц͠емъ сво͗мъ. въсптѣ
т сѧ въ тре́бнце, въ н́сть. ͗же
нарцаше сѧ є͗ѧ. ꙗ͗же въꙁрастъш
бы, вел́ка влъхва. бѣ же ͗ кра́сна
ꙁѣло. сестра же єѧ калоупъ. ꙁав
дѧщ є. вра́жⷣꙋ ͗мѣꙗ͗ше на нѧ
вел́кꙋ. гл͠щ ре́кш, пото ѿме
205b
щет сѧ ѿц͠а своє͗го а͗тланꙿта. ͗ нарца
є͗т сѧ дꙿщ тта. на (!) сл͠нца ͗ боꙗ͗ше сѧ
є͗ѧ к́рк. понеже ͗мѣꙗ͗ше калоупсо.
мно́жество моу́жь во́͗нъ въ своє͗мъ
ѡ͗стровѣ. рекоущ є͗гда ка́ко раꙁꙿгнѣ
вавш сѧ прїдеть ͗ ꙁлѣ̀ погоубть ю͗ ̀.
тѣ́мꙿже к́рк. не могоу кого оу͗бѣ
дт. да є͗ боу́деть на по́мощь. ͗ на
блюденїє сътворвш, бы́льє͗мъ
ѡ͗травоу. странныѧ прїмаше. да
ю͗щ въ ꙁабыть въп́т. да ю въꙁлю
бѧть. ͗ боу́доуть оу͗ неѧ. ꙁабыва
ю͗ще ѡ͗͠ны своѧ пью͗щмъ странны
мъ, творѧщмъ прстоупат къ
не. ͗ вс̀ жадѧще єѧ (!) ѕѣ́ло. пре
бывахоу въ ѡ͗стровѣ томъ. ꙁабыва
ю͗ще ѡ͗͠ны своѧ. ͗ събра мно́гы. оу͗
в́дѣвш же к́рк. пршедша кора
блѧ ѡ͗десеоу͗совы, въ ѡ͗стровъ єѧ.
повеле сво͗мъ. прїат ѡ͗доусеѧ. ͗ воѧ
є͗го. мыслѧше оу͗бо̀ оу͗ста́вт .
͗ сꙋщаа с н́мъ вѣдоу́ще ѧ храбры.
на́ по́мощь ѡ͗стровоу своє͗моу
͗Ꙍдоусеоу͗съ же, є͗же то́кмо ͗ꙁыде въ то́
ѡ͗стровъ. ͗ вдѣ многы моу́жа ѿ во́
въ ѡ͗стровѣ томъ. ра́ꙁноѡ͗͠ны сꙋ
ть. поꙁнавъ же ͗ дрꙋгыѧ моу́жа.
а͗хеє͗скъ тоу̀ пршедꙿша. въпрос ⷯ.
есо дѣлѧ въ ѡ͗стровѣ семъ жвете.
рекоша є͗мꙋ. ѿ а͗хеє͗скъ во є͗смы. ͗
волнам морꙿскым по ноуж прплꙋ
хомъ, въ ѡ͗стровъ се́сь. ͗ п́ва ͗сп
вше въ ѡ͗стровѣ ѿ цр͠ц к́рк. по́хо
тью ꙁло́ю прлѣпвꙿше сѧ къ не́. с́ю
͗мамъ ѡ͗͠нꙋ. ͗сповѣдавше ͗ ͗на
многа. ͗ сѐ слышавъ ѡ͗десеоу͗съ въ
ꙁвавъ всѧ своѧ во́ѧ. повелѣ нко
моу же вкꙋст подає͗маго ѿ к́
рк. ͗л бра́шна ͗л п́ва. ꙁане ѡ͗
травленє некол́ко ͗ма́ть ре́е.
205c
но̀ ѿ даныѧ є͗моу ѿ цр͠цѧ є͗ѡ͗ла пшен
ца. ͗ ѿ дре́вле вложенныⷯ въ корабль.
бра́шно ͗ п́тє. ѿ тогоже вꙿкоуша
т. кркї же прнесш є͗мꙋ ͗ во́єⷨ҇
є͗го. ͗ корабленкомъ є͗го бра́шно. не
прїаша нто́же ѿ неѧ. несоже бо́
лша. оу͗вдѣвꙿш же крк помысл
ѡ͗доусеоу͗са вѣдоущ влъшбы та͗ны
͗ раꙁꙋмѣвша єѧ по́мыслы. ͗ посла́
вш прведе ͗ ̀ въ тре́бнкъ. ͗ прїде
къ не́ ͗ с во́ а͗хе͗скы въ ѡ͗роужь. не
сы є да́ры тро́͗скы, ꙗ͗же к́рк оу͗
ꙁрѣвш ͗ сꙋщаа с н́мъ. мол ͗ ̀ пре
бы́т въ ѡ͗стровѣ. до́ндеже мнеть
ꙁмны годъ. да́вш є͗моу въ трѣ
бнце клѧ́твы. не сътвор є͗моу
на вредъ несоже, н̀ соу́щмъ с н́
мъ
͗ вѣровавъ ѡ͗доусеоу͗съ пребыⷭ҇ оу͗ неѧ
ма́ло врѣмѧ. бравъ с нею въсхоте
вш се́. ѡ͗ кркї же спса. с̀ фло
совъ (!). с̀софосъ ко́͗скы ͗ дктꙋсъ
кр́тꙿскы. моу́дры же ѡ͗м́ръ.
хтростю гл͠а рекы. п́тїємъ
ѡ͗тра́внымъ. прходѧщаа кꙿ не
моу́жа поѡ͗браꙁꙋѧ творѧщ ѡ͗
во́л (!). львовымъ ѡ͗браꙁомъ. ѡ͗выⷤ
пе́сѧ главы ͗мꙋща. а͗ дрꙋгыꙗ͗ же
свноглавъ. преⷣпсанны же пре
моу́дры фдалї. корньфескы̏
слож хтростю. повѣсть сїю
скаꙁавъ с́це. ꙗ͗коже к́рк. не пре
ѡ͗браꙁꙋѧ л͠къ въ ꙁвѣренъ ѡ͗браꙁъ
но̀ нравъ наꙁнаменꙋѧ. хтрець по
хотны ꙗ͗коже ѕвѣрь творѧше
к́рк. рют не͗стоват ͗ бѣс́
т сѧ. ꙗ͗коже велѣ к́рк во́щно (!)
бо̀ є͗сть. похотю горѧщмъ. въ
жагат пло́тне. ͗ оу͗мрат
ꙁа ню. та́ц бываю͗ть помощнц,
205d
ѿ похотенѧ бо̀ а͗кы ѕвѣр боу́доу
ть. нкакоже оу͗мнаго ра́ꙁꙋма ͗мꙋ
ще. но̀ пременѧю͗ще ѡ͗браꙁы. тѣ
ломъ а͗кы ѕвѣр боу́доуть. ͗ вꙿꙁоро
мъ ͗ нра́вы срѣтаю͗ще сѧ съ ͗нощ
м. н сходѧщм сѧ н събесѣдоую͗
щмъ. ͗же раꙁлны ͗моу́ть к та́
цемъ по́мысломъ ра́вны (!). ѡ͗в бо̀ а͗кы
пс̀ сходѧт сѧ, смѣсомъ мно́гымъ
смѣшаю͗ть. ѡ͗в́ же а͗кы пс̀ оу͗стро́
мльша сѧ, ͗ ѡ͗бтавше по́хот
͗щꙋть. ͗нї же а͗кы медвеⷣє ласка
вше смѣшаю͗т сѧ ͗ па́е того. ͗ ꙗ͗вѣ
скаꙁа въ псанї своє͗мъ. ѿ кртъ
же ѡ͗строва ѿшедъ ѡ͗доусеоу͗съ. пр
плоу въ дроугы ѡ͗стровъ. ѿвръ
женъ бы́сть прот́вным вѣтры.
є͗гоже прѧ калоуксъ. сестра карк
͗на. ͗ мно́го оу͗реженїє твор є͗мꙋ.
съмѣсвꙿш сѧ с н́мъ. ѿтоудоу
же прїде ͗деже бѣ̀ є͗ꙁеро вел́ко
бл́ꙁъ мо́рѧ, нарцає͗мо некоуѡ͗по
мпосъ, ͗ жвѧхоу на немъ моуж
влъсв. ͗же ͗сповѣдаша є͗моу. всѐ
прлоувꙿшеє сѧ є͗моу. ͗ хотѧщеє
бы́т, ͗ ѿше́дꙿше ѿтоудоу. слотѣ
мно́ѕ бы́вꙿш по́ морю. првръже
нъ быⷭ҇ къ нарцає͗мымъ. с́рньскы
мъ стѣнамъ. ѿ сбванѧ мно́га
го, влънъ глашахꙋ сла́дцѣ. ѿтꙋ
доуже оу͗гонꙿꙁноувъ. прїде къ на
рцає͗ме, хароувдна мѣ́ста,
свѣрепа ͗ двѧ. тоу же всѧ ѡ͗ста
вльшаа є͗моу кораблѧ. ͗ є͗же ͗мѣ
погꙋб. са́мꙿ же ѡ͗доусеоу͗съ є͗днъ
на дъсцѣ корабелнѣ. въ мор но
смъ бѣꙗ͗ше. ѡ͗ждаа гръкыѧ
смрът. сего же оу͗ꙁрѣвше. ͗н
пловꙋще корабелнц. фꙋнкесъ.
плаваю͗ща въ водаⷯ. помловавꙿше.
206a
сп͠соша ͗ ̀. ͗ прведоша ͗ ̀ въ кр́тъ
ѡ͗стровъ. къ дмене старѣ͗шне
є͗лꙿл́нꙿскꙋ. ͗ в́дѣвъ ѡ͗доусеоу͗съ ͗
доменеоу͗съ. нага  дрѧ́хла. оу͗мл
в сѧ на́ нь. дары є͗моу мно́гы да. а͗кы
воє͗водѣ с н́мъ бы́вꙿшю ͗ два̀ кораблѧ.
проводнкъ же прставль. повелѣ
проводтї , въ ͗факы. є͗же ͗ пре
моу́дры ͗ дктоусъ ѿ ѡ͗доусеоу͗са.
слы́шавъ спса. та́коже ͗ дѡ͗м
дъ, въꙁемъ коумръ ѿплꙋ ѿ троуѧ
въ ѡ͗͠нꙋ свою
͗Агамемнонъ держа каса͗дрꙋ (!) ю͗же лю
блѧ. ͗ пре͗де въ родꙿскꙋю поунꙋ.
хотѧ на моукнꙿскꙋю странꙋ. па́
кы съплꙋ. поу́рсъ же в́дѣвъ всѧ
ѿплꙋвша съжегъ дѣ́ло хра́брого є͗
а͗нта. ͗ в рꙋкоу вложвъ погребе
съ мно́гою ⷭ҇тю, въсꙿкра́ могылы
а͗хлеѡ͗вы бра́тоуѧ́да є͗го. ѿц͠а же
поу́рова. на мѣсте нарцає͗мемъ
сгр те. оу͗кро́съ (!) же бра́тъ є͗а͗нта.
пррокомъ тѣламона прспѣ а͗бє пр
шедъ ѿ саламн гра́да коу́прьска. на́
по́мощь братоу своє͗мꙋ. ͗де с тоу пꙋ
ра. ͗ оу͗слыша ѿ него прлоувша
ꙗ͗ сѧ. слы́шавꙿ же бы́вшꙋю е́сть тѣ
лоу є͗антовꙋ. хвалоу въꙁдавъ ͗ по
молвъ поура рее. нтоже юⷣно
сътворлъ є͗с. тоѧ бо̀ а͗хлеѡ͗вѣ.
бжⷭ҇твныѧ моу́дрост сн͠ъ є͗с. па́
мѧть бо̀ бл͠гыхъ моу́жь. не ꙁаглад
ть лѣтъ. добродѣꙗ͗нїє же ͗ оу͗м
раа ст͠т сѧ. ͗ мол поуросъ, те
оу͗кра. въкоустє (!) съ собою бра́шна
͗ пва, на ѡ͗бѣⷣ. ꙗ͗коже соущю є͗мꙋ
своє͗го рода, теоу͗кра. поу́рсъ же въ
прошаа͗ше, ͗сповѣдат є͗мꙋ всѧ
ꙗ͗же слоуша сѧ ѿцꙋ є͗го рекы.
нѣсмь слы́шалъ добро. теоу͗кросꙿ же
206b
наѧ гл͠ат с́це. вѣ́къ ве́сь не съгла́даⷮ
а͗хлеѡ͗вы до́блест. ꙗ͗же на є͗кто
ра ͗же оу͗вѣдѣвъ, є͗кто́ра но́щїю
грѧдꙋща. оу͗бѣд на по́мощь цр͠цю
пенфлю. прготовв сѧ ѡ͗та́.
сво͗м во́. ͗ са́м сѧ сꙿкрывъ рѣкоу
прходѧща є͗ктора оу͗б . ͗ всѧ грѧ
дꙋщаа с н́мъ. є͗д́ного то́ю ѡ͗ста́
вль є͗моу́же роуцѣ оу͗сѣкъ. посла ͗ ̀
къ прїамоу. повѣдаю͗ща є͗кто́ровꙋ
смръть. ͗ прлоувша сѧ, ͗ нкомⷤꙋ
ѿ є͗ллнъ вѣдꙋщю. прнесе тѣ́ло
є͗кто́рово къ сво͗мъ на колеснцю
въꙁложвъ є͗ ̀. конемъ текоу́щмъ
с н́мъ ранам бьѧ тѣло є͗го. тво́
ѿц͠ь не престааше
Слы́шавъ же прїамъ є͗кторовꙋ смр͠ть.
͗ вс̀ въꙁп́ша. ͗ то́лкъ кр́ь быⷭ҇
ѿ мно́жества тро́. ꙗ͗коже ͗ пт́
цамъ въꙁдꙋшнымъ смѧст сѧ. є͗лл́
н же ра́доую͗ще сѧ, въсꙿклкноуша
с н́м та́коже. ͗ ꙁатворша вра
та́ ͗лїю. тво́ же ѿц͠ь сътвор
тр́ꙁнамъ пра́ꙁⷣнкы . цр͠мъ всѣмъ
дары даавъ. на оу͗трїа же прїамъ. ͗
мы́ желеꙁенъ ѡ͗браꙁъ. веды же
съ собою, полоуксень дꙿще́рь свою дв͠ою
на є͗нꙿдромах. ͗ є͗кторовꙋ (!) женоу.
н (!) астоуа͗накта. ͗ лаѡ͗дамо́нꙿта.
сн͠ъ є͗го дѣтꙿска ѡ͗ба. прїде къ єлꙿл
номъ. прнесъ богатꙿство мно́го
съ собою. ꙁла́то ͗ сре́бро ͗ р́ꙁы. мо
лѧнїа же бы́вша. въ є͗лꙿлнꙿскыхъ
старѣ͗шнаⷯ. бл́ꙁъ є͗моу прше
дꙿшꙋ. юдѧхꙋ сѧ дръꙁновеню прїа
мовꙋ. ͗ срѣтоша ͗ ̀ хотѧще оу͗вѣ
дѣт прхоⷣ є͗го. вдѣхъ же прїа
мъ паде на́ ꙁемл̀. пръсть на гла
вѣ носѧ ͗ мол сѧ ͗мъ. да бы́ша
с н́мъ оу͗молл, а͗хлеѧ тѣла раⷣ .
206c
є͗кторова. помловавъ же не́сто
ръ. тї доменеоу͗съ ꙗ͗же ͗ оу͗молста
ѿц͠а своє͗го ѿ прїама. ͗ повелѣ є͗мꙋ
влѣꙁт въ колмогъ сво́. прїамъ
же вълѣꙁъ вꙿпаде прѣⷣ ногама є͗го
͗ стѧ́г сѧ ͗ молѧ ͗ ̀. та́коже ͗ а͗нꙿдро
мх съ дѣтщема. полоксен же
ѡ͗бьє͗мꙿш ноѕѣ ѿц͠а своє͗го. бра́та
рад є͗ктора. ѡ͗бѣща сѧ работе бы́
т оу͗ него. а͗ще да мр͠твца да́сть.
цр͠ьє͗ же ста́рость є͗го помловавъ
ше. молѧхꙋть ͗ ̀ прїама ра́д. ѿц͠ь
же а͗хлеоу͗съ. ре́е дръжат бѣ лѣ
по. ͗ каꙁат дѣ́т ста́ре. а͗ не
съгрѣшат на юже ͗мѣнїє помы
шлѧт не бо жены є͗лꙿл́н ра́д
помыслⷯ то́ю быⷭ҇. но̀ на твоєво (!) 
на полопово богатꙿство помыслша.
ѿвѣща͗те оу͗бо ꙗ͗ко неествова
сте. да накажют сѧ ва́м є͗лꙿлн
с̀, ͗ варвар. ѡ͗н́ же оу͗молша ͗ ̀
цѣноу вꙁѧтї. ͗ мр͠твца ѿда́т
се́ же помыслвъ. краснаа ж́тїа
сего. помловавъ прїама въꙁⷣвже.
͗ а͗нꙿдромахю. ͗ повелѣ прїамꙋ
͗ꙁмыт сѧ. ͗ хлѣба ͗ вна въкꙋ
ст съ собою. а͗ще бо̀ не да́мꙿ т реⷱ҇
мр͠твца. прїамꙿ же стра́хомъ ѡ͗
дръжмъ. ͗ надежⷣею ͗ꙁмы́ сѧ.
͗ оу͗нывъ прведенъ быⷭ҇. прдръ
жмъ полоукꙿсе́ню. къ а͗хлевꙋ
ѿц͠ю твоє͗моу. ͗ бра́шна ͗ п́ва,
вкоусста. ͗ мно́го бесѣдовавꙿша
къ собѣ въстаста. ͗ положенꙋ
бы́вшю ͗скоупоу на́ ꙁемл̀. вдѣ
въ а͗хлеоу͗съ мно́жество ꙁлата
же ͗ сре́бра. прїа ѿ р́ꙁъ ѧ́сть дрꙋ
гоє же ѿ нхъ ѿдавъ. полоуксен
въда́сть мр͠твца. прїамъ же мо
лѧше а͗хлеѧ да ѡ͗ставть вꙿ собѣ
206d
полоуксень. се́ же ре́е є͗моу. вед ю
домов рекы. на дрꙋгоє времѧ по͗
моу ю͗ ̀. въꙁлѣꙁе же прїамъ на коле
снцю. дръжа тѣло є͗кторово, съ
пршедꙿшм с н́мъ. въ граⷣ влѣꙁе
͗ съжегъ тѣ́ло є͗кторово. погребо
ша  въсꙿра́ гра́да ͗лѧ. желѣвше
є͗го гръко. по томꙿ же прїде пень
фсла ѿ ре́съ херонса. мно́го мно
жество ведꙋщ, а͗маꙁонъ. ͗ моу́
жествꙋ. в́дѣвꙿш же є͗ктора оу͗
бьє͗на ѡ͗братт сѧ хотѧше
Парсъ же сѐ оу͗слышавъ оу͗бѣд ю не
ѡ͗бращат сѧ. ꙁла́то мно́го да́въ є.
пребы́вꙿш же съ во́ сво͗м. по ма
лехъ дн͠ехъ. въполвша сѧ съ мно́
жествомъ сво͗мъ. ͗ꙁы́де на сѣь
на ͗ноє по́ле. раꙁдѣлвꙿш же во́ѧ
своѧ на́ дво̏є. на ѡ͗бѣ странѣ поста
в стрѣлца, ѡ͗ десно ͗ ѡ͗ лѣво. копе́
͗нкы же въ ѡ͗рꙋжї сноу́ꙁны. сꙿ пѣ
шц мно́гы. пенфес́ла̀ же по средѣ
съноу́ꙁныⷯ. бѣꙗ͗ше съ хороуговью.
данеѡ͗͗ же растро͗вꙿше сѧ ͗ въпо
лвше сѧ. поставша протвꙋ
стрѣлцемъ менелаа. ͗ теоу͗кра.
͗ мергона. на копе͗нкы же дѡ͗
мда. ͗ а͗гамемнона. ͗ таполе
ма. ͗ а͗ксалафа, ͗ а͗лмена. на ко́
ннкы же твоє͗го ѿц͠а а͗хлеоу͗са.
͗ ѡ͗ба. а͗є͗нта (!). ͗доменеоу͗са. ͗ ф
локтта. ͗ дрꙋгыѧ же воє͗воды
съ во́ сво͗м. ͗ꙁбⷯ а͗ꙁъ теоу͗кроⷭ҇.
мно́го мно́жество ꙗ͗коже ͗ похва
лт мѧ ͗мъ добрѣ ходвша. ѡ͗
рꙋжнкы же посѣкоста. є͗а͗нта же
по средѣ же ⷯ влѣꙁша. тво́ же ѿц͠ь
межⷣꙋ ͗ма, въшедъ смотрѧше.
пенфеслїа. хотѧ оу͗бт борю
ще лю́те. ͗ постгъ же ко́нь єѧ.
207a
ко́пїємъ тъкноувъ ю͗ ̀ съве́рже с ко́
нѧ. ͗ є͗щеⷤ жве соу́щ. ꙁа власы ю͗ ̀ є͗мъ
првлее. ͗ в́дѣвꙿше ю͗ ̀ па́дшю во
єѧ побѣгоша. тро́є͗мꙿ же врата ꙁа
тво́ршмъ бѣжащⷯ ра́д. мы є͗л
нꙿсь ѡ͗ставше ю͗ ̀. гна́вꙿше жены. а͗ма
ꙁоны. ͗ ͗мавше всѣмъ во́ємъ раꙁдѣ
лхомъ. панфесл же, ͗ є͗ще сꙋщ
жвѣ. съвѣтъ сътворхомъ да ю͗ ̀
жвоу в рѣкꙋ въвержеть. ͗ пс да ю͗ ̀
͗ꙁъє͗дѧть поверженоу а͗хлеоу͗съ
же молѧше наⷭ҇. оу͗мръшю погрест
поⷣ гра́домъ. ͗ оу͗слы́шавъ всѐ мно́
жество во́. въꙁп́ша въ рѣ́коу
врещ. ͗ а͗бє є͗мъ ю͗ ̀ дѡ͗мдъ ꙁа но
ѕѣ въ скомадръ въверже  та́ко
оу͗мре. ммошедꙿшꙋ же ма́лоу дн͠
тфонъ нѣ́кто ͗менемъ. ѿ прїа
ма оу͗моленъ. прїде ͗мы съ собою.
мры сноу́ꙁны ͗ пешца ͗ фнкы.
ра́тьборѧ. ͗ съ ѿц͠емъ ⷯ полоуда
мантомъ. ͗ толко бѣ̀ мно́же
ство, ꙗ͗коже въ ͗лї градѣ. оу͗тре
н въ по́л въмѣщахꙋ сѧ. ͗ вꙿ кора
блⷯ же прїдоша мно́ѕї ͗ндо́ цр͠ь,
ⷯ. стро͗м же бѣа͗хꙋ повелѣнїемъ
цр͠вымъ. ͗ вс̀ во́ ѿ нас́лнаго цр͠ѧ
мемнона. ͗мѣ же мно́го богатꙿство
мемнонъ съ собою въ кораблⷯ. ͗ пре
повше, ͗ꙁдоша на пологъ. меѧ
д́вны носѧща. праща ю͗ (!) щты на е
тыр оу͗глы. с н́м смѣсвꙿше сѧ
воє͗воды ͗лїа гра́да. ͗ прїамов сн͠ве.
͗ мемнонъ ͗ꙁыде на колѣснцю всѣ
дъ ͗ въ пологъ. оу͗творвъ же сѧ ͗
мы̏ воє͗воды въ ѡ͗рꙋжї. ͗ во́ на́ш.
мно́жества оу͗жасахом сѧ. клкнꙋ
вше троє͗съ. съ є͗мнономъ ͗ съ дрꙋ
гым поустша сѧ въ ͗ны ͗ сꙿ тре
петомъ оу͗стремленїє ⷯ. ͗ мно́ѕ
207b
ꙗ͗ꙁвен бы́ша. подаю͗щмꙿ же мно́гы
мъ ͗ дрꙋгымъ ѿ наⷭ҇. мы̀ воє͗воды
є͗лл́нꙿскы въстоупхомъ. не стръ
певш мно́жествоу стоуженѧ.
хотѣша же оу͗же ͗ кораблѧ на́ша
ꙁажещ ва́рвар. а͗ще не бы сѧ смръ
кноуло. но́щ же бы́вш съшедꙿш
мъ сꙿ во́ сво͗м. првлавше тѣ
леса съжгохомъ. тоѧ же но́щ съ
вѣтъ сътворхомъ. кто̀ ѿ ц͠рї
͗мъ может сѧ протвт. ͗ оу͗стре
мт на мемнона. а͗ ͗немъ на мно́
гыѧ оу͗пра́жньшм сѧ. ͗ секоущмъ
͗ жре́бѧ въꙁвергмъ (!) всѣмъ на́мъ
воє͗водамъ. ͗спа́де жре́бї прлꙋѧю
є͗а͗нтꙋ. хра́бромꙋ бра́тоу моє͗моу.
͗ да́же сл͠нце не въꙁыде, ͗ꙁыдохомъ
вс̀ є͗д́н (!) въ ѡ͗рꙋжї. та́коже ͗ тро
є͗сть ͗ мемнонъ цр͠ь ͗ндє͗скъ, ͗ всѐ
мно́жест-во-схо́доу бы́вшю. ͗ мно́
гымъ па́дꙿшмъ. бра́тъ мо́ пове
лѣ цр͠емъ є͗лл́нꙿскымъ. протв
т сѧ ͗нѣмъ ͗ндо́мъ ͗ тро́є͗мъ. оу͗
стрем сѧ на мемнона цр͠ѧ ͗ндїска.
до́блемоу а͗хлеоу͗сꙋ твоє͗моу ѿц͠ꙋ
скаꙁа (!) помагаю͗ща є͗антꙋ. оу͗смотре
въ же мемнонъ є͗а͗нта на́ сѧ грѧдꙋ
ща съ колеснц стꙋпвъ, а͗бє бл́
ꙁъ є͗го быⷭ҇. ко́пєма сѧ сндоста є͗а͗съ
же пре́жⷣе въꙁꙿдраꙁ, копємъ щтъ
є͗го въꙁꙿврат. напаⷣ на́ нь тѧжце
͗ндї же бѣа͗хꙋ ѡ͗крⷭ҇тъ є͗ммона пр
падахꙋ на є͗анта. хотѧщю же ме
мнонꙋ ͗же бѣꙗ͗хꙋ с н́мъ. оу͗бт
єа͗нта. тво́ ѿц͠ь а͗хлеоу͗съ ко́пїє
мъ соуноувъ оу͗дар въ выю мемно
на. ѡ͗бнажене бы́вш вы́ єго вне
ꙁаапꙋ. ͗ па́дш є͗моу, а͗бє бы́сть
мѧтежь ͗ бѣгъ ва́рваромъ. мыⷤ
є͗лꙿл́н с̀ оу͗вдѣвше ͗ оу͗крѣпльшеⷭ҇.
207c
всѧ̀ моуры ͗ꙁб́хомъ. полоудамантⷤꙋ
съ є͗а͗нтомъ съше́дꙿшю сѧ оу͗стрем
в сѧ щтоно́сны на́ нь. ко́пїємъ въ
поу́пъ тъкноувы. ͗ оу͗мръшю же
семоу ͗немъ. є͗фѡ͗песъ бѣжаще
оу͗мрахꙋ. ко́ннкомъ ѧ͗ ̀ попраю͗
щмъ. ͗ наполнша по́логъ мр͠тве
ць, ͗ быⷭ҇ е́рвь (!) •
͗ на оу͗трї дн͠ь, прос́ша тро͗съ мръ
твеца ра́д пождат. ͗ на́мъ є͗лл́
номъ ре́кшмъ. да боу́деть оу͗бо̀. ͗
сътворхомъ грады ͗ съжгохомъ
мрътвеца. оу͗твердвше троⷭ҇ вра
та. бы́ша желе́юще воє͗воⷣ сво͗хъ,
рад ͗ мемнона. ма́лоу же дн͠ мнꙋ
вшю. твоє͗моу ѿц͠ꙋ а͗хлеоу͗сꙋ. пр
ꙁываю͗щ съ на́м тро́ѧ. ͗ꙁыде воє͗
вода ва́рваромъ, парсъ ͗ дѡ͗фово
съ. бѣꙗ͗хꙋ с н́ма съ мно́жествомъ
лоукаѡ͗нъ. ͗ тро́͗а͗ѡ͗съ. сн͠а ͗ та
прїамова. ͗ пакы шедъ а͗хелеоу͗съ
тво́ ѿц͠ь с на́м є͗ллны всѣм
погна варвары ͗ побѣгшмъ въпа́
дꙿша многы въ кса́нꙿдръ ͗ ͗стопоша
дрꙋгыꙗ͗ же ж́вы ͗ма́хомъ. оу͗бѣ (!)
же а͗хлеоу͗съ ѡ͗ба прїамова сн͠а. тро́
͗ла. ͗ лоукаѡ͗на. дрꙋгыѧ же а͗хсо́ (!)
͗ быⷭ҇ вел́къ крь въ ͗л гра́дѣ,
по тро͗ле. бѣа͗ше бо̀ є͗д́ка. дѣте
скъ ͗ красенъ. по дн͠ехꙿ же на (!) тре́бн
къ пра́ꙁⷣнка. ͗ быⷭ҇ ѡ͗слабленїє ͗ ра́
т. тре́бамъ бы́вшмъ. жрꙋщ
мъ фоу́мъвре͗скомꙋ а͗полонꙋ вꙿ дꙋ
бравѣ. ͗же бѣа͗ше бл́ꙁъ града ѡ͗
бо́мъ. данає͗мꙿ же ͗ троє͗мъ. ͗ ͗ше́
дꙿш полоуксенї ͗ꙁꙿ гра́да съ є͗кав
єю͗, въ тре́бнкъ. а͗хлеоу͗съ оу͗
ꙁрѣвъ ю͗ ̀ въсюд сѧ. прїамꙿ же в
дѣ, а͗хлеоу͗са вꙿ дꙋбравѣ. посла къ
немоу ѡ͗трока ͗д́ла ͗менемъ, бе
207d
сѣды носѧ́ща. полоуксенїа рад.
рекы да быⷭ҇ прельстлъ а͗хлеоу͗са.
в дꙋбравѣ а͗полон. є͗же ͗ то́кмо
слы́ша а͗хлеоу͗съ є͗ѧ ра́д по́͗де. в́
дѣвꙿше мы є͗днъ се́ ͗дѧ прбл
жаю͗ща сѧ къ а͗хлеоу͗сꙋ. въ мно́гъ
говоръ въпадохомъ рекоуще. про
дат ны хо́щеть, а͗хлеоу͗съ ѿц͠ь
тво́. ͗ послахомъ къ немоу наре
енїє, бра́томъ мо͗мъ єа͗ктомъ (!).
͗ дѡ͗мдомъ. ͗ ѡ͗доусеоу͗сомъ. ꙁа
прещаю͗ще є͗мꙋ. да не престоупаю͗
ть є͗д́н къ ва́рваромъ. с́ же ше́
дꙿше жꙿдахꙋ а͗хлеоу͗са вꙿне дꙋбравы
рекоуще да повѣдають нареьє. тво́
ѿц͠ь а͗хлеоу͗съ ѡ͗бѣщає͗т сѧ ͗дїю.
поꙗ͗т полоукснь, браеню. ͗ по
мале прїде парсъ къ а͗хлеоу͗соу,
ѡ͗та́. ͗ дфовосъ бра́тъ є͗го. брѣ
дѧща ͗ ̀ въ ѡ͗блацѣ (!). полоукснїа
прїа ⷯ а͗хлеоу͗съ. ѡ͗собь. не свѣдꙋ
щю нкомоуже ꙁане мышлѧꙗ͗ сѧ
на ꙁло̀. понеже въ а͗полоне дꙋбравѣ
бѣа͗хꙋ. парсъ же клѧ́твою оу͗тве
рд бесѣдоу съ а͗хлеоу͗сомъ. оу͗ тре
бнка ста ѡ͗блобыꙁаю͗ще же. д
ѡ͗фовꙋ а͗хлеоу͗са. ͗ ѡ͗бьє͗млющю.
парсъ въ ребра ͗ ̀ тъкноу меемъ.
дръжащю дѡ͗фовꙋ а͗хлеоу͗са. па́
кы же вꙿтороє тꙿкнꙋ а͗хлеоу͗са. ͗
а͗бє ѡ͗бооу͗мре ͗ паде, ͗ꙁы́доста
ѡ͗ба. парсъ ͗ дыфовосъ ͗нѣмъ
поутемъ ͗ꙁ дꙋбравы. ͗ шедꙿша же
͗ текꙋща бо́рꙁо ͗ влѣꙁоста въ граⷣ
В́дѣв же а͗хлеоу͗съ, рѐе къ є͗ктꙋ ͗
къ деѡ͗мдꙋ. не боу́дета с́ѧ добра
сътворта. влѣꙁемъ къ а͗хлеоу͗
сꙋ. влѣꙁꙿше же вꙿ доубравоу. оу͗ꙁрѣ
ша ѿц͠а твоє͗го лежаща оу͗ требн
ка, на́ ꙁемл̀ въ кров. ͗ є͗ще дышюща
208a
ре́е къ немоу бра́тъ мо́ єа͗съ. бѣ л
сї оу͗бо̀ въ л͠цѣхъ. ͗же тѧ бы̀ мо́
глъ оу͗б́т. с́лне всѣⷯ. но̀ твоє
тꙿщанїе поб́ тѧ. се́ же рее прельст
ста мѧ, парсъ ͗ дфовосъ. полоу
ксенїа ра́д, ͗ оу͗мре. оу͗мръшю же
є͗моу, въꙁемъ тѣ́ло є͗го мо́ бра́тъ
є͗а͗нтъ. на ра́мо плающе прнесоша
въ граⷣ. в́дѣвш же троє͗съ ͗ꙁдо
ша. да въꙁемꙿше тѣ́ло є͗го раꙁꙿдробѧ
ть. мы́ же є͗лл́н сѐ в́дѣвше бы́
вшеє. въ вел́це пеал бы́хомъ. ͗
съжегше тѣло є͗го. ͗ вложвꙿше в рꙋ
кꙋ погребохомъ молѧнїємъ. поу
росъ же слы́шавъ въꙁдыхаше го́рцѣ.
͗ прстоупвъ теоу͗кросъ. ре́е хва
лѧ . кто̀ мо́щенъ є͗сть твоѧ добро
дѣꙗ͗нѧ ͗сповѣдат. ѿц͠ь бо̀ є͗с п
леѧ. вꙿноу́къ цр͠ѧ мемъффїска. стра
ны же фатальскы. кро́вь бо̀ є͗с ѿц͠а
лꙋкомда кꙋфьска цр͠ѧ. ͗ тоу мь
ст ѿц͠ꙋ ͗ все́ трꙋ, ͗л́ю гра́доу.
прплоувъ ͗ въставъ прїа, теоу͗кро
с пꙋра. ͗ молї є͗антова ѡ͗ба сн͠а. поѧ
бра́та є͗го а͗нтда. ͗же бѣ ѿ гла
выс́ѧ. пръвыѧ жены є͗антовы.
є͗ѵ̀расакыѧ ͗же бѣ ѿ текмсы ͗
самоу тꙋ текмсꙋ. ͗ не ѿрее сѧ
є͗моу поуросъ
͗ а͗бє ѿрнꙋв сѧ теоу͗кросъ. ѿплꙋ
въ саламдъ такожⷣе ͗ поуросъ. по
є͗мъ кораблѧ своѧ ѿплꙋ. ͗ вс а͗хе
стї во́. ͗ є͗роє͗съ въ своѧ мѣста
ѿ͗доша. с́ же ссоуфосъ ко́͗скы
спса. въ воⷯ са́мъ бы́въ с теоу͗кро
мъ ͗же спсанїє ѡ͗брѣтъ, ѡ͗м́
ръ ͗лїадꙋ спса ͗ врглѡ͗съ. дрꙋ
гоє є͗же в рапсодїⷯ ссꙋфа, п́шет сѧ
є͗же п́сано по мно́ѕѣⷯ лѣ́тѣхъ. ѡ͗
мра ͗ врглїа. ѡ͗брѣтены быⷭ҇ пр
208b
клавдї неронѣ цр͠. клоутемнїстра́
жь. а͗гамемнонова жена. оу͗слы́ша
вш ѡ͗ моуж своє͗мъ пре́жⷣ. ꙗ͗коⷤ
касадроу въꙁлюб. ͗ вноу ѡ͗брѣ́
тш сама сѧ въ любодѣꙗ͗нїє въда.
є͗гсофꙋ болѧрнꙋ. фоує͗стовꙋ сн͠ꙋ
͗ слы́шавш а͗гемемнона прходѧ
ща въ моукымъ. съвѣща сѧ с егсо
фомъ. да ͗ ̀ лестїю оу͗бьє͗ть. пр
шедꙿшꙋ же а͗гемемнонꙋ въ моукнїю
прїаша ͗ ̀ гражане ͗ болѧре. ͗ є͗гсо
фъ. влѣ́ꙁшю же є͗моу въ полатꙋ свою.
оу͗бьє͗нъ быⷭ҇. ͗ постав а͗бє цр͠ѧ.
жена є͗го клоутемнстра. є͗гсфа.
͗ посѧже ꙁа него ꙁакономъ. ͗ прж
с н́мъ дще́рь ю͗же проꙁва. ѡ͗ргонъ
ꙗ͗же по смрът ѿц͠а своє͗го. оу͗бо
ꙗ͗вш сѧ а͗реста, сама сѧ оу͗дав.
болѧре же ͗ гражане ͗ во́н не люблѧ
хꙋ є͗гсфа. слышавъ же сарестъ (!), а͗га
мемноновъ сн͠ъ, ѿц͠а своє͗го прше
дꙿша въ моускнїю градъ. прїде
ѿ соусъхеѡ͗на. є͗моуⷤ бѣ въдалъ во́
хотѧ по͗т. а͗гамемнонъ да въ
скормт ͗ наоу͗ть. поє͗мꙿш же
͗ сестра є͗го. лектора ѡ͗та ͗сповѣ
да є͗моу. рекоущ мы́слть є͗г́сфь
погꙋбт тѧ. хотѧщꙋ же а͗рестꙋ
погꙋбт ͗ ̀, вꙿ мѣж то́. прїде
ѿ крыта страны строфѡ͗съ. ѿ мꙋ
кїа же оу͗жка сы́. а͗гамемноноу,
съ сн͠омъ сво͗мъ поуладемъ. ͗же
въскорꙿмленъ съ а͗рестомъ. ͗ оу͗енъ
с н́мъ оу͗вдѣвъ строфѡ͗съ слоу
вша сѧ. а͗гамемнонꙋ съвѣтъ
творѧше съ а͗рестомъ. въꙁⷣвгнꙋ
т ра́ть, на є͗гсфа. ͗ поємъ а͗ре
ста прїде въ а͗полоновъ тре́бн
къ. въпрошаа ѡ͗ а͗ресте, ͗ дано є͗мꙋ
быⷭ҇ прореенїє. ꙗ͗коже оу͗бьє͗ть а͗рестꙋ,
208c
(м)т͠рь ͗ є͗г́сфа. па́кы же въпрос а͗ре
стъ. а͗ще є͗моу є͗сть оу͗б́вꙿшаго не ꙁна
т реенно є͗моу быⷭ҇. дръжат ͗ма́
ш ѿ͠ноу ͗ пелепонсъ ͗ оу͗мол тро
фѧ. въꙁꙿвратт сѧ въ ѡ͗͠ноу єⷢ҇.
ѡ͗ставльша оу͗ него сн͠а є͗го полюдѧ.
вѣровав же сътрофѡ͗съ, сътвор
та́ко. ͗ а͗бє ѿ͗де въ моукню граⷣ
а͗ре́стъ же ͗ поуладї. съ прореенїє
мъ ѡ͗та́ влѣꙁоста. ко́ ͗лекотре, се
стрѣ а͗рестовѣ. оу͗бѣд ю оу͗мол
т мт͠рь є͗го клоутемнстрꙋ прїа
тї . оу͗мол же ю͗ ̀ плекꙿтра (!). ͗ прїа а͗ре
ста, ͗ молена бы́вш, клоутемн
стра. ͗ оу͗мол є͗гсфа. а͗рестъ не͗
стовꙋꙗ сѧ тръпѧше. мыслѧ ѿмьст
т ѿц͠а своє͗го кро́вь. гл͠ѧ къ всѣмъ
моє є црⷭ҇тво. ͗ ѡ͗брѣте врѣмѧ оу͗б
мт͠рь свою. ͗ а͗гсфа цр͠ѧ ꙭма сво
є͗го. ͗ въꙁбѣсв сѧ погоуб оу͗мъ сво́
͗ ѡ͗во л бываше смы́сленъ добрѣ пре
бываа. ѡ͗во̀ л же бываше бѣсѧ сѧ.
на покаꙁанїе же всѣмъ гражаномъ.
͗ болѧромъ. понеже люблѧхоу а͗ре
ста. съвѣтъ сътворша. да ͗ ̀ ѡ͗
стѧть жръц. ͗ да поставѧть
є͗го цр͠ѧ. ͗ ѡ͗ствше ͗ ̀ ͗ꙁмол
ша ͗ ̀. оу͗б́вꙿства мт͠рьнѧ. мене
сфевоу. въ тре́бнце а͗фны. вꙿ не́
мꙿже а͗реѡ͗пагъ бѣ. рассꙋдвшоу,
прѣⷣ оу͗а͗комъ ͗же бѣ по да́рї цр͠
ѿц͠ь клоутемн́сте ͗ а͗рестоу дѣ
дъ ͗же менесфеоу͗съ. оу͗став соуⷣ
въ правдꙋ. а͗рестоу ѿмьстт ре
кы, оу͗бьєнї ѿц͠а своє͗го. па́е же
͗нѣхъ женъ ра́д. да не ͗ дрꙋгыѧ ꙁла
таго (!) оу͗мы́слѧть. се́ же д͗ктоу
съ въ ше́стѣ є͗го рꙿпсдї съпса. жръ
ц же поє͗мꙿше а͗реста ѿ соудща а͗ре
ѡ͗пага. по ѡ͗сꙋженї ведоша ͗ ̀ вꙿ де́лфы
208d
въ тре́бнкъ а͗полонь. рекоуще да ѿ
ѡ͗бѣшенїа проств сѧ црⷭ҇твꙋє͗ть.
а͗рестъ же ͗де въ тре́бнкъ ͗мѣѧ
смы́слъ сво́ ͗ с поуладемъ. сътво
р же тре́боу. молѧше поуфꙋю. ͗ꙁбы́
т бѣсовꙿскыѧ ꙗ͗ꙁѧ. ͗ да́но є͗моу быⷭ҇
ѿ поуфнѧ. прореенїє ͗ стхы̀.
є͗же є͗сть ѡ͗бщею реью. с́це а͗ресте 
нако т нѣⷭ҇. ꙁла̏ недоуга ͗ бѣшенїа
͗ꙁбы́т. а͗ще да не прошеⷣ по́нꙿьте
скыⷯ во́лнъ, а͗оу͗дьскоую ꙁемлю. про
шеⷣ въ требнцю а͗ртемды съпа́
дꙿш спа́сш сѧ. ѿтоу́де же бѣжа
въ со въстока. ва́рварꙿскꙋю ꙁемлю̀
прешеⷣ, тоу́ же ѡ͗брѧщеш гороу
͗менемъ мелантѡ͗нъ. въ то́ ве
лкъ є͗сть коумрнкъ. є͗сть͗
нъ тꙋ бѣсовꙿскаго не͗стовꙿства
проствш сѧ, ско́ро ͗д. ͗ тоу
є͗сть ͗фгенѧ. ͗ сѐ прїємъ проре
енїє а͗рестъ, ꙁнамена. а͗бє н́ꙁъ
плоувъ с пꙋладомъ. прплоу въ
страноу а͗оу͗лдꙿскꙋ. скоуфѧ. ͗
ꙁлѣꙁшма ͗ма ͗с кораблѧ. вдѣ
а͗рестъ тре́бнкъ стоꙗ͗щь. по́пр
щю дво̀ю ѿ морѧ. ͗ мр͠твъ л͠къ по
мѣтаны ко́ст. ͗ рее къ поула
доу, мн́ть м сѧ богын сꙋть
с̀ домове. къ н́мꙿже сѐ прстав
ховѣ. вжю бо̀ странныⷯ мрътве
ць ко́ст. ͗ прстоупвъ къ пола
а͗дꙋ. ͗ рее а͗рестъ побѣжве неко
лко сп͠севѣ сѧ. а͗рестъ же рее, не
бѣгає͗ве. не бо̀ є͗свѣ бѣгать пр́
шла. н̀ прореенїа бж͠ѧ ѡ͗ꙁлобвѣ
Па́стоус же оу͗ꙁрѣ̏вꙿше текоша,
въ ͗фнї гл͠юща къ не́. а͗гамемно
нова дꙿщ. ͗ клоутемнстрна.
прїдоста двѣ̀ оу͗нотѣ по́ морю.
с́ же кꙿ н́мъ ка́ко є͗ста. с коєѧ л ꙁемⷧ҇ѧ.
209a
то л ͗ мнѣ (!) є͗ста странныма. въ
проша бо ⷯ, ͗фгенїа. прводмыⷯ
на требꙋ. ѿ коєѧ соу́ть страны. ͗
тогда ⷯ ꙁаклаа͗ше. хотѧще оу͗вѣда
т ѡ͗ своє͗мъ ѿц͠, а͗гамемнонѣ. ͗ ѡ͗
фрⷤꙋцѣ во́не ка́ко быⷭ҇. па́стоус же
рѣкоша къ не́. дрꙋгъ къ дроугоу реⷱ҇
поуладе подроуга же є͗го. ͗мене не вѣ
мъ. не бо̀ ͗ꙁрее, с же къ нмъ, то̀
ѡ͗бще є͗сть бы́ло. крараремъ (!). с мо́рь
мь. ѡ͗н́ же рѣ́ша, кра́вы гонхомъ
на́ море коупа́ть. пославш же скꙋ
фь ꙗ͗тъ ѧ͗ ̀. ͗ прведена бы́ста на
жрътвꙋ свѧꙁана. ꙗ͗коже мꙋдры
є͗ѵ̀ропдъ спса х́тростю по́вѣ
сть. є͗ѧже ма́ла а́сть сѐ. свѧꙁа
ныма же ͗ма. повелѣ ѿлоут.
є͗д́ного. ͗ првест дрꙋгаго на ꙁа
коленїє. ͗ ѿлоуша свѣ́нь скꙋфеѧ
а͗реста. поуладїа же прведоша на
ꙁаколенїє прѣⷣ тре́бнкъ а͗ртемде.
͗ въпрос ͗ ̀-фгенїа, коє͗ѧ є͗с стра
ны. се́ же рее страны є͗смь є͗ладꙿскы.
ѿ гра́да же моукна. ѕло̀ѧ́стны
прведоⷯ же с́хъ оу͗слышавша стра
ноу ͗ граⷣ. въ не́мꙿже црⷭ҇твова ѿц͠ь
є͗ѧ. проплака сѧ въмнѣ́вш же ѿ
краваръ є͗ста. наоу͗ена рее є͗мꙋ. а͗ще
ѿ моукнїа прїде сѣмо. вѣс тоже
кто̀ црⷭ҇твꙋє͗ть. ѡ͗ немꙿже реⷱ҇. а͗га
мемнонъ бѣ̀ пре́жⷣе. с́ же па́кы
къ немоу. а͗ще а͗гамемнона ꙁна́є͗ш
кто̀ є͗моу є͗сть жена. ͗ кого съ нею
прж. ѡ͗нъ же реⷱ҇ ѡ͗ клꙋтемнысестры (!)
а͗реста ͗лекрꙋ фгеню ꙗ͗коже по
вѣдає͗ть
Прведена быⷭ҇ на ꙁаколенє а͗ртем
де ͗ богыню ͗ꙁбав ю͗ ̀. невѣ́стьна
быⷭ҇ кдѣ соу́щ. ͗ межⷣꙋ (!) хроусофенїю (!)
͗ лаѡ͗дкю. ͗ фїанасоу дꙿще́рь. с̀
209b
слышавш сѐ. повелѣ ͗ ̀ раꙁꙿдрѣш
т. ͗ напсавш кнжце. вꙿда́сть
є͗мꙋ рекꙋщ. сѐ жвотъ т̀. богы
н пода́сть, поклон сѧ (!) оу͗же прѣⷣ
нею. ꙗ͗коже с́ѧ кн́гы доне́сш къ
а͗рестꙋ. ͗ прнесеш м ѿ него кн́ж
ца. ѡ͗нꙿ же клѧ́т сѧ къ не рекы. в рꙋ
цѣ є͗го вда́мъ ꙗ͗ ̀ ͗ к тобѣ прведꙋ. ͗
въꙁемъ кн́гы ͗ ѿ͗де ѿ тре́бнка.
͗ прїде кдѣ стрежахꙋ а͗реста. ͗ въ
прос ͗ скꙋфы. бесѣдоват къ нмъ.
͗ да́въ є͗моу кн́гы. рекы под къ се
стрѣ своє. ͗ наѧ́ша скоу́фе юдтⷭ҇
͗ въведоша ͗ ̀ къ ͗фгню съ поула
демъ. ͗ рее  поуладсъ. в́жь ͗ сѐ а͗ре
стъ. ͗ не поꙁна є͗го. мнѣвш же ꙗ͗ко
рее нѣсть мо́ бра́тъ . пелопьскаго ро
да. на ра́мѣ ꙁна́менїе ͗ма́ть. прн
кш же къ ра́моу є͗го десномꙋ. вдѣ
пелопьскоє ꙁна́менє. прїємꙿш же
ѡ͗блобыꙁа а͗реста. ͗ повелѣ корабль
͗ꙁъвлещ на ꙁемлю̀. ͗же бѣ̀ вꙿ нхъ ко
рабелнц. ͗ꙁъвле́кше же пребы́ша
тꙋ ꙁмꙋ. жа́твѣ же прспѣвш
фгеню. ͗ а͗ртем́днъ коумръ
ꙁлаты. въꙁемъ а͗рестъ ѡ͗та. ͗ пꙋ
ладсъ бѣжаста, въ своⷯ кораблхъ.
͗ прїдоста въ странꙋ а͗дїанꙿскоу.
ѿтоу́дꙋ же прїдоста на въстокъ
в лмтъ срацнꙿскы. ͗ прїдоста
въ страноу палестнъ въ тркомїю
С͗ раꙁоумѣвше тркомлѧне. ͗фге
ню ѡ͗браꙁъ ͗моу́щ жре́͗нъ. ͗ пр
ꙗ͗ша ю͗ ̀ съ е́стю. ͗ жвѧхꙋ тоу. ѡ͗ре
скоу (!) є͗д́нако бѣсѧщю сѧ. съꙁдавше
же тркомте. тре́бнкъ велкъ
а͗ртемдѣ. оу͗молша ͗ ̀фгеню.
да по́жреть а͗ртемдѣ. дв͠ою дѣ
вца. ͗ ͗мѧ є͗ ͗мѧ нарееть градꙋ.
ю͗же дѣвцю ͗менемъ ноу́ксꙋ. првеⷣше
209c
сътворша тре́боу а͗ртемдѣ. ͗ сътво
рвш ͗фгенїа. ка́пща мѣдено дѣ
вц ю͗же ꙁакла. нарее градоу ͗мѧ
ноу́ксꙋ, ͗менемъ ю͗же полож требꙋ
дѣвцю. сътвор же ͗ тре́бнкъ.
на немꙿже напса. ѿ скоуфѧ прбѣ́
гшⷯ съ богынею. проꙁванъ бы́сть
градъ ноу́кса. ͗же ͗ до нынѣ п́шет сѧ
а͗рестоу же прє͗мꙿшю сво́ смы́слъ.
͗фгенїа же вдѣ въ снѣ. а͗лню
гл͠ющ къ не́ бѣж ѿ страны сеѧ.
͗ въста́вш ра́но съ а͗рестомъ ͗ поу
ладемъ. бѣжа на поморє, палест
нꙿскы страны. ѿтоу́дꙋ же ѿплоу́
вше. прїдоша же въ срю, по про
рееню. цр͠ь же скꙋфнескъ. ͗ме
немъ фоа͗съ. оу͗слышавъ ꙗ͗коже ѡ͗бра
ꙁъ а͗ртемднъ ꙁлаты въꙁемꙿш ͗
фгенїа бѣжа посла скоу́фы мно́гы
гна́т ю. гл͠авъ ͗мъ. не вращат сѧ
въ скоуфю. а͗ще да не прнесете м
ꙁлатаго ѡ͗браꙁа. а͗ртемдна ꙁла
таго съ собою. ѡ͗н́ же трепещꙋть.
͗ всюдѣ ͗щюще. ͗ прїдоша въ поле
стнъ страноу. бы́вше пре́жⷣе тр
комю. гра́дъ ноу́ксꙋ. оу͗вдѣвꙿше же
ꙗ͗ко ͗ше́дꙿше же съ фгеню ͗ а͗ресто
мъ. на поморїе съшедꙿше ѿплꙋша. ͗
а͗бє въꙁлюбвше же мѣсто ͗ гра́дъ
͗ ноу͗ссъ. ͗ тре́бнкъ а͗ртемднъ.
оу͗боꙗ͗вꙿше сѧ своє͗го цр͠ѧ. пребы́ша
тоу̀ жвоуще премѣнвше ͗мѧ гра́
дꙋ въ своє ͗мѧ. скоуфополсъ ͗ а͗ре
стъ, ͗ ͗же бѣа͗хꙋ с н́мъ. прїде въ сꙋ
рю ͗с кораблѧ ͗сшедъ. въпрошаше
кдѣ є͗сть нарцає͗ма гора мела͗т
ѡ͗нъ. ͗ тре́бнкъ є͗стѧ. ѡ͗брѣте
же влѣꙁъ въ коумрнцю ͗ тре́бꙋ
положвъ. пребы тоу не ͗ꙁлаꙁѧ. ͗
проствꙿ сѧ а͗рестъ ꙁла́го недꙋга. ѡ͗ста

209d
ввъ бѣженє (!) своє тоу̀ ͗ ѿ͗де ѿ
тре́бнка. ͗ пршедꙿша намажа (!) ѡ͗бѣ
ма рѣкама нарцає͗мыма меланьт
нома ѿ сѷръ, ꙁанеже ѿ меланꙿтѧ.
го́ры ͗сходта въ тою бо̀ коупа сѧ. пр
шедъ а͗рестъ на рѣкꙋ, тоуфонъ. на
рцає͗мꙋ нынѣ ѡ͗рентъ. прїде къ
горѣ нарцає͗мѣ слпѡ͗нъ, покло
нт сѧ, ͗ѡ͗нтомъ, слы́шавꙿ же
въ сѷрї жвꙋще. ͗ѡ͗нте. ꙗ͗ко про
стл сѧ є͗сть недоуга а͗рестъ. ͗до
ша къ немꙋ. понеже ѿ страны ͗хъ
͗схожааше. ͗ ц͠рьска ро́да бѣꙗ͗ше
срѣ́тъ же ͗ ̀. поꙁна́ша соу́щаа с н́
мъ ѿ тре́бнка є͗стѧ. въпрос
вꙿше ⷯ кто̀ є͗сть. ͗ ѿвѣщаша ͗мъ а͗ре
стъ є͗сть ͗ къ ва́мъ прїдохомъ. ͗
ѡ͗тен (!) же а͗бє цѣловаша ͗ ̀ рекꙋще
к немоу а͗ресте. кдѣ бѣшенїє про́
сто бы́сть. ѡ͗рестъ же боꙗ͗ сѧ ꙁла́
го недꙋга ͗ не ѡ͗ꙁрѣ сѧ. ͗ покаꙁа ͗мъ
тре́бнкъ. с̀рѣ́ь горꙋ ͗деже ͗ꙁбы
ꙗ͗ꙁѧ пръстомъ десною роукою. пре
сѧгъ жре́съ (!) главꙋ. та́ко покаꙁа ͗мъ
горꙋ ͗ тре́бнкъ. ͗ ре́къ къ н́мъ.
въ ѡ͗но горѣ въ тре́бнцѣ богынѧ.
є͗стїа ꙁло̀ бѣшенє ѿложⷯ. ͗ѡ͗н
т же. а͗бє сътворше ка́пще мѣ
дѧно. семоу ѡ͗рестоу ѡ͗браꙁомъ. ꙗ͗коⷤ
покаꙁа ͗мъ. не сто́лпе ка́мене вел́
це. въ па́мѧть вѣноу. на славоу
странѣ своє. ͗ тре́бнка є͗стѧ.
ꙁна́меню боу́доущемꙋ по сⷯ. кдѣ́
же ѡ͗рестъ. ꙁло̏в́дноую ꙗ͗ꙁю ѿло
ж. є͗же мѣденоє ка́пще. ͗ до
нынѣ сто͗ть премѣнвш͗мъ ͗
ѡ͗нтомъ. ͗ меланте͗сцѣ горѣ.
͗мѧ по ꙁаконоу же ѡ͗рестъ. помо
лв сѧ ͗ѡ͗нтомъ. прїде въ по
морїє, нарцѧє͗мы прежⷣе гра́дъ.
210a
палеѡ͗полъ. ны́нѣ же селевкїю. ͗ ѡ͗брѣ
те корабль тꙋ ѿплоу съ ͗фгенїє. ͗ съ
поладемъ въ є͗ладꙋ. ͗ сътавъ на брае
нє. сестрꙋ свою ͗лекꙿтрꙋ поуладю
дръжа моукнꙿскꙋ страноу. до своєѧ
смрът. соуроу же смотревшꙋ. ка́п
ща ѡ͗браꙁъ а͗рестовъ. ͗ оу͗вѣдѣвше
ѿ ͗ѡ͗нт, то́ пр́тю раꙁгнѣва
вше сѧ проꙁваша ͗ ̀ бегꙋнъ. ꙁане тол
кꙋ бл͠гыню полꙋвъ въ странѣ ͗хъ.
оу͗бѣжавъ такова недоуга. ѡ͗брат
в сѧ ͗ расмотрвъ. ͗ похвалвъ б͠жїє.
͗ бл͠гопохвалвъ странꙋ не покаꙁа, ͗
ѡ͗нтомъ тре́бнка. є͗стїанъ бѣ
гоунъномъ по́мысломъ. въꙁъ блгⷣть
ѡ͗братвъ рꙋкоу. ͗ пръстомъ сво͗мъ
покаꙁа тре́бнкъ. ͗ гороу кдѣ́ же лю́
тыѧ ꙗ͗ꙁѧ ͗ бѣшенїа проств сѧ спа
сѐ. є͗же ка́пщо (!) є͗сторово. драпет
съ нарцає͗т сѧ, ѿ а͗нтѡ͗хїскыхъ.
с́ръ до нынѣ. недалее бо̀ ѿ града є͗ста
ѡ͗рестова. сѐ капще стоꙗ͗ с премꙋ
дры домннъ спса
Въ лѣ́та же по плененї троуѧ въ є͗лꙿл́
нѣхъ сла́венъ бѣꙗ͗ше. пръвеє є͗фе
ѡ͗мсъ (!). оу͗мысл бо̀ с̀ желенїю пѣ́
сн. ͗ слож хтростю. ͗ по семъ
мнонъ. ͗ по мнонѣ оу͗леа͗съ. желѧ
м лкы. хтростю спса. ͗ по семъ
по сⷯ лѣтѣхъ. ѿ тѣхъ є͗оу͗ропдъ
ѡ͗брѣтъ, мно́гы повѣст хтро
стю слож. є͗же феѡ͗пслъ премꙋ
дры съпса. къ немоуже црⷭ҇твова
дв͠дъ ͗є͗сѡ͗въ, въ і͗͠л. лѣ́тъ
м͠• ͗ •ѕ͠• мⷭ҇ць 
210b

црⷭ҇тва ⸱ пръваⷢ҇⸱ ѻ͗ самолѣ прⷪ҇рцѣ⸱  ѻ͗ л͠і
жръц⸱  ѻ͗ єфне⸱  фнеѻ͗сѣ сн͠ѣ є͗го̀⸱
 ѻ͗ кѻ͗тѣ б͠жї⸱ како вꙁѧⷮ быⷭ҇⸱ нⷩ҇о⸱
тетроваслеѡ͗нъ, є͗же соуть ⸱ д͠⸱
црⷭ҇тва⸱ Сло́во ⸱ н͠ѕ⸱
л͠къ бѣ̀ є͗кс армафема сфъскаго
ѿ горъ є͗фре́млѧ. ͗мѧ є͗моу є͗лкана
сн͠ъ є͗рмїль. сн͠а ͗лїна. сн͠а фекелѧ
ѿ свы (!) є͗ѳре́млѧ̀. ͗ сего двѣ̀ жене бѣ
ста. ͗мѧ є͗д́но а͗нꙿна. ͗мѧ въто
ро фенана. ͗ бѣша фенане дѣ́т.
а͗ а͗нане не бѣ ѡ͗троѧте. ͗ въсхожа
ше л͠къ ѿ дн͠е. ͗ дн͠ь ͗ꙁъ града своє͗го
є͗ск (!) а́рмафема поклонт сѧ. ͗ пожре
ть го͠у саваѡ͗фꙋ бг͠ꙋ въ сломъ. тꙋ
бѣ ͗лї дв͠а сн͠а є͗го. є͗фнї  фнесъ.
жръц гн͠. ͗ быⷭ҇ дн͠ь ͗ пожре є͗лкана.
͗ да́сть фенана женѣ своє ͗ сн͠о
мъ єѧ, ͗ дще́ремъ єѧ ѧ́ст. ͗ а͗на
не да́сть ѧ́сть є͗днꙋ. ꙗ͗ко не бѣ
є͗ ѧ́да, то́кмо а͗наноу. люблѧше
є͗лкана па́е фенаны. г͠ь ꙁатвор ложе
сна є, ͗ да́сть є г͠ь ѧда. ѡ͗скорбѣ
же ͗ ѡ͗немоща, пеѧлм сво͗м. ͗
сѣтоваше сего рад. ꙗ͗ко сътвор
оу͗тробꙋ єѧ, не да́т є ѧ́да. та́
ко творѧше ѿ годща до годща.
в нѐ же врѣмѧ въсхожаше та въ до́
мъ гн͠ь. ͗ сетоваше ͗ плакаше сѧ
͗ не ꙗ͗дѧше. рее є є͗лкана моужь
єѧ, а͗нано. рее, се а͗ꙁъ г͠. ͗ ре́е є͗,

 210b

цр҇ⷭтва• пръва҇ⷢ• ѻ͗ само́лѣ прр҇ⷪцѣ•  ѻ͗ ͠лї
жръц•  ѻ͗ єфне•  фнеѻ͗сѣ с͠нѣ є͗го̀•
 ѻ͗ кѻ͗тѣ б͠жї• како вꙁѧⷮ бы҇ⷭ но҇ⷩ•
тетроваслеѡ͗нъ, є͗же соуть •д͠•
цр҇ⷭтва. Сло́во •н͠ѕ•
л͠къ бѣ̀ є͗кс армафема сфъскаго
ѿ горъ є͗фре́млѧ. ͗мѧ є͗моу є͗лкана
сн͠ъ є͗рмїль. с͠на ͗лїна. с͠на фекелѧ
ѿ с́вы (!) є͗ѳре́млѧ̀. ͗ сего двѣ̀ жене бѣ
ста. ͗мѧ є͗д́но а͗нꙿна. ͗мѧ въто
ро фенана. ͗ бѣша фенане дѣ́т.
а͗ а͗нане не бѣ ѡ͗троѧте. ͗ въсхожа
ше л͠къ ѿ д͠не. ͗ д͠нь ͗ꙁъ града своє͗го
є͗ск (!) а́рмафема поклонт сѧ. ͗ пожре
ть б͠гоу саваѡ͗фꙋ б͠гꙋ въ сломъ. тꙋ
бѣ ͗лї два с͠на є͗го. є͗фнї  фнесъ.
жръц г͠н. ͗ бы҇ⷭ д͠нь ͗ пожре є͗лкана.
͗ да́сть фенана женѣ своє ͗ с͠но
мъ єѧ, ͗ дще́ремъ єѧ ѧ́ст. ͗ а͗на
не да́сть ѧ́сть є͗днꙋ. ꙗ͗ко не бѣ
є͗ ѧ́да, то́кмо а͗наноу. люблѧше
є͗лкана па́е фенаны. г͠ь ꙁатвор ложе
сна є, ͗ да́сть є г͠ь ѧда. ѡ͗скорбѣ
же ͗ ѡ͗немоща, пеѧлм сво͗м. ͗
сѣтоваше сего рад. ꙗ͗ко сътвор
оу͗тробꙋ єѧ, не да́т є ѧ́да. та́
ко творѧше ѿ годща до годща.
вꙿ неже врѣмѧ въсхожаше та въ до
мъ г͠нь. ͗ сетоваше ͗ плакаше сѧ
͗ не ꙗ͗дѧше. рее є є͗лкана моужь
єѧ, а͗нано. рее, се а͗ꙁъ г͠. ͗ ре́е є͗,

210c
то́ т є͗сть ꙗ͗ко плаеш сѧ. пото
не ꙗ͗с. ͗ пото бьє͗ш срⷣце своє. нѣ
смь а͗ꙁъ тобѣ до́бреє. па́е десѧт
ѧдъ. ͗ въста а͗нꙿна, по ѿꙗ͗деню
въ сломѣ. ͗ ста̀ прⷣѣ гм҇ⷭъ ͗лї. жре́
ць сѣдѧше на прт҇ⷭлѣ. ͗ пр праꙁѣ
две́р хра́ма г͠нѧ. ͗ та оу͗мленною
д͠шею помол сѧ г͠в. ͗ плающ сѧ
проплака. ͗ наѧтъ молт сѧ г͠оу
гл͠ющ, а͗да г͠ є͗ло́, саваѡ͗фъ. а͗ще
преꙁрѧ̀ прꙁрш на смренїє рабы
своєѧ. ͗ помѧнеш ͗мѧ. ͗ дас ра
бѣ своє сѣмѧ моу́жеско. ͗ да́мъ є͗
прⷣѣ тобою въ даръ до д͠не смрът є҇ⷢ
͗ вна ͗ пїанꙿства не пїєть. ͗ желѣ
ꙁо не въꙁыде на главꙋ є͗го. ͗ бы҇ⷭ є͗гда
оу͗множ молѧщ сѧ прѣдъ бг͠омъ
͗л жре́ць съблюдаше оу͗ста єѧ. ͗
та гл͠аше въ срцⷣ своє͗мъ. ͗ ͗мѧше ю
͗л, пїаноу соу́щꙋ. ͗ рее є ѡ͗тро
щь ͗лїнъ. до́колѣ пїана є͗с. ѿ͗м
вно твоє. ͗д ѿ лца г͠нѧ. ͗ ѿвѣ
ща а͗нꙿна ͗ ре́че, н̀ г͠ не жена. въ же
стокъ д͠нь а͗ꙁъ є͗смь. ͗ вна ͗ пїанъ
ства не пⷯ. ͗ꙁлваю д͠шю мою прⷣѣ
гм҇ⷭъ. не дажⷣь рабы твоєѧ дще́ремъ
порꙋганю. ꙗ͗ко мно́жества оу͗ны
нїа моє͗го ͗стааⷯ, даже ͗ до нынѣ
͗ ѿвѣщавъ ͗л рѐкъ є. ͗д съ мро
мъ б͠гъ і͗л͠въ дажⷣь т. всѧ́ко про
шенїє є͗гоже просш ѿ него ͗ ре́е.
ѡ͗брѣте раба твоѧ блгⷣть прѣдъ
ꙭма тво͗ма. ͗ ͗де же на пꙋте
мъ сво͗мъ. ͗ вн́де въ ѡ͗бтель. ͗
ꙗ͗сть съ моу́жемъ ͗ п ͗ лце єѧ не ͗
ꙁмѣн сѧ к то́мꙋ. ͗ оу͗треневаше
ꙁаоу͗тра. ͗ поклонша сѧ г͠в. ͗ ͗до
сте поутемъ сво͗мъ. ͗ вн́де а͗лка
на вꙿ до́мъ сво́. въ сармафемъ. ͗
раꙁꙋмѣ а͗лкана женоу свою а͗нꙿноу.

210d
͗ помѧноу ю г͠ь ͗ ꙁаѧ ͗ бы҇ⷭ въ времѧ
д͠н ͗ род є͗моу с͠на ͗ нарее ͗мѧ є͗мꙋ
само͗лъ. ͗ рее ꙗ͗ко ѿ г͠а б͠га саваѡ͗фа.
͗сꙿпросхї (!) . ͗ꙁыде л͠къ а͗лкана. ͗ ве́
сь до́мъ є͗го пожрътъ въ сломъ. жръ
твоу дн͠евноую. ͗ мл͠твы своєѧ. ͗
всѧ десѧты въда́сть ꙁемлѧ своєѧ.
͗ а͗нꙿна, не въꙁыде с н́мъ. ꙗ͗кожⷷ рее
моужев своємꙋ. до́ндеже въꙁыде
ть ѡ͗троѧ, а͗ще ѿдою є. ͗ ꙗ͗вт сѧ
лцю г͠ню. ͗ пребоу́деть тоу до вѣ
ка. ͗ рее а͗лкана моу́жь єѧ. твор
бл͠гоє прⷣѣ ꙭма тво͗ма. сѣд до́
ндеже ѿ͗деш (!). ͗ поставть г͠ь сло́
во, ͗ съше́дшеє ͗ꙁо оу͗стъ твоⷯ. ͗
сѣде жена ͗ доꙗ͗ше сво. дондеже ѿ
͗дть (!) є. ͗ въꙁыде кꙿ нмъ въ сломъ
съ те́лцемъ съ третїакомъ. ͗ съ хлѣ
бы ͗ съ мдалы. ͗ мⷯѣ вна. вън
доша вꙿ домъ г͠нь в сломъ. ͗ ѡ͗тро
ѧ с н́м. ͗ прнесе прѣдъ гм҇ⷭъ. ͗
пожрътъ ѿц͠ь є͗го жрътвоу ю͗же
творѧше ѿ д͠н ͗ въ д͠н г͠в. ͗ пр
несе ѡ͗троѧ ͗ ꙁакла ю͗нець. ͗ прне
се ѡ͗троѧ а͗нꙿна ма́т ѡ͗троѧт
къ ͗лї. ͗ рее въ мнѣ г͠ ж́ва д͠ша
твоѧ. а͗ꙁъ жена ꙗ͗же ѡ͗ставꙿш
ѡ͗ семъ помолю сѧ г͠в ѡ͗ ѻ͗троѧ
т(!). своє͗ . ͗ ѡ͗ немꙿже молх сѧ. ͗
да́сть м г͠ь проше́нїа моꙴ є͗гоже про
схъ оу͗ него. ͗ а͗ꙁъ да́мъ  г͠в въ всѧ
д͠н жвота своє͗го. на помаꙁанїє
г͠в рече 
Оу͗твръд сѧ срⷣце моє ѡ͗ г͠. ͗ въꙁнесе
сѧ ро́гъ мо́ ѡ͗ б͠ѕѣ моє͗мъ. расꙿшр
ша сѧ оу͗ста моѧ на врагы моѧ. въ
ꙁвеселхъ сѧ ѡ͗ сп҇ⷭнї твоє͗мъ
͗Ꙗко н҇ⷭѣ с͠та ꙗ͗ко г͠ь ͗ н҇ⷭѣ првⷣна ꙗ͗ко б͠гъ
на́шь. ͗ н҇ⷭѣ с͠та раꙁвѣ тебе
Не хвалте сѧ ͗ не гл͠те высокыхъ

211a
гръдын. да въꙁыдеть велере́їє ͗ꙁо (!) оу͗
стъ ва́шⷯ. ͗Ꙗко г͠ь раꙁꙋмомъ. г͠ь б͠гъ
оу͗тⷢоⷪва нананѧ своѧ. Лоу́къ с́
лныⷯ ͗ꙁнеможе, а͗ немощнї прѣпо
ꙗ͗саша сѧ с́лою. ͗спо́лнь хлѣ́ба, на
сытша сѧ, а͗лю͗щї про͗доша ꙁемлю̀.
ко непло́ды род се́дмь. а͗ мно̀гаа ͗ꙁне
могоша. Гь҃ мрътвть ͗ жвть
͗ꙁво́дть въ а͗дъ, ͗ въꙁводть.
Гь҃ оу͗божть ͗ богатть. съмрѧ
є͗ть ͗ высть. въꙁвⷣꙁає͗ть ѿ ꙁе
млѧ̀ н́ща. ͗ ѿ гно́ща въꙁводѧ оу͗
богаго. да посадть ѧ съ могоуть
м лю́дꙿскым. ͗ прт҇ⷭлъ славы наслѣ
дть є͗мꙋ. Даа мл͠твы молѧще
моу сѧ. блв҇ⷭлъ є͗с лѣ́та првⷣна
го. ꙗ͗ко не оу͗крѣплѧє͗т сѧ с́ленъ мꙋ
жь, крѣпостю своєю. г͠ь немощь
на сътворть соупостата є͗мꙋ. г͠ь
с͠тъ. да не хвалт сѧ моу́дры мꙋ́
дростю своєю. ͗ да не хвалт сѧ
с́лны с́лою своєю. ͗ да не хвал
т сѧ богаты богатꙿствомъ
Но ѡ͗ семъ да хвалт сѧ хвалѧ сѧ. єⷤ
раꙁꙋмѣват ͗ ꙁна́т г͠а. ͗ твор
т сꙋдъ ͗ пра́вдоу посред ꙁемлѧ̀.
Гь҃ въꙁыде на н͠бса ͗ въꙁꙿгремѣє͗ть. сꙋ
дть ко́нцемъ ꙁемлѧ̀. пра́веденъ
сы̀. ͗ да́сть крѣ́пость к͠нѕю наше
моу. ͗ въꙁнесеть главоу кр҇ⷭта своє҇ⷢ
Поставша тоу́ прⷣⷣⷣѣ гм҇ⷭъ. ͗ ͗доша
въ а͗рмафемъ. ͗ ѡ͗троѧ бѣ̀ слоу
ж (!) лцю б͠жю, прⷣѣ лцемъ ͗л жръ
цемъ. ͗ с͠на ͗лна жръца с͠на глад
ва. ͗ не вѣдоуща г͠а. ͗ пра́вды жре
ескы. прⷣѣ людм всем жроу́ща
͗ прехожаше ѡ͗трокъ жре́ць, до́
ндеже сварѧть мѧ́са. ͗ мѧ́сна оу͗
дца треꙁꙋбнаа в роукоу є͗го. ͗ вла
гаше  въ конобь вел́кы в мѣдѧны

211b
съсоудъ. ͗ є͗же въꙁмѧше сѧ на оу͗дц
въꙁмѧше тоу жре́ць. та́ко же тво
рѧше всѣмъ і͗л͠вымъ прхо́дѧщмъ
по жрътъвы г͠в въ сломъ. ͗ пре́жⷣе
пожрѣнѧ тоу́ка прⷣѣ гм҇ⷭъ. прхо
жаше ѡ͗троѧ жръе. ͗ г͠лаше моу
жев. кадѧщемоу мѧ́са. да́жь м
мѧ́са, ͗спещ жръцю. ͗ не прїмоу
ѿ тебе мѧ́са к томоу ѿ коноба. ͗ г͠ла
ше моу́жь, жрѧ́ да покадт сѧ пръ
веє. ꙗ͗коже оу͗ставъ тоука. т̀ по
томъ прнесеш собѣ, ѿ всего ꙗ͗коже
хо́щеть д͠ша твоѧ. ͗ реенїа ꙗ͗ко н͠нѣ
не дас, а͗ще прїмоу крѣпко
͗ бѣ̀ грⷯѣ вел́къ ѡ͗трокоу прⷣѣ гм҇ⷭъ ѕѣ́
ло. ꙗ͗ко ѿметахоу жрътвоу г͠ню. а͗ са
͗ль (!) бѣ слоужа прѣдъ г͠мъ. ѡ͗тро
щемъ ͗ предръжа є͗фада. ͗ ѡ͗дежⷣꙋ
соугꙋбоу сътвор є͗моу м͠т є͗го. ͗
првожаше  м͠т ѿ д͠нї въ д͠нь. єгⷣа
же въхожаше та съ моу́жемъ сво͗мъ.
пожерт жрътвы въ ты д͠н ͗ блв҇ⷭ 
͗л є͗ктана. ͗ женоу є͗го г͠лѧ. да пода
сть г͠ь сѣмѧ ѿ жены сеѧ. ꙁа ѡ͗на лѣ
та, в нѧ́же помаꙁа тѧ̀. ͗ ѿ͗де л͠къ
в мѣсто своє. ͗ посѣт г͠ь а͗нꙿны. ͗
род тр̀ с͠ны ͗ дще́р. ͗ въꙁвел
г͠ь ѡ͗трока само́лѧ въ ты д͠н г͠нѧ
͗лї бѣ въ є͗фꙋде. състарѣв сѧ ꙁѣ́ло.
͗ оу͗слыша ꙗ͗же сътворста с͠на є͗го.
сн͠омъ і͗л͠вмъ. ͗ рее ͗ма. пото
творта по г͠лоу семоу є͗же а͗ꙁъ слы́
шю, ͗ꙁо оу͗стъ всⷯѣ людї г͠нь н ѧ́
де. ꙗ͗ко неб͠лго слышанїє є͗же а͗ꙁъ слы
шю. є͗же не работає͗те людемъ б͠ж
͗мъ. а͗ще съгрѣшаа съгрѣшть мꙋ́
жь моужев. ͗ момолт (!) сѧ ꙁа нь
къ г͠ꙋ. ͗ а͗ще г͠в съгрѣшть л͠къ. кто
помолт сѧ ꙁа нь. ѡ͗на же не послꙋ
шаста гаа́са ѿц͠а своє͗го. ꙗ͗ко хотѧ г͠ь

211c
въсхотѣ растлт ю

͗І ѡ͗ хорꙋгв•  ка҇ⷦ въꙁва г͠ь• самола•
ѡ͗трокъ само́ль, послоушаше. ͗ въ
ꙁвелѧше сѧ. ͗ бѣ̀ л͠къ прѣдъ г͠мъ
͗ л͠кы. ͗ прїде чл͠къ б͠жї къ ͗лї. ͗
рее є͗мꙋ. та́ко гл͠еть г͠ь ѿкры́ѧ ѿкры
ю л͠ка. ͗же є͗сть наⷣ домомъ ѿц͠а тво
є͗го, ͗же бѣ с н́мъ въ ꙁемл̀ є͗гпе
тꙿстѣ ра́бъ домоу фараѡ͗ню. ͗ꙁбраⷯ
домъ ѿц͠а твоє͗го, ѿ всѣхъ скпе
тръ і͗л͠въ. ͗ мнѣ слоуж въсходѧ
ще къ ѡ͗лтарю моє͗моу. ͗ кадть ка
д́ломъ. ͗ вꙁⷯѧ є͗фꙋда. ͗ даⷯ домоу
ѿц͠а твоє͗го. ͗ всѧ ѡ͗гне́в жрътве
наа. сн͠въ снѣдь і͗л͠въ. ͗ пото ты
прꙁрѣ на кандло моє. ͗ на жрътвꙋ
мою лоукавнымъ ѻ͗комъ. ͗ просла
в с͠ны своѧ пае мене. ͗же блв҇ⷭт
͗спръва всѧ́коу жрътвꙋ і͗л͠в прⷣѣ
мною. сего рад рее г͠ь б͠гъ і͗л͠въ. рⷯѣ
домъ тво́ ͗ до́мъ ѿц͠а твоє͗го пр
͗деть прⷣѣ мною до вѣка, ͗ нынѣ ре҇ⷱ
г͠ь, ꙗ͗коже прославлѧю͗ще мѧ просла
влю. ͗ оу͗нжаа͗ мѧ беꙁъ ест
боу́деть. Сѐ д͠нїє грѧдоуть ͗ потре
блю сѣмѧ твоє. ͗ племѧ домоу ѿц͠а
твоє͗го. ͗ не боу́деть т ста́рца въ
домоу твоє͗мъ въ всѧ д͠н. мꙋжа
͗женоу ͗ꙁъ ѡ͗лтарѧ моє͗го. оу͗н

211d
жю ꙭ є͗го. ͗ просленоу (!) д͠шꙋ є͗го. ͗
вс̀ про́ї домоу твоє͗го. падоуть ѡ͗
рꙋжє͗мъ моу́жескымъ. сѐ т ꙁнаме
нїє є͗же прїде на ѡ͗ба с͠на твоѧ с́ѧ.
на є͗фꙋнѧ ͗ фоунє͗са, въ д͠нь є͗д́
нъ. оу͗мрета ѡ͗ба ѡ͗рꙋжїємъ вꙿкоупѣ.
͗ въꙁвⷣгноу в неѧ мѣ́сто жръца вѣ́
рна. ͗ всѧ ꙗ͗же въ срцⷣ моє͗мъ. ͗ ꙗ͗же
въ д͠ш моє͗. сътворть. ͗ сътво
рю  собѣ до́мъ вѣренъ. ͗ прїдеть прⷣѣ
х҇ⷭомъ мо͗мъ всѧ д͠н. ͗ боу́деть ͗ꙁбы
тъествꙋѧ въ домоу твоє͗мъ. ͗ прї
деть на поклоненїє є͗моу самовольство
мъ . съ сребромъ ͗ хлѣбы в себѣ г͠лѧ
прверꙁ мѧ къ є͗дномоу сложенїю (!)
твоє͗моу. снѣст хлѣ́ба г͠нѧ. ͗ ѡ͗
трощь бѣ̀ слоужа г͠в прⷣѣ ͗лї,
і͗єреѡ͗мъ г͠лъ бесестенъ въ ты д͠н.
не бѣ бо вдѣнїє съкрыває͗мо. ͗ бы҇ⷭ
въ д͠н ты̀. ͗л́ сѣдѧше на мѣсте
своє͗мъ. ͗ ꙭ тѧ́жцѣ бы́т ͗ ѧ́
сте. ͗ не можаше ꙁрѣт. свѣт́
лнкъ б͠жї пре́жⷣе оу͗готов сѧ. ͗
само͗лъ сѣдѧше въ цр͠кв. ͗деже
бо̀ квотъ б͠жї. ͗ въꙁва г͠ь г͠лѧ. са
мо́͗ле, само́ле. ͗ рее сѐ а͗ꙁъ. ͗ те
е къ ͗лї. ͗ рее сѐ а͗ꙁъ ꙗ͗ко ꙁва́лъ мѧ
є͗с. ͗ рее не въꙁваⷯ тобѣ. ͗ въꙁꙿвра
т сѧ ͗ пребыва. ͗ въꙁꙿвращь сѧ ͗
сѣдѧше. ͗ прлож є͗ще г͠ь прꙁва́
т самоу͗ла. ͗ ͗де къ ͗лї ͗ втор
цею, рее сѐ а͗ꙁъ ꙗ͗ко ꙁва́лъ мѧ є͗с. ͗
рее ͗ль. не въꙁваⷯ тебе ѧ́до. въ
ꙁꙿвращь сѧ пребыва. самоу͗лъ пре́
жⷣе да́же не поꙁна б͠га. ͗ пре́жⷣе да́
жⷣь ѿкровенїа є͗моу гла́са г͠нѧ. ͗ пр
лож г͠ь прꙁват самоу͗ла трет
цею. ͗ въставъ ͗д къ ͗лї. ͗ ре́е
сѐ а͗ꙁъ ꙗ͗ко ꙁва́лъ мѧ є͗с
͗ раꙁꙋмѣвъ ͗л. ꙗ͗ко г͠ь прꙁываєⷮ,

212a
ѡ͗троща. ͗ рее въꙁꙿвра́щь сѧ пребыва
ѧ́до ͗ боу́деть вънегда гл͠ат на́неть,
ꙁова тѧ. ͗ ре́еш г͠л г͠ ꙗ͗ко слы́шть
ра́бъ тво́. ͗ ͗де само́͗лъ. ͗ спа на мѣ
сте своє͗мъ. ͗ прїде г͠ь ͗ ста  прꙁы
ва . ꙗ͗коже пръвоє ͗ второє. ͗ рее са
мо́͗лъ. г͠л г͠ ꙗ͗ко слы́шть ра́бъ тво́.
͗ рее г͠ь къ самоулꙋ. сѐ а͗ꙁъ творю г͠лы
моѧ въ і͗͠л. ꙗ͗ко всѣмъ слы́шащмъ
с̀. пошюмта ѡ͗бѣ оу͗ш є͗го. въ д͠нь
ѡ͗нъ въꙁвⷣгноу на ͗лї, всѧ̀ є͗лка г͠ла
хъ вꙿ домоу є͗го, наноу ͗ сконѧю. ͗ въ
ꙁвѣщаⷯ є͗моу. ꙗ͗ко ѡ͗правдаю а͗ꙁъ на до́
мъ є͗го до вѣка. въ непра́вдаⷯ сн͠овоу є҇ⷢ
ꙗ͗коже свѣдѣ ꙗ͗ко ѕло̀словте б͠га сы́
на є͗го. ͗ не накаꙁа єю ͗ не та́ко кленѧ
х сѧ домоу ͗лїнꙋ. ͗ а͗ще потреб не
пра́вда домоу є͗го, въ кандлѣхъ, ͗
въ жрътваⷯ до вѣка. ͗ спа само́͗лъ
до оу͗тра, ͗ оу͗тренева ꙁаоу͗тра. ͗ ѿ
ве́рꙁе две́р храмоу г͠ню. ͗ самоу͗лъ
͗ оу͗боꙗ͗ сѧ повѣдат ͗лї вдѣнѧ
͗ рее ͗лї къ самоу͗лꙋ. само́ле ѧ́до
͗ рее сѐ а͗ꙁъ. ͗ рее ͗лї. то̀ г͠лъ г͠ла
нны к тобѣ, нто́же сꙿкры мене
с̀ бо̀ сътворть тобѣ б͠гъ. ͗ с̀ пр
ложть. а͗ще съкрыє͗ш мене г͠лъ та́
къ. ѿ всⷯѣ словесъ гл͠анныⷯ въ оу͗ш тво
͗ саовѣда (!) само̀͗лъ ͗лї всѧ̀ словеса.
͗ не пота є͗го̀ нє͗дного гла́са. ͗ рее
͗лї. г͠ь са́мъ бл͠гоє прⷣѣ собою да сꙿтво
рть. ͗ въꙁвелша сѧ самоу͗лъ
͗ бѣ̀ г͠ь с н́мъ. ͗ не па́де ѿ всѣхъ сло́
весъ є͗го на ꙁемл̀. нє͗днъ г͠лъ. ͗ ра
ꙁꙋмѣша вс і͗л͠ьтѧне ѿ дана, да́
же ͗ до врсавїа. ꙗ͗коже вѣренъ са
мо͗лъ въ прр҇цѣхъ г͠в. ͗ прлож
г͠ь въꙁвѣстт ͗ въ сломъ. ꙗ͗ко
ѿкры г͠ь само́лꙋ. ͗ вѣ́ренъ бы́сть
само͗лъ. въ всⷯѣ прр҇цѣхъ г͠в. ͗ въ
212b
всѣмъ і͗͠л. ѿ конець ͗ до конець ꙁемлѧ
͗ ͗лї състарѣл сѧ ѕѣ́ло. ͗ с͠на є͗го ходѧ
ща хожастата (!). ͗ лоукавы поуть є͗ю
прⷣѣ г͠мъ. ͗ бы҇ⷭ въ д͠н ты̀, ͗ събраша
сѧ ͗ноплеменнц, на брань на і͗͠лѧ.
͗ꙁыдоша і͗͠льт на срѣтенїє ͗мъ на
брань. ͗ въполша сѧ на а͗веꙁере. ͗
͗ноплеменнц въполша сѧ въ є͗фе
сѣ, ͗ оу͗стро͗ша сѧ ͗ноплеменнц
на брань на і͗͠лѧ •д͠• моу́жь. ͗ прї
доша къ лю́демъ въ по́лкъ. ͗ рѣ́ша ста́
рц і͗л͠в, пото поб ны г͠ь. днⷭ҇е прⷣѣ
͗ноплеменнкы. въꙁмемъ квотъ
б͠га на́шего ѿ слома. ͗ по́͗деть по
средѣ на҇ⷭ, ͗ сп͠сеть ны ѿ рꙋкы вра́гъ
на́шⷯ. ͗ поустша лю́дє въ сломъ.
͗ вꙁѧ́ ѿтоу́дꙋ квотъ г͠нь, сѣдѧщь
на херꙋвмѣ, ͗ ѡ͗ба с͠на лїна, съ к
вотомъ б͠жїмъ, є͗ѳн. ͗ фнеѡ͗съ.
͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ко прїде квотъ въ по́лкъ. ͗
въꙁп ве́сь і͗͠ль гла́сомъ вел́кымъ. ͗
въшюмѣ ꙁемлѧ̀. ͗ оу͗слышаша ͗нопле
меннц гла҇ⷭ во́плѧ. ͗ рѣ́ша ͗нопле
меннц, то̀ сѐ во́пль вел́кы се́
въ по́лцѣ є͗врѣ͗сте. ͗ раꙁꙋмѣша
ꙗ͗ко квотъ г͠нь та́мо въ по́лцѣ. ͗
оу͗боꙗ͗ша сѧ ͗ноплеменнц. ͗ рѣ́
ша бо́ѕ пршл сꙋть к н́мъ въ по́
лкъ. го́ре на́мъ ͗ꙁмѣт ны г͠ь д͠нь.
ꙗ͗ко не бы҇ⷭ та́ко въера, н ѡ͗номъ д͠н.
го́ре на́мъ кто́ ны ͗ꙁмѣть ѿ роукоу
б͠гъ. оу͗твержаю͗щхъ ѧ. с̀ бо́ѕ по
гыбоша є͗г́пта всѧцѣм ꙗ͗ꙁвам
въ поустын крепте сѧ. ͗ боу́де
ть моу́ж ͗ноплеменнц. ꙗ͗ко да
не поработає͗мъ є͗врѣє͗мъ. ꙗ͗коже
поработаша моу́ж і͗͠лв фараѡ͗н
томъ. ͗ боу́дете въ моу́жество.
͗ поборте сѧ с н́м. ͗ падоша мꙋ
ж і͗͠лв прⷣѣ ͗ноплеменнкы. ͗

212c
бѣжа ко́жⷣо на село своє. ͗ бы҇ⷭ ꙗ͗ꙁва ве
л́ка ѕѣло. па́де ѿ і͗͠лѧ. •л͠• ты́сѧщь
новъ. ͗ квотъ б͠жї вꙁѧ́т сѧ. ͗
ѡ͗ба с͠на ͗лїна оу͗мроста, є͗фн. ͗ ф
неѡ͗съ. ͗ тее моу́жь ͗менемъ є͗мне,
ѿ во́. ͗ прїде въ сломъ. въ д͠нь ѡ͗
нъ. ͗ рꙁы своѧ расторгавъ ͗ пръсть
бѣ на главѣ є͗го. ͗ прїде ͗ сѐ ͗л сѣ
дѧше на прт҇ⷭлѣ оу͗ дверї. помышлѧ
ѧ ѡ͗ поут. ꙗ͗ко бѣ̀ срⷣце є͗го въ оу͗жасѣ
велцѣ ѡ͗ квотѣ б͠жї. ͗ л͠къ вн́де
въ градъ въꙁвѣщаа. ͗ въꙁп ве́сь граⷣ
͗ слыша ͗лї гла҇ⷭ въпю͗щь. ͗ рее то̀
се́є гла҇ⷭ въплѧ сего. л͠къ потꙿщав сѧ
вн́де. ͗сповѣда ͗лї. ͗л бѣ •ҁ͠•
лѣтъ. ꙭ є͗го бѣста ͗ꙁнемоглѣ.
͗ рее ͗лї моужемъ прⷣѣстоꙗ͗щмъ
вꙿ него. то̀ се́є гла҇ⷭ народа сего. ͗ мꙋжь
потꙿщав сѧ прстоупт къ ͗лї.
͗ рее є͗моу а͗ꙁъ є͗см пршеды ѿ по́
лка. ͗ а͗ꙁъ прбѣжⷣахъ ѿ во́ днⷭ҇е. ͗
рее ͗лї, то̀ быⷭ҇ бы́вшї г͠лъ, ѧ́до
скаж м. ͗ ѿвѣща ѡ͗троще. ͗
ре́е бѣжаша моу́ж і͗л͠в, ѿ лцѧ
͗ноплеменнѧ. ꙗ͗ꙁва велѧ бы́сть
въ лю́дехъ. ͗ ѡ͗ба вꙿкоупѣ с͠на твоѧ,
оу͗мро́ста. ͗ квотъ б͠жї вꙿꙁѧ́т сѧ.
͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко помѧноу ѡ͗ квотѣ б͠жї.
͗ спаде сѧ ͗лї съ прт҇ⷭла въꙁнакъ. ͗
де́же сѣдѧше пр дверехъ. ͗ съкрꙋ
ш сѧ хребетъ є͗го, ͗ оу͗мреть. ꙗ͗ко
ста́ръ бѣ̀ л͠къ ͗ тѧ́жекъ ͗ то̀ соу
дї (!) і͗͠лю •к͠• лѣтъ. невѣста є͗го же
на фнеє͗ша. ꙁаѧла бѧ́ше родт.
͗ слыша повѣсть, ꙗ͗ко вꙿꙁѧт сѧ к
вотъ б͠жї. ꙗ͗ко оу͗мре свекры єѧ.
͗ моу́жь єѧ. ͗ плака сѧ ͗ род. ꙗ͗ко
въꙁꙿврат сѧ на ню болѣꙁнь єѧ. ͗ въ
времѧ єѧ ͗ оу͗мреть. ͗ рѣша ͗ же
ны, прⷣѣстоꙗ͗щаа є. не бо́͗ сѧ ꙗ͗ко
212d
с͠на родла є͗с. ͗ не ѿвѣща ͗ не раꙁоумѣ
срⷣце єѧ. ͗ въсꙿпрос ѡ͗троща. оу͗ваа͗
роу рхавдъ. ͗ (!) квотѣ б͠жї. ͗ ѡ͗ све
кре єѧ ͗ ѡ͗ моуж єѧ. ꙗ͗ко оу͗мроша. ͗
рѣ́ша погыбѣ сла́ва і͗͠лва. понеже вꙁѧ́
т сѧ квотъ б͠жї. ͗ внесоша  ѿ
вернеꙁера (!) въ а͗ꙁоты, ͗ прє͗мꙿше ͗но
племеннц квотъ г͠нь. ͗ внесоша
въ храмъ, дагонь. ͗ прсташа оу͗ да
гона. оу͗треваша (!) а͗ꙁот. ͗ вндо
ша въ храмъ дагонь. на оу͗тренї д͠нь
͗ дагонь сѧ бѣ̀ спа́лъ на ꙁемлю̀ лце
мъ сво͗мъ. прⷣѣ квотомъ б͠жї
мъ. ͗ въꙁвⷣгоша гадоша (!). ͗ оу͗тро
͗ша , ͗ поставша на мѣсте сво
є͗мъ. оу͗тежьѧ роука г͠нѧ на а͗ꙁоты.
͗ моу ѧ ͗ погꙋбт ѧ. ͗ въ ѡ͗бла
стѣхъ своⷯ, а͗ꙁотꙿскыⷯ. ͗ на прѣ
дѣлехъ ⷯ. ͗ быⷭ҇ є͗гда оу͗треневаша,
ꙁаоу͗тра. ͗ сѐ дагонъ спа́дъше сѧ на
лц своє. прⷣѣ квотомъ ꙁавѣта
б͠жѧ. ͗ глава дагона ͗ коу́пно пле
сне ногоу є͗го. ѿꙗ͗т мефефамъ ко́
жⷣо ѡ͗бо пръст роукꙋ є͗го. ͗ падо
ша прⷣѣ дверм, то́кмо хребетъ,
дагонъ ѡ͗ста. сего̀ рад не въходѧть
є͗рѣ дагон. ͗ всѧкъ входѧ въ до́
мъ дагонь. по слоу домоу дагонѧ.
а͗ꙁот же до д͠не сего. въсходѧще въ
сходѧть. ͗ ѡ͗тѧг сѧ роука г͠нѧ
на а͗ꙁотъ. ͗ моуѧше а͗ꙁоты. ͗ пора
ꙁ ꙗ͗ко въ ѡ͗бласт своє. ͗ ѿ предѣ
лъ ⷯ ѿведе ѧ тогда. ͗ ѡ͗мерꙁъѧ
ша ͗мъ ͗ а͗наставнц (!). по средѣ̀ ꙁе
млѧ̀ ⷯ оу͗множша моухы. ͗ быⷭ҇ съ
лтє смрът вел́ко въ градѣ.
͗ вдѣша моуж а͗ꙁотꙿстї ꙗ͗ко
та́ко бы́сть. ͗ гл͠аша ꙗ͗ко не ста
неть квотъ б͠га і͠лва с на́м. ꙗ͗ко
люта рꙋка є͗го на ны ͗ на догона (!) бо́га.
213a
на́шего. ͗ поу́щьше  събраша воѧ ͗но
племеннѧ. а͗ꙁотї къ собѣ гл͠аша.
то̀ сътвормъ квотоу б͠га і͗͠лва.
͗ рѣкоша геѳьфе. да прїдеть кво
тъ б͠га і͗͠лва къ на́мъ. ͗ прїде квотъ
б͠жї і͗͠лвъ въ гефы. ͗ быⷭ҇ по прше
ств є͗го. роука г͠нѧ на градъ. ͗ мѧ
тежь ꙁѣло велкъ быⷭ҇. ͗ пораꙁ моу
жа града ѿ ма́ла ͗ до велка. ͗ пора
ꙁ ѧ въ сла́стеⷯ ⷯ. ͗ сътворша собѣ.
геѳꙿфе, р́ꙁы ꙁла́ты. ͗ поустша
квотъ б͠жї въ скаалонъ (!). ͗ въꙁп
ша а͗сколонтѧне гл͠юще. пото
въꙁꙿвратсте квотъ б͠жї къ на́
мъ. оу͗морт ны люд на́ша. ͗ пꙋ
стша ͗ събраша во́ѧ ͗ноплеменн
ц. ͗ рѣкоша пошлте нынѧ кво
тъ б͠га і͗͠лва. ͗ да поставѧт сѧ на
мѣсте своє͗мъ, ͗ не ͗ма́ть оу͗мор
т на҇ⷭ ͗ людї на́шⷯ. ꙗ͗ко быⷭ҇ прол
тє смрът въ градѣ тѧ́жко ѕѣ
ло. ͗ ꙗ͗ко вн́де квотъ б͠га і͗͠лва
тоу̀ ͗ жвоуще оу͗мръшї. оу͗ꙗ͗ꙁв
ша сѧ на селѣ ⷯ. ͗ въꙁыде во́пль гра́
да того до нб͠с. ͗ бѣ̀ квотъ на се
лѣ ͗ноплеменн •ꙁ͠• мц҇ⷭь. ͗ въ
смерд сѧ ꙁемлѧ ⷯ моухам. ͗ пр
ꙁва́ша ͗ноплеменнц жръца ͗ влъ
хвы. ͗ ѡ͗бонѧвꙿнкї ⷯ, гл͠юще. то̀
сътвормъ гробоу гн҇ⷭю. скажете
на́мъ. ка́ко помыслмъ на мѣсто
своє. ͗ рѣкоша ͗мъ ѡ͗н. а͗ще пꙋща
є͗те вы̀ квотъ ꙁавѣта б͠га і͗͠лва.
то̀ да нкто́же въꙁꙿвратть є͗го
тꙿща. но̀ ѿдаю͗ще ѿдат є͗моу ꙁа мꙋ
кы дары. ͗ тогда ͗сцѣлте сѧ ͗ оу͗го
дть ва́мъ. да не прѣстає͗ть рꙋка
є͗го ѿ ва҇ⷭ. ͗ гл͠аша пото ва́съ моука
мъ подамы. ͗ рѣкоша жръц ͗мъ
по ̀смене воє͗воⷣ. ͗ноплеменнкъ,

213b
пѧ́ть прѡ͗дѣнї ꙁла́тъ. ͗ •е͠• блю́
дъ ꙁла́тъ. ꙗ͗ко прегрѣшенїє въ ва҇ⷭ. ͗
въ кн͠ѕехъ ва́шⷯ ͗ въ людеⷯ. ͗ рѣкоша
͗мъ жръц гл͠юще. н ꙁла́та л прѡ͗
дѣнѧ ͗ма́те в собѣ. да та дадте
да не є͗гда̀ ка́ко кро́вь сн͠овъ ва́шхъ ра
стот сѧ по́ ꙁемл̀. ͗ въꙁда́сте сла́вꙋ
г͠оу. ꙗ͗ко да ѡ͗блегть роукоу свою
ѿ васъ ͗ ѿ бо́гъ ва́шⷯ. ͗ ѿ ꙁемлѧ̀
ва́шеѧ. то̀ ѡтѧгсте срⷣце ва́ше.
ꙗ͗ко ѡ͗тѧг є͗гпетъ ͗ фараѡ͗нъ
срⷣце своє. не то́кмо л̀ є͗гда же сѧ по
рꙋгає͗мъ. ѿсла ⷯ ͗ ѿ͗доша. ͗ нынѣ
въꙁмѣте ͗ сътворте колеснцю
но́воу. ͗ двѣ̀ говѧде пръвороднѣ. да
боу́дета беꙁъ телѧтоу. ͗ въпрѧꙁѣ
те говѧде въ колѣснцю ͗ въꙁꙿврат
телѧте въспѧть домов. ͗ въꙁемше
квотъ г͠нь. ͗ въставте  на коле
снцю. ͗ покровы поꙁлащенным
покры́͗те съ верхꙋ. ͗ положте ꙁа
клнанѧ. въ є͗ргаꙁѣ ѿ ѧ́ст є͗го. ͗
положте  ͗ послѣте . ͗ ͗деть
͗ оуꙁр̏те въ прѣдѣлѣхъ є͗го. ͗дѣ
те же. на весамасꙋ. тоу сътвор
на́мъ ꙁлобоу велкоу с́ю. ͗ а͗ще нѣ
кол раꙁоумѣє͗мъ. ꙗ͗ко н҇ⷭѣ роука ⷯ
пркасаю͗щ сѧ на҇ⷭ. но̀ въ ѿпаденїє
сѐ бы́сть на́мъ. ͗ сътворша ͗но
племеннц та́ко. ͗ поꙗ͗ше двѣ̀
говѧдѣ пръвороднѣ ͗ въпрѧгоша
въ колеснцю, ͗ телѧтоу єю ꙁатво
рша въ храмѣ дома. ͗ въꙁложша
квотъ на колеснцю. ͗ ѡ͗бласть
а͗ргаꙁы соупостша блю́да ꙁлата
͗ прѡ͗дѣнѧ ꙁла́та оу͗правсте
сѧ. говѧда на поу́ть стеѕею. в
ѳесамоушкою. ͗досте ꙗ͗може ͗
дѧше пꙋть. ͗ трꙋжашете сѧ, ͗
не съвраща͗те сѧ н на десно н на лѣво.

213c
воє͗воды ͗ноплеменнкъ ͗дѧ́хоу
въ слѣдъ є͗го поутемъ є͗д́немъ,
͗мꙿже ͗ говѧдѣ до предѣлъ вефьса
моушь. ͗ вефьсамышлѧне жнѧ́хꙋ
въ жа́твы ꙁно́͗ныѧ. въ о͗удоль  въ
ꙁвⷣгноувше ꙭеса своѧ. ͗ вдѣ
ша квотъ г͠нь. ͗ въꙁвеселша сѧ
͗ ͗ꙁдоша на срѣтенє є͗моу. ͗ ко
леснца вн́де въ село. ꙗ͗ко быⷭ҇ въ ве
фьсамѣ. ͗ поставша ка́мень ве́
лї. ͗ съсѣкша дрѣва колесннаа.
͗ говѧдѣ въꙁнесоша на всѐсъжгає͗
моє г͠оу. ͗ левꙿвте въꙁнесоша кво
тъ г͠нь. ͗ ѡ͗бласть ͗є͗рьгаꙁꙿска с н́
м. ͗ в нⷯ съсоуд ꙁла́т, ͗ полож
ша а пр камен велцемъ. ͗ моу
ж вефьсамоуш. въꙁнесоша всесъ
жгає͗маа. ͗ пожро́ша жрътвоу,
въ д͠нь ѡ͗тъ (!) г͠в. ͗ •е͠• воє͗водъ ⷤ
ѿ ͗ноплеменнкъ. ꙁрѧ̏хоу ͗ въꙁꙿвра
тша сѧ въ а͗сколомъ въ д͠нь то́.
͗ т покров ꙁлат. ꙗ͗же вꙿда́ша
͗ноплеменнц ꙁа моукоу г͠в. а͗ꙁо
тꙿскꙋ є͗дноу га́ꙁꙿскꙋ. є͗дноу а͗ско
лонꙿскꙋ. є͗дноу а͗коронꙿскꙋ. ͗ блю́
ды ꙁлаты по смен градъ ͗нопле
меннкъ. пѧт воє͗водъ ѿ гра́дъ
оу͗тверженѧ. ͗ до вс̀ ферꙁов
͗ до ка́мен вел́кого. на немꙿже по
ложша квотъ ꙁавѣта г͠нѧ. на
много врѣмѧ. на селе вефьсамоуш
до д͠н сего ͗ не пребываша сн͠ве ͗є͗хо
нн. въ моужеⷯ вефьсамоушхъ.
є͗гда̀ вдѣша квотъ г͠нь. ͗ оу͗б́
ша в нⷯ. •о͠• моу́жь ͗ пѧть десѧть
ты́соущь моу́жь. ͗ плакаша сѧ
людїє. ꙗ͗ко сътвор г͠ь въ лю́дехъ
ꙗ͗ꙁвꙋ вел́коу ѕѣло
͗ рѣкоша моуж ͗же ѿ весфамоу
сы. кто̀ можеть по͗т прⷣѣ г͠нь,

213d
с н́мъ. ͗ къ комоу ͗ꙁдеть кво
тъ г͠нь ѿ на҇ⷭ. ͗ посла́ша слы къ жвꙋ
щмъ въ корїата͗рмѣ гл͠ющ, въ
ꙁꙿвратша сѧ ͗ноплеменнц кво
тъ г͠нь, сн́дѣте ͗ въꙁнесете  къ со
бѣ та́мо. ͗ прїдоша моуж карїат
а͗рмꙿстї. ͗ въꙁемꙿше квотъ ꙁавѣ
та г͠нѧ, вънесоша  въ храмъ а͗мна
давль. ͗же на холмѣ ͗ є͗ла͗ꙁара с͠на
є͗го с͠тша. ͗ на храненїє квота
ꙁавѣта г͠нѧ. ͗ быⷭ҇ ѿ негоже д͠не к
вотъ. въ карїафрмѣ. оу͗множ
ша сѧ д͠нє. ͗ быⷭ҇ •к͠• лѣтъ. ͗ пр
ꙁрѣ ве́сь і͗͠ль въ слѣдъ г͠а. ͗ рее са
мо͗лъ къ всемоу домоу і͗͠лвꙋ, г͠лѧ
а͗ще всѣмъ срⷣцемъ ва́шмъ. вы̀ ѡ͗
братсте сѧ къ г͠оу. ѿ͗мете бо́гы
тоу́жⷣаа, ͗ а͗лесы. ѿ среды ва́шеѧ.
оу͗готова͗те срⷣце ваше къ г͠ꙋ. ͗ по
работа͗те є͗моу є͗дномоу. ͗ꙁба́
вть вы̀ ѿ рꙋкъ ͗ноплеменнь. ͗
ставша сн͠ве і͗͠лв валїамы. ͗ а͗лсы.
а͗старофовы. ͗ поработаша г͠в є͗д
номоу. ͗ оу͗годша є͗моу. ͗ рее само
͗лъ, съберете всего і͗͠лѧ въ масфа
тоу. ͗ помол сѧ къ г͠ꙋ. ͗ събраша сѧ
лю́дє въ масфатоу. ͗ поерпахꙋ
водоу. ͗ пролвахоу водоу прѣдъ
гм҇ⷭъ на́ ꙁемл̀. ͗ а͗лкаша въ д͠нь то́.
͗ рѣкоша съгрѣшхомъ г͠в. ͗ ѡ͗пра
вда сѧ само́͗лъ съ с͠ны і͗л͠вы въ мас
фатѣ. ͗ слышаша ͗ноплеменн
ц, ꙗ͗ко събра́ша сѧ вс̀ сн͠ве і͗͠лв.
въ масфатѣ. ͗ въꙁдоша воє͗во
ды ͗ноплеменнкъ на і͗͠лѧ. ͗ оу͗слы
шаша с͠нве і͗͠лв, ͗ оу͗боꙗ͗ша сѧ ѿ
͗ноплеменнкъ. ͗ рѣкоша с͠нве і͗͠лв
къ само͗лꙋ. не премол въпѧ къ
г͠оу б͠гꙋ твоє͗моу. ͗ сп͠сеть с͠ны ѿ рꙋ
кы ͗ноплеменнь. ͗ прїатъ са
214a
мо͗лъ а͗гнѧ ссꙋ́щеє є͗ще. ͗ прнесе є
на все́съжⷣегає͗моє съ всѣм лю́дꙿм г͠в.
͗ въꙁп само͗лъ къ г͠в ѡ͗ і͗͠л. ͗ по
слоуша є͗го г͠ь ͗ бѣ само͗лъ. ͗ въꙁносѧ
всѐсъжⷣеженє съ всѣм людм г͠в.
͗ въꙁп само͗лъ къ г͠в ѡ͗ і͗͠л ͗ послꙋ
ша є͗го г͠ь. ͗ бѣ̀ само͗лъ въꙁносѧ всѐ
съжⷣеженє. ͗ноплеменнц прбл
жахꙋ сѧ на брань на і͗͠лѧ. ͗ въꙁъгремѣ
г͠ь гла́сомъ вел́кымъ на ͗ноплеменн
кы въ д͠нь ѡ͗нъ. ͗ смѧтоша сѧ прѣдъ
і͗͠лмъ. ͗ вндоша моуж і͗͠льст ѿ
масфата ͗ погнаша ͗ноплеменн
кы. ͗ б́ша ⷯ до подолїа. вефьхорѧ ͗
въꙁемъ само͗лъ ка́мень є͗днъ. ͗ по
став ме́жⷣоу масафатомъ ͗ межⷣꙋ
ветхымъ. ͗ нарее ͗мѧ є͗моу а͗вне
ꙁеръ. ре́кше ка́мень помощ. ͗ рее ꙁдѐ
поможе на́мъ г͠ь ͗ноплеменнкы. ͗
не прелож к томоу ͗т ͗мъ въ предѣ
лы і͗͠лвы. ͗ быⷭ҇ роука г͠нѧ на ͗ноплеме
ннцеⷯ. всѧ д͠н само͗лѧ ͗ ѿдаша гра
ды. ꙗ͗же бѧ́ше прїал ͗ноплеменн
ц с͠нвъ і͗͠лвъ ͗ прдаше і͗͠лю. ѿ а͗ка
рона до а͗ꙁова. ͗ предѣлы і͗͠лѧ ѿтѧ
ша ѿ роукꙋ ͗ноплеменнѧ. ͗ бѣ м́
ръ ме́жⷣю і͗͠лемъ ͗ межⷣꙋ а͗мореє͗мъ.
͗ соудѧше само͗лъ і͗͠лю всѧ д͠н ж
вота своє͗го. ͗ ѡ͗бхожаше сꙿкво́ѕѣ
нѧ ѿ года до года. ͗ ѡ͗кр҇ⷭтъ вефлѧ.
͗ галгалы. ͗ масфата
͗ соудѧше і͗͠лю въ всѣхъ сщ͠енныⷯ с́хъ.
бѧ́ше же є͗моу въꙁꙿвращенїє въ сарма
фемъ, ꙗ͗ко тоу є͗моу до́мъ бѣ̀ ͗ тоу
же соудѧше і͗͠лю ͗ съꙁда ѡ͗лтарь б͠в.
͗ быⷭ҇ є͗гда състарѣ само͗лъ. поста
в с͠на своѧ соудт і͗͠лю. ͗ сѣмен (!)
сн͠ома є͗го пръвѣнцю же ͗мѧ ͗ѡ͗л
͗мѧ второмоу, а͗вѧ соудї въ верса
ве. ͗ не наѧста ходт с͠на є͗го пꙋ
214b
темъ сво͗мъ оу͗клонсте сѧ въспѧ
ть, на конноу погыбел. ͗ прїма
сте мъꙁдꙋ. ͗ въꙁꙿвратсте пра́веднаа.
͗ събраша сѧ моу́ж і͗͠лв. ͗ доша
къ само͗лоу въ сармафемоу, ͗ рѣко
ша є͗моу. се́ ты сѧ оу͗же състарелъ.
͗ с͠на твоѧ не ходта по поут тво
є͗моу. то̀ постав ны́нѣ надъ нам
ц͠рѧ, да ны соудть. ꙗ͗коже ͗ про́
мъ ꙗ͗ꙁыкомъ. ͗ быⷭ҇ лоукавъ г͠лъ прⷣѣ
ꙭ͗ма само͗ловыма. є͗гда рѣкоша
да͗ же на́мъ ц͠рѧ да насъ соудть. ͗
помол сѧ само͗лъ къ г͠ꙋ. ͗ рее г͠ь къ
само͗лоу. послоуша гла́са людї, ꙗ͗ко
а͗ще гл͠ють къ тобѣ. ꙗ͗ко не тебе оу͗
нжша, но̀ мене. не цр҇ⷭтвова
т надꙿ нм, наⷣ всѣм тва́рм.
ꙗ͗же сътворⷯ. ѿ негоже днⷭ҇е ͗ꙁве
доⷯ ѿц͠а ⷯ ѿ ꙁемлѧ̀ є͗гпетꙿскы. до
дн͠ешнѧго д͠не. ͗ ставльш͗ мѧ по
слоужша бо́гомъ дрꙋгымъ. та́ко
͗ тобѣ сътворѧть. ͗ нынѣ оу͗же по
слоуша гла́са ⷯ. ͗ є͗гда съвѣдѣте
лꙿствꙋѧ. ꙁасвѣдѣтельствоує͗
ш ͗мъ. ͗ въꙁвѣстш ͗мъ пра́
вдꙋ ц͠рвꙋ, ͗же цр҇ⷭтвоує͗ть надꙿ н
м. ͗ рее само͗лъ всѧ словеса г͠нѧ
къ людемъ. просѧщⷯ ѿ него ц͠рѧ.
͗ г͠ла ͗мъ, сѐ є͗сть ѡ͗правданє ц͠рво
є͗же цр҇ⷭтвоує͗ть надъ вам. ͗ с͠ны
ва́ша ѡ͗скоудть. ͗ положть ѧ
ѡ͗рꙋжїемъ сво͗мъ. ͗ кон ͗спереть ѧ.
͗ прⷣѣтекше прѣдъ ѡ͗рꙋжє͗мъ є҇ⷢ.
͗ положть ѧ ты́сѧщнкы сво͗
м, ͗ со́тнкы. ͗ поженеть ѧ,
жа́твою своєю. ͗ ѡ͗боу͗меть ѧ,
ѡ͗боу͗менїємъ. ͗ сътворть ѧ
съсоуды побѣды своєѧ. ͗ съкров
ща ѡ͗роужь своⷯ. ͗ дꙿще́рь ͗хъ ѡ͗
скꙋдть мле́нїємъ. ͗ дрꙋгыѧ съ

214c
творть варѣѧ. а͗ дрꙋгыѧ падоу
ть ѿ ѡ͗роужѧ. ͗ села ва́ша ͗ вногра
ды ва́ша. ͗ маслны ва́ша ͗ благы
ва́ша ѡ͗скоудть. ͗ да́сть рабомъ
сво͗мъ, сѣмена ва́ша. ͗ вно ваше
ѡ͗десѧтерть. ͗ да́сть скопцемъ
сво͗мъ ͗ рабомъ сво͗мъ. ͗ рабы
ва́ша ͗ рабынѧ ва́ша. ͗ волы ва́ша
б͠лгыѧ̀ ͗ ѡ͗слы ва́ша ѿ͗меть. ͗ оу͗
десѧтерть на дѣ́ло своє. ͗ ста́
да ва́ша оу͗десѧтерть. ͗ боу́де
те вы̀ є͗моу въ ра́бє. ͗ въꙁопте
въ д͠нь ѡ͗нъ ѿ лца ц͠рѧ ва́шего. є͗гоⷤ
͗ꙁбꙿра́сте собѣ ͗ ͗ꙁволсте. не оу͗
слы́шть г͠ь въ д͠нь ѡ͗нъ. ꙗ͗ко вы̏
сам собѣ ͗ꙁбꙿра́сте. ͗ не въсхоте
ша лю́дїє само͗ла. ͗ рѣ́коша є͗мꙋ
н̀, но̀ ц͠рь є͗сть надъ ва́м. ͗ є͗см
наⷣ всѣм ꙗ͗ꙁыкы. ͗ соудть на́
мъ ц͠рь на́шь. ͗ꙁы́деть прѣдъ ва́
м. побѣдт сѧ поборенє͗мъ.
по на҇ⷭ. ͗ слыш само͗лъ всѧ г͠лы,
і͗юдѣ гл͠аша а въ оу͗ш г͠в. ͗ ре́е
г͠ь къ само́͗лов. послоуша гла́са
ⷯ. ͗ постав ͗мъ ц͠рѧ. ͗ рее са
мо͗лъ къ моу́жемъ і͗͠лвымъ. да
тееть когожⷣо ва҇ⷭ въ градъ сво́.
͗ бѣ моу́жь ѿ с͠нвъ венїамно
въ. є͗моуже ͗мѧ к́съ с͠нъ а͗ве͗
ль с͠на а͗редова. с͠на вахрова. с͠на
а͗фекова. с͠на моу̀жь ͗менеѡ͗ва.
моу́жь с́ленъ ͗ крѣ́покъ. ͗ сего
с͠нъ ͗мѧ є͗моу саоу͗лъ. въ велкыⷯ
моу́жь бл͠гъ. ꙗ͗коже не бѣ въ с͠ноⷯ
і͗͠лвыхъ. бл͠гъ ѿ нⷯ па́е ѡ͗браꙁа
͗ наⷣ всѣм вы́шї. ͗ всеѧ ꙁемлѧ̀
͗бо гыбоша ѡ͗слѧ́та к́сова ѿц͠а
савꙋлѧ (!). ͗ рее к́съ саоу͗лоу сн͠оу
своє͗мꙋ. по͗м съ собою є͗днъ
ѡ͗трокъ. ͗ въставша ͗дѣта

214d
͗ска́тъ ѡ͗слѧ́тъ. ͗ въставъ саоу͗лъ по
ꙗ͗тъ є͗д́ного ѡ͗трока ѡ͗͠ѧ съ собою. ͗
де ͗ска́ть ѡ͗слѧ́тъ ѡ͗͠ь. ͗ дошедъше
до горы є͗фре́млѧ̀. ͗ ше́дꙿша по ꙁемл̀
се́лъхан, не ѡ͗брѣтоста ⷯ. ͗ шедꙿша
по́ ꙁемл̀ по сегавлмл̀, ͗ не ѡ͗брѣ
тоста. ͗ ше́дꙿше по́ ꙁемл̀ а͗мн. ͗
та прїдоста въ ꙁемлю̀ сфаню. ͗ ре҇ⷱ
саоу͗лъ къ ѡ͗трокꙋ, ͗же с н́мъ. прї
д ͗ въꙁꙿвратве сѧ. не ра́дть бо̀ ѿц͠ь
ѡ͗ ѻ͗слѧтеⷯ помышлѧѧ. па́е є͗же ѡ͗ наю.
͗ рее ѡ͗трокъ є͗го. сѐ сдѣ̀ ͠лкъ б͠жї
въ градѣ се́мъ. ͗ ͠лкъ сла́венъ. все єⷤ
а͗ще рееть прходѧщмъ къ немоу.
боу́деть є͗моу ны́нѣ. ͗дѣвѣ та́мо.
да некол ска́жеть на́ма поу́ть на́ю.
да бы́ховѣ шла ͗мъ. ͗ рее къ ѡ͗тро
коу ͗же с н́мъ да ͗двѣ. ͗ то̀ въ
несє (!) ͠лкꙋ б͠жю. ꙗ͗ко хлѣ́б ѡ͗скꙋ
дѣша ѿ вретща на̀ю. є͗же вънест
нтоⷤ н҇ⷭѣ оу͗ наю ѿ ͗менѧ. ͗ прї
м ѡ͗трокъ ѿвѣщавати само͗лꙋ (!).
͗ рее не се л ѡ͗брете сѧ въ роуцѣ моє
етвертаа ѧ́сть вѣтра (!) сѐсеребре
на (!). ͗ дас ͠лкꙋ б͠жю. ͗ въꙁвѣст
ть на́ю. ͗ прⷣѣ і͗͠лмъ с́це гл͠аше ко́жⷣо
є͗гда̀ ход́т, въпрошат комоу б͠га.
грѧдта ͗двѣ къ проꙁорьлвцю.
ꙗ͗ко пр҇рка нарцахꙋ людє. пре́жꙿде
проꙁорьлвца. ͗ рее само͗лъ (!) къ ѡ͗тро
коу своє͗мꙋ. бл͠гъ є͗сть г͠лъ тво́. по
͗д ͗дѣвѣ. ͗ ͗доста въ граⷣ, ͗дѣ́
же бѧ́ше ͠лкъ б͠жї. тѣ́ма же въсхо
дѧщма въсхѡⷣ гра́дны. се ѡ͗брѣ
тоста дѣвц. ͗шл бѧ́хꙋ воды по
ерпать, ͗ гл͠аста ͗мъ. є͗л́ко ꙁдѣ кдѣ
проꙁорлвець. ͗ ѿвѣщаша ͗мъ дѣ
вц. є͗сть ꙁдѣ̀ по лцю ва́ю. ͗ ны́
нѣ потꙿщта сѧ. ꙗ͗ко ꙁдѣ ра́дма
въходть въ граⷣ. ꙗ͗ко жрътва днⷭ҇е.
215a
людемъ быває͗ть въ граа͗дѣ (!). ꙗ͗коже
сн́деть въ градъ, та́ко ѡ͗брѧ́щете
͠лка въ градѣ. пре́жⷣе да́же не въꙁы́
деть въ а͗моуна ꙗ͗дъ, ꙗ͗ко не ͗мꙋть
ꙗ͗ст лю́дє, до́нꙿдеже не вндеть
то́тъ. ꙗ͗ко тотъ блвⷭ҇ть жрътвы
͗ по сⷯ ꙗ͗дѧ́ть страннї. ͗ ны́нѣ въ
ꙁдета ꙗ͗ко днⷭ҇е радма. ͗ ѡ͗брѧща
та. ͗ въꙁдета въ граⷣ. тѣма бы́вш
ма по сред гра́да. ͗ сѐ само́͗лъ въꙁы́
де на стрѣтенє ͗ма. вꙿходѧща въ
ꙗ͗моу ͗ г͠ь проꙗ͗в пре́жⷣе само́͗лоу д͠не
мъ є͗д́немъ. прше́ствє саоу͗лѣ къ
немꙋ г͠лѧ. ꙗ͗коже врѣмѧ сѐ. то̀ оу͗тро
поущꙋ моу́жа къ тобѣ. ѿ ꙁемлѧ̀ вень
ꙗ͗мновы. ͗ помажеш на кнѧже
нє лю́демъ мо͗мъ і͗л͠ю. ͗ сп͠сеть
люд моѧ ѿ роу́къ ͗ноплеменнь.
ꙗ͗ко прꙁрѣ̀хъ на смренє людї своⷯ
ꙗ͗ко въꙁыде во́пль ⷯ къ мнѣ
͗ вдѣ само͗лъ саоу͗ла. ͗ г͠ь ѿвѣща
є͗моу г͠лѧ. Сѐ ͠лкъ сы́ ѡ͗ всемъ. ͗ сѐ
на́неть въ людеⷯ ꙇ͗л͠хъ цр҇ⷭтвоват
͗ въведе саоу͗лъ само́͗ла по среде гра́
да. ͗ рее въꙁвѣст м, которы
сѐ до́мъ в́дмы. ͗ ѿвѣща само͗
лъ саоу͗лꙋ рее. а͗ꙁъ є͗см са́мъ въꙁыде
съ мною въ а͗мꙋ. ͗ ѡ͗бѣда съ мною
днⷭ҇е. ͗ поущꙋ тѧ ꙁаоу͗тра. всѧ̀ ꙗ͗же
въ срⷣц м въꙁвѣщю т. ͗ соу́щхъ
ѿвѣщаю͗ т днⷭ҇е. троє͗го не помы
шлѧ въ срⷣц с̀. въсꙿпрє͗млю̀ ꙗ͗же
ѡ͗брѣте. ͗ то̀ соу́ть краснаа і͗͠лва
ꙗ͗ко ты̀ домъ ѿц͠а твоє͗го въꙁыде
прѣдъ мѧ̀. ͗ ѿвѣща саоу͗лъ ͗ ре́е
не моужа л с͠нъ быⷭ҇. ͗же а͗ꙁъ є͗смь
мнї хорꙋгве колѣна і͗͠лва. ꙗ колѣ
на менꙿшаго ѿ всеѧ хорꙋгв венїам
новы. ͗ ꙗ͗же г͠ла къ мнѣ ѡ͗ г͠лѣ се́мъ.
͗ поꙗ͗тъ само͗лъ саоу͗ла ͗ ѡ͗трока

215b
є͗го. ͗ веде ѧ͗ въ ѡ͗бтелще (!), ͗ покаꙁа
͗ма мѣ́сто въ пръвыⷯ нареенныхъ.
ꙗ͗ко въ седм десѧтъ мꙋжь. ͗ ре́е
само́͗лъ прста́внкꙋ, да́жⷣь м
ѧ́сть, ю͗же дахъ т ре́е рекъ полож
т ю. ͗ вꙁѧ прставнкъ жрътве
наа, ͗ прⷣѣлож ѧ саоу͗лов. ͗ ре́е са
мо́͗лъ къ саоу͗лꙋ. сѐ ¬͗ꙁбы́токъ пр
лож прⷣѣ сѧ, ͗ ꙗ͗жь. ꙗ͗ко въ свѣ
дѣтельство прⷣѣлож т сѧ ѿ лю
дї неме́дл. ͗ ꙗ͗сть саоу͗лъ съ само́
͗ломъ въ д͠нь то́. ͗ снде ѿ а͗мы въ
граⷣ. ͗ постлаша саоу͗лов на ꙁданїє
͗ спа. ͗ ꙗ͗ко быⷭ҇ къ оу͗тренї. ͗ въꙁва̀
само́͗лъ саоу͗ла ѿ мѣ́ста на немꙿже
лежаше. г͠лѧ въстан ѿпꙋщаю тѧ
͗ въставъ саоу͗лъ ͗ꙁыде, ͗ само͗лъ
с н́мъ вонъ ͗ꙁыде. тѣма же ͗схо
дѧщма въ м́рꙿскы градъ. ͗ само
͗лъ рее къ саоу͗лꙋ. рꙿц оу͗нош да пр
͗деть прѣд нма, да пребꙋдеть
днⷭ҇е. ͗ слышанъ т сѧ сътворть
г͠лъ б͠жї скаꙁанє͗ ѡ͗ саоу͗лѣ •

Ѽ помаꙁане͗ саоу͗ловѣ на цр҇ⷭтво. С ҇ⷡ •ꙁ͠•
͗ въꙁемъ само͗лъ ро́гъ. вꙿ не́мꙿже бѣ
ꙗ͗ше ма́сло. ͗ въꙁлїа на главоу є͗го ͗ ло
бꙁа . ͗ ре́е є͗мꙋ не помаꙁа л тебе г͠ь
на кнѧженїє людемъ сво͗мъ. ͗же

215c
въ і͗л͠. ͗ ты пръвы бꙋ́деш въ людеⷯ
г͠нхъ, ͗ сп͠сеш ѧ ѿ роукъ вра́гъ ͗хъ
ѡ͗крт҇ⷭъ. ͗ сѐ т ꙁнаменє. ꙗ͗ко по
маꙁа тѧ г͠ь на достоꙗ͗нє своє ͗ ѡ͗бла
ст. ͗ ꙗ͗коже ѿ͗деш ѿ мене. ͗ ѡ͗
брѧ́щеш два̀ мꙋжа пр гробѣхъ ра
хлнѣхъ. ͗ на предѣлⷯѣ венїамно
выⷯ. въ сломѣ пожвша вел́ко. ͗
реета́ т ѡ͗брѣста л ѡ͗слѧ. ͗хꙿже
въсꙿпрошаста ͗дꙋща. ͗ сѐ ѿц͠ь тво́
ѿвержет сѧ глаголомъ ѡ͗слѧ́тъ. ͗
спыта ѿ на҇ⷭ г͠лѧ. то̀ сътворю сн͠оу
своє͗моу. ͗ мнете тоудꙋ. ͗ по тѣ
хъ въꙁрастеть доу́бъ на фаѡ͗рѣ. ͗
ѡ͗брѧщеш тꙋ •г͠• моу́жа въсходѧ
ще къ б͠гꙋ въ вефль, є͗д́ного водѧ
ща троє коꙁлѧтъ. ͗ дрꙋгаго носѧ
ща тр вретща хлѣ́бъ. ͗ дрꙋгаго
носѧща мѣ́хъ вна. ͗ въсꙿпрашающа
тѧ ꙗ͗же въ м́рѣ. ͗ дадѧть т два̀
наѧлꙿнаа хлѣба. ͗ ѡ͗скоудѣє͗ть ѿ
роукъ ⷯ. ͗ по сⷯ въꙁдеш на хо́лмъ
б͠жї. ͗деже є͗сть събра́нє ͗нопле
меннь. ꙗ͗ко тоу є͗сть ж́тє ͗
ноплеменнкъ. ͗ боу́деть є͗гда
вн́деш въ градъ. ͗ стрѧщеш л́
къ пр҇ркъ, ͗сходѧщь ѿ ва́мы. ͗ прѣ
д нмъ сврѣл ͗ тмꙿпаны. ͗ со́пл
͗ гоу́сл. ͗ т́ проповѣдаю͗ще сн́
тє на́ тѧ д͠ха г͠нѧ. ͗ пророествꙋ
є͗ш с н́м. ͗ ѡ͗братш сѧ къ мꙋ́
жю ͗номоу. ͗ боу́доуть є͗гда прї
дꙋть ꙁна́менїа с̀ к тобѣ. твор всѐ
є͗л́ко а͗ще ѡ͗брѧ́щеш ͗ роука твоѧ.
ꙗ͗ко б͠гъ є͗сть с тобою. ͗ сн́деш пре́
жⷣе мене въ га́лмы. ͗ сѐ а͗ꙁъ сн́дꙋ к то
бѣ въꙁнест всѐсъжⷣеженє ⷯⷯ. ͗
жре́т жрътвоу м́рнꙋ •ꙁ͠• д͠нї
͗ не ѡ͗скꙋдѣє͗ш. до́нꙿдеже прїдꙋ
къ тобѣ. ͗ раꙁꙋмѣє͗ш ꙗⷤ сътворш,

215d
͗ быⷭ҇ є͗гда въꙁꙿврат сѧ саоу͗лъ ѿ съво
коупленїа є͗го, раꙁо͗т сѧ съ само͗
ломъ. прелож є͗моу б͠гъ въ срⷣце на ͗
но. ͗ прїдꙋть ꙁнаменїа с̀ въ д͠нь ѡ͗
нъ. ͗ въꙁыде ѿтоу́дꙋ на хо́лмъ. ͗ сѐ
л́къ пророкъ протвоу є͗мꙋ. ͗ ве
дѧше къ н́мъ д͠хъ б͠жї. ͗ прорца
ше сред ⷯ. ͗ бы́ша вс̀ вдѣвꙿшеє ве
ера ͗ ѡ͗но́мъ д͠н ͗ вдѣ ͗ то́ самъ по
сред пр҇ркъ. ͗ рѣша лю́дїє къ бл́жне
мꙋ своє͗моу. то́ сѐ бы́вшеє сн͠ов к́
совꙋ. да ͗ саоу͗лъ є͗сть въ пр҇рцѣхъ.
͗ ѿвѣща нѣкто, ͗ ре́е кто̀ ѿц͠ь є͗мꙋ
не кы́съ л̀. сего ра́д быⷭ҇ въ пр́тю.
а͗ще саоу͗лъ є͗сть въ пр҇рцѣхъ. ͗ ско
нѧ пр҇рествꙋѧ, ͗ прїде на хо́лмъ.
͗ рее рабъ є͗моу сво́ къ немоу ͗ къ ѡ͗
трощю є͗го, ка́мо ͗дѣта. ͗ рѣста
͗ска́т ѡ͗слѧ́тъ. ͗девѣ (!) ꙗ͗ко нѣ́сть
ⷯ. ͗ вꙿндоⷯ къ само͗лꙋ. ͗ рее ра́бъ
є͗го къ саоу͗лꙋ, въꙁвѣст м ны́нѣ,
то́ т ре́е само͗лъ. ͗ рее саоу͗лъ къ
рабоу своє͗мꙋ. вѣсть въꙁвѣст м
ꙗ͗ко ѡ͗брѣтоша сѧ ѡ͗слѧ́та. гла́
са (!) же цр͠ьскаго не въꙁвѣст є͗мꙋ
͗ ꙁаповѣда само͗лъ всѣмъ людемъ
пре͗т къ б͠гꙋ въ масфатъ. ͗ ре҇ⷱ
къ сн͠омъ і͗͠лвымъ. С́ же ре́е г͠ь б͠гъ
і͗͠лвъ г͠лѧ. а͗ꙁъ є͗см ͗ꙁведы с͠ны і͗͠ле
вы. ͗ ꙁемлѧ̀ є͗гпетꙿскы. ͗ вꙁⷯѧ вы̀
ѿ рꙋкы фараѡ͗нѧ ц͠рѧ є͗гпетꙿска
͗ ѿ всⷯѣ ц͠рь ѡ͗скорбѧщⷯ вы̀. ͗ вы̀ днⷭ҇е
оу͗нжсте б͠га ва́шего. ꙗ͗ко то́
є͗сть сп͠саа вы̀ ѿ всего ѕла̏ ва́шего ͗
ско́рб. ͗ рѣсте н́. но̀ ц͠рь постав
наⷣ ва́м. ͗ нынѣ вы̀ са́м поста
вте прⷣѣ г͠мъ по хорꙋгвамъ ва́ш
мъ. ͗ по родꙋ ва́шемꙋ. ͗ прведе
само̀͗лъ всѧ̀ колѣна і͗͠лва. ͗ досто
͗ныѧ хорꙋгвы венїамновы въ ко

216a
лѣна. ͗ ѡ͗брꙋ колѣномъ матернмъ
͗ прведоша моу́жа колѣна мт͠рна
͗ ѡ͗броуенъ быⷭ҇ саоу͗лъ с͠нъ к́совъ. ͗
скаахꙋ є͗го, ͗ не ѡ͗брѣтоша сѧ. ͗ въсꙿпра
шаше само́͗лъ ͗ є͗ще г͠а, а͗ще прїде
ть когда моу́жь сѣмо, є͗гоже м г͠ь
нарее. ͗ рее г͠ь, сѐ съкровено є͗сть въ
ковеѕѣ. ͗ те́къ прведе ѿтоу́доу.
͗ постав по сред людї. ͗ въꙁнесе сѧ
прⷣѣ всѣм людꙿм ѡ͗браꙁомъ вы́ше.
͗ ре́е само͗лъ къ людемъ. в́дте л
є͗гоже ͗ꙁбꙿра са́мъ г͠ь. ꙗ͗ко н҇ⷭѣ н є͗д
нъ ѿ ва҇ⷭ подобенъ є͗мꙋ. ͗ раꙁꙋмѣша
вс̀ лю́дїє. ͗ рекоша да жветь ц͠рь
͗ рее само́͗лъ къ лю́демъ. ѡ͗пра́вданїа
црт҇ⷭвѧ. ͗ напса въ кн́гы полож
прⷣѣ гм҇ⷭъ. ͗ ѿпоуст само́͗лъ всѧ̀
люд. ͗ ͗де ко́жⷣо въ своѧ с̀. ͗ саоу͗лъ
͗де въ до́мъ сво́ въ гаваѡ͗ны на холмъ.
͗ ͗доша сн͠ве с́лныⷯ. ͗хъже ѡ͗́ст
г͠ь срⷣца съ саоу͗ломъ. сн͠ове ламоуоу͗н
рѣша на́мъ, то̀ сѐ є͗сть. ͗ ѡ͗бесество
ваша . ͗ не ͗ꙁнесоша є͗мꙋ даровъ, не
ѡ͗брѣгоша ѡ͗ немъ. ͗ быⷭ҇ ꙗ͗ко по мц҇ⷭь
͗ въꙁыде наасъ самантѧннъ. ͗ ѡ͗
плъша сѧ на а͗вса гадꙿскаго. ͗ рѣ
ша вс̀ моу́ж а͗в́стї къ наоу͗сꙋ, са
мантѧннꙋ. полож на́мъ ꙁавѣ
тъ ͗ работає͗мꙿ т, ꙗ͗коже вел
ш. ͗ рее къ н́мъ наа͗съ самантѧ
ннъ. с́це положю ва́мъ ꙁавѣтъ.
да ͗ꙁвертть с̀ ко́жⷣо васъ ͗ко де
сноє. ͗ положю поношенїє і͗͠лю.
͗ рѣкоша є͗мꙋ моу́ж а͗втьстї
ѿрад намъ •ꙁ͠• д͠нї. ͗ поустмъ
мы вѣстнкы въ всѧ предѣлы і͗͠лвы
͗ а͗ще н҇ⷭѣ сп͠саю͗щаго на҇ⷭ. то̀ ͗ꙁыде
мъ къ ва́мъ. ͗ прїдоша вѣстнц
въ гаваѡ͗нъ къ саоу͗лꙋ. ͗ повѣдаша
є͗мꙋ словеса с̀. ͗ до͗де вѣсть с̀ въ

216b
оу͗ш всѣхъ людї. ͗ въꙁвⷣгоша вс̀ лю
дїє гл҇ⷭа сво́ ͗ плакаша сѧ. се́ же саоу͗
лъ ͗ды ꙁаоу͗тра съ села. слышавъ ре́
е, то́ сѐ плають людє. ͗ скаꙁаша
є͗моу г͠лы моу́жь а͗в́тꙿскыⷯ. ͗ поу
стша вѣстнкы моуж а͗втꙿстї
въ галгалы. ͗ сн́де д͠хъ г͠нь на саоу͗ла.
ꙗ͗ко слыша с̀. раꙁꙿгнѣва сѧ на нѧ гнѣ
вомъ ꙁѣло. ͗ поє͗мъ два̀ волы ͗ ́сꙿпрѧ
же ѧ. ͗ пꙋст въ всѧ предѣлы і͗͠лѧ.
рꙋкам вѣстнкъ г͠лѧ. ͗же боу́де
ть не ͗ды въ слѣдъ саоу͗ла ͗ въ слѣдъ
само́͗ла. то̀ волома сма прервꙋ .
͗ сн́де оу͗жасъ г͠нь на і͗͠лѧ ͗ ͗ꙁыдо
ша во́нї. ͗ каꙁнц ⷯ. ͗ꙁведе же
саоу͗лъ всѐ во͗нество (!) ͗ꙁ ваамы, мꙋ́
жь всѣхъ і͗л͠ьтескъ. ꙗ͗ко •ѕ͠• со́
тъ ты́сѧщь ͗ рее вѣстнкомъ пр
шедꙿшмъ. та́ко повѣжьте моу́
жемъ а͗втꙿскымъ. оу͗тро ва́мъ
боу́деть спн҇ⷭє. въсходѧщю то́кмо
сл͠нцю. ͗ прїдоша вѣ́стнц въ
градъ. ͗ въꙁвѣстша моужемъ,
а͗втꙿстмъ ͗ въꙁрадоваша сѧ. ͗
рѣша моуж а͗в́тꙿстї къ наоу͗сꙋ
самантѧннꙋ. оу͗тро ͗ꙁы́демъ
къ ва́мъ. ͗ сътворт на́мъ бл͠гоє
прⷣѣ вам. ͗ быⷭ҇ оу͗тро на оу͗тре
͗ сѐ саоу͗лъ раꙁдѣл воѧ на етыр по
лкы. ͗ вндоша посред по́лкъ. въ
стражю оу͗треннꙋю. ͗ꙁб́ша
с͠ны самантꙿскы. даже не ѡ͗грѣ
сѧ д͠нь ͗же ѡ͗ста ⷯ раꙁбѣгоша сѧ.
͗ не ѡ͗стасте н два̀ ѿ нхъ. ͗ рѣ
ша лю́дє къ саоу͗лꙋ. кто̀ є͗сть ре
кы, ꙗ͗ко да саоу͗лъ не цр҇ⷭтвꙋєть
надꙿ нам. преда́же (!) ѧ́дь тоу намъ
͗ ͗ꙁбє͗мъ ю. рее саоу͗лъ да не оу͗
мреть н є͗днъ же въ дн͠ешнї д͠нь.
ꙗ͗ко днⷭ҇е сътвор г͠ь сп͠сенє і͗͠лво.

216c
͗ рее само͗лъ къ лю́демъ г͠лѧ. ͗демъ
въ галгалы. ͗ ѡ͗бновмъ тоу цр҇ⷭтво.
͗до́ша вс̀ лю́дїє въ галгалы. ͗ по
маꙁа тоу само͗лъ саоу͗ла на цр҇ⷭтво
прⷣѣ гм҇ⷭъ въ галгалѣхъ. ͗ пожро́
ша тоу жрътвы мрны прⷣѣ гм҇ⷭъ
͗ въꙁвесел сѧ само͗лъ ͗ вс̀ мꙋж
і͗͠лв до́ конца. ͗ рее само͗лъ кꙿ мꙋ
жемъ і͗͠лвымъ. сѐ послоушаⷯ гла́са
ва́шего. ѿ всѣхъ є͗л́ко м рѣсте
цр҇ⷭтвовахъ надъ ва͗м цр҇ⷭтвомъ.
͗ сѐ нынѣ ц͠рь ͗деть прѣдъ ва́м
всѣм. а͗ꙁꙿ же състарѣх сѧ. ͗ сѧ́
доу (!) ͗ сн͠ве мо съ мною. ͗ сѐ а͗ꙁъ пре
͗доⷯ прⷣѣ всѣм вам ѿ оу͗ност
моєѧ до д͠нешнѧго д͠н. ͗ сѐ а͗ꙁъ вѣ
ща͗те на́ мѧ прⷣѣ гм҇ⷭъ ͗ прⷣѣ хм҇ⷭъ
є͗го, є͗гда комоу ва҇ⷭ телѧ поꙗ͗хъ. ͗
л ѡ͗слѧ. ͗л на кого на васъ нас
льствоваⷯ ͗л кого ѿ ва҇ⷭ поꙗ͗хъ
͗л ѿ роукоу кого ва́съ прїахъ мъ
ꙁдꙋ. вѣщає͗те на́ мѧ ѿвращю
вы. ͗ рекоша къ само͗лꙋ, нѣс
на҇ⷭ нмꙿже ѡ͗б́дѣлъ. ͗ не нас
лꙿствовалъ є͗с на ны. н̀ раꙁблъ (!)
є͗с на҇ⷭ. н вꙿꙁѧ́лъ ѿ роукы нєѧⷤ
нто́же. рее само́͗лъ къ лю́де
мъ. свѣдѣтель м є͗сть г͠ь. ͗ свѣ
дѣтель м хъ҇ⷭ є͗го въ д͠нешнї д͠нь.
ꙗ͗ко нⷭ҇ѣ ѡ͗брѣл вꙿ рꙋкоу моєю нто
же. ͗ рѣша лю́дє свѣсть та́ко
г͠ь ͗ мы. ͗ є͗ще а͗ще є͗сть пота͗но
ѿ на҇ⷭ прⷣѣ ꙭма тво͗ма. ͗ꙁꙿдре
ц на́ ны, ре́е само́лъ къ людемъ
г͠лѧ. блв҇ⷭнъ свѣдѣтель г͠ь сътво
рь мо͗сеѧ ͗ а͗ррона, ͗ꙁведъ ѿц͠а
на́шего ͗ꙁъ є͗гпта. ͗ ны́нѣ прⷣѣ
станете ѿвѣщаю ва́мъ прѣдъ
гм҇ⷭъ, ꙗ͗же сътвор намъ ͗ ѿц͠мъ
на́шмъ. є͗гда вꙿн́де і͗аковъ, ͗
216d
сн͠ве є͗го въ є͗гпетъ. ͗ смрї а ꙁѣ́
ло є͗г́петъ. ͗ въꙁопша ѿц͠ на́ш
къ г͠ꙋ. ͗ поуст ͗мъ мо͗сеѧ ͗ а͗рро
на. ͗ꙁведоста ѿц͠а на́ша ͗ꙁъ є͗г́
пта. ͗ вселста сѧ на мѣсте семъ
͗ ꙁабы́ша г͠а б͠га своє͗го. ͗ вꙿда́сть
ⷯ в рꙋцѣ ссарѣ єѧ, а͗рхстратга.
͗ а͗всоу ц͠рю а͗со́рьскꙋ, вꙿ роукоу ͗но
племеннкъ. ͗ вꙿ роуцѣ ц͠рѧ а͗вѣсъска.
͗ побѣжахꙋть ⷯ. ͗ въꙁопша къ
г͠ꙋ. ͗ рѣша съгрѣшхомъ ꙗ͗ко ѡ͗ста
вхомъ г͠а. ͗ поработахомъ вал
номъ, ре́кꙿше ка́менымъ телщемъ
͗ а͗льсомъ, ре́кше ка́менымъ ка́пще
мъ. ͗ нынѣ ͗ꙁм ны ѿ роукы вра́гъ
на́шхъ. ͗ поработаємꙿ т. ͗ поу
ст г͠ь ͗є͗ревала ͗ вараака, ͗ є͗фтаа
͗ само́͗лѧ. ͗ꙁѧ ны ͗ꙁ рꙋкъ вра́гъ на́
шⷯ. ͗ ѡ͗кр҇ⷭтъ жвете оу͗поваю͗ще.
͗ вѣсте ꙗ͗ко наа͗съ, с͠нъ а͗мꙿмо́нь, ц͠рь
прїде на́ вы. ͗ рѣкосте н́. но̀ ͗нъ ц͠рь
цр҇ⷭтвоує͗ть надꙿ нам. ͗ г͠ь б͠гъ на́шь
цр҇ⷭтвоує͗ть над нам. ͗ сѐ ны́нѣ
ц͠рь є͗гоже вы ͗ꙁбꙿра́сте. ͗ сѐ да́сть
г͠ь надъ ва́м ц͠рѧ. а͗ще оу͗бо͗те сѧ
б͠га ͗ поработа͗те є͗моу ͗ послоу
шає͗те гла́са є͗го. ͗ не ѿвержете сѧ
оу͗стъ г͠нь. ͗ боу́деть намъ ц͠рь ц͠рь
ствꙋѧ, ͗ надъ вам въ слѣдъ ха҇ⷭ хо
дѧще. ка́ко роука г͠нѧ не бꙋдеть на
дъ ва́м. ͗ а͗ще л не послоушає͗те
гла́са г͠нѧ. ͗ реете протвоу ꙋ͗сто́
мъ гн͠мъ. ͗ не боу́деть роука г͠нѧ.
на васъ ͗ на ц͠р ва́шемъ. потреб
ть вы. ͗ нынѣ станете ͗ в́дте
г͠лъ сѐ вел́кы ͗же сътворть г͠ь
б͠гъ прⷣѣ ꙭма ва́шма. не жръ
твою гн҇ⷭею днⷭ҇е прꙁовꙋ г͠а. ͗ да́
сть г͠лы тꙋѧ. ͗ раꙁꙋмѣ͗те ͗ в́
дте, ꙗ͗ко ꙁлоба ва́ша вел́ка. юⷤ
217a
сътворсте прⷣѣ гм҇ⷭъ. прос́те собѣ
ц͠рѧ. ͗ прꙁва само́͗лъ г͠а. ͗ да́сть г͠ь
гла́сы тоуѧ въ д͠нь то́тъ. ͗ оу͗боꙗ͗ша
сѧ вс̀ лю́дїє г͠а ͗ само͗ла. ͗ рѣша вс̀
къ само͗лꙋ, помол сѧ ѡ͗ рабѣхъ своⷯ,
͗ г͠ꙋ б͠гоу своє͗моу. ͗ не ͗мамъ оу͗мрет
ꙗ͗ко прложхом сѧ къ всѣмъ грѣхо
мъ на́шмъ. ͗ къ ꙁлобѣ про́шьше со
бѣ ц͠рѧ. ͗ рее само́͗лъ къ лю́демъ. не
бо́те сѧ, вы̀ бо̀ сътворсте всю ꙁло
бꙋ. но̀ то́кмо не оу͗клонте сѧ ѡ͗ ꙁа
днⷯ г͠нь. ͗ поработа͗те г͠в всѣмъ
срⷣцемъ ва́шмъ. ͗ не прстоупа͗те
ꙁаднⷯ. неꙗ͗вленныⷯ ꙗ͗же непреходна
соу́ть. ͗ неположена. ͗ не ѿ͗моу
т сѧ. ꙗ͗ко бо́ѕ не сꙋть. понеже не ѡ͗
ставть г͠ь людї своⷯ. ͗мен ра́д
своє͗го вел́каго, ꙗ͗ко кро́токъ г͠ь ͗ пр
͗меть вы̀ собѣ въ люд. є͗же к томꙋ
не съгрѣшт г͠в. ͗ є͗же к томоу не
молт сѧ па́кы ѡ͗ ва҇ⷭ. ͗ поработаю
г͠в. покажоу ва́мъ поу́ть б͠лгъ ͗ гла
докъ. то́кмо бо́те сѧ г͠а ͗ работа͗
те є͗мꙋ, по ͗стннѣ всѣмъ срⷣцемъ
ва́шмъ ꙗ͗ко свѣсте. ꙗ͗ко въꙁвел
ть вы̀ г͠ь с ва́м. ͗ а͗ще съ ꙁлобою ꙁдѣ̀ (!)
сътворсте ͗ вы̀ ͗ ц͠рь ва́шь. то̀ пр
ложть вы сѧ ꙁѣло (!). ͗ бѣ̀ саоу͗лъ до
•л͠• лѣтъ цр҇ⷭтвоуѧ надꙿ нм. ͗ по
неже цр҇ⷭтвоваша въ і͗͠л. ͗ събра со
бѣ саоу͗лъ тр тысѧщ моу́жь ѿ мꙋ
жь і͗͠лвъ. ͗ бѣста съ саоу͗ломъ двѣ̏
тысѧщ въ махемѣхъ на горѣ веф
л. тысѧщꙋ же съ ͗нафаномъ на хо
лмѣ въ гаве венїамновѣ. а͗ ͗ꙁбыто
къ люд поуст ко́жⷣо воѧ въ своѧ села.
͗ пораꙁ ͗ѡ͗фаанъ а͗сва, ͗ноплеме
ннка на холмѣ. ͗ оу͗слышаша ͗нопле
меннц. ͗ саоу͗лъ въстрꙋб трꙋ
бою въ всю̀ ꙁемлю̀ г͠лѧ. ѿвръгоша сѧ
217b
ра́б. ͗ ве́сь і͗͠ль оу͗слыша г͠лющь. ꙗ͗ко
нꙁлож саоу͗лъ а͗с́ва ͗ноплеменн
ка. ͗ оу͗нж сѧ і͗͠ль ѿ ͗ноплеме
ннкъ. ͗ въꙁпша лю́дє съꙁад въ
галгалѣхъ, ꙁо (!) саоу͗ломъ. ͗ноплеме
ннц събрахꙋ сѧ на брань ͗ на і͗͠лѧ
•л͠• ты́сѧщь ѡ͗роужнкъ •ѕ͠•
ты́сѧщнкъ. ͗ мно́жество людї
ꙗ͗ко песокъ морꙿскы. въполша сѧ
въ махмѣхъ. протвоу вѣ́трꙋ (!)
на оу͗гъ. ͗ моуж і͗л͠в в́дѧще,
ꙗ͗ко не мощ протвт сѧ. ͗ съ
крꙋшша (!) людє въ вертьпѣ̀. ͗ въ
кошарѣхъ. ͗ въ каменї. ͗ въ про
пастехъ ͗ въ ꙗ͗мѣхъ. ͗ дрꙋѕ бѣ
жаше пребѣгоша і͗ѡ͗рданъ въ ꙁемлю̀
гадꙿскоую. ͗ галаа͗дꙿскꙋю. ͗ саоу͗лъ
͗ є͗ще въ галгалѣхъ. ͗ вс лю́дє оу͗
жасл сѧ бѧ́хоу ͗же с н́мъ. ͗ не до
стоꙗ͗ше (!) седм дн͠ъвъ во свѣдѣнї
д͠нї. ꙗ͗коже рее само͗лъ въ галга
лѣхъ. ͗ ѿстꙋпша лю́дє ѿ него.
͗ рее саоу͗лъ прведе (!) ꙗ͗коже сътво
рю всѐсъжⷣеженѧ м́рнаа. ͗ въ
ꙁнесе всѐсъжⷣеженѧ. ͗ быⷭ҇ конѧ.
въꙁносѧ всѐсъжⷣеженѧ. ͗ само͗
лъ прїде. ͗ꙁде саоу͗лъ на стрѣте
нє є͗моу. блв҇ⷭт сѧ ͗мъ. ͗ рее
само͗лъ. то̀ сѧ сътвор. ͗ рее
саоу͗лъ ꙗ͗ко вдѣхъ. ꙗ͗ко раꙁдоша
сѧ лю́дїє ѿ мене. ͗ ты не прїде ꙗ͗ко
же ꙁаповѣда. въ свдѣнє д͠н
͗ноплеменнц събраша сѧ въ ма
хемѣ. ͗ рѣша нынѣ съшедꙿше ͗нопле
меннц въ галгалы. ͗ лца г͠нѧ
не оу͗молхъ. ͗ не въꙁдержав сѧ въ
ꙁнесохъ всесъжⷣеженє. ͗ рее само
͗лъ къ саоу͗лꙋ. въсоує т є͗сть, по
неже не съхран ꙁаповѣд г͠а б͠га
твоє͗го. є͗же ͗ до нынѣ оу͗готова г͠ь.
217c
цр҇ⷭтвоват до́ вѣка на і͗͠лѧ. ͗ н͠нѣ
црт҇ⷭво твоє не ста́неть. ͗ въꙁще
ть є͗моу г͠ь ͠лка по срцⷣю є͗го съверш
т г͠ь властелна надъ людм є͗го.
ꙗ͗ко не съхран є͗л́ка ꙁаповѣда т
г͠ь. ͗ въставъ само́͗лъ, ͗де въ га
лгалы поутемъ сво͗мъ
͗ ѡ͗станокъ людї ͗доша въ слѣдъ са
оу͗ла на стрѣтенє лю́демъ ра́тны
мъ. тѣмꙿже прходѧщ въ галга
лы въ станъ венїамновъ. ͗ блю
дѧше люд саоу͗лъ ѡ͗брѣтшаа сѧ с н́
мъ моу́жь ꙗ͗ко •ѕ͠• со́тъ. ͗ саоу͗лъ
͗ а͗нафанъ с͠нъ є͗го. ͗ лю́дїє ѡ͗брѣ
тꙿшаа сѧ с н́мъ. ͗ сѣдꙿше въ станꙋ
венїамновѣ. ͗ плакаша сѧ ͗нопле
меннц ѡ͗плъша сѧ въ схмѣ.
͗ꙁдоша ͗ноплеменнц гоубѧще
села. ело же пръвоє ͗ды пꙋтемъ
гоферою на согданы. ͗ ело вꙿтороє
͗ды поутемъ въфорꙿскымъ. ͗ е
ло третєє ͗ды́ поутемъ гаве͗
скымъ. оу͗метаю͗ще сѧ на оу͗долъ
сернью въ поустыню, на ͗сто́н
кы васмꙿскы (!). ͗ ко́р желеꙁенъ
не ѡ͗брѣтꙿшаа сѧ по все ꙁемл̀ і͗͠ле
ве. ꙗ͗коже рѣша ͗ноплеменнц
є͗гда ка́ко когда сътворѧть ждо
ве ѡ͗рꙋжѧ ͗ копѧ. ͗ съшедъ ве́
сь і͗͠ль въ ꙁемлю̀ ͗ноплеменнкъ. ко
ват нанꙋть, ко́жⷣо своѧ ко́сы.
͗ ѡ͗рꙋжѧ своѧ. ко́жⷣо секыры своѧ
͗ серпы своѧ. ͗ боу́деть ѡ͗боу͗ма
нє готово въ жатвꙋ. ѡ͗роужѧ
бѧ́ше тр мѣры в́дмы ͗ секры
͗ серпы. ͗сꙿправленїа же ͗мъ. ͗
мѣню собѣ (!). ͗ быⷭ҇ въ д͠н бран
махемꙿскы. ͗ не ѡ͗брѣте сѧ ѡ͗роу́
жѧ ͗ копѧ въ роукаⷯ всѣхъ лю
дї ͗же съ саоу͗ломъ ͗ нафаномъ.

217d
͗ ѡ͗брѣте сѧ саоу͗лъ ͗ нафанъ с͠нъ є͗го.
͗ꙁыдоста ͗ꙁо ѡ͗бласт ͗ноплеме
ннкъ въ преходы махемꙿскы. ͗ быⷭ҇
д͠нь ͗ ре́е нафанъ с͠нъ саоу͗ль. ѡ͗тро
щꙋ носѧщемꙋ ѡ͗роу́жьє є͗го. грѧ
д ͗ ͗двѣ къ месавꙋ соу́щемоу,
на ͗но странѣ. ͗ ѿц͠ꙋ не въꙁвѣст
та́͗ны. ͗ саоу͗лъ сѣдѧше подъ сѣ
нцею на верхꙋ хо́лма. ͗же въ магда
нѣ. ͗ бѣꙗ͗ше с н́мъ, ꙗ͗ко до шест
со́тъ моу́жь. ͗ а͗хѧ с͠нъ а͗хтовъ.
братъ а͗хавлѧ. с͠на фнеѡ͗ша, с͠на
͗л, ͗є͗рѣѧ б͠жѧ. ѿ реслъ сла́
ма є͗фꙋдꙿскаго. ͗ лю́дїє не вѣдѧа͗хꙋ.
ꙗ͗ко ѿ͗де нафанъ по среде бѣ мно
венїа. оу͗дꙋ же хотѧше мноут.
въ ѡ͗бласть ͗ноплеменнкъ. ͗ пꙋ́
ть ка́менъ бѣ̀ ѿсюдоу ͗ ѿѻ͗ноудꙋ.
͗мѧ є͗д́номоу нваꙁосъ. ͗ дрꙋго
моу се́нна. ͗ поу́ть є͗днъ ѿ сѣве
ра грѧды, въ махемоу. ͗ поу́ть дрꙋ
гы ѿ оу͗га. въ гаве. ͗ рее нафа
нъ къ ѡ͗трощꙋ носѧщемоу ѡ͗рꙋ
жє є͗го. грѧд ͗ пр͗девѣ въ ѡ͗бла
сть мсавꙿскꙋ неѡ͗брѣженноую
с́ю. ͗л то̀ сътворть нама г͠ь
ꙗ͗ко нⷭ҇ѣ л г͠в съдержащю всѧ̀ спа
ст. въ мно́ѕѣ ͗л въ ма́лѣ. ͗ ре҇ⷱ
є͗моу носѧ ѡ͗рꙋжє є͗го. твор всѐ
ꙗ͗коже т срⷣце мы́слть. ͗ сѐ а͗ꙁъ
с тобою є͗смь. ꙗ͗ко срⷣце твоє, ꙗ͗ко
срⷣце моє. ͗ рее нафанъ. сѐ вѣ прї
доховѣ къ моу́жемъ. ͗ смѣсв сѧ
с н́м. а͗ще же то̀ ркꙋть на́ма.
побꙋдета тꙋ, до́ндеже въꙁвѣ
стмъ ва́ма. ͗ посто͗вѣ сама.
͗ не прїдевѣ къ н́мъ. а͗ще л же
на сце ркоуть (!) прїдѣте къ намъ.
то̀ ͗девѣ. ꙗ͗ко прѣда́сть ѧ г͠ь въ
рꙋкы на́ша. сѐ на́ма ꙁна́менїє.
218a
͗ вꙿндоста ѡ͗ба вꙿкꙋпѣ, къ месавꙋ
͗ноплеменнкꙋ. ͗ г͠лаша ͗ноплеме
ннц. Сє̀ є͗врѣ ͗сходѧть ͗ꙁ распа
лї ка́мѧнныⷯ. ͗деже сѧ бѧ́ше сꙿкры́
л
͗ ѿвѣщаша моуж ѡ͗бласт месавлѧ
тъ. а͗нафановоу носѧщемоу ѡ͗роу
жє є͗го. ͗ рѣ́ша въꙁыдета къ на́мъ.
͗ раꙁоумѣє͗мъ ваш рѣ. ͗ ре҇ⷱ а͗на
фанъ къ носѧщемоу ѡ͗роужє є͗го,
грѧд по мнѣ. ꙗ͗ко преда́сть ѧ г͠ь в рꙋ
цѣ і͗͠лвы. ͗ въꙁыде а͗нафанъ съ рꙋ
кама сво͗ма, то́кмо ͗ ногама носѧ
͗ ѡ͗роужє є͗го с н́мъ. ͗ оу͗ꙁрѣ̏вше
͗ноплеменнц лце а͗нафамле.
пораꙁша дрꙋгъ дроуга. ꙗ͗ко до двꙋ̏
десѧтоу моу́жь сълыгам ͗ ка́ме
нє͗мъ на пол во́ ꙁно͗ д͠не носѧ є͗же
ѡ͗рꙋжє є͗го ͗дѧше въ слѣдъ. ͗ быⷭ҇
ꙗ͗ꙁва пръваа, є͗юже побѣд ѧ. ͗ѡ͗
а͗нафанъ, ͗ носѧ ѡ͗роужє є͗го. ͗
быⷭ҇ оу͗жасъ въ по́лцѣхъ ͗ на селехъ.
͗ вс̀ лю́дє месавл. ͗ во є͗го оу͗жа
соша сѧ. т бо̀ ꙗ͗ко не боꙗ͗ще сѧ бѣ
ꙗ͗хꙋ. ͗ въꙁдв сѧ ꙁемлѧ̀. ͗ бы́сть
͗мъ оу͗жасъ ѿ г͠а. ͗ быⷭ҇ мѣсто саоу͗
лово, въ станоу венїамн, ꙗ͗ко по
лц раꙁꙿгнѣван(!) бы́ша сѣмо ͗ ѡ͗ва
мо. ͗ рее саоу͗лъ соу́щмъ с н́мъ
съсѣтте сѧ ͗ в́дте є͗гда̀ кто̀ єⷭ҇
ѿшелъ ѿ васъ. ͗ съсѣтша сѧ.
͗ не ѡ͗брѣте сѧ с н́м, ͗ѡ͗а͗фанъ. ͗
носѧ͗ ѡ͗роужє є͗го є͗фоу́дъ. ͗ ре҇ⷱ са
оу͗лъ къ а͗х. ͗ прведеш м є͗фꙋ
да. оу͗ негоже квотъ б͠жї. ͗є͗рѣ
є͗фꙋдъ носѧше квотъ б͠жї прⷣѣ
і͗͠льты. ͗ быⷭ҇ є͗гда гл͠ааше саоу͗лъ къ
і͗єрѣю. ͗ сѐ шꙋмъ быⷭ҇ въ по́лцѣ ͗но
племеннкъ. ͗дѧхоу ͗доущ мно
жахꙋ сѧ. ͗ рее саоу͗лъ къ і͗єрѣю, пр

218b
гн роуцѣ с̀. ͗ꙁыде саоу͗лъ ͗ вс̀ лю́
дїє с н́мъ. ͗ ͗доша до сѣща. сѐ
быⷭ҇ ѡ͗роужїємъ бл́жнї. ͗скрьнѧ
го оу͗бваше. ͗ быⷭ҇ мѧтежь вел́
къ ꙁѣло і͗єрѣ раб бы́вꙿше. ͗ ве
ра ͗ тре́тї д͠нь. ͗ въшедꙿше въ по́
лкъ ͗ноплеменнкъ. ͗ ѡ͗братша
ⷯ. ͗ ты̀ бѧ́ше съ і͗͠льты съ саоу͗ло
мъ ͗ съ нафаномъ. ͗ вс̀ і͗͠льты
съкры́вꙿше͗ сѧ въ ꙁемл̀ є͗ѳре́мл̀.
слышавше же ꙗ͗ко ѿбѣгоша ͗нопле
меннц. но̀ ѡ͗братвꙿше сѧ погна́
ша въ слѣдъ ⷯ съ браню. ͗ с͠псе г͠ь
въ то д͠нь і͗͠льты ѿ рꙋкы ͗нопле
меннкъ. ͗ брань ммо͗де ѿ ва
мона. ͗ вс̀ людїє бѣа͗хоу съ саоу͗ло
мъ. бѣ же ꙗ͗ко десѧть тысѧщь мꙋ́
жь. ͗ бѣ̀ всего гра́да того бра́нь,
расꙿсыпана. ͗ ѿбѣгла въ горы є͗ѳре́
млѧ̀. ͗ саоу͗лъ ꙁамысллъ сѧ бѣꙗ͗
ше. недомышленїємъ вел́кымъ
въ д͠нь то́. ͗ рее, рцте лю́демъ.
проклѧтъ ͠лкъ ͗же ꙗ͗сть хлебѣ (!)
въ д͠нь се́ до́ веера. до́нꙿдеже ѿмь
щю врагомъ мо͗мъ. ͗ не вꙿкоус
ша вс̀ лю́дїє хлѣба. ͗ ве́сь съборъ
вꙿн́де въ лоугъ. ͗ всѧ же ꙁемлѧ̀
быⷭ҇ оу͗режена тоу̀. ͗ сѐ лоугъ по́лнъ
бѣꙗ͗ше белъ ѿ всѣхъ се́лъ ѡ҇͗пꙋ
стевꙿшⷯ. ͗ сѐ грѧдѧхꙋ гл͠юще. ͗
сѐ не бѣ невъꙁꙿвращаю͗щаго роукы
своєѧ къ оу͗стомъ сво͗мъ. ꙗ͗ко
оу͗боꙗ͗ша сѧ лю́дє клѧ́твы г͠нѧ.
͗ ѡ͗а͗нафанъ не слыша. є͗гда кленѧ
ше ѿц͠ь є͗го лю́д. ͗ простеръ ко
нець хорꙋгв своєѧ ꙗ͗же въ рꙋкоу
моєю. ͗ ѡ͗мо въ стѣ ме́двенѣ.
͗ въꙁꙿврат рꙋкоу є͗го въ оу͗ста є͗го.
͗ проꙁрѣста ꙭ є͗го. ͗ ѿвѣща
є͗динъ ѿ людї рее. клены проклѧ,

218c
ѿц͠ь тво́ лю́д г͠лѧ. проклѧтъ
͠лкъ ͗же ꙗ͗сть хлѣбъ въ д͠нь се́. ͗
раꙁдоша сѧ людїє. ͗ѡ͗а͗нафанъ ра
ꙁꙋмѣвъ рее. оу͗лꙋ ѿц͠ь мо́ ꙁе
млю̀. се́ же понеже в́дѣсте ꙭ
мо. ꙗ͗ко вꙿкоусⷯ ма́ло медоу є͗го.
но̀ поне ꙗ͗ша лю́дє ꙗ͗доу́ще днⷭ҇е коры
сть вра́гъ своⷯ. є͗же ѡ͗бретоша.
ꙗ͗коже нынѣ множа͗ша. ꙗ͗ꙁвы быⷭ҇
въ ͗ноплеменнцѣхъ. ͗ побѣд
ша ͗ноплеменнкы въ д͠нь то́,
мно́гы въ махемѣ ͗ троудша сѧ
лю́дїє ꙁѣло. ͗ събраша сѧ людїє на ко
рысть. ͗ поꙗ͗ша лю́дє ста́да ͗ бꙋ
волы ͗ говѧда. ͗ ꙁаклаша на ꙁемл̀
͗ є͗дѧхоу лю́дє съ кровю. ͗ въꙁвѣ
стша саоу͗лоу гл͠юще. съгрѣш
ша лю́дє г͠в ꙗ͗доуще съ кро́вю.
͗ ре҇ⷱ саоу͗лъ въ гефемъ. првалсте
м семо камыкъ вел́къ. ͗ рее саоу͗
лъ шедꙿше рꙿцте ͗мъ. да прнесе
ть ко́жⷣо своє телѧ сѣмо. ͗ ко́жⷣо
своє ѡ͗вѧ. ͗ да ꙁаколють оу͗ каме
не сего ͗ ꙗ͗дѧть. ͗ не ͗мате съгрѣ
т г͠в. є͗же є͗сте ꙗ͗л съ кро́вїю
͗ прведоша вс̀ людє ко́жⷣо. є͗же
͗мѧ́ше вꙿ рꙋкоу ͗ ꙁакалахꙋ тоу̀. ͗ съ
ꙁда тоу сѐ саоу͗лъ ѡ͗лта́рь г͠в. ͗ ре҇ⷱ
саоу͗лъ вꙿн́демъ въ слѣдъ, ͗нопле
меннкъ но́щю. ͗ хтмъ ͗хъ
до́ндеже ꙁарѧ боу́деть, не ѡ͗ста
вмъ ѿ нхъ мꙋжа. ͗ рѣша, всѧ
бл͠гаа прⷣѣ ꙭма сво͗ма твор.
͗ рее і͗єрѣ прїдемъ ѿсюдꙋ къ б͠гꙋ.
͗ въсꙿпрос саоу͗лъ б͠га. а͗ще велш
м сн́т въ слѣдъ ͗ноплеменн
къ. ͗ предас ѧ в рꙋкы і͗͠льтѧно
мъ. ͗ не ѿвѣща є͗моу въ д͠нь то́.
͗ рее саоу͗лъ прведете семо всѧ
вꙿноукы і͗͠лвы ͗ раꙁоумѣє͗те. ͗

218d
оу͗вѣсте на ко́мъ быⷭ҇ грѣхъ ѡ͗ се д͠нь
ꙗ͗ко ж́въ г͠ь сп͠с ны с͠ны і͗͠лвы. по
неже ꙗ͗ко не ѿвѣща на ͗ѡ͗а͗нафана
с͠на моє͗го. см͠ртю оу͗мреть. ͗ не бѣ
ѿвѣщаю͗щаго ѿ всѣхъ людї і͗͠лвыⷯ
͗ рее саоу͗лъ всѧ́комоу моу́жю і͗͠лвꙋ
вы̀ є͗сте на работоу. ͗ а͗нафанъ с͠нъ
мо́ себе въ работоу. ͗ рѣша лю́дє
къ саоу͗лоу бл͠гоє прⷣѣ собою сътво
р. ͗ рее саоу͗лъ къ людемъ. вы̀ є͗
сте є͗д́но ѧ́ст. ͗ а͗ꙁъ ͗ нафа
нъ с͠нъ мо́ на́ма є͗сть дрꙋгаа ѧсть
͗ па́кы рее саоу͗лъ г͠ б͠же і͗л͠въ. то́
сѐ ꙗ͗ко не ѿвѣща рабоу своє͗моу днⷭ҇е.
͗л моє є͗сть. ͗л а͗нафана с͠на мо
є͗го беꙁаконє. г͠ б͠же і͗͠лвъ въдаⷤ
вѣсть. ͗ а͗ще же л ре́еш на люд
своѧ на і͗͠лѧ беꙁаконє. то̀ да͗ же
вноу ͗ да наслѣдꙋє͗ть. ͗ нафанъ
͗ саоу͗лъ. а͗ лю́д є͗гда ͗ꙁы́доуть
͗ рее саоу͗лъ. въꙁверꙁете жре́бїѧ
на́ мѧ ͗ нафана с͠на моє͗го. є͗гоже
ѡ͗бавть г͠ь да оу͗мреть. ͗ рѣша
людє къ саоу͗лоу. н҇ⷭѣ сѐ до́бръ г͠лъ.
͗ оу͗держа саоу͗лъ люд. ͗ въꙁверго
ша ѡ͗ немъ жре́бѧ. ͗ѡ͗а͗фанѣ с͠нѣ
є͗го. ͗ па́дъ на ͗а͗нафанѣ. ͗ рее са
оу͗лъ къ ͗а͗нафаноу ͗ꙁвѣст м
нынѣ то́ є͗с сътворлъ. ͗ꙁвѣ
ст ми а͗нафанъ ͗ рече вꙿкоу́шь вꙿкꙋ
схъ, ко́нцемъ хорꙋгв своєѧ. ꙗⷤ
в рꙋкоу м ма́ло медоу. ͗ сѐ а͗ꙁъ оу͗м
раю. ͗ рее є͗моу саоу͗лъ. та́ко м
сътвор б͠гъ ͗ с̀ прлож м. єгⷣа
смрътю оу͗мреш днⷭ҇е. ͗ рекоша
людє къ саоу͗лꙋ. а͗ще днⷭ҇е оу͗мръщвѧ
є͗т сѧ. сътвор ꙁна́менє сѐ вел́
ко і͗͠лю. ж́въ г͠ь, а͗ще ѿпа́деть
вла́съ главы є͗го на́ ꙁемлю̀. ꙗ͗ко м́
лость б͠жю сътворть въ д͠нь ѡ͗нъ.
219a
помолша сѧ лю́дє ѡ͗ нафанѣ, ͗ не
оу͗мреть. ͗де саоу͗лъ съ ꙁад ͗нопле
меннкъ. ͗ноплеменнц ͗доша,
въ мѣ́сто своє. ͗ саоу͗лъ па́де ц͠рь
твоват наслѣдоват дѣла въ
і͗͠л. ͗ побѣд ѡ͗кр҇ⷭтъ врагы своѧ въ
а͗маа͗вѣ. ͗ въ с͠нѣхъ а͗мꙿмо́нⷯ. ͗ въ
с͠нѣхъ є͗домлⷯ. ͗ въ є͗фѡ͗рѣ. ͗ въ
цр҇ⷭтвї саванї въ ͗ноплеменнцѣ
хъ. а͗може а͗ще ѡ͗бращаше сѧ, то̀ с͠пса
ше сѧ. ͗ сътвор с́лоу домашнмъ
͗ побѣд а͗малка. ͗ꙁбавль і͗͠льты,
͗ꙁ рꙋкы побѣжⷣаю͗щхъ ѧ. ͗ бѣ́ша
с͠нве саоу͗л ͗а͗нафанъ, ͗ є͗соу. ͗ ме
лхсꙋ. ͗мен дво̏ю дꙿще́рю є͗го. ͗
мѧ же пръво ѡ͗троковц мерева.
͗мѧ дрꙋꙁѣ мелхола. ͗мѧ женѣ є͗
го а͗хноѡ͗ма. дъщ же бѣ а͗ха͗ма
а͗са. ͗мѧ старѣ͗шнѣ воє͗водꙿстѣ.
а͗вернръ. с͠нъ нросъ с͠на блжн
кы саоу͗лѧ. ͗ к́съ ѿц͠ь саоу͗ль. ͗ н́
ръ ѿц͠ь а͗врь. с͠нъ ͗а͗мнь. с͠на а͗в
͗лѧ. ͗ бѣ̀ бра́нь крѣпка на ͗нопле
меннкы всѧ д͠н саоу͗лѧ. ͗ вдѣ
въ саоу͗лъ всѧ̀ моу́жа с͠ны с́лныхъ
͗ всѧ моу́жа с́лныѧ. ͗ събра ⷯ къ
собѣ. ͗ рее само͗лъ къ саоу͗лꙋ, пꙋ
ст мѧ г͠ь помаꙁат тѧ на цр҇ⷭтво
і͗͠лю. ͗ ны́нѣ послоуша гла́са г͠нѧ.
С́це рее г͠ь саваѡ͗фъ. нынѣ ѿмꙿщю
ꙗ͗же сътвор а͗малкъ і͗л͠ю. ꙗ͗коⷤ
стрѣт  на поут въсходѧща ѿ
є͗гпта. ͗ нынѣ ты ͗д побѣд
а͗малка. ͗ а͗рма ͗ всѧ ꙗ͗же соу́
ть є͗го, ͗ не сътворть т ѿ нⷯ
нкто́же несоже. ͗сꙿпроверже
ш  ͗ прокленеш . ͗ всѣмъ сꙋ́
щмъ є͗го не ѿпоустш. ͗ оу͗бь
є͗ш ѿ моужеска полоу ͗ женꙿска
͗ ѿ оу͗ношь до сꙿсꙋщⷯ мле́ко. ͗ ѿ го
219b
вѧдъ до ѡ͗вець. ͗ ѿ вельблꙋдъ до ѡ͗слѧ
тъ. ͗ ꙁаповѣда саоу͗лъ лю́демъ. ͗ стро
ꙗ͗ше ⷯ въ галгалѣхъ. сломꙿ же ͗хъ
бѣ̀ •у͠• тысѧщь по́лкъ. а͗ оу͗днъ
•л͠• ты́сѧщь по́лкъ. ͗ прїде саоу͗лъ
до града а͗малкова. ͗ пота͗ сѧ въ
потоцѣхъ
͗ рее саоу͗лъ къ кнеѡ͗в. ͗д оу͗клон
сѧ ѿ среды а͗малкъ. ͗ не прлага͗
сѧ къ нмъ. ͗ ты̀ бо̀ бѣ сътворлъ
мл҇ⷭть съ с͠нм і͗͠лвы. є͗гда вс ͗схо
жахꙋ ѿ є͗гпта. ͗ оу͗клон сѧ коуне.
ѿ среды а͗малкъ. ͗ꙁб саоу͗лъ а͗ма
лкы. ѿ є͗выфала. даже ͗ до сꙋра.
прⷣѣ лцемъ є͗г́птанъ. ͗ ꙗ͗тъ а͗га
ва ц͠рѧ а͗малкова ж́ва. ͗ всѧ лю́
д а͗мнѧ ͗ꙁб ѡ͗рꙋжє͗мъ. ͗ съ
твор саоу͗лъ ͗ вс лю́дє а͗гага ц͠рѧ
ж́ва. ͗ бл͠гаа ста́дъ ͗ боуволца
͗ ѡ͗дежⷣа. ͗ внограды ͗ всѧ̀ бл͠гаа
͗ не надѣꙗ͗хꙋ сѧ всего того ͗сꙿпровре
щ. ͗ всѧ́ко дѣло потоє оу͗нже
нноє раꙁвергꙋ. ͗ быⷭ҇ г͠лъ г͠нь къ само
͗лꙋ г͠лѧ. ꙁабоу́да ꙁабы мѧ. ꙗ͗ко по
маꙁаⷯ саоу͗ла на цр҇ⷭтво. ꙗ͗ко ѿврат
ꙁа́днⷯ м. ͗ словес м не съблюд.
͗ помышль само͗лъ. въꙁп къ г͠оу
всю̀ но́щь ͗ оу͗тре. ͗ само͗лъ ͗дѧ́
ше на стрѣтенє і͗͠льтѧномъ ꙁа
оу͗тра. ͗ въꙁвѣстша саоу͗лꙋ г͠лю
ще. прблж сѧ само͗лъ въ карм
ль. ͗ сѐ оу͗же по є͗мꙋ роука. ͗ въ
ꙁꙿврат сѧ съ ѡ͗рꙋжє͗мъ въ галга
лы. ͗ прїде само͗лъ къ саоу͗лꙋ. ͗
сѐ то́ самъ въꙁносѧ всесъжⷣеженїа.
къ г͠ꙋ пръвоую корсть. ю͗же вꙁѧ́
ше на а͗малцѣхъ. ͗ събраста сѧ
само͗лъ съ саоу͗ломъ. ͗ рее є͗моу
саоу͗лъ, блв҇ⷭнъ ты г͠в. сътворⷯ
бо̀ всѧ. є͗л́ко г͠ла м г͠ь. ͗ ре҇ⷱ само͗лъ.

219c
то̀ є͗сть гла҇ⷭ ста́дъ сⷯ въ оу͗шю моєю.
гла҇ⷭ говѧжь ͗же а͗ꙁъ слышю. ͗ рее са
оу͗лъ ѿ а͗малка ⷯ прогнахомъ. та́ко
бо̀ сътворша лю́дїє дръжавемъ
ста́домъ ͗ воломъ. ꙗ͗ко пожреть ѧ
г͠в б͠гꙋ своє͗моу. ͗ проаа ра̀сто
т, а͗може хотѧше. ͗ рее само͗
лъ къ саоу͗лꙋ. пожⷣ въꙁвѣщю т
ꙗ͗коже г͠ла г͠ь къ мнѣ г͠ь нощю. ͗ ре҇ⷱ
є͗моу г͠л. ͗ рее само͗лъ къ саоу͗лꙋ.
є͗гда ма́ло быⷭ҇ прѣд нмъ. не вла
стелна л тѧ постав хороугв.
колѣна постав і͗͠лва. ͗ помаꙁа тѧ
г͠ь на цр҇ⷭтво і͗͠лю. ͗ поуст тѧ г͠ь
пꙋтемъ. ͗ рее ͗д, ͗ расто а͗ма
лка, ͗ не помлоу съгрѣшьшаа
прⷣѣ мною. ͗ побѣд сѧ с н́м, до
конѧнїа ⷯ. ͗ пото не послоуша гла́
са г͠нѧ. но̀ оу͗стрѣм сѧ на корысть
пожерт ю. ͗ сътвор лоукавноє
прⷣѣ г͠мъ. ͗ рее саоу͗лъ къ само͗лоу.
ꙁа послоушанїа гла́са людꙿска сътво
рхъ сѐ. ͗ ͗дохъ поутемъ, а͗може
поуст мѧ г͠ь. ͗ прведоⷯ а͗гага ц͠рѧ
а͗малкова. а͗малкы растохъ
͗ поꙗ͗ша лю́дє корыст ста́дныѧ.
͗ боуволы прѣднѧѧ. корыст на
пожренїє прⷣѣ г͠а б͠га на́шего въ га
лгалы. ͗ рее само͗лъ къ саоу͗лоу.
а͗ще бы́ша оу͗го́дна г͠в всѧсъжⷣеже
нѧ жрътвы. неже оу͗слышат
ꙗ͗ко гл҇ⷭа г͠нь. н͠бо (!) є͗же оу͗слы́шат
оу͗не є͗сть жрътвы бл͠гы. ͗ послꙋ
шанїє па́е тоу́ка ѡ͗внѧ. ꙗ͗ко грⷯѣ
ненавстнѣє є͗сть па́е гнѣва не
пра́ведна. немощ ͗ болѣꙁн͗ не
͗сцѣлны наводѧть. ꙗ͗ко оу͗н
жлъ є͗с г͠лъ г͠нь. ͗ оу͗нжть
тѧ г͠ь не ꙁабыт тобѣ ц͠рю въ і͗л
͗ рее саоу͗лъ къ само͗лꙋ. съгрѣшⷯ

219d
ꙗ͗ко престоупхъ сло́во г͠не ͗ г͠лъ тво́.
ꙗ͗ко оу͗боꙗ͗х сѧ людї. ͗ послоушахъ
гла́са ⷯ. ͗ нынѣ в́жь ѡ͗ грѣсѣ моє͗мъ
͗ въꙁꙿврат сѧ съ мною. да покло
нвѣ сѧ г͠оу б͠гꙋ твоє͗моу. ͗ рее са
мо͗лъ къ саоу͗лꙋ. не въꙁꙿвращю сѧ
с тобою. ꙗ͗ко оу͗нжлъ є͗с г͠лъ
мо́. ͗ оу͗нжть тѧ г͠ь не бы́
т тобѣ ц͠рю въ і͗л͠. ͗ ѿврат са
мо͗лъ лце своє. ѿ͗т хотѧ ѿ
него. ͗ ꙗ͗тъ саоу͗лъ ꙁа оу͗скрльє р́
ꙁы є͗го. ͗ съверже ю само͗лъ. ͗ ре҇ⷱ
є͗моу ѿꙗ͗тъ г͠ь црт҇҇ⷭво і͗л͠во, ѿ рꙋ
коу твоєю днⷭ҇е. ͗ да́сть є бл́жне
моу своє͗моу. бл́жьшю тебе па́е
͗ раꙁдѣл сѧ і͗͠ль на дво̀є. ͗ не ѡ͗бра
тть тѧ н̀ покає͗т сѧ ст͠ы і͗͠лвъ.
ꙗ͗ко не ͠лкъ є͗сть покаат сѧ. то̀
то́ бо̀ ꙁапрѣтть, ͗ не боу́деть.
͗ ре́е саоу͗лъ съгрѣшⷯ г͠в. но̀ про
ст мѧ ны́нѣ прⷣѣ старц і͗͠лвы.
͗ прⷣѣ людꙿм мо͗м. ͗ въꙁꙿврат
сѧ съ мно́ю ͗ поклоню сѧ г͠ꙋ б͠гоу тво
є͗мꙋ. ͗ въꙁꙿврат сѧ само͗лъ въ
слѣдъ саоу͗ла. ͗ поклоню сѧ г͠в. ͗
рее само͗лъ, прведѣте м сѣ́
мо а͗гага ц͠рѧ а͗малкова. ͗ прїде
къ немоу а͗гагъ трепеща. ͗ рее а͗га
гъ, ѡ҇͗ горко смръть. ͗ рее саоу͗лъ
къ а͗гагоу. ꙗ͗коже бесѧдꙿства же
ны ѡ͗рꙋжє твоє. та́ко бѣщад
т сѧ въ женаⷯ м͠т твоѧ. ͗ ꙁакла
само́лъ а͗гага прѣдъ г͠мъ въ галга
лѣхъ. ͗ ѿ͗де само́͗лъ въ сармафе
моу. ͗ саоу͗лъ ѿ͗де въ домъ сво́,
въ гаа͗вꙋ. ͗ не прлож само͗лъ
к томоу в́дѣт саоу͗ла, до д͠н
смрът є͗го. ͗ плакаше сѧ само
͗лъ по саоу͗лѣ. ͗ помѧноу г͠ь ꙗ͗ко
цр҇ⷭтвова саоу͗лъ въ і͗л͠. ͗ ре́е г͠ь

220a
къ само͗лоу. доколѣ ты пла́еш
по саоу͗лѣ. а͗ꙁъ оу͗нжⷯ  црт҇ⷭво
ват є͗мꙋ въ і͗л͠. ͗ ре҇ⷱ ͗сполн с̀
ро̀гъ ма́сла. ͗ пре͗д поущю тѧ ко
͗є͗сею въ вфлеѡ͗мъ. ꙗ͗ко оу͗ꙁрⷯѣ
въ сн͠ѣхъ є͗го собѣ ц͠рѧ. ͗ рее само
͗лъ, како ͗дꙋ ͗ оу͗слы́шт мѧ
ц͠рь саоу͗лъ, ͗ оу͗бїєтꙿ мѧ. ͗ рее г͠͠͠ь
оу͗нцю волоую по͗м в рꙋцѣ с̀. ͗ пр
вед пожрет г͠в. ͗ пршеды прꙁо
в ͗ѡ͗сѣѧ ͗ с͠ны є͗го на жрътвоу, а͗ꙁъ
т покажю ꙗ͗же сътворш. ͗ по
мажеш є͗гоже т рекоу. ͗ сътво
р само́͗лъ всѧ̀ є͗л́ка г͠ла є͗моу г͠ь. ͗ пр
͗де въ вфлеѡ͗мъ. ͗ оу͗жасоша сѧ
ста́рц гра́да. въ оу͗стрѣтенє є͗мꙋ
рѣша, м́ръ вꙿходоу твоє͗мꙋ ѡ͗ проꙁо
рлве. ͗ рее въ м́рѣ пожрет г͠в, ͗
прїдохъ ѡ͗с͠тт сѧ. ͗ въꙁвесел
те сѧ съ мною днⷭ҇е ͗ ѡ͗с͠тте ͗ѡ͗сеѧ
͗ с͠ны є͗го. ͗ прꙁва ⷯ на жрътвꙋ. ͗
быⷭ҇ є͗гда вꙿн́де ͗хъ, ͗ вдѣ є͗ла͗ва
реенны (!). ͗ прѣдъ г͠мъ помаꙁанкъ
є͗го. ͗ рее г͠ь къ само͗лꙋ, не ꙁр̏ на л
цѣ є͗моу, н на ѡ͗быа велества
є͗го. ꙗ͗ко оу͗нжхъ . ꙗ͗коже бо̀
є͗гоже не в́дть ͠лкъ. в́дть б͠ъ
ꙗ͗ко ͠лкъ ꙁр̏ть на лце. а͗ б͠гъ в́д
ть въ срⷣц. ͗ прꙁва ͗ѡ͗сеѧ а͗мна
дава. ͗ прїде прѣдъ лцемъ само́
͗лемъ. ͗ рее н сего ͗ꙁбꙿра г͠ь, ͗ пр
веде ͗ѡ͗се, семеѧ. ͗ рее н всѣмъ
͗ꙁбꙿра г͠ь. ͗ прведе ͗є͗сѣ всю •ꙁ͠•
сн͠въ сво прⷣѣ і͗͠лѧ. ͗ рее само͗лъ
къ ͗є͗сею. не ͗ꙁбꙿра г͠ь вс́хъ. ͗ ре́е
само͗лъ къ ͗є͗сею, нѣсть л оу͗же
дѣтї. ͗ рее ͗є͗сѣ. є͗ще є͗сть є͗д
нъ ма́лъ. ͗ се́ пасеть на пажт
͗ рее само͗лъ къ ͗є͗сѣю. поуст
͗ првед , ꙗ͗ко не ͗мамъ нарещ.

220b
а͗ще то́тъ не прїдеть сѣмо. ͗ посла
въ въведе , то́ тъ е́рменъ бѣ. до́
брыма ꙭчма ͗ б͠лгъ въꙁоромъ г͠в.
͗ рее г͠ь къ само͗лꙋ, въстан пома
ж дв͠да ꙗ͗ко бл͠гъ є͗сть. ͗ прїатъ
само͗лъ ро́гъ ма́сла. ͗ помаꙁа є͗го
по сред бра́тїа є͗го. ͗ ношаше сѧ
д͠хъ г͠нь надъ дв͠домъ, ѿ д͠н то
го ͗ вы́ше. ͗ въставъ само́͗лъ ѿ
͗де въ сармафемꙋ. ͗ д͠хъ г͠нь ѿстꙋ
п ѿ саоу͗ла. ͗ давлѧше  дꙋ́хъ не́
сты ѿ г͠а. ͗ рекоша ѡ͗троц саоу͗
л к немоу. сѐ нынѣ д͠хъ лоукавъ
давть тѧ ѿ г͠а. да ͗доуть н͠нѣ
ра́б тво прⷣѣ тобою. ͗ въꙁы
щꙋть г͠ꙋ на́шемꙋ. моу́жа вѣдꙋ
щ пѣт въ гоу́сл. ͗ боу́деть въ
негдаже дꙋхъ лоукавъ на тобѣ.
͗ поє͗ть въ гꙋсл своѧ. ͗ б͠лго т
бꙋдеть. ͗ поко͗ть тѧ. ͗ рее са
оу͗лъ къ ѡ͗трокомъ сво͗мъ. в́
дѣсте л кол моу́жа пра́во пою͗
ща. ͗ въведосте  къ мнѣ. ͗ ѿ
вѣща є͗моу є͗днъ ѡ͗трокъ є͗го. сѐ
ны́нѣ в́дѣхъ с͠на ͗є͗сѣѡ͗ва ͗ꙁꙿ в
флеѡ͗ма. ͗ то́ вѣды пѣнє. ͗
моу́жь раꙁꙋмѣны. ͠лкъ бо́рецъ.
͗ моу́жь мꙋдръ въ словес. ͗ мꙋ́
жь бл͠гъ в́дѣнїємъ. ͗ г͠ь с н́мъ.
͗ посла саоу͗лъ ве́стнкы къ ͗ѡ͗сѣ
ѡ͗в г͠лѧ. поуст ко мнѣ с͠на своє͗го
давы́да. ͗же є͗сть оу͗ стада твоє͗го.
͗ въꙁемъ ͗ѡ͗сѣ бремѧ хлѣбъ. ͗
мѣхъ вна. ͗ коꙁлѧ ѿ ко́ꙁъ є͗д́но.
͗ посла рꙋкою дв͠довою с͠на своє͗го,
къ саоу͗лꙋ. ͗ прⷣѣста прѣд нмъ.
͗ въꙁлюб є͗го ꙁѣло. ͗ быⷭ҇ є͗мꙋ но
сѧ ѡ͗рꙋжє є͗го. ͗ поуст саоу͗лъ
къ ͗ѡ͗сѣє͗в г͠лѧ. прѣдста ны́
нѣ дв͠дъ прⷣѣ мною. ꙗ͗ко ѡ͗брѣте

220c
блгⷣть прⷣѣ ꙭма мо͗ма. ͗ быⷭ҇ сꙋ
щю д͠хꙋ не́стоу въ саоу͗лѣ. прїємъ
дв͠дъ рꙋкама гоусл ͗ поꙗ͗ше. ͗ ѿ
дохноу саоу͗лъ. ͗ бл͠го є͗моу быⷭ҇. ͗ ѿ
стоуп є͗моу дꙋхъ не́сты
͗ събраша сѧ ͗ноплеменнц на бра
нь. ͗ събраша сѧ въ сокхотѣ і͗оу͗дѣ
͗стемъ. ͗ вꙿндоша срѣд сокхота.
͗ по сред ꙁка є͗фермена. ͗ саоу͗лъ
͗ моу́ж і͗͠л, събраша сѧ въ оу͗до
лъ. ͗ ѿтоудꙋ строꙗ͗хоу сѧ на́ бра
нь. ͗ꙁыт протвꙋ ͗ноплеменн
комъ. а͗ ͗ноплеменнц стоꙗ͗хоу
на горѣ ѡ͗собѣ. ͗ трꙋбѧ́щї межⷣꙋ
͗м бѧ́хꙋ. ͗ꙁыде моу́жь с́ленъ ͗
с по́лкъ ͗ноплеменнь. ͗мѧ є͗мꙋ
голїадъ. є͗ньгефнъ. высота же
є͗го бѣ •д͠• лакотъ, т̀ пѧт. ͗
шеломъ медѧнъ на главѣ є͗мꙋ. ͗ бръ
н а͗кы оу͗ж ͗ꙁвты вꙿ нѧ́же ѡ͗блъ
енъ бѣꙗ͗ше. ͗ сло бронь є͗го пѧ́
ть ты́сѧщь мѣръ. мѣд ͗ желеꙁъ
͗ понож мѣдѧны, ве́рхꙋ го́лен є͗
го. ͗ щ́тъ мѣдѧнъ на плещю є͗го.
͗ ко́пє є͗го в рꙋкоу є͗го. а͗кы вода
ѡ͗щенно блещаще сѧ. ͗ соулца
є͗го •ѕ͠• со́тъ мѣ́ръ желеꙁъ въ
не. ͗ носѧ ѡ͗рꙋжє є͗го, прѣдъ
͗дѧше прѣд нмъ. ͗ ста́въ въꙁо
п прѣдъ воє͗водам і͗͠лвы. ͗
рее ͗мъ пото шелъ є͗сть ͗ попꙋ
щаю͗ще на́ брань протвꙋ на́мъ
нѣсмь л̀ а͗ꙁъ ͗ноплеменнкъ. ͗
вы ждове съ саоу͗ломъ ͗ꙁбрте
собѣ моу́жа ͗ да сндѣве сѧ. ͗ а͗ще
въꙁможет сѧ съ мною бра́т
͗ доволѣє͗тꙿ м. то̀ боу́демъ мы
ва́мъ ра́б. а͗ще л а͗ꙁъ въꙁмогꙋ
ѡ͗долѣт боу́дѣте вы на́мъ ра́
б. ͗ поработає͗те на́мъ. ͗ рее
220d
͗ноплеменнкъ. се а͗ꙁъ оу͗нжⷯ
по́лкъ і͗͠лвъ въ д͠нешнї д͠нь. дад́
те м моу́жа ͗ поборет сѧ съ мною,
є͗днъ. ͗ слыша саоу͗лъ ͗ ве́сь і͗͠ль
г͠лы ͗ноплеменнѧ. ͗ въꙁбоꙗ͗ша
сѧ ꙁѣло. ͗ рее дв͠дъ къ саоу͗лꙋ. да
не оу͗жасає͗т сѧ срⷣце г͠оу моє͗моу ѡ͗
семъ. но̀ да ͗деть ра́бъ тво́. ͗
поборет сѧ съ ͗ноплеменнкомъ
с́мъ. ͗ рее саоу͗лъ къ дв͠дꙋ, не мо́
жеш ͗т къ ͗ноплеменнкꙋ, ͗
бра́т сѧ с н́мъ ꙗ͗ко дѣтескъ є͗с.
͗ то́ моу́жь бо́рець є͗сть ѿ оу͗ност
своєѧ. ͗ рее дв͠дъ къ саоу͗лꙋ. є͗гда
пасѧхъ а͗ꙁъ ра́бъ тво́ ѿц͠а своє͗го
ста́да. ͗ є͗гда прхожⷣаше ле́въ ͗л
медведца. ͗ въꙁмаше ѡ҇͗вца ѿ
ста́да. ͗ текъ въ слѣдъ є͗ѧ ͗ пора
жю . ͗ сторъгнѧхъ ѿ оу͗стъ є͗го
͗ а͗ще въсꙿпротвлѧше м сѧ. то̀
є͗мъ ꙁа гортань є͗го раꙁбваⷯ ͗ оу͗мръ
щвѧхъ , ͗ лꙿва. ͗ медведцю ра́
бъ тво́. ͗ боу́деть ͗ноплеменн
къ се́ бес помо́щ ꙗ͗ко ѡ͗на. не ͗дꙋ
л ͗ поражю . ͗ ѿ͗моу днⷭ҇е поноше
нє і͗͠лво. понеже непокоренны
се́ сь, оу͗нж повелѣнѧ б͠га і͗͠ле
ва. ͗ рее дв͠дъ г͠, ꙗ͗ко ͗ꙁѧтъ ͗ꙁо
оу͗стъ лва, ͗ ѿ рꙋкоу медведю.
ты̀ ͗ꙁм мѧ ѿ роукоу ͗ноплеменн
ѧ сего непокорваго. ͗ рее дв͠дъ
саоу͗лъ двⷣвї ͗д боу́д г͠ь с тобою. ѡ͗бле
е саоу͗лъ дв͠да ѡ͗дежⷣею шеломъ мѣ
дѧнъ въꙁлож на главоу є͗го. ͗ пре
поꙗ͗са дв͠да ѡ͗рꙋжє͗мъ є͗го. верхꙋ
ѡ͗дежⷣа є͗го. ͗ трꙋд сѧ двⷣъ похожь сѣ
мо ͗ ѡ͗вамо. ꙗ͗ко множество бѣ
ѡ͗рꙋжѧ на немъ. ͗ рее дв͠дъ къ
саоу͗лꙋ. не могоу ͗т въ ѡ͗рꙋжї
семъ. ꙗ͗ко нѣсмь ѡболꙿ къ є͗го. ͗

221a
вꙿꙁѧ́ша ѿ него ѡ͗рꙋжѧ. ͗ вꙿꙁѧ двдъ пал
цю свою в роукꙋ свою. ͗ ͗ꙁбꙿра собѣ •е͠•
ка́менї ѿ потока до́бръ. ͗ вꙿлож
въ тоболець па́стырꙿскы ͗же носѧ
ше, ͗ пра́щею ͗мы въ рꙋцѣ своє.
͗ ͗де къ моу́жев ͗ноплеменнкоу.
͗дѧ́ше ͗ноплеменнкъ ͗ды на по
бѣдоу къ дв͠дꙋ. ͗ носѧ ѡ͗роужє є͗го
прѣдꙿ н́мъ ͗дѧ. ͗ вдѣвъ голїадъ
дв͠да оу͗готов сѧ. ͗ смотрївъ до́
брѣ ꙭма. ͗ в́дѣ ꙗ͗ко дѣтескъ,
бѧше ͗ ре҇ⷱ ͗ноплеменꙿнкъ, къ двⷣꙋ
та́ковъ же л є͗смь а͗ꙁъ а͗кⷪꙿже. ͗ ты пꙿсе.
да ͗ꙁлаꙁш протвоу мене с па́лце
ю, ͗ ка́менїемъ. н̀ но съ рꙋкама сво
͗ма то́кмо. ͗ проклѧтъ ͗ноплеме
ннкъ дв͠да ͗долы сво͗м. ͗ рее ͗
ноплеменнкъ дв͠дꙋ. ͗д на́ мѧ ͗ да́
мъ пло́ть твою пт́цамъ нбн҇ⷭымъ
͗ ѕвѣремъ ꙁемнымъ. ͗ рее дв͠дъ къ
͗ноплеменнкꙋ. ты̀ ͗деш на мѧ,
въ ѡ͗рꙋжї ͗ въ бронѧⷯ съ щтомъ.
а͗ꙁъ же ͗дꙋ на́ тѧ въ ͗мѧ б͠га саваѡ͗
фа. б͠га наставнка і͗͠лва, є͗гоже
оу͗нж днⷭ҇е. ͗ предад тѧ ͗мать
днⷭ҇е въ рꙋцѣ мо. ͗ ѿ͗моу главоу твою
ѿ тебе. ͗ дамъ тѣ́ло твоє ͗ теле
са твоє͗го по́лка ͗ноплеменнѧ въ
се́ д͠нь, пт́цамъ нб҇ⷭнымъ, ͗ ѕвѣ
ремъ ꙁемнымъ. ͗ раꙁꙋмѣє͗ть всѧ
ꙁемлѧ̀, ꙗ͗ко то̀ є͗сть б͠гъ і͗л͠въ. ͗ ра
ꙁꙋмѣє͗ть всѧ ꙁемлѧ̀ ꙗ͗ко н ѡ͗рꙋж
є͗мъ н бронѧм сп͠сає͗ть г͠ь. ꙗ͗ко г͠нѧ
є͗сть бра́нь с̀. ͗ предасть вы̀ г͠ь в рꙋ
кы ва́ша. ͗ въставъ ͗ноплеменн
къ. ͗дѧше на срѣтенє дв͠дꙋ. ͗ про
стеръ дв͠дъ роукоу свою въ тоболецъ.
͗ вꙁѧ́тъ ͗ꙁ него ка́мень є͗д́нъ. ͗ вло́
жь въ пращю. ве́ргъ оу͗раꙁ ͗нопле
меннка въ лцѣ. ͗ ньꙁѧше камень

221b
подлъгъше лома въ лце є͗го. ͗ па́де
на лц своє͗мъ н́ць на́ ꙁемл̀. ͗ те
е дв͠дъ ста надꙿ нмъ. ͗ пр͗мъ ѡ͗рꙋ
жє ͗ оу͗мрътв . ͗ ѿсѣе главоу
є͗го. ͗ в́дѣвше ͗ноплеменнц, ꙗ͗ко
оу͗мрътв сѧ с́лны ⷯ, ͗ бѣжаша.
͗ въсташа моуж і͗͠лв і͗оу͗дн. ͗
въсꙿклцаша. ͗ гна́ша въ ꙁад до мѣ
ста гефова. ͗ до вратъ а͗сколонь. ͗
падоша ꙗ͗ꙁвам ͗ноплеменнц.
͗ поуст (!) до вратъ гефова. ͗ до а͗ка
рона. ͗ въꙁꙿвратша сѧ моу́ж і͗͠ле
в. оу͗вергше͗ сѧ ͗ноплеменнкъ.
͗ꙁб́вше полкы ⷯ, ͗ вꙁѧ́тъ дв͠дъ гла
воу ͗ноплеменню. ͗ вꙿнесе ю въ
і͗єрл҇ⷭмъ. ͗ ѡ͗рꙋжѧ є͗го полож на
телѣ є͗го. ͗ ͗ꙁдоша дв͠дов лкоу
ю͗ще на стрѣтенє дв͠дово. ѿ всего
гра́да і͗͠лва, въ тмꙿпанѣхъ, съ ра́
достю съ гоу́сльм. ͗сходѧхоу же
ны лкоствꙋю͗ще ͗ гл͠юще. побѣд
саоу͗лъ съ ты́сѧщем сво͗м. дв͠дъ
съ тмам сво͗м. ͗ раꙁꙿгнѣва сѧ
саоу͗лъ. лоукав бо̀ ꙗ͗в́ша сѧ г͠л
прⷣѣ ꙭма саоу͗лма, ѡ͗ словес се́
мъ. ͗ рее саоу͗лъ двⷣ. собѣ поꙗ͗лъ є͗с
тꙿмоу, а͗ мнѣ да́лъ є͗с ты́сѧщꙋ. ͗
бѣ пострѣкає͗мъ саоу͗лъ дв͠домъ. ѿ
д͠не того. ͗ по томъ. ͗ быⷭ҇ ѿ оу͗тре
шнѧго д͠не. ͗ нападе д͠хъ лоукавы
на осоу͗ла (!) ѿ г͠а. ͗ прорцаше посред
домоу є͗го. ͗ дв͠дъ поꙗ͗ше ꙗ͗коже по
всѧ д͠н. ͗ ко́пє в рꙋкоу саоу͗лю. ͗
въꙁемъ ко́пє саоу͗лъ ͗ рее. поражю
дв͠да на стѣнѣ. ͗ оу͗клон сѧ дв͠дъ
ѿ лца є͗го. ͗ оу͗боꙗ͗ сѧ саоу͗лъ ѿ л
ца двⷣа. ͗ постав въ ѡ͗бласт своє
ты́сѧщнка. ͗схожаше вꙿхожа
ше прѣдъ людм. ͗ бѣ дв͠дъ въ
всѣхъ поутехъ сво͗хъ съмыслѧ.
221c
͗ г͠ь бѣ с н́мъ. ͗ вдѣ саоу͗лъ, ꙗ͗ко то
тъ смы́слть ꙁѣло. ͗ соумнѧше
сѧ ѿ лца є͗го. ͗ ве́сь і͗͠ль ͗ оу͗да, лю
блѧхꙋ дв͠да. ꙗ͗ко то́ въсхожаше
͗ ͗схожаше прⷣѣ лцемъ всхъ лю
дї. ͗ въꙁлюб мелхода дꙿщ саоу͗ло
ва. давыⷣ въꙁвѣст саоу͗лꙋ. ͗ оу͗го́
дна быⷭ҇ прⷣѣ ꙭ͗ма є͗го сло́во то. ͗
рее саоу͗лъ да́мъ є͗мꙋ. ͗ боу́деть є͗
моу на съблаꙁноу. ͗ бѣ на саоу͗лѣ роу
ка ͗ноплеменнѧ. ͗ ꙁаповѣда
саоу͗лъ ѡ͗трокомъ сво͗мъ г͠лѧ. ръц́
те велм двⷣ гл͠юще. сѐ ц͠рь хо́щеть
ꙁа тѧ дꙿще́рь да́т. ͗ вс̀ ѡ͗троц лю
бѧть тѧ. ͗ ты въꙁѧт сѧ цр͠в. ͗
повѣдаша ѡ͗троц саоу͗лов. въ оу͗ш
дв͠довѣ г͠лы с́ѧ. ͗ рее дв͠дъ. а͗ще ꙗ͗вѣ
є͗сть прⷣѣ ꙭма ва́шма. є͗же въ
ꙁѧтт сѧ цр͠в. а͗ꙁъ є͗см моу́жь
см́ренъ, а͗ не сла́венъ. ͗ въꙁвѣст
ша ѡ͗троц саоу͗лꙋ, с̀ словеса ꙗ͗же г͠ла
дв͠дъ. ͗ рее саоу͗лъ, рꙿц́ ты дв͠дов
не велть ц͠рь на оу͗тьство въвест
͗ноплеменнка. кра́єнеѡ͗брѣꙁана
на ѿмꙿще́нїє врагомъ цр͠вымъ. ͗ саоу͗
лъ мыслѧше вда́т дв͠да вꙿ роуцѣ ͗но
племѐннкомъ. ͗ въꙁвѣстша ѡ͗
троц саоу͗л двⷣ г͠лы с́ѧ. оу͗го́дна
бы́ша словеса с̀ прⷣѣ ꙭма дв͠довы
ма. ꙗ͗ко вꙁѧт сѧ цр͠в. ͗ въста
въ дв͠дъ ͗де са́мъ ͗ моу́жє є͗го с н́мъ
͗ оу͗бша ͗ноплеменнкъ •р͠• мꙋжь
͗ прнесоша кра́єѡ͗брѣꙁанє ⷯ цр͠в
͗ вꙿда є͗моу мелхалоу дꙿще́рь свою же
нѣ. ͗ вдѣвъ саоу͗лъ ꙗ͗ко г͠ь є͗сть съ да
выдомъ. ͗ ве́сь і͗͠ль любть . ͗ пр
лож любт дв͠да ѿто́ле. ͗ г͠ла са
оу͗лъ къ а͗нафаноу сн͠оу своє͗моу. ͗
къ всѣмъ ѡ͗трокомъ сво͗мъ, да
оу͗мръщвѧть дв͠да. ͗ѡ͗а͗нафанꙋ
221d
же сн͠оу саоу͗ловоу, оу͗го́денъ боу́деш
дв͠дꙋ бѧ́ше ꙁѣло. ͗ въꙁвест ͗ѡ͗а͗
нафанъ дв͠дꙋ г͠лѧ. ѿц͠ь мо́ саоу͗лъ
͗щеть оу͗бт тѧ. съхран сѧ оу͗
бо̀ оу͗тро ꙁаоу͗тра. ͗ сꙿкры́͗ сѧ ͗ сѧ
д въ сꙿкровщ. ͗ а͗ꙁъ ͗ꙁдоу ͗ ста́
ноу молѧ сѧ ѿц͠ꙋ своє͗моу на селѣ. ͗
деже а͗ще ты̀ боу́деш. ͗ а͗ꙁъ г͠лю ѡ͗
тобѣ ѿц͠ꙋ своє͗мꙋ. ͗деже а͗ще боу
деш въꙁвѣщю т. г͠ла ͗ѡ͗нафа
нъ ѡ͗ дв͠дѣ бл͠гаа. къ саоу͗лоу ѿц͠оу сво
є͗моу. ͗ рее къ немоу є͗гда съгрѣш
ѡ͗ ц͠рю рабъ тво́ дв͠дъ. но̀ мню ꙗ͗ко
не съгрѣш нмꙿже. ͗ дѣла бо̀ всѧ
бл͠га є͗го соу́ть ꙁѣло. ͗ полож д͠шю
свою въ рꙋкоу є͗го. ͗ побѣд ͗нопле
меннка. ͗ сътвор г͠ь спн҇ⷭє вел́
ко. ͗ ве́сь і͗͠ль порадова сѧ. ͗ пото
съгрѣш въ кровь неповннꙋ. ͗ оу͗
бт велѧ дв͠да всоу́є. ͗ послоуша
въ саоу͗лъ гласа а͗нафамлѧ. ͗ клѧ́
т сѧ саоу͗лъ г͠лѧ, ж́въ г͠ь ꙗ͗ко не оу͗
мреть. ͗ прꙁва а͗нафанъ дв͠да.
͗ въꙁвѣст є͗моу всѧ̀ г͠лы с́ѧ. ͗ въ
вед а͗нафанъ дв͠да къ саоу͗лꙋ. ͗ бѣ
прѣд нмъ до оу͗тра ͗ до третїаго
д͠не. ͗ прлож сѧ бра́нь бы́т
на саоу͗ла. ͗ крѣп сѧ дв͠дъ ͗ побѣ
д ͗ноплеменнкы. ͗ꙁб ѧ ꙗ͗ꙁвою
вел́кою ꙁѣло. ͗ бѣжаша ѿ лца є҇ⷢ
͗ быⷭ҇ доу́хъ лоукавъ на саоу͗лѣ. ͗ то́
вꙿ домоу своє͗мъ поваа. ͗ ко́пє
в рꙋцѣ є͗го. ͗ дв͠дъ поѧ въ гоусл своѧ.
͗ ͗скааше саоу͗лъ раꙁб́т, ͗ пр
ꙁва дв͠да. ͗ ѿстоуп дв͠дъ ѿ лца
саоу͗лѧ. ͗ ѿб прꙁда̀нє ѿ стѣ
ны. ͗ дв͠дъ ѿшедъ сп͠се сѧ. ͗ бы
въ но́щь тꙋ, ͗ поуст саоу͗лъ ве́
стнкы въ домъ дв͠довъ стрѣщ
є͗го, да  оу͗бью͗ть протвꙋ свѣтꙋ

222a
͗ въꙁвѣст дв͠дъ мелхола жена є͗го,
гл͠ющю. а͗ще не сп͠сеш д͠ша своєѧ но́
щю с́ю. то̀ оу͗тро ра́но оу͗мреш. ͗
съвѣс мелхола дв͠да ѡ͗ко́нцемъ. ͗ ͗де
бѣжа сп͠се сѧ. ͗ прїатъ мелхола но́вопо
требтелнаа, ͗ полож на ѡ͗дрѣ. ͗
платы же полагааше є͗моу на главѣ.
͗ покры ѧ р́ꙁам. ͗ поуст саоу͗лъ
слоугы да ͗моу́ть дв͠да. ͗ гл͠аша ѡ͗
бьстоупте . ͗ поуст къ дв͠доу
г͠лѧ. ͗ прнесете  на ѡ͗дрѣ къ мнѣ
да  оу͗мръщьвлю. ͗ прїдоша слꙋгы
͗ се но́вапогребателнаа на ѡ͗дрѣ. ͗
оу͗броусъ ͗же на главѣ є͗го. ͗ рее саоу͗
лъ къ мелхолѣ, то сѐ та́ко помысл
ла є͗с. ͗ ѿпоустла є͗с врага моє͗го.
͗ гонеꙁе мено (!). ͗ рее мелхола саоу͗лов.
са́мъ м рее ѿпоуст мѧ. а͗ще л то̀
побью тѧ. ͗ дв͠дъ бѣжавъ сп͠се сѧ
͗ ͗де дв͠дъ къ само͗лꙋ въ сармафемоу.
͗сповѣда є͗моу всѧ є͗л́ко є͗моу сътво
рлъ саоу͗лъ. ͗ ͗доста дв͠дъ ͗ само͗
лъ, ͗ сѣдоста на соудщ въ а͗рамѣ.
͗ въꙁвѣстша саоу͗лꙋ гл͠юще на соу
дщ въ а͗рамѣ. ͗ посла саоу͗лъ слоу
гы ͗ ꙗ͗тъ дв͠да. ͗ вдѣша съборъ
пр҇ркъ. ͗ само́лъ стоꙗ͗ше высоко
над нм. ͗ быⷭ҇ на слоугаⷯ саоу͗лхъ
д͠хъ б͠жї. ͗ наѧша прорцат. ͗
въꙁвѣстша саоу͗лꙋ. ͗ поуст дрꙋ
гыѧ слоугы. ͗ прорцаша наѧша
͗ т. ͗ прлож саоу͗лъ поустт
слоугы третїаѧ. ͗ наѧша ͗ т
прорцат. ͗ раꙁꙿгнѣва сѧ гнѣво
въ вел́кымъ саоу͗лъ. ͗ де ты (!) са́
мъ ͗ то́ въ сармафемꙋ. ͗ прїде
до кла́дѧꙁѧ вел́кого. є͗же є͗сть
сефнъ. ͗ въсꙿпрос саоу͗лъ рее, кдѣ
є͗сть само͗лъ ͗ дв͠дъ. ͗ рѣша сѐ та
є͗ста въ нафꙿѳѣ. є͗же въ фаамѣ (!).

222b
͗ быⷭ҇ ͗ на то́мъ д͠хъ б͠жї. ͗де ͗ды
прорцааше, до́ндеже протвоу є͗мꙋ
въ нафѳꙋ ꙗ͗же въ раамѣ. ͗ съвлее сѧ
р́ꙁъ своⷯ. ͗ прорцаше прѣдꙿ нм
ве́сь д͠нь то́ ͗ всю̀ но́щь. того рад
г͠лаа͗хꙋ, а͗ще саоу͗лъ є͗сть въ пр҇рцѣⷯ
͗ ѿ͗де дв͠дъ ͗ꙁ нафѳавы, ꙗ͗же въ
раамѣ. ͗ прїде къ ͗нафаноу. ͗ ре҇ⷱ
то̀ сътворхъ, ͗ то̀ є͗сть непра́вⷣа
моѧ. ͗ то̀ съгрѣшхъ прѣдъ ѿц͠е
мъ тво͗мъ. ͗щеть д͠ша моєѧ. ͗
рее є͗моу а͗нафанъ. н оу͗бо ͗маш
оу͗мрет. сѐ оу͗бо̀ не ͗мать сътво
рт ѿц͠ь мо́ гла́са вел́ка. ͗л
глаго́ла ма́ла. ͗ не ѿкры́є͗ть оу͗ха мо
є͗го. ͗ то̀ ꙗ͗ко съкрыє͗ть ѿц͠ь мо́
ѿ мене. г͠лъ се́ не боу́д сѐ. ͗ ѿвѣ
ща дв͠дъ а͗нафаноу, рее свѣды вѣ
сть ѿц͠ь тво́. ꙗ͗ко ѡ͗брѣтъ ра́до
сть прѣдъ ꙭма тво͗ма. ͗ ре҇ⷱ
да не раꙁꙋмѣє͗ть сего̀ ͗а͗нафанѣ. то̀
оу͗бо̀ ͗щете. ͗ то́кмо жвъ г͠ь ͗ ж
ва д͠ша твоѧ. ꙗ͗коже бо̀ рее ͗сполн
те сѧ межⷣꙋ мно́ю. ͗ межⷣю ѿц͠мъ
тво͗мъ до смрът. ͗ рее а͗нафа
нъ къ дв͠дꙋ, то̀ смы́шлѧє͗ть д͠ша
т ͗ сътворю т. ͗ рее дв͠дъ а͗нафа
ноу. сѐ ны́нѣ межⷣоумѣсѧьє є͗сть
оу͗тро а͗ꙁъ сѣдъ не сѧдꙋ съ ц͠рмъ не ꙗ͗
ст. ͗ постгоша мѧ ͗ съкрыю͗ сѧ.
на пол до́ веера третїаго. є͗гда на
блюда́а мѧ наблюдеть. ѿц͠ь тво́
͗ рееть ѿметаю͗ сѧ. ѿвержет сѧ
мене дв͠дъ. ͗ ͗де въ вфлеѡ͗мъ гра́
дъ сво́. ꙗ͗ко жрътва д͠н. ͗ тоу
всѣмъ колѣномъ. а͗ще же л сѐ рее
ть, бл͠гъ м́ръ рабоу твоє͗моу. а͗ще
л то̀ ѿвѣщає͗ть т ͗ раꙁꙋмѣ.
ꙗ͗ко съверш сѧ ꙁло́ба ѿ него. ͗ съ
твор мл҇ⷭть съ рабомъ сво͗мъ,

222c
ꙗ͗ко ꙁавѣтъ г͠нь въвелъ є͗с раба сво
є͗го съ собою. с̀ а͗ще є͗сть непра́вда
вꙿ рабѣ твоє͗мъ. поб́ мѧ ты са́мъ.
͗ къ ѿц͠ꙋ своє͗моу пото ведеш мѧ
та́мо. ͗ рее ͗ѡ͗нофанъ. нѣ мн с̀
ꙗ͗ко а͗ще раꙁꙋмѣѧ раꙁоумѣю. ꙗ͗ко
а͗ще сконѧ сѧ ꙁло́ба ѿц͠а моє͗го є͗же
прїт къ тобѣ, та́ко т а͗ꙁъ, ͗
гра́дъ тво́ тобѣ въꙁвѣст. ͗
рее дв͠дъ къ ѡ͗нофаноу. кто̀ въꙁвѣ
сттꙿ м. а͗ще въꙁвѣщає͗тꙿ м
ѿц͠ь тво́ ѕлѣ. ͗ рее ѡ͗нофанъ къ
дв͠дꙋ. ͗д пребоуд на селѣ. ͗ прї
дꙋть дрꙋꙁ на село. ͗ рее а͗нафа
нъ къ дв͠дꙋ. г͠ь б͠гъ і͗͠лвъ вѣсть
ꙗ͗ко не соужⷣю ѿц͠ꙋ моє͗моу до дрꙋ
гаго лѣта ͗ до третїаго. ͗ сѐ бл͠го є
же ѡ͗ дв͠дѣ. ͗ не ͗мамъ поуст
т къ тобѣ на поле. с́ же сътво
р г͠ь ͗а͗нафаноу. ͗ дрꙋгаа прло
жь. ͗ ѿмоу ꙁла́а ѿ тебе. ͗ ѿкрыю
оу͗хо твоє. ͗ ͗деш въ м́ръ. ͗ бꙋ
деть г͠ь с тобою. ꙗ͗коже бѣ̀ съ ѿц͠е
мъ мо͗мъ. ͗ а͗ще же м є͗ще ж́
воу соу́щꙋ. сътвор съ мною м͠ло
сть г͠ню. ͗ а͗ще см͠ртю оу͗мроу
͗ ѿ͗меш млⷭ҇т твоѧ ѿ домꙋ
твоє͗го въ вѣкы. ͗ боу́деть є͗гда
ѿ͗меть б͠гъ врагы дв͠двы. кого
жⷣо ѿ лца ꙁемл̀. да ѡ͗брѧщет сѧ
͗мѧ а͗нафамле. въ домоу двⷣѣ.
͗ꙁщеть г͠ь врагы двⷣы. ͗ прлож
а͗нафанъ клѧт сѧ двⷣ, ꙗ͗ко въ
ꙁлюб д͠ша любѧщма сѧ ͗ма.
͗ рее є͗моу а͗нафанъ. оу͗тро є͗сть
срѣдомѣсѧьє. ͗ посѣтть ͗ по
блюдеть тебе, сѣданє твоє
͗ оу͗тро є͗ще поблюдеть. ͗ веде
тѧ на мѣсто твоє. ͗деже кры
ꙗ͗ше сѧ та́мо. а͗ въ д͠нь дѣланїє,

222d
͗ сѧдеш пр градѣ ѡ͗номъ. ͗ а͗ꙁъ оу͗
строю ѡ͗роужє ꙁащщаю͗ще тѧ. ͗ ͗ꙁба́
влю тѧ. ͗ сѐ посылаю ѡ͗трока. г͠лѧ
͗д ѡ͗брѧщь м ѡ͗роу́жє, а͗ще рекоу
г͠лѧ ѿроков. сѐ ѡ͗рꙋжє оу͗ тебе. ͗
ꙁде прїм ͗ боу́д раꙁоумѣваа. ꙗ͗ко
м́ръ тобѣ. ꙗ͗ко н҇ⷭѣ сло́во лоукавноє
ж́въ г͠ь а͗ще та́ко рекоу ꙁдѐ оу͗нош.
та́мо ѡ͗роужє оу͗ тебе. ͗ по тѣхъ
͗д ꙗ͗ко посла тѧ г͠ь. ͗ г͠лъ ͗же гл͠ахъ
а͗ꙁъ ͗ ты. сѐ г͠ь свѣдѣтель межⷣꙋ то
бою ͗ мно́ю до вѣка. ͗ сꙿкры́ сѧ дв͠дъ
на селѣ. ͗ мноу мц҇ⷭь. ͗ прїде ц͠рь на
трапеꙁꙋ ꙗ͗ст. ͗ сѣдъ ц͠рь на сѣда
лщ своє͗мъ, ꙗ͗коже ͗ пр́сно. ꙗ͗коже
͗ на сѣдалщ пр стѐнѣ. пре́жева
р ѧа͗нафана (!). ͗ сѣде навенръ. ѿ въ
ꙁꙿглавнца саоу͗лѧ. ͗ блюдѧше сѧ ѿ
мѣста дв͠два. ͗ не г͠ла саоу͗лъ въ д͠нь
то́ нтоже. понеже рее пода́нїє
ꙗ͗влѧє͗ть м сѧ. ́сто сы́ ꙗ͗ко не
сто сы́. ͗ быⷭ҇ на оу͗трїа мц҇ⷭа въ
д͠нь то́ вꙿторы. ͗ блюдѧше сѧ мѣ
ста двⷣа. ͗ рее саоу͗лъ къ а͗нафанꙋ.
с͠ноу своє͗моу. то̀ сѐ да прїде с͠нъ ͗
ѡ͗сѣє͗въ. н вера н днⷭ҇е на трапеꙁꙋ
͗ ѿвѣща а͗нафанъ саоу͗лоу ͗ рее. про
с сѧ оу͗ мене дв͠дъ ͗т въ вфлеѡ͗мъ
гра́дъ сво́. ͗ рее поуст мѧ ны́нѣ
ꙗ͗ко жрътва колѣна на́шего въ гра
дѣ є͗сть. поустша бо̀ по мене бра́
тїа моѧ. ͗ ны́нѣ ѡ͗брѣтъ ра́дость
прѣдъ ꙭма тво͗ма. с͠псꙋ же сѧ
нынѣ. ͗ оу͗ꙁрю̏ бра́тю мою. сего̀
ра́д не прїде на трапеꙁꙋ ц͠рвꙋ. ͗ ра
ꙁꙿгнѣва сѧ гнѣвомъ саоу͗лъ а͗на (!) ͗ѡ͗а͗на
фана ꙁѣло. с͠не дѣвь са́мъстѧ
щхъ сѧ, є͗же женам въсꙿкормене.
н вдѣ л ꙗ͗ко прѧстнкъ є͗с с͠нꙋ
͗ѡ͗сѣє͗воу. въ бестоуд сы́ въ бе
223a
стоуды ѿкровенныѧ мт͠р твоєѧ
ꙗ͗ко въ всѧ д͠н ѡ͗каанны с͠нъ ͗ѡ͗сѣє͗
въ ж́т ͗ма́ть на́ ꙁемл̀. не оу͗гото
в сѧ цр҇ⷭтвоват. ны́нѣ оу͗бо̀ посл
͗ по͗м оу͗нотꙋ. ꙗ͗ко смрът є͗сть
с͠нъ се́. ͗ ѿвѣща ͗ѡ͗нафанъ ѿц͠ю сво
є͗моу ͗ рее. ꙁа то оу͗мрає͗ть. ͗ то̀
сътвор. ͗ вꙿꙁѧ́тъ саоу͗лъ ѡ͗роужє
на ͗ѡ͗а͗нафана да оу͗мрътвть. ͗
раꙁоумѣ ͗а͗нафанъ ꙗ͗ко съверш сѧ ꙁло́
ба ѿц͠а є͗го. да оу͗мрътвть дв¬͠да.
͗ въско а͗нафанъ ѿ трѧпеꙁы гнѣво
мъ гнѣваа сѧ. ͗ не ꙗ͗ст въ д͠нь мц҇ⷭа вто
ры хлѣба. ꙗ͗ко пожалова по дв͠дѣ. ꙗ͗ко
съверш ꙁлоба ѿц͠ь є͗го ѡ͗ немъ. ͗ быⷭ҇
ꙁаоу͗тра ͗ꙁы͗де а͗нафанъ на село. ꙗ͗коже
ꙁаповѣда ѡ͗ свдѣнї двⷣѣ. ꙗ͗ко съвръ
ш ꙁло́бꙋ ѿц͠ь є͗го ѡ͗ немъ. ͗ ѡ͗трокъ
ма́лъ с н́м ͗ꙁыде. ͗ рее ѡ͗трокоу, ͗
д ѡ͗брѧщ м ѡ͗роужє є͗же а͗ꙁъ по
вержеⷯ. ͗ ѡ͗трокъ шедъ ͗ вꙿꙁѧ ѡ͗рꙋжїє
͗ прнесе . ͗ шедъ ѡ͗трокъ до мѣста
ѡ͗роу́жнаго є͗же бѣ полож а͗нафанъ
͗ въꙁп а͗нафанъ, въ слѣдъ оу͗ношнъ.
͗ рее тоу ѡ͗роужє оу͗ тебе. ͗ по то
мъ па́кы въꙁп ѡ͗а͗нафанъ ѡ͗трока
въ слѣдъ. ͗ рее потꙿщ сѧ ско́ро не ꙁа
медл. ͗ ͗ꙁбꙿра ѡ͗трока а͗нафанъ. ⷤ
прнесе ѡ͗роужє къ г͠нꙋ своє͗моу. ͗
ѡ͗трокъ вдѧше съвѣтъ ͗ѡ͗нафа
нь ͗ двⷣъ. ͗нъ же ͗ нкто́же ве вѣдѧ
ше г͠ла ⷯ. ͗ да́сть ѡ͗нафанъ ѡ͗роужє
своє ѡ͗трокꙋ своє͗моу. ͗ рее ѡ͗троко
в сн́д ͗ вн́д въ градъ. ꙗ͗коже
͗де ѡ͗трокъ оу͗ꙁрѣвъ дв͠да. ͗ въста
въ съ прт҇ⷭла. ͗ па́дъ на́ ꙁемл̀ ͗ поклон
сѧ є͗моу тржⷣы. ͗ ѡ͗блобыꙁа когожⷣо
͗скрьнѧго с̀. ͗ плака ко́жⷣо по ͗сꙿкр
нѣмъ с̀ до сконѧнїа ве́лѧ. ͗ рее а͗на
фанъ ͗д съ м́ромъ. ꙗ͗коже клѧховѣ сѧ

223b
ѡ͗ба ͗менемъ гн͠мъ. гл͠юща г͠ь є͗сть
свѣдѣтель. межⷣоу тобою ͗ межⷣоу
мно́ю, ͗ сѣменемъ тво͗мъ ͗ мо͗
мъ до вѣка. ͗ въставъ дв¬͠дъ ͗де ͗ѡ͗
нафанъ ͗де въ граⷣ. ͗ прїде дв͠дъ въ
цр͠квь къ а͗вмелехов ͗є͗рѣю. ͗ ͗ꙁы
де а͗вмелехъ въ стрѣтенє є͗го. ͗
рее є͗моу, то̀ сѐ ты̀ є͗д́нъ є͗с ты̀
͗ н҇ⷭѣ нкто́же съ тобою. ͗ рее д͠дъ
͗є͗рѣє͗в. ц͠рь ꙁаповѣда м ре́къ днⷭ҇е.
͗ рее къ мнѣ нкто́же не раꙁꙋмѣє͗ть,
г͠ла. є͗гоже ра́д а͗ꙁъ поущю тѧ. ѡ͗ немьⷤ
а͗ꙁъ ꙁаповѣдаю т. ͗ ѡ͗трокомъ ꙁа
свѣдѣтельствꙋю, на мѣсте гл͠емъ.
б͠жїа вѣра. ͗ нынѣ а͗ще є͗сть оу͗ тебе
пѧ́ть хлѣбъ. да́жⷣь м є͗л́ко ͗ма́ш
͗ ѿвѣща ͗є͗рѣ дв͠дов ͗ ре́е. нѣ́сть
хлѣба оу͗ мене, простань соу́ть хлѣб
оу͗ мене сщ͠енн хранм. тѣмь ͗же
соу́ть ́ст ѿ жены т ꙗ͗дѧть ѧ
͗ ѿвѣщавъ дв͠дъ ͗є͗рѣє͗в, ре́е є͗мꙋ
͗ мы ́ст є͗смы ѿ женъ. ͗ ѿ тре
тїаго д͠не до днⷭ҇е. ͗ ѿнелѣже ͗ꙁыдо
хомъ на поуть. ͗ соу́ть вс̀ ѡ͗тро
ц ́стї. ͗ поу́ть с́ є͗сть сꙿкве́рне
нъ. да не то́кмо ст͠т сѧ днⷭ҇е ѡ͗роу
жє͗мъ мо͗мъ. ͗ да́сть є͗моу ͗єрѣ
а͗вмелехъ хлѣбы прⷣѣложенѧ. ꙗ͗ко
не бѣ ͗ного хлѣба. т́ бо бѧ́хꙋ є͗дн
хлѣб, ͗ прнесен прѣдъ лце гн҇ⷭе.
͗ ты́ ѧ є͗моу да́сть въ то́ д͠нь. ͗ бѣ
тоу є͗д́нъ ѡ͗трокъ саоу͗ловъ въ то́
д͠нь. ͗ бѣ молѧ сѧ неꙗ͗саранъ прѣдъ
гм҇ⷭъ. ͗мѧ дрꙋгомоу до͗къ соурѧн
нъ. ͗ то́ пасѧше мъскы саоу͗ловы.
͗ рее дв͠дъ къ а͗вмелехꙋ. в́жⷣь а͗ще
͗маш сдѣ оу͗ себе ѡ͗рꙋжє ͗ щ́тъ.
ꙗ͗ко ко́пѧ ͗ ѡ͗роужѧ не вꙿꙁѧхъ съ
собою. ꙗ͗ко ц͠рво дѣло напра́сно бѣ м.
͗ ре́е ͗є͗рѣ, сѐ ко́пє голїадово ͗но
223c
племе́ннѧ. є͗гоже ты оу͗б въ оу͗
долї. ͗ то въ р́ꙁꙋ оу͗бвъто̀ (!) сто
͗ть. ꙁа трапеꙁоу ст͠оую то въꙁм
а͗ще т є͗сть на потребꙋ, нѣсть ͗но
го ꙁдѣ̀. ͗ ре҇ⷱ дв͠дъ а͗кы н҇ⷭѣ сѐ то̀. ѡ͗ба
е да́жь м є ͗ да́сть є є͗моу. въста
въ дв͠дъ въ то́ д͠нь бѣжат ѿ лца
саоу͗лѧ. ͗ прїде дв͠дъ къ а͗гъхꙋсоу ц͠рю
ге́фꙿскꙋ. ͗ рѣша кꙿ немоу ѡ͗троц а͗гъ
хоусов. н҇ⷭѣ л сѐ дв͠дъ, сѐ бы́въ ц͠рь
въ все́ ꙁемл̀, не семоу л ͗ꙁдоша
жены лкоую͗ща ͗ гл͠юща. побѣд
саоу͗лъ ты́сѧщам сво́м, дв͠дъ
тꙿма́м сво͗м. ͗ полож дв͠дъ г͠лы
с́ѧ на срⷣц своє͗мъ. ͗ оу͗боꙗ͗ша сѧ ꙁѣ
ло, а͗гъхоуса ц͠рѧ гефꙿска. ͗ спа́де л
цемъ є͗мꙋ прѣд нмъ ѿ оу͗жаст.
͗ пребыⷭ҇ д͠нь то́ тоу. ͗ смотрѧ вра́
тъ гра́да. оу͗ломѧше пръсты своѧ
͗ прходѧ къ вратомъ гра́дꙋ. сле́ѕы
тоѧше по брадѣ своє. ͗ рее а͗гъ
хоусъ, къ ѡ͗трокомъ сво͗мъ. та́
ко вдѧще пеѧ́лна моу́жа. пото
въведосте пеѧ́лна моу́жа къ мнѣ.
͗ да не ͗мѣхъ моу́жа та́ка. да то
го л дѣлѧ въведосте . да ͗ мене
пеѧ́лна сътворї. та́ко бо̀ то́
хо́щеть оу͗ насъ бы́т. а͗пеѧле
нъ сы́. ͗ ѿпоустша . ͗ ͗де двⷣъ
сп͠се сѧ. ͗ прїде въ пещероу ͗ѡ͗до
ламꙿскоу. ͗ слышавꙿше же бра́тѧ є͗го
͗ до́мъ ѿц͠а є͗го. ͗ прїдоша кꙿ немꙋ
та́мо. ͗ ꙁбрахꙋ сѧ къ немоу вс̀
соу́щї въ бѣдахъ. ͗ вс̀ є͗же въ
долꙁѣ. ͗ бѣ ͗м ѡ͗бладаа. ͗ бѧ́ше
с н́мъ ꙗ͗ко до еты́рь со́тъ моу́жь
͗ ͗де дв͠дъ ѿтоудꙋ въ масфаѳь
моа͗вꙿскы. ͗ рее дв͠дъ къ ц͠рю мо
а͗вꙿскоу. да боу́деть ѿц͠ь мо ͗ ма́
т моѧ оу͗ тебе ꙁдѣ. до́ндⷤе в́жⷣю

223d
то̀ сътворть мнѣ б͠гъ. ͗ мол сѧ
ц͠рю моа͗вꙿскоу, ͗ пребывахоу в него
всѧ д͠н соу́ще, ͗ дв͠дъ въ ѡ͗бласт
то́
͗ рее га́дъ пр҇ркъ дв͠дꙋ. не сѣд въ ѡ͗
бласт то́, но̀ въстан ͗ ͗д въ
ꙁемлю̀ і͗оу͗днꙋ. ͗де дв͠дъ пршедъ
сѣдѣ въ градѣ сарⷯ. ͗ слышавъ са
оу͗лъ ꙗ͗ко прїде дв͠дъ, ͗ моу́ж ͗же
с н́мъ. ͗ саоу͗лъ сѣдѧше на холмѣ ͗
на прт҇ⷭлѣ въ вамѣ. ͗ ѡ͗гнще бѧ́ше
поста́влено с вонѧм подꙿ нмъ. ͗
копє в рꙋкоу є͗го. ͗ вс̀ ѡ͗троц є͗го
прⷣѣстоꙗ͗хоу є͗моу. ͗ ре҇ⷱ саоу͗лъ къ ѡ͗тро
комъ сво͗мъ прⷣѣстоꙗ͗щмъ є͗моу.
слы́ште нынѣ сн͠ве венїамн. а͗ще
въ ͗стнноу всѣмъ ва́мъ да́сть с͠нъ ͗
ѡ͗сѣє͗въ. села ͗ внограды. ͗ поста́
вть вы̏ со́тнкы ͗ ты́сѧщнкы.
ꙗ͗ко нкто́же васъ не повѣдає͗тꙿ м
нто́же. ͗ нѣсть нже нкто́же въ
ꙁвѣстлъ м въ оу͗ш. є͗гда положю
ꙁавѣтъ с͠нъ мо́ съ сн͠омъ ͗ѡ͗сѣє͗вымъ
͗ н҇ⷭѣ ѿ ва́съ н є͗днъ болѧ м мно́ю
въꙁвѣст м въ оу͗ш, ꙗ͗ко въꙁвⷣ
же с͠нъ раба моє͗го на́ мѧ вра́га до д͠не
шнѧго д͠не. ͗ ѿвѣща до͗къ соурѧн
нъ, пасы мꙿскы саоу͗лѧ. ͗ рее в́дѣ
хъ с͠на ͗ѡ͗сѣє͗ва, пршедꙿша въ цр͠квь
къ а͗вмелехꙋ, с͠ноу а͗х́товоу ͗є͗рѣѧ
͗ въсꙿпрашаше  б͠га ра́д. ͗ бра́шно
да́сть є͗моу ͗ ко́пє голїадово да́сть
є͗моу. ͗ поуст ц͠рь ͗ прꙁва а͗вме
леха, с͠на а͗х́това. ͗ всѧ с͠ны ѿц͠а є͗го
͗є͗рѣѧ ͗же въ ваа͗мѣ. ͗ прїдоша вс̀
къ ц͠рю. ͗ рее саоу͗лъ, послоуша н͠нѣ
с͠не а͗хтовъ. ͗ рее саоу͗лъ г͠л г͠
͗ рее є͗моу саоу͗лъ па́кы, то̀ помысл
на́ мѧ ты̀ с͠нъ ͗ѡ͗сѣє͗въ. да є͗моу да́
сть хлѣбы ͗ ко́пє. ͗ въсꙿпрос б͠га раⷣ ̋

224a
положт на мѧ вра́га до дн͠ешнѧго д͠не.
͗ ѿвѣща а͗вмелехъ ц͠рв ͗ рее. то́кмо
є͗сть въ ра́бѣхъ твоⷯ. ꙗ͗коже дв͠дъ
вѣренъ ꙁѧ́ть цр͠въ. ͗ к͠нꙁь всѣхъ ꙁа
повѣдї твоⷯ. ͗ сла́венъ въ домꙋ тво
є͗мъ. ͗л мн́ш днⷭ҇е наенꙿша молт҇ⷭ
ѡ͗ немъ къ б͠гꙋ. н оу͗бо да не да́сть ц͠рь
на ра́ба словес. ͗ на весь до́мъ ѿц͠а мо
є͗го. ꙗ͗ко не вѣсть ра́бъ тво́, въ всѣ
хъ словесеⷯ схъ. ма́ла ͗ вел́ка. ͗ ре҇ⷱ ц͠рь
саоу͗лъ смрътю оу͗мрає͗ть а͗вмелеⷯ.
ты̀ ͗ ве́сь до́мъ ѿц͠а твоє͗го. ͗ рее ц͠рь
рщꙋщмъ прѣд нмъ. ͗ прѣдъсто
ꙗ͗щмъ є͗моу. прведѣте  ͗ ͗ꙁбє͗
те ͗є͗рѣѧ г͠нѧ. ꙗ͗ко в роукаⷯ съ дв͠домъ
͗ раꙁоумѣвше ꙗ͗ко бѣжть дв͠дъ. не
въꙁвѣстша оу͗шма мо͗ма. ͗ не хо
тѧхоу ѡ͗троц цр͠вы въꙁложт роу́
къ своⷯ. н ѡ͗кровавть въ кров і͗є͗рѣ
г͠нь. ͗ рее црь до͗ков. ͗ въꙁꙿвращь сѧ
͗ стрѧщ ͗є͗рѣѧ. ͗ въꙁꙿврат сѧ до
͗къ соу́рнъ. ͗ ͗ꙁб є͗рѣѧ г͠нѧ въ д͠нь то́
тр ста, ͗ пѧ́ть моу́жь ͗ всѧ носѧ
ща афоу́дъ (!) въа͗мꙿскаго гра́да ͗є͗рѣѧ
͗ погоуб оу͗сты ѡ͗роужѧ, ѿ мꙋже
ска по́лоу ͗ же́нꙿска. ͗ ѿ о͗трокъ до сꙿсоу
щхъ. ͗ телѧтъ ͗ ѡ͗слѧтъ ͗ ѡ͗вѧ
тъ. ͗ гонеꙁе. є͗днъ с͠нъ а͗вмелеховъ
с͠на а͗хтова. ͗мѧ є͗моу а͗ва͗фаръ,
͗ бѣжавъ ͗ то́ къ дв͠доу. ͗ въꙁвѣ
ст а͗ва͗фаръ дв͠доу, ꙗ͗ко оу͗б саоу͗
лъ всѧ̀ ͗є͗рѣѧ г͠нѧ. ͗ рее дв͠дъ къ а͗в
а͗фароу. оу͗ꙁр̏ть въ д͠нь ѡ͗нъ, ꙗ͗ко тꙋ
є͗сть до͗къ соурнъ. ꙗ͗ко въꙁвѣщаа
въꙁвѣст саоу͗лов. а͗ꙁъ є͗см с́мъ
в́ненъ ѡ͗ дш͠ахъ домоу ѿц͠а твоє͗го
сѣд съ мною ꙁдѐ ͗ не бо́ сѧ. ꙗ͗ко ͗де
же а͗ще ͗доу д͠ш моє мѣста. въꙁ
щю д͠ша твоєѧ. ꙗ͗ко съхраненъ боу́
деш съ мною
224b
͗ въꙁвѣстша дв͠доу гл͠юще. сѐ ͗нопле
меннц бо́рют сѧ въ келет  ра
схщаю͗ть плѣнъ. ͗ въсꙿпрос дв͠дъ
г͠а г͠лѧ. а͗ще шедъ ͗ꙁбью ͗ноплеменн
кы с́ѧ. ͗ рее г͠ь ͗д побѣдш ѧ, ͗но
племеннкы с́ѧ. ͗ сп͠сеш ке́͗лѧ
͗ рѣша моу́ж двⷣ къ немоу. се мы̀
ꙁдѐ въ ͗доу͗мѣ бо͗м сѧ. ͗ та́ко
бо̀ боу́деть, а͗ще ͗демъ бо въ ке͗лꙋ.
въ ревеса ͗ноплеменнкъ. ͗ пр
лож сѧ є͗ще дв͠дꙋ въсꙿпрост г͠а.
͗ ѿвѣща є͗моу г͠ь. ͗ рее є͗моу въста
н ͗д въ ке͗лоу. ꙗ͗ко а͗ꙁъ предаю͗ т
͗ноплеменнкы въ роуцѣ тво
Бы҇ⷭ є͗гда̀ ͗де дв͠дъ ͗ моуж є͗го въ ке͗лю
͗ събраша сѧ ͗ноплеменнкы. ͗ бѣ
жаша ѿ лца дв͠дова. ͗ поꙗ͗тъ ско́
тъ ⷯ. ͗ пораꙁ ͗хъ ꙗ͗ꙁвою велкою.
͗ сп͠се дв͠дъ жвꙋщаа въ ке͗лѣ. ͗ быⷭ҇
же вънегда бѣжа а͗ва͗фаръ, с͠нъ а͗в
мелеховъ, къ дв͠дꙋ. ͗ то́ съ дв͠домъ
сн́де въ ке͗лоу. ͗мы є͗фоуда въ роуцѣ
сво. ͗ вѣсть быⷭ҇ саоу͗лоу. ꙗ͗ко прїде
дв͠дъ въ ке͗лꙋ. ͗ рее саоу͗лъ преда́сть 
б͠гъ вꙿ рꙋцѣ мо, ꙗ͗ко ꙁатворша сѧ.
͗шедъ въ градъ вꙿраты ͗ две́р͗м (!).
ꙁаповѣда саоу͗лъ всѣ́мъ лю́демъ, на
брань сн́т въ ке͗лоу. ꙗ͗тъ дв͠да
͗ моу́жа є͗го. ͗ раꙁꙋмѣ дв͠дъ, ꙗ͗ко не
премолѧє͗ть саоу͗лъ ѡ͗ немъ ꙁло́бою
͗ рее дв͠дъ къ а͗ва͗фарꙋ жръцю. пр
нес є͗фоу́да г͠нѧ. ͗ рее дв͠дъ г͠ б͠же
і͗͠лвъ въꙁвѣст рабоу с̀. ͗ рее г͠ь пре
дадѧть тѧ̀. ͗ въста дв͠дъ ͗ мꙋж
є͗же с н́мъ. ꙗ͗ко етыр ста. ͗ꙁы
де ͗ꙁъ ке͗лы. ͗дѧхоу а͗може ͗ саоу͗лꙋ
въꙁвѣстша. ͗ ꙗ͗ко сп͠се сѧ дв͠дъ ͗ꙁъ
ке͗лы. ͗ оу͗став сѧ ͗ꙁы́де. ͗ сѣде
дв͠дъ въ поустын, въ масеромѣ
въ оу͗ꙁнѣ. ͗ сѣдѧше въ поустын.
224c
ꙁфорѣ. въ горѣ́ те́мнѣ въ ꙁемл̀ ме́гле
нѣ ͗ ͗скаа͗ше є͗го саоу͗лъ въ всѧ д͠н. ͗
не прѣда́сть є͗го г͠ь в роуцѣ є͗го. ͗ вдѣ
дв͠дъ ꙗ͗ко ͗схо́дть саоу͗лъ ͗ска́т
є͗го. ͗ бѧ́ше дв͠дъ въ поустын ме́
гльнѣ въ ѡ͗бновленї ꙁ́фовѣ. ͗ въ
ставъ а͗нафанъ с͠нъ саоу͗ловъ. ͗де
къ саоу͗лꙋ въ ѡ͗бновленє. ͗ въꙁвⷣже
роуцѣ къ б͠гꙋ. ͗ рее кꙿ немоу не бо́ сѧ.
ꙗ͗ко не ͗мать ѡ͗брѣст тебе роука
ѿц͠а моє͗го саоу͗ла. ͗ ты ͗маш ц͠рь
ствоват въ і͗͠л. ͗ а͗ꙁъ боу́доу по то
бѣ вꙿторы. ͗ саоу͗лъ ѿц͠ь мо́ вѣ́сть
та́ко. ͗ положста ѡ͗ба ꙁавѣтъ прⷣѣ
гм҇ⷭъ. ͗ сѣдѧше дв͠дъ въ ѡ͗бновленї.
͗ѡ͗нафанъ ͗де въ домъ сво́. ͗ вън́
де ꙁафе ѿ мегленыѧ ꙁемл̀, къ саоу͗
лоу на холмъ, гл͠юще не ве́с́ л, д͠дъ кры́
є͗т сѧ оу͗ насъ въ масерѣ въ оу͗ꙁнахъ
въ но́вѣ на холмѣ є͗халатꙿстѣ. ѡ͗
десною ͗ѡ͗семоуна. ͗ нынѣ є͗л́ко всѣ
хъ по́ д͠ш цр͠вѣ, да сн́деть къ на́мъ
ꙁатворенъ бо̀ є͗сть. ͗ та́ко мн́ ꙗ͗ко
вꙿ роукоу т є͗сть. ͗ рее ͗мъ саоу͗лъ
блв҇ⷭн вы̀ г͠в, ꙗ͗ко поболѣсте мно́ю.
͗дѣте нынѣ оу͗готовте , ͗ к то
моу раꙁꙋмѣ͗те мѣ́сто є͗го. ͗дѣ
же є͗сть ста́нъ є͗го. тоу оу͗бо ͗дѣ
те є͗гда ка́ко сълоукоує͗те. но в́д
те ͗ раꙁꙋмѣ͗те ѿ всѣхъ мѣ́стъ
͗деже ты сѧ кры́є͗ш ͗ въꙁꙿврат
сте сѧ ко мнѣ, да на готово ͗доу с ва́
м. а͗ще є͗сть подъ ꙁемлю̀ ͗ꙁска
т ͗мамъ въ всѣхъ ты́сѧщахъ ͗
ю͗довахъ, ͗ въставш ꙁфе ѿ ме
гленыѧ ꙁемлѧ̀, ͗дѧхоу прѣдъ саоу͗
ломъ. ͗ дв͠дъ ͗ моу́ж є͗го бѧ́хоу въ
поустын. въноутренї пр вее
рѣ ѡ͗ десноую є͗смо́на. ͗де саоу͗лъ ͗ мꙋ́
ж є͗го ͗скат д͠да. ͗ въꙁвѣстша
224d
д͠дꙋ. ͗ сн́де въ камы ͗же бѣ въ поу
стын. ͗ слышавъ саоу͗лъ ͗ гна въ слѣ
дъ є͗го въ поустыню вꙿноутренюю.
͗дѧше саоу͗лъ ͗ моуж є͗го въ ѧ́сть
горы тоѧ. ͗ бѣ д͠дъ кры́ꙗ͗ сѧ ѿ лца
саоу͗лѧ. ͗ саоу͗лъ ͗ моу́ж є͗го нападоша
на д͠да. ͗ моу́ж є͗го ꙗ͗т хотѣша. ͗
прїде а͗г͠глъ къ саоу͗лоу г͠лѧ. потꙿщ
сѧ ͗ прїди ꙗ͗ко вꙿндоша т въ ꙁемлю̀
͗ноплеменнкъ. ꙗ͗ко въꙁꙿврат сѧ
саоу͗лъ. ꙗ͗ко к томоу н гон д͠да. ͗
͗де на стрѣтенє ͗ноплеменнко
мъ сего̀ рад нарее сѧ мѣсто то, ка
мы раꙁдѣл
͗ въста д͠дъ ѿтоу́дꙋ ͗ сѣде въ оу͗ꙁ
нахъ въ гад. ͗ быⷭ҇ є͗гда въꙁꙿврат
сѧ саоу͗лъ въспѧть, ѿ ͗ноплеме
ннкъ, ͗ въꙁвѣстша гл͠юще. сѐ
д͠дъ въ поустын га́дꙿстѣ. ͗ поꙗ͗
тъ съ собою тр ты́сѧщ моу́жь,
͗ꙁборенъ ѿ всего і͗͠лѧ. ͗ ͗де ͗скатъ
д͠да ͗ моу́жь є͗го. въ мѣсто са́дꙿско,
въ гороу є͗леѡ͗ноу. ͗ прїдоша до ста
дъ пасомыхъ поутемъ. ͗ бѣ̀ тоу
вертепъ. ͗ саоу͗лъ вꙿн́де да по
є͗ть тоу. ͗ д͠дъ ͗ моу́ж є͗го вънꙋ
тренхъ вертепоу сѣдѧхъ (!). ͗ рее
моу́жь двⷣ къ немоу. сѐ д͠нь то́ ⷤ
рее г͠ь къ тобѣ, преда́т врагы твоѧ
в рꙋцѣ т. ͗ сътвор ͗мъ, ꙗ͗ко бл͠го
прⷣѣ ꙭма тво͗ма. ͗ въста д͠дъ
͗ въсꙿкрылє ͗ ѿꙗ͗тъ прѡ͗дѣꙗ͗ла
саоу͗лѧ та ͗ быⷭ҇ по схъ ͗ въсꙿтрепе
та срⷣце своє д͠дꙋ. ꙗ͗ко ѿꙗ͗тъ въ
сꙿкры́лє прѡ͗дѣꙗ͗ла є͗го. ͗ ре҇ⷱ д͠дъ
къ моу́жемъ сво͗мъ. не боу́д мнѣ
нто ѿ г͠а, а͗ще не сътворю гла
го́ла сего, гнⷣоу моє͗моу помаꙁан
коу г͠ню, є͗же въꙁвⷣгноут роу
кꙋ мою на́ нь. ꙗ͗ко помаꙁанкъ
225a
гн҇ⷭь є͗сть се́. оу͗тѣш д͠дъ моу́жа
своє͗го словесы. ͗ не да́сть ͗мъ въста
вꙿш оу͗бт саоу͗ла. ͗ въста саоу͗лъ
сн́де на поуть. ͗ꙁыде д͠дъ въ слѣдъ
є͗го ͗ꙁъ вертепа. въꙁп д͠дъ ꙁа н
мъ г͠лѧ, г͠ ц͠рю. ͗ ѡ͗ꙁрѣ сѧ саоу͗лъ
ꙁа сѧ са́мъ
͗ прклонꙿ сѧ д͠дъ до ꙁемлѧ. ͗ покло
н сѧ є͗моу. ͗ ре҇ⷱ д͠дъ къ саоу͗лꙋ. по
то послꙋшає͗ш людї гл͠ющь. сѐ
д͠дъ ͗щеть д͠ша твоє͗ѧ. сѐ бо̀ днⷭ҇е в́
дѣста ꙭ тво. ꙗ͗ко преда́сть тѧ
гь҇ⷭ въ рꙋцѣ мо́ во верꙿтьпѣ, ͗ не по
мы̀слхъ побт тебѣ, ͗ помло́
ваⷯ тебѣ, ͗ рѣхъ не прострꙋ роукы̀
моє͗а́, на госпоⷣн̋а моє͗го. ꙗ͗ко помаꙁа
нкъ гн҇ⷭь се̏, ͗ вⷤ въскрлїє͗. пр
ѡ͗дѣꙗ͗ла своє͗го̀ въ рꙋкꙋ м. аꙁъ ѡ͗тѧхъ
въскрлїє͗. прѡ͗дѣꙗ́ла твоє́гѡ̀
͗ не оу͗бⷯ тебѣ ͗ раꙁꙋмѣ͗ ͗ вⷤ днⷭ҇ь ꙗ͗ко
нѣсть ꙁлобы̀ в рꙋцѣ моє͗͗, н беще
стїа н навст (!) ͗ не съгрѣшхꙿ т
͗ ты̀ ͗щеш д͠ша моє͗а̀ ͗ꙁѧтї ю͗. да
сꙋдть гь҇ⷭ межⷣю тобою ͗ мною͗, ͗
да ѻ͗правꙿдтꙿ мѧ гь҇ⷭ ѿ тебѣ, роука
моѧ́ нѣсть на тѧ. ꙗ͗же гл͠еть ꙁа
повѣдь перꙿвоую́. ѿ беꙁаконїа ͗
ꙁы͗де҇ⷮ прегрѣшенїє, ͗ н͠нѣ въ слⷣѣ
кого хощеш (!) ты̀ цр҇ⷭю і͗͠левъ по кѡ҇ⷨ
гонш н͠нѣ. въ слⷣѣ пса оумерꙿша.
въ слⷣѣ блъхы̀ є͗дноѧ͗ да боудеть
сꙋдї͗ гь҇ⷭ ͗ ѿвѣтꙿнкъ межю мною͗
͗ тобою͗, вжⷣь г҇ⷭ соуд сꙋдомъ м
͗ ѿсꙋд҇ⷨ ѿ рꙋкы твоє͗а͗. ͗ бысть є͗гда
сконꙿа дв͠дъ г͠лы сїа глѧ къ саꙋ͗лоу.
͗ ре҇ⷱ саꙋ͗лъ тво́ л гл҇ⷭа ѧдо. дв͠де
͗ въꙁвⷣже саоу͗лъ гл҇ⷭа сво́ ͗ въ
сплака сѧ. ͗ ре҇ⷱ саоулъ дв͠дꙋ праве
денъ ты̀ є͗с наⷣ мною͗, ꙗ͗ко ты̀ въ
ꙁдас м бл͠гаа, а͗ а͗ꙁъ же́ въꙁдаⷯ т
225b
ѕла̀а. ͗ ты̀ въꙁвѣст м днⷭ҇е, ꙗⷤ
сътвор м бл͠гаа. ꙗ͗коже ꙁатво
рлъ мѧ є͗сть бы́лъ г͠ь днⷭ҇е вꙿ роукоу
твоєю. ͗ нѣс мене оу͗блъ. ͗ ꙗ͗ко
же кто̀ ѡ͗брѧ́щеть врага своє͗го въ
пеѧл. ͗ ͗ꙁведеть въ пꙋть бл͠гъ
͗ г͠ь напо͗ т бл͠гъ. ꙗ͗коже ты є͗с
сътворлъ днⷭ҇е. ͗ нынѣ сѐ а͗ꙁъ вдѣ
ꙗ͗ко цр҇ⷭтвꙋѧ цр҇ⷭтвоват ͗маш.
͗ стат ͗ма́ть в рꙋцѣ т цр҇ⷭтво
і͗͠лво. ͗ ны́нѣ клен м сѧ гм҇ⷭъ. ꙗ͗ко
не ͗сꙿпровержеш сѣмен моє͗го по
мнѣ. ͗ неꙗ͗влена сътворш ͗ме
н моє͗го по́ мнѣ въ домоу ѿц͠а моє͗го.
͗ клѧ́т сѧ д͠дъ саоу͗лов. ͗ ͗де саоу͗лъ
на мѣсто свое
͗ д͠дъ ͗ моу́ж є͗го вꙿндоша въ средꙋ
растенє. ͗ оу͗меръ само͗лъ. ͗ съ
бра сѧ і͗͠ль ве́сь. ͗ плака́ша сѧ ͗ б́
ша сѧ. погребоша  вꙿ домоу є͗го, въ
а͗рмафемѣ. ͗ въставъ д͠дъ. ͗ сн́
де въ поустыню фараѡ͗нъ, вꙿнꙋтре
нюю. ͗ бѣ ͠лкъ въ поустын, ͗ ста́
до своє͗ є͗моу на кръмлѣ. ͗ ͠лкъ ве́
лї ꙁѣло. ͗ сѐ ѡ͗вець бѣ тр ты́сѧ
щ. ͗ ко́ꙁъ ты́сѧщю. ͗ быⷭ҇ вънегда
же стржаше ста́да своѧ на кръ
млѣ. ͗мѧ л͠коу навалъ. ͗мѧ же
нѣ є͗го навгеѧ. ͗ жена́ бл͠га ͗ смы́
слена, ͗ въꙁо́ромъ в́дѣт велм
до́бра. ͠лкъ тве́рдъ ͗ лоукавъ пр
всѣмъ. ͗ ͠лкъ неѡ͗бщвъ. ͗ слы́
шавъ д͠дъ въ поустын, ꙗ͗ко стр
жеть а͗навалъ на кормлѣ ста́да
своѧ. ͗ поуст д͠дъ •і͠• ѡ͗трокъ
͗ рее ѡ͗трокомъ ͗ꙁыдѣте на кръ
млъ ͗дѣте къ навалꙋ. ͗ въсꙿпро
сте ѿ мене съ м́ромъ. ͗ рцѣте
въ нꙿже а́съ пршедꙿше. негл̀ ꙁꙿдра
въ є͗с͗ (!) ͗ домъ тво́. ͗ всѧ твоѧ
225c
ꙁꙿдра́ва соу́ть. ͗ нынѣ слышю ꙗ͗ко стр
гоуть па́стоус тво. є͗же бѧ́ше
с на́м въ поустын. ͗ не въꙁꙿбран
хомъ ͗мъ. ͗ не сътворхомъ ͗мъ н
то́же въ всѧ д͠н, є͗гда бѣша на ко
рмлѣ. въсꙿпрос ѡ͗трокы с́, ͗ въ
ꙁвѣстѧть т. ͗ ѡ͗брѣтоша сѧ ѡ͗
троц тво съ ра́достю прѣдъ
ꙭма тво͗ма. ꙗ͗ко въ д͠нь б͠лгъ
пре͗дохомъ, то̀ дасть нынѣ. є͗же
а͗ще то̀ хо́щеш сн͠в своє͗моу д͠дꙋ
͗ прїдоша ѡ͗троц двⷣ, ͗ гл͠аша
словеса с̀ къ навалоу. ͗ всѧ̀ г͠лы с́
͗менемъ двⷣымъ. ͗ въскоь ѿвѣща
навалъ ѡ͗трокомъ двⷣымъ. ͗ ре҇ⷱ кто̀
є͗сть д͠дъ, ͗л кто̀ є͗сть с͠нъ ͗ѡ͗сѣ
є͗въ. днⷭ҇е оу͗множен соу́ть ѿходѧ
ще ра́б. ко́жⷣо ѿ лца г͠на своє͗го.
͗ не достає͗тꙿ м хлѣба ͗ вна ͗ жръ
твъ моⷯ. ꙗ͗же пожрохъ стргоу
щїмъ моѧ ѡ͗вца. то л да́мъ моу́
жемъ ͗хꙿже не ꙁна́ю ѿкоу́доу сꙋть.
͗ въꙁꙿвратша сѧ ѡ͗троц дв͠дов,
поутемъ сво͗мъ. ͗ въꙁꙿвращьше
сѧ прїдоша. ͗ въꙁвѣстша двⷣ
по г͠лоу семꙋ. ͗ рее д͠дъ моу́жемъ
сво͗мъ. поꙗ͗ш сѧ ко́жⷣо ѡ͗роу́жє͗
мъ сво͗мъ. ͗доста въ слѣдъ д͠да.
ꙗ͗ко •д͠• ста моу́жь. ͗ двѣ̀ стѣ̏ ⷯ
ѡ͗ста оу͗ съкровщь. навꙿге́, женѣ
наваа͗ловѣ повѣда є͗д́нъ ѡ͗тро
къ г͠лѧ. сѐ прсла д͠дъ слы́ ѿ поусты
нѧ. блв҇ⷭт гн҇ⷭа на́шего. то̀ ѡ͗нъ
врат сѧ ѿ н́хъ. ͗ моу́ж т бла́
ѕ бы́ша на́мъ ве́лм. н въꙁꙿбранѧ
хоу на́мъ. н сътворша на́мъ ѕла̏
нто́же въ всѧ д͠н, вꙿ нѧ́же бѣ́
хомъ с н́м. ͗ соу́щмъ на́мъ с н́
м тоу. ꙗ͗ко стѣны бѧ́ше ѡ͗ на́съ
въ нѻ́щь ͗ въ д͠нь. всѧ д͠н соу́щмъ,

225d
на́мъ с н́м. на селѣ пасоуще ѡ͗вца.
͗ нынѣ раꙁоумѣ ͗ в́жⷣь то̀ сътво̀
рш. ꙗ͗ко съверш сѧ ꙁло́ба на го
споднѣ на́шемъ. ͗ на домоу є͗го всѧ
семоу гла́дноу соу́щю. нелꙁѣ гл͠ат
къ немоу. ͗ потꙿща сѧ а͗вгеѧ. ͗
вꙿꙁѧ двѣ̏ стѣ хлѣ́бъ. ͗ двѣ̀ корѧ
ꙁѣ вна. ͗ •е͠• ѡ͗венъ тоу́енъ. ͗ •е͠•
смдаленъ ́стъ хлѣбъ. ͗ ко́шн
цю грѣꙁдѧ. ͗ двѣ̀ стѣ̀ палафъ
͗ въꙁлож на ѡ͗слѧта. ͗ рее ѡ͗тро
комъ сво͗мъ, по͗дѣте прⷣѣ мною.
͗ сѐ а͗ꙁъ въ слѣдъ ͗доу ва́съ. ͗ моу́
жю своє͗моу не въꙁвѣст. ͗ быⷭ҇ є͗
въсѣ́дш на ѡ͗слѧ. ͗сходѧще оу͗ ѧ́
ща горы. ͗ сѐ д͠дъ ͗ моуж є͗го сходѧ
ще соупротвъ є. ͗ та стрѣте ѧ.
͗ рее д͠дъ до́брѣ да сп͠сеть непра́ве
днка. а͗ꙁъ бо̀ всѧ съхранⷯ навала
въ поустын. ͗ не помыслхъ поꙗ͗
т нто́же ѿ всего є͗моу. ͗ въꙁда
сть м ѕла́а ꙁа до́браа. с́же сꙿтво
р б͠гъ двⷣ ͗ с̀ прлож а͗ще ѡ͗скꙋ
дѣю͗щмъ ре́е. ѿ всѣхъ наваалъ
даже ͗ до оу͗тра. вдѧ ꙗ͗же полоу
 ͗хъ. ͗ вдѣ а͗вгеѧ д͠да потꙿща
вш сѧ ско съ ѡ͗слѧт. ͗ паде прⷣѣ
дв͠домъ на лц своє͗мъ. ͗ поклон
сѧ є͗моу до́ ꙁемлѧ̀ прѣдꙿ ногама мо
͗ма. ͗ рее на мнѣ гн҇ⷭе є͗сть непра
вда. а͗ще велш да гл͠еть раба
твоѧ въ оу͗ш тво. ͗ послоуша
словесъ рабы твоє͗ѧ. не полож
с̀ на срⷣⷣц гнⷣе нто́же ͠лка сего ра́
д гладꙿствꙋю͗щаго. ꙗ͗ко бо̀ ͗мѧ
є͗моу є͗сть та́коже є͗сть. наваалъ
бо̀ ͗мѧ є͗моу. ͗ нѣсть смы́сла є͗мꙋ
͗ а͗ꙁъ ра́ба твоѧ нѣсмь вѣдала ѡ͗тро
ка г͠на своє͗го. ꙗ͗же є͗с поущалъ
͗ нынѣ г͠ мо́, ж́въ г͠ь ͗ ж́ва д͠ша

226a
твоѧ. ꙗ͗коже въꙁꙿбран т г͠ь. да
не прїде на кровь неповнноу. ͗ сп͠се
ш роукꙋ с̀ са́мъ. ͗ ны́нѣ да боу́деть
ꙗ͗ко ͗ навалъ враѕ тво, ͗скоуще
г͠ моє͗моу ѕла̏. ͗ нынѣ въꙁм пр
носъ се́, є͗же бѣ̀ понесла раба твоѧ,
гн҇ⷭоу своє͗моу. ͗ да͗ же ѡ͗трокомъ
прⷣѣстоꙗ͗щмъ гоу҇ⷭ моє͗моу. ѿ͗м
нынѣ непра́вдоу рабы своєѧ. ꙗ͗ко
творѧ сътвор г͠ь до́мъ вѣренъ г͠ꙋ
своє͗моу. ꙗ͗ко бра́ню г͠а моє͗го, г͠ь
побореть. ͗ ꙁло́ба не ѡ͗брѧщет сѧ
въ тобѣ нколже. ͗ въстанеть
͠лкъ гонѧ͗ тѧ ͗ ͗ща д͠ша твоєѧ.
є͗сть д͠ша г͠а моє͗го првѧꙁана пр
воуꙁомъ жвотнымъ ѿ г͠а б͠га.
͗ д͠шю врага своє͗го вꙿраꙁш пра́
щею. ͗ боу́деть є͗гда сътворть
г͠ь, гнⷣꙋ моє͗моу, всѧ̀ є͗л́коже г͠лъ
кꙿ тобѣ. ͗ съвершть тѧ г͠ь на влⷣь
ство͗ въ і͗л͠. ͗ не боу́деть сѐ на ме
рꙁость ͗ на съблаꙁнъ срⷣца б͠га моє͗го.
є͗же ͗ꙁлїат кро́вь неповнноу бе
ꙁꙋма. ͗ спт҇ⷭ роукоу гн҇ⷭꙋ моє͗моу свою
͗ да оу͗бл͠жть б͠гъ гн҇ⷭа моє͗го. ͗ по
мѧнеш рабꙋ свою оу͗блажт ю
͗ ре҇ⷱ дв͠дъ къ а͗вге. блв҇ⷭнъ г͠ь б͠гъ
і͗͠лвъ. ͗же поуст мѧ днⷭ҇е. до̀ ꙁдѐ
на стрѣтенє. ͗ блв҇ⷭнъ ѡ͗браꙁъ тво
͗ блв҇ⷭна ты ѡ͗ставльш ма (!) днⷭ҇е. въ
нꙿже прїд м на прол́тє кро́в.
͗ сп҇ⷭт м роукꙋ свою. то́кмо ж́
въ г͠ь б͠гъ і͗͠лвъ. ͗же въꙁꙿбран м
днⷭ҇е ѕла̏ не сътворт. а͗ще бо̀ бы не
потꙿщала сѧ ͗ не пршла бы̀ на стрѣ
тенє͗ м. тогда рѣ́хъ а͗ще да ѡ͗скꙋ
дѣє͗тꙿ м сѧ, то̀ ѿ навала оу͗тро
до свѣта. ͗ вдмоє полоут
͗ прꙗ͗тъ д͠дъ ѿ роукоу єѧ всѧ ꙗ͗же
прнесе є͗моу. ͗ рее ͗д съ м́ромъ.

226b
въ домъ сво́. в́жⷣь ꙗ͗ко послоушаⷯ
гла́са твоє͗го. ͗ въꙁлюбхъ лце твоє
͗ ͗де а͗вгеѧ къ наваа͗лоу. ͗ бѧ́ше
п́ръ въ домоу є͗го. ͗ ꙗ͗ко п́ръ ц͠рвъ.
͗ срⷣце бѣ̀ наваале веселѧ сѧ въ немъ.
͗ то́ пїанъ бѧ́ше ꙁѣло. ͗ не въꙁвест
а͗вгеѧ наваалоу глаголъ н ма́ла н
велка. до свѣта оу͗тренѧго. ͗ быⷭ҇
ꙁаоу͗тра ꙗ͗ко въста ͗ ссꙿпав сѧ нава
лъ. ͗ повѣда є͗моу жена є͗го всѧ г͠лы
с́ѧ. ͗ ꙗ͗ко оу͗мре срⷣце є͗го вꙿ немъ. ͗ то́
са́мъ быⷭ҇ ꙗ͗ко ка́мѧнъ. ꙗ͗ко быⷭ҇ десѧ́
ты д͠нь ͗ пораꙁ г͠ь а͗валоу ͗ оу͗мре.
͗ слышавъ д͠дъ ͗ ре́е блв҇ⷭнъ г͠ь. ͗же
соуд соудомъ поношенѧ моє͗го ѿ
рꙋкы навалѧ. ͗ рабомъ є͗го сътво
р ͗ꙁ роукы ѕлы̏ ͗ ꙁло́боу навалю въ
ꙁꙿврат г͠ь на главоу є͗го. ͗ посла д͠дъ
͗ г͠ла къ вге (!). да ю по́͗меть собѣ
женѣ
͗ прїдоша ѡ͗троц двⷣ къ а͗вге
въ кармлъ. ͗ рѣша є͗ г͠люще. д͠дъ
поуст ны кꙿ тобѣ да тѧ по͗меть
собѣ женѣ. ͗ въставꙿш ͗ поклон
сѧ до́ ꙁемлѧ лцемъ. ͗ ре҇ⷱ, сѐ ра́ба
твоѧ. а͗кы ра́ба оу͗мыває͗ть ноѕѣ
ѡ͗трокомъ тво͗мъ. ͗ въста а͗в
геѧ ͗ въсѣде на ѡ͗слѧ. ͗ пѧ́ть дв͠ць
въ слѣдъ є͗ѧ ͗дѧ́ше въ слѣдъ ѡ͗
трокъ двⷣъ. ͗ быⷭ҇ є͗моу жена. ͗ на
хнаамоу поꙗ͗тъ д͠дъ ѿ і͗͠лѧ. ͗
двѣ̀ є͗моу бѣста женѣ. а͗ саоу͗лъ
да́сть є͗моу мелхолоу дꙿще́рь свою
женѣ д͠дꙋ. ͗ фалтю с͠ноу а͗мшю.
͗же ѿ ромꙿма ͗ прїдоша ꙁфе.
͗ нарцає͗мыѧ ѡ͗цпы ѿ мегленыѧ
къ саоу͗лоу на холмъ г͠лющь. не се л
д͠дъ съкрылъ сѧ є͗сть вꙿ насъ на хо
лмѣ. ͗же въ є͗халатѣ протвоу
͗є͗семоунꙋ. ͗ въставъ саоу͗лъ сн́де.
226c
въ поустыню ꙁ́фꙿскоу. ͗ с н́мъ тр
ты́сѧщ моу́жь ͗ꙁꙿбо́ренъ ѿ і͗͠лѧ
͗скатъ д͠да, въ поустыню ꙁфꙿскꙋ
͗ въстав саоу͗лъ ѡ͗крт҇ⷭъ хлъма є͗хе
латꙿска. ͗же протвоу є͗семоунꙋ
пр поущ (!). ͗ д͠дъ сѣдѧше въ пꙋсты
н. ͗ вдѣвъ д͠дъ ꙗ͗ко прблжа
є͗т сѧ саоу͗лъ въ слѣдъ є͗го въ поу
стыню
͗ поуст д͠дъ ͗спытать, ͗ раꙁоу
мѣ ꙗ͗ко прблжає͗т сѧ саоу͗лъ въ
слѣдъ є͗го въ секелатъ. ͗ въставъ
д͠дъ, да́ (!) ͗ вꙿнде вꙿ мѣ́сто. ͗деже
повааше тоу саоу͗лъ. ͗ тоу бѧ́ше
а͗внръ, с͠нъ н́ровъ. ста́рѣє во
є͗водъ є͗го. ͗ саоу͗лъ спѧ́ше въ свѣ
тле. ͗ лю́дє по́лкы ѡ͗крт҇ⷭъ є͗го.
͗ ѿвѣща д͠дъ къ а͗вмелехоу хете
нноу. ͗ къ савесоу с͠ноу сароунашю.
бра́тоу ͗ѡ͗а͗влю рекы. кꙿто̀ вн́
деть съ мною въ по́лкъ къ саоу͗лоу
͗ рее а͗весъ а͗ꙁъ вꙿн́доу въ по́лкъ с то
бою. ͗ вꙿндоста д͠дъ ͗ а͗веса въ воѧ
но́щю. ͗ сѐ саоу͗лъ спѧ бѣ̀ въ свѣ
тлѣ ͗ копѧ бѧ́хоу въдроужена
въ ꙁемлю̀ въꙁꙿглавє є͗моу. ͗ а͗в
нръ ͗ во́ є͗го спа́хоу ѡ͗крт҇ⷭъ є͗го.
͗ рее а͗веса къ д͠доу, сѐ въдалъ т
є͗сть г͠ь днⷭ҇е врагы твоѧ вꙿ роуцѣ
тво, сѐ да оу͗бю . сѐ бо̀ ѡ͗рꙋжє
є͗го свѣне. ͗ вꙿтороє не ѡ͗махноу на́
нь. ͗ рее д͠дъ къ а͗весѣ не оу͗бва
є͗го. ꙗ͗ко кто̀ кол простеръ рꙋкꙋ
свою на помаꙁанка г͠нѧ ѡ͗ст
т сѧ. ͗ рее д͠дъ ж́въ г͠ь. а͗ще не
г͠ь нꙁложть є͗го. ͗ днⷭ҇е да бы пр
шелъ ͗ да бы оу͗мрълъ. ͗л въ бра
нь да бы въшелъ ͗ тоу погыблъ. да
не боу́детꙿ м ѿ г͠а наложт роу
кꙋ моєю на помаꙁанка г͠нѧ, тⷤꙋ

226d
въꙁм въꙁꙿглавє ͗ ко́пє є͗го. по
кровъ водны, ͗ ѿ͗девѣ. ͗ вꙿꙁѧ ко́
пє д͠дъ ͗ покровъ водны, ѿ въꙁъ
главѧ є͗моу. ͗ ѿ͗доста ѡ͗ба. ͗
не бѣ ͗же бѣ в́дѣлъ. ͗ не бѧ́ше въ
стаю͗ща нкогоже. вс̀ бо̀ спахоу
ꙗ͗ко оу͗жасъ г͠нь бѣ̀ напалъ на́ нѧ.
͗ пршедъ д͠дъ на ѡ͗нъ по́лъ. ͗ сто
ꙗ͗ше на верхъ го́ръ ͗ꙁдалеѧ. ͗ ве
лкъ поу́ть бѧ́ше межⷣꙋ ͗м. въ
ꙁва д͠дъ лю́д. ͗ а͗венроу ѿвѣща
г͠лѧ. не ѿвѣ́щаєш л м а͗вн
рѣ. ͗ ѿвѣща а͗венръ, кто̀ ты є͗с
ꙁовы͗ мѧ. ͗ ре҇ⷱ д͠дъ къ а͗венроу, не
моу́жь сы́ то́ сѧ нарцає͗ш въ
і͗͠л. пото не хранш гд҇ⷭа своє͗го
ц͠рѧ. ꙗ͗ко вꙿн́де є͗днъ ѿ людї оу͗
б́т хотѧ́ гд҇ⷭа твоє͗го ͗ ц͠рѧ. ͗ не
бл͠го сѐ є͗сть ꙁѣло є͗же сътворсте.
ж́въ г͠ь ꙗ͗ко с͠нве смрът є͗сте вы̀
вс̀. хранѧще г͠а своє͗го ц͠рѧ пома
ꙁанка г͠нѧ. ͗ нынѣ в́жⷣь оу͗же.
кдѐ є͗сть ко́пє ц͠рѧ ͗ покровъ во
дны. ͗же є͗сть въꙁꙿглав є͗го.
͗ поꙁна саоу͗лъ гла҇ⷭ дв͠двъ ͗ ре҇ⷱ, тво́
л є҇ⷭ гла҇ⷭ адо дв͠де. ͗ рее д͠дъ а͗ꙁъ рабъ
тво́ г҇ⷭ цр҇ⷭю. пакы̀ рее д͠дъ потѡ̀
въ слⷣѣ гонш. раба своє́го г҇ⷭ ц҇ⷭрю. ꙗ͗ко
м т съгрѣшⷯ, ͗ каѧ̀ ѡ͗брѣте сѧ по мнⷺ
неправⷣа. то̀ поне нынѣ да оу͗слы́шть
нынѧ г҇ⷭь ͗ ц҇ⷭрь г͠лаголы̀ раба твоє́го.
͗л б͠ъ прводтꙿ тѧ на мѧ. ꙗ͗ко въꙁвѣ
л сѧ же́ртва твоа͗. ͗л сн͠вѣ лв͠е
стї. ͗ проклѧт͗ сї́ преⷣ гм҇ⷭь. ꙗ͗ко повѣ
леває͗тꙿ м днⷭ҇е. не прѧст сѧ въ жребї́
гн҇ⷭь. гл͠юще по͗д работа͗ бг͠омъ южⷨъ.
͗ н͠нѣ да не падеⷮ҇ кровь моѧ на ꙁемл преⷣ л
цемъ гн҇ⷭмъ ꙗ͗ко ͗ꙁыде҇ⷮ цр҇ⷭь ͗ꙁ͠лвъ ͗щеть
д͠ша моє͗а́. ͗ гонмь є͗смь ꙗ͗ко нощꙿны́
врагъ (!) скоꙁьє͗ горы ͗ ре҇ⷱ саоу͗лъ съгрѣ́шхъ

227a
въꙁꙿврат сѧ ѧ́до дд͠е да ͗довѣ. ꙗ͗ко
не сътворю т ѕла̏. ́ста бо̀ ͗ гото
ва є͗сть д͠ша моѧ прⷣѣ ꙭма тво͗
ма. въ д͠нь с́ ѡ͗соує͗нъ (!) быⷭ҇. ͗ сѐ оу͗же
раꙁоумѣхъ ꙁѣло. ͗ ѿвѣща д͠дъ ͗ ре҇ⷱ
сѐ ко́пє цр͠во. да прїдеть ѡ͗трокъ
є͗днъ ͗ да въꙁмѣть є. ͗ г͠ь ѡ͗брат
ть ко́жⷣо, по ѡ͗правданє͗мъ є͗го ͗ по
вѣрѣ є͗го. ꙗ͗коже предалъ тѧ бѣ г͠ь
днⷭ҇е въ роуцѣ мо. ͗ не ра въꙁлож
т роукоу мою на помаꙁанка г͠нѧ
͗ сѐ ꙗ͗коже въꙁвел сѧ д͠ша твоѧ
днⷭ҇е. ѡ͗ схъ въ ꙭю моєю. та́ко ве
лт сѧ д͠ша моѧ прѣдъ гм҇ⷭъ. ͗ по
крыє͗тꙿ мѧ ͗ ͗ꙁметь мѧ ѿ всѧкыѧ
ско́рб
͗ рее саоу͗лъ къ д͠дꙋ, блв҇ⷭнъ ты̏ ѧ́до.
͗ творѧ сътворш. ͗ мога въꙁмо
жеш. ͗ ѿ͗де д͠дъ поутемъ сво͗мъ
͗ саоу͗лъ въꙁꙿврат сѧ въ мѣ́сто своє
͗ рее д͠дъ въ срⷣц своє͗мъ г͠лѧ. ͗ н͠нѣ
прблжтꙿ (!) м бы́т въ д͠нь є͗д́
нъ въ роукꙋ саоу͗лю. ͗ не б͠лго м боу́
деть. а͗ще не ͗доу въ ꙁемлю̀ ͗нопле
менню. ͗ тоу ͗ꙁбоудꙋ є͗го. ͗ а͗ще
поустть саоу͗лъ ͗ска́ть мене въ
всѧ предѣлы і͗͠лѧ. ͗ сп͠соу сѧ ͗ꙁꙿ рꙋ
коу є͗го
͗ въставъ дв͠дъ ͗ шесть ѿ моуⷤ с нмъ. ͗
де къ а͗гъхꙋ с͠ноу а͗махов. цр҇ⷭѧ гефьска.
самъ ͗ моуж є͗го вс сво. ͗ домъ є͗го ͗ ѻ͗бѣ
женѣ єго ͗ дв͠дъ. а͗хноѡ͗м ͗ꙁл͠тѧнын.
͗ а͗вгьѧ є͗же є͗сть жена. а͗ваа͗ла карꙿм
льскаго. ͗ въꙁѣстша саоу͗лꙋ. ꙗ͗ко бѣ
жа дв͠дъ въ гефы. ͗ не прлож к томоу ͗
скат є͗го. ͗ рее дв͠дъ къ а͗гьхꙋсоу. се́͗ ѡ
брѣте рабъ тво́ раⷣсⷪть преⷣ ма тво͗
ма. да дас м место є͗дного граднкъ
на се́лѣ ͗ сѧдꙋ тоу. а͗ воскꙋю бо̀ ͗ сѧдеть
рабъ тво͗ въ градѣ цр͠ствющⷨ с тѡбою͗
227 b
͗ дасть є͗м въ д͠нь тъ̏ скелага сего раⷣ ̋
быⷭ҇ црт҇ⷭвоу ͗юдьскоу. с̀калагъ
до д͠не
͗ быⷭ҇ сло д͠нї́ во нѧже́ сѣде дв͠дъ на
сѣле ͗ноплеменꙿнц. еты̀р мц҇ⷭ въ
схожа́ше дв͠дъ ͗ моуж є͗го. ͗ напа
дахоу на всѧ гесры, ͗ на а͗малк
ты̀. ͗ се с́ ꙁемлѧ прлежа́ше ѿ ла
мъпсꙋра. ͗ до ꙁемлѧ є͗гу̏петьск,
͗ побѣжаше ꙁемлю тоу̀. ͗ не жвлѧ
ше н моужеска полоу н женьска,
͗ по͗махꙋ стада ͗ боуволца ͗ ѻ͗слѧ
та. ͗ вельблоуды ͗ рꙁы. ͗ въꙁвра
щахꙋ сѧ ͗ прхожахꙋ ко агъхꙋсоу.
͗ рее ко агъхꙋсъ къ дв͠¬дꙋ. камо
воє͗васте н͠нѣ. ͗ рее дв͠дъ къ а͗гъ
хоусꙋ. на оугъ, і͗удеѧ͗. ͗ на оугъ
͗ꙁметы̀ ͗ на оу͗гъ кенеꙁїа. ͗ моужь
ска полоу ͗ женьска не жвхоⷨъ
ꙗ͗ко не вовест въ гефы г͠лѧ, є͗да
како въꙁвѣстѧ҇ⷮ въ гефъ на ны̀
г͠лще. ꙗ͗ко се́ дв͠дъ творть. се̏ же͗
бѣ̀ ѡ͗правꙿданїє͗ є͗го̀. всѧ д͠н в нѧ
же сѣде дв͠дъ на сѣле ͗ноплеменꙿнц
͗ вѣрова дв͠дъ а͗гъхꙋсов ѕѣло г͠лѧ.
оукрѣптꙿ сѧ крѣпѧ во людехъ ͗
ꙁ͠л. ͗ бꙋдетꙿ м рабъ въ вѣкы. ͗ быⷭ҇
въ д͠н ты͗ събраше сѧ ͗ноплеме
нꙿнц. во полꙿкы своѧ͗ ͗ꙁы̀т бра
т сѧ. со ͗ꙁ͠льтѧны. ͗ ре҇ⷱ а͗гъхꙋсъ
къ дв͠дꙋ ͗ раꙁꙋмеѧ разꙋме́. ꙗ͗ко съ
мною ͗сходш на брань ты̀ ͗ моу
ж тво́ с тобою́. ͗ ре҇ⷱ дв͠дъ къ а͗гъ
хꙋсоу. ѿ н͠нѣ да раꙁꙋмеє́ш ꙗ͗коⷤ съ
творть рабъ тво͗. ͗ рее а͗гъ
хꙋсъ къ дв͠дꙋ. тѣмꙿже наалꙿнкъ
͗ хрантелѧ тѧ воє͗мъ поставлѧю͗
въ всѧ д͠н
͗ бѣ̀ само́лъ оу͗мерꙿлъ ͗ б сѧ по не҇ⷨ всь
¬͗ꙁ͠ль. ͗ погрѣбоша ́ во а͗рꙿмафомѣ.
227c
въ градѣ є͗го. ͗ саоу́лъ прведе влъ
хвы. ͗ꙁꙿ раꙁоумныѧ ꙁемлѧ̀ своєѧ.
͗ събраша сѧ ͗ноплеменнц. ͗ пр
шедꙿша ста́ша въ сономѣ. ͗ събра са
оу͗лъ всѧ моу́жа і͗͠лѧ. ́ пршедъша
ста́ша въ гелвоую. ͗ вдѣвъ саоу͗лъ
по́лкы ͗ноплеменнкъ. ͗ оу͗боꙗ͗
сѧ оу͗жасе сѧ срⷣце є͗го ꙁѣло. ͗ въсꙿпро
с саоу͗лъ г͠а ͗ не ѿвѣща є͗моу нто
же. въ снѣ н ꙗ͗вѣ прр҇кы. ͗ ре́е
саоу͗лъ ѡ͗трокомъ сво͗мъ. по́
͗щете м жены ꙗ͗коже ͗мать,
влъшвенѧ въ роукоу. ͗доу кꙿ не́
въсꙿпрошю . ͗ рѣ́ша кꙿ немоу ѡ͗тро
ц є͗го. сѐ жена ͗мать въ роукоу
влъшвенѧ въ є͗ндорѣ. ͗ подв
гꙿ сѧ саоу͗лъ ѡ͗блее сѧ въ р́ꙁы ͗ны.
͗дѧше са́мъ ͗ два̀ моу́жа с н́мъ. ͗
прїде къ женѣ но́щю. ͗ ре́е къ
не́ саоу͗лъ повраж м ͗мѣю͗щїа
вꙿ роукоу влъхвованѧ. ͗ првед
м є͗гоже т рекоу. ͗ рее є͗моу же
на, сѐ ны́нѣ ты̀ са́мъ вѣс, є͗л́
ко сътвор саоу͗лъ. ͗ ка́ко расто
 ͗моущаго въ роукаⷯ влъшвенїє
͗ раꙁоумныѧ ѿ ꙁемлѧ̀ сеѧ. ͗ ка́ко
ты лѧш д͠ш моє. да оу͗мо
рш ю. ͗ клѧ́т сѧ саоу͗лъ къ не
г͠лѧ, ж́въ г͠ь. а͗ще срѧ́щеть тѧ
непра́вда ѡ͗ словес семъ. ͗ ре҇ⷱ же
на къ саоу͗лꙋ, кого въꙁведоу т. ͗
рее само́͗лѧ въꙁвⷣгн. ͗ в́дѣ
жена́ само́лѧ. ͗ рее жена къ са
оу͗лꙋ. то̀ то̀ помышлѧю оу͗же
а͗ще ты̀ є͗с саоу͗лъ. ͗ рее саоу͗лъ
є͗ не бо́ сѧ ͗ꙁрещ кого вдѣ. ͗
ре́е бо́гы в́дѣхъ въсходѧща,
ѿ ꙁемлѧ̀. ͗ рее то̀ вдѣ. ͗ рее
є͗моу въсходѧще ра́но ѿ ꙁемлѧ̀.
͗ ѡ͗блее прѡ͗дѣ́ꙗ͗ломъ. ͗ ра

227d
ꙁоумѣ саоу͗лъ. ꙗ͗ко само͗лъ є͗сть
͗ поклон лце́ своє на́ ꙁемлю̀, ͗ по
клоню сѧ є͗моу. ͗ рее само́лъ. то̀ сѐ
ноудш мѧ въꙁыт м. ͗ ре́е са
оу͗лъ скръблю ꙁѣ́ло. ͗ноплеменн
ц бо̀ воюю͗ть на́ мѧ. ͗ г͠ь ѿстꙋп
ѿ мене. ͗ оу͗же не послоушає͗ть ме
не къ семоу. н̀ роукам пр҇рескам
н въ снѣхꙿ же. ͗ ны́нѣ прꙁвахꙿ тѧ
да наставш мѧ то̀ сътворю.
͗ ре́е само͗лъ пото въсꙿпрошає͗ш
мѧ. а͗ г͠ь ѿстоуплъ є͗сть ѿ тебе
͗ є͗сть съ ю͗нѣ͗шмъ тобѣ. ͗ съ
творлъ є͗сть г͠ь тобѣ, ꙗ͗коже г͠ла
мно́ю. ѿ͗меть г͠ь цр҇ⷭтво ͗ꙁ роукꙋ
твоєю. ͗ да́сть є бл́жнемоу т
д͠дꙋ. поне (!) слоуша гла́са г͠нѧ. ͗ не
сътвор ꙗрость гнѣва є͗го на а͗ма
лце. г͠ла того ра́д сътвор б͠гъ
тобѣ. с̀ въ д͠нь сѐ. ͗ преда́сть тѧ
г͠ь і͗͠лѧ с тобою, въ рꙋкы ͗нопле
меннкъ, оу͗тро ты̀ ͗ сн͠ве тво
с тобою нападоуть. ͗ по́лкы і͗͠лвы
да́сть г͠ь в роукы ͗ноплеменнко
вы. ͗ потꙿщав сѧ саоу͗лъ, ꙗ͗коже
па́де на́ ꙁемл̀. ͗ въꙁбоуꙗ͗ сѧ ꙁѣло.
ѿ лца словеса само͗лѧ. ͗ не бы́сть
крѣпост кꙿ томоу въ немъ. ꙗ͗ко
не бѧ́ше ꙗ͗лъ хлѣба ве́сь д͠нь то́. ͗
всю̀ но́щь тоу. ͗ вꙿн́де жена къ са
оу͗лоу. ͗ в́дѣ ꙗ͗ко смѧлъ сѧ є͗сть
саоу͗лъ ꙁѣло. ͗ ре́е кꙿ немоу ͗ ре́е сѐ
нынѣ слы́ша ра́ба ͗ послоушахъ сло
весъ, ꙗ͗коже бѣ г͠лъ. ͗ ны́нѣ по
слоуша гла́са рабы твоєѧ. ͗ поло
жю прⷣѣ тобою насыщенѧ хлѣ
ба. ͗ ꙗ͗жь ͗ боу́деть въ тобѣ крѣ
пость. ͗ ꙗ͗коже ͗дѧ́ше поуте
мъ, ͗ не хотѧше ꙗ͗сть. ͗ нꙋжⷣа
хꙋ т ѡ͗троц є͗го ͗ жена є͗го.

228a
͗ послоуша гла́са ⷯ. ͗ въставъ ѿ ꙁе
млѧ̀ ͗ сѣдѧше на дво̀мы́слї. ͗ бѧ
ше же женѣ то́ въ домꙋ ю͗нца.
͗ подвгш сѧ ꙁакла ю. ͗ въꙁемш
моукоу́ ͗ сътвор хлѣбы. ͗ прне
се прѣдъ саоу͗ла і͗ прѣдъ ѡ͗трокы є͗го.
͗ ꙗ͗ша ͗ въсташа ͗ ͗доша въ нощ
то́. ͗ събраша сѧ ͗ноплеменн
ц ͗ по́лкы своѧ всѧ̀ на сафоцѣ і͗͠ль
тѧне ста́ша на є͗ндорѣ ͗же въ і͗͠л
͗ по́лц племеннкъ ͗дѧхоу по́ стꙋ
͗ по тысѧщ. ͗ д͠дъ ͗ моу́ж є͗го
͗дѧ́хоу ѡ͗со́бь съ а͗гхоусомъ. ͗ рѣ́
ша воє͗воды ͗ноплеменнкъ. кто̀
соу́ть ͗дꙋще͗ с̀ с на́м. ͗ ре҇ⷱ а͗гхꙋ
съ воє͗водамъ ͗ноплеменнкъ. не
се л є͗сть д͠дъ ра́бъ саоу͗ла ц͠рѧ і͗͠лва.
͗ се же є͗сть бы́лъ въ насъ мно́гѡ
д͠н. сѐ є͗моу оу͗же є͗сть вꙿ на́съ
вꙿтороє лѣто. ͗ нѣсмь вꙿ немъ ѡ͗брѣ
лъ нто́же ꙁла̀ ѿ д͠не понева же
є͗сть пршелъ къ мнѣ ͗ до д͠не сего.
͗ скръбны бы́ша ѡ͗ немъ всѧ воє͗во
ды ͗ноплеменнкъ. ͗ гл͠аша къ не
моу, въꙁꙿврат моу́жа поуст
на мѣсто своє. ͗деже ͗ постав
лъ є͗с та́мо. да не́ ͗доуть с на́м
на́ брань. да не боу́доуть раꙁꙿвра
щенѧ въ по́лцѣхъ. ͗ то̀ рад
ѿлоу сѧ се́ г҇ⷭа своє͗го. не глава
м моу́жь тѣ́хъ. не се́ л є͗сть
д͠дъ, є͗моуже ͗ꙁыдоша прот́
воу лкоую͗ще ͗ г͠люще, побѣд
саоу͗лъ съ тысѧщам сво͗м.
͗ д͠дъ съ тма́м сво͗м. ͗ пр
ꙁва а͗гхоусъ д͠да ͗ ре́е є͗моу. ж́
въ г͠ь ꙗ͗ко до́бръ є͗с ͗ б͠лгъ прѣ̀дъ
ꙭма мо͗ма. ͗ вꙿходъ тво́,
͗ ͗сходъ тво́ съ мною є͗сть въ
по́лцѣхъ, ͗ ꙗ͗ко не ѡ͗брѣлъ в тобѣ

228b
ѕла̀. ѿнележе є͗с пршелъ къ мнѣ
до д͠нешнѧго д͠не. ͗ прⷣѣ ꙭма во
є͗водъ неб͠лгъ є͗с ты̀. ͗д съ м́ро
мъ. ͗ не ͗маш сътворт ꙁдѐ (!),
прⷣѣ ꙭма воє͗водъ ͗ноплеменн
къ
͗ рее д͠дъ къ а͗гхоусоу, то̀ сътвор̀
х т. ͗ то̀ ѡ͗брѣте въ ра́бе своє͗мъ
ꙁло́бы. ͗ кол́ко д͠нї бѣ́хъ прѣдъ
тобою. не сътворхъ до д͠н сего н
то́же. то̀ то̀ ра́д не да ͗доу на
брань. вꙿра́гъ г͠а моє͗го ͗ ц͠рѧ. ͗ ѿвѣ
ща а͗гъхоусъ къ д͠дꙋ. вѣдѣ ꙗ͗ко бл͠гъ
є͗с прⷣѣ ꙭма мо͗ма. но̀ воє͗во
ды ͗ноплеменнѧ гл͠ють. да не
хо́дть с на́м на брань. ͗ ны́нѣ
оу͗рань ꙁаоу͗тра ты̀ ͗ ѡ͗троц тво
є͗го гн҇ⷭа соу́ще с тобою. ͗ ͗дѣте на
мѣ́сте. ͗деже ва́съ поставлъ
є͗смь та́мо. ͗ не ͗мѣ с̀ пеѧл
на срⷣц нкоєѧже, ꙗ͗ко бл͠гъ є͗с
ты̀ прѣдъ мно̀ю. ͗ да боу́деть ва́
мъ а͗г͠глъ б͠жї съѡ͗бѣщнкъ поу
те. ͗ оу͗рант ͗ просвѣтть
вы̀, ͗дѣте. ͗ оу͗ранвъ д͠дъ са́мъ.
͗ моуж є͗го ͗доша ͗ стрѣщ ꙁе
млѧ̀ ͗ноплеменнѧ. ͗ноплеме
ннц же ͗доша на́ брань къ і͗л͠ь
тѧномъ
Бы҇ⷭ ѿше́дꙿшꙋ д͠дꙋ ͗ моу́жемъ є͗го
с н́мъ. ѿ скелага въ д͠нь въ д͠нь (!)
тре́тї ͗ а͗малкъ на͗де на оу͗жнꙋю
страноу. ͗ на склагъ. ꙁажꙿго
ша мѣста та ѡ͗гнемъ. ͗ жены
всѧ̀ соу́щаа въ мѣ́сте то́мъ. ѿ ма́
ла ͗ до велка поꙗ͗ша. ͗ не оу͗б́ша
ѿ н́хъ моу́жь н жены. но̀ пле́нꙿше ͗
дѧхоу поутемъ сво͗мъ. ͗ прїде
д͠дъ ͗ моуж є͗го въ градъ. ͗ сѐ ꙁа
жꙿженъ бѧ́ше ѡ͗гнемъ. жены же ⷯ,
228c
͗ с͠нве ͗хъ ͗ дꙿще́р ͗хъ бѧ́хоу плене
ны. ͗ въꙁвⷣже д͠дъ ͗ моуж є͗го
гла҇ⷭ сво́. ͗ наѧша сѧ плакат. до́
нꙿдеже наѧша не въꙁмощ сѧ плака
т. ͗ женѣ двⷣ бы́ста ѡ͗ба пле́ме
не. а͗ха͗наа͗м і͗͠льтѧнын. ͗ а͗в
геѧ бы́вшѧ жена нава́ала кръм
лꙿского. ͗ ѡ͗скорбѣ д͠дъ ꙁѣло. ꙗ͗ко
съвѣщаша лю́дє ка́менємъ поб
т . ꙗ͗ко ѡ͗ꙁлоблена бѧ́ше д͠ша всѣ
хъ людї комоужⷣо сн͠въ сво͗хъ раⷣ ̋
͗ дꙿще́рї своⷯ. оу͗крѣп сѧ д͠дъ ѡ͗ гѣ
ѡ͗ б͠ѕѣ є͗го. ͗ ре́е д͠дъ къ а͗ва͗фарꙋ
͗є͗рѣю с͠ноу а͗вмелеховоу. прне
ст є͗фоу́дъ ͗ прнесе а͗ва͗фаръ
є͗фоудъ къ дд͠оу
͗ въсꙿпрос д͠дъ ѿ г͠а г͠лѧ. а͗ще женꙋ
въ слѣдъ во́ с́хъ. ͗ постгноу ѧ
͗ побѣжоⷣу ѧ. ͗ рее є͗моу г͠ь, жен
ꙗ͗ко постгноут ѧ ͗маш. ͗ б́
т ѧ. ͗ꙁбавлѧт ͗ꙁбавш ѧ
͗маш своѧ. ͗де д͠дъ са́мъ, ͗
ше́сть со́тъ моу́жь с н́мъ. ͗ пр
͗доша до потока восорꙿска. ͗ про́
 ѡ͗сташа. ͗ гна́ша съ етырм
со́тъ моу́жь. ͗ ѡ͗став двѣ̀ стѣ̏
моу́жь стрѣщ. ͗же сѣдѧхоу ѡ͗
б онъ по́лъ потока с́рꙿска. ͗ ѡ͗брѣ
тоша моу́ж моу́рна на селѣ. ͗
поꙗ͗ша  ͗ ведоша къ д͠дꙋ. ͗ да́ша
є͗моу оу͗кроухъ сы́ра, ͗ ꙗ͗сть. ͗ ста
д͠хъ є͗го вꙿ не́мъ ꙗ͗ко не бѧ́ше ꙗ͗лъ
хлѣ́ба. ͗ не бѧ́ше п́лъ воды тр̏
д͠н ͗ тр̀ но́щ. ͗ ре́е є͗моу д͠дъ
ѿкоу́доу ты̀ є͗с, ͗ ́ є͗с. ͗ ре́е
ѡ͗трокъ є͗гптѧннъ. а͗ꙁъ є͗см
ра́бъ моу́жа а͗малкова. ͗ небрѣ
же мене гн҇ⷭъ мо́, ꙗ͗ко ͗ꙁнемого
хъ а͗ꙁъ днⷭ҇е ѿ дꙋха не́стаго тр
жⷣы. мы́ же вла́ꙁхомъ на оу͗гъ до

228d
хелѧ. ͗ на і͗юдѣ͗скыѧ страны ͗
на гелвоу́. ͗ секелоу ꙁажгохомъ ѡ͗
гнемъ. ͗ ре́е є͗моу д͠дъ, вест л
мѧ ͗маш до во тѣ́хъ. ѡ͗нъ же
ре́е клен м сѧ бг͠омъ ꙗ͗ко не оу͗б
є͗ш мене. ͗ да не предас мене вꙿ рꙋ
цѣ гн҇ⷭоу моє͗моу. ͗ да ведоу тѧ до
во́ тѣ́хъ. ͗ клѧ́т сѧ є͗моу ͗ веде 
та́мо ͗ се т́ бѧ́хоу расꙿшрл сѧ
по все́ ꙁемл̀. бѧ́хоу ꙗ͗доу́ще ͗ п
ю͗ще. ͗ пра́ꙁнⷣоую͗ще ѡ͗ все́ корыст
то́ вел́цѣ. ю͗же бѧ́хоу вꙿꙁѧл
на́ ꙁемл̀ ͗ноплеменн. ͗ на́ ꙁемл̀
і͗юднѣ. ͗ прїде на нѧ д͠дъ ͗ б́ ѧ
ѿ ꙁаоу͗трѧ ͗ до́ веера. ͗ на оу͗трѧ
͗ꙁб ѧ. ͗ н є͗д́нъ же ѡ͗ста ѿ нⷯ
моу́жь. ͗ ꙗ͗ко дрꙋгыⷯ ѡ͗трокъ еты
р ста въсѣдꙿше на велꙿбоуды бѣжа
ше. ͗ всѐ воꙁѧ д͠дъ є͗л́ко вꙁѧ́л бѣ
ꙗ͗хꙋ а͗малкт, ͗ ѡ͗бѣ женѣ сво
поѧ. ͗ не ѡ͗ста тоу нто́же ѿ ма́
ла ͗ до вел́ка. ͗ ѿ корыст сн͠въ
͗ дꙿще́рї ͗ всѧ ꙗ͗же бѣ́ша вꙁѧл.
͗ въꙁꙿврат сѧ въспѧть д͠дъ. ͗ по
ꙗ͗тъ д͠дъ всѧ̀ ста́да боуволца. ͗
женѧше ѧ прⷣѣ племеномъ. ͗ плѣ
нъ то́ нарцаше сѧ плѣнъ двⷣъ. ͗
пр͗де д͠дъ съ двѣ̀ма стама моу́
жь ѡ͗ставꙿшхъ. да ͗доуть въ
слѣдъ д͠да. ͗ посад ѧ на потоцѣ
восорꙿстѣ. ͗ꙁдоша на стрѣте
нє д͠дꙋ. ͗ на стрѣтенє лю́демъ
є͗же с н́мъ. ͗ прїде д͠дъ до людї.
͗ въсꙿпросша ѡ͗ мрныхъ. ͗ ѿвѣ
щаша моу́ж гладꙿственѣ ͗ лꙋ
кавнѣ, къ моу́жемъ бо́рцемъ.
ходѧщмъ съ дд͠омъ. ͗ рѣша ꙗ͗ко
не гонша с на́м. да не дадмъ
͗мъ ѿ плѣна. є͗же є͗смо плѣн
л. ꙗ͗ко дрꙋꙁ когожⷣо ⷯ. женꙋ

229a
свою ͗ ѧда своѧ, ше́дꙿше въꙁꙿвра
тша
͗ рее д͠дъ не сътворте братїа моѧ
та́ко по преданї г͠н, на́мъ прот
вныѧ. ͗ съхранꙿшю ны. ͗ преда́сть
г͠ь во́ѧ пршедꙿшаа на ны въ роукы на́
ша. ͗ кто̀ послоушає͗ть словес ва́ше
го. понеже по ѧ́ст съшедꙿшхъ на́
брань. та́ко є͗сть ѧ́сть сѣдѧщаго
оу͗ роу́ха съ тѣ́м то́но раꙁдѣлт
͗ быⷭ҇ ѿ д͠н того ͗ вы́ше. ͗ быⷭ҇ на оу͗го
женє ͗ на ѡ͗правданѧ і͗͠лво до д͠не
сего. ͗ прїде д͠дъ въ скелагъ. ͗ по
сла къ старцемъ і͗юднамъ. ѿ плѣна
͗скрьнѧго ꙗ͗ ͗мъ г͠лѧ. сѐ на́мъ б͠лгоє
ѿ плѣннкъ, є͗же бѣша плѣнл
враѕ г͠н. ͗же ѿ вѡ͗сора. ͗ ѿ а͗ра
мата ͗ ѿ нефора. ͗ ѿ фрꙋ͗ра ͗же
ѿ а͗мадѧ. ͗же ѿ сафьѧ ͗же ѿ є͗не
сьфѧ. ͗же ѿ гефа. ͗же ѿ кнана.
͗же ѿ сафека. ͗же ѿ кмата. ͗же
ѿ кармла. ͗ ͗же ѿ градъ нера͗м
͗ль. ͗же ѿ градъ кенеꙁ͗нъ. ͗же
ѿ ͗є͗рмоута. ͗же ѿ врсавѧ.
͗же ѿ кенꙿвѧ. ͗же ѿ хеврона ͗ въ
всѧ мѣста а͗може ход д͠дъ ͗ мꙋж
є͗го с н́мъ
͗ ноплеменнц воє͗вахꙋ тогда на і͗͠лѧ
͗ бѣжаша моу́ж і͗͠лв ѿ лца ͗но
племеннкъ. ͗ подахоу (!) ꙗ͗ꙁвѣнї.
въ горѣ гелвоу͗стѣ. ͗ сндоша
сѧ ͗ноплеменнц съ саоу͗ломъ ͗ съ
сн͠ъм є͗го. ͗ оу͗бша ͗ноплеменн
ц ͗ѡ͗а͗нафана. ͗ намнадава. ͗
мелхсꙋѧ с͠ны саоу͗лѧ. ͗ ѡ͗тѧг сѧ
бра́нь на саоу͗ла. ͗ ѡ͗брѣтоша  бе
скоп͗нц моу́ж стрѣлц. ͗ ꙗ͗
ꙁвша а во дѣбѣ́лоє мѣ́сто. ͗ ре҇ⷱ
саоу͗лъ къ носѧщемоу ѡ͗роу́жє є҇ⷢ.
ѡ͗бꙋє͗мъ ко́пє своє пробод мѧ ⷤ
229b
да не пршедꙿше неѡ͗брѣꙁанї с̀, съ
бодꙋт мѧ. ͗ корт сѧ на́ноуть
мно́ю. ͗ не хотѧ того сътворт
носѧ ѡ͗рꙋжє є͗го. ꙗ͗ко боꙗ͗ше сѧ ꙁѣ
ло. ͗ вꙁѧ саоу͗лъ ко́пє своє ͗ напа́
де на не са́мъ. ͗ вдѣ носѧ ѡ͗роу́жє
є͗го. ꙗ͗ко оу͗мре саоу͗лъ. ͗ на́паде сѧ
͗ то́ на копє своє ͗ оу͗мре сꙿ н́мъ.
͗ оу͗мре саоу͗лъ ͗ тр́є с͠ны є͗го. ͗ но
сѧ ѡ͗рꙋжє є͗го. ͗ вс̀ моу́ж є͗го
въ д͠нь то́ с н́мъ. ͗ в́дѣвꙿше моу́
ж і͗͠льтестї. ͗же ѡ͗б онъ по́лъ
оу͗дол. ͗ ͗же ѡ͗б онъ по́лъ і͗ѡ͗рдана.
ꙗ͗коже бѣжаша моу́ж і͗͠льстї
͗ ꙗ͗ко оу͗мре саоу͗лъ ͗ сн͠ве є͗го. ͗ ѡ͗
ставльше грады своѧ ͗ бѣжаша.
͗ прїдоша ͗ноплеменнц. ͗ пре
бы́ша вꙿ н́хъ. ͗ быⷭ҇ на оу͗трѧ. ͗
прїдоша ͗ноплеменнц съвла
ть мрътвець. ͗ ѡ͗брѣтоша
саоу͗ла. ͗ тр̀ с͠ны є͗го па́дꙿшаа въ
горѣ. є͗же ͗мѧ гелвоуѧ. ͗ оу͗сѣ
коша главоу є͗моу. ͗ снѧ́ша ѡ͗рꙋжїа
є͗го. ͗ ѿсѣенноую главоу пꙋст
ша въ ꙁемлю̀ ͗ноплеменнкъ, ѡ͗
крт҇ⷭъ въꙁвѣщаю͗ще ͗доломъ ͗хъ
͗ лю́демъ ͗хъ. ͗ положша ѡ͗рꙋ
жє є͗го въ ѡ͗рꙋжнц. а͗ тѣло
є͗го въстькоша на стѣнѣ вефь
сам. ͗ слышаша жвоущї въ
а͗вс галат͗стѣмъ. ꙗ͗же съ
творша ͗ноплеменнц саоу͗ло
в. ͗ въставъ всѐ моу́жество
с́лныхъ ͗доша всю но́щь. ͗ вꙁѧ
ше тѣ́ло саоу͗ле. ͗ тѣло а͗нафане
с͠нѣ є͗го, съ стѣны вефьсамꙿскы
͗ прнесоша а въ а͗всъ ͗ съжгоша а
тоу. ͗ вꙿꙁѧ́ше ко́ст ͗ погребоша а
подъ коморою ꙗ͗же въ а͗всѣ.  по
стша сѧ се́дмь д͠нї. ͗ быⷭ҇ є͗гда
229c
ѹ͗бє͗нъ бы҇ⷭ саѹ͗лъ. ͗ дд͠ъ въꙁꙿвра
т сѧ побѣжⷣаа а͗малка

трѹ́ско ѻблажне нѻсѧ• сде бы҇ⷧ
ста́т ꙁа саѹ͗лоⷨ• въ црт҇ⷭво• двⷣвѻ•
црт҇ⷭво вꙿтороє, сло́во •н͠•
Бы҇ⷭ є͗гда ѹ͗мре саѹ͗лъ. ͗ д͠дъ въꙁꙿвра
т сѧ побѣжⷣаа а͗малка. ͗ сѣде д͠дъ
въ скелаꙁѣ дн͠ два̏. ͗ бы҇ⷭ д͠нь тре́
тї. ͗ сѐ мѹ́жь прїде ѿ по́лка
людї саѹ͗ль. ͗ р́ꙁы є͗мѹ бѧ́хꙋ
раꙁдꙿраны. ͗ пръсть бѣ̀ на главѣ
є͗мѹ. ͗ быⷭ҇ є͗гда вꙿн́де къ д͠дꙋ. ͗
па́дъ на́ ꙁемл̀ ͗ поклон сѧ є͗мѹ.
͗ рее є͗мѹ д͠дъ , ѿкѹдѹ ты̀ пр
͗де. ͗ рее є͗мѹ ѿ полка і͗͠лва. а͗ꙁъ
то́кмо є͗смь є͗д́нъ ѹ͗гънеꙁлъ. ͗
рее є͗мѹ д͠дъ, то̀ є͗сть сло́во сѐ
въꙁвѣщаноє м. ͗ ре́е ꙗ͗ко побѣ
гоша лю́д ѿ бран. ͗ падоша
мно́ѕ ѿ людї ͗ ѹ͗мроша. ͗ саѹ͗
лъ ͗ ѡ͗а͗нафанъ с͠нъ є͗гѻ ѹ͗мре. ͗ ре҇ⷱ
д͠дъ ѡ͗троко (!) въꙁвѣщь м є͗мѹ. та́
ко вдѣ ѧ ѹ͗мерлъ саѹ͗лъ. ͗ ѡ͗а͗нафа
нъ с͠нъ є͗го. ͗ ре́е ѡ͗трокъ телесъ
ра́д па̀дꙿшхъ. ͗дохъ на́ горѹ ге́
лвѹ͗скѹю. ͗ сѐ саѹ͗лъ ѹкрѣп
л сѧ бѧ́ше ѡ͗рѹжє͗мъ сво͗мъ. ͗
сѐ ѡ͗рѹжє ͗ велможа събрахѹ
сѧ на нь. ͗ ѡ͗ꙁрѣвъ ꙁа сѧ ͗ в́дѣ мѧ
͗ прꙁва мѧ. ͗ рѣ́хъ сѐ а͗ꙁъ ͗ ре́е

229d
кто ты̀ є͗с ͗ рѣⷯ а͗малкъ є͗см а͗ꙁъ
͗ рее ко мне прїд ѹ͗бї мѧ ꙗко
ѡ͗бьꙗтъ мѧ тма̀ люта ̀ к семѹ
ꙋ͗же нѣсть д͠ша моє͗ѧ̀ во мне. ͗ пр
стѹпь к немѹ ͗ ꙋбхъ ̀. ꙗ͗ко в
дехъ ꙗ͗ко не бѣ є͗мѹ ꙋ͗же жвота
͗ въꙁѧⷯ вѣнець цр҇ⷭьскы́. ͗же бѣ̀
на главѣ є͗мѹ. ͗ ѻ͗крлъ ͗же бѣ̀
на плещь є͗мѹ ͗ прнесоⷯ ѡ͗боє̀ съмо (!)
ко господнѹ с̀. ͗ се д͠дъ є͗мь сѧ
ꙁа рꙁы своѧ͗ сверꙿже ѧ͗ ͗ вс мѹж
͗же с нмъ съверꙿгоша́ рꙁы своѧ͗.
͗ бша сѧ ͗ плакаша сѧ. ͗ пост
ша҇ⷭ до веера по саѹ͗лѣ. ͗ по ѡ͗на
фатѣ с͠нє є͗го. ͗ по людѣⷯ ͗ѹ͗днаⷯ.
͗ по домѹ ͗ꙁ͠л. ꙗ͗ко ͗ꙁъбьє́н бы̀
ша ꙁѣлѡ̀. ͗ рее д͠дъ ѻ͗трокѹ въ
ꙁвѣщѧ͗ше є͗мѹ ѿкꙋдѹ ты̀ єс,
͗ рее с͠на мѹжа ѿ домѹ а͗малко
ва є͗смь а͗ꙁъ ͗ рее д͠дъ како не ѹ͗боѧ͗
сѧ въꙁвⷣгнѹт рѹкы с̀. ͗ ꙋ͗
бт помаꙁанка гн҇ⷭѧ. ͗ пр
ꙁва д͠дъ є͗дного ѿтрока своє͗го.
͗ рее ѹ͗бї ͗ шедъ ѹ͗бї ́. ͗ рее є͗мꙋ
д͠дъ кровь твоѧ на главѣ твоє͗͗
ꙗ͗ко ꙋста твоѧ͗ т на тѧ въꙁвѣ
щаше гл͠ще. ꙗ͗ко а͗ꙁъ ѹ͗бхъ пома
ꙁанка гн҇ⷭѧ. плака д͠дъ плаемъ
по саѹ͗лѣ. ͗ по ѻ͗а͗нафанѣ с͠нї є͗гѡ,
͗ рее є͗же наѹ͗т сн͠ы ͗ю͗дны,
͗ сѐ пса́но єсть ͗ꙁвѣст творѧ
ще ѻ͗ тобѣ, ꙗ͗ко съхрант ͗ꙁ͠лѧ.
͗ ѹ͗мерꙿшⷯ ꙗ͗ꙁвам ͗ тако падоша́
слꙿнї. да въꙁвѣщає͗те во гефъ
н повѣда͗те на ͗сходщаⷯ а͗сколо
нхъ. да не въꙁвесе́лт сѧ дꙿщер
͗ноплеменꙿна. н въꙁрⷣаютꙿ сѧ
дщер нѡ͗брѣꙁаныⷯ. на горы же ге
львѹскы̀ѧ͗ да не сндеть ро́са.
дожⷣь да не снде҇ⷮ на нѧ понеⷤ горы
230а
сѹть смерт ͗ пꙋсты ͗скон. ꙗ͗ко
тѹ расьпа сѧ ѻ͗рꙋжїє слꙿныⷯ ͗ ѻ͗рꙋжїє
саѹле непомаꙁано бы҇ⷭ масломъ.
но̀ кровїю ꙗ͗ꙁвеныⷯ ͗ ѿ тꙋка слꙿныⷯ
ꙗ͗коⷤ ѻ͗рꙋжїє ѻ͗а͗нафане. не въꙁрат (!)
сѧ въспѧть тощь. ͗ ѡ͗рꙋжїє саѹ͗
ле не въꙁꙿврат сѧ беꙁ ꙋма. саѹлъ
же ͗ а͗нафанъ. въꙁлюбленаа̀  кра
снаа́, не бѣста раꙁлꙋаю͗ща сѧ
въ жвотѣ своє͗мъ ͗ въ смерт
своє͗́ не раꙁлѹста сѧ. ꙗ͗коже бѣ
сте пае ѡ͗рла легꙿѣ̀ша, ͗ лва крⷺ
пльше. плаете по саѹ͗ле дщер
͗ꙁ͠лѧ. ͗ жвы ѡ͗блааше во кок
нъ съ ѹ͗кранїємъ (!) ва́шмъ. въꙁла
гаю͗щаго ꙁлато на рꙁы̀ ва́ша. на
ѹ͗крашанїє вамъ . како падоша сль
нї́ посреⷣ бран. ͗ѻ͗нафанъ събоде
нъ бы҇ⷭ до смьрт. тѣмꙿже болю
по тобѣ брате моє͗́ ͗ѡ͗нафанѣ
красны́ м ꙁѣло. ѹ͗стремла бо
сѧ бѧше любы твоѧ́ на мѧ пае лю
бꙿве жньне. како же падо́ша слꙿнї.
͗ ѻ͗рꙋжїє ⷯ на бран. ͗ бы҇ⷭ по схъ.
͗ въспрос д͠дъ га҇ⷭ г͠лѧ. да вндꙋ
понѣ въ є͗днъ граⷣ ꙇ͗юднъ.  ре҇ⷱ гь҇ⷭ
къ немꙋ внд ͗ рее д͠дъ въ котѡ
ры̀͗ ͗дꙋ. ͗ ре҇ⷱ въ хевронъ ͗ ѡ͗бѣ же
нѣ є͗го̀. а͗хноѻ͗͗м ͗͗ꙁл͠ьтѧнын.
͗ а͗гве̀ бывꙿшѧ жена навала ко (!)
кормльского. ͗ мꙋжї єже с нмъ
кожⷣо ⷯ ͗ домове ͗хъ с нм ͗ наа
жт въ граⷣ хевроньстемъ. ͗ прї
͗доша мꙋж ѡ͗то і͗ꙋдеꙗ͗. ͗ пома
ꙁаша д͠да тꙋ̀. да цр҇ⷭьствꙋеть
наⷣ домомъ ꙇ͗юднымъ. въꙁвѣ
стша дв͠дꙋ гл͠ще. ꙗ͗ко мꙋж
а͗втьстї ͗ галадтьстї.
погрѣбоша саѹ͗ла. ͗ посла д͠дъ
ко старе́шнамъ сла ͗ а͗всы̀ гала
230b
а͗тꙿскыѧ. ͗ ре́е къ н́мъ д͠дъ. блв҇ⷭе
н вы̀ г͠ѹ, ꙗ͗ко сътворсте млⷭ҇ть
с́ю, ѡ͗ господнѣ своє͗мъ саѹ͗лѣ
ѡ͗ помаꙁанцѣ г͠н, ꙗ͗ко погрѣлб
є͗сте. ͗ ѡ͗нафана с͠на є͗го. ͗ н͠нѣ
да сътворть г͠ь с ва́м мл҇҇ⷭть ͗
стннѹ. ͗ а͗ꙁъ сътворю бл͠гаа с
понеже сътворл є͗сте г͠лъ се́.
͗ нынѣ да ѹ͗крѣпѧт сѧ рѹкы ва́
ша. ͗ да бѹ́дѣте сн͠ве с́лнї. ꙗ͗ко
ѹ͗мре г͠нъ на́шь. саѹ͗лъ мѧ же по
маꙁа до́мъ ю͗днъ. црт҇ⷭвоват м
надꙿ нм. навенръ с͠нъ нровъ. ⷤ
бѣ̀ воє͗вода саѹ͗ль. ͗ наѧ хвал
т с͠на саѹ͗лѧ. ͗ въꙁнесе  ͗с по́лка
въ манає͗мъ. ͗ црт҇ⷭвова надъ га
латє͗ю. ͗ надъ фасремъ. ͗ наⷣ
і͗л͠мъ. ͗ надъ є͗фрѣмомъ. ͗ наⷣ
венїамномъ. ͗ надъ всѣмъ і͗л͠мъ
до •м͠• лѣтъ, любмъ бѣ с͠нъ
саѹ͗ль. є͗гда цртⷭ҇вова надъ і͗л͠мъ.
͗ двѣ̀ лѣтѣ то́кмо цр҇҇ⷭтвова наⷣ
і͗л͠мъмъ (!) ͗юднъмъ. ͗же бѧ́хѹ
надъ дв͠домъ. ͗ бы́ша д͠н вꙿ нѧже
дв͠дъ црт҇ⷭвова въ хевронѣ надъ до
момъ і͗юдномъ •ꙁ͠• лѣ́тъ. ͗
•ѕ͠• мц҇ⷭь

230с
по саꙋлѣ же црт҇ⷭвова давыдъ•
Сло́во •н͠ѳ•
͗ꙁы́де навенръ с͠нъ н́ровъ. ͗ ѡ͗тро
ц любѧще с͠на саѹ͗лѧ. ͗ прїдо
ша ͗ꙁ манає͗ма въ хевронъ. ͗ѡ͗а͗въ
с͠нъ сарѹ͗а͗шь. ͗ ѡ͗троц дв͠до
в ͗ꙁдоша ѿ хеврона. ͗ събра
вꙿшмъ сѧ ͗мъ на ѹ͗нꙿшмъ мѣсте
въ гаваѡ͗нѣ ѡ ͗собѣ с̀. ͗ сѣдоша
с́ ͗же на дрꙋꙁѣмъ мѣ́сте, тѹ̀
͗деже ͗ рее навенръ къ а͗навѹ.
да въстанѹть на́ тѧ ѡ͗троц.
͗ да ͗ по͗грають прѣдꙿ нам. ͗ ре҇ⷱ
͗ѡ͗а͗въ. да въстанѹть. въста
вше пре́͗дѹть сломъ ѡ͗трокъ
венїамновъ •в͠і• люблѧше с͠на са
ѹ͗лѧ. ͗ •в͠і• ѡ͗трокъ двⷣъ. дръжа
ше ко́жⷣо рѹкою главѹ ͗скрьнѧго
своє͗го. ͗ нож ͗хъ въ ребрѣхъ ко
мѹжⷣо ⷯ. ͗ падахѹ межⷣꙋ собою ͗
нарее сѧ мѣ́стѹ томѹ ͗мѧ, ѧ́
сть хотѣнѧ. є͗же є͗сть въ га
ваѡ͗нѣ. ͗ бы҇ⷭ бра́нь лю́та до конца
въ д͠нь то́. ͗ съгрѣш а͗венръ.
͗ мѹ́жь і͗͠ль, прѣдъ ѡ͗трокы
двⷣы. ͗ бы́ша тѹ тр́є сн͠ве сарꙋ
͗ѧ. ͗ѡ͗авъ. ͗ а͗веса. ͗ а͗са͗ль,
легкъ ногама сво͗ма. ꙗ͗коже се
рна скающ на сѣле. ͗ гна а͗са͗
ль въ слѣдъ а͗венра. ͗ не ѹ͗клон
сѧ ͗т деснымъ н шꙋ͗мъ. но̀ въ
слѣдъ а͗венра. ͗ ѡ͗ꙁрѣвъ а͗ве
нръ ꙁа́ сѧ, ре́е а͗ще ты є͗с са́мъ
а͗са͗ле. ͗ ре́е а͗ꙁъ є͗см. ͗ рее є͗мꙋ
а͗венръ ѹ͗клон сѧ ты̀, любо де
снымъ любо шю́͗мъ. ͗ жен до
ѡ͗трокъ. ͗ въꙁмеш собѣ ѡ͗рꙋжїє
є͗го. ͗ не хотѧше а͗са͗ль ѹ͗рат (!)
т сѧ ѿ него н ка́може. ͗ прло
ж є͗ще а͗венръ къ ͗саалю г͠лѧ.
ѿ͗д ѿ мене да тебе не раꙁбю.

230d
ѡ͗ ꙁемлю̀. ͗ ка́ко ꙗ͗влю лце свое къ
͗а͗вѹ. то кдѣ с̀ сѹть да въꙁꙿвра
тш къ ͗ѡ͗вав бра́тѹ своє͗мѹ
͗ не мышлѧше ѡ͗стат. ͗ ѹ͗да
р а͗венръ ко́пє͗мъ съꙁад вꙿ лѧ
дꙿвѧ. ͗ про́͗де ко́пє сꙿкво́ꙁѣ нѧ
͗ па́де ͗ ѹ͗мре поⷣ нмъ. ͗ бы҇ⷭ всѧ́къ
прходѧ ѿ мѣста. ͗деже паде
сѧ а͗са͗ль. ͗ ѹ͗мре ͗ ѡ͗ста. ͗ гна
ста ͗ѡ͗а͗въ ͗ а͗веса ͗ѡ͗а͗венръ. ͗
сл͠нце ѹ͗же ꙁаходѧше. ͗ та пр͗до
ста до холꙿма є͗матова. є͗же є͗сть
прѣⷣ лцемъ геѡ͗дꙿскымъ. ͗ пѹсты
нѧ га́ваѡ͗нѧ. ͗ събраша сѧ с͠нве ве
нїамн ꙁа венромъ (!). ͗ бы́ша въ
снѧтє є͗д́номъ. ͗ поставша
на версѣ хлъма є͗д́ного. ͗ прꙁва
а͗венръ ͗ѡ͗ава. ͗ рее є͗гда на по
бѣдѹ въꙁметь ѡ͗рѹ́жє. ͗л
не вѣ́с ꙗ͗ко горѣ є͗сть послѣжⷣе.
͗ доко́лѣ не ͗маш рѣщ лю́демъ.
͗ ѡ͗стат съꙁад. бра́та наше
го. ͗ рее ͗ѡ͗а͗въ, ж́въ г͠ь понеже
м г͠ла. понеже тогда пре́жⷣе ѹ
тренѣ. въꙁдоша горѣ лю́д ко́
жⷣⷣо въ слѣ́дъ бра́та своє͗го. ͗ въ
стрꙋб ͗ѡ͗а͗въ трѹбою. ͗ ста́
ша вс̀ лю́дє. ͗ не гна́ше въ слѣдъ
і͗л͠тѧнъ. ͗ не прложша кꙿто
мѹ побѣдт сѧ, ͗ а͗венръ, ͗
мѹж є͗го ͗доша на ꙁападъ всю̀
но́щь тѹ. ͗ пре͗доша і͗ѡрданъ. ͗
пршедꙿше всю странѹ тѹ̀. ͗ пр
͗доша въ по́лкъ. ͗ѡ͗авъ въꙁꙿврат
сѧ ѿ а͗венра въспѧть. ͗ събра
всѧ лю́д. ͗ посѣтша ѡ͗трокъ
двⷣъ па́дꙿшхъ. ͗ бы҇ⷭ ⷯ •ѳ͠і• мꙋжь
͗са͗ль. ͗ ѡ͗троц двⷣ ѹ͗б́ша сн͠въ
венїамнь мѹ́жь а͗внровъ •т͠•
͗ •ѯ͠• мѹ́жь ͗же ѡ͗ немъ. ͗ вꙁѧ́ша

231а
͗са͗лѧ. ͗ погребоша въ гробѣ ѿц͠а
є͗го въ вфлеѡ͗мѣ. ͗ ͗де ͗ѡ͗а͗въ. ͗
мѹ́ж є͗го всю̀ но́щь. ͗ ѡ͗свѣто
ша въ хевронѣ. ͗ бы҇ⷭ бра́нь на мно́го
межⷣѹ домомъ саѹ͗лемъ. ͗ межⷣⷣꙋ
домомъ двⷣымъ. ͗ домъ двⷣъ ͗дѧ
ше ͗ крѣплѧше сѧ. ͗ домъ саѹ͗ло
въ ͗дѧше ͗ ͗ꙁнемогаше. ͗ род сѧ
двⷣ въ хевронѣ сн͠въ •ѕ͠• ͗ бѣ̀
пръворо́дны є́мѹ с͠нъ а͗монъ, ѡ͗а͗х
ном і͗л͠ьтѧнын. ͗ вторы̀ є͗мꙋ
с͠нъ далѹвѧ. ѿ а͗вгеѧ кръмль
скыѧ. ͗ трет а͗весаломъ, с͠нъ
мѡ͗ханы. ͗ дꙿщер фольмны ге
сѹрьска. ͗ етверты ѡ͗рнѧ,
с͠нъ а͗гъгыфы. ͗ пѧ́ты сафатїа
съ, ѿ вталы. ͗ шесты є͗феро
а͗мъ. ѿ а͗глы жены двⷣы. С́ѧ род
ша сѧ двⷣ въ хевронѣ. ͗ бы҇ⷭ є͗гда
бы҇ⷭ бра́нь ме́жⷣѹ домомъ саѹ́лемъ
͗ межⷣѹ домомъ двⷣымъ. ͗ бѧ́ше
а͗венръ дръжа до́мъ саѹ͗ловъ. ͗
саѹ͗лов дрѹга бѣ є͗же ͗мѧ ресфа.
дꙿщ ͗ѡ͗а͗влѧ. ͗ поꙗ͗тъ ю а͗венръ.
͗ ре́е а͗мъфвосъ с͠нъ саѹ͗ль къ а͗ве
нрꙋ. то̀ сѐ ты̏ вꙿнде къ дрѹꙁѣ
ѿц͠а моє͗го. ͗ сꙿжал с ꙁѣло а͗ве
нръ къ немѹ. Е͗гда пе́сѧ глава
є͗смь а͗ꙁъ да с̀ всѧ сътворть дн҇ⷭе.
не сътворхъ л мл҇ⷭт дн҇ⷭе домѹ
саѹ͗лю ѿц͠а твоє͗го. ͗ братї тво
є ꙁна́єм т. ͗ не въстахъ л а͗ꙁъ
на домъ двⷣъ. ͗ ты̀ въꙁыскавꙿ м
непра́вды. жены сеѧ ра́д дн҇ⷭе. с́
же да сътворть а͗венрѹ. ͗ сѐ
прлож є͗мѹ ꙗ͗коже бо̀ клѧ́т сѧ
г͠ь д͠дꙋ. та́ко сътворю є͗мѹ въ
с́ д͠нь прꙗ͗т цр҇ⷭтво ѿ домѹ
саѹ͗лѧ. ͗ въꙁвⷣгнѹт прт҇ⷭлъ
двⷣъ въ і͗л͠. ͗ на ѹ͗дѹ ѿ дана
231b
до врсавеѧ. ͗ не въꙁмо́же кꙿ томꙋ
є͗мфвосъ. ѿвѣщат а͗венрѹ
словесе. ѹ͗боꙗ͗ бо сѧ є͗го. ͗ посла а͗ве
нръ къ д͠дꙋ со́лъ во феламъ хевро́
нꙿскы. ͗деже бѣ въ сонмѣ г͠лѧ. по
лож ꙁавѣтъ сво съ мною. ͗ сѐ
рѹка моѧ с тобою. въꙁꙿврат
т къ тобѣ ве́сь і͗л͠ь

ѻ͗ авенре•  ѡ͗ ͗авѣ• да по́граю́ть
ѡ͗тро́ц• да бꙋдꙋть но́ж въ
ребрѣхъ хъ
Слово .ѯ͠.
͗ ре҇ⷱ д͠дъ до́брѣ а͗ꙁъ положю с тобою
ꙁавѣтъ. но̀ то́кмо є͗д́ного сло
вес прошю ѿ тебе г͠лѧ. не ͗маш
в́дѣт лца моє͗го. а͗ще не прве
деш м мелхолы дꙿще́ре саѹ͗лѧ. ͗
прходѧ пр́сно ͗маш, вдѣ
т лце моє. ͗ посла д͠дъ къ є͗мф
восꙋ с͠нѹ саѹ͗лю слы̀ г͠лѧ. пꙋст
женꙋ мою мелхолѹ ю͗же бѣ поꙗ͗
лъ кра́єнеѡ͗брѣꙁанє дѣлма, ͗но
племеннкъ. ͗ пѹст є͗мъф
восъ. ͗ поꙗ͗тъ ѿ мѹжь є͗ѧ͗ ѿ фа
лт͗лѧ с͠на є͗лмова. ͗ ͗дѧ́ше мꙋ
жь є͗ѧ с нею. пла́а сѧ до варак
͗ѧ. ͗ рее къ немѹ а͗венръ ͗д
въꙁꙿврат. а͗ рее а͗венръ къ ста
рцꙋмъ (!) і͗л͠вымъ г͠лѧ. вꙿера ѡ͗но͗
мъ д͠н́ ͗ска́сте д͠дъ цр҇ⷭтвоват
надъ вам. ͗ н͠нѣ сътворсте,

231c
ꙗ͗ко г͠ь г͠ла ѡ дв͠дѣ г͠лѧ Въ рѹцѣ раба
моє͗го. дд͠а спс͠ѹ люⷣ моѧ. ͗ ͗ꙁ͠лѧ ͗
ꙁ рѹкы̀ ͗ноплеменꙿна. ͗ ѿ рꙋкы̀
врагъ є͗го. ͗ г͠ла а͗венръ во ꙋш ве
ньꙗ͗мнѹ. ͗ а͗венръ г͠ла во ꙋ͗ш
давыдовѣ во хевронѣ всѧ ꙗ͗же ѹ͗
годна бѣша прѣдъ ѻ͗ма вꙿсего
домꙋ веньѧ͗мнѧ

ѡ͗ прѣ двⷣве• въ хевронѣ• на а
венра• ͗ ѻ ꙁа́вѣтѣ є͗го̀•
Сло́во •ѯ͠і̇•
͗ прї́де а͗венръ къ давы̀дꙋ въ хевро
нъ, ͗ •к͠• мѹⷤ с нмъ. ͗ снде а͗венръ,
͗ сътвор д͠дъ а͗венрꙋ ͗ мꙋжемъ
͗же с нмъ пръ. ͗ ре҇ⷱ а͗венръ къ да
вы̀дꙋ въстаневѣ н͠нѣ ͗двѣ. ͗ съ
бѣрꙋ гн҇ⷭѹ своє͗мѹ ͗ цр͠в всь ͗ꙁ͠ль.
͗ положю с тобою͗ ꙁавѣтъ ͗ цр҇ⷭтво
ват ͗маш всем ⷯже же́лаєть
т д͠ша. ͗ посла д͠дъ а͗венра, ͗ ͗де
съ м́ромъ. ͗ сѐ ѡ͗троц двⷣ,  ͗ѡ͗а͗
въ ͗дѧхѹ съ бран. ͗ корсть мно́
гѹ несѧхѹ съ собою. ͗ а͗венръ не бѣ̀
съ двⷣомъ въ хевронѣ. ꙗ͗ко ѿслалы
бѣꙗ͗ше. ͗ ѿпѹщенъ с м́ромъ. ͗
ѡ͗а͗въ ͗ всѐ во́͗нество є͗го пр͗де
͗ въꙁвѣстша ͗ѡ͗а͗вѹ гл͠юще. пр
ход а͗венръ с͠нъ н́ровъ къ дв͠дѹ.
͗ посла ͗ ѿ͗де с м́ромъ. ͗ вꙿнде
͗ѡ͗а͗въ къ ц͠рю. ͗ рее то̀ сѐ є͗с съ
231d
творлъ. се бо̀ прїде а͗венръ к то
бѣ. пото̀ пѹстлъ є͗с . ͗л не
ве́с ꙁлобы а͗венрѧ с͠на нрова. ꙗ͗ко
на стрѣтенє тобѣ ͗дѧше. ͗ ра
ꙁѹмѣт хотѧ ͗сходъ тво ͗ вхѡⷣ
͗ в́дѣт хотѧ ꙗ͗же ты̀ творш
͗ въꙁꙿврат сѧ ͗ѡ͗а͗въ ѿ д͠да. ͗ пꙋ
ст слы̀ въ слѣдъ а͗венра. ͗ въꙁꙿвра
т сѧ а͗венръ въ хевронъ. ͗ ѹ͗вра
т  ͗ѡ͗а͗въ странным враты г͠ла
т къ немѹ лѹкам. ͗ ѹ͗дар въ ꙁа
д вꙿ лѧдвѧ. ͗ ѹ͗мре въ кров а͗са
͗л брата ͗ѡ͗а͗влѧ. ͗ слы́ша дв͠дъ
по схъ. ͗ рее т҇ⷭъ є͗смь а͗ꙁъ ͗ црт҇ⷭво
моє ѿ г͠а. ѿ нынѣ ͗ до вѣка. ѿ кро
в а͗венра, с͠на нрова. да сн́де
ть на главѹ ͗ѡ͗а͗влю̀. ͗ на всь до́
мъ ѿц͠а є͗го. да не ѡ͗скѹ͗дѣєть
ѿ домѹ ͗ѡ͗влѧ. беꙁнагаьє про
каженє. ͗ не ͗мѹщ нто́же.
͗ да па́даю͗ть ѡ͗рѹжє͗мъ. ͗ же
ланє хлѣба да бѹдеть є͗мѹ. ͗ѡ͗а͗
въ навеса (!) братъ є͗го. ͗ растерꙁа
ста навенра. понеже ѹ͗б наса
͗лѧ брата ͗ма. въ гава̀ѡ͗нѣ на́
бран. ͗ рее д͠дъ къ ͗ѡ͗вꙋ ͗ къ всѣ
мъ лю́демъ є͗го. съве́рꙁете р́ꙁы
ва́ша. ͗ препоꙗ͗шете сѧ въ врет
ще. ͗ б́͗те сѧ прⷣѣ а͗венромъ
͗ д͠дъ ц͠рь ͗де въ слѣдъ ѡ͗дра. ͗ погре
боша а͗венра въ хевронѣ. ͗ въꙁвⷣ
же ц͠рь гл҇ⷭа сво́. ͗ плака сѧ надъ
гробомъ є͗го. ͗ вс лю́дє по а͗ве
нрѣ. ͗ плака сѧ ц͠рь а͗венра. ͗ ре҇ⷱ
а͗ще по смрът а͗ваа͗л ѹ͗мреть а͗ве
нръ. то рѹцѣ тво не свѧжете
сѧ н ноꙁѣ тово (!) съпнета сѧ. ꙗ͗ко
не прнесе навалъ прѣдъ сн͠омъ бе
съ правды па́де. ͗ прложша вс̀
людє плакат сѧ є͗го. ͗ прї́до

232а
ша вс̀ лю́де веерѧт съ дд͠омъ
хлѣбъ. є͗ще сѹ́щю д͠н. ͗ клѧт сѧ
д͠дъ г͠лѧ. с̀ да сътвортꙿ м б͠гъ ͗ с̀
ꙗ͗ко а͗ще не ꙁа͗деть сл͠нце. не ͗ма
мъ вꙿкѹст хлѣба. ͗л ѿ есо ͗но
го. ͗ ѹ͗го́дно бы҇ⷭ сло́во сѐ прѣⷣ всѣ
м. ͗ всѧ є͗л́ко сътвор ц͠рь прѣⷣ
людм. ͗ раꙁꙋмѣша вс люде, ͗
весь і͗л͠ь. д͠нь то́ ꙗ͗ко не бы҇ⷭ ѿ ц͠рѧ
ѹ͗б͗ство а͗венровѹ с͠нꙋ н́ровꙋ.
͗ рее ц͠рь ѡ͗трокомъ сво͗мъ. не вѣ
сте л ꙗ͗ко властелнъ ве́л па́де
въ д͠нь с́ въ і͗л͠. ꙗ͗ко дне҇ⷭ нарѡⷣ
сво въста на ц͠рѧ. мѹж же с̀
͗ сн͠ове саѹ͗л. ѕл̈м сѹть. да
въꙁдасть г͠ь творѧщмъ лѹка
внаа по ꙁлобѣ своє. ͗ слыша є͗мъ
фвосъ с͠нъ саѹ͗ловъ. ꙗ͗ко ѹ͗мре
навенръ въ хевронѣ. ͗ раꙁꙿдрѣш
ста сѧ рѹцѣ є͗го. ͗ вс мѹ́ж і͗л͠е
в подвша сѧ. ͗ два̏ мѹжа вла
стелна раꙁꙿвра̀тнка. мє͗мф
восъ с͠нъ саѹ͗лъ ͗мѧ є͗д́номѹ ва
а͗на. ͗мѧ дрꙋгомѹ рхавъ с͠на ре
манѧ врофе͗скаго ѿ сн͠вь венїа
мнь. ꙗ͗врофь мысѧше на сн͠ы ве
нїамнѧ. ͗ ѿ͗доша врофе въ
гефемъ. ͗ сѹ́ть то̀ жвѹ до д͠не
шнѧго дн҇ⷭе. ͗ѡ͗а͗нафана с͠на саѹ͗
лѧ, с͠нъ бѣше беꙁ ногꙋ ꙗ͗ко пѧт
лѣтъ. ͗ та́ко є͗гда бы҇ⷭ пр͗т
въꙁвѣщеню саѹ͗лю. ͗ ѡ͗а͗нафа
нѹ с͠нѹ є͗го ѿ і͗͠лѧ. ͗ вꙁѧ пестꙋ
нца ѡ͗троѧ ͗ бѣжа. ͗ бы́сть
тꙿща́щ сѧ є на ѡ͗шествє. ͗ па́
дꙿш ѡ͗хромѣ. ͗мѧ бо̀ є͗ мемьф
валь

232b

ѡ͗ см͠рт є͗мфвоша с͠на• саѹ́лѧ
Сло́во •ѯ͠в•
͗ ͗доша сн͠ве ромен рофе͗скаго. ра
хава ͗ ванеє͗съ. ͗ вꙿндоша въ ꙁно́
д͠не. во домъ є͗мфвошь. ͗ то́ по
ваше на ѡ͗дрѣ полѹд͠не. ͗ сѐ вра
тнкъ вꙿ домѹ маша́ надъ нмъ.
въꙁрⷣѣмаше ͗ спѧ́ше. ͗ рханъ ͗ во
санъ бра́та та. таꙗ͗ща сѧ вꙿндо
ста въ до́мъ. є͗мфвосъ пова
ше на ѡ͗дрѣ. ͗ ѹ͗б́ша , ͗ прнесо
ша главѹ є͗го. ͗ ͗доша пѹтемъ
͗же на ꙁападъ всю но́щь. ͗ прнесо
ста главѹ є͗мфвошю къ дв͠дѹ
въ хевронъ. ͗ рекоста къ ц͠рю. сѐ
глава є͗мꙿфвоша, с͠на саѹ͗лѧ вра
га твоє͗го. ͗же ͗ска́аше д͠ша тво
є͗ѧ. ͗ да́сть г͠ь нашемѹ гнⷣꙋ ͗ ц͠рю
ѿмъщенє врагомъ є͗го до дн͠ешнѧ
го д͠не ѿ саѹ͗ла врага твоє͗го̀. ͗
ѿ сѣмен є͗го. ͗ ѿвѣща д͠дъ р
хавѹ. ͗ ваневѹ братѹ є͗го. с͠ны
ремонѧ врофе͗скаго. ͗ ре҇ⷱ ͗ма
ж́въ г͠ь ͗же ͗ꙁбав д͠шю мою
ѿ всеѧ скръб. ꙗ͗ко въꙁвѣст м
ꙗ͗ко ѹ͗мре саѹ͗лъ ͗ ѡ͗нафанъ. ͗
то́ мнѣ̀ ꙗ͗ко б͠лговѣстѹѧ прѣ
дъ мною. ͗ а͗ꙁъ ꙗ͗хъ ͗ ѹ͗б͗хъ въ
скелѣ. є͗мѹ же м да́ръ да́т.

232c
но̀ ͗ нынѣ мѹж лѹкав ѹ͗бша
мѹ́жа пра́ведна въ домѹ є͗го. на
ѡ͗дрѣ є͗мѹ своє͗мъ. ͗ ны́нѣ въ
ꙁыщѹ кров є͗го, ѿ рѹкѹ ва́шею.
͗ растою вы̀ ѿ ꙁемлѧ̀. ͗ ꙁаповѣ
да д͠дъ ѡ͗трокомъ сво͗мъ. ͗ ѹ͗б
ша . ͗ ѹ͗сѣкоша ͗ма рꙋцѣ ͗ ноѕѣ.
͗ повесша а на садѹ въ хевронѣ.
͗ главѹ є͗мфвошю погребоша въ
гробѣ а͗венра с͠на н́рова. пр͗
доша всѧ̀ колѣна і͗л͠ва къ д͠дѹ въ
хевронѣ г͠люще. ͗ сѐ ко́ст твоѧ
͗ пло́т твоѧ. ͗мы вꙿера ͗ ѡ͗на
мъ д͠н, саѹ͗лѹ сѹщю ц͠рю над н
м. ты̀ є͗с въводѧ ͗ ͗ꙁводѧ і͗͠лѧ
͗ рее г͠ь, кто̀ ты̀ ѹ͗пасеш лю́д
моѧ і͗͠лѧ. ͗ ты̀ є͗с на властель
ство въ і͗л͠

ка́ко пр́доша ста́рц і͗͠ле́
в• пома́ꙁат давыда въ ͗
і͗л͠• на .л͠. лѣтъ•
Сло́во •ѯ͠г•
͗ прїдоша вс̀ старц і͗͠лв къ ц͠рю
въ хевронъ. ͗ полож ͗мъ ц͠рь д͠дъ
ꙁавѣтъ въ хевронѣ прѣдъ гм҇ⷭъ. ͗
помаꙁаша дв͠да наⷣ всѣмъ і͗л͠емъ
до тре десѧтъ лѣ́тъ. вꙿ нѧже
црт҇ⷭвоват є͗мѹ. ͗ црт҇ⷭвова
•м͠• лѣ́тъ. ͗ •ꙁ͠• ͗ •ѕ͠• мц҇ⷭь.
црт҇ⷭвова надъ ͗ѹ͗дою. ͗ црт҇ⷭво
ва надъ і͗л͠мъ •л͠• лѣтъ. ͗ю͗дѣєю

232d
Въ ͗єр͠лꙿмѣ. ͗де д͠дъ ͗ мꙋж єⷤ с нмъ
въ і͗єр҇ⷭлмъ ко ͗єѹ͗сѣє͗мъ жвꙋщ҇ⷨ
тогда на ꙁемл то́ ͗ рѣша д͠дꙋ не хо
д сѣмо. ꙗ͗ко въста хромї ͗ слѣпї́
гл͠юще ꙗ͗ко не вндеть д͠дъ семо.
͗ прїа д͠дъ всѧ страны̀ сѡ͗нѧ г͠лѧ.
сѐ граⷣ дд͠ѻвъ. ͗ рее д͠дъ въ д͠нь тотъ
всѧкъ да ѹ͗бває͗ть вꙋсѣ͗ на мееⷨъ.
͗ слепыѧ ͗ хромыѧ͗ ненавдѧщїѧ
д͠ша дд͠овы. сего рад ͗ рѣша слепї́
͗ хромї́ не вндѹть въ соборъ гнⷭ҇ь.
͗ сѣде д͠дъ въ странѣ. ͗ нарее сѧ граⷣ
дд͠овъ ͗ съꙁда ͗нъ граⷣ въколо ѿ краа
͗ домъ сво̀. ͗дѧше д͠дъ ͗ды ͗ вела
є͗мъ гⷭ҇ь вседръжтель с нмъ. ͗ по
сла храмъ цр҇ⷭь тꙋрескъ слы̀ къ д͠дꙋ
͗ древа кедрова. ͗ древодѣлѧ ͗ ка
менїю делателѧ. ͗ съꙁдаша дꙋмъ (!)
д͠дꙋ. ͗ раꙁꙋмѣ д͠дъ ꙗ͗ко ꙋготов г҇ⷭь
на цр҇ⷭтво во і͗͠л. ͗ ꙗ͗ко превꙁѧ сѧ
цр҇ⷭтво є͗го̀. ͗ людї раⷣ ̏ і͗͠лвъ. ͗ по
ѧ͗тъ д͠дъ потомъ жены̀ ͗ хотѣ
сътворт с̀ во і͗є͗р҇ⷭл́мъ. єгда прї
͗де ѿ хеврона. ͗ быша потомъ
дд͠ов сн͠ве ͗ дꙿщер. ͗ порожеш҇ⷨ сѧ
во нь во і͗є͗р҇ⷭлмѣ. самосъ ͗ сававъ.
͗ нафанъ, ͗ салꙿманъ. ͗ сваа͗ръ. ͗ є͗л
сѹсъ.  є͗лꙿфалатъ. ͗ нагевъ. ͗ а͗фсъ.
͗ є͗фїє. ͗ є͗лсамасъ. ͗ є͗лдає̀, ͗ є͗л
фꙿфалафъ. ͗ слыша́ша ͗ноплеменꙿ
нц. ꙗ͗ко помаꙁаша д͠да на цр҇ⷭтво
въ і͗є͗р҇ⷭлмѣ. ͗ воꙁдоша вс ͗нопле
менꙿнц ͗щюще д͠да. ͗ слы̀ша д͠дъ
͗ снде въ страны̀. ͗ноплеменнц
прхожахꙋ. ͗ сташа во ꙋдол т
таньстѣ́. ͗ въспрос д͠дъ гла҇ⷭ г͠лѧ.
а͗ще воꙁдꙋ къ ͗ноплеменꙿнкомъ.
преда сїа въ рꙋцѣ мо́, ͗ ре҇ⷱ г҇ⷭь къ д͠дꙋ
въꙁї́д ꙗ͗ко предаѧ͗ предамъ ͗но
племенꙿнкы̀ во рꙋцѣ тво́, ͗ прї́дѣ

233a
д͠дъ с вы́шнѧѧ страны́. ͗ б ͗нопле
меннкы. тѹ̀ ре҇ⷱ д͠дъ, ͗сꙿсѣе́ г͠ь вра
гы моѧ прѣдо мною, ꙗ͗коже пресѣка
є́ть водѹ. сего ра́д нарее сѧ мѣстꙋ
томѹ свы́ше сѣкы. ͗ ѡ͗ставша
͗ноплеменнц бо́гы своѧ. ͗ вꙁѧ є҇ⷢ
д͠дъ ͗ мѹ́ж є͗го. ͗ прложша па́
кы ͗ноплеменнц прот́вѹ ста́ша
пакы на ѹ͗долї ттанꙿстѣ. ͗ въ
сꙿпрос д͠дъ г͠а. ͗ рее є͗мѹ г͠ь не вꙿход на
срѣтенє прот́вѹ ͗мъ. ͗ ѹ͗клон сѧ
ѿ н́хъ. ͗ пожд ма́ло на бреꙁѣ ѹ͗дол.
͗ бѹ́деть є͗гда ѹ͗слышат гла҇ⷭ трꙋса
лѹжнаго. то̀ тогда сн́деш кꙿ н́мъ.
ꙗ͗ко тогда ͗ꙁы́деть г͠ь прѣдъ тобою.
сѣ на брань ͗ноплеменнкы. ͗ сꙿтво
р д͠дъ ꙗ͗коже ꙁаповѣда є͗мѹ г͠ь. ͗ ͗ꙁб
͗ноплеменнкы ѿ гаана же ͗ до га
ꙁры

ка́ко ѡ͗вѣꙁо́ша квоⷮ б͠жї ͗ꙁъ
домѹ амнѧ• ͗ ѻ͗ѕѧ
Слово •ѯ͠д•
͗ събра к томѹ д͠дъ всѧкѹ ѹ͗ношю, ѿ
і͗͠лѧ ꙗ͗ко се́дмь со́тъ тысꙋщь. ͗ въста
въ ͗дѐ д͠дъ ͗ вс̀ лю́дїє ͗же с н́мъ. ͗
ѿ кн͠ѕь ͗ю͗днъ на въсхѡⷣ ло̀мны (!). ꙗ͗ко
въꙁнест ѿтѹ́дѣ кво́тъ б͠жї. по
неже нареет сѧ ͗мѧ г͠а с́лнаго на хе
рѹвмѣ сѣдѧ́щаго. ͗ воꙁѧше кво
тъ г͠нь на ко́лѣхъ но́выⷯ. ͗ ѿвеꙁоша

233b
͗ꙁ домѹ а͗мнадавлѧ со холма, ͗ ѡ͗ѕѧ
͗ бра́тѧ є͗го сн͠ве а͗мнадавл. воꙁѧ
хѹ ко́ла съ квотомъ б͠жїмъ. ͗ бра
тѧ є͗го ͗дѣхѹ прⷣѣ квотомъ. д͠дъ
͗ сн͠ве і͗͠лв, ͗грающе прⷣѣ гм҇ⷭъ. въ а͗рга
нѣхъ ѹ͗троєнѣхъ въ крѣ́пост въ пѣ
нїхъ. въ гѹ́слѣхъ въ сопѣлехъ. ͗ въ
тмꙿпанѣхъ. ͗ въ кмꙿвалѣхъ. ͗
до́ша до а͗лонорны въсе͗скыѧ. ͗ про
стертъ ѡ͗ꙁѧ рѹкѹ свою на квотъ
б͠жї. да ͗мет сѧ ꙁа нь. ͗ ꙗ͗тъ сѧ ꙁа
нь ꙗ͗ко ͗схожаше ͗ꙁ него вонѧ бл͠га. ͗
раꙁꙿгнѣва сѧ г͠ь гнѣвомъ на ѡ͗ꙁю. ͗ по
раꙁ  г͠ь. ͗ ѹ͗мре ѹ͗ квота г͠нѧ прⷣѣ
гм҇ⷭъ. ͗ въспеѧлова д͠дъ. понеже по
раꙁ г͠ь пораженє͗мъ ѡ͗ꙁю. ͗ нарее
сѧ ͗мѧ мѣ́стѹ томѹ пораженє,
͗ѡ͗ꙁ́но до д͠не сего. ͗ ѹ͗боꙗ͗ сѧ д͠дъ г͠а
ѿ д͠н того г͠лѧ. ка́ко вꙿн́деть ко мнѣ
квотъ гн҇ⷭь. ͗ не надѣꙗ͗ше сѧ д͠дъ. да
бѹ́деть ѹ͗ него квотъ ꙁавѣта г͠нѧ
въ градѣ двⷣѣ. ͗ ꙁатвор  д͠дъ въ до
мѹ а͗ведовѣ. ͗ дарнѣ гефна. ͗ стоѧ
квотъ гн҇ⷭь въ домѹ а͗ведовѣ. ͗ бл҇ⷭв
г͠ь до́мъ а͗ведарїнъ ͗ всѧ є͗го. ͗ въꙁвѣ
стша цр͠в гл͠юще. ꙗ͗ко блв҇ⷭ г͠ь домъ
а͗ведарїнъ. ͗ всѧ є͗го квота рад
б͠жѧ. ͗ ре́е д͠дъ въꙁꙿвращю блв҇ⷭнїє
въ до́мъ мо́. ͗ ͗де д͠дъ вꙁѧ квотъ
г͠нь ͗ꙁ домѹ а͗ведарїна. въ градѣ
двⷣѣ въ веселї. ͗ бѣша с н́мъ несꙋще .
квотъ гн҇ⷭь, се́дмь то́лпъ. ͗ жрътва
телцемъ а͗гнѧ. ͗ д͠дъ бїаше въ варга
ны ѹ͗строє͗ны прⷣѣ гм҇ⷭъ. ͗ д͠дъ ѡ͗бле
енъ ѡ͗дежⷣею бѣлою. ͗ д͠дъ ͗ ве́сь до́мъ
і͗͠лвъ несѧхѹ квотъ г͠нь. съ вопле
мъ ͗ съ гласомъ трѹбнымъ. ͗ бы҇ⷭ к
вотѹ перенесеномѹ къ градꙋ двⷣѹ
͗ мелхола дꙿщ саѹ͗лова преꙁраше ѡ͗
концемъ. ͗ вдѣ ц͠рѧ д͠да, ͗граю͗ща

233с
прⷣѣ гм҇ⷭъ. ѹ͗нж въ срцⷣ своє͗мъ
͗ вꙿнесоша квотъ гн҇ⷭь, ͗ поставша
на мѣсте своє͗мъ посредѣ полаты, юⷤ
съꙁда д͠дъ. ͗ въꙁнесе д͠дъ жрътвѹ
прⷣѣ г͠а ͗ м́рнаа. ͗ съверш д͠дъ въ
ꙁносѧ всесъжⷣⷣеженѧ м́рнаа. ͗
блв҇ⷭ люд ѡ͗ ͗мен г͠н с́лнаго. ͗ ра
ꙁдѣл всѧ лю́д на всю с́лѹ і͗͠лвѹ.
ѿ да́на же ͗ до версавеѧ. ѿ мѹ́жь ͗
до женъ. комѹжⷣо по ѹ͗крѹхѹ хлѣ
ба ͗ по ѧш. ͗ пеена мѧ́са ѧ́сть.
͗ ѿ͗доша вс̀ лю́дє. ко́жⷣо въ домъ
сво́. ͗ въꙁꙿврат сѧ д͠дъ блв҇ⷭт
до́мѹ своє́го. ͗ꙁы́де мелхола дъщ
саѹ͗лѧ на стрѣтенє д͠дꙋ. ͗ блв҇ⷭ 
͗ рее то̀ прослав сѧ дн҇ⷭе ц͠рь і͗͠лвъ.
ꙗ͗коже ѿкры́ сѧ днⷭ҇е прѣдъ ꙭма ѹ͗
нотамъ ра́бъ твоⷯ ꙗ͗коже ѿкрыва
є͗т сѧ. ѿкрыє͗ш сѧ ͗граю͗щмъ. ͗
ре́е д͠дъ къ мелхолѣ прѣдъ гм҇ⷭъ а͗ꙁъ ͗
грахъ. ͗ блв҇ⷭнъ ꙗ͗ко ͗ꙁбꙿра мѧ пае ѿц͠а
моє͗го ͗ пае всего домѹ є͗го. ꙗ͗ко ͗
поставтꙿ мѧ властелна, надъ
людꙿм є͗го. ͗гра́ю ͗ плѧшю прѣдъ
гм҇ⷭъ ͗ ͗граю. ͗ ѿкрыю͗ сѧ ѹ͗же с́цѣ.
͗ є͗смь неподобенъ прⷣѣ ꙭма тво
͗ма. ͗ со ѹ͗нотам с н́мже ре҇ⷱ м
не прославт сѧ. ͗ ѹ͗ мелхолы дꙿщ
саѹ͗лѧ не бы҇ⷭ дѣтща. до д͠не см͠рт
є͗ѧ. ͗ бы҇ⷭ є͗гда сѣде ц͠рь въ домѹ сво
є͗мъ. ͗ г͠ь ѡ͗брѹ веꙁде надъ всѣ
м врагы є͗го. ре́е д͠дъ къ нафанѹ
прр҇ⷪкѹ.24 сѐ а͗ꙁъ жвѹ въ полатехъ ке
дренахъ. квотъ б͠жї сто͗ть по
средѣ сѣ́н. ͗ рее а͗нафанъ къ ц͠рю
всѐ є͗л́ко а͗ще є͗сть на срцⷣ твоє͗мъ
ход ͗ сътвор ꙗ͗ко г͠ь є͗сть с то
бою. ͗ бы҇ⷭ вꙿ нощ то́, бы҇ⷭ г͠лъ г͠нь
къ нафанѹ г͠лѧ, ͗д ръц рабѹ
твоємѹ д͠дꙋ. С́це гл͠еть г͠ь, не

233d
͗маш ты̀ сътворт домѹ, на
пребы̀ванє мнѣ. ꙗ͗ко н ѡ͗бтахъ
въ домѹ. ѿ н́хъже д͠н ͗ꙁведохъ с͠ны
і͗͠лвы ѿ ꙁемлѧ̀ є͗гпетꙿскы до д͠не
сего̀. но̀ то́кмо пребываю въ ѡ͗бте
лщехъ ͗ въ сѣн. ͗ въ всѣхъ ͗дѣ
же а͗ще въхожахъ въ всѣмъ і͗л͠.
г͠лѧ гл͠ахъ къ є͗дномѹ колѣнѹ, є͗мꙋ
же ꙁаповѣдахъ паст́ лю́д моѧ
і͗͠лѧ г͠лѧ. пото не съꙁжеш до
мѹ ке́дрна. то̀ ны́нѣ с̀ да рееш
рабѹ своє͗мѹ д͠дꙋ. С́це гл͠еть г͠ь
вседръжтель, поꙗ͗хꙿ тѧ ѿ паж
т ѡ͗вѧѧ, на властельство лю́
демъ сво͗мъ і͗͠лю. ͗ є͗смь с тобою
веꙁде, а͗може а͗ще ͗деш. ͗ расто
хъ всѧ врагы твоѧ ѿ лца твоє͗
го. ͗ сътворхъ тѧ по ͗менемъ та ͗
мен (!) вел́комъ. ͗же сѹ́ть на́ ꙁемл̀.
͗ положю мѣсто лю́демъ мо͗мъ і͗л͠ю
͗ насажⷣю ͗ веселте сѧ въ себѣ са́м
͗ не прложть сн͠овъ непра́вды см
рт є͗го, ꙗ͗коже ͗спръва ѿ д͠н
ꙗ͗же поставхъ сѹдѧ въ і͗͠л ͗ въ
лю́дехъ моⷯ. ͗ покою͗ тѧ ѿ врагъ
твохъ. ͗ въꙁвѣстть т г͠ь. ꙗ͗ко
не домѹ не съꙁжеш є͗мѹ. ͗ бѹ
деть є͗гда сконѧю͗т сѧ д͠нє тво.
͗ лѧжеш съ ѿц͠ тво͗м. ͗ въста
влю сѣмѧ твоє с тобою ͗же є͗сть
ѿ рева твоє͗го. ѹ͗готовлю црт҇ⷭво
є͗го. то̀ то́ съѕжетꙿ м до́мъ. ͗
ѹ͗правлю прт҇ⷭлъ є͗го до вѣка. а͗ꙁъ бꙋ
дѹ є͗мѹ въ ѿц͠ь. ͗ то́ бѹ́детꙿ м
въ с͠нъ. ͗ а͗ще прїдеть непра́вда є͗го
͗ а͗ꙁъ ѡ͗блеею па́лцею мѹ́жа. на
ѡ͗ставленє сн͠омъ л͠ескымъ.
мл҇ⷭт же моєѧ не ѡ͗ставлю ѿ
него. ꙗ͗коже ѿстѹпхъ є͗гда
ѿстꙋпша ѿ лца моє͗го. ͗ вѣро

234а
ват ͗мать до́мъ є͗го. ͗ цр҇ⷭтво є҇ⷢ
до вѣка прⷣѣ мною. ͗ прт҇ⷭлъ є͗го
͗сꙿпра́вленъ до вѣка. по всѣмъ слове
семъ сво͗мъ. ͗ по всѣмъ в́дѣнє͗
мъ с́мъ. та́ко г͠ла нафанъ къ д͠дѹ
͗ вꙿн́де д͠дъ ͗ сѣде прⷣѣ гм҇ⷭъ. ͗ ре́е
то̀ є͗смь а͗ꙁъ г͠́ мо́ г͠. ͗л то̀ до́
мъ мо́. ꙗ͗ко въꙁлюб мѧ до сего. ͗ съ
грѣшхъ прⷣѣ тобою ма́ло, г͠́ мо́
г͠́. ͗ г͠ла къ рабѹ сво̀є͗мѹ ͗ꙁдалеѧ
ръц ꙁаконъ л͠кѹ г͠́ мо́ г͠́. ͗ то̀
прложть д͠дъ є͗ще гл͠ат кꙿ тобѣ
͗ нынѣ ты̀ вес раба твоє͗го. г͠ мо́
г͠. ͗ раба своє͗го ра́д сътвор по срцⷣю
своє͗мѹ, сътвор всю̀ вел́кость
сю̀. поꙁна́ раба своє͗го, понеже ве
лаю͗ тѧ г͠ мо́ г͠. нѣ҇ⷭ бо̀ ͗нъ ꙗ͗ко
ты̀. ͗ нѣ҇ⷭ б͠га раꙁвѣ тебе. въ всⷯѣ
ꙗ͗же слы́шахомъ ѹ͗шма на́шма.
͗ кто̀ ꙗ͗коже лю́д тво і͗͠ль. ꙗ͗ꙁы́
къ ͗нъ на́ ꙁемл̀, ꙗ͗коже настав
 б͠гъ. ͗ꙁбавте собѣ лю́д на поло
женє тобѣ ͗мен. сътворте ве
лє ͗ просвѣщенє поꙗ͗т собѣ
ѿ лца людї с̀. ꙗ͗же ͗ꙁбав себѣ
ѿ є͗гпта ꙗ͗ꙁыкомъ. ͗ се́лща ꙗ͗же
ѹ͗готовхъ собѣ с̀ лю́д своѧ і͗͠лѧ
въ люд на вѣкы. ͗ ты̀ г͠ бѹ́д ͗мъ
въ б͠гъ. ͗ нынѣ г͠ мо́ г͠. г͠лъ ͗же г͠ла
ѡ͗ рабѣ своє͗мъ. ͗ ѡ͗ домѹ є͗го да бꙋ
деть до́ вѣка. ꙗ͗коже г͠ла сътвор.
͗ нынѣ въꙁвелт сѧ ͗мѧ твоє до́
вѣка. г͠ь вседръжтель б͠гъ надъ
і͗л͠емъ. ͗ прт҇ⷭлъ раба твоє͗го д͠вда,
бѹ́деть ͗сꙿпра́вленъ прⷣѣ тобою.
ꙗ͗ко ты̀ г͠ь вседръжтель б͠гъ і͗л͠въ.
͗ ны́нѣ ꙗ͗коже є͗с гл͠алъ. да въꙁве
лт сѧ ͗мѧ твоє. г͠ла г͠ь вседръ
жтель б͠гъ і͗л͠въ. ͗ ѿверꙁ ѹ͗ш
рабѹ своє͗мѹ. г͠лѧ̀ до́мъ съꙁдат

234b
т̀ сего̀ ра́д ѡ͗брѣте ра́бъ тво́ срⷣце
своє помолт сѧ к тобѣ м͠лтвою сѐю.
͗ ны́нѣ г͠ мо́ г͠. ты̀ є͗с б͠гъ ͗ слове
са твоѧ сꙋть ͗стнна. ͗ г͠ла къ рабꙋ
с̀ бл͠гаа с̀. ͗ нынѣ нан бл҇ⷭв до́мъ
раба с̀. ꙗ͗ко бы́т є͗мѹ въ вѣкы прⷣѣ
тобою. ꙗ͗ко ты̀ г͠ мо́ г͠ г͠ла. ͗ ѿ
блвн҇ⷭѧ твоє͗го, да бл҇ⷭвт сѧ до́мъ
раба твоє͗го. ͗ бы҇ⷭ по схъ ͗ побѣд
д͠дъ ͗ноплеменнкы. ͗ прїатъ д͠дъ
ѿлѹенє є͗мꙋ ѿ рѹ́къ ͗ноплеме
ннь. ͗ ѹ͗б д͠дъ моа͗ва. ͗ раꙁдѣ
л ѧ на ѧст. ͗ полож ѧ на́ ꙁемл̀.
͗ бы́ста дꙿвѣ ѧ́ст на ѹ͗мръщвенїє
на наполненѧ третѧ ѧ́ст. ͗
бы́ша є͗мѹ моа͗влѧне двⷣ въ рабїю
даю͗ще да́нь. ͗ ѹ͗б д͠дъ мѹ́жа а͗дра
ꙁара с͠на раа͗влѧ ц͠рѧ сѷрꙿска. ͗дꙋще
є͗мꙋ ͗ ста́т є͗мѹ на рѣцѣ є͗фра
тꙿстѣ. ͗ пѹст д͠дъ сво͗хъ коле
снць ты́сѧщю. ͗ се́дмь тысѧщь
ко́ннкъ. ͗ дꙿвѣ ты́сѧщ мѹжь пе
шець. ͗ раꙁꙿдрꙋш д͠дъ всѧ ѡ͗рѹжѧ
͗ ѡ͗ста є͗мѹ ѿ н́хъ •р͠• колеснцъ.
͗ ͗де въ сѷрю дамасковꙋ. на́ помо
щь а͗драꙁарѹ ц͠рю сѷрꙿскꙋ. ͗ ѹ͗б
д͠дъ ѿ сꙋрѧнъ •к͠• ͗ двѣ̀ ты́сѧщ
мѹ́жь. ͗ постав д͠дъ тѹ блюст
телѧ въ сѷрї ꙗ͗же подъ дамаскомъ
͗ бы҇ⷭ въ сѷрѧ. двⷣ въ рабю да́нь да
ю͗ще, спасаше г͠ь д͠да, а͗може ͗дѧше.
͗ прꙗ д͠дъ поꙗ͗сы ꙁлаты. ͗же бѣ́
ша на ѡ͗троцѣхъ надраꙁарⷯ ц͠рѧ са́
вꙿска. ͗ прнесе ѧ въ і͗є͗рл҇ⷭмъ. ͗ вꙁѧ ѧ
сѹсакмъ ц͠рь є͗гпетескъ. є͗гда¬
прход въ і͗єрл҇ⷭмъ. въ д͠н равама
с͠на соломонѧ. ͗ ѿ метевака. ͗ ѿ
съборныⷯ градъ а͗драꙁаровъ. ͗ вꙁѧ ц͠рь
д͠дъ мѣдь мно́гꙋ ꙁѣло. тою̀ мѣдью.
сътвор соломонъ мо́ре мѣдѧноє

234c
͗ стлъпы ͗ ба́нѧ. ͗ всѧ сѹды мѣ
дѧны. ͗ слыша ц͠рь ͗мафъ. ꙗ͗ко ͗
ꙁб д͠дъ всю̀ с́лѹ а͗драꙁарю. ͗ посла
фꙋѧ ͗ є͗дѹрана с͠на своє͗го къ ц͠рю д͠дꙋ
въсꙿпрост ꙗ͗же ѡ͗ мрꙋ. ͗ бл҇ⷭв
понеже побѣдша надраꙁара. ͗ в рꙋ
кѹ бѧ́ше ѡ͗рѹ́жє сребрено ͗ ꙁлато.
͗ ѡ͗рѹжѧ мѣдена. ͗ а͗бє бл҇ⷭв ѧ
ц͠рь д͠дъ г͠ꙋ. съ сребромъ ͗ ꙁла́томъ.
є͗же ѡ͗с͠т ѿ всеѧ бран. є͗же нас́
лова ѿ ͗ѹ͗деѧ ͗ ѿ моа́ва. ͗ ѿ сн͠въ
а͗монь. ͗ ѿ ͗ноплеменнкъ. ͗ ѿ а͗
малка. ͗ ѿ корыст а͗драꙁара. с͠на
раа͗влѧ ц͠рѧ сѷрꙿска. ͗ сътвор д͠дъ
͗мѧ. ͗ є͗гда въꙁꙿврат сѧ побѣд
въдѹмеѧ въ гелемѣ же съ ѡ͗смью на
десѧть ты́сѧщь. ͗ постав во до
мѣ д͠да блюсттелѧ. ͗ бы́ша вс̀
во домѣ  ра́б д͠дꙋ. ͗ спасе́ г͠ь д͠да,
веꙁде а͗може ͗дѧше. ͗ цр҇ⷭтвова д͠дъ
наⷣ і͗л͠мъ. ͗ бѣ д͠дъ творѧ сѹ́дъ ͗
пра́вдꙋ наⷣ всѣм людꙿм є͗го. ͗ѡ͗а͗въ
с͠нъ сарѹ͗нъ наⷣ во͗нꙿствї ͗ насафа
тъ с͠нъ а͗хлѹдовъ въ помѧненьⷯ
͗ садѹкъ с͠нъ а͗хтовъ. ͗ а͗вмелехъ
с͠нъ а͗ва͗фаръ старц ͗ сардїакъ. ͗
ва́неꙗ͗съ с͠нъ ͗ѡ͗дань бѣ съвѣтн
къ. ͗ ѡ͗хелефъ. ͗ ѡ͗фелетъ сн͠ов
двⷣ, стро͗тел бѣша. ͗ ре́е д͠дъ
а͗ще є͗сть кдѐ ѡ͗ставы домѹ саѹ͗
лѧ. ͗ сътворю с н́мъ мл҇ⷭть ͗ѡ͗на
фама дѣлма
͗ ѿ домѹ саѹ͗лѧ є͗сть ѡ͗трокъ, ͗
мѧ є͗мѹ с́ва. ͗ ꙁва́ше  къ дв͠дꙋ.
͗ рее кꙿ немѹ ц͠рь. ты̀ л є͗с с́ва ѡ͗
трокъ. ͗ рее а͗ꙁъ ра́бъ тво́. ͗ рее
ц͠рь, кто̀ ѡ͗сталъ т є͗сть ѿ домꙋ
саѹ͗лѧ, кдѣ мѹ́жь. ͗ сътворю
с н́мъ мл҇ⷭть б͠жїю. ͗ ре́е с́ва къ
ц͠рю. ͗ є͗ще є͗сть с͠нъ ѡ͗а͗нафань.
234d
хро́мъ ногама. ͗ ре́е ц͠рь кдѣ є͗сть
͗ рее с́ва къ ц͠рю, въ домѹ махе
ровѣ. с͠на а͗м͗лѧ ѿ ладавары. ͗
посла ц͠рь д͠дъ ͗ поꙗ͗тъ ͗ ѿ домѹ ма
хрѧ, с͠на а͗м͗лѧ. ͗ прїде а͗мф
валъ с͠нъ ͗ѡ͗а͗нафань къ ц͠рю д͠вдꙋ
͗ паде на лц своє͗мъ ͗ поклон сѧ
є͗мѹ. ͗ рее є͗мѹ д͠дъ не бо́ сѧ. ꙗ͗ко
творѧ сътворю с тобою мл҇ⷭть. ͗
ѡ͗а͗нафана ра́д ѿц͠а твоє͗го. ͗ да́
м т всю̀ с́лꙋ саѹ͗лю ѿц͠а т. а͗ ты
ꙗ͗жь хлѣ́бъ на трапеꙁѣ моє всегⷣа.
͗ поклон сѧ є͗мѹ мемфвосъ. ͗ ре҇ⷱ
кто̀ є͗смь, а͗ꙁъ ра́бъ тво́. ꙗ͗ко пр
ꙁрѣ на нафана ѹ͗мръша. ͗ прꙁва
ц͠рь с́вѹ, ѡ͗трока саѹ͗лѧ. ͗ рее
к немѹ, всѣ́хъ се́лъ є͗лко є͗сть са
ѹ͗лъ. ͗ ве́сь до́мъ є͗го да́хъ с͠нѹ го
сподна т. ͗ да дѣлає͗ш ꙁемлю̀ ты̀
͗ сн͠ове тво́ ͗ раб тво́. ͗ да пр
носша с͠нѹ гнⷣа своє͗го хлѣбы ͗ да ꙗ͗
сть. ͗ мемфовосъ с͠нъ господна т
да ꙗ͗сть хлѣбы всегда на трапеꙁѣ
моє. ͗ ѹ͗ с́вы бѣꙗ͗ше •є͠і• сн͠овъ
͗ •к͠• ра́бъ. ͗ ре́е с́ва къ ц͠рю ѡ͗ всⷯѣ
ѡ͗ н́хꙿже ꙁаповѣда. да́сть м гн҇ⷭъ
͗ ц͠рь. ͗ та́ко да сътворть ра́бъ
тво́. ͗ мемфвосъ ꙗ͗дѧше на тра
пеꙁѣ двⷣѣ. ꙗ͗ко є͗днъ ѿ сн͠въ ц͠рь.
є͗мфвосꙋ с͠нъ ма́лъ бѧ́ше. ͗мѧ є͗мꙋ
м́ха. ͗ всѧ́ко ͗мѣнє домѹ с́в
на, ра́б бѧ́хѹ є͗мфвосѹ. є͗мф
восъ жвѧше въ і͗єрл҇ⷭмѣ. ꙗ͗ко на тра
пеꙁѣ дд͠вѣ ꙗ͗дѧ́ше. ͗ то́ хромъ ѡ͗
бѣма ногама сво͗ма. ͗ бы҇ⷭ по сⷯ.
͗ ѹ͗мре ц͠рь ͗ѡ͗а͗нафанъ. ͗ црт҇ⷭво
ва а͗нонъ с͠нъ є͗го вꙿ него мѣсто. ͗
ре́е д͠дъ да сътворю мл҇ⷭть. съ а͗но
номъ сн͠омъ а͗мо́шмъ. ͗мꙿже ѡ͗
браꙁомъ ѿц͠ь є͗го сътвор мл҇ⷭть
235а
съ мно́ю. ͗ посла д͠дъ слы на ѹ͗тѣше
нє ра́бы сво͗м ѿц͠ю є͗го. ͗ прї
доша ѡ͗троц двⷣ въ ꙁемлꙗ̀ с͠на а͗мо
нѧ. ͗ рѣша старѣ͗шны с͠ны а͗монѧ.
къ а͗нонѹ гнⷣѹ своє͗мѹ. є͗гда просла
вленѧ ра́д ѿц͠а твоє͗го пѹстлъ
є͗сть д͠дъ кꙿ тобѣ. но̀ да ͗спытаю
ть градъ. ͗ раꙁѹмѣю͗ть ͗ съглѧ
даю͗ть . того рад пѹст дв͠дъ
к тобѣ рабы своѧ. ͗ поꙗ͗ ͗а͗нонъ ѡ͗
трокы двⷣы, ͗ ѡ͗стрже брады ͗
мъ. ͗ ѡ͗брѣꙁа полы ͗мъ. ͗ прѡ͗дѣ
нѧ ⷯ до поꙗ͗са ͗ пѹст ѧ. ͗ въꙁвѣ
стша д͠вдꙋ ѡ͗ мѹжехъ. ͗ пѹст
протвѹ ͗мъ. ꙗ͗коже бѣша мѹ́
ж то́м ꙁѣло. ͗ рее ц͠рь, сѧдѣ
те въ є͗рхонѣ. до́ндеже въꙁрастꙋ
ть брады ва́ша ͗ въꙁꙿвратте сѧ.
͗ в́дѣша сн͠ове а͗мон, ꙗ͗ко срамн
бы́ша сн͠ове двⷣы. ͗ посла́ша сн͠ове
а͗мꙿмон. ͗ наꙗ͗ша ѹ͗рѧ є͗фремо
вѹ. ͗ сѷрю с́вовꙋ. ͗ ровоа͗ва. •к͠•
тысѧщь пешець. ͗ ц͠рѧ а͗молко
ва тысѧщю мѹ́жь. ͗ ͗стовъ мѹ́
жь •в͠і• тысѧщь. ͗ посла дв͠дъ
͗ѡ͗а͗ва. ͗ всю с́лѹ с́лныхъ. ͗ ͗ꙁ
доша сн͠ове а͗мон. ͗ ѹ͗стро͗ша бра́
нь прⷣѣ враты града. ͗ срѧне св́
͗н. ͗ ѡ͗роѡ͗въ ͗ ͗стовъ. ͗ а͗мал
кт є͗д́н на селѣ. ͗ вдѣ ͗ѡ͗а͗въ
ꙗ͗ко бы҇ⷭ с н́м въ лце бра́н прот́
вныхъ. ͗ съ ꙁад ͗ꙁбꙿра ѿ всѣхъ ѹ͗
но́шь і͗л͠въ. ͗ ѹ͗стро ѧ протвѹ
сꙋрѧномъ. ͗ꙁбытокъ людї да́сть
в рꙋцѣ бра́тѹ с а͗весѣ. ͗ ѹ͗стро ѧ͗
протвѹ сн͠омъ а͗монмъ. ͗ рее ͗
ѡ͗а͗въ къ а͗весе. а͗ще пр͗мет сѧ с
рїа съ мно́ю. тѹ̀ бѹ́дет м на сп͠се
нє. сн͠ове а͗мон прꙗ͗т бѹ́дꙋ
ть с тобою. то̀ бѹ́дѣвѣ сп͠сающа҇ⷭ

235b
ѹ͗крѣпве сѧ ͗ мѹжавѣ сѧ ѡ͗ лю
дехъ на́ю. ͗ ѡ͗ градѣ б͠га нашего. ͗
г͠ь сътворть б͠лгоє прⷣѣ ꙭма
сво͗ма ѡ͗ наю. ͗ прїде ͗ѡ͗авъ ͗ лю́
д є͗го с н́мъ на́ брань на сѹрю. ͗ бѣ
жаша ѿ лца ⷯ. ͗ сн͠ове а͗мон в́
дѣвше ꙗ͗ко бѣжаша сѹрѧне, ͗ т
бѣжаша ѿ лца а͗весїна. ͗ вꙿндꙋ
въ градъ. ͗ въꙁꙿврат сѧ ͗ѡ͗а͗въ ѿ
сн͠овъ а͗монь. ͗ прїде въ і͗рл҇ⷭмъ. ͗
вдѣша сѹрѧне, ꙗ͗ко не могоша сѧ
протвт і͗л͠ьтѧномъ. ͗ събра
ша сѧ са́м пѹ́щьшеє є͗драꙁара. ͗
прведе  ͗же ѡ͗б о́нъ по́лъ і͗ѡрдана.
хадамака ͗доша въ саламъ ͗ сова
лъ. ͗ саве старѣ͗ша бѣ́ста с́лны
мъ. а͗ а͗драꙁаръ прѣд нма. въꙁвѣ
стша двⷣ. ͗ събра весь і͗͠ль. ͗ пре
͗де і͗ѡрданъ, ͗ прїде въ сламъ. ͗
ѹ͗стро́ша сѧ сѹрѧне на дв͠да. ͗ бра́
ше сѧ с н́мъ. ͗ бѣжаша сꙋрѧне ѿ
лца і͗л͠ьтѧнъ. ͗ прведе дв͠дъ ѿ
сꙋрѧ, •ꙁ͠• со́тъ колеснцъ. ͗ •м͠•
тысѧщь ко́ннкъ. ͗ совака ста
рѣ͗шнꙋ с́лы є͗го. ͗ ѹ͗б  ѹ͗мре
тѹ̀. ͗ в́дѣша вс̀ ц͠р ͗ раб а͗дра
ꙁар. ꙗ͗ко съгрѣшша прⷣѣ і͗͠лмъ
͗ повнѹша сѧ і͗͠лю. ͗ работаша
͗мъ. ͗ ѹ͗боꙗ͗ша сѧ сѹрѧне. ꙗ͗ко не
͗сцѣлт кꙿ томѹ сн͠омъ а͗монмъ.
͗ бы҇ⷭ по пршествї лѣ́та того въ
времѧ на ͗схоженє цр͠мъ. ͗ пѹ
ст д͠дъ ͗ѡ͗а͗ва, ͗ ѡ͗трокы є͗го с н́
мъ ͗ всего і͗͠лѧ. ͗ растоша с͠ны
а͗монѧ. ͗ ѡ͗бьсѣдоша ѡ͗кръстъ
равафа. ͗ дв͠дъ сѣде въ і͗єрл҇ⷭмѣ.
͗ бы҇ⷭ пр веерѣ. въставъ дв͠дъ
с ло́жа своє͗го. ͗ хожⷣаше по пала
томъ въ домѹ цр͠вомъ

235c

ѡ͗ ѹ͗бїєнї͗ ѹ͗рїне⸱ ка́ко ѹꙁѧ ⸱
Слѡ҇ⷡ •ѯ͠ є͠• давыⷣ⸱ женꙋ є͗го̀⸱
͗І вдѣ женѹ мы́ющю сѧ съ полаты.
͗ бѣ̀ жена въꙁо́ромъ добра ꙁѣло.
͗ посла д͠дъ въꙁыска жены. ͗ ре́е не
гл̀ сѐ врсавьє дꙿщ є͗лїавлѧ. жена
ѹ͗рѧ͗ хетꙿтеѧ. ͗ посла д͠дъ слѹ
гы своѧ, ͗ прведоша ю, ͗ влѣꙁе
к не́ ͗ лежа с нею. ͗ та бѣ стла
сѧ ѿ нестоты своєѧ. въста
вш въꙁꙿврат сѧ въ до́мъ сво́. ͗
въ реве ꙁаѧ жена. ͗ пославꙿш ͗ въ
ꙁвѣст д͠дꙋ. ͗ ре́е сѐ а͗ꙁъ въ реве
ꙁаѧхъ. ͗ посла д͠дъ къ ͗ѡ͗а͗вꙋ г͠лѧ.
пѹст ко мнѣ ѹ͗рю хетꙿтею. ͗ пꙋ
ст ͗ѡ͗а͗въ къ